Geum.ru

А. С. Макаренка самостійна робота методичні рекомендації

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Методичні рекомендації
Т. Шевченка
Ф. М. Достоєвського, І. С. Тургенєва, М. О. Некрасова, Л.М. Толстого.
Не помиліться!
Е.Хемінгуей, А.де Сент-Екзюпері, Л.Арагон
А.Зегерс, В.Бределя, Е.-М.Ремарка, Б.Апіца.
Подобный материал:
1   2   3

Мета: з’ясувати закономірності розвитку вільного українського мистецтва та російського мистецтва у період розквіту реалізму та формування національних культур.

План
  1. Національне відродження в українській літературі.
  2. Національно – культурне відродження на західноукраїнських землях.
  3. Національні та просвітницькі ідеали в творчості російських письменників.
  4. Розвиток естетичних принципів реалізму в образотворчому мистецтві та музиці Росії та України.

Методичні рекомендації

У рамках цієї теми розгляньте реалістичну творчість Т. Шевченка, О. Пушкіна та М. Гоголя, в творчості яких вражає реалістичне зображення повсякденності в негативних «низьких» рисах, з’ясуйте ідейну близькість російської та української літератури.

Щодо малярства, то ви повинні вирізняти риси реалістичного стилю у мистецтві, Т. Шевченка та російських художників П. Федотова, В. Перова на основ аналізу їхніх картин( «Катерина», написаної Шевченком на народній основі, інші - за вибором). Зверніть увагу на поєднання в архітектурі цього періоду різних стилів.

Запитання та завдання для самоперевірки
  1. Опишіть явища літературного відродження в Україні в 30-50рр. ХІХ ст.
  2. Охарактеризуйте виняткову роль Тараса Шевченка у пробудженні національної самосвідомості народу.
  3. Які твори української архітектури, скульптури та малярства свідчать про розквіт реалізму?
  4. Охарактеризуйте творчість російських митців, представників реалізму у літературі, малярстві та музиці Форма перевірки знань: реферати по темі.


Література
  1. Дорошенко Д. Нарис історії Ураїни: У 2 т. - Т.1. - К., 1992.
  2. Краткая история искусств. - М., 1991.
  3. Сахаров А.М., Муравьев А.В. Очерки русской культури Х-ХVІІ вв. - М., 1962.
  4. Українська культура: історія і сучасність. - Львів, 1994.
  5. Художня культура світу.-К.: Вища шк., 2001.

6. Абрамович С.Д., Чікарьова М.Ю. Світова та українська культура. – Львів: Світ, 2004. – с. 293 – 299.

Тема 19.

Світова художня культура 60-х років XIX – поч. XX ст.


Мета: з’ясувати загальні риси розвитку світової культури 60-х років XIX – початку XX ст., показати її шлях від натуралізму до символізму.

План
  1. Вплив філософії на формування реалістичної думки.
  2. Зародження та оформлення натуралізму.
  3. Модерністські тенденції у розвитку культури.

Методичні рекомендації

Розгляд теми розпочніть із того, як прагнення до вироблення реалістичного світогляду, притаманного європейській людині знайшло своє втілення у філософії позитивізму( представники - О. Конт, Г. Спенсер).

З’ясуйте суть натуралізму та його провідні риси, дізнайтеся про діяльність натуралістичної школи та творчість її визначних представників – Е. Золя, Г. де Мопассана, Е. Гонкура, А. Дозе.

Подумайте над причинами виникнення модернізму та його течій - імпресіоналізму та символізму, з’ясуйте його суть.

Складіть уявлення про імпресіоналізм в образотворчому мистецтві ХІХ століття та символізм як літературну течію, що вперше зародилася у Франції в 60- 70- х роках у творчості таких відомих поетів Ш. Бодлер, П. Верлен, А. Рембо, С. Малларме та згодом переростає у загальноєвропейський.

Завдання та для самоперевірки

Складіть опорну схему.

Модерністський напрямок
Суть та ознаки
Представники













Форма перевірки знань: перевірка опорної схеми.


