Міністерство освіти І науки україни донецький національний унивіеситет економіки та торгівлі імені михайла туган-барановського інститут економіки І управління
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки україни донецький національний університет економіки, 2069.58kb.
- Міністерство освіти І науки україни донецький національний університет економіки, 2855.51kb.
- Міністерство освіти І науки України Донецький національний університет економіки, 2821.87kb.
- Євтушевський В. А. Основи корпоративного управління, 289.4kb.
- Інститут економіки І управління Донецького національного університету економіки І торгівлі, 47.59kb.
- Виконавці, 635.58kb.
- Виконавці, 379.78kb.
- Виконавець, 615.53kb.
- Виконавець, 828.48kb.
- Виконавець: Пасинкова, 430.29kb.
Змістовий модуль 1. Актуальність, предмет, задачі та зміст курсу “Економіка і організація діяльності об’єднань підприємств”.
Тема 1. Об’єднання підприємств як суб’єкт господарювання. Тема 2. Спеціалізація і кооперування підприємств об’єднання. Тема 3. Державне регулювання діяльності об’єднань підприємств.
Змістовий модуль 2. Холдингова організація об’єднань підприємств.
Тема 4. Організаційно-управлінські структури об’єднань підприємств.
Змістовий модуль 3. Регулювання діяльності об’єднань підприємств.
Тема 5. Фінансування об’єднань підприємств. Тема 6. Особливості планування основних показників діяльності торгових об’єднань. Тема 7. Глобалізація ринків та транснаціональні кооперації. Тема 8. Транснаціональні альянси.
3. Рівень
А. Попередні умови. Знання та навички з модулів “Економічна теорія”, “Економіка підприємств”, “Основи підприємництва”, “Планування діяльності підприємства”, “Організація виробництва”.
Б. Цілі та завдання.
Ціль: формування у студентів сучасного наукового світогляду та системи спеціальних теоретичних знань з економіки та організації функціонування інтегрованих структур – об’єднань підприємств.
Завдання: набуття практичних навичок аналізу резервів ефективності господарювання підприємств об’єднання.
В. Бібліографія.
- Господарський кодекс України. – 2003.
- Вінник О. Господарські товариства і виробничі кооперативи. – К.: Знання, 1998
- Кныт М.И. и др. Стратегическое управление корпорациями. – СПб.: 2002.
- В. Рокоч та ін. Транснаціональні корпорації: Навч. посібник. – К.: 2001
- Економіка та організація діяльності об’єднань підприємств. Навч. посіб. / Під заг.ред. Л.М. Чепурди. – К.: ВД “Професіонал”, 2005
- Бакунов А.А., Недрянко А.А. Экономика и организация деятельности фирм и торговых предприятий: Уч.пособ. – Донецк, ДонГУЭТ, 2002
4. Обов’язковий
5. Викладацький склад
Лебеденко О.О., к.е.н., доцент.
6. Тривалість.
108 годин; кредити ECTS – 3
семестр – 10; годин на тиждень – 3; 11 тижнів на засвоєння
7. Форми та методи навчання
лекції, семінарські та практичні заняття, самостійна робота.
8. Оцінювання
- поточний контроль: експрес опитування, перевірка конспектів, перевірка вирішення ситуацій.
-рубіжний: вхідний контроль знань щодо економіки підприємства, перевірка виконання самостійної роботи.
- підсумковий контроль: залік, іспит.
9. Мова
українська, російська
2.2.2
1. Ідентифікація
Планування розвитку соціальної сфери підприємства
2. Опис. Змістові модулі.
Змістовий модуль 1. Методичні основи планування соціального розвитку підприємства.
Тема 1. Методи і моделі планування соціального розвитку. Тема 2. Розробка поточних і стратегічних планів управління соціально-трудовими процесами на підприємстві.
Змістовий модуль 2. Розробка планів розвитку соціальної сфери підприємства.
Тема 3. План розвитку соціальної інфраструктури підприємства. Тема 4. Розробка плану соціального захисту робітників підприємства.
Змістовий модуль 3. Контроль за реалізацією планів розвитку соціальної сфери.
