Мудрого Синьов Олександр Володимирович, кандидат юридичних наук Інтерпол. Міжнародна організація кримінальної поліції : Навчальний посібник/ Старжинський B. C., Старжинський св., Хотенець П. В. Харків: Бурун книга

Вид материала

Книга

Содержание Статут Міжнародної організації кримінальної поліції- Інтерполу Структура та органи Міжнародна організація кримінальної поліції Міжнародна організація кримінальної поліції Національне центральне бюро Міжнародна організація кримінальної поліції Бюджет і ресурси Відносини з іншими організаціями Застосування, зміни та переклад тексту Статуту Тимчасові положення

Подобный материал:

• Харківська національна академія міського господарства організація податкового контролю, 1756.39kb.
• Національна юридична академія України, 6335.29kb.
• Міністерство освіти І науки україни цивільний процес навчальний посібник, 5326.94kb.
• Рекомендовано Міністерством освіти України як навчальний посібник для студентів архітектурних, 1979.84kb.
• Лазарєва С. Ф. Економіка та організація інформаційного бізнесу: Навч посібник, 102.06kb.
• Діяльності бюджетних установ рекомендовано Міністерством освіти І науки України, 2817.28kb.
• Навчальний посібник підготовлено за сприяння Національного банку України, 5515.57kb.
• Програма та методичні рекомендації з організації та проведення стажування курсантів, 1158.84kb.
• Задорожній Олександр Вікторович, Буткевич Володимир Григорович, Мицик Всеволод Всеволодович, 3357.97kb.
• Яремчук Сергій Степанович. Соціологія: Навчальний посібник. Чернівці: Рута, 2007. 160, 2169kb.

Статут Міжнародної організації кримінальної поліції- Інтерполу

(набув чинності 13 червня 1956 року)

Загальні положення

Стаття 1. Організація, именована «Міжнародною комісією кри­мінальної поліції» називається відтепер: Міжнародна організація кримінальної поліції - Інтерпол. Місцем її перебування визначена Франція.

Стаття 2. Вона має на меті: а) забезпечувати широку взаємодію всіх органів (установ) кримінальної поліції в рамках існуючого за­конодавства країни та у дусі Загальної Декларації прав людини; б) створювати і розвивати установи, які можуть успішно сприяти по­передженню кримінальної злочинності і боротьбі з нею.

Стаття 3. Організації категорично забороняється здійснювати будь-яке втручання у діяльність політичного, військового, релігійного або расового характеру.

Стаття 4. Будь-яка країна може уповноважити будь-який свій офіційний поліцейський орган, функції якого співвідносяться з ді­яльністю Організації, виступати членом організації. Заявка на вступ у члени надсилається Генеральному секретарю відповідним урядовим органом. Рішення про прийняття в члени затверджується Генеральною Асамблеєю більшістю в 2/3 голосів.

Структура та органи

Стаття 5. Міжнародна організація кримінальної поліції Інтерпол включає: Генеральну Асамблею; Виконавчий комітет; Генеральний секретаріат; Національне центральне бюро; Радників.

Міжнародна організація кримінальної поліції 23

Генеральна Асамблея

Стаття 6. Генеральна Асамблея є вищим органом Організації. Вона складається з делегатів, призначених членами Організації.

Стаття 7. Кожна держава-учасниця Організації може бути пред­ставлена в ній одним або декількома делегатами; однак делегація кожної країни має тільки одного керівника, призначуваного компе­тентним урядовим органом даної країни. Через спеціальний характер діяльності Організації її учасниці повинні прагнути включати до складу своїх делегацій: а) високопоставлених посадових осіб тих органів, які виконують поліцейські функції; б) посадових осіб, чиї функціональні обов'язки пов'язані з діяльністю Організації; в) фахівців із питань, які включені до порядку денного засідань Організації.

Стаття 8. Генеральна Асамблея виконує такі функції: виконувати обов'язки, передбачені даним Статутом; визначати принципи діяльності та розробляти загальні заходи, які повинні сприяти виконаннюзавдань, за-значениху Статті 2 даного Статуту; розглядати і затверджувати загальний план роботи, запропонований Генеральним секретарем на наступний рік; встановлювати інші регламентуючі положення, які вважаються необхідни­ми; обирати посадових осіб для виконання зазначениху Статуті функцій; приймати рішення і давати рекомендації учасницям Організації з питань, які входять до її компетенції; визначати фінансову політику Організації; розглядати і виносити рішення про співпрацю з іншими організаціями.

Стаття 9. Учасниці Організації у рамках своїх повноважень і у від­повідності до своїх зобов'язань вживають усіх заходів для виконання рішень Генеральної Асамблеї.