Література
  1. Полевой В.М. Малая история искусств. Искусство 20 века. - М., 1991.
  2. Яртись А.В. Лекції з історії світової та вітчизняної культури. - Львів, 1994. – с. 241-247.
  3. Художня культура світу.-К.: Вища шк., 2001.



Тема 20.

Художня культура України та Росії 60-х років XIX – поч. XX століття. Розквіт реалізму в образотворчому мистецтві


Мета: скласти уявлення про мистецтво реалізму 60- х років ХІХ століття, виявити його основні риси.

План
  1. Утвердження реалізму в українській літературі.
  2. Російські письменники - реалісти.
  3. Діяльність художників – подвижників.
  4. Угрупування російських композиторів.

Методичні рекомендації

Вивчаючи тему, ви повинні засвоїти, що на даний період припадає розквіт реалізму у літературі та мистецтві України та Росії. Відзначте роль І. Франка в національно –культурному та духовному відродженні українського народу. Його

світогляд формувався на принципах демократизму та обстоювання соціальної справедливості. Проаналізуйте твори Франка, створені на історичну та соціальну тематику: «Захар Беркут», «Борислав сміється». З’ясуйте також як національна тематика та демократична естетика втілилися у творчості митців ХІХ століття - М. Вовчок, П. Мирного, І. Нечуй -Левицького, Л. Українки.

У 70- роки провідним мистецьким об’єднанням стає Товариство пересувних художніх виставок, до якого входили художники - передвижники(Г. Мясоєдов, І. Крамской, В. Суріков, І. Рєпін, І. Айвазовський, О. Саврасов, І. Шишкін та ін.). Складіть розширене уявлення про творчість цих митців.

Відновіть знання про творчість відомих російських письменників, у творчості яких реалізм набув провідного значення, - Ф. М. Достоєвського, І. С. Тургенєва, М. О. Некрасова, Л.М. Толстого.

Ви повинні знати, що музична література ХІХ століття представлена творчістю М. Глінки, об’єднання композиторів «Могуча кучка»( Балакірєв, Бородін, Римський- Корсаков, Мусоргський, Кюї) та творчістю П. Чайковського, творчість якого мала широкий діапазон. Поглиблено розгляньте творчість цих митців.

Запитання та завдання для самоперевірки
  1. Зробіть огляд української реалістичної літератури.
  2. Охарактеризуйте творчість представників російського живопису.
  3. Визначте тематику та зміст реалістичної музики ХІХ століття.

Форма перевірки знань: перевірка рефератів.


Література
  1. Дорошенко Д. Нарис історії України: У 2 т. - Т.1. - К., 1992.
  2. Краткая история искусств. - М., 1991.
  3. Сахаров А.М., Муравьев А.В. Очерки русской культури Х-ХVІІ вв. - М., 1962.
  4. Українська культура: історія і сучасність. - Львів, 1994.
  5. Художня культура світу.-К.: Вища шк., 2001. – 228-235.



Тема 21.

Художня культура між двома світовими війнами (1917- 1939рр.). Зарубіжне мистецтво


Мета: виявити особливості розвитку культури у світі між двома світовими війнами, показати його трагізм, відчуття наближення катастрофи.


План

  1. Культура і мистецтво ХХ ст.
  2. Формування та розвиток модерністських течій.
  3. Мистецтво між двома світовими війнами.


Усвідомте, що культура першої половини ХХ ст. – одне з найскладніших явищ в історії світової культури. По-перше, це пояснюється великою кількістю соціальних потрясінь, страшних світових війн, революцій, які витиснули духовні цінності на периферію людської свідомості і дали поштовх розвитку примітивних націонал-шовіністських ідей, посилення культу тотального руйнування старого. По друге, відбуваються суттєві зміни в галузі економіки та засобів виробництва. Поглиблюється індустріалізація, руйнується традиційний сільський устрій життя. Маси людей відчужуються від звичного природного середовища, переїжджають до міст, що призводить до урбанізації культури. По-третє, поступове перетворення суспільства на комплекс різних об’єднань та угрупувань веде до процесу загальної інституціоналізації, результатом якої є позбавлення людини власного “я”, втрати індивідуальності.

