Міжнародна асоціація академій наук
| Вид материала | Документы |
- 1. Назва модуля, 29.08kb.
- 1. Міжнародні валютно-фінансові організації, 138.94kb.
- Конспект лекцій для напряму підготовки 030503 «Міжнародна економіка» для підготовки, 851.43kb.
- Конспект лекцій для напряму підготовки 030503 «Міжнародна економіка» для підготовки, 850.06kb.
- Українська Асоціація "Жінки в науці та освіті", Харківська обласна державна адміністрація,, 484.13kb.
- Назва реферату: Міжнародні економічні відносини Розділ, 150.35kb.
- Міжнародна магістерська програма імеss бременська Міжнародна школа суспільних наук, 164.67kb.
- М. Київ) Державний університет «Вища школа економіки» (Росія) Міжнародна академія соціально-економічних, 98.4kb.
- Міжнародна журналістика – 2002 київ 2002, 2743.9kb.
- Вчення В. І. Вернадського про біосферу та ноосферу, 84.2kb.
Дмитриев А.П., Гродзинский Д.М., Гуща Н.И., Крыжановская М.С., Дяченко А.И.
Институт клеточной биологии и генетической инженерии НАН Украины; ул. акад. Заболотного 148, 03680 Киев, тел: (044) 2578244, факс: (044) 5267104
E-mail: dmyt@voliacable.com
Комбинированное действие биотического и радиационного стресса на растения и их патогены представляет потенциальную опасность для окружающей среды по двум причинам. Во-первых, малые дозы хронического облучения могут снижать фитоиммунный потенциал, т.е. болезнеустойчивость растений. Во-вторых, они могут выступать в роли мутагенного фактора и вызывать усиление процессов расообразования у патогенных микроорганизмов, что приведет к возникновению новых более вирулентных клонов.
Цель работы состояла в изучении влияния комбинированного стресса на взаимодействия в системе патоген-растение в 30-километровой Зоне отчуждения ЧАЭС. Объектом исследований были выбраны растения пшеницы, ржи и кукурузы, а также возбудитель стеблевой ржавчины злаков гриб Puccinia graminis Pers., который относится к числу наиболее вредоносных патогенов.
Растения инфицировали спорами бурой ржавчины на различных участках в зоне ЧАЭС. Фитопатологические учеты показали усиление развития болезни у растений, выросших на участках с повышенным радиационным фоном. Мы попытались выяснить биохимическую природу снижения болезнеустойчивости растений в условиях комбинированного стресса. Оказалось, что под влиянием малых доз облучения снижается удельная активность ингибиторов протеиназ. Так, в зерне пшеницы и ржи их активность снижалась на 35-60 % по сравнению с контролем. Растительные ингибиторы протеиназ образуют устойчивые комплексы с протеолитическими ферментами фитопатогенных грибов, в результате чего последние теряют свою активность. Уменьшение активности этих ингибиторов могло приводить к снижению иммунитета растений.
Такое предположение подтвердилось в опытах с высоколизиновой opaque-мутантной формой кукурузы, которая обладает повышенной чувствительностью. Эту мутантную форму кукурузы, по аналогии с waxy-мутацией ячменя, можно рассматривать как перспективную тест-систему для оценки действия ряда биотических и абиотических стрессовых факторов.
Возбудитель стеблевой ржавчины злаков P. graminis был выявлен нами на злаках и дикорастущих злаковых травах в зоне отчуждения. Полученные данные свидетельствуют об активных формо- и расообразовательных процессах в зоне ЧАЭС, в результате которых происходят изменения структуры популяции P. graminis. Обнаружена «новая» популяция возбудителя стеблевой ржавчины с высокой частотой встречаемости более вирулентных клонов по сравнению с другими регионами Украины.
Таким образом, результаты, полученные независимо в условиях вегетационных опытов и на полевых стационарах, свидетельствуют о влиянии радиации на взаимодействия в системе патоген-растение и необходимости проведения мониторинга над микроэволюционными процессами у фитопатогенных организмов в 30-километровой Зоне отчуждения ЧАЭС.
