Бути щасливим щастям інших – ось справжня благодать І земний ідеал життя кожного, хто обирає лікарську професію

Содержание

• хворий (потерпілий) повинен перебувати в зручному для нього положенні, а частина тіла, що бинтується, повинна бути доступна з усіх боків;
  
• частина тіла, яку будуть бинтувати, повинна бути нерухомою і, по можливості, розташовуватися на рівні грудей того, хто бинтує;
  
• частині тіла, яка бинтується, надається таке положення, в якому вона буде перебувати після накладання пов'язки (найголовніше – це функціонально вигідне положення);
  
• якщо хворий не в змозі утримати частину тіла, що бинтується, в необхідному положенні, то це здійснює помічник того, хто накладає пов'язку;
  
• той, хто накладає пов'язку, повинен перебувати віч – на – віч із хворим і весь час стежити за його станом, а після накладання пов'язки уточнити, чи не відчуває хворий яких-небудь незручностей у зв’язку з накладено пов'язкою;
  
• головку бинта беруть у праву руку, а початок – у ліву і бинтують зліва направо, при цьому спинка головки бинта повинна бути звернена до поверхні тіла хворого, а черевце – назовні;
  
• у бинтуванні повинні брати участь обидві руки: однією розмотують бинт, а другою – моделюють пов'язку.
  

• закріплюють початок бинта (фіксуючий тур) поруч із ділянкою ушкодження, але не на самій рані, двома – трьома круговими ходами, накладеними досить щільно;
  
• бинтують у напрямку зліва направо, від периферії до центру, планомірно закриваючи всю необхідну поверхню за певною методикою, в залежності від форми ділянки тіла і функцій пов'язки;
  
• кожний наступний тур бинта повинен закривати попередній на ½ або 2/3 його ширини (спинка бинта повинна рівномірно прилягати до поверхні, що бинтується, не утворюючи складок і випинань, а при накладанні закріплюючого тура – не створювати стискання);
  

• зміну напрямків ходу бинта, перегини та ін. бажано проводити поза зоною рани;
  
• кінець бинта після накладання пов'язки найчастіше закріплюють у тому самому місці, де закріплюється і його початок, так, щоб вузол не локалізувався в місці патологічного процесу і не турбував хворого;
  
• накладена пов'язка повинна відповідати наступним вимогам:
  

• після накладання пов'язки слід звернути увагу на колір шкірних покривів і пульсацію периферичних артерій нижче ділянки, де накладена пов'язка.
  

• Хрестоподібна пов'язка на потилицю (пов'язка добре закриває потилицю і задню частину шиї).
  

• фіксуючий тур циркулярно накладають навколо голови через чоло та потиличний горб;
  
• далі бинт ведуть над вушною раковиною ліворуч, спускають на задню, праву, передню і ліву поверхні шиї;
  
• потім бинт ведуть по задній поверхні шиї, перехрещуючи попередній хід, над правою вушною раковиною і циркулярно навколо голови;
  
• надалі тури бинта повторюють, перекриваючи попередні на ½ або 2/3;
  
• закінчують пов'язку циркулярним туром навколо голови.
  

• Пов'язка на одне око (застосовується при ушкодженні або захворюванні ока).
  

• око прикривають перев’язним матеріалом, ділянку очної ямки вирівнюють достатньою кількістю вати;
  
• фіксуючий тур ведуть циркулярно навколо голови через чоло та потиличний горб (роблять два – три ходи);
  
• після цього бинт із потиличної ділянки ведуть під вушну раковину хворої сторони косо вгору через хворе око та перенісся на чоло;
  
• потім чередують кругові ходи навколо голови і косі ходи, поступово закриваючи всю ділянку очної ямки;
  
• закінчують пов'язку циркулярним туром навколо голови.
  

• Пов'язка на обидва ока
  

• спочатку роблять два горизонтальних тури через чоло та потилицю;
  
• з потиличної ділянки бинт ведуть під правою вушною раковиною і повертають на праве око, лівий тім'яний горб і циркулярно навколо голови;
  
• далі бинт ведуть із потилиці через правий тім'яний горб на ліве око, знизу огинають ліву вушну раковину, ведуть на потилицю і закріплюють циркулярним ходом через чоло та потилицю;
  
• такі чередування ходів повторюють кілька разів до повного закриття обох очей;
  
• пов'язку завершують циркулярним ходом навколо голови.
  