У ХХ ст. виразно виявилися дві тенденції. З одного боку, помітною є криза духовності, яка характеризується передусім відчуженням мас від культурних надбань нації та людства, витісненням духовних цінностей на периферію людської свідомості, пануванням стереотипів масової псевдокультури. З іншого боку, посилюється протилежний процес, пов’язаний із прагненням частини суспільства повернутися до лона культури, зробити своє буття дійсно духовним.

Вивчаючи тему, зверніть увагу на те, час між двома світовими війнами (1921-1939 рр.) характеризується посиленням боротьби між реакційною культурою і реалістичною, демократичною. Цей період дав світовій культурі видатних письменників і майстрів образотворчого мистецтва. В духовному житті більшості індустріальних країн широко йшов процес дальшої демократизації. В той же час в тоталітарних державах панував догматизм, страх, конформізм, войовнича ідеологізація, чинились репресії проти діячів науки і культури, знищувались пам'ятки культури, твори видатних письменників.

Однією з характерних рис культурного життя XX ст. є виникнення та поширення модернізму. Він виникає як своєрідна світоглядна та художньо-естетична реакція на поглиблення/духовної кризи суспільства. При цьому модернізм заперечує можливості попередньої культури протистояти руйнівним силам. Звідси різкий, а іноді й войовничий антитрадиціоналізм модернізму, що іноді набуває бунтівних та екстравагантних форм виявлення у вигляді авангардизму.

Не помиліться!

Модернізм (від фр. - новітній, сучасний) - загальне позначення напрямів мистецтва та літератури кінця XIX-XX ст. (кубізм, футуризм, експресіонізм, сюрреалізм тощо), які характеризуються розривом з традиціями реалізму, а не окрема течія.

З’ясуйте причини виникнення модернізму та його філософсько-світоглядні підвалини (ідеї Артура Шопенгауера, Фрідріха Ніцше, Анрі Бергсона, Зиґмунда Фрейда, Карла Густава Юнга і т.д.).

Більшість дослідників пов’язує виникнення модернізму з експресіонізмом, кубізмом, дадаїзмом, абстракціонізмом, сюрреалізом тощо. З’ясуйте суть цих модерністських течій.


Запитання та завдання для самоперевірки
  1. Назвіть основні риси мистецтва між двома світовими війнами.
  2. Дайте коротку характеристику модерністських течій цього періоду (сутність, період існування, найвидатніші представники).
  3. Охарактеризуйте творчість представників модерністських та авангардистських течій першої половини ХХ ст..

Форма перевірки знань: перевірка рефератів.


Література
  1. Дорошенко Д. Нарис історії України: У 2 т. - Т.1. - К., 1992.
  2. Краткая история искусств. - М., 1991.
  3. Українська культура: історія і сучасність. - Львів, 1994.
  4. Художня культура світу.-К.: Вища шк., 2001. – 228-235.



Тема 22.

Художня культура в роки Другої світової війни

Зарубіжне мистецтво

План
  1. Роль літератури у загартуванні морального духу нродів.
  2. Образотворче мистецтво і музика у роки війни.


У роки Другої світової війни значна кількість діячів культури - Е.Хемінгуей, А.де Сент-Екзюпері, Л.Арагон та інші зі зброєю в руках воювали проти фашистів. Твори в галузі літератури, музики, мистецтва, кіно відігравали важливу роль в загартуванні морального духу народів, наближаючи перемогу над фашизмом. Осмислення причин і наслідків війни, її жорстокостей, поведінки людей в екстремальних умовах стало важливою темою світового мистецтва.