Стаття 10. Генеральна Асамблея проводить свої сесії щорічно. На прохання Виконавчого комітету або більшості Членів Організації можуть бути скликані надзвичайні сесії Генеральної Асамблеї.

Стаття 11. У ході сесій Генеральна Асамблея може утворювати спеціальні комітети для вирішення конкретних питань.

Стаття 12. На заключному засіданні кожної сесії Генеральна Асамблея визначає місце проведення наступної сесії. Час проведен­ня наступної сесії визначається за домовленістю між Президентом і країною проведення після узгодження з Генеральним секретарем.

Стаття 13. Право голосу на Генеральній Асамблеї належить тільки одному делегату від кожної країни.

Стаття 14. Рішення приймаються простою більшістю голосів, за винятком тих, для прийняття яких відповідно до Статуту потрібно більшість у 2/3 голосів.

24

Інтерпол

Виконавчий комітет

Стаття 15. Виконавчий комітет складається з Президента Ор­ганізації, трьох Віце-Президентів і дев'яти делегатів. Тринадцять членів Виконавчого комітету представляють різні країни відповідно до принципу справедливого географічного представництва.

Стаття 16. Генеральна Асамблея обирає з числа своїх делегатів Президента і трьох Віце-Президентів Організації. Президент обираєть­ся більшістю в 2/3 голосів: якщо така більшість не набирається і після другого голосування, достатнім є одержання простої більшості голосів. Президент і Віце-Президенти представляють різні континенти.

Стаття 17. Президент обирається терміном на 4 роки. Віце-Пре­зиденти обираються терміном на 3 роки. По закінченню терміну своїх повноважень вони не можуть відразу ж бути обрані на ті ж посади або делегатами у Виконавчий Комітет. Якщо внаслідок обрання Президента не виконуються або не узгоджуються положення статті 15 (пункт 2) чи статті 16 (пункт 3), у цьому випадку обирається четвертий Віце-Пре-зидент для того, щоб на рівні Президента були представлені всі чотири континенти. У цьому випадку Виконавчий комітет тимчасово буде вклю­чати чотирнадцять членів. Цей тимчасовий період закінчується тоді, коли обставини знову зроблять положення Статей 15 і 16 здійсненими.

Стаття 18. Президент Організації: а) головує на сесіях Генеральної Асамблеї і Виконавчого комітету і вирішує суперечки;

б) здійснює контроль за відповідністю діяльності Організації рі­шенням Генеральної Асамблеї та Виконавчого комітету;

в) за можливості підтримує постійний безпосередній зв'язок із Генеральним секретарем Організації.

Стаття 19. Дев'ятьделегатіву Виконавчий комітет обираються Гене­ральною Асамблеєю терміном на 3 роки. Після закінчення терміну своїх повноважень вони не можуть відразу ж бути переобрані на ті ж посади.

Стаття 20. Виконавчий комітет збирається на засідання не менше одного разу на рік по скликанню Президента Організації.

Стаття 21. При виконанні своїх обов'язків усі члени Виконавчого комітету діють як представники Організації, а не як представники своїх відповідних країн.

Стаття 22. Виконавчий комітет: а) здійснює контроль за виконан­ням рішень Генеральної Асамблеї;

б) готує порядок денний сесій Генеральної Асамблеї;

в) представляє Генеральній Асамблеї робочі плани або пропозиції, які він вважає за доцільне;

Міжнародна організація кримінальної поліції

25

г) здійснює контроль за діяльністю Генерального секретаря;

д) здійснює всі повноваження, якими його наділяє Асамблея.

Стаття 23. У випадку відставки або смерті будь-кого із членів Ви­конавчого комітету Генеральна Асамблея обирає замість особи, яка вибула, іншого члена, мандат якого дійсний протягом терміну повно­важень мандата попередника. Мандат члена Виконавчого комітету втрачає силу, якщо особа, обрана у Виконавчий комітет, більше не є делегатом Організації.

Стаття 24. Мандати членів Виконавчого комітету дійсні до за­вершення роботи сесії Генеральної Асамблеї, яка проводиться у рік закінчення терміну їхніх повноважень.

Генеральний секретаріат

Стаття 25. Постійно діючі служби Організації складають Гене­ральний секретаріат.

