Міжнародна асоціація академій наук
| Вид материала | Документы |
- 1. Назва модуля, 29.08kb.
- 1. Міжнародні валютно-фінансові організації, 138.94kb.
- Конспект лекцій для напряму підготовки 030503 «Міжнародна економіка» для підготовки, 851.43kb.
- Конспект лекцій для напряму підготовки 030503 «Міжнародна економіка» для підготовки, 850.06kb.
- Українська Асоціація "Жінки в науці та освіті", Харківська обласна державна адміністрація,, 484.13kb.
- Назва реферату: Міжнародні економічні відносини Розділ, 150.35kb.
- Міжнародна магістерська програма імеss бременська Міжнародна школа суспільних наук, 164.67kb.
- М. Київ) Державний університет «Вища школа економіки» (Росія) Міжнародна академія соціально-економічних, 98.4kb.
- Міжнародна журналістика – 2002 київ 2002, 2743.9kb.
- Вчення В. І. Вернадського про біосферу та ноосферу, 84.2kb.
Медведєва І.М.*, Медведєв В.М., Дмитрук С.М.**, Талько В.В.**, Бебешко В.Г.**
* КУ “Обласна клінічна лікарня”; вул. Троїцька 48, 40022 Суми, Україна, тел.: (0542) 250145
**ДУ “Науковий центр радіаційної медицини АМН України”; вул. Мельникова 53, 04050 Київ, Україна, тел.: (044) 4830637, факс (044) 4837202
E-mail: irinamedvedeva@bk.ru
Вплив комплексу несприятливих чинників Чорнобильської катастрофи, на систему гемопоезу характеризується низкою відповідних реакцій, які, залежно від поглинутої дози, можуть набувати різного характеру – від швидких фатальних наслідків до адаптивних перебудов і виникнення ряду патологічних процесів у віддаленому післяпроменевому періоді.
Розвиток неопластичних процесів у віддаленому періоді після опромінення переважно залежить від стану ефекторних імунних реакцій, які визначаються рівнем механізмів природної резистентності і неспецифічного захисту. Саме до таких механізмів і належить фагоцитоз, клітинними елементами забезпечення якого є сегментоядерні нейтрофіли. На підставі вивчення температурних особливостей параметрів фагоцитарної активності нейтрофілів можна оцінити їх стан у віддаленому післяпроменевому періоді та ступінь розвитку патологічних процесів у організмі.
З метою оцінки стану фагоцитарної активності нейтрофілів, нами було обстежено 103 учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, опромінених іонізуючою радіацією у дозовому діапазоні 5-25 сГр без відхилень у показниках периферичної крові. Контрольна група була сформована з умовно здорових донорів (66 осіб). Фагоцитарну функцію нейтрофілів вивчали методом визначення їх здатності поглинати частинки латексу з наступними розрахунками фагоцитарного показника (ФП), фагоцитарного індексу (ФІ) та загальної фагоцитарної активності (ЗФА).
В результаті застосування загальноприйнятої методики, яка передбачає сталу температуру інкубації (37°С), для досліджуваної та контрольної груп були отримані близькі значення ФП, ФІ та ЗФА, які не дозволяють у повній мірі оцінити реактивну здатність нейтрофілів. Для такої оцінки нами був застосований спосіб “розгойдування тепловою енергією” (патент 92412 UA), який передбачає інкубацію клітин при зниженій (до 30°С) та підвищеній (до 40°С) температурі. Застосування зазначеного способу дозволило встановити різноспрямовані тенденції температурних залежностей значень ФП, ФІ та ЗФА. Так, при зниженій температурі інкубації, збільшення значень показників у контрольній групі супроводжувалось їх зменшенням в групі ліквідаторів. Підвищення температури інкубації викликало протилежний ефект. Така відмінність температурних залежностей показників фагоцитарної активності нейтрофілів, виявлена у віддаленому післяпроменевому періоді, може свідчити принаймні про нестійкий фізіологічний стан сегментоядерних нейтрофілів у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС.
КЛИНИКО-ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ВОЗМОЖНОСТИ ВЫЗДОРОВЛЕНИЯ ОТ ТЯЖЕЛОЙ ОЛБ И МЕСТНЫХ ЛУЧЕВЫХ ПОРАЖЕНИЙ Г.О.И., ПОСТРАДАВШЕГО В АВАРИИ ЧАЭС (25 ЛЕТ НАБЛЮДЕНИЯ)
Метляева Н.А., Тюрина Н.Н.
ФГУ «Федеральный медицинский биофизический центр им. А.И.Бурназяна» ФМБА России; 123182, Москва, Д-182 ул. Живописная, 46, т. (499)190-94-37, ф. (499)193-45-49
Е-mail: nmetlyaeva@fmbcfmba.ru
Цель: Клинико-психофизиологическая оценка возможности выздоровления от тяжелой ОЛБ и местных лучевых поражений Г.О.И., пострадавшего в аварии ЧАЭС, по данным его индивидуальной психической адаптации и периодам стадийности психической адаптации (25 лет наблюдения),
Материал и методы: Г.О.И. работал оператором 4-го блока ЧАЭС с 1983 года по апрель 1986 года. В апреле 1986 г., в возрасте 26 лет, перенес ОЛБ III степени тяжести от общего равномерного γß-излучения, радиационные ожоги 80% поверхности тела I-II степени, 30% - II степени. Костно-мозговой синдром III степени. Радиационный гипертиреоз легкой степени. Радиационный кератит. Общая доза на тело, по данным цитогенетического исследования, составила 2,7 Гр., доза на щитовидную железу – 1125 бэр. Психофизиологическое исследование проводилось в течение 13 лет (1999-2011 гг.) с использованием автоматизированного программно-методического комплекса «Эксперт», предназначенного для исследования личностных свойств человека, когнитивных и интеллектуальных особенностей личности. Оценку эффективности психической адаптации по тесту MMPI проводили с учетом высоты показателя T-баллов. Границами популяционной статистической нормы по шкале T-баллов являются 70 баллов (М+2 сигмы) и 30 Т-баллов (M-2 сигмы), с вероятностью 95% ограничивающие изучаемую совокупность. Подъемы MMPI за 70 Т-баллов с высокой до (95%) надежностью указывают на повышенную вероятность нарушений психической и социальной адаптации.
Результаты: Усредненный профиль многостороннего исследования личности (MMPI) и динамика показателей по годам наблюдения (1999-2011гг.) регистрируются в границах популяционной статистической нормы (<70>30) на шкале T-баллов и свидетельствуют об эффективности психофизиологической адаптации. Динамика эмоционального напряжения и напряженность психической адаптации (тест Кеттелла) соответствует удельному весу нарушений психической адаптации, характерному для периода стабильной адаптации. Тенденция к гипертимному типу личности, не выходящая за пределы нормальных показателей, с характерным для этого состояния оптимизмом, общительностью, высокой активностью, энергичностью, непринужденностью к общению способствуют эффективности психофизиологической адаптации. Сохраняются относительно высокие показатели интеллекта (фактор B-8-7-6-5 стен) и образно-логического мышления (имеются сложности в аналитико-синтетической мыслительной деятельности)- тест Равена. Операторские способности Г.О.И. сохранены в полном объеме на уровне показателей оперативного персонала АЭС и он может выполнять работу оператора без контакта с радиацией.
ДИНАМІКА ВМІСТУ ФРАКЦІЙ ФОСФОЛІПІДІВ У ПЕЧІНЦІ ТА ГОЛОВНОМУ МОЗКУ ТВАРИН ПРИ ТРИВАЛОМУ ВВЕДЕННІ РАДІОНУКЛІДІВ 137Cs
Мойсеєнко М.І.