• Пов'язка на вухо (неаполітанська пов'язка) накладається на вухо та ділянку соскоподібного відростка.
  

• спочатку накладають два – три фіксуючих циркулярних тури навколо голови над вушними раковинами;
  
• потім ходи на хворій стороні поступово спускаються все нижче і нижче, закриваючи 2/3 ширини ходу, який знаходиться вище;
  
• тури продовжують до повного закриття вушної раковини та соскоподібного відростка;
  
• закріплюють пов'язку круговим ходом навколо голови.
  

• Пов'язка на голову – «чепець» застосовується при ушкодженнях, локалізованих на волосистій частині голови (склепіння черепа).
  

• бинт довжиною 80 – 100см (зав’язка) серединною частиною укладають на тім’яну ділянку і кінці опускають донизу поперед вушних раковин у натягнутому стані (кінці утримує сам потерпілий або помічник), роблять два кругові фіксуючі тури навколо голови над надбрівними дугами і під потиличним горбом;
  
• потім бинт обертають навколо лівого кінця зав’язки і ведуть у попередньому напрямку на потилицю, прикриваючи попередній хід бинта на 1/2;
  
• після цього бинт обертають навколо правого кінця зав’язки і ведуть у напрямку чола, прикриваючи попередній тур;
  
• тур бинта повторюють доти, поки все склепіння черепа не буде закрите пов’язкою;
  
• останній тур накладають циркулярно, кінець бинта розрізають повздовжньо і зав’язують навколо голови (можна кінець бинта закріпити вузлом біля зав’язки);
  
• кінці зав’язки закріплюються вузлом у ділянці підборіддя.
  

• Пов'язка «вуздечка» найчастіше застосовується для підтримки нижньої щелепи.
  

• починають пов'язку двома – трьома горизонтальними турами бинта навколо голови через лобову і потиличну ділянки;
  
• потім бинт ведуть по лівій скроневій ділянці над вушною раковиною і продовжують униз на задню, потім праву та передню поверхні шиї і переводять у вертикальний хід по лівій щоці поперед вуха;
  
• виконують необхідну кількість вертикальних ходів, що закривають усю скроневу і тім’яну ділянки;
  
• після цього бинт з – під підборіддя направляють на потиличну ділянку і переводять у горизонтальні кругові ходи через підборіддя та потилицю, які закріплюють пов’язку;
  
• при необхідності, для більш надійної фіксації пов’язки, можна повторити циркулярний тур навколо голови і знову накласти кілька вертикальних турів бинта;
  
• закінчують пов’язку туро навколо голови.
  

• Пов'язка на голову»шапочка Гіппократа» може бути застосована для закриття волосистої частини голови.
  

• для цієї пов'язки готують бинт з двома головками шириною 7 – 10см і довжиною 5 – 7м;
  
• середину бинта накладають на чоло і обидві головки його ведуть на ділянку потилиці;
  
• на потилиці бинт перехрещують, після чого правою головкою бинта продовжують циркулярний хід, а лівою – виконують повздовжній хід через середню частину голови на чоло;
  
• тут круговим туром правої головки бинта прикривають повздовжній хід і, зробивши перегин, ведуть його на потилицю, прикриваючи частково (на 1/2 – 2/3) попередній хід, де перегинають через круговий хід і ведуть назад, прикриваючи іншу сторону першого ходу;
  
• такі чередування повздовжніх та циркулярного ходів продовжують доти, поки не буде закрита вся ділянка голови;
  
• пов’язку закріплюють круговим ходом бинта.
  

• Спіральна пов'язка на грудну клітку застосовується при наданні першої допомоги при пораненні грудної клітки.
  

• для цієї пов'язки використовується широкий бинт (10 – 15 см);
  
• відривають частину бинта довжиною до 2 метрів, перекидають через надпліччя. Кінці бинта опускають донизу і до середини;
  
• пов'язку накладають, починаючи туго бинтувати грудну клітку циркулярними турами з нижніх відділів;
  
• кожний наступний тур піднімається вгору і прикриває попередні наполовину або на дві третини;
  
• останній тур закріплюють циркулярно і кінець бинта зав’язують;
  
• кінці відірваної частини бинта піднімають вгору і зав’язують на протилежному надпліччі (ця стрічка бинта підтримує пов’язку і не дає їй зсунутись донизу).
  

