Ось I настав цей день прощання зi школою. Попереду незвiдана даль

Вид материалаДокументы

Содержание


Ведуча: Сьогодні, дорогі наші випускники, можливо, як ніколи, ви відчуєте, що школа – це ваш дім.Ведучий
Виступ директора школи туш
Ведуча: Але нещодавно вражаюча сенсація здивувала світ: всі шпальти газет, найвідоміші журналісти лише те й робили, що дискутува
Ведуча: Тож зустрічайте: зірки-випускники третього тисячоліття!проходка Світло Феєрверк
Ведуча: Ось – майбутнє України! Випускники!Ведучий
Ведучий: Неповторними талантами підносять культуру!Ведуча
Школьный вальс
Ведуча: Шановні гості! Вчителі, батьки, друзі та рідні наших випускників! Всі ми із хвилюванням чекаємо на урочисту мить. Ведучи
Ведуча: Адже кожен, хто сидить у цій залі, доклав зусиль для того, щоб наблизити це свято. Ведучий
Виступ – Лукашенко Т. Б.
Ведучий: Випускників вітає – Ведуча
Зачитується наказ. Вручення посвідчень.Діти в національних костюмах
Ляпкало Наташа
Новохатько Інна
Вальс Свиридова
Зачитується характеристика учнів
Беліменко Діма
Білецький Саша
Гребенпіков Сергій
Данько Сергій
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3

Біля школи

позивні

повільна мелодія


Ведуча: Ось i настав цей — день прощання зi школою. Попереду незвiдана даль. Позаду батькiвський порiг, розквiтла калина, протоптана стежка в шкiльному дворi, незрадлива мамина усмiшка зi сльозою на щоцi. Знайти себе, сноє мiсце в життi, вирости й вижити, бути завжди людиною - що є святiшого i дорожчого? Де б не були ви, куди б не закинула вас доля, але отой обрис рiдного краю, рiдної школи має завжди бути присутнiм.


Ведучий : Школа. Навчання в нiй, поволi i невiдворотно вiдпливає у минуле. І чим тривалiшою буде вiдстань, тим чарiвнiшим i милiшими серцю здаватимуться її обриси.


Ведуча: Сьогодні, дорогі наші випускники, можливо, як ніколи, ви

відчуєте, що школа – це ваш дім.


Ведучий: І сьогодні вона в сяйві квітів ніби притихла, щоб

попрощатися з вами, випустити вас, у далеку дорогу, яка

називається дорослим життям.


вальс

Маленькая страна"


Ведуча: Росте людина... її життя починається світанком душі –

дитинством. Залишається воно у пам'яті, як потаємне і світле. І скільки б не пройшло років, берег Дитинства притягує до себе, повертає до найвіддаленіших куточків людської пам'яті.


Ведучий: Важко сказати, у кого сьогодні більше свято - в учнів чи у вчителів. Що важче - навчатися чи навчати? Мабуть, і те й інше потребує немалих душевних сил і прагнення до знань. Але професія вчителя потребує ще одного виняткового вміння – відчути кожного учня.


Випускник: Випускний вечір… Скільки спогадів, мрій і сподівань, радості і смутку, світлої печалі... Які щемливо-ніжні почуття охоплюють душу! Переповнює серце любов до життя, до своєї юності, до вас, дорогі вчителі, до вас, однокласники... Сьогодні, може, як ніколи, ми відчуваємо, що школа — це наш рідний дім, адже тут ми виросли.

Випускник: І сьогодні Школа в сяйві квітів і святкового вбрання випускників ніби притихла, щоб попрощатися з нами, провести нас у далеку дорогу, яка називається дорослим життям.