РИЗИКИ ВІДДАЛЕНИХ ЕФЕКТІВ У ТВАРИН ЗА ТРИВАЛОЇ ДІЇ РАДІОНУКЛІДІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОГО ВИКИДУ
Дрозд І.П.*, Липська А. І.*, Родіонова Н.К. **, Серкіз Я.І.*, Юрченко О.В. **
*Інститут ядерних досліджень НАН України; проспект Науки 47, 03680 Київ, Україна, тел. (044) 5256377, факс (044) 5254463
**Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України; вул. Васильківська 45, 03680 Київ, Україна
Е-mail: lypska@kinr.kiev.ua
Важливою проблемою сучасної радіобіології є експериментальне визначення та обґрунтування причетності радіаційного чинника до започаткування і розвитку стохастичних і детермінованих віддалених ефектів у ссавців та кількісна оцінка їх виникнення. В представленій роботі нами на репрезентабельних за чисельністю групах лабораторних тварин, що вподовж життя перебували при контрольованих радіаційних навантаженнях, проведений аналіз даних, отриманих в хронічному експерименті та розраховані ризики виникнення найбільш поширених радіаційно індукованих патологічних станів та інших біологічних ефектів. Аналіз даних показав, що тривале внутрішнє опромінення (ТВО) тварин в дозі 0,60 Гр призводить до значного скорочення їхньої середньої тривалості життя (СТЖ) від 28,2 міс до 20,3 міс. Ефективність ТВО за показником СТЖ становить 4 доби/сГр. ТВО призводить до збільшення ризиків загибелі тварин внаслідок соматичних захворювань, переважно органів дихання та шлунково-кишкового тракту. Найбільшими є абсолютні ризики виникнення пневмонії, плевропневмонії, плевритів і бронхопневмонії. Атрибутивний ризик захворювань органів дихання є у 2 рази вищим ніж у контрольній групі. Результати аналізу засвідчують істотне зміщення ризиків загибелі тварин у більш ранні вікові терміни.
Внутрішнє опромінення тварин радіонуклідами чорнобильського викиду значно збільшує ризики виникнення у них канцерогенних ефектів. Примітним є те, що сукупна дія радіонуклідів аварійного викиду призводить до підвищення ризику виникнення новоутворень, а також до появи неоплазм у молодому віці тварин та збільшення їх виходу. Слід зазначити, що опромінення не тільки призводить до прискорення виникнення спонтанних пухлин, а також до появи новоутворень, що не були притаманні даному виду. За показниками ризиків появи пухлин, скорочення терміну їх виникнення цей вид опромінення є у 3,0 рази, а за частотою появи злоякісних пухлин і полінеоплазією у 4,0 рази більше за одноразове зовнішнє опромінення γ-квантами.
Результати експериментальних досліджень та їх аналіз свідчать про те, що малі дози радіації викликають істотні структурні ушкодження клітин та зміни окремих показників життєво важливих систем організму. Встановлено, що структурні порушення у ранні терміни спостереження у ряді випадків супроводжувались процесами адаптації та формування захисно-пристосувальних реакцій, а в інших – процесами, що призводили до розвитку хронічних захворювань, а також виникнення пухлин. На рівні цілісного організму малі дози іонізуючої радіації призводять до зростання частоти виникнення патологічних станів.
КОМПЕНСАТОРНО-ПРИСПОСОБИТЕЛЬНЫЕ РЕАКЦИИ ОРГАНОВ ЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ МЫШЕВИДНЫХ ГРЫЗУНОВ В УСЛОВИЯХ ХРОНИЧЕСКОГО ОБЛУЧЕНИЯ В МАЛЫХ ДОЗАХ
Ермакова О.В.