Івано-Франківський національний медичний університет; вул. Галицька, 2, 76018 Івано-Франківськ, Україна тел.: (0342) 553234, факс (03422) 24295
E-mail: farmmmi05@mail.ru
Тривале введення в організм радіонуклідів 137Cs призводить до однонаправлених змін вмісту фосфоліпідів (ФЛ) печінки i головного мозку. На 30, 90 i 360 добу від початку введення радіонуклідів у кількості 10 кБк/кг спостерігається зменшення основних фракцій важко окислювальних фракцій фосфоліпідів (ВОФЛ) – фосфатидилхоліну (ФХ) i сфінгоміеліну (СМ). У більшій мірі зазнають змін легко окислювальні фракції фосфоліпідів (ЛОФЛ). Вмісти мінорних фракцій – фосфатидилінозіту (ФІ) i фосфатидилсеріну (ФС) на 90 добу набувають мінімальних значень i в наступному до 360 доби поступово відновлюються. Збільшення кількості щоденного введення ізотопу до 100 кБк/кг на 360 добу формує у печінці зменшення ФХ на 32,8 % i збільшення фосфатидилетаноламіну (ФЕ) на 31%. У цілому при значній інкорпорації радіонуклідів 137Cs істотним чином зростає вміст ЛОФЛ при одночасному зменшенні вмісту ВОФЛ. У динаміці складових ФЛ головного мозку зберігаються такі ж закономірності. Проаналізована дозова залежність складових ФЛ печінки і головного мозку. Для ФХ притаманною є експонентна залежність від величини поглинутої дози. ФЕ відтворює симетрично відображену залежність, подібною до неї є дозова залежність лізофосфатидилхоліну (ЛФХ). В той же час ЛФХ істотніше залежить від величини дози у більш ранні терміни спостереження. Вміст ЛФХ у печінці більше залежить від часу, що пройшов від початку інкорпорації радіонуклідів в органі, ніж від величини накопиченої дози радіації. На відміну від печінки, вміст ЛФХ у мозку підпорядковується оберненій залежності від дози радіації. Величина ефекту за показниками зміни вмісту ФХ i ФЕ на одиницю поглинутої дози більша на початку діапазону малих доз. Фракція СМ у печінці тварин зменшується з дозою відповідно до слабо вираженої експонентної залежності. Для фракцій ЛОФЛ характер дозових кривих майже не залежить від часу формування дози. Більш відчутні зміни вмісту СМ спостерігаються у головному мозку на одиницю поглинутої дози. Дозова залежність СМ є типовою для основних фракцій ВОФЛ, водночас, її характер вказує на істотні особливості для різних термінів спостереження. Особливостями дозових залежностей ФІ та ФС у печінці є найбільш виражена зміна для найкоротшого часу накопичення радіонуклідів у органі. Із збільшенням часу залежність вмісту ФІ від дози зникає. Характерний дозовий мінімум показника припадає на величину дози 15-20 сГр. Дозові залежності вмісту ФІ та ФС головного мозку виявились надзвичайно чутливими до радіаційного впливу в дозах до 20 сГр.
У цілому тривале надходження до організму радіонуклідів 137Cs та сформовані ними дози викликають у тканинах печінки та головного мозку якісно однакові зміни вмісту основних фракцій ФЛ та співвідношення ЛОФЛ/ВОФЛ.
ПАРАМАГНІТНІ МЕТАЛОПРОТЕЇНИ КРОВІ В УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧАЕС У ВІДДАЛЕНОМУ ПІСЛЯАВАРІЙНОМУ ПЕРІОДІ (2006–2009 РР.)
Овсяннікова Л.М., Чумак А.А., Кубашко А.В., Альохіна С.М., Носач О.В.
ДУ «Науковий центр радіаційної медицини АМН України»; вул. Мельникова, 53, 03050 Київ, України, тел. (044)4891166, факс (044) 483-72-02
E-mail: medovs@i.com.ua
Зміни функціонування металопротеїнів крові є одним з об’єктивних показників порушень життєдіяльності опроміненого організма людини.
Для виявлення особливостей віддалених метаболічних порушень в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (УЛНА на ЧАЕС) були проведені дослідження рівня парамагнітних металопротеїнів крові – церулоплазміну (ЦП) з g–фактором 2,05, трансферину (ТФ) з g–фактором 4,3 та метгемоглобіну (МГБ) з g–фактором 6,0 у крові, які визначалися методом спектроскопії електронного парамагнітного резонансу (ЕПР) в залежності від ступеня важкості радіаційного ураження та дози опромінення. Обстежено 74 УЛНА на ЧАЕС 19861988 рр. віком (58,66±1,18) років, опромінених у дозі (1,21±0,16) Гр. Контрольну групу склали 21 практично здорових чоловіків, віком (52,0±1,4) років. Для оцінки вкладу радіаційного фактора у формування змін у металопротеїновому складі крові УЛНА була сформована репрезентативна група порівняння із 17–ти чоловіків віком (53,6±1,2) років, які не були у контакті з радіаційним випроміненням, проте за захворюваннями та їх частотою не мали різниці з дослідними групами.
Виявлено, що у період 2006–2009 рр. у крові УЛНА на ЧАЕС інтенсивність ЕПР-сигналів металопротеїнів крові (ЦП, ТФ та МГБ) корелювала з важкістю радіаційного ураження та дозою опромінення. Рівень ЕПР–сигналів ЦП, переважно у реконвалесцентів гострої променевої хвороби (ГПХ) 1–2 ст. та опромінених у дозі (0,26–2,00) Гр, мав тенденцію до нормалізації на тлі низького вмісту ТФ та значно збільшеного рівня МГБ, як відносно контролю, так і групи порівняння. У цих пацієнтів фіксувалась поява ЕПР-сигналів продуктів деградації гемоглобіну – геміхромів. Ймовірно, ці порушення є наслідком радіогенних структурних перебудов, які тривалий час підтримувались активацією процесів вільнорадикального окислення. Це припущення підтверджувалось збільшенням частоти реєстрації випадків зміненої форми ЕПР–сигналів ЦП у групах з дозами опромінення >1,00 Гр на тлі появи негативних кореляційних зв’язків між рівнем ЦП та дозою опромінення – rp= 0,457 (p=0,046) та ступенем ГПХ – rp= 0,458 (p=0,014).
Отже, виявлені зміни можуть бути наслідками дії сукупності факторів радіаційної та нерадіаційної природи, на грунті яких в УЛНА на ЧАЕС у віддаленому післяаварійному періоді підвищується ризик погіршення перебігу хронічних захворювань, що асоціюються з активацією процесів вільнорадикального окислення.
ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ ПРЕДИКТОРЫ ЗЛОКАЧЕСТВЕННЫХ НОВООБРАЗОВАНИЙ (ЗНО) У ЛИКВИДАТОРОВ ПОСЛЕДСТВИЙ АВАРИИ НА ЧЕРНОБЫЛЬСКОЙ АЭС ПО ДАННЫМ МНОГОЛЕТНЕГО МОНИТОРИНГА. ЧАСТОТА ВСТРЕЧАЕМОСТИ В ОТДАЛЕННОМ ПЕРИОДЕ
Орадовская И.В.*, Пащенкова Ю.Г.*, Никонова М.Ф.*, Викулов Г.Х.*, Божеская Н.В.**, Смирнова Н.Н.**
*ФГБУ ГНЦ " Институт иммунологии" ФМБА, Каширское шоссе 24-2, 115478 Москва, Россия, тел: (499) 6129793, факс: (499) 6171027, Москва, Россия
** ЦМСЧ №38, тел. 8(81369) 66538, Сосновый Бор, Ленинградской области.
E-mail: oradovskaya.39@mail.ru.
Частота впервые выявленных случаев ЗНО среди лиц, принимавших участие в ЛПА на ЧАЭС и состоящих на диспансерном учете в Северо-Западном регионе за период наблюдения 1990-2009 гг. составила 89 случаев на 1005 человек (8,856%), что превысило общероссийские показатели. По частоте отдельных локализаций ЗНО превалировали рак легкого, желудка и предстательной железы, что соответствует мировой тенденции распространенности ЗНО.