Випускник: Дорогі вчителі! Ви оберігали наше дитинство, а як буде далі, без ваших щирих побажань, вашої науки, вашої любові? Ми знаємо, що вчительська дорога тяжка, не встелена розкішшю. То ж нехай ці розкішні квіти і наша щира любов будуть для вас подарунком за те, що ви були з нами аж десять років, що ви не зрадили нам, були і залишаєтеся вірними обраному колись шляху. Ми ніколи вас не забудемо. І через роки і десятиліття пам'ятатимемо нашу рідну школу.


фон


Ведуча: Серця вперше торкнулась тривога,

Хоч співає воно як дитя.

Нині стелиться всім вам дорога

Із дитинства в доросле життя.


Ведучий: Дорогі друзі! Шановні вчителі! Батьки, гості!

Ми зібрались сьогодні з нагоди особливого свята.

Свята, якого немає в жодному календарі. В цьому святі

зустрічаються біль розлуки і світлі надії, сум розтавання

з однокласниками і радість зустрічі з майбутнім.


пісня " Руки ….. " 11 класи


Ведуча: Життя кожної людини – це історія, яка має минуле,

теперішнє, майбутнє. Час змінює все. Довга життєва

дорога людини нелегка й мінлива. Та всім неодмінно

світитиме далеким вогнем, стискаючи серце спогадом

дитинства, та земля, де ти народився, де живуть твої

батьки, де твій отчий дім, де лунала ніжна мамина

колискова.


Випускник: Я знаю ти довго молилася богу,

Щоб синові й доньці він долю щасливу послав,

Коли проводжала в дорогу,

Де плакало сонце між квітів і трав.


Випускник: Я світ обійду і своїми руками

Збудую щасливе життя.

І пісня, і слово, що лине від мами та батька

Омріяним зробить моє майбуття.


Ведучий: Не розгубіть скарбів душі

І не зречіться батьківської мови,

Бо все життя – то не лише обнови.

Є в ньому біль: терни на межі.


Ведуча: Що не легке – то дороге в стократ,

Мов мамина незгасна колискова.

Життя таки – не карнавал казковий.

Без буднів не буває свят.


Випускник: То ж на вальс ми вас мами і тата запросимо,

Хай помчить він усіх до зірок.

Закружляє хмільною порошею.

Наші руки сплете у вінок.


« Прощальний вальс» .

Випускники запрошують своїх батьків

Випускник: Дитинство непомітно спливає - і залишає за собою лише слід у пам'яті. Одинадцятий клас - рубіж дорослості. Саме період дитинства можна вважати найцікавішим та найкращим, адже, скільки себе пам'ятаємо, наші батьки оточували нас увагою, думали про нас. Саме їх ласка й турбота допомогли нам, що називається, стати на ноги...


Випускник: Здається, прекрасне, безтурботне життя ніколи не скінчиться, але... то лише мрії. Адже кожного з нас чекають особисте життя, власні проблеми, клопоти, котрі змушені будемо вирішувати самотужки.


Випускник: Можливо, зараз не зовсім усвідомлюємо, як нам і надалі будуть потрібні мамині поради - наприклад, щодо навчання, та й врешті-решт - відносно юнаків. Але цей час неодмінно настане, і тоді ми зрозуміємо, які були іноді неправі у ставленні до, на перший погляд, "безглуздих" батьківських порад...


Випускник: Помилки дитинства пізно виправляти, тим паче, що навіть наші голівоньки "забиті" зовсім не минулим, навпаки - майбутнім. Потрібно навчатися, всерйоз думати про майбутню кар'єру та починати якось влаштовуватися у теперішнє життя. Ще місяць-другий - і ми, власне, збагнемо, що дитинство - в минулому і йому хіба що залишається зворушено сказати: "Прощавай!".


Випускник: Що вдієш, так воно складається: сьогоднішнє швидко стає минулим, а минуле можна лише згадувати; живемо ж усякчас теперішнім і неодмінно зазираємо в майбутнє, проймаючись новими бентежними ідеями, будуючи плани...