Учреждение Российской академии наук Институт биологии Коми научного центра Уральского отделения РАН; ул. Коммунистическая, д. 28, 167982, Сыктывкар, Россия, тел: (8212)430478, факс:(8212)240163
Е-mail: ermakova@ib.komisc.ru
Проведено сравнительное изучение клеточно-тканевых реакций органов эндокринной системы (щитовидная железа – ЩЖ, надпочечник – НП, яичник – ЯЧ) у мышевидных грызунов (полевки-экономки, мыши линии СВА, белые беспородные мыши и крысы линии Вистар, объем материала более 1500 особей) после хронического воздействия γ-излучения в природных (Республика Коми и 30–километровая зона ЧАЭС) и экспериментальных условиях в одном и том же диапазоне доз. Морфологический анализ полевого и экспериментального материала показал, что эффекты хронического облучения в малых дозах на клеточном уровне выражались в повреждении генетического аппарата фолликулярных тироцитов, проявляющееся в усилении процессов формирования клеток с микроядрами. В коре НП наблюдали увеличение числа микроузелковых гиперплазий, в основе которых лежит нарушение контроля клеточного деления. Структурные преобразования в тиреоидной паренхиме свидетельствовали о стимулирующем влиянии воздействия γ-излучения на процессы фолликулогенеза. На тканевом уровне наблюдали однотипную реакцию гиперактивности коры НП в ответ на облучение. Процессы альтерации в тканях были наиболее выражены при совместном действии факторов радиационной и химической природы. В ЯЧ облученных животных выявлены признаки ускоренного созревания фолликулов, тогда как запас примордиальных фолликулов оказался ниже контрольного уровня. Интенсивность размножения, плодовитость и эмбриональная смертность – важнейшие показатели жизнеспособности организма и популяции – у контрольных и опытных животных достоверно отличались. Таким образом, хроническое воздействие ионизирующей радиации в малых дозах приводит к закономерному развитию морфологических перестроек периферических органов эндокринной системы на всех основных уровнях их структурной организации (популяционный, организменный, органный, тканевой, клеточный). Выраженность изменений не имеет линейной зависимости от дозы и мощности дозы, что обусловлено комплексным воздействием факторов как радиационной, так и нерадиационной (пол, возраст, физиологические особенности организма, фаза динамики численности популяции, химические вещества) природы. В природных условиях, по сравнению с экспериментальными, при хроническом облучении, наблюдаются более выраженные изменения, проявляющиеся в повышенной частоте хромосомных и геномных мутаций в клетках, деструктивных процессах в органах и тканях, нарушении репродуктивных функций, снижении жизнеспособности потомства.
Мониторинг почвенных микроскопических грибов зоны отчуждения ЧАЭС
Жданова Н.Н., Василевская А.И., Захарченко В.А., Кучма Н.Д., Артышкова Л.В., Наконечная Л.Т.
Институт микробиологии и вирусологии НАН Украины; ул. Академика Заболотного 143, 03680 Киев-143, Украина, тел.: (044) 5261189, факс (044) 5261123
Институт агроэкологии Украинской ААН, Киев, Украина, ул. Метрологическая 12, 03143 Киев-143, Украина, тел.: (044) 5261192
E -mail: zhdanova_imv_ua@rambler.ru
Мониторинг микроскопических грибов (микромицетов), выделенных из почв разного уровня радиоактивности зоны отчуждения ЧАЭС проводился сотрудниками отдела физиологии и систематики микромицетов ИМВ НАНУ с 1986 г. За время работы из таких почв было изолировано более 3000 светло- и темнопигментированных (меланинсодержащих) видов грибов, составивших коллекцию, которая поддерживается в этом отделе.
Микромицеты являются постоянной компонентой почвенного биогеоценоза, характеризуются значительной массой и полифункциональной физиологической активностью. Наши исследования были посвящены изучению качественного (идентификация выделенных видов грибов) и количественного состава почвенных микромицетов, выявлению грибных комплексов и их динамики в течение ряда лет. Было установлено, что темнопигментированные роды и виды грибов преобладали в структуре грибных комплексов радиоактивных почв. В первые годы после катастрофы было установлено явление промышленной меланизации, которая в высоко радиоактивных почвах проявлялась в доминировании темнопигментированных видов микромицетов относительно общего числа выделенных, что не отмечалась в почвах изученного региона до Чернобыльской катастрофы.
Был изучен ряд биологических и физиологических свойств выделенных видов микромицетов. В модельных экспериментах было установлено, что при взаимодействия грибов с «горячими» частицами Чернобыльского происхождения впервые был выявлен новый тип тропизма – позитивный радиотропизм, который проявлялся в способности изученных видов грибов направленно расти к источнику ионизирующего излучения. Показана существенная роль микромицетов при их взаимодействии с рядом сельскохозяйственных культур в системе «загрязненная почва – высшие растения». Обогащение грибной биомассой радиоактивной почвы и последующее выращивание в ней сеянцев сосны обыкновенной способствовало накоплению 137Cs растениями. Установлено, что коэффициенты накопления 90Sr из водной среды были гораздо выше у темнопигментированных, чем у светлопигментированных видов грибов. Изучены особенности трофики ряда микромицетов.
Проведенные исследования до настоящего времени не имеют аналогов в мировой литературе.