Для выявления у ликвидаторов изменений в иммунном статусе (ИС), предшествующих постановке диагноза ЗНО сформирована группа с наличием ЗНО и с данными по ИС за 5-лет до установления клинического диагноза ЗНО. Ретроспективный анализ ИС выявил изменения: 1) наличие количественной и регуляторной недостаточности Т-клеточного звена: снижение CD3+-, CD4+-Т-лимфоцитов (%) и индекса иммунорегуляции CD4+/CD8+; 2) изменения состава NK-клеток: повышение относительного и абс. содержания CD16+-лимфоцитов, преобладание CD3+16/56+(NK-Т) над CD3–16/56+(NK)-клетками; 3) изменения гуморального иммунитета – снижение В-лимфоцитов у половины обследованных и повышение общего IgE; 4) снижение ФАН с латексом и повышение фагоцитарной активности моноцитов со St. aureus Cowan, что может указывать на их активацию; моноциты, являясь предшественниками дендритных клеток и опухоль-ассоциированных макрофагов, играют важную роль в патогенезе злокачественного роста; 5) повышение маркеров клеточной активности CD95+, HLA-DR+ и активированных Т-лимфоцитов при низких значениях CD25+ и регуляторных Т-клеток CD4+CD25. Еще большее снижение Т-лимфоцитов и повышение CD16+-лимфоцитов было выявлено в период до установления ЗНО и у обследованных из «Подразделений особого риска». Изменения в ИС, предшествующие выявлению ЗНО, возможно, не являются специфичными для ликвидаторов, но характерными для лиц, подвергавшихся радиационному воздействию. Эти изменения следует расценивать как предопухолевые, которые могут быть «иммунологическим фоном» для развития онкологического процесса, а также как изменения при латентно протекающем онкологическом заболевании. Своевременное выявление обозначенных нами изменений в обоих случаях может способствовать более ранней диагностике как уже имеющегося ЗНО, так и у лиц повышенного потенциального риска развития ЗНО.
ДИНАМІКА ДОЗ ВНУТРІШНЬОГО ОПРОМІНЕННЯ УЧАСНИКІВ ЛНА НА ЧАЕС ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ВИМІРІВ НА ЛВЛ
Пікта В.О., Василенко В.В., Перевозніков О.М., Литвинець Л.О., Задорожна Г.М.
Державна установа «Науковий центр радіаційної медицини АМН України", проспект Перемоги, 119/121, 03115, Київ, Україна, тел./факс: (044)4518295
E-mail: wbclab@gmail.com
З метою вивчення стану здоров'я осіб, що зазнали радіаційного впливу, оцінки і прогнозу наслідків аварії на ЧАЕС, проводиться багаторічний моніторинг стану здоров’я певних груп населення, що зазнали впливу іонізуючого опромінення і включені до КЕР (клініко-епідеміологічний реєстру), створеного на базі ДУ „НЦРМ АМН України”. Особи, введені в КЕР, підлягають диспансеризації 1 раз на два роки в умовах ПРР (поліклініки радіаційного реєстру).
У лабораторії лічильників випромінювання людини (ЛВЛ) ДУ "НЦРМ АМН України" було виконано більше 100 тисяч ЛВЛ-вимірів рівнів внутрішнього опромінення у пацієнтів КЕР. Значна їх частина - учасники ЛНА (ліквідації наслідків аварії) на ЧАЕС, і більшість з них – мешканці м. Києва. Учасники ЛНА зазнали в перші поаварійні роки певних рівнів опромінення, тому для них є надзвичайно важливою проблема контролю доз, які можуть бути отримані на поточних етапах аварії. Було проаналізовано динаміки доз внутрішнього опромінення учасників ЛНА – пацієнтів КЕР, в період з 1993 по 2010 рік. Кількість обстежених на ЛВЛ оперативного класу (мінімально-детектована активність виміру 200-500 Бк ) становить 500-3000 осіб за рік.
Розподіл середньорічних доз внутрішнього опромінення носить логнормальний характер. Динаміка середніх значень доз внутрішнього опромінення демонструє хоч і нерівномірне, але поступове зниження доз від інкорпорованого 137Сs від 0,031 мЗв · рік-1 в 1993 році до 0,010 мЗв · рік-1 в 2009 році. Динаміка медіанних значень підтверджує поступове зниження доз з 0,014 мЗв · рік-1 в 1995 році до 0,004 мЗв · рік-1 в 2010 році. В той же час максимальні значення доз в певні роки перевищували гранично допустимий рівень дози внутрішнього опромінення 1 мЗв · рік-1. Випадки перевищення гранично допустимого рівня доз внутрішнього опромінення зареєстровано у 1994, 1995, 1996, 1998, 2001, 2004, 2005, 2010 роках. Максимальні середньорічні дози, отримані пацієнтами у 1994 та 2005 роках, більш як у 3 рази перевищують гранично допустимий рівень.
У 2010 році значення середньорічної дози у групі обстежених „ліквідаторів” – пацієнтів КЕР становить 0,017 мЗв · рік-1, а значення медіани 0,004 мЗв · рік-1, що пов’язано з тим, що у 2010 році підвищилась кількість осіб, які перевищують гранично допустимий рівень внутрішнього опромінення, що обумовлено, за свідченням пацієнтів, збільшенням споживання продуктів лісового походження (2010 рік виявився багатим на гриби).
Отже, в обстеженому контингенті учасників ліквідації аварії на ЧАЕС – пацієнтів КЕР, в поаварійні роки реєструються досить незначні середньорічні дози внутрішнього опромінення, обумовлені інкорпорацією 137Сs, які з роками зменшуються.
ВЛИЯНИЕ ФАКТОРОВ ЧЕРНОБЫЛЬСКОЙ АВАРИИ НА СТАБИЛЬНОСТЬ ХРОМОСОМ В СОМАТИЧЕСКИХ КЛЕТКАХ ЖИТЕЛЕЙ УКРАИНЫ, ПОСТРАДАВШИХ ОТ ДЕЙСТВИЯ ИОНИЗИРУЮЩЕГО ИЗЛУЧЕНИЯ
Пилинская М.А., Дыбский С.С., Шеметун Е.В., Дыбская Е.Б.
Государственное учреждение «Научный центр радиационной медицины НАМН Украины»; ул. Мельникова 53, 04050 Киев-50, Украина; тел.: (044) 4319839, факс (044) 4837202,
E-mail: pww@ukr.net
С января 1987 г. по настоящее время проводится селективный цитогенетический мониторинг лиц, пострадавших от действия ионизирующей радиации вследствие аварии на Чернобыльской АЭС. При использовании традиционных подходов к оценке генетических последствий облучения человека обнаружили, что в группах приоритетного наблюдения индуцировался и в течение ~ двух десятилетий сохранялся повышенный уровень цитогенетических маркеров облучения. Степень выраженности среднегруппового цитогенетического эффекта зависела от характера, интенсивности, продолжительности радиационного воздействия и времени, прошедшего после аварии, а широко варьирующие индивидуальные цитогенетические показатели при идентичной радиационной нагрузке, вероятно, определялись индивидуальной радиочувствительностью. В отдаленные сроки после Чернобыльськой аварии использовали новые подходы к оценке радиогенного повреждения генома человека с помощью цитогенетических методов – выявление не только мишеневых эффектов в облученных клетках но и внемишеневих эффектов – разных форм нестабильности генома и эффекта свидетеля. Исследование хромосомной нестабильности проводили с помощью теста «G2-bleomycin sensitivity assay» и долгосрочного культивирования лимфоцитов крови человека. Для исследования эффекта свидетеля разработали оригинальную модель - смешанную культуру лимфоцитов крови человека, состоящую из популяции облученных и необлученных клеток, полученных от разнополых доноров. У ликвидаторов Чернобыльской аварии, облучённых в высоких дозах, обнаружили скрытую хромосомную нестабильность вследствие радиационно-индуцированной модификации генетически детерминированной стабильности генома. У детей облучённых родителей выявили трансмиссивную хромосомную нестабильность и показали возможность её экспрессии через несколько клеточных поколений вследствие реализации задержанной хромосомной нестабильности. В исследованиях in vitro и in vivo подтвердили реальность взаимодействия между облученными и необлученными лимфоцитами человека, которое проявлялось не только как классический негативный «bystander effect» в необлучённых клетках-свидетелях, но и как снижение частоты хромосомных аберраций в облучённых клетках-мишенях при длительном культивировании их с интактными клетками – «обратный» эффект свидетеля. Полученные результаты подтвердили возрастание интенсивности соматического хромосомного мутагенеза у человека не только в ближайшие, но и в отдаленные сроки после облучения вследствие радиационно-индуцированных мишеневых и внемишеневых цитогенетических эффектов, что является одним из факторов риска реализации патологи с мутационной компонентой.