Тема 5. Моніторинг та оцінювання якості планів.
3. Рівень
А. Попередні умови: Економіка праці і соціальні трудові відносини; Економіка підприємства; Соціальний розвиток трудового колективу.
Б. Цілі і завдання.
Ціль: формування у студентів сучасного економічного механізму планування розвитку соціальної сфери підприємств в контексті забезпечення сталого економічного розвитку України .
Завдання:
- вивчити теорію і практику планування соціальної структури трудового колективу, необхідність розвитку соціальних процесів на підприємствах в умовах ринку, структурні елементи мотивації соціального розвитку підприємства.
- отримати практичні навички проведення соціальної діагностики і розробку плану соціального розвитку трудового колективу.
В. Бібліографія.
1. Мозырева Т. А., Парамонова С. В. Управление социальным развитием предприятия. учебное пособие. – К.:Ника, 2002
2. Слуцкий Г. В. Управление социальным развитием персонала предприятия. учебное пособие. – М.- ГАУ, 1998.
3.Иванов В. Н. Социальное управление: Теория и методология. – М.:2004 – 311 с.
4. Социальная политика. Учебник – под общ.ред. Н. А. Волгина. – 2-е изд. Стереотип – М.:»Экзамен», 2004. – 736 с.
4. Вибірковий
5. Викладацький склад
Гусєва Ольга Юріївна, к. е. н., доцент.
6. Тривалість
108 годин; кредити ECTS – 3
семестр – 10; годин на тиждень – 3; 11 тижнів на засвоєння
7. Форми і методи навчання:
лекції, самостійна робота
8. Оцінювання:
- поточний контроль (опитування, тестування )
- підсумковий контроль (залік).
9. Мова
російська, українська
Практична підготовка
| Освітньо-кваліфікаційний рівень | Фаза практики за навчальним планом | Характеристика фаз практики | ||
| Магістр | Спеціаліст | Бакалавр | Вступ до фаху (1 курс) | Ознайомлення студентів з майбутньою спеціальністю економіста, особливостями та значенням галузі |
| Навчальна практика з комп’ютерної техніки (1 курс) | Набуття практичних навичок роботи на комп’ютері, застосування сучасних програмних засобів при розв’язанні реальних економічних завдань з використанням конкретної мови програмування | |||
| Економіко-управлінська практика (3 курс) | Вивчення організаційної системи управління та практики економічної діяльності підприємства, виробіток навичок аналізу основних показників господарської діяльності та ресурсного потенціалу, формування навичок узагальнення результатів аналізу і обґрунтування пропозицій по підвищенню ефективності використання всіх видів ресурсів. | |||
| Виробнича економічна практика (4 курс) | Складання організаційно-економічної характеристики підприємства, аналіз обсягів виробництва та реалізації, чисельності та фонду оплати праці робітників, витрат, доходів та прибутку, обґрунтування висновків за підсумками аналізу. Розробка плану-проекту за всіма розділами та обґрунтування запланованих показників. | |||
| | Навчальна внутривузівська практика (5 курс) | Проведення порівняльного аналізу конкурентів-виробників, оцінка основних показників господарської діяльності підприємства та виділення його конкурентних переваг. Виконання розрахунків усіх розділів бізнес-плану підприємства, проведення оцінки господарських ризиків та фінансової рівноваги підприємства. | ||
| | Виробнича переддипломна практика (5 курс) | Оцінка ефективності господарської діяльності підприємства, а саме аналіз прибутку і рентабельності, джерел формування фінансових ресурсів та політики залучення коштів, стану та ефективності використання необоротних та оборотних коштів підприємства, ліквідності балансу, потенційної можливості банкрутства. Обґрунтування висновків за результатами аналізу, надання оцінки фінансової рівноваги підприємства. Формулювання перспектив розвитку та напрямків вдосконалення фінансової діяльності, розробка заходів антикризового управління | ||
| | | Виробнича магістерська дослідницька (5 курс) | Виявлення слабких та сильних сторін підприємства, проведення структурного, трендового та просторового аналізу прибутку і рентабельності, джерел формування фінансових ресурсів та політики залучення коштів, стану та ефективності використання необоротних та оборотних коштів підприємства, ліквідності балансу, фінансової стійкості, потенційної можливості банкрутства. Багатоваріантне обгрунтуваня планових рішень, самостійне дослідження перспектив розвитку підприємства та вибір теми дипломної роботи. | |
ІV-Словник
Бакалавр - освітньо-кваліфікаційний рівень (ОКР) вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні й спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді діяльності, яку здобуває студент після освоєння програми базової вищої освіти. Варіативність освіти - один з основних принципів сучасної системи вищої освіти, результат реалізації політики її розвитку, здатність навчального закладу дати студенту велику кількість повноцінних, якісних варіантів освітніх програм для забезпечення максимально можливого ступеня індивідуалізації освіти.