ПРОБЛЕМЫ ОБРАЩЕНИЯ С ВОДОЕМОМ-ОХЛАДИТЕЛЕМ ПОСЛЕ ВЫВЕДЕНИЯ ИЗ ЭКСПЛУАТАЦИИ ЧАЭС
Зарубин О.Л.
Институт ядерных исследований НАН Украины; проспект Науки, 47, Киев, Украина, 03680, тел: (044) 4127098, (050) 6470623, факс (044) 5254463
E-mail: oleg.zarubin2011@mail.ru, zol@kinr.kiev.ua
В результате аварии 1986 г. и мероприятий, связанных с ее ликвидацией, водоем-охладитель ЧАЭС (ВО) оказался одним из наиболее радиационно-загрязненных водоемов 30 км зоны. По инициативе иностранных организаций волевым решением Правительства Украины Чернобыльская АЭС в декабре 2000 г. прекратила свою работу. В этой связи возникают вопросы о целесообразности сохранения технологических объектов, в т.ч., входящих в производственный цикл бывшей электростанции.
В первом приближении кажется рациональным прекращение подпитки ВО из р. Припять, что позволит сэкономить определенные расходы, связанные с эксплуатацией станции подпитки. При этом уровень воды в ВО понизится на 6-7 метров и оголится значительная часть ложа ВО. Оголится от 8 до 15 км2 высокорадиоактивных донных отложений, что обусловит увеличение ветрового подъема и переноса радионуклидов. Произойдет изменение подпорного уровня грунтовых вод в районе ВО, стоковая аккумуляция радионуклидов в оставшиеся на месте ВО несколько водоемов.
Стресс и кардинальное изменение условий существования обусловят, как по массе, так и по количеству видов, гибель огромного количества животных и растений. Погибнет до 100000 т биоты, среди которой практически все водоросли и погруженные высшие водные растения, почти все двустворчатые моллюски (в основном, дрейссена) и большая часть остального бентоса, значительное количество рыбы. Исчезнут ценные виды рыб.
Благодаря стоковой аккумуляции значительно увеличатся концентрации радионуклидов в разрозненных водоемах на месте бывшего ложа ВО. В результате гниения десятков (возможно – сотни) тысяч тонн биомассы, несомненно, ухудшиться санитарно-гигиеническая обстановка, причем количественный ее прогноз практически не реален. Значительно увеличатся радиационные риски для персонала.
С точки зрения биологии, экологии и радиоэкологии, базирующихся на принципах охраны, или, по крайней мере, невмешательства, поддерживания сложившейся экосистемы на существующем уровне, мы считаем, что если современные условия существования ВО не оказывают влияние на безопасность функционирования ЧАЭС, то воздействие на экосистему ВО в настоящее время будет необоснованным.
По-видимому, у политиков, атомщиков, энергетиков, экономистов, техников есть свои за и против дальнейшего существования ВО, но в любом случае, необходимо принять осторожное и очень взвешенное решение о дальнейшей судьбе этого уникального водоема, в настоящее время являющимся прекрасным полуприродным хранилищем радиоактивных отходов.
ЭФФЕКТЫ ОБЛУЧЕНИЯ РАСТИТЕЛЬНЫХ ВИДОВ НАЗЕМНЫХ ЭКОСИСТЕМ НА ПОЗДНЕЙ СТАДИИ ЧЕРНОБЫЛЬСКОЙ АВАРИИ
Йощенко В.И., Кашпаров В.А., Левчук С.Е., Лазарев Н.М., Бондарь Ю.О., Йощенко М.И.
Украинский НИИ сельскохозяйственной радиологии Национального Университета биоресурсов и природопользования Украины; ул. Машиностроителей, 7, Чабаны, Киевская обл., 08162 Украина, тел.: (044) 526 2444, факс: (044) 526 0790
E-mail: vasyl@uiar.kiev.ua
УкрНДИИСХР НУБиП Украины на протяжении нескольких лет проводит цикл исследований эффектов хронического облучения растительных видов наземных экосистем Чернобыльской зоны. К нынешнему моменту получено ряд значимых результатов. В частности, в целом определено список растительных видов, которые могут рассматриваться в качестве референтных для данной территории. Для этих видов создано дозиметрическую модель, основанную на микродозиметрическом подходе, которая позволяет проводить расчет доз внутреннего облучения с учетом геометрии растения или его критического органа, реального распределения радионуклидов по органам и его годовой динамики, изменения размеров органов и их взаимного размещения и т.д.