Випускник: Мені сімнадцять - і я вже задумуюсь над тим, яким має бути моє майбутнє, роблю, так би мовити, певні внески, котрі авжеж допоможуть... Зробила для себе висновок: життям потрібно насолоджуватися та максимум брати від нього всього того, чого дійсно хочеш.


Випускник: Але жити не одним днем, а раз у раз зазирати в прийдешнє, прораховувати раціональність подальших своїх кроків. І тоді прикрих несподіванок стане менше.


Ведучий: Очікуванням кожне серце б'ється,

Надії вогник ще в очах не згас,

Директорові слово надається,

Вона сьогодні з радістю вітає вас.


Ведуча: Слово для привітання надається директору школи

Тетяні Борисівні Лукашенко.


Виступ директора школи туш


Ведучий: Тож любі, випускники!


Ведуча: Покидаючи шкільний " острів скарбів", пам'ятайте: справжні

скарби - це скарби вашої душі: доброта, щирість, совість.


Ведучий: Кожен із вас має свою найзаповітнішу мрію. Цінуйте її, любіть,

боріться за неї - і тоді в життя кожного увійде червоний

вітрильник надії.


Ведуча: Нехай вам небо безхмарне сміється,

Нехай вам усе у житті удається,

Бажаємо щастя на кожній стежині,

Вірних друзів завжди на путі.


Ведучий: Нехай серця не знають супокою

Хай обганяють мрії часу біг.

І ваша юність буде хай такою,

Щоб їй ніхто не заздрити не міг.


Ведуча: Щастя вам, дорогі випускники – 2008 року!

« Когда уйдём со школьного двора ».


Районний будинок культури

позивні

Ведучий : О школа рідна! Ти – як зірка в небі

Серед складних зіркових поєднань.

Ми тягнемося завжди всі до тебе

Бо у тобі скарбниця наших знань.


Ведуча: О школа рідна! Ти – світило в небі,

у тьмі прозрінь і мороці поріг,

ми все життя вертатимем до тебе

переступаючи із трепетом поріг


фон «Зодіак – Таинственная галактика»

Композиція + кінофільм про Галактику


Ведучий: Зоряне небо! Споконвіку воно супроводжувало земне життя наших пращурів. Ясним сонячним днем і погожої зоряної ночі, ранніми осінніми вечорами та весняними ранками небесні світила були разом з людиною, з її радощами і печалями, буднями і святами. Сьогодні вже тяжко встановити точно час, коли зоряне небо стало для наших предків і годинником, і компасом. Більше того - стало їхньою пам’яттю, бо закарбувало вірування і знання давно зниклих з лиця Землі окремих людей і цілих народів.


Ведуча: Небо здавалось давнім українцям то полем, то морем, то просто кленовим листком, на котрому написані Сонце, Місяць і зорі; хмари здавались лісами, дібровами, скелями, ватагою овець; зорі - копами на полі, або листом на воді; Сонце - соколом ; блискавка - терном або терновим вогнем.


Ведучий: Згодом люди помітили, що небесні світила утворюють групи, які назвали сузір’ями. Існують сузір’я Скорпіона, Оріона, Кассіопеї… Всіх їх обєднали в галактику, яку стародавні греки назвали «галаксіао», тобто «молочне коло», а українці – просто Чумацький Шлях.

- А чи не відбулись якісь зміни на нашому зоряному небі, у Всесвіті?


- Бачу-бачу! З’явилась молода Галактика під назвою „Чорнобаївська

Загальноосвітня школа”. О! Спектральний аналіз доводить, що 2008 року їй виповнилося 80 років.


- У мене є багато доказів, що всі зірки, навіть у цій Галактиці, не могли виникнути одночасно. Серед них, безперечно, є і старші, і молодші.


- Можливо, народження зірок відбувається і в наш час? А що ними рухає? Що виводить зі стану спокою, примушує триматися своїх орбіт?


- Це безперервне шкільне життя?


