Київський національний університет іменітараса шевченка
| Вид материала | Документы |
- Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Історичний, 675.02kb.
- Текст роботи: київський національний університет імені тараса шевченка жуковська галина, 546.29kb.
- Тараса Шевченка " ", 299.11kb.
- Програма конференції передбачає: пленарні доповіді провідних науковців та представників, 93.09kb.
- Київський національний університет імені тараса шевченка герасимова світлана василівна, 682.99kb.
- Київський Національний університет імені Тараса Шевченка Кохановська Олена Велеонінівна, 751.92kb.
- Київський національний університет імені тараса шевченка на правах рукопису чехович, 992.98kb.
- Київський національний університет імені тараса шевченка на правах рукопису мазур тамара, 1244.31kb.
- Зразок 1 Київський національний університет імені Тараса Шевченка наказ, 349.83kb.
- Збірник наукових праць зі спеціальності "Журналістика" / Київський національний університет, 1952.54kb.
Народні лікарі та їх спеціалізація
а) Народні лікарі, знахарі, чаклуни
Чи всі люди можуть лікувати?
Як звуться ті, хто займається лікуванням?
Чи всі можуть перейняти вміння лікувати?
Якщо ні, то чому?
Чи обов‘язково потрібно передавати такі знання?
Чи всіх можна лікувати? Родичів? Своїх дітей?
Як оточуючі ставляться до таких людей? І чому саме так?
Як звуться ті, котрі роблять зло?
Чи є різниця між лікуванням і чаклуванням (знахарством)? Якщо є, то яка саме?
Хто такий чарівник?
Хто такий знахар?
Чи є різниця між знахарем та чаклуном? Якщо є, то в чому вона полягає?
Як чарівник (знахар) добуває сої знання? Як їх передає? Яким способом? Кому?
Чи всі можуть перейняти вміння знахарювати ?
Чи є "вроджені" чаклуни, знахарі ?
Чи може чаклун (знахар) впливати (на погоду, природу, тварин, людей)?
Якщо так, то як саме?
Чи може чаклун завдати якоїсь шкоди, наслати хворобу? Якщо так, то що саме, як, за що?
Чи зможе потім чаклун вилікувати хворого, на якого "наслав" хворобу?
Навіщо люди чаклують?
Як люди ставляться до знахарів, чарівників?
Чи карають їх потім за чаклунство?
Якщо так, то хто і як карає?
б) костоправ
Хто (стать, вік), як правило, володіє знаннями в цій галузі народної хірургії?
Де навчаються майстерності костоправи?
Чи довго потрібно навчатися?
Чи кожен може стати костоправом? Якщо ні, то чому?
Чи в кожному селі були костоправи?
Чи є люди, які видають себе за костоправів, а самі не мають знань у цій галузі?
Чи може костоправ лікувати ще й худобу?
Чи застосовували костоправи у лікуванні молитви, заговори?
Як ставляться люди до костоправів?
в) "баба-повитуха"
Як називали жінок, що приймали пологи?
Переважно якого вони віку?
Які були вимоги до способу їхнього життя?
Чи мали значення характер, вдача "баби-повитухи"?
Від кого "баби-повитухи" навчалися "бабити"?
Як, коли і кому передавали свої вміння?
Хто кликав "бабу-повитуху" до породіллі?
Що брала з собою "баба-повитуха", коли йшла до породіллі?
Чи могла вона відмовитися приймати пологи? Якщо так чи ні, то чому?
Яких заходів уживала "баба-повитуха" при складних пологах?
Чи спиралася народна акушерська практика на християнські уявлення?
Кому із святих молилися при складних пологах?
Чи доглядала "баба-повитуха" новонароджену дитину?
Хто, як і чим зав‘язували пупа дитині?
В чому купали дитину?
Чи могла "баба-повитуха" передбачити долю дитини?
Чи доглядала вона за породіллею після пологів? Як?
Як дякували "бабі-повитусі" за те, що "побабила"?
Чи вшановували її надалі? Як саме?
Чи бвало таке, що жінка "бабила", а потім сама народжувала? Чи сміялися з неї?
Як називали таку дитину?
Народні назви хвороб, способи та методи їхнього лікування.
Вірування та перекази про хвороби
Чому люди хворіють?
Чи правда, що хворобу "насилають"? Якщо так, то хто "насилає"?
На кого найчастіше "насилають" хворобу?
Як "насилають" хворобу?
Чи не шкодить тому, хто "насилає" хвороби? Якщо так, то що буде з тією людиною, що "насилає"?
Чи уявляють люди хворобу, як живу істоту? Якщо так, то як вона виглядає?
Як дізнатися, на яку хворобу хворіє людина?
Хто діагностує хворобу? Яким чином?
Чи завжди правильно поставлений діагноз?
Що таке:
"уроки"?
"данє"?
"крикси"?
"зноски"?
"ляк"?
"рожа"?
"волос"?
"золотнік"?
"чорна хвороба"?
"крикливиці"?
"чорна хвороба"?
Як лікувати ці хвороби?
Лікувальні засоби в народній медицині
Які рослини у вашому селі вважаються лікарськими?
Як, коли і хто заготовляв лікарські рослини?
Де і як краще їх збирати?
Як і де зберігали ці рослини?
Які ліки з них виготовляли і як?
Наведіть приклади, для лікування яких хвороб призначено певні рослини?
Чи вся рослина придатна для лікування, чи тільки її частина? Якщо так, то яка і чому?
Коли краще збирати лікарські рослини? Чому?
Чи мають значення для збирання лікарських рослин місце, час, день? Якщо так, то чому?
Чи має значення, коли збирати трави – "старий" місяць чи на "молодик"?
Як відбувається процес збирання трав (рвуть, косять, виколупують рослину)?
Як збирають трави – мовчки чи щось примовляють? Якщо так, то що? Приклад примовки. Навіщо?
Чи кожен може збирати лікарські трави? Якщо ні, то чому?
Чи потрібно якось „компенсувати” те, що рвеш зілля?
Якщо так, то яким чином і навіщо?
Чи може рвати для себе трави хворий?
Кому взагалі не можна рвати зілля?
Чи може одне якесь зілля вилікувати хворобу, чи потрібно брати кілька трав? (приклади які трави, в якій пропорції, при яких хворобах)
Чи є "мужчинські" і "женські" зілля?
Які ви знаєте рецепти виготовлення ліків ( відвари, мазі, компреси, порошки)?
Чи використовуються в лікуванні дерева (береза, дуб, сосна, вільха, калина, липа)? Якщо так, то які ліки з них виготовляють, від яких хвороб?
Як уживають ці ліки? Дозування.
Чи використовуються в лікуванні лісові ягоди (чорниці, суниці, брусниці)?
Якщо так, то які ліки з них виготовляють, при яких хворобах?
Як вживають ці ліки? Дозування.
Чи виготовляють ліки з городини (часник, цибуля, капуста, буряки, морква, картопля)?
Чи використовують у лікуванні зернові культури?
Чи застосовуються ліки тваринного походження: молочні продукти, жири?
Рецепти ліків.
Наукове видання
КОЛОДЮК Ірина Василівна
НАРОДНА МЕДИЦИНА У ТРАДИЦІЙНІЙ КУЛЬТУРІ УКРАЇНЦІВ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛІССЯ
(ОСТАННЯ ЧВЕРТЬ ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТ.)
Монографія