Для одного из референтных растительных видов, сосны обыкновенной, проведено масштабные исследования на экспериментальном массиве, насчитывающем более 1100 деревьев. Самым важным результатом этих исследований стало формулирование зависимостей «мощность дозы – эффект» для морфологических изменений в кроне и для цитогенетических повреждений в клетках семенных проростков и тканей верхушечной меристемы данного вида.
Получено возрастную динамику формирования морфологических изменений. Выявлено корреляцию между изменениями на морфологическом и клеточном уровнях и предложено механизм, связывающий формирование радиобиологического эффекта на разных уровнях организма. Продолжаются исследования временной вариабельности уровня цитогенетических повреждений.
Показано, что для референтных травяных видов Чернобыльской зоны существующие уровни облучения не обуславливают значительных уровней цитогенетических эффектов. В то же время, выявлены другие травяные виды, которые отличаются более высокой радиочувствительностью, хотя и не могут рассматриваться в качестве референтных в силу их малой распространенности и т.п. Для этих видов проводятся исследования для определения зависимостей «доза – эффект».
Полученные результаты дополняют массив эмпирического материала, на котором основываются современные подходы и концепции радиационной защиты биоты.
ЦИТО- ТА МОЛЕКУЛЯРНОГЕНЕТИЧНІ НАСЛІДКИ ТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ ЗОНИ ПОСИЛЕНОГО РАДІОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Ковальчук Л.Є., Швець Л.С., Телюк П.М., Козовий Р.В., Лазуркевич Х.О.
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»; вул. Галицька 2, 76000 Івано-Франківськ, Україна, тел.: (034)224295, факс: (034)224295
Е-mail: biology@optima.com.ua
З метою встановлення віддалених наслідків мутагенного забруднення довкілля проведено моніторингове дослідження (в 2000, 2002, 2007-2008 роках) різних рослинних тест-об’єктів із зони посиленого радіологічного контролю сіл Стецева, Русів, Потічок Снятинського району Івано-Франківської області. Молекулярно-генетичні порушення оцінено за частотою явищ інтрахромосомної гомологічної рекомбінації (ІГР) у трансгенних рослин (ТР) Arabidopsis thaliana і Nicotiana tabacum; цито-, гено- і гонадотоксичність води і ґрунтів визначено на основі мета-ана-телофазного аналізу первинної меристеми корінців Allium cepa, пророщених на різних зразках води і ґрунтів, а також фертильності пилку шести видів деревних і трав’яних рослин. Відбір найчутливіших ліній Arabidopsis thaliana до радіонуклідів здійснено після опромінення їх насіння радіоактивним кобальтом – 60. При пророщуванні ТР на пробах ґрунтів із сіл Стецева, Русів Потічок встановлено найбільшу частоту явищ ІГР, візуалізованих як сині плями в органах рослин (відновлення перерваної версії GUS-гена), у ліній Col-0 рMEX/SiR2 №3, Col-0 рMEX/SiR2 №9 та BAR Bin AR/RPD3-1, BAR Bin AR/RPD3-9 (3,12±0,07). Грунти зі Снятинського району давали збільшення ІГР до 1,86 мм2 (діапазон коливань 0,38–3,34 мм2), тоді як у контролі даний показник становив 0,48+0,05 мм2. Це корелювало зі ступенем кластогенних ефектів у Allium cepa (r › 0,7). Спектр аберацій та ядерних аномалій клітин останніх з високим рівнем достовірності довів природу радіаційних чинників антропогенного забруднення. На препаратах корінців, пророщених на зразках води та ґрунтів зони посиленого радіаційного контролю, переважали аберації хромосомного типу. Динамічне спостереження за гено- і цитотоксичними ефектами довело, що з 2000 по 2008 роки відбулося зменшення мутагенного тиску в Снятинському районі. Частота рекомбінаційних процесів ДНК у ТР, що виросли на зразках води та ґрунтів рекреаційних зон (міст Косова і Яремча), була найменшою (р<0,01). Зведений аналіз показників фертильності генеративних клітин досліджуваних шести видів рослин засвідчив, що ґрунти і вода з умовно екологічно чистих міст мали найнижчий гонадотоксичний ефект за відсотком стерильності пилкових зерен (5,23±0,13 %), на відміну від таких с. Стецева, Русів, Потічок (12,05±0,08; 14,08±0,11 і 13,16±0,94 %). У використаних вперше гетерозиготних Nicotiana tabacum Su/+ зареєстровано збільшення кількості і площі темно-зелених (пряма мутація) або безбарвних (обернена мутація) плям на світло-зелених гетерозиготних листках рослин, пророщених на ґрунтах зони посиленого радіологічного контролю. За допомогою однофакторного дисперсійного аналізу доведено, що інформативним критерієм ступеня забруднення довкілля є кількість та площа плям на рослину Nicotiana tabacum Su/+.