• Хрестоподібну (8 – подібна) пов'язку на грудну клітку застосовують для надання допомоги при травмі верхніх відділів грудної клітки.
  

• пов'язку починають кількома круговими ходами навколо грудної клітки;
  
• потім бинт ведуть косо по спині через праве через праве надпліччя і косо вниз на ліву бічну поверхню грудної клітки;
  
• далі бинт ведуть горизонтально по спині до правої бічної поверхні грудей;
  
• потім – по передній поверхні грудної клітки, перетинаючи попередній хід бинта, через ліве надпліччя на спину косо вниз,також перетинаючи попередній хід бинта;
  
• надалі повторюють тури бинта;
  
• закінчують пов'язку циркулярним фіксуючим туром на рівні першого ходу бинта.
  

• Пов'язка на молочну залозу застосовується при пораненнях молочної залози, при маститах, після операції та ін.
  

• для цієї пов'язки краще використовувати широкий бинт;
  
• при накладанні пов'язки на праву молочну залозу голівка бинта перебуває в правій руці і тури бинта ведуть зліва направо;
  
• при бинтуванні лівої молочної залози голівка бинта перебуває в лівій руці і тури бинта ведуть справа наліво;
  
• пов'язку накладають із двох – трьох фіксуючих турів циркулярно навколо грудної клітки безпосередньо під молочною залозою;
  
• потім бинт іде косо вгору по нижньомедіальній поверхні залози, піднімаючи її, переходить на здорове надпліччя, а звідти опускається косо по спині до пахвової западини на стороні молочної залози, яка бинтується;
  
• з пахвової западини хід бинта триває на латеральну поверхню молочної залози і переходить у циркулярний навколо грудної клітки.
  
• далі бинт знову ведуть косо вгору через молочну залозу, повторюючи попередні ходи, поки пов'язка не прикриє молочну залозу повністю;
  
• пов'язку закінчують горизонтальними циркулярними ходами навколо грудної клітки.
  

• Спіральна пов'язка на палець застосовується у тих випадках, коли немає необхідності закривати пов'язкою кінчик пальця.
  

• для цієї пов'язки використовують вузький бинт (шириною 2 – 3см);
  
• фіксуючі тури бинта накладають циркулярно на ділянці зап’ястя;
  
• потім хід бинта йде косо через тил кисті до кінчика пальця;
  
• палець обвивають спіральними ходами, що йдуть від кінця пальця до його основи;
  
• далі бинт направляють через тил кисті до зап’ястя, де завершують
  

• Пов'язка, що повертається, на палець застосовується для закриття всього пальця.
  

• для цієї пов'язки використовують вузький бинт (шириною 3 – 5см);
  
• роблять 2 – 3 фіксуючих тури в ділянці променезап’ясткового суглоба;
  
• далі бинт ведуть по тильній поверхні кисті до кінчика пальця, де загортають на долонну поверхню основи пальця;
  
• по долонній поверхні пальця повертаються до кінчика з переходом на тильну поверхню основи пальця;
  
• по тильній поверхні пальця бинт ведуть до пучки і круговими спіральними турами бинта закріплюють перев’язний матеріал на пальці;
  
• далі по тилу кисті бинт ведуть до ділянки променезап’ясткового суглоба, де закріплюють його двома циркулярними турами.
  

• Колосоподібна пов'язка на перший палець
  

• для цієї пов'язки використовують вузький бинт (шириною 3 – 5см);
  
• навколо зап’ястя починають фіксуючими турами;
  
• далі через тил кисті бинт ведуть до кінця пальця, обводять його у вигляді спіралі і по тилу кисті переходять на зап’ястя;
  
• після циркулярного тура навколо зап’ястя знову ведуть бинт на палець, розташовуючи його трохи проксимальніше накладених ходів;
  
• при необхідності можна повторити ходи, поступово просуваючись до основи пальця;
  
• закінчують пов'язку круговими турами бинта навколо зап’ястя.
  