Віхами художнього осмислення фронтової війни стали післявоєнні романи німецьких авторів А.Зегерс, В.Бределя, Е.-М.Ремарка, Б.Апіца. Долі обдурених нацистською пропагандою, мораль фізично покаліченого покоління були головною темою творів письменника Г.Бьолля і скульптора Фріца Кремера. Останній створив немало скульптурних композицій, передаючи почуття і силу духу в'язнів концтаборів.

У воєнне лихоліття в художній літературі більшості країн Європи провідною темою стало зображення антифашистської боротьби, в т.ч. руху Опору, трагізму війни ( як доказ цього, пригадайте із шкільної програми творчість Альбера Камю та його роман «Чума», а у драматургії – п’єсу Бертольда Брехта «Матінка Кураж та її діти»). Запам’ятайте, що у США воєнна тематика не стала провідною.


Запитання та завдання для самоперевірки
  1. Назвіть основні риси західного мистецтва періоду другої світової війни.
  2. Дайте коротку характеристику мистецтва цього періоду.
  3. Охарактеризуйте творчість представників літератури даного періоду.

Форма перевірки знань: перевірка рефератів.


Література
  1. Дорошенко Д. Нарис історії України: У 2 т. - Т.1. - К., 1992.
  2. Краткая история искусств. - М., 1991.
  3. Українська культура: історія і сучасність. - Львів, 1994.
  4. Художня культура світу.-К.: Вища шк., 2001. – 228-235.



Тема 23.

Радянське мистецтво в роки Великої Вітчизняної війни і

післявоєнного періоду. Образотворче мистецтво у боротьбі

з фашизмом. Музика Великої Вітчизняної війн. Кіномистецтво. Радянська література у боротьбі з фашизмом


План
  1. Роль мистецтва у мобілізації народу для боротьби з фашизмом
  2. Образотворче мистецтво у боротьбі
  3. з фашизмом.
  4. Музика Великої Вітчизняної війн.
  5. Кіномистецтво.
  6. Радянська література у боротьбі з фашизмом.

Познайомтесь з коротким оглядом радянського мистецтва у роки Великої Вітчизняної війни і післявоєнний період.

Буремний воєнний час був для композиторів, художників, працівників театру і кіно, культурносвітніх закладів характерний надзвичайним творчим напруженням, сміливими дерзаннями і пошуками. Радянські митці у своїх творах оспівували масовий героїзм, стійкість, ратні подвиги радянських воїнів, їх безмежну відданість Комуністичній партії, беззавітну любов до Батьківщини. У період Великої Вітчизняної війни з усією силою проявилась видатна роль мистецтва в ідейній мобілізації трудящих. На заклик партії «Все – для фронту! Все – для перемоги!» відгукнулись радянські композитори, художники, артисти.

З початком війни багато представників творчої радянської інтелігенції пішли на фронт, поставивши свій талант і майстерність на службу Червоної Армії. Інші, переважно представники старшого покоління, працювали у складі творчих спілок та різних установ й організацій у радянському тилу, присвятивши свою творчу і Громадську гідність справі оборони країни від ворога.

Нові теми, образи і явища, народженні священною війною радянських людей проти фашизму, утвердилися в радянській музиці, образотворчому мистецтві і в післявоєнний період.

Кровно зв’язані з народом, митці постійно відгукувалися на найважливіші події на фронтах Великої Вітчизняної війни.

Музичними засобами радянські композитори відтворювали найяскравіші картини героїчного минулого радянського народу. У 1942-1943 рр. одночасно з музичними творами малих форм з’являються великі музичні твори. Визначним явищем музичної культури була патріотична контата-симфонія «Україно моя», написана в 1943 році А.Я. Штогаренком на слова А.С. Малишка і М.Т. Рильського, «Героїчна симфонія» Д. Шостаковича.

Значними творами цього періоду була опера «Наймичка» та вокально-симфонічна поема «Чернець» на тексти Т.Г. Шевченка, кантата «Гнів слов’ян» М.І. Веріківського, присвячена братерському єднанню слов’янських народів у їх боротьбі проти спільного ворога. Кантата «Клятва» на слова М.П. Бажана.