- Це життя міститься у самому центрі Галактики і забезпечує її рух та повернення на свою орбіту від лінії старту – 1 вересня – до лінії фінішу – 31 травня.


- У цій Галактиці навколо великих яскравих сузір’їв можна помітити, як рухається багато-багато зірочок. Цікаво, чи зможемо ми ввійти в контакт із цією цивілізацією? Чи зможе наша найсучасніша та найчутливіша апаратура вловити її сигнали?


дитячі голоси

Антонов «Как прекрасне этот мир»


Ведуча: Але нещодавно вражаюча сенсація здивувала світ: всі шпальти газет, найвідоміші журналісти лише те й робили, що дискутували щодо цього питання.


Ведучий: І як ви гадаєте, що ж це? Виявляється, українські вчені відкрили нову галактику Школярію! В ній уже протягом сімнадцяти років яскраво світять 23 гарячі, енергійні, веселі зірочки.


вальс Секундомір Відеовінетка


Ведуча: Палають в небі зірочки ліхтарями людської долі, перед далекою дорогою в життя загадайте кожний своє бажання. Сьогодні ці зірки Ваші. Бажаємо, щоб ваш вогонь розгорівся з новою силою і н згасав, щоб завтра в країні самостійного життя, куди Ви відпливаєте, він осявав Ваш шлях і зігрівав Ваші душі.


Ведучий: У яскравій та неповторній галактиці нашої школи

найяскравішими зірками сяють для нас випускники. Сьогодні у нас яскраво сяє не одна зірка, а цілий зорепад. Ось настає справжня зіркова мить нашого вечора.

Ведуча: Тож зустрічайте: зірки-випускники третього тисячоліття!


проходка Світло Феєрверк

Ведучий: Полинула думка до сонця й зірок, щоб глянути на трепетну землю, на якій відкриваються нам, на зелено-голубому обличчі планети наше майбутнє!


Ведуча: Ось – майбутнє України! Випускники!


Ведучий: Які міцними знаннями збагачують науку!


Ведуча: Високими спортивними досягненнями славлять наш рідний край


Ведучий: Неповторними талантами підносять культуру!


Ведуча: Клопіткою працею бережуть добробут України!


дефіле - гімн найкращим


№1 Ящук Ірина Сутула Юлія


№2 Романенко Роман Сова Вікторія Колісниченко Сергій


№3 Марченко Вадим Авраменко Катерина Завалій Михайло


№4 Марченко Дмитро Січкар Аліна Дробницький Андрій


№5 Хорошко Ігор Вовк Тетяна Данько Сергій


№6 Черненко Сергій Ряжена Лариса Гребенніков Сергій


№7 Шпаргаленко Сергій Ляпкало Наталія Білецький Олександр


№8 Язиков Максим Новохатько Інна Беліменко Дмитро


фанфари

«Королі» на сцені з’являються ведучі.

Ведуча: Доброго вам вечора, шановні батьки, вчителі, гості! Здається, що тільки вчора пролунав останній дзвоник, позаду - напружена пора іспитів та зовнішнього незалежного оцінювання, і ось - випускний бал, до якого одинадцять років, як по східцях, довелося підійматися нашим випускникам.

Ведучий: Одинадцять шкільних років... Як непомітно вони промайнули!.. І незабаром усім нашим колишнім школярам доведеться складати перший власний іспит на дорослість.

Школьный вальс

Ведуча: Сьогодні музика лунає гучно в школі,
І тоне в квітах урочистий зал.
В очах у кожного - і радість, і надія,
В нас випускний - шкільний останній бал!

Ведучий: Вітаємо всіх вас на нашім святі, -
Воно і смутком, й радістю дзвенить,-
Це свято зрілості і свято розставання,
Майбутнього прекрасна світла мить

Ведуча: Шановні гості! Вчителі, батьки, друзі та рідні наших випускників! Всі ми із хвилюванням чекаємо на урочисту мить.