Вища освіта - рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, що ґрунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації.
Відеотренінг - метод практичного навчання, елемент ділових ігор, що дозволяє імітувати ситуації, під час яких студенти, обговорюючи завдання, виконують певні функції.
Вміння - здобуті студентом засобі! виконання дії, що забезпечуються сукупністю надбаних знань та навичок.
Дистанційне навчання - технологія цілеспрямованого і методично організованого керівництва навчально-пізнавальною діяльністю студентів, які проживають далеко від університету (незалежно від рівня освіти, яку вони отримують).
Ділова гра - форма відтворення предметного й соціального змісту професійної діяльності, моделювання систем відносин, характерних саме для цього виду практики.
Завдання навчальне - вид доручення викладача студентам, в якому міститься вимога виконати певні навчальні (теоретичні або практичні) дії.
Залік - форма перевірки знань студентів, отриманих на семінарських та практичних заняттях, виробничій практиці, а також під час виконання обов'язкових самостійних робіт.
Заліковий кредит - це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.
Заочне навчання - форма організації навчального процесу для осіб, що поєднують здобуття освіти з професійною трудовою діяльністю. Включає самосійне вивчення навчальних курсів та очне складання іспитів.
Зміст вищої освіти - обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей, що чає бути сформована у процесі навчання із врахуванням перспектив розвитку суспільства.
Зміст навчання - структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття вищої освіти і певної кваліфікації.
Змістовий модуль - це система навчальних елементів, поєднаних за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові.
Індивідуальний розділ програми - конкретна навчальна дисципліна відповідного навчального плану.
Інформаційний пакет - загальна інформація з кожного напряму (спеціальності) як довідник для викладацького складу та потенційних партнерів для сприяння прозорості освітньо-професійних програм, орієнтування студентів на вибір останніх та планування навчання.
Іспит - одна з традиційних форм перевірки знань студенті».
Колоквіум - одна з форм навчальних занять, бесіда викладача зі студентами, під час якої обговорюються доповіді.
Конспектування - короткий письмовий виклад змісту статті, книги, лекції, що включає основні положення та їхнє обґрунтування фактами, прикладами, розвиває логічне мислення, удосконалює культуру мови, закріплює у пам'яті прочитане й почуте.
Контрольна робота - одна з форм перевірки та оцінювання засвоєних знань, одержання інформації щодо характеру пізнавальної діяльності, ріпній самостійної активності студентів у навчальному процесі щодо ефективності методів, форм та засобів навчальної діяльності.
Кредит ЕСТS - числовий еквівалент оцінки, що, дається розділам курсу для окреслення обсягу навчального навантаження студентів, необхідний для завершення курсу.
Кредитна-модульна система організації навчального процесу - це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).
Лабораторні заняття, лабораторні роботи - один із видів самостійної практичної та дослідної роботи студентів з метою поглиблення й закріплення теоретичних знань, розвитку навичок самостійного експериментування.
Лекція - провідна форма навчання у вищому навчальному закладі, систематичний і системний виклад навчального матеріалу, як правило, теоретичного характеру. Закладає основи розуміння і ставлення до навчальної дисципліни. Ліцензування освітніх установ - процедура, що включає проведення експертизи, ухвалення рішення, оформлення і видачу вищому навчальному закладу ліцензії на право ведення освітньої діяльності по зафіксованих у ліцензії напрямах (спеціальностях) і рівнях.