• Пов'язка на всі пальці кисті («лицарська рукавичка») застосовується у тих випадках, коли потрібне бинтування усіх пальців кисті (при опіках, шкірних захворюваннях і т.п.)
  

• для цієї пов'язки використовують вузький бинт (шириною 3 – 5см);
  
• на лівій кисті пов'язку починають із п'ятого пальця, а на правій – з першого;
  
• при накладанні пов'язки кисть перебуває в положенні пронації (долонею вниз);
  
• пов'язку починають із фіксуючих турів навколо зап’ястя;
  
• потім на 2-5-й пальці накладають пов'язки за методикою спіральної пов'язки на палець, при цьому при переході бинта з пальця на палець необхідно робити круговий тур навколо зап’ястя;
  
• на перший палець накладається колосоподібна пов'язка;
  
• завершується накладання пов'язки циркулярним туром навколо зап’ястя.
  

• Хрестоподібна (8 –подібна) пов'язка на тил кисті застосовується у тих випадках, коли немає необхідності у бинтуванні пальців.
  

• для пов'язки використовується бинт шириною 5 – 7см;
  
• пов'язку починають із фіксуючих турів навколо зап’ястя;
  
• потім бинт ведуть по тилу кисті до долоні до рівня дистальних голівок п'ясткових кісток, утворюючи 8-подібні ходи, які перехрещуються на тилу кисті;
  
• подібні тури повторюють до повного закриття тильної та долонної поверхонь кисті;
  
• закінчують пов'язку круговими ходами навколо зап’ястя.
  

• Пов'язка на тил, що повертається, застосовується тоді, коли необхідно накласти пов'язку на всю кисть без окремого бинтування кожного пальця (наприклад, при наданні першої допомоги при опіку кисті).
  

• для пов'язки використовується бинт шириною 5 – 7см;
  
• накладають 2–3 кругових тури бинта на ділянці променезап'ясткового суглоба;
  
• притискаючи бинт першим пальцем лівої кисті, голівку бинта ведуть по тилу кисті до кінчиків пальців;
  
• перекидають через кінці пальців і ведуть по долонній поверхні до
  

• повторюють подібні тури бинта до повного закриття пальців;
  
• потім бинт ведуть від променезап'ясткового суглоба по тилу кисті до кінчиків пальців і спіральних ходів, закріплюють пов'язку від кінчиків пальців до променезап'ясткового суглоба, де і фіксують бинт.
  

• Спіральна пов'язка на передпліччі застосовується при необхідності закрити пов'язкою передпліччя.
  

• для пов'язки використовується бинт шириною 5 – 7см;
  
• через конічну форму передпліччя пов'язка виконується за типом спіральної з перегинами;
  
• бинтування починають 2–3–ма турами навколо променезап'ясткового суглоба;
  
• далі бинт ведуть спірально в проксимальному напрямку, прикриваючи на 2/3 кожен попередній хід;
  
• враховуючи конічну форму передпліччя, вдаються до перегинів бинта, для цього першим пальцем лівої кисті притримують його нижній край і виконують перегин до себе під кутом 45º так, щоб верхній край бинта став нижнім;
  
• перегини необхідно виконувати, по можливості, поза зоною рани;
  
• закінчують пов'язку двома – трьома циркулярними турами біля ліктьового суглоба.
  

• Черепашача пов'язка циркулярними турами бинта на плечі застосовується для закриття ушкоджень у зоні ліктьового суглоба.
  

• для пов'язки використовується бинт шириною 5 – 7см;
  
• пов'язку накладають після згинання руки в ліктьовому суглобі під прямим кутом;
  
• розрізняють два види черепашачої пов'язки: розбіжна і збіжна;
  

• Колосоподібна пов'язка на ділянку плечового суглоба застосовується для утримання перев'язного матеріалу в ділянці надпліччя, підключичної і пахвової ділянки.
  

• для пов'язки використовується бинт шириною 10 – 12см;
  
• колосоподібна пов'язка може бути висхідною і низхідною;
  

• Пов'язка Дезо застосовується для фіксації верхньої кінцівки до тулуба (найчастіше при наданні першої допомоги хворим із переломом ключиці, вивихом плеча).
  