Ведучий: У ваших очах відбивається сотня відтінків людських почуттів. У них - турбота і радість, збентеження і хвилювання, сум і надія. І лише байдужості в них нема.

Ведуча: Адже кожен, хто сидить у цій залі, доклав зусиль для того, щоб наблизити це свято.

Ведучий: Минає дитинство... І залишаються від нього тільки звуки, які наближають до класу кроки вчительки, скрип крейди, шум дощу, і аромат квітів учителям на прощання. Настане світанок, відкриються двері школи, вийде щаслива зграя випускників і всі розійдуться по своїх життєвих стежинах….

Ведучий: Але в певний момент всі зрозуміють, які прекрасні люди 11 років навчались поруч, отримували оцінки, сиділи за однією партою – таких уже не зустрінеш...

Ведуча: Червневий день із світлими очима

Величаючись ступає на поріг.

Вже рік шкільний лишився за плечима,

І безліч літо простила доріг.

Ведучий: Наша одвічна святиня –

Прапор держави в віках.

Неба блакить в ньому плине.

Стиглих ланів в нім розмах.

Прапороносна група


Ведуча: Прапор школи - це символ

Знань і умінь дітвори.

Хай же над площею плинуть

Ці осяйні прапори.


«Марш»


Ведучий: Ось і наповнився зал посмішками, голосами, чудовою музикою свята.

Ведуча: Тож через хвилину наступає урочиста мить...


Ведучий: Ми проводжаємо випускників

На радість і на славу.

Дзвенить – лунає гучно!

Славетний Гімн держави!


Гімн


Ведуча: Очікуванням кожне серце б'ється,

Надії вогник ще в очах не згас,

Директорові слово надається,

Вона сьогодні з радістю вітає вас.


Ведучий: Слово для привітання надається директору школи

Тетяні Борисівні Лукашенко.

Виступ – Лукашенко Т. Б.

туш


Ведуча: Дорогі випускники! До вас звертається – начальник відділу освіти і науки райдержадміністрації - Сергій Миколайович Джоболда


Ведучий: Випускників вітає –


Ведуча: Свої поздоровлення вам шле –


Дорогою добра


Ведучий: Перша школо... В районі ти - невеличка держава,
Пишаєшся не кількістю, а славою
Тих учнів, що навчались “на відмінно”,
Отож нагородити їх потрібно неодмінно.


Ведуча: Закінчується прекрасна шкільна пора. Невпинно лине час, відраховуючи секунди, хвилини, години, тижні, місяці, роки...
Слово для зачитання наказу про одержання атестатів про повну загальну середню освіту запрошуються заступники директора з навчально-виховної роботи Валентина Вікторівна Чорногор та Валентина Миколаївна Командиренко.


Зачитується наказ. Вручення посвідчень.Діти в національних костюмах


Зачитується характеристика – Ляпкало Н., Новохатько І., Січкар А.


Січкар Аліна - наша відмінниця, має чарівну усмішку, артистична, граційна, ініціатор багатьох починань у класі. Активна учасниця художньої самодіяльності, учасниця багатьох районних конкурсів: «Міс Снігурочка», «Романтична пара». Аліна чудовий декламато і знавець іноземної мови. Своє майбутнє мріє поєднати з професією перекладача.


Ляпкало Наташа -розумниця, вродлива, покладиста, з тонким почуттям прекрасного, тактовна, відмінниця в навчанні, добра подруга. Добре співає, танцює. Неодноразова учасниця обласних олімпіад. В класі має багато друзів, користується авторитетом серед товаришів.


Новохатько Інна хороша, симпатична дівчинаг-білявка з чарівними очима. Відмінниця в навчанні, активна учасниця художньої самодіяльності школи, принципова, небайдужа, завжди готова прийти на допомогу. Має чудовий голос, гарно танцює. Активна в громадському житті класу.


туш


Ведучий: Королеви наук школи!