ДИНАМІКА НЕПУХЛИННОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ДОРОСЛИХ ОСІБ, ЕВАКУЙОВАНИХ У ДИТЯЧОМУ І ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ З 30-КІЛОМЕТРОВОЇ ЗОАНИ ЧАЕС, У ВІДДАЛЕНОМУ ПЕРІОДІ ПІСЛЯ КАТАСТРОФИ ЗА ДАНИМИ КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО РЕГІСТРУ
Прикащикова К.Є., Бузунов В.О., Антоненко Ю.В., Шатоян Ю.С., Костюк Г.В, Волковинська І.М., Полянська В.М., Романенко Н.Т., Лук’янюк В.О., Німченко Н.В.
ДУ «Науковий центр радіаційної медицини АМН України»; пр-т Перемоги 119-121, 03115 Київ - 115, Україна, тел.: (044) 4509226, факс (044) 4509226
E-mail: vin961@mail.ru
У ДУ «Науковий центр радіаційної медицини АМН України» в поліклініці радіаційного реєстру (ПРР) з 1993 року на обліку перебуває 3816 дорослих осіб (2017 жінок і 1809 чоловіків), які зазнали радіаційного впливу у дитячому і підлітковому віці (до 18 років) у зоні ЧАЕС унаслідок катастрофи.
Проведено клініко-епідеміологічний аналіз динаміки непухлинної захворюваності за класами та нозологічними формами в п’ятирічні періоди (перший – 1993 - 1997 рр., другий – 1998 - 2002 рр., третій – 2003 - 2007 рр.). Досліджувані згруповані в статево-вікові когорти: жінок, евакуйованих у дитячому віці; жінок, евакуйованих у підлітковому віці; відповідно, чоловіків.
У когортах жінок і чоловіків встановлено достовірне зниження рівнів непухлинної захворюваності від першого і до третього періоду. У п’ятирічних періодах достовірної різниці рівнів непухлинної захворюваності не виявлено поміж віковими групами жінок та поміж віковими групами чоловіків.
Для усіх статево-вікових когорт динаміка непухлинної захворюваності характеризувалася загалом стабільністю та достовірним зниженням її рівнів за значною кількістю класів хвороб у другому періоді (на сьомому - шістнадцятому роках після катастрофи) проти першого та у третьому періоді (на сімнадцятому – двадцятих роках) проти двох або одного з попередніх періодів.
Зростання непухлинної захворюваності в усіх статево-вікових когортах у другому чи третьому періодах проти першого спостерігалося за деякими хворобами: у жінок - у класах хвороб крові і кровотворних органів загалом за дефіцитними анеміями; хвороб системи кровообігу - за хворобами ендокарда, кардіоміопатіями, цереброваскулярними хворобами; кістково-м’язової системи -за хворобами хребта, остеохондропатіями; у жінок, евакуйованих у підлітковому віці, - додатково, ще і за хворобами щитовидної залози, хронічними бронхітами, хронічними хворобами печінки та цирозом, місцевими інфекціями шкіри; у чоловіків – за хворобами вегетативної нервової системи, хворобами ендокарда, цереброваскулярними хворобами, хронічними хворобами печінки та цирозу; у чоловіків, евакуйованих у дитячому віці, – додатково, ще за простим і неуточненим зобом, виразкою 12-палої кишки, місцевими інфекціями шкіри, контактним дерматитом й іншими формами екземи; у чоловіків, евакуйованих у підлітковому віці, – ще за хворобами білої крові, кардіоміопатіями.
Встановлена особливість динаміки непухлинної захворюваності у постраждалих зумовлює подальші клінко-епідеміологічні дослідження на залежність її від впливу радіаційного та нерадіаційних факторів середовища.
ОНКОЛОГІЧНІ ЕФЕКТИ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ: РЕЗУЛЬТАТИ 25 РОКІВ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
Присяжнюк А.Є. *, Гудзенко Н.А.*, Романенко А.Є. *, Фузік М.М.*, Бабкіна Н.Г.*, Троцюк Н.К.*, Сліпенюк К.М.*, Хухрянська О.М.*, Федоренко З.П.**, Горох Є.Л.**
*ДУ «Науковий центр радіаційної медицини АМН України», (04050) м. Київ, вул.Мельникова, 53, Тел.(044) 4830637; Факс (044) 4837202,
Е-mail: gudznat@gmail.com
**Національний інститут раку, (03212), Київ, вул. Ломоносова 33/44, (044)2577614
Надмірне виникнення злоякісних новоутворень було серед найбільш тривожних очікувань населення України, опроміненого внаслідок Чорнобильської катастрофи, та світової наукової спільноти. В ДУ «НЦРМ АМН України», у найближчий час після аварії був ініційований і триває до сьогодні моніторинг захворюваності на злоякісні новоутворення в основних групах постраждалого населення. Моніторинг проводився із залученням даних Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та Національного канцер-реєстру України, за результатами якого науковці дійшли нижченаведених висновків.
Надлишок захворюваності на всі форми злоякісних новоутворень в цілому спостерігався лише серед осіб, задіяних у ліквідацію наслідків катастрофи (УЛНА) 1986 – 1987 рр участі за період 1994 – 2005 рр. Серед окремих форм злоякісних новоутворень отримані неоднозначні результати.
Кровотворна тканина є надзвичайно чутливою до опромінення, у зв’язку з чим лейкемія є найбільш раннім з можливих онкологічних ефектів впливу радіації з найзначнішою амплітудою відхилення ризику від спонтанних значень. У рамках виконання українсько-американського проекту з вивчення лейкемії та споріднених захворювань серед УЛНА був визначений достовірний дозозалежний надлишок відносного ризику лейкемії, який склав впродовж 1987 – 2000 рр. 3,44 на 1 Гр зовнішнього опромінення на червоний кістковий мозок (95% ДІ 0,47 – 9,78, Р < 0,01). Для окремих форм лейкемії, включаючи хронічну лімфоїдну, були отримані подібні результати, проте вони не досягали статистичної значущості. Попередній аналіз даних за наступні роки (2001 – 2006 рр) продемонстрував зниження ризику виникнення лейкемії до майже спонтанного рівня.
В усіх групах постраждалого населення встановлений надлишок захворюваності на рак щитоподібної залози. Серед досліджуваних УЛНА 1986 – 1987 рр. рівень захворюваності на цю патологію перевищив середні показники по Україні в 5,4 рази (1994 – 2008 рр), серед евакуйованих – в 4,4 рази, серед мешканців забруднених радіонуклідами територій – в 1,6 рази (1990 – 2008 рр).
Серед інших форм злоякісних новоутворень спостерігалось значуще зростання частоти раку жіночої молочної залози серед учасниць ліквідації наслідків аварії. В інших групах постраждалого населення подібна тенденція не спостерігалась.
Враховуючи результати проведених досліджень, а також можливість виникнення інших пролонгованих онкологічних ефектів опромінення доцільним вбачається продовження моніторингу випадків злоякісних новоутворень в групах постраждалого населення України.
ОЦІНКА РАДІОАКТИВНОГО ОПРОМІНЕННЯ МЕШКАНЦІВ КРИТИЧНИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ОВРУЦЬКОГО РАЙОНУ
Романчук Л.Д.
Житомирський національний агроекологічний університет; бульвар Старий, 7, 10008 м. Житомир, Україна, тел.(0412) 221402
E-mail: Lromanchuck@rambler.ru
Радіоактивне забруднення навколишнього середовища – неминучий фактор атомної ери. При світовому використанні атомної енергії в навколишнє середовище потрапляють певна кількість радіоактивних радіонуклідів, не дивлячись на застосування засобів радіаційного захисту. Особливо значне радіоактивне забруднення біосфери відбувається при аварійних ситуаціях.
Аварія на Чорнобильській АЕС, яка відбулася в 1986 році, виявилась глобальною катастрофою, яка не має аналогів, як по площі, яка піддалась радіоактивному забрудненню так і по масштабах її наслідків. Ця катастрофа негативно вплинула на всі сфери життя регіонів які постраждали. Вона призвела до серйозного соціального і психологічного надлому в житті людей яких вона доторкнулась і нанесла великих економічних збитків. На ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи за ці роки витрачено більше ніж 20 млрд. доларів США. Загальна кількість людей, які були задіяні на той період на ліквідацію Чорнобильської катастрофи склало 227 тис. чоловік і отримали певну дозу радіоактивного опромінення.