• для пов'язки використовується бинт шириною 10 – 12см;
  
• при переломі ключиці попередньо в пахвову ділянку вкладають ватно-марлевий валик для запобігання зсуву відламків;
  
• перед накладанням пов'язки рука згинається в ліктьовому суглобі під прямим кутом і приводиться до тулуба;
  
• пов'язку починають циркулярними ходами бинта через середню третину плеча навколо грудної клітки;
  
• потім хід бинта спрямовують із пахвової западини здорової сторони на хворе надпліччя і вертикально вниз по спині під передпліччя;
  
• далі хід бинта огинає передпліччя і йде в пахвову западину здорової сторони, а потім по спині на хворе передпліччя і вниз під лікоть;
  
• обвівши лікоть спереду назад, тур бинта ведуть по спині в пахвову западину здорової сторони, переходячи на горизонтальний тур навколо грудної клітки через середину плеча;
  
• далі повторюють попередні тури по три-чотири рази і кінець бинта закріплюють навколо грудної клітки.
  

• Колосоподібна пов'язка на ділянку таза застосовується для закриття пахвової ділянки, зовнішньої бічної поверхні і ділянки сідниць.
  

• для пов'язки використовується бинт шириною 10 – 12см;
  
• фіксуючі тури бинта накладають навколо тулуба нижче пупка;
  
• потім бинт ведуть зліва направо косо ззаду наперед по бічній поверхні середньої третини правого стегна, огинаючи його;
  
• далі тур бинта повертають косо вгору і внутрішньо, перетинаючи в паховій ділянці попередній тур, і далі ведуть над гребенем здухвинної кістки ліворуч, потім по задній поверхні тулуба і знову на пахову ділянку, повторюючи попередні тури бинта і прикриваючи кожний із них на 2/3;
  
• пов'язку закінчують циркулярними ходами навколо тулуба.
  

• Колосоподібна пов'язка на ділянку кульшового суглоба накладається подібним чином, але при цьому:
  

• 8 – подібна пов'язка на лобок (ділянку промежини) застосовується головним чином після операцій на прямій кишці, сечівнику і при запальних процесах даної ділянки.
  

• для пов'язки використовується бинт шириною 10 – 12см;
  
• фіксуючі тури починають циркулярно навколо живота;
  
• потім ходи бинта накладають за типом 8 – подібних навколо верхньої третині стегон, що перехрещуються на лобку або на промежині;
  
• завершують пов'язку закріплюючими турами навколо живота.
  

• Спіральна пов'язка на стегно або гомілку накладається за принципом спіральної пов'язки на передпліччя (з перегинами).
  

• Черепашача пов'язка на ділянку колінного суглоба застосовується для закриття ділянки колінного суглоба і підколінної ямки.
  

• для пов'язки використовується бинт шириною 7 – 10см;
  
• пов'язка має два різновиди: розбіжна (застосовується частіше) і збіжна;
  
• методика накладання пов'язки аналогічна черепашачій пов'язці на ділянку ліктьового суглоба;
  
• ходи бинта утворюють перехрест на задній поверхні, у зоні підколінної ямки.
  

• 8 – подібна пов'язка на гомілковостопний суглоб досить поширена при наданні допомоги хворим із травмою суглоба (розрив зв'язок, підвивих і т.п.).
  

• для пов'язки використовується бинт шириною 7 – 10см;
  
• починають пов'язку із кругових ходів бинта над щиколотками;
  
• далі бинт спрямовують через тил стопи (у середній її третині) на підошву циркулярно навколо стопи;
  
• знову повертають бинт по тилу стопи косо на гомілку, перетинаючи попередній хід;
  
• повторюючи 8–подібні ходи, закривають ділянку гомілковостопного суглоба;
  
• закінчують пов'язку круговими ходами бинта над щиколотками.
  

• Черепашача пов'язка на ділянку п'яти застосовується у тих випадках, коли необхідно закрити ділянку п'яти, залишаючи відкритими інші відділи стопи.
  

• для пов'язки використовується бинт шириною 5 – 7см;
  
• перший тур бинта йде через п'яту і тил гомілковостопного суглоба циркулярно;
  
• наступні тури накладаються в одну та іншу сторони від першого;
  
• ці ходи можна доповнити турами, що йдуть по бічній поверхні п'яти з переходом на підошовну поверхню і тил стопи;
  
• закінчують пов'язку круговими ходами бинта над щиколотками.
  

