Робоча навчальна програма для студентів спеціальності журналістика, реклама І зв’язки з громадськістю Затверджено
| Вид материала | Документы |
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030. 302 "Реклама та зв'язки, 208.25kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030302 реклама І зв’язки, 237.86kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030302 реклама І зв’язки, 358.43kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності «Реклама та зв’язки з громадськістю», 279.71kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030302 „Реклама І зв’язки з громадськістю, 446.01kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності „Реклама та зв’язки із громадськістю, 261.8kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності „реклама та зв’язки із громадськістю, 164.57kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030302 реклама І зв’язки, 330.7kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030. 302 "Реклама та зв'язки, 310.69kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030301 „Журналістика Затверджено, 278.32kb.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут журналістики
Факультет / інститут
Кафедра реклами і зв’язків з громадськістю
Укладач(і): проф. Іванов В.Ф.
Соціологія масової комунікації
назва дисципліни
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів спеціальності журналістика, реклама і зв’язки з громадськістю
Затверджено
на засіданні кафедри
Протокол № ___
від „___”___________200__р.
Зав. кафедри
_____________ ____________
Підпис Прізвище, ініціали
Декан факультету/ Директор інституту
_____________ ____________
Прізвище, ініціали
КИЇВ – 2007
Робоча навчальна програма з дисципліни «Соціологія масової комунікації».
Назва навчальної дисципліни
Укладач(і) доктор філологічних наук, професор Іванов Валерій Феліксович
науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по-батькові
Лектор(и): доктор філологічних наук, професор Іванов В.Ф.
Науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали
Викладач(і): доцент, кандидат філологічних наук Вежель Л.М.
кандидат філологічних наук Бабак М.
Науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали викладача(ів),
який(і) веде(уть) семінарські, практичні, лабораторні заняття
Погоджено
з науково-методичною комісією
«____» ______________ 200__р.
___________________________
Підпис голови НМК факультету/ інституту
Вступ
Дана дисципліна Соціологія масової комунікації викладається на І