Методичні рекомендації, щодо вимог виконання самостійних, творчих робіт слухачами курсів підвищення
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості україни, 268.08kb.
- Методичні поради щодо змісту та оформлення індивідуальних творчих робіт Докурсова робота, 101.61kb.
- Методичні рекомендації щодо розробки навчальних програм для слухачів курсів підвищення, 112.03kb.
- Ематика випускних робіт, творчих проектів І рефератів для слухачів курсів підвищення, 3530.32kb.
- Навчальний центр післядипломної освіти, 326.75kb.
- Методичні рекомендації до виконання курсових робіт освітньо-кваліфікаційний рівень, 497.61kb.
- Загальні методичні рекомендації щодо вивчення дисципліни „безпека життєдіяльності методичні, 546.35kb.
- Методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни "Геоекологічний ризик", 1532.22kb.
- Методичні рекомендації для виконання практичних робіт з дисципліни, 245.2kb.
- Методичні рекомендації для виконання дипломних робіт за освітньо-кваліфікаційними рівнями, 640.73kb.
Методичні рекомендації, щодо вимог виконання
самостійних, творчих робіт слухачами курсів підвищення
кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти.
Система неперервної освіти передбачає органічний зв'язок процесів курсового навчання, методичної роботи у міжкурсової період та самоосвіти педагогічних і управлінських кадрів. Актуальною в діяльності методичних служб всіх рівнів є проблема наступності між курсовими і міжкурсовими етапами підвищення кваліфікації, визначення взаємозв’язку між цими процесами і підтримка їх на оптимальну рівні через встановлення тісних контрактів методичних служб з науковими кафедрами і відділами обласного інституту післядипломного педагогічної освіти, створення цілісної системи роботи щодо опанування педагогами знань, умінь і навичок самостійної, індивідуальної, самоосвітньої роботи.
Курсове підвищення кваліфікації за різними формами і напрямами залучає практичних педагогів до наукової-дослідної, експериментальної роботи, сприймає формуванню практичних навичок наукової роботи, є стимулом самоосвіти, орієнтує педагогічні кадри на відбір певного змісту неформальної освіти. Самоосвіта, самостійна й індивідуальна робота суттєво доповнює знання, отримані слухачами на курсах, сприяють цілеспрямованому, системному підвищено рівня професійної компетентності педагогів.
Завдання методичної служби всіх рівнів — забезпечити організаційно-методичний супровід самостійної, індивідуальної, самоосвітньої діяльності учителя у міжкурсовий період, надати необхідну допомогу у розкритті змісту теми післякурсової і докурсової роботи, а також відстежувати хід їх виконання та результативність, заслуховувати узагальнений матеріал на нарадах, методичних об'єднаннях учителів, скласти відгук на виконане післякурсове завдання і тільки за такої умови відрядити вчителя на курси підвищення кваліфікації, кінцевим результатом яких повинно бути написання письмової індивідуальної творчої роботи відповідно до кваліфікаційної категорії педагога.
Діяльність методичної служби всіх рівнів необхідно спрямувати на системну, цілеспрямовану роботу з педагогами щодо опанування практичними вміннями і навичками самостійної, самоосвітньої роботи шляхом проведення семінарів-практикумів, наукових і методичних дискусій, відкритих захистів, круглих столів, майстер-класів з презентацією перед колегами творчих наробок, районних, міських науково-практичних конференцій з залученням науковців облІППО, ВНЗ створення на рівні кожного освітнього закладу, рай (міськ)методичних кабінетів інформаційного банку щодо тематики напрямів можливих прикладних досліджень педагогів.
Необхідно стимулювати проведення міні-досліджень на шкільному рівні для апробації авторських програм варітивної складової, факультативів, спецкурсів, навчально-методичного забезпечення викладання навчальних дисциплін відповідно до умов і вимог проведення педагогічного експерименту. В такий спосіб набуває розвитку самоосвітня, науково-дослідна компетентність учителя і, як результат, зростає якість навчання, рівень успішності учнів, відбувається трансформація наукових ідей в освітню практику.
Результативність роботи щодо розвитку професійної компетентності педагогів багато в чому залежить від зміни самої філософії, методології методичної роботи педагогічних кадрів у міжкурсовий період і навчання на курсах підвищеної кваліфікації. Розуміння курсового етапу підвищення кваліфікації як логічного продовження діяльності щодо власного самовдосконалення спрямовує педагога на активну, творчу роботу під час курсів, задоволення освітніх потреб і запитів.