Композитори внесли значний вклад у дальший розвиток такого жанру музично-вокального мистецтва, як масова пісня («Священна війна», «Катюша», «Синя хустинка» тощо). Патріотизм радянських людей, бойові подвиги воїнів Червоної Армії і партизанів – такою була тематика пісень.

Цінними здобутками характеризувалась діяльність художників , які працювали в евакуації. Цикл портретів знатних людей країни-воїнів, колгоспників, робітників, письменників, учених-створив відомий живописець О.О. Шовкуненко. У творах К.Д. Трохименка відображено суворе життя країни в напружені воєнні роки. Жвавий відгук громадськості дістали твори М.П.Глущенка, присвячені обороні Москви, та картини «По слідах ворога», «Здобуття Клина», «Смерть генерала Доватора».

Не припиняли художники інтенсивної роботи і в галузі графіки. Кілька серій малюнків та акварелей на теми Великої Вітчизняної війни виконав В.І.Касіян. Перша з цих серій – «У фашистській неволі» /1942/ передає страждання радянської жінки, яка стала жертвою фашистів. У другій – «Україна бореться» - показано всенародну боротьбу в тилу ворога. Третя серія – «Відомсти!» - викриває звірства фашистів на окупованій радянській землі, кличе до помсти.

Серед інших видів образотворчого мистецтва провідне місце посів плакат. Успішно працювали над створенням патріотичних плакатів Кукринікси, І.М. Кружков, В.Г. Литвиненко, І.М. Літинський, Р.Ф. Мельничук,

С.А. Уманський та ін.

Успішно служило справі остаточного розгрому ворога, відродженню народного господарства і культури образотворче мистецтво республіки. Плодотворно працювали відомі художники М.Г. Дерегус, який створив, зокрема, серію офортів «Шляхами війни», М.П.Глущенко – портрети керівників партизанського руху – С.А. Ковпака, О.Ф. Федорова, М.І. Наумова та ін. Плодотворним був зазначений період також у творчості Г. Меліхова, Т. Яблонської та інших митців.

Скульптори і художники багатьох міст зразу ж після їх визволення приступили до відбудови культурних і архітектурних пам’яток, понівечених окупантами. Значну допомогу місцевим архітекторам у складанні проектів відбудови міст подали відомі митці С.В. Герасимов, М.Г. Манізер, Г.Г. Ряжський, М.С. Сар’ян, що з цією метою приїздили на Україну. Ознакою пожвавлення мистецького життя були колективні й індивідуальні художні виставки, влаштовані у Львові, Одесі, Києві, Харкові, в частинах Червоної Армії.


Могутньою ідеологічною зброєю у боротьбі проти фашизму, дійовим засобом мобілізації духовних сил народу на самовіддану відсіч ворогові, буле театральне мистецтво. Евакуація театрів і розгортання їх діяльності на нових місцях набагато ускладнювались тим, що ряд сценічних колективів напередодні війни перебував на гастролях у різних місцях Радянського Союзу. Долаючи труднощі і нестатки воєнного часу, актори працювали з величезним натхненням і запалом, наближали мистецтво до життя, доносили його до гущі трудящих мас. Особлива увага приділялась виступам у військових частинах, госпіталях, на призовних пунктах, вокзалах, агітпунктах, заводах, фабриках, колгоспах.

Київський театр опери і балету ім. Т.Г. Шевченка, працюючи в Уфі і в Іркутську,не тільки поновив основні спектаклі (»Запорожець за Дунаєм», «Наталка Полтавка» та ін.), а й створив наві оригінальні: оперу М.І. Веріківського «Наймичка», балети Л. Деліба «Коппелія», М.А. Римського-Корсакова «Шехерезада», Б.В. Асаф’єва «Бахчисарайський фонтан». За період з липня 1942 р. по травень 1944 р. театр відвідало 230 тис. глядачів.