• Пов'язка на стопу, що повертається, застосовується для закриття всієї поверхні стопи і ділянки гомілковостопного суглоба.
  

• для пов'язки використовується бинт шириною 5 – 7см;
  
• фіксуючі тури бинта накладають циркулярно в ділянці щиколоток;
  
• потім накладають кілька поздовжніх ходів, що йдуть по бічних поверхнях стопи від п'яти до пальців;
  
• далі бинт ведуть по тилу стопи до кінчиків пальців і спіральними турами бинта прибинтовують поздовжні ходи на всьому протязі стопи, а на ділянку гомілковостопного суглоба накладають 8-подібні тури;
  
• закріплюють пов'язку круговими ходами над щиколотками.
  

• Спіральна пов'язка на перший палець стопи
  

• для пов'язки використовується бинт шириною 4 – 5см;
  
• починають пов'язку з фіксуючих турів над щиколотками;
  
• потім бинт ведуть по тильній поверхні стопи до кінчика першого пальця, який закривається спіральними ходами;
  
• від основи пальця по тилу стопи бинт ведуть до ділянки щиколоток, де й закріплюють пов'язку циркулярними ходами бинта.
  

• Пов'язка на ампутаційну куксу гомілки або стегна.
  

• для пов'язки використовується бинт шириною 5 – 7см;
  
• пов'язку починають фіксуючими круговими ходами вище кукси;
  
• потім, зробивши перегин бинта на передній поверхні, його ведуть у поздовжньому напрямку вниз, закриваючи куксу, і по задній поверхні продовжують хід бинта у зворотному напрямку до циркулярного ходу;
  
• виконують чередування поздовжніх ходів бинта, що повертаються, з фіксуючими циркулярними його ходами доти, поки вся кукса не буде закрита пов'язкою;
  
• з метою кращої фіксації пов'язки перед її накладанням шкіру на місці майбутніх циркулярних ходів змазують клеєм (креолом);
  
• при короткій куксі стегна перші фіксуючі тури бинта рекомендується проводити навколо живота в нижній його ділянці, а потім переходити на стегно.
  

• основу – найдовша сторона косинки;
  
• верхівку – кут напроти основи;
  
• кінці – два інших кути;
  
• середину – частина косинки, що розташована між основою і верхівкою.
  

• Підтримуюча косинкова пов'язка для руки застосовується для підвішування руки при травмі передпліччя та кисті.
  

• Косинкова пов'язка на ділянку плечового суглоба застосовується для закриття ушкоджень у ділянці суглоба.
  

• для пов'язки необхідно мати дві косинки або одну косинку і шматок бинта;
  
• косинка укладається на ділянку суглоба таким чином, щоб середина її прикривала ділянку суглоба, верхівка розташовувалася на надпліччі ушкодженої сторони, основа – на плечі;
  
• кінці косинки проводять навколо плеча і зав’язують;
  
• верхівку косинки закріплюють за допомогою іншої косинки, складеної галстуком, або шматка бинта, накладених на надпліччя цієї ж сторони та проведену через пахвову ділянку здорової сторони;
  
• верхівку підтягують, перегинають і фіксують шпилькою.
  

• Косинкова пов'язка на кисть застосовується для закриття кисті при наданні першої допомоги, наприклад, при опіку.
  

• кисть укладають на середину косинки долонною поверхнею вниз, при цьому основа косинки повинна бути на рівні нижньої третини передпліччя;
  
• верхівку косинки загортають на тил кисті і передпліччя;
  
• кінці обертають навколо нижньої третини передпліччя та зав’язують;
  
• верхівку загортають на кисть і фіксують шпилькою.
  

• Косинкова пов'язка на стопу застосовується для закриття всієї стопи.
  

• середину косинки кладуть на підошовну поверхню стопи, а основу розташовують по задній поверхні нижньої третини гомілки;
  
• верхівку загортають на тил стопи і гомілку;
  
• кінці косинки обертають навколо нижньої третини гомілки і зав’язують;
  
• верхівку косинки загортають на тил стопи, прикриваючи вузол, і закріплюють шпилькою.
  