Ви – кращі учні, золоте надбання,

Ви – сяйво, котре не згаса ніколи,

Отож прийміть ви щирі привітання.


Ведуча: Ви працювали довго і невпинно,

І хай же потяг пізнання нетлінний

Ніколи в вашім серці не згасає,

А доля зіркою небаченою сяє.


Вальс Свиридова

Ведучий: О мить прекрасна, зупинись,
Годиннику, не йди так швидко,
Бо зараз вручать атестат, -
І що ж тоді? Прощай, дитинство!

Ведуча: Для отримання атестатів про повну загальну середню освіту на сцену запрошуються учні 11 класу, вони найкращі у своєму життєвому оптимізмі, учні 11 класу: натхненником яких була класний керівник – Лариса Володимирівна Салоух

Зачитується характеристика учнів


Авраменко Катя - ввічлива й привітна, завжди зберігає оптимізм. Свій вільний час проводить у колі друзів. Любить доглядати і вирощувати квіти. Мріє про професію візажиста.

Катя в нашім класі, є символом скромності й краси.

Любить все неординарне,

Мріє про життя безхмарне.


Беліменко Діма серйозний, працелюбний хлопець, завжди розраховує на власні сили. Любить фізику і математику, захоплюється технікою та комп'ютером. Користується авторитетом у дівчат.

Діма — «містер приколіст»,

Музикальний має хист.

На дискотеці як заграє,

Так вся зала заспіває.


Білецький Саша - - хлопець щирий, чесний, добрий, спокійний, врівноважений. Мріє про професію електрика. Хоче займатися власним бізнесом. Охоче допомагає батькам по господарству.


Вовк Таня - красива дівчина, має чарівну усмішку, артистична, завжди в потоці життя. Любить математику і мріє стати бухгалтером. Приймає активну участь у всіх шкільних заходах. Крім того, що Таня добре навчається, у неї все добре виходить: пече, вишиває, танцює, співає.

Гребенпіков Сергій - полюбляє жарти, вміє підняти настрій. Життя сприймає за цікаву гру. Зберігає оптимізм у будь-якій ситуації. Сергій -- неодноразовий призер змагань Всеукраїнського рівня з боксу. Має багато спортивних грамот і медалей.


Данько Сергій — кмітливий, жвавий, веселий хлопець, полюбляє жарти. Приймає активну участь в позакласній роботі школи та класу. Добре знає автомобіль, захоплюється комп'ютером, танцює. Приймає участь у різноманітних конкурсах. Користується авторитетом серед дівчат.


Дробницький Андрій трудолюбивий хлопець, хороший

помічник своїх батьків, майстер «золоті руки», у всьому розраховує на власні сили. Полюбляє жарти, має в класі багато друзів. Захоплюється технікою та мотоспортом. Завжди готовий прийти на допомогу.


Завалій Міша виріс в Дніпропетровську, та за два роки життя в Чорнобаї, добре вивчив українську мову. Серйозно займається спортом, добре стріляє з малокаліберної гвинтівки. Учасник районних спортивних змагань. Любить рибалити і працювати по господарству. Завжди розраховує на власні сили.


Колісніченко Сергій - хлопець з інтелектуальними здібностями до навчання. Дуже наполегливий, любитель дотепного, гострого слова. Людина надзвичайно товариська, має багато друзів, його люблять всі дівчата.

Гарний, модний, чесний, добрий, наш Сергійко благородний,

Щира посмішка оця, завойовує серця.


Марченко Вадим — людина надзвичайно товариська, має багато друзів, впевнений у собі, з почуттям гумору, працьовитий, як справжній господар, любитель пригод та сучасної музики. Улюбленець дівчат. Захоплюється технікою та комп 'ютером.

Вадим в нас хлопець показний,

Танцюрист, спортсмен, артист,

Порядний, чесний і відкритий,

Цим усим він знаменитий.