Таким чином, використана комплексна тест-система біоіндикації радіонуклідів у зовнішньому середовищі, яка включає дев’ять видів рослин, дає змогу оцінити інтенсивність та природу мутагенного забруднення довкілля.
СПОНТАННІ ФАКТОРИ МІНЛИВОСТІ ТА МУТАЦІЙНІ ЗМІНИ В ПРИРОДНИХ ПОПУЛЯЦІЯХ Drosophila melanogaster УКРАЇНИ
Козерецька* І. А., Проценко* О. В., Рожок* А.І., Серга* С. В., Білоусов* О.О., Жук* О. В., Редчук** Т.А., Мюссе*** Т.А.
*Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра загальної та молекулярної генетики, вул. Володимирська, 64, 01601, Київ, Україна; **Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАНУ, вул. Леонтовича 9, 01601, Київ, Україна; ***Університет Південної Кароліни, ПК, 29208, США
Відновлено моніторинг природних популяцій Drosophila melanogaster Чорнобильської зони відчуження у порівнянні з іншими природними популяціями України, започаткований в 1986 році Зайнуліним В.Г. із співавторами та Моссе І.Б. зі співавторами (роботи по Білорусії), до проведення якого в різні роки також долучались представники Новосибірської генетичної школи. Шість років досліджень дозволяють стверджувати, що частота видимих та зчеплених зі статтю летальних мутацій у трьох природних популяціях Чорнобильської зони протягом 2005-2010 років коливалась в межах від 10-3 до 0,86 %, що значно нижче частот цього показника для природних популяцій Drosophila melanogaster України в 30-х та 70-х роках минулого століття, коли було описано явища «мутаційних спалахів». Однак, при додатковому опроміненні в 30 Гр у природних популяцій Чорнобильскої зони було продемонстровано наявність специфічних адаптацій, а саме, частота щеплених зі статтю летальних мутацій не перевищила контрольного рівня. Крім того, в популяціях Чорнобильського регіону спостерігається найвищий (9,03 %) порівняно з іншими природними популяціями України рівень виходу видимих мутацій в низці поколінь. Підвищення частоти летальних мутацій в цьому регіоні не зафіксовано. У популяціях Одеси, Києва, Поліського, Чорнобиля, Лубен, Пирятина зафіксовано зниження частоти рекомбінації (на 1 - 9 сМ). В інших досліджених природних популяціях (Умань, Варва, Магарач, чорнобильська водойма-охолоджувач) такі ефекти не спостерігались. Встановлено наявність фрагментів мобільних генетичних елементів класу транспозонів, Р-елементу та hobo, у геномах особин з усіх досліджених популяцій. Визначено, що лінії, які походять з природних популяцій Drosophila melanogaster України, належать до М' та Р’ цитотипів. У самців представників природних популяцій, які мешкають на територіях з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення, рівень експресії гена hsp83 вищий, ніж у самців з умовно чистих територій. Показано, що самці та самки мух з природних популяцій різняться паттерном метилювання ДНК, але ця різниця не обумовлена різним рівнем популяцій радіаційного забруднення. Встановлено наявність 16S рДНК Wolbachia pipientis в препаратах ДНК дрозофіл всіх досліджених популяцій та 16S рДНК Spiroplasma sp. в препаратах тільки популяцій Варви та Магарача. Продемонстровано, що бактеріальне зараження природних популяцій призводить до відхилень у співвідношенні статей в п’яти поколіннях інбредного розведення нащадків досліджених природних популяцій в бік підвищення кількості самок. Таким чином, природні популяції Drosophila melanogaster, які мешкають на територіях з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення характеризуються певними особливостями спонтанного мутаційного процесу у порівнянні з популяціями з умовно чистих територій України.