• Косинкова пов'язка на кульшовий суглоб застосовується для закриття ділянки кульшового суглоба та сідниці.
  

• для пов'язки необхідно мати дві косинки або одну косинку і шматок бинта;
  
• косинку укладають серединою на ділянку суглоба, основою донизу, а верхівкою вгору;
  
• кінці косинки зав’язують навколо стегна у верхній його третині;
  
• верхівку косинки піднімають вгору і фіксують навколо тулуба іншою косинкою, складеною галстуком, або за допомогою шматка бинта;
  
• після цього загортають донизу і фіксують шпилькою.
  

• Косинкова пов'язка на сідничні ділянки застосовується для закриття обох сідничних ділянок та промежини.
  

• основу косинки укладають на поперекову ділянку, а серединою закривають сідничні ділянки;
  
• верхівку загортають через промежину на живіт, де і закріплюють, зав’язуючи кінці косинки.
  

• Косинкова пов'язка на голову застосовується для закриття волосистої ділянки голови.
  

• основу косинки укладають на потиличну ділянку;
  
• серединою косинки прикривають ділянку склепіння черепа, а верхівка лягає на чоло;
  
• кінці косинки зав’язують на чолі, а верхівку загортають догори так, що вона прикриває вузол, і закріплюють її шпилькою.
  

• Косинкова пов'язка на молочну залозу застосовується при маститах, пораненнях, операціях на молочній залозі.
  

• основу косинки укладають косо під молочну залозу по перехідній складці;
  
• верхівку перекидають через надпліччя хворої сторони;
  
• кінці зав’язують на спині і до них шпилькою фіксують верхівку косинки.
  

• Пращоподібна пов'язка на ніс.
  

• середину пращоподібної пов'язки кладуть на ніс у поперечному напрямку;
  
• верхні кінці проводять нижче вушних раковин і зав’язують на задній поверхні шиї;
  
• нижні кінці розташовують вище вушних раковин і зав’язують на потилиці.
  

• Пращоподібна пов'язка на підборіддя.
  

• середину пращі укладають на підборіддя в поперечному напрямку до обличчя таким чином, що верхня частина середини пращі охоплює підборіддя, а нижня – підщелепну ділянку;
  
• верхні кінці проводять нижче вушних раковин і зав’язують на шиї;
  
• нижні кінці проводять над вушними раковинами і зав’язують на тім’яній ділянці.
  

• Пращоподібна пов'язка на потиличну ділянку.
  

• середину пращі кладуть на потиличну ділянку;
  
• верхні кінці ведуть донизу і зав’язують у ділянці підборіддя;
  
• нижні кінці ведуть уперед догори і зав’язують на чолі вище надбрівних дуг.
  

• Пращоподібна пов'язка на тім'яну ділянку.
  

• середину пращі кладуть на тім'яну ділянку;
  
• передні кінці ведуть донизу і назад і зав’язують на шиї нижче потиличного горба;
  
• задні кінці ведуть донизу вперед і зав’язують у ділянці підборіддя.
  

• Пращоподібна пов'язка на промежину.
  

• шматок бинта зав’язують навколо тулуба у вигляді пояса;
  
• середину пращі поміщають на промежину;
  
• два передніх кінці прив'язують до пояса на деякій відстані один від одного;
  
• два задніх кінці ідентичним способом закріплюють на поясі позаду.
  

• навколо накладеної на рану первинної пов'язки шкіру змазують ватним тампоном, змоченим креолом;
  
• очікують 1-2хвилини, поки клеол трохи підсохне:
  
• марлеву серветку натягують над первинною пов'язкою, щільно притискають до ділянок шкіри, змазаних креолом;
  
• надлишкові краї серветки, що не пристали до шкіри, обрізають ножицями.
  

• застосовуються для герметичної ізоляції рани при прийомі ванни або душу;
  
• після закриття рани первинною пов'язкою шкіру навколо змазують креолом на ширину не менше 1см;
  
• поверх пов'язки накладають шар целофану (без складок) і щільно притискають;
  
• через 5 хвилин наклейка висихає, і хворий може приймати душ або ванну;
  
• знімають целофан після протирання по краях спиртом або бензином.