Стаття 26. Генеральний секретаріат:

а) втілює в життя рішення Генеральної Асамблеї і Виконавчого

комітету;

б) виступає як міжнародний центр у боротьбі зі злочинністю;

в) діє як спеціалізований та інформаційний центр;

г) здійснює ефективне керівництво діяльністю Організації;

д) підтримує контакти з національними і міжнародними органами; при цьому питання, пов'язані з розшуком злочинців, вирішуються через Національні центральні бюро;

є) видає матеріали, які можуть бути визнані доцільними;

ж) приймає на себе обов'язки робочого секретаріату на сесіях Генеральної Асамблеї, Виконавчого комітету і будь-якого іншого

органу Організації;

з) розробляє проект плану роботи на наступний рік, що виносить­ся на розгляд і затвердження Генеральною Асамблеєю і Виконавчим

комітетом;

и) за можливості підтримує постійний безпосередній зв'язок із

Президентом Організації.

Стаття 27. Генеральний секретаріат складається з Генерального секретаря, технічного та адміністративного персоналу, який виконує функції з забезпечення діяльності Організації.

Стаття 28. Кандидатура Генерального секретаря пропонується Ви­конавчим комітетом і затверджується Генеральною Асамблеєю терміном на 5 років. Генеральний секретар може бути переобраний і на наступні

26

Інтерпол

терміни, але повинен скласти повноваження по досягненні 65-річного віку. Проте по досягненні цього віку йому може бути дозволено викону­вати свої повноваження до закінчення терміну дії мандата. Генеральний секретар обирається з числа осіб, які мають високу компетентність у питаннях діяльності поліції. У виняткових обставинах Виконавчий комітет може запропонувати на засіданні Генеральної Асамблеї відсторонити Генерального секретаря від виконання відповідних повноважень.

Стаття 29. Генеральний секретар підбирає персонал і керує його роботою, вирішує питання бюджету, а також організовує і спрямовує роботу постійних служб відповідно до директив, які виходять від Гене­ральної Асамблеї або від Виконавчого комітету. Генеральний секретар представляє Виконавчому комітетові або Генеральній Асамблеї будь-які пропозиції або проекти, які стосуються діяльності Організації. Гене­ральний секретар відповідальний перед Виконавчим комітетом і Ге­неральною Асамблеєю. Генеральний секретар має право брати участь у дебатах Генеральної Асамблеї, Виконавчого комітету та всіх інших підзвітних йому органів. При виконанні своїх обов'язків Генеральний секретар представляє Організацію, а не якусь конкретну країну.

Стаття ЗО. При виконанні своїх обов'язків Генеральний секретар і персонал не повинні ні запитувати, ні приймати вказівок від будь-якого уряду або органу за межами Організації. Вони утримуються від будь-яких дій, що можуть перешкоджати виконанню їхньої міжнародної місії. Кожен член Організації зобов'язаний поважати винятково між­народний характер обов'язків Генерального секретаря і персоналу та утримуватися від впливу на них при виконанні ними своїх обов'язків. Усі учасниці Організації роблять усе від них залежне для надання сприяння Генеральному секретарю і персоналу у виконанні ними своїх функцій.

Національне центральне бюро

Стаття 31. При виконанні поставлених завдань Організація спи­рається на постійну та активну співпрацю своїх учасниць, які у рамках законодавств своїх країн повинні надавати всі можливості для сум­лінної участі в її діяльності.

Стаття 32. Для забезпечення вищезгаданої співпраці кожна кра­їна визначає орган, який буде виступати як Національне центральне бюро. Національне центральне бюро здійснює взаємодію:

а) з різними установами країни;

б) з тими органами інших країн, які виступають як Національні центральні бюро;

Міжнародна організація кримінальної поліції

27

в) з Генеральним секретаріатом Організації.

Стаття 33. У тих випадках, коли в яких-небудь країнах положення Статті 32 дійсного Статуту незастосовні або не дозволяють ефективно здійснювати централізовано координовану співпрацю, Генеральний секретаріат разом із цими країнами визначає найбільш прийнятні альтернативні заходи співпраці.

Радники

Стаття 34. За науковими питаннями Організація може звертатися до радників.

Стаття 35. Радники виконують винятково консультативні функції.

Стаття 36. Радники призначаються Виконавчим комітетом терміном на 3 роки. їхнє призначення вважається остаточним тільки після повідо­млення про нього Генеральною асамблеєю. Кандидатури радників оби­раються з числа осіб, які користуються всесвітньо відомим авторитетом у будь-якій із галузей, що виявляють зацікавленість для Організації.

Стаття 37. За рішенням Генеральної Асамблеї Радник може бути відсторонений від виконання відповідних функцій.

Бюджет і ресурси

Стаття 38. Ресурси Організації складаються з: а) грошових вне­сків учасниць Організації; б) пожертвувань, дарунків, субсидій, дотацій та інших ресурсів, прийняття яких повинно бути схвалено Виконавчим комітетом.