Для удосконалення ефективності самостійної, індивідуальною самоосвітньої роботи педагогів, виконання післякурсових, докурсових завдань, творчих проектів рекомендуємо взяти до уваги і керуватися в організації роботи з педагогічними кадрами такими вимогами до змісту, оформлення і оцінювання письмових робіт.
Вимоги до змісту, оформлення, оцінювання письмових робіт
Вихідними положеннями при визначені вимог до змісту, оформлення, оцінювання письмових робіт в системі курсового навчання є створення умов для розвитку особистості фахівця, виявлення його самобутності в професійній діяльності.
Головне завдання індивідуальних і групових письмових робіт — не наукове відкриття, а процес наукового пошуку, дослідження проблеми, перевірка отриманих результатів, формування вмінь і навичок аналітичного, творчого мислення, самостійного дослідження. У системі підвищення кваліфікації результати самостійної, індивідуальної, самоосвітньої роботи можуть представлені у таких формах науково-методичного викладу матеріалів:
- методична або наукова стаття;
- доповідь на науково-практичній конференції;
- посібник;
- навчальний посібник;
- авторський навчально-методичний посібник;
- інформаційно-методичний збірник;
- методичний вісник;
- реферат;
- курсова робота;
- проект;
- майстер-клас.
Розмаїття видів науково-методичного викладу обумовлене різними цілями упорядкування та фіксації змісту діяльності педагога для забезпечення можливостей вивчення перспективного педагогічного досвіду, його узагальнення й розповсюдження. Кожне з джерел має свою специфіку викладу, відповідний стиль, структуру, логіку побудови матеріалу та обсяг. Робота повинна бути виконаною відповідно до вимог та представлена до захисту. Розглянемо основні види науково-методичного викладу матеріалу.
Стаття як твір передбачає детальне висвітлення педагогічної теми, ідеї чи питання й містить елементи аналізу.
Оглядова стаття — публікація, що містить вільну характеристику, аналіз й оцінку стану педагогічної науки й практики за визначений період.
Наукова стаття — вид оперативної публікації про нові дослідження з конкретної тематики.
Мета наукової статті полягає у поданні інформації про проведену наукову роботу, одержані результати та визначення напрямку подальшої розробки теми, актуальних проблем, що потребують розв'язання. Логіка викладення матеріалів статті:
- вступна частина, де пояснюються аргументи вибору і дослідження теми;
- основний зміст, де йдеться про основні положення, які автор прагне висвітлити;
♦ висновки, що узагальнюють основний зміст статті. Наукова стаття повинна містити обов'язкові структурні елементи, у тому числі:
- анотацію;
- вступ;
- огляд літератури;
- формування позиції автора та наукових гіпотез;
- емпіричний аналіз;
- висновки;
- перелік літературних посилань;
- додатки.
Обсяг статті 6-24 сторінки, друкується у фахових виданнях, наукових збірниках за певними рубриками.
На початку кожної статті обов'язково вказується ім’я, по батькові та прізвище автора, науковий ступінь, посада, навчальний заклад, коротка анотація українською, англійською мовами та відомості про автора, фотокартка, код УДК. Графічні матеріали, таблиці подаються на окремому аркуші, мають обов'язкову нумерацію, підпис. Список літератури подається в кінці.
Доповідь — письмовий виклад розгорнутої усної форми виступу. Доповіді повідомляються учасникам наукового зібрання з метою залучення до дискусій і обговорення викладеного матеріалу. Структурними компонентами побудови доповіді є:
- вступ, у якому визначено актуальність запропонованої проблематики;
- основна частина у якій стисло розкривається провідна ідея, її теоретичне та практичне обгрунтування та авторська інтерпретація проблеми;
- висновки та рекомендації щодо подальшого вирішення проблеми.
Доповідь готується у письмовій формі обсягом 6-8 сторінок і розрахована на 15-20 хвилин виступу.
Рецензія є найпоширенішою формою науково-художньої критики твору, що відмінна аналітико-оціночним характером.
Анотація — стисла характеристика змісту наукової статті, праці, іншого наукового видання, у якій викладено найголовніші висновки праці, визначено їх цільове призначення та наукову вартість. У кожному науковому виданні на звороті титульного аркуша завжди подається анотація.
Посібник — видання, спрямоване допомогти в практичній діяльності або в оволодінні науковою дисципліною.
Поряд із посібником існують ще такі навчальні видання: підручник, навчальний посібник та навчально-методичний посібник. Навчальне видання, що містить системний виклад навчальної дисципліни (розділу або частини), відповідає навчальній програмі й офіційно затверджено як даний вид видання, є підручником.