Внаслідок Чорнобильської катастрофи постраждали мільйони людей, зазнали радіоактивного забруднення 110 тис. км2 сільськогосподарських угідь та майже всі ліси України. Як результат, до зон радіоактивного забруднення було віднесено 2293 населені пункти, в яких станом на 1 січня 1995 року проживало 2404870 осіб, з них 579348 дітей віком до 15 років. До забруднених територій було віднесено 74 райони 12 областей, а з них найбільш забрудненими виявилися Житомирська, Рівненська, Волинська, Київська та Чернігівська.
Особливу увагу привертають населені пункти, де дози внутрішнього опромінення населені значно вищі від очікуваних, розрахункових. Дозові навантаження сільського населення зумовлені включенням радіонуклідів до харчових ланцюгів «ґрунт – рослина – тварина – людина».
Тому визначення радіоактивного опромінення населення за рахунок продуктів харчування є актуальним. Багаторічними дослідженнями встановлено, що формування дозового навантаження в організмі людей, які мешкають на забруднених радіонуклідами територіях Овруцького району в першу чергу залежить від споживання продуктів харчування лісового, тваринного та рослинного походження.
Встановлено, що найбільше радіоцезію до організму людей надходить з продуктами харчування лісового походження – 94%, а радіостронцію з продуктами харчування рослинного та тваринного походження 49 та 38% відповідно.
РАДІАЦІЙНА ЧУТЛИВІСТЬ ЛІМФОЦИТІВ ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ ХВОРИХ НА РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ, ВИЗНАЧЕНА ЗА ЦИТОГЕНЕТИЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ
Рябченко Н.М.
Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України; вул. Васильківська, 45, (03022) Київ-22, Україна, тел.: (044) 2590593
E-mail: nryabchenko@ukr.net
Дослідження синдромів хромосомної нестабільності свідчить про асоціацію підвищеної радіаційної чутливості соматичних клітин людини на хромосомному рівні з підвищеним ризиком формування злоякісних новоутворень. В останні роки показано, що підвищена чутливість до радіації за цитогенетичними показниками притаманна хворим на рак з різною локалізацією. Було показано позитивну кореляцію ефективності репарації, експресії окремих генів репарації та рівнем аберацій хромосом в опромінених клітинах, перш за все, хроматидних розривів, що індукуються опроміненням в G2 фазі клітинного циклу. Вважають, що такі аберації хромосом можуть виникати внаслідок недостатньої ефективності процесів репарації двониткових розривів ДНК.
Метою роботи було порівняння варіабельності аберацій хромосом, індукованих в лімфоцитах периферичної крові умовно здорових жінок та хворих на рак молочної залози тестуючим опроміненням в G0 і G2 фазах клітинного циклу.
Матеріали і методи. Зразки периферичної крові для постановки культур лімфоцитів одержано у 46 умовно здорових жінок віком від 28 до 55 років та 48 жінки - первинних хворих на РГЗ І-ІІ стадії, віком від 31 до 81 років. Культивування лімфоцитів периферичної крові здійснювали за класичним мікрометодом. Перед початком культивування та на 47 год від початку культури клітин опромінювали в дозах 1,5 і 0,5 Гр, відповідно, на апараті РУМ-17. На 48,5 год від початку культивування культури фіксували і готували препарати метафазних хромосом.
Результати і висновки. Аналіз частоти аберацій хромосом, індукованих опроміненням в G2 фазі, показав їх значно вищу міжіндивідуальну варіабельність у порівнянні з G0 опроміненням у двох групах. Коефіцієнти варіації в групі умовно здороих донорів становили 22% і 9,7%; в групі онкологічних хворих – 26% і 12% відповідно. При цьому пропорція «чутливих» донорів становила 11% в контролі і 36% в групі хворих. Не зафіксовано достовірної кореляції між показниками спонтанного рівня аберацій хромосом і цитогенетичними показниками показникам G2-тесту в обох групах ( r2 = 0,07 і r2 = 0,1) G2- і G0-тесту (r2=0,11 and r2=0,15). Одержані результати свідчать на підтримку гіпотези про зв’язок у молекулярних механізмах формування раку молочної залози та підвищеним рівнем аберацій хромосом, індукованих в опроміненням в G2-фазі клітинного циклу, що в свою чергу відображає ефективність процесів репарації радіаційно-індукованих пошкоджень ДНК.
ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ СОМАТИЧЕСКОГО И НЕРВНО-ПСИХИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ ДЕТЕЙ ИЗ СЕМЕЙ ОТЦОВ - ЛИКВИДАТОРОВ ПОСЛЕДСТВИЙ АВАРИИ НА ЧАЭС
Сипягина А.Е., Балева Л.С., Зотова С.А., Агаджанян А.В., Кузьмина Т.Б.
Детский научно-практический центр противорадиационной защиты
ФГУ «Московский НИИ педиатрии и детской хирургии Минздравсоцразвития», Москва, РФ, 124412, ул. Талдомская, 2
E-mail: lbaleva@pedklin.ru
В когорте детей от отцов – ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС высока распространенность общей заболеваемости, а также - формирующей инвалидность и ограничение жизнедеятельности нервно-психической заболеваемости, причем с многократным превышением её в сравнении с детской популяцией РФ в целом (в 3,4 раза). Зачатие и рождение детей в более отдаленные сроки после участия родителей в ликвидационных работах не уменьшает риска возникновения у них соматических и нервно-психических заболеваний. Врожденные пороки развития в этой группе детей встречаются чаще в 1,5 раза. Преобладают пороки развития костно-мышечной системы, системы кровообращения, нервной системы, глаза и хромосомные синдромы. Среди детей, родившихся у ликвидаторов, чаще, чем в группе сравнения встречается задержка становления моторных навыков и речевого развития. У детей в семьях ликвидаторов высок уровень личностной и реактивной тревожности. При этом только в подгруппе, родившейся в более поздние сроки после аварии, зарегистрированы показатели интеллекта, соответствующие уровню низкой нормы (IQ = 82 баллам) и пограничной нормы (IQ = 75 баллов). В этой подгруппе детей отмечается утяжеление неврологической, психиатрической симптоматики, появление наследственных заболеваний и пороков развития у детей, родившихся у отцов даже с меньшей дозой внешнего облучения.
При семейном цитогенетическом обследовании у детей ликвидаторов выявлены хромосомные перестройки (дицентрики и кольца) и стабильные хромосомные аберрации (транслокации, инверсии и делеции), аналогичные изменениям их облученных отцов. Коэффициент корреляции наличия цитогенетических изменений у детей с нервно-психическими заболеваниями составил 0,64 (r = 0,64). Отмечается снижение индексов репарационной активности ДНК (спонтанной и индуцированной) у детей и их отцов, в отличие от матерей и необлученной популяции. Имеет место семейное накопление изменений с различным вкладом генетической и средовой компонент у детей, родившихся в ранние и поздние сроки после аварии на ЧАЭС. Группа сравнения характеризуется преобладанием вклада средовой компоненты в фенотипическую изменчивость вариабельности цитогенетических показателей.
Научно разработана система лечебно-профилактических мероприятий, позволяющая в более ранние сроки диагностировать и корригировать нервно-психические заболевания у детей, родившихся у родителей – ликвидаторов последствий радиационных аварий.
МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ООЦИТІВ ТА ДОІМПЛАНТАЦІЙНИХ ЕМБРІОНІВ ЖІНОК, ЩО ПРОЖИВАЮТЬ НА ЗАБРУДНЕНИХ РАДІОНУКЛІДАМИ ТЕРИТОРІЯХ
Стефанович Г.В., Будерацька Н.О., Мехеда Л.В.
ДУ «Науковий центр радіаційної медицини АМН України»; вул. Мельникова, 53, 04050 Київ-50, Україна, тел.(044) 4841874, факс (044) 4837202
E-mail: astefano53@yahoo.com
Значна частина населення України протягом останніх 25 років проживає на територіях, забруднених в результаті аварії на ЧАЕС, що може негативно впливати на стан репродуктивної системи. Проте, наслідки впливу малих доз іонізуючої радіації на репродуктивну функцію людини досліджені недостатньо.