Стаття 39. Генеральна Асамблея визначає принципи фінансової участі членів Організації, а також максимальні щорічні витрати Ор­ганізації на підставі кошторису, який представляється Генеральним секретарем.

Стаття 40. Проект бюджету Організації складається Генеральним секретарем і представляється на розгляд Виконавчому комітету. Він набуває сили після його прийняття Генеральною Асамблеєю. У тому випадку, якщо Генеральній Асамблеї не трапиться можливості затвер­дити бюджет, Виконавчий комітет вживає всіх необхідних заходів та дій відповідно до загальних принципів і статей попереднього бюджету.

Відносини з іншими організаціями

Стаття 41. У всіх випадках, де це буде визнано доцільним і з ура­хуванням мети та завдань, викладених у даному Статуті, Організація

28

Інтерпол

встановлює стосунки і співпрацює з іншими міжурядовими або неуря­довими організаціями. Загальні положення та умови, що стосуються відносин з міжнародними, міжурядовими або неурядовими органі­заціями, вважаються дійсними тільки після їхнього затвердження Генеральною Асамблеєю. Організація може консультуватися з міжна­родними неурядовими, національними урядовими або національними неурядовими організаціями з усіх питань, які входять до її компетенції. За згодою Генеральної Асамблеї Виконавчий комітет або в екстренних випадках Генеральний секретар може у рамках своїх повноважень і діяльності брати на себе обов'язки інших міжнародних установ або організацій, а також обов'язки з виконання міжнародних угод.

Застосування, зміни та переклад тексту Статуту

Стаття 42. Зміни у даний Статут можуть бути внесені за пропози­цією або учасниці Організації, або Виконавчого комітету. Генеральний секретар інформує учасниць Організації про будь-які пропозиції щодо внесення змін у даний Статут не пізніше ніж за три місяці до їхнього представлення на розгляд Генеральній Асамблеї. Усі рішення про внесення змін у даний Статут приймаються учасницями Організації більшістю в 2/3 голосів.

Стаття 43. Тексти даного Статуту французькою, англійською та іспанською мовами вважаються рівнозначними.

Стаття 44. Порядок застосування даного Статуту визначається Генеральною Асамблеєю у Загальних Правилах і Додатках, положення яких приймаються більшістю в 2/3 голосів.

Тимчасові положення

Стаття 45. Усі органи, які представляють перераховані в Додатку 1 країни, вважаються членами Організації, якщо вони не заявляють через відповідні урядові органи про своє неприйняття дійсного Стату­ту. Така заява повинна бути зроблена протягом шести місяців із дати вступу в силу даного Статуту.

Стаття 46. На перших виборах у результаті жеребкування визна­чається Віце-Президент, мандат якого дійсний протягом року. Напер­ших виборах у результаті жеребкування визначаються два Делегати у Виконавчий комітет, мандати яких дійсні протягом року, а також двоє інших делегатів, мандати яких дійсні протягом двох років.

Стаття 47. Особам, які бездоганно прослужили протягом трива­лого часу в системі органів Міжнародної комісії кримінальної поліції

Міжнародна організація кримінальної поліції

29

(МККП), Генеральною Асамблеєю можуть бути надані почесні звання у відповідних органах Міжнародної організації кримінальної поліції

(МОКП).

Стаття 48. Уся власність, яка належить Міжнародній комісії кри­мінальної поліції, передається Міжнародній організації кримінальної

поліції.

Стаття 49. У даному Статуті під Організацією у всіх випадках розуміється Міжнародна організація кримінальної поліції; під Ста­тутом у всіх випадках розуміється Статут Міжнародної організації кримінальної поліції; під Генеральним секретарем розуміється Гене­ральний секретар Міжнародної організації кримінальної поліції; під Комітетом розуміється Виконавчий комітет Організації; під Асамб­леєю чи Генеральною Асамблеєю розуміється Генеральна Асамблея Організації; під учасницею або членами розуміється Учасниця або Члени Міжнародної організації кримінальної поліції у відповідності до статті 4 Статуту; під делегатом чи делегацією розуміється особа або особи, які входять до складу делегації чи делегацій, як це визна­чено у статті 7 Статуту; під делегатом або делегатами розуміється особа чи особи, обрані до Виконавчого комітету відповідно до умов, викладених у статті 19.

Стаття 50. Даний Статут набув сили 13 червня 1956 року. Тексти всіх статей наведено з усіма змінами за станом на 1 січня 1986 року.

Додаток № 1. Держави - Учасниці МОКП – ІНТЕРПОЛ