Напружену творчу роботу провадили Сумський драматичний театр ім. М.С. Щепкіна, Дніпропетровський драматичний театр ім. О.М. Горького, Запорізький музично-драматичний театр ім. М.О. Щорса, Полтавський драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка, заслужена капела «Трембіта», Державний симфонічний оркестр УРСР та інші мистецькі колективи. Всьгого за час евакуації театри Української РСР поставили 176 п’єс, які подивилися 15 млн. чоловік.

Засобами сценічного мистецтва артисти України провадили дійову наочну агітаційно-масову работу серед глядачів. Репертуар відображав глибокі патріотичні почуття радянських людей, показував безмежний героїзм народу, його відданість Радянській Батьківщині. Центральне місце посіли п’єси: «Нашестя» Л.М. Леонова, «Фронт» О.Є. Корнійчука, «Російські люди» К.М. Симонова.

На фронтах побували десятки театральних колективів, ансамблів і акторських бригад, що доносили своє мистецтво до мільйонів радянських воїнів, надихаючи їх на звитяжні подвиги у боротьбі за свободу і незалежність своєї Батьківщини.

Велике й відповідальне завдання – створення художніх кінострічок, які б надихали трудящих на героїчні ратні й трудові подвиги в ім’я любимої Батьківщини, постало перед радянським кіномистецтвом.

Кіномитці України в 1942-1943 рр. створили кілька художніх фільмів про Велику Вітчизняну війну радянського народу або ж співзвучні цій темі. Одним з перших кінофільмів, поставлених у 1942р. працівниками Київської кіностудії разом з Ашхабадською і Ташкентською студіями, були «Олександр Пархоменко» /сценарій В.В. Іванова, режисер Л.Д. Луков/ і «Як гартувалася сталь» /сценарист і режисер М.С. Донськой/. Серйозною спробою відтворення на екрані подій Великої Вітчизняної війни став фільм «Партизани в степах України», поставлений Київською студією в 1942 р. /режисер І.С. Савченко, сценарій О.Є. Корнійчука/. Новим досягненням радянського кіномитецтва в умовах війни був кінофільм «Райдуга», створений у 1943 р. на Київській студії в Ашхабаді режисером М.С. Донським за сценарієм В.Л. Василевької. Він був відзначений радянською громадськістю як один з кращих творів кіномистецтва періоду Вітчизняної війни.

Широкого розвитку набуло хронікально-документальне кіно. Завдяки роботі фронтових кінооператорів, яка почалась з першого дня війни, всі відображені на плівці факти і події перетворювалися у неповторний літопис Великої Вітчизняної війни. Незабаром при штабах фронтів було створено спеціальні кіногрупи. Одна з таких груп у складі 15 працівників Української студії кінохроніки діяла протягом 1942-1943 рр. на Південно-Західному і Брянському фронтах. Кінодокументалісти працювали й на інших фронтах. Вони внесли великий вклад у створення 500 номерів різних кіножурналів і близько сотні короткометражних та повнометражних воєнних фільмів, у тому числі таких, як «День війни», «Народні месники», «Чорноморці», «Битва за Кавказ» та ін.

Видатною подією в документальній кінематографії воєнних років був випуск Українською і Центральною студіями кінохроніки в листопаді 1943 р. фільму «Битва за нашу Радянську Україну», створеного О.П. Довженком у співдружності з Я. Авдєєнком і Ю.І. Солнцевою. Фільм, що охоплював події з 1941 р. до початку 1943 р., відзначався майстерним монтажем, хвилюючим і пристрасним дикторським текстом, створеним О.П. Довженком.

У завершальний період Великої Вітчизняної війни посилилась роль мистецтва в ідейно-політичному й естетичному вихованні народу. Твори митців проймав пафос видатних перемог Червоної Армії на фронтах, у визволенні радянської землі від фашистських загарбників. Значне місце посідають твори митців, присвячені відбудові зруйнованого господарства та трудовому подвигу народу, який приступив до відродження міст і сіл, економіки і культури.