Проведено ретроспективний аналіз даних ембріологічних протоколів жінок, що проживають на забруднених радіонуклідами територіях, при лікуванні у них безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Для дослідження взаємозв’язку між морфофункціональними характеристиками ооцитів, доімплантаційних ембріонів та проживанням жінок на забруднених територіях були вибрані дві групи жінок: 1-а група – жінки, що проживають на забруднених радіонуклідами територіях (41 жінка), жительки населених пунктів Київської, Житомирської, Вінницької та Рівненської областей. Рівень забруднення грунту за радіоактивним цезієм в цих населених пунктах знаходився в межах 95,5–185,0 кБк/м2 за даними загальнодозиметричної паспортизації населених пунктів України, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії. До 2-ї групи увійшли жінки, що проживають на незабруднених територіях (58 жінок), жительки Полтави та Полтавської області, а також населених пунктів півдня України. Середній вік жінок обох груп достовірно не відрізнявся і становив (33,2±0,9) та (34,1±0,6) роки, відповідно у 1-й та 2-й групах. Кількість ооцитів, що були отримані після гормональної стимуляції суперовуляції, становила 566 та 671 відповідно в 1-й та 2-й групі жінок. До запліднення in vitro ооцити піддавали прижиттєвому морфологічному аналізу. За такими показниками, як середня кількість отриманих на одну жінку ооцитів (13,7±0,9 та 13,2±0,8 відповідно), кількість дозрілих (10,6±0,7 та 9,5±0,5 відповідно) та недозрілих (1,3±0,2 та 1,2±0,2 відповідно), а також ооцитів з ознаками дегенерації (1,1±0,2 та 1,2±0,2 відповідно) достовірної різниці між двома групами жінок виявлено не було.
Після запліднення ооцитів поза організмом не виявлено також достовірних розбіжностей між двома групами жінок за такими показниками як середня кількість нормально та аномально запліднених ооцитів на одну жінку, кількість ембріонів з високою, середньою та низькою морфологічною оцінкою, а також частота настання вагітності після переносу ембріонів в матку жінки.
Таким чином, морфофункціональні ознаки ооцитів та доімплантаційних ембріонів, отриманих у жінок в ході лікування безпліддя методами ДРТ, їх якість, здатність до нормального запліднення та подальшого розвитку не зазнали негативного впливу проживання жінок на забруднених радіонуклідами територіях. Не виявлено також такого впливу на частоту настання вагітностей, тобто на ефективність застосування допоміжних репродуктивних технологій при лікуванні безпліддя.
КЛИНИКО-НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ И НЕЙРОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ УЧАСТНИКОВ ЛИКВИДАЦИИ ПОСЛЕДСТВИЙ АВАРИИ НА ЧЕРНОБЫЛЬСКОЙ АЭС, ПОДВЕРГШИХСЯ ВОЗДЕЙСТВИЮ МАЛЫХ ДОЗ ИОНИЗИРУЮЩЕГО ИЗЛУЧЕНИЯ
Торубаров Ф.С., Зверева З.Ф., Дмитриева Г.Э., Исаева Н.А.
Федеральный медицинский биофизический центр им. А.И. Бурназяна Федерального медико-биологического агентства; ул. Живописная, дом 46, 123182 Москва, Россия, тел., факс: 8(499) 193-11-11
E-mail: zvereva01@yandex.ru
Изучение клинических аспектов влияния малых доз (МД) ионизирующего излучения (ИИ) на здоровье человека является актуальной проблемой современной медицины. Цель исследования: изучение состояния ЦНС у участников ликвидации аварии (УЛПА) на Чернобыльской атомной электростанции (ЧАЭС) через 10 и 20 лет после аварии. Методы: клиническо-неврологическое, инструментальное, психологическое, нейрофизиологическое (ЭЭГ, РЭГ). Результаты. Через 10 лет обследованы 141 УЛПА (муж., 41,2±0,4), доза ИИ < 0,5 Зв. Группа сопоставления (ГС): 84 муж. (40,9±0,5). У УЛПА в 83,7% (118) выявлялись вегетососудистая и нейроциркуляторная дистонии (ВСД, НЦД), которые в 72,9% (86) сочетались с соматической патологией (СП). По данным РЭГ сосудистая дистония отмечалась у 56,7 % (80). По данным ЭЭГ нарушения биоэлектрической активности (БА) выявлялись в 100%, имели выраженный характер. По данным психологического исследования у 61,7% (87) имелись расстройства психоэмоциональной сферы с преобладанием тревожных тенденций. Зависимости нарушений от дозы ИИ не выявлено. В ГС 59,5% (50) были практически здоровыми. ВСД и НЦД выявлялись у 31,3% (28), которые у 32,1% (9) сочетались с СП. По данным РЭГ дистония выявлялась у 4,8% (4). По данным ЭЭГ нарушения БА выявлялись в 39,3% (33), имели менее выраженный характер по сравнению с УЛПА. Психоэмоциональные расстройства выявились в 29,7% (25). Т. о., через 10 лет после аварии у УЛПА преобладала неврологическая патология (НП) функционального характера, не зависевшая от дозы ИИ. Отсутствие связи НП с дозой ИИ делает возможным предположение о значимой роли других факторов в её развитии (в.т.ч., психоэмоционального напряжения). Как подтверждение можно рассматривать более частое выявление у УЛПА расстройств психоэмоциональной сферы, сочетавшихся с большей степенью нарушения центральных регуляторных механизмов ЦНС. О значимой роли психоэмоционального напряжения в развитии НП у УЛПА свидетельствовало и более частое выявление СП. Через 20 лет проведено изучение феноменологии и удельного веса заболеваний нервной системы УЛПА по данным госпитальной заболеваемости клиники ФМБЦ (302 истории болезни; мужчины, 51,6± 1,6, доза ИИ < 0,5 Зв.). ВСД не выявлено, НЦД – у 24,2% (73 чел.), дисциркуляторная энцефалопатия (ДЭП) – у 41% лиц (124 чел.). Другая НП – в единичных наблюдениях. Связи с дозой ИИ не установлено. Таким образом, через 20 лет после аварии можно констатировать уменьшение частоты выявляемости НП функционального характера, и увеличение НП органического характера, что, скорее всего, связано с увеличением возраста.
ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИЕ ЭФФЕКТЫ В ЛИМФОЦИТАХ ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ КРОВИ И СВЯЗЬ С ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬЮ У САМОСЁЛОВ ЗОНЫ ОТЧУЖДЕНИЯ ЧАЭС
Цыганок Т.В.*, Бездробная Л.К.*, Тарасенко Л.В.*, Дрозд И.П.*, Федорченко В.И.*, Ганжа Е. В.**
*Институт ядерных исследований НАН Украины; пр. Науки 47, 03680 Киев, Украина, тел.: (044)5254736, факс (044)5254463
**Специализированная медико-санитарная часть, № 16; ул. Кирова 21, 07270 Киевская обл., Иванковский р-н, г. Чернобыль, тел.: (04493)51306
E-mail: lbezdrob@kinr.kiev.ua
Исследована частота цитогенетических эффектов в лимфоцитах периферической крови самоселов сел зоны отчуждения ЧАЭС: в 1998 г. у 33 человек, из них в 2001 г. у 20, в 2004 г. у 15, в 2010 г. у 10. Плотность загрязнения почв на территориях проживания 137Сs 74-477 кБк/м2, 90Sr 33-289 кБк/м2, 238,239+240Pu 1,5-10 кБк/м2 ( данные измерений 1995 г.). Для сравнения обследована адекватно подобранная группа лиц из сел Яготинского района Киевской области не загрязненных радионуклидами чернобыльского происхождения: в 1998 г. – 31 и в 2004 г. – 12 человек. Средний возраст на время первого обследования составлял 53,9 и 51,5 лет соответственно. В 1998 г. было обнаружено значительное увеличение частоты цитогенетических повреждений и у самоселов зоны отчуждения, и у жителей Яготинского района по сравнению с доаварийным уровнем мутагенеза в сельской популяции населения Украины. При этом у самоселов выявлено превышение частоты суммарных аберраций хромосомного типа, характерных для радиационного фактора, в 1,8 раза, нестабильных маркеров облучения в 2,5 раза, аномальных моноцентриков в 1,9 раз над таковыми в группе условного контроля. Зафиксированы клетки с множественными аберрациями хромосом. При повторных обследованиях существенных изменений среднегрупповых показателей цитогенетических эффектов не обнаружено. Изменения индивидуальных показателей в основном носили колебательный характер. Только у отдельных лиц, у которых на момент обследования был диагностирован туберкулез или впоследствии выявлена онкопатология ( за 1,5 – 2 года до), фиксировали значимое увеличение частоты обменных аберраций хромосом. За период наблюдения (до конца 2010 г.) в зоне отчуждения умерло 16 человек (48,5 % ) в возрасте 48 – 68 лет, в тоже время в контрольной группе – 4 (13 % ) в возрасте 56 - 67 лет. Причины смерти самоселов: патология легких (туберкулез – 4, пневмония – 1), злокачественные опухоли ( рак легких – 2, мочевого пузыря – 1), патология сосудов ( головного мозга, серца) – 6, другие – 2. Причиной смерти в Яготинском районе была онкопатология разного генеза (средостения, желудка, поджелудочной железы, шейки матки).