Магістр - освітньо-кваліфікаційний рівень особи, яка на основі ОКР бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді діяльності.
Методика навчальної дисципліни - теорія навчання, що пропонує викладачеві визначені системи навчальних впливів, які втілюються в змісті освіти, Розкриваються в програмах і підручниках, а реалізуються у методах, засобах і організаційних формах навчання. Тісно пов'язана з дидактикою і спирається на 11 загальні положення.
Методи навчання - система послідовних, взаємопов'язаних дій викладача та студентів, що забезпечує засвоєння змісту освіти.
Методична робота - один з видів діяльності викладача університету для засвоєння найбільш раціональних методів і прийомів навчання й виховання студентів, підвищення власного рівня загально дидактичної та методичної підготовленості до проведення навчальних занять.
Модуль - це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.
Навички - дії, сформовані шляхом повторення, і які характеризують високий ступінь засвоєння теоретичного матеріалу.
Навчальна дисципліна - основна структурна одиниця навчально-виховного процесу, один із засобів реалізації змісту освіти в системі вищих навчальних закладів.
Освітні технології - система діяльності викладача і студента, заснована на визначеній ідеї, принципах організації і взаємозв'язку цілей, змісту та методів освіти. Виділяють ігрові, комп'ютерні та діалогові технології, пов'язані зі створенням комунікативного середовища, тренінгові технології.
Педагогічна діагностика - сукупність прийомів контролю і оцінювання направлених на вирішення завдань оптимізації навчального процесу, диференціації знань студентів, а також вдосконалення освітніх програм та методів педагогічного впливу.
Практикум - форма організації навчального процесу з метою самостійного виконання студентами практичних та лабораторних робіт.
Практичні роботи - один із видів навчальної діяльності студентів, за цілями та завданнями аналогічний лабораторним заняттям.
Процес навчання - педагогічне обґрунтована, послідовна, безперервна зміна актів навчання, в процесі якої вирішуються завдання розвитку та виховання особистості.
Самостійна робота студентів - індивідуальна чи колективна навчальна діяльність, здійснювана без безпосереднього керівництва викладача.
Семінар - один з видів практичних навчальних занять, що сприяє поглибленому вивченню теми завдяки колективному обговоренню повідомлень, докладів, рефератів, викопаних студентами самостійно або під керівництвом викладача.
Системність знань - якість сукупності знань, що характеризуються наявністю у свідомості студента структурно-функціональних зв'язків між різнорідними елементами знань. Припускає розуміння студентом співвідношення між різними поняттями, законами, науковими фактами, наслідками, поєднаними змістовно-логічними зв'язками знань.
Спеціальність - вид трудової діяльності, здійснюваної на основі відповідної профільованої теоретичної і практичної підготовки. В Україні діє класифікатор спеціальностей, затверджений Кабінетом Міністрів України.
Стандарти освітні - обов'язкові вимоги до освіти, що визначають обов'язковий мінімум змісту основних освітніх програм, максимальний обсяг навчального навантаження студентів, вимоги до рівня підготовки випускників, є основою для об'єктивної оцінки рівня їхнього утворення і кваліфікації. На основі стандартів розробляються навчально-методичні документи, орієнтовані на різні технології навчання.
Тести - стандартизовані завдання, за результатами виконання яких роблять висновки щодо ступеню засвоєння знань, вмінь та навичок студентів.
Тренінг - інтенсивне навчання практичної спрямованості.
Факультет - навчально-науковий та адміністративний підрозділ вузу, що здійснює підготовку студентів та аспірантів за певною спеціальністю, а також керівництво науково-дослідною і навчально-методичні діяльністю кафедр, які він об'єднує.
Якість знань - ступінь повноти, глибини, систематичності, системності, гнучкості, конкретності й узагальненості знань, що характеризуються згорнутістю і розгорненням, усвідомленістю і міцністю засвоєння та застосування знань студентами.
Якість освіти - узагальнена характеристика рівня гуманітарної, базової та спеціальної підготовки, яка дозволяє досягти високих показників інтелектуальних, творчих і професійних здібностей випускників ВНЗ.