Запитання та завдання для самоперевірки
  1. Які види мистецтва домінували під час війни?
  2. Чи справді війна мала трагічний вплив на культурне життя народу. Обґрунтуйте відповідь.
  3. Складіть список творів літератури радянських письменників, що з’явилися у роки Великої Вітчизняної війни.

Форма перевірки знань: перевірка рефератів.


Література
  1. Історія Української РСР у 8-ми т. Т. 7. Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу (1941-1945) /Ред. кол. В. І. Клоков. - Київ: Наукова думка, 1977. - 535 с.
  2. Огієнко І. Українська культура. - К.: Наша культура, 2002. - 342 с.
  3. Попович М.В. Нарис історії культури України. - К.: АртЕк, 2001.-

728 с.


Тема 24.

Основні тенденції розвитку сучасної світової культури Зарубіжна література, образотворче мистецтво

Мета: з’ясувати основні тенденції розвитку мистецтва у сучасній світовій культурі

План
  1. Формування та розвиток постмодернізму
  2. Культурний регрес в країнах з тоталітарними режимами
  3. Тенденції інтернаціоналізації культури
  4. Поява антимистецтва


Вивчаючи тему, зерніть увагу, що на розвиток культури періоду після другої світової війни (1946 - до нинішнього часу) значний вплив справили новітні досягнення НТР і технологічна революція засобів масової інформації. Виникає індустрія "масової культури", різні течії постмодернізму.

Поспостерігайте над процесами культурного регресу та культурного відновлення після повалення тоталітарних режимів. На відміну від сучасного західного суспільства в країнах з тоталітарним режимом до кінця 80-х років спостерігався культурний регрес, у художній творчості панувало всезаборонство. Після повалення там комуністичних режимів почалось культурне відродження, народам повертаються імена і твори видатних діячів культури, заборонених за часів тоталітаризму.

Доведіть, що значно ширше стали проявлятись тенденції інтернаціоналізації культури, підвищується значення міжнародного культурного і наукового обміну. Величезну роль відіграє Організація об’єднаних націй (ООН), основними завданнями якої є підтримання і зміцнення міжнародного миру та безпеки і розвиток співробітництва поміж державами. Спеціалізованою установою ООН є Організація об’єднаних націй з питань освіти, науки й культури (ЮНЕСКО).

Поспостерігайте за формуванням анти культури. Поглиблення культурної кризи призвело до появи нових форм авангардизму в останній третині XX ст ., які навіть власними адептами тлумачаться як антимистецтво. Умовно їх можна об'єднати в поняття "концептуальне мистецтво" (від англ. - поняття, ідея, загальне уявлення). Концептуальне мистецтво розглядається як засіб демонстрації понять, які застосовуються в різних галузях знання: філософії, соціології, антропології тощо, наприклад, "рух", "поняття", "пуста форма", "умовність", "художник" і т. п. Для ілюстрації понять застосовуються різні матеріали: літературні тексти, графіки, людське тіло, відеозаписи, природні об'єкти, промислові вироби. Залежно від використання того чи іншого матеріалу в концептуальному мистецтві можна вирізнити такі течії, як боді-арт, ленд-арт , перформенс, відео-арт тощо.


Запитання та завдання для самоперевірки
    1. Складіть таблицю «Образотворче мистецтво і музика другої половини ХХ століття» за такою схемою:




Вид мистецтва
Пануючі напрями і стилі
Найвідоміші митці і їхні твори









    1. Які сучасні музичні твори та їх виконавці у зарубіжних країнах вам подобаються? Чому?
    2. Чому телебачення набуло більшої популярності порівняно з традиційним кінематографом?
    3. Які особливості розвитку сучасної архітектури і чим вони зумовлені.

Форма перевірки знань: перевірка таблиці.


Література

1.Домашний музей. Художники. Жизнь и творчество 50 знаменитых живописцев. – Лондон, 2001.

2. Полевой В. М. Малая история искусств. Искусство 20 века.- М.,1991

3. Українська культура: історія і сучасність. Львів, 1994.

4. Яртись А. В. Лекції з історії світової та вітчизняної культури. –

Львів, 1994.