Суммарные дозы облучения лиц, проживающих в селах зоны отчуждения, полученные расчетным путем, по состоянию на 01.01.2011 год составили: внешнего – 11,5 – 18,4 сЗв, внутреннего – 11,26 – 28,4 сЗв, на красный костный мозг 16,1 – 103,2 сГр.
ИНФЕКЦИОННЫЙ СИНДРОМ ПРИ ОСТРОЙ ЛУЧЕВОЙ БОЛЕЗНИ У ЛИЦ, ПОСТРАДАВШИХ ПРИ АВАРИИ НА Чернобыльской АЭС
Шальнова Г.А., Иванов А.А., Баранов А.Е., Уланова А.М.
Федеральный медицинский биофизический центр им. А.И. Бурназяна, ФМБА, ул. Живописная, д. 46, 123182, Москва, Россия, тел. (499) 190-54-96
Е-mail(Shalnоva) а1931192@ mail.ru.
Известно, что инфекционные процессы являются одним из частых и тяжелых осложнений острой лучевой болезни (ОЛБ). Нами изучены частота и этиология инфекционных эпизодов у 134 больных 1-4 степеней тяжести (ст. т.), подвергшихся воздействию ионизирующего излучения в интервале доз 1,1 - 13,7 Гр в результате аварии на Чернобыльской АЭС.
В процессе динамического наблюдения на протяжении 3-100 суток после лучевого поражения проведено микробиологические (бактериологическое, микологическое, вирусологическое) исследование различных биосубстратов со слизистой ротовой полости и глотки, смывов с миндалин, носового секрета, крови, мочи, кала, содержимого ран, материала из очагов воспаления, а также аутомикрофлоры кожи.
Установлено, что частота, скорость появления и выраженность инфекционных эпизодов (стоматиты, ангины, развитие дисбактериозов на коже, ротовой полости и кишечнике, появление микробов в крови и моче, инфекционные поражения раневых поверхностей и др.) находятся в прямой зависимости от степени тяжести лучевой болезни и дозы облучения.
Инфекционные осложнения наблюдали больных ОЛБ 4 ст. т. в 100%, у больных 3-й ст. т. − в 83%, у больных 2 ст. т. − в 58%, у больных 1 ст. т. − в 3% случаев.
Инфекционные эпизоды бактериальной природы осложнения наблюдались у больных ОЛБ 4 ст. т. в 100%, у больных 3-й ст. т. − в 82%, у больных 2 ст. т. − в 59%, больных 1 ст. т. − в 2% случаев.
Инфекционные эпизоды грибковой этиологии обнаружены у больных ОЛБ 4 ст. т. в 24%, у больных 3-й ст. т. − в 18%, у больных 2 ст. т. − в 13%; у больных 1 ст. т. они не обнаружены.
Инфекционные эпизоды вирусной (герпесвирусной) природы имели место у больных ОЛБ 4 ст. т. в 78%, у больных 3-й ст. т. − в 32%, у больных 2 ст. т. − в 9%, у больных 1 ст. т. в 2% случаев.
Такая же закономерность отмечена при выявлении микробов в крови. За весь период наблюдения гемокультуры выделены у больных ОЛБ 4 ст. т. в 17%, у больных 3-й ст. т. − в 12%, у больных 2 ст. т. − в 4% случаев; у больных 1 ст. т. они не выявлены.
Таким образом, представленные данные еще раз характеризуют ОЛБ как острый иммунодефицит панцитопенического типа, требующий проведения не только противолучевой, но и интенсивной противомикробной профилактики терапии с использованием антибиотиков последних поколений.
ПРОСТІ БЛАКИТНІ НЕВУСИ НА ТЛІ МОНГОЛЬСЬКОЇ ПЛЯМИ
Шатоян Ю.С., Прикащикова К.Є., Волковинська І.М., Солонович С.І., Солонович О.С., Брильов В.В., Дроздова О.В.
ДУ «Науковий центр радіаційної медицини АМН України»; пр-т Перемоги 119-121, 03115 Київ-115 , Україна, тел.: (044) 4509226, факс (044) 4509226
E-mail: vin961@mail.ru
В статті наведені дані щодо власних систематичних спостережень простих блакитних невусів у осіб, опромінених малими дозами радіації.
Найбільшу зацікавленість у нас викликав випадок множинних простих невусів на фоні блакитної плями, який ми спостерігали на протязі 15-ти років.
Жінка, 48-ми років, евакуйована з Прип’яті. Доза опромінення - 5,6 сЗв. Народилася в селі Картлуєво, Козловського району, Чувашія, Російська федерація. За національністю – чувашка. Третя дитина в сім’ї. Із семирічного віку цікавилася у матері причиною незрозумілої для неї плями і добре запам’ятала, що ні в кого з її сім’ї (дідусів, бабусь по лінії матері та батька й інших близьких родичів) таких утворень не виникало. Не було їх і в її двох братів та сестри. Мати розповідала, що вона народилася з блакитною плямою, на якій через 2-3 роки почали з’являтися сині вкраплення. Сама жінка помічала, що вона одна в сім’ї має монгольські риси обличчя, чорні очі та чорне волосся.
Заключний діагноз пацієнтки: хронічний тиреоїдит, атрофічна форма. Клінічно - еутиреоз. Астеновегетативний синдром. Остеохондроз хребта з нейрорефлекторними проявами. Хронічний гастродуоденіт, фаза ремісії. Пролапс мітрального клапана. Хронічний правобічний сальпінгоофорит, фаза ремісії. Фіброзно-кістозна мастопатія обох молочних залоз. Правобічний нефроптоз І ступ. Правобічна пахвинна кила. Катаракта початкова інволюційна OU. Ангіопатія сітківки за дистонічним типом.
Дерматологічна клініка: спостерігається пляма розміром 12-12,5 см у діаметрі, неправильно круглої форми, небесно-блакитного кольору. Верхній край плями знаходиться на рівні нижньої границі лопаток. Центр плями – чітко визначається за віссю грудних хребців. Границі плями мають зигзагоподібні обриси. На блакитному тлі розташовано безліч утворень круглої форми розміром 3-4 мм, які ледь підіймаються над поверхнею і мають темно-синій окрас. При пальпації елементи здаються м’якими. Ми нарахували 53 утворення. В нижній третині плями невуси зливаються, утворюючи своєрідне мереживо. На тлі безлічі темно-синіх елементів є лише один, колір якого ближче до чорного відтінку. Поверхня всіх елементів – гладенька й блискуча.
Подібного опису простих невусів в такій кількості і на тлі блакитної плями ми не зустрічали в доступній літературі.
Таким чином, на протязі п’ятнадцятирічного систематичного спостереження і через 20 років від часу опромінення пацієнтів у різних дозах ми не знайшли зовнішніх ознак малігнізації блакитних невусів. Не можна погодитись із твердженням деяких авторів щодо солітарності простих невусів, про що свідчить останній описаний нами випадок. Він же не підтверджує розповсюджене твердження щодо обов’язкового зникнення “монгольської плями” після 7-ми років.
СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ РАЗВИТИЯ ДЕРМАТОЛОГИЧЕСКОЙ ПАТОЛОГИИ У ЛИКВИДАТОРОВ ПОСЛЕДСТВИЙ КАТАСТРОФЫ НА ЧАЭС
Шатоян Ю.С., Волковинская И.Н., Солонович С.И., Солонович А.С., Романенко Н.Т., Брылев В.В., Дроздова О.В.
ГУ «Научный центр радиационной медицины АМН Украины»; пр-т Победы 119-121, 03115, Киев-115 , Украина, тел.: (044) 4509226, факс (044) 4509226
E-mail: vin961@mail.ru
При выполнении работ по ликвидации аварии на Чернобыльской атомной электростанции (ЧАЭС) было прослежено воздействие на различные системы организма человека множества факторов, среди которых ведущими были ионизирующее облучение и психогенный стресс. Мы сочли целесообразным провести изучение развития патологии кожи и подкожной жировой клетчатки в результате действия одного из факторов: радиации, - у ликвидаторов последствий катастрофы на ЧАЭС (ЛПК), т.е. экспонированных лиц, в сравнении с группой неэкспонированных лиц (контрольная), проходивших систематическое обследование в аналогичные сроки.
Клинико-эпидемиологическое обследование лиц на базе НЦРМ АМН Украины, начавшееся непосредственно после катастрофы, показало, что уже через 6 месяцев было замечено увеличение частоты регистрации доброкачественных новообразований кожи (в частности липом) у ЛПК, в связи с чем было решено обработать весь массив информации, накопившийся в базе данных Клинико-эпидемиологического регистра НЦРМ АМН Украины (КЭР) с 1992 года.
Целью работы было изучение сравнительных данных об особенностях развития дерматологической патологии у ЛПК и одновременно наблюдавшейся контрольной группой лиц.
В результате обследования ликвидаторов последствий катастрофы на ЧАЭС в течение длительного периода выявлены особенности заболеваемости кожных покровов исследованной когорты по сравнению с контрольной группой лиц.
На период обработки данных было установлено достоверное превышение кумулятивного коэффициента заболеваемости доброкачественными новообразованиями кожи (в 6,7 раз), и в первую очередь липомами (в 10 раз), в когорте ликвидаторов по сравнению с контролем. Удельный вес этих заболеваний был достоверно выше в исследуемой когорте и составлял 34,4 % среди всего спектра болезней экспонированных лиц.
Выявлена особенность локализации липом, заключавшаяся в её строгой односторонности: у 32,5 % обследованных наблюдалось только право- или левостороннее поражение кожи на туловище, плечах, предплечьях, ягодицах или бёдрах. Соотношение было соответственно 181 к 144 чел. Регистрировали липомы на подошвенной поверхности стоп. Аналогичная локализация образований не встречалась нами в доступной литературе.
АНАЛИЗ ФАЦИЙ СЫВОРОТКИ КРОВИ ОНКОЛОГИЧЕСКИХ БОЛЬНЫХ В ПРОЦЕССЕ ЛУЧЕВОЙ ТЕРАПИИ
Шафорост А.С.
ГНУ «Институт радиобиологии НАН Беларуси»; ул. Федюнинского 4, 246007 Гомель, Республика Беларусь, тел: (023)57-92-93, факс (023)57-07-06
E-mail: asofocl@mail.ru
Онкологические заболевания являются одним из самых распространенных видов патологий человека. Это, в свою очередь, приводит к усиленному поиску новых методов их диагностики и лечения.
Целью настоящей работы является изучение изменений морфологии высушенных образцов (фаций) сыворотки крови онкологических больных в процессе лучевой терапии.
Объектом исследования служила сыворотка крови 13 здоровых и 15 больных раком шейки матки, проходивших курс лучевой терапии. Изучение полученных образцов проводили методом клиновидной дегидратации. Данный метод предполагает высушивание малых объемов (10-20 мкл) сыворотки крови на твердой горизонтальной подложке при комнатной температуре. В процессе высыхания происходит перенос органических веществ к периферии, а неорганических — к центру капли. Увеличение напряжений между компонентами биологической жидкости в образующейся пленке. приводит к образованию сети трещин, а также отдельностей, «рыбьей чешуи», языков Арнольда и других специфических структур. В случае протекания патологического процесса происходит изменение сети трещин, а также появлении или исчезновении специфических структур.
Фации здоровых людей обладают четко выраженным правильным радиальным строением и отсутствием каких-либо дополнительных образований. На начальных стадиях лечения у больных раком шейки матки имеется тенденция к ухудшению морфологической картины сыворотки крови, что выражается в нарушении радиальной симметрии фации и появлении патологических образований (языков Арнольда, ковров Серпинского) в периферической части образца. Эти изменения являются следствием нарушения пространственной структуры белковых молекул при образовании комплексов с лигандами, которые поступают в кровь при лучевой терапии.
К концу курса лучевой терапии количество патологических маркеров снижается в следствии уменьшения концентрации продуктов распада опухоли в сыворотке. Однако морфологическая картина характеризуется нарушенной радиальной симметрией, что свидетельствует о неполном выведении вышеуказанных веществ из исследуемой биологической жидкости.
Изменения морфологической картины фаций сыворотки крови онкологических больных визуализируют процессы биохимических изменений, протекающих на разных этапах лучевой терапии. Эти данные позволяют получить дополнительную информацию о состоянии пациента и эффективности лечения.
АНАЛИЗ ДОЗОЗАВИСИМЫХ ЭФФЕКТОВ ПРИ ХРОНИЧЕСКОМ ВНУТРЕННЕМ ОБЛУЧЕНИИ НА ПРИМЕРЕ ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ БОЛЕЗНЯМИ ЖЕЛУДОЧНО–КИШЕЧНОГО ТРАКТА У ДЕТСКОГО НАСЕЛЕНИЯ РАДИОАКТИВНО ЗАГРЯЗНЕННЫХ РАЙОНОВ ЖИТОМИРСКОЙ ОБЛАСТИ
Шестопалов В.М., Набока М.В., Лихошерстов А.А., Чабан Е.П.
Научно-инженерный центр радиогидрогеоэкологических полигонных исследований НАН Украины, Киев, 01054, т. 4861158; ф. 4861417;
Е-mail: marinavn1@yahoo.com
Как свидетельствуют многие публикации, заболеваемость болезнями желудочно–кишечного тракта (ЖКТ) с 1994 г и по настоящее время остаются одним из ведущих классов в структуре заболеваемости, инвалидности и смертности пострадавшего от Чернобыльской аварии населения и ликвидаторов. Атрофия слизистой оболочки желудка у жителей загрязненных территорий встречается в 5 раз чаще, чем в контрольной группе.
Сельские дети, родившиеся на радиоактивно загрязненных территории, повседневно из года в год получают радионуклиды, в частности радиоцезий, поступающие с пищей по пищевым цепям из почвы. Инкорпорация ионизирующих частиц в слизистой оболочке желудка гистологически подтверждена у жителей загрязненных территорий Киевской, Житомирской и Ровенской областей. Инкорпорированные радионуклиды встречается в желудке и др. биообъектов с загрязненных территорий. ЖКТ становится органом–мишенью, что и влияет на заболеваемость детей и взрослых болезнями этого класса.
Мы выявили при ретроспективном анализе динамики показателей распространенности, первичной и повторной (хронической) заболеваемости ЖКТ за 1988-2009 гг. у детского населения радиоактивно загрязненных и контрольного района с аналогичными природными (кислыми геохимическими ландшафтами) и социально–экономическими условиями Житомирской области их существенное увеличение в 1988–2001 гг. в 3-х (>50 кБк/м2 137Cs) из 12 исследованных районов( >70000 детей). Рост в 2–10 раз для всех изученных показателей заболеваемости (а для повторной заболеваемости даже в 11–19 раз) определялись на протяжении 22-летнего периода наблюдения в радиоактивно загрязненных (137Cs > 50 кБк/м2), по сравнению с мало загрязненными (137Cs < 18 кБк/м2) районами. Он зависел от времени и уровня радиационного влияния и определялся величиной накопления внутренней дозы облучения детей. Разница с контрольным районом и с начальным уровнем была достоверна (р<0,05) почти во все периоды наблюдений. На кривых показателей мало загрязненных районов, колебания заболеваемости у детского населения происходили вокруг начального уровня. В радиоактивно загрязненных районах пик распространенности и заболеваемости наблюдался через 10–12 лет наблюдений, когда родившиеся до и в год аварии достигли 14 лет, а спад кривой –когда они покинули детскую группу наблюдений. Мы это объясняем тем, что дети, родившихся накануне и в год аварии накопили наивысшую дозу облучения. Градиент снижения первичной заболеваемости был существенно больше, чем распространенности, а кривая повторной (хронической) заболеваемости после небольшого спада образовала плато до конца периода наблюдений.
Секція 2.