Навчальним посібником вважається навчальне видання, що доповнює або частково (повністю) замінює підручник, офіційно затверджений як даний вид видання.
Навчальне видання, що містить матеріали з методики викладання навчальної дисципліни (розділу, частини) або з методики виховання, називають навчально-методичним посібником.
Таким чином, посібник у його різноманітних модифікаціях (навчальний, навчально-методичний) орієнтований на надання практичної допомоги щодо освоєння відповідної наукової дисципліни, тоді як підручник, окрім означеної мети, має відповідати навчальній програмі.
Інформаційно-методичний збірник — це, як правило, брошуроване видання, що призначене надати інструктивно-методичну допомогу в практичній діяльності педагогічним працівникам, а також інформувати їх про новітні освітні технології.
Методичний вісник — брошуроване видання, що містить методичні матеріали з окремих навчальних предметів, методичні рекомендації щодо планування та організації навчально-виховного процесу.
Реферат (від латинського геfегге— доповідати, повідомляти) стислий виклад у письмовий формі змісту певного питання, наукової проблеми, первинного наукового документу, наукове, аналітичне дослідження актуальних напрямів розвитку сучасної освіти, методики викладання, інноваційних педагогічних технологій, засноване на огляді відповідних джерел. Реферат завжди має письмову форму і використовується для виголошення доповіді, підготовки наукового звіту.
Реферат як вид творчої роботи можуть обирати вчителі з кваліфікаційною категорією «спеціаліст» чи «спеціаліст другої кваліфікаційної категорії». Роль керівника в написанні реферату — консультативна.
Підготовка реферату — важливий засіб формування у педагогів, слухачів курсів підвищення кваліфікації прийомів опрацювання літературних джерел, зокрема:
- вибір теми і ракурсу розгляду з урахуванням проблемності актуальності;
- засвоєння правил послідовності і пошуку джерел, систематизації матеріалу, визначення основних положень. Специфіка опрацьованих джерел визначає структуру реферату.
Реферат містить такі частини:
- титульний лист;
- вступ, де розкривається мета, актуальність теми і поставлених завдань;
3)основна частина, де викладено стислий огляд і критичну оцінку наукових видань, їх порівняльне зіставлення, аргументацію висунутих положень, що автор вважає найважливішими, позитивні сторони, спірні положення авторів джерел, що аналізуються;
4)висновки з пропозиціями щодо подальшого використання набутих знань під час практичної роботи;
5)список використаної літератури, що допомогла зорієнтуватися у виборі теми та обрати шлях наукового пошуку;
6)словник термінів, скорочень у разі потреби.
Головне в роботі над рефератом-опрацювання літератури, аналіз джерел і формулювання правильних висновків на основі теоретичних положень.
Класифікація рефератів за змістом, функціональними властивостями досить різноманітна, найбільш розповсюджена: оглядові, інформаційні, аналітичні.
Оглядовий реферат — слухач, педагог готує на основі ґрунтовного огляду кількох літературних джерел, об'єднаних певною тематикою.
Інформаційні реферати засновані на всебічному критичному аналізі фактів за обраною темою. Головне — повідомити про певну суму знань, пов'язавши їх з уже відомими, при цьому необхідно довести новизну і актуальність обраної теми. Загальні критерії оцінювання реферату:
- повнота;
- об'єктивність, адекватність відображення існуючих точок зору та їх представлення;
- змістовність;
- стислість і зрозумілість;
- індивідуальна форма виконання;
- виконання державною мовою;
- обсяг 10—15 сторінок.
Реферат має повно відобразити зміст документа, передати позицію автора, однак, він має бути лаконічним, не подавати зайвої інформації, загальновідомих положень Реферат презентується слухачем на заліку. Головне завдання — чітко сформулювати й емоційно викласти суть реферату, відзначити можливості його використання в роботі, не перевантажувати «зайвими даними», а також чітко відповісти на запитання аудиторії у разі потреби.
Педагогічний проект — реалізація педагогічної ідеї, технології, методики, що розроблена педагогом, впровадження в практичну діяльність кращого досвіду. Проект реалізується через:
- вибір теми;
- самостійну роботу над нею;
- індивідуальне консультування з фахівцями за потребою слухача.
Проект (у перекладі з латинської «кинутий вперед») означає план, задум організації, влаштування, заснування будь — чого, тобто прообраз якого-небудь об'єкта, виду діяльності тощо. Необхідно умовно розмежувати педагогічні проекти на такі, що здійснює вчитель у процесі власної професійної діяльності, та учнівські (навчально-виховні), що реалізуються школярами в навчально-пізнавальному процесі під керівництвом педагога.
В аспекті підвищення кваліфікації та удосконалення майстерності освітян мова йде про педагогічні проекти. Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність слухачів — індивідуальну, групову, парну котру вони виконують протягом визначеного часу на курсах підвищення кваліфікації. Проективний метод вимагає рішення будь — якої проблеми на основі використання різних методів, інтегрування теоретичних знань, умінь, технологій, творчості.
Критеріальні вимоги до створення проекту:
- наявність освітньої проблеми, складність та актуальність якої відповідає навчальним запитам, життєвим потребам, інтересам учасників проекту;
- практична, теоретична, пізнавальна значущість прогнозованих результатів;
- дослідницький характер пошуку шляхів розв'язання проблеми;
- структурування діяльності відповідно до класичних стадій проектування;
- створення умов для виявлення і розв'язання психолого-педагогічної проблеми (її постановки, дослідження, пошук шляхів розв'язування, експертизи та апробації версій, конструювання підсумкового проекту; його захист, оцінка та впровадження); л
- самодіяльний характер творчої активності;
- використання активних й інтерактивних форм і методів;
- «продуктивність» проекту: якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична — конкретний результат впровадження;
- педагогічна цінність діяльності (знання, вміння, навички, моральні норми та цінності, світоглядні позиції тощо)
Робота над проектом передбачає:
- чіткий план,
- наявність задуму, гіпотези,
- чіткий розподіл завдань кожного учасника групи за умови тісної взаємодії.
| | № п/п Зміст діяльності | Етапи роботи над проектом | Зміст діяльності | | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| | 1. | Діагностико-прогностичний етап. Визначення теми, мети та завдань проекту | Вивчення проблем шкільної освіти, власної професії діяльності; потреб, можливостей; оцінка дидактичних можливостей предмета, напряму діяльності за фахом, теми щодо застосування проектної технології, визначення головних проблем. Обговорення проблеми, пошук необхідної інформації, визначення мети і завдань. | | ||||||||||
| | | |||||||||||||
| |
| |||||||||||||
| | | | | |||||||||||
| | | |||||||||||||
| | | |||||||||||||
| | | |||||||||||||
| 4. | Дослідження | Збір інформації, аналіз, вибір стратегії і такими, робота з літературою, проведення експерименту, анкетування, робота з літературою. |
| 5. | Етап визначення ефективності | Оцінка як самої діяльності, так і кінцевого продукту, формулювання висновків. |
| 6. | Оформлення звіту | Показники результату у формі: звіту з демонстрацією матеріалів, письмового звіту. Колективне обговорення. |
| 7. | Оцінка результатів і процесу | Колективне обговорення. Самооцінка результатів за встановленими критеріями. |
Технологія діяльності педагога зі створення проекту здійснюється за такими етапами:
Структура проекту:
1. Назва проекту
2.Актуальність проблеми, наукове обґрунтування.
З.Мета проекту
4.3авдання проекту
5.Етапи, термін реалізації проекту:
6.Забезпечення проекту:
- науково-методичне;
- матеріально-технічне;
- критерії оцінки очікуваних результатів.
7.Перелік основних заходів.
8.0чікуванні результати.
9.Система організації і контролю за ходом виконання.
Опис проекту, його основних етапів, моделі є важливим чинником подальшої успішної діяльності. Алгоритм виконання проекту, а також особливості роботи на кожному етапі, що запропоновані в науково-методичному посібнику «Педагогічні проекти у системі підвищення кваліфікації вчителів», автор Зазуліна Л. В., стануть в пригоді педагогічними і методичним працівникам у процесі виконання докурсових, курсових, післякурсових завдань, а також і в повсякденній практичній роботі.
Тематика проекту обирається вчителем з урахуванням нових освітніх завдань, педагогічних концепцій та парадигм, реалій сучасного життя, навчальної ситуації зі свого предмета, інтересів і здібностей учнів (на основі діагностики) тощо. Обгрунтування вибору проблеми висвітлює концептуальність, актуальність, необхідність, новизну обраної тематики.
Назва проекту включає узагальнену назву проблеми, відтворює основний зміст діяльності і визначається її кінцевим результатом.
Мета та завдання проекту повинні бути сконкретизовані й спрямовані на реальний результат.
Відповідно до мети та завдань обирається тип проекту, подається його характеристика за такими параметрами:
За кінцевим результатом: теоретичний, теоретико-практичний, практико-орієнтований.
За змістом: монопредметний, міжпредметній, надпредметний.
За кількістю учасників: індивідуальний, колективний (парний, груповий).
За тривалістю: міні-проект, короткочасний, середньої тривалості, довготривалий, лонгітюдний.
За ступенем самостійності: репродуктивно-дослідний, частково-пошуковий, дослідницький чи експериментально-дослідницький, евристичний.
За характером контактів: внутрішній, зовнішній, міжнародний.
Визначення учасників (та співучасників) проекту.
Визначення бази реалізації проекту (місця розробки та місця реалізації).
Термін реалізації проекту включає дати початку та закінчення роботи над проектом.
Прогнозований результат передбачає створення нового продукту (нові технології, методики, посібники, сценарії, плани, програми, бази даних, центри та ін.), форму його представлення.
Визначення ресурсів (людські, матеріально-технологічні, фінансові, інформаційні) дозволяє чітко визначити потреби й заздалегідь спланувати можливість та шляхи їх забезпечення (або відмовитись від проекту в разі неможливості їх забезпечення).
Визначення етанів та завдань реалізації проекту зручно здійснювати за такою таблицею:
| Етап | Завдання | Діяльність | Термін | Результат |
| | | | | |
Результати проекту можуть бути матеріальними (моделі, програми, плани, колекції, створення об'єднань, центрів, громадських організацій тощо) та ідеальними (нові способи дій, оригінальні доведення теорем, методи дослідження).
Оформлення результатів проекту може бути найрізноманітнішим — рукописні та друковані матеріали, відеофільм, фотографії, альбоми, бортжурнали, комп'ютерні програми, настінні газети, альманахи, моделі, таблиці тощо. їх також доцільно представити у формі таблиці:
| Зміст | Форма представлення | Оцінка якості |
| | | |
Насамкінець, після реалізації та захисту проекту робляться (самими учасниками, експертом чи консультантом) загальні висновки, де в узагальненому вигляді визначається ступінь досягнення мети, якість, перспективність, надаються рекомендації щодо подальшого використання кінцевого продукту.
Метод проектів є ефективними засобом вдосконалення професійного компетентності вчителів, але лише за умовою досконального володіння його теоретико-практичним основним доцільного застосування як технології в навчально-виховному процесі.
Моніторинг та оцінювання проекту здійснюється за наперед критеріями, що подані у зразку відповідні бланки:
| Аспекти оцінювання | Шкала оцінювання | Само- оцінка | Експертна оцінка | Взаємо-оцінка | Загальна оцінка |
ІІ. Діяльність з реалізації проекту 2.1. Самостійність, ініціа -тивність 2.2. Творчість, уміння здійснити ситуативну корекцію 2.3. Дотримання плану чи програми діяльності 2.4. Розподіл обов'язків та їх виконання 2.5. Командність, взаємостосунки в групі III. Захист проекту 3.1. Якість доповіді (композиція, логіка, послі-довність, аргументова-ність, чіткість, оригіналь-ність) 3.2. Педагогічна техніка (культура мовлення, по-чуття часу, утримання уваги аудиторії, артистизм тощо) 3.3. Ерудованість (обсяг та глибина знань з теми, від-повіді на питання, загаль-на культура) 3.4. Методика використання наочних та технічних засобів 3.5. Вміння оцінити власну діяльність та її результати IV Оцінка результатів проекту 4.1 Реальність та можливості застосування (витратність, прибутко-в вість з позицій педагогіч-ного менеджменту) 4.2. Універсальність (можливість його реа-лізації в різних умовах, різними категоріями) 4.3. Завершеність, готовність для подаль-шого застосування 4.4. Обсяг, повнота розробки 4.5. Якість оформлення результатів Усього | 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 80 | | | | |
Примітка:1.Напрями оцінювання можуть обиратися довільно, залежно від конкретних умов та потреб, окремі критерії можуть не використовуватися.
2.Кр.итерії оцінювання виконання або прояву властивості, ознаки за
4-бальною шкалою, а саме:
1бал — низький рівень;
2 бали — середній рівень;
3 бали — достатній рівень;
4бали — високий рівень.
З.Можна розробити власну шкалу оцінювання
Майстер-клас може здійснюватися за результатами апробації нового курсу, варіативної програми, участі в дослідно-експериментальній роботі, використання нової технології навчання.
Майстер-клас — це зразок професійної майстерності для інших педагогів. Під час його проведення організується виставка дослідно-експериментальних матеріалів, робочих документів, продуктів навчальної творчої діяльності учнів, серії відкритих уроків тощо. Якщо майстер-клас обирається слухачем в якості
залікової роботи на курсах підвищення кваліфікації, необхідно представити методичну розробку, що розкриває мету, завдання, актуальність проблеми, форми і методи досягнення, особливості застосування технологій, що використовувались. Представити дидактичні, методичні матеріали, опис, аналіз методів і прийомів, що використовувались. Оформлення такої роботи повинно відбуватися відповідно до вимог щодо написання методичної статті, узагальнення перспективного досвіду.
Курсова робота — це навчально-дослідне завдання, обов'язковий елемент підвищення кваліфікації слухачів.
Мета підготовки — закріплення, узагальнення отриманих знань щодо конкретної психолого-педагогічної проблеми, їх застосування до комплексного вирішення завдань педагогічної практики, формування навичок науково-дослідної, експериментальної роботи у педагогічних працівників. Тематика курсових робіт розробляється відділами і кафедрами облІППО, входить до складу методичного кейсу курсів підвищення кваліфікації і доводиться слухачам на початку курсів. Слухачі обирають тему свого навчального дослідження відповідно до власних запитів, творчих пошуків, проблеми навчального закладу, де працюють, узгоджують з керівником курсів підвищення кваліфікації термін виконання. Написання курсової, творчої роботи повинно підтвердити вміння слухача генерувати і обґрунтовувати перспективні ідеї та самостійно проводити наукові дослідження. Відсутність роботи на момент закінчення курсів розглядається як невиконання програми підвищення кваліфікації, і слухачеві посвідчення не видається. Курсова роботу має таку структуру:
- вступ;
- аналіз джерелознавчої бази дослідження;
- експериментальна частина;
- аналіз одержаних результатів;
- висновки та список використаної літератури;
- додатки.
Обсяг роботи слухача щодо розкриття проблеми курсової роботи залежить від його кваліфікаційної категорії.
Слухачі першої кваліфікаційної категорії виконують:
а) огляд і аналіз літератури;
б) опис і обґрунтування цілей, задач, методів і етапів розв'язання проблеми;
в) оцінку результативності на основі наукових методів збору інформації (анкетування, тестування тощо).
Слухачі вищої категорії, «старший учитель», «учитель-методист», «вихователь-методист» здійснюють:
а) огляд і аналіз літератури;
б) описують і обґрунтовують роботу з виділенням новизни, актуальності і практичної значущості теми, принципів і різних аспектів проблеми;
в) оцінюють та аналізують результативність роботи на основі наукових методів збору й обробки інформації;
г) надають рекомендації з упровадження роботи в практику інших навчальних закладів.
Зміст роботи слухача на кожному етапі визначається таким:
1. Вибір теми курсової роботи
Тема визначає зміст роботи, в концентрованому виді головні атрибути наукового дослідження — актуальність, новизну, практичну цінність. Назва теми повинна бути лаконічною і адекватно відображати зміст дослідження.
2. Робота з першоджерелами
При підготовці творчої роботи велику роль відіграє переробка великого обсягу інформації. Огляд літератури з проблеми робиться на підставі аналізу кількох робіт — філософської, педагогічної та психологічної спрямованості вітчизняних і зарубіжних авторів. Він передбачає коротку характеристику того, що відомо про досліджувану проблему, в якому напрямку це питання розглядалось. Роботу з літературою необхідно розділити на етапи:
- аналіз літературних джерел власної бібліотеки, бібліотеки навчального закладу;
- попередній вибір по каталогах, реферативних оглядах, списках літератури;
- аналіз першоджерел, їх ксерокопіювання, конспектування;
- пошук в Інтернеті за ключовими словами, прізвищами авторів;
- запис необхідних цитат краще вести на окремих картках з вказівкою вихідних даних джерел і сторінок.
Аналіз літературних джерел, нормативно-правових документів завершується складанням огляду з посиланням на автора. Посилання на автора є обов'язковим.
3. План роботи
Складання плану роботи — вагомий крок майбутньої роботи, допомога, консультації керівника, викладачів кафедр інституту необхідні, особливо коли слухач обирає навчання за індивідуальним планом.
Перший розділ, як правило, теоретичний, вміщує огляд літератури і викладення теорії проблеми; другий — аналітичний, проектно — рекомендаційний, якщо в роботі три розділи, тоді доцільно другий розділити.
4.Вимоги до оформлення:
- робота повинна бути виконана комп'ютерним набором;
- формат — А4 (210х 297мм), розмір шрифту — 14пт (кеглів), друк тільки з одного боку, інтервал — 1,5 на комп'ютері, рівномірна щільність;
- обсяг — 25 сторінок, у нього не входять список літератури і додатки, таблиці, що займають цілу сторінку, або 30стор;
- текст не перевантажено курсивом, шрифтами, назви структурних частин набирають таким же кеглем, але великими літерами, наприклад: ВСТУП, РОЗДІЛ, ДОДАТКИ і вирівнюють по центру, заголовки підпунктів розділу починають з абзацного відступу і по центру не вирівнюють, з великої літери звичайним шрифтом;
- заголовок — відокремлений від тексту зверху і знизу з інтервалами, відстань між назвою заголовку і підзаголовку один пропущений рядок, заголовки підрозділів набираються маленькими літерами (тільки перша велика) з абзацу у 5 знаків, крапка в кінці не ставиться;
- кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки;
- нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, малюнків, схем, таблиць, додатків здійснюється тільки арабськими цифрами без знаку №;
- першим вважається титульний аркуш, далі анотація і зміст, на вказаних сторінках номери не проставляють, але включають до загальної нумерації, наступні сторінки нумеруються у правих верхніх кутах цифрами без крапок у кінці з урахуванням зазначених перших сторінок, нумерацію починають тільки після слова «Розділ..». Після цифри, що вказує номер розділу, крапка не ставиться, заголовок розділу друкують з нового рядка.
Підрозділи нумеруються послідовно в межах кожного розділу подвійними цифрами — 1.2, таблиці нумерують послідовно у межах розділу, назва таблиці розміщується по центру над таблицею, а малюнка — по центру під малюнком, формули подаються послідовно за текстом, поля сторінки: ліве, нижнє, верхнє — 20 мм, праве —10 мм.
5.Структура роботи
В оформленні і структурі творчих робіт при їх розмаїтті існує певний стандарт, якого необхідно дотримуватися.
Курсова, творча робота повинна мати:
- титульний лист;
- анотацію російською та українською мовами;
- зміст;
- вступ;
- основну частину;
- висновки, заключення;
- список використаних джерел;
- додатки;
- словник;
- перелік умовних позначень або скорочень (у разі необхідності).
Титульна сторінка
Титульний лист є першою сторінкою курсової творчої роботи і повинен виконуватися у відповідності з стандартом .
Анотація
Анотація (стислий опис роботи, її основних характеристик, використаних схем, табл.), виконується українською мовою на окремій сторінці, що йде за титульним листом. Структура анотації наступна: прізвище, ініціали автора, назва роботи, місто і заклад, де виконувалась, рік виконання, кількість сторінок. Далі з нового рядка стисле викладення змісту роботи. Потім указуються загальна кількість ілюстрацій (малюнків), таблиць і джерел. Те ж саме повторюється в другій половині аркуша українською мовою.
Вступ
Вступ являє собою найбільш відповідальну частину роботи, вміщує в стислій формі (обсяг до 5% загального обсягу основної частини роботи) всі положення роботи. Тому писати вступ краще після завершення роботи, коли основна частина повністю готова.
Складається вступ у такому порядку: актуальність теми; зв'язок з науковими програмами, програмами, над якими працює навчальний заклад, регіональними програмами, темами.
Ознаками актуальності є відображення основних завдань розвитку педагогічної науки, педагогіки школи, розвиток особистості учня, учителя, належність проблеми дослідження до програм розвитку освіти в державі і регіоні. Обов'язкове посилання на документи: обласні, регіональні програми, «Закон про освіту», «Національну програму виховання дітей та учнівської молоді в Україні (2004 — 2013р.р.)», Конституцію тощо.
Мета і завдання дослідження вміщують головну мету і завдання роботи, формулюється чітко, зрозуміло.
Гіпотеза (засада, припущення). Висувається для пояснення будь-якого явища і потребує перевірки дослідом або теоретичним обґрунтуванням. її важливо виділити, обґрунтувати.
Завдання визначаються згідно з метою і поставленою проблемою роботи, їх може бути декілька. Вирішення кожного — етап роботи. Завдання визначають зміст дослідження, структуру тексту роботи.
Наприклад: І)проаналізувати стан розробки проблеми, 2) визначити сутність і специфіку, 3) обґрунтувати систему управлінських заходів (наради, семінари..), 4) експериментально перевірити ефективність методики, технології, програми...
Доцільно у вступі вказати, в який термін проходило дослідження від зародження ідеї до її теоретико-практичної розробки: «дослідження проблеми... проходило ряд етапів».
Основна частина
(до 90% загального обсягу основної частини роботи)
Може складатися з 2-3 розділів та кількох підрозділів, що завершуються висновками: 1-й (обсяг до 15%) містить огляд літератури та методологію (методика та методи дослідження), має
на меті опис у роботі того, що й як робив автор роботи для доведення справедливості поставленої проблеми;
2-й (до 40%) містить аналіз отриманих результатів з досліджуваного питання;
3-й (до 35%) містить викладення конкретних заходів щодо перспектив даного питання чи проблеми). Вказати практичну значущість дослідження проблеми: «визначається розробкою конкретної програми розвитку слухацьких умінь у учнів 5-го класу...»
Зміст роботи повинен викладатися стисло, аргументовано, уникаючи бездоказових тверджень, з дотриманням певної логіки, послідовності викладання, системності та науковості. Виклад матеріалу повинен підпорядковуватися одній провідній ідеї, що визначив автор, відповідно до певних задач роботи, розкривається зміст кожного розділу. Використання практичних доробок необхідне, але перевантажувати зміст роботи великою кількістю допоміжних робочих матеріалів недоцільно.
Обов'язково вказуються публікації автора з теми дослідження, вказується, в яких конкретно виданнях надруковані роботи. Викладення матеріалу повинне вестися від третьої особи, не перевантажувати текст «ми», «вважаємо», «думаємо».
Висновки, заключення
(до 5% основної частини роботи, 2-4 сторінки)
Робота завершується висновками. Висновки завершують кожний розділ, у них тезисно, у порядку виконання задач, викладаються найважливіші результати досліджень, це короткий виклад розв'язання дослідницької задачі.
Заключення — сукупність висновків, доведення повноти досягнення поставленої мети, посилання на результат роботи, рекомендації про можливість практичного застосування отриманих результатів.
Список використаних джерел
Кількість джерел не лімітується, але приблизно 20-25. Не можна включати до джерел ті роботи, на яких не було посилань у роботі.
Додатки
Складаються з усіх отриманих до роботи матеріалів (таблиць, діаграм, схем, карт, програм, описів алгоритмів, пам'яток, інструкцій, методик). Найбільш доцільною формою представлення даних є графічні зображення.
Словник складних термінів та понять (якщо такі є в тексті роботи).
До захисту курсової роботи, творчого проекту слухач, що обрав індивідуальну форму підвищення кваліфікації, повинен представити своє «портфоліо», структуру якого складають:
- титульна сторінка;
- анкета;
- індивідуальна освітня програма розвитку вчителя;
- офіційні документи (копії дипломів учасника конкурсів, сертифікатів про складання іспитів, друкованих робіт, творчі роботи, копії дипломів учнів, що стали призерами олімпіад, копії грамот, нагород і посвідчень про КПК тощо);
- план виконання індивідуально-творчої роботи;
- рецензія на роботу;
- відгуки, рекомендації адміністрації, методичної служби(автобіографія, характеристика, рецензії та відгук на впровадження в педагогічну практику ЗНЗ, інших закладів, відгук на роботу працівника МС ЗНЗ, або рай(міськ) МС);
- текст роботи;
- практичні доробки програми, спецкурсу з відповідними рецензіями і відгуками;
♦ відеозапис кращого заняття, позакласного заходу.
Критерії оцінювання індивідуальних, самостійних робіт.
Під час захисту курсових робіт враховується самооцінка, вміння внести кон-структивні зміни після рецензування, аргументованість, готовність до дискусії, лаконічність відповідей, спрямованість відповідей на успішне розв'язання проблеми, комунікативна гнучкість, використання ІКТ, мультимедійних засобів.
| 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 | Цілісність і глибина розкриття теми Актуальність і професійна спрямованість роботи Аналіз, огляд представленої теми Удосконалення професійної творчості в освітньому процесі Методичні і практичні наробки по представленій темі. Представлення прикладів і передового досвіду Індивідуальний підхід і самостійність автора в розкритті теми. Особистий досвід Зміст і якісний рівень ілюстративного матеріалу (таблиці, малюнки, фото, діаграми, графіки) Результати практичного застосування і впровадження досвіду, ефективність, результативність Рівень і грамотність оформлення роботи. Акуратність виконання роботи Наявність рецензії Наявність плану Наявність списку літератури Всього | 5б. 5б. 5б. 5б. 5б. 5б. 5б. 5б. 5б. 2б. 1б. 2б. 50б. |
Примітка: критерії і шкала оцінювання робіт може бути варіативною, за
необхідністю можливо обирати інші критерії, норми виставлення балів відповідно до відведеної кількості балів на курсову роботу. Перевід кількості одержаних балів в оцінку, яка виставляється в посвідчення встановлюється в межах (у відсотках до кількості набраних балів):
«відмінно» - 90% та більше;
«добре» - 75-89%;
«задовільно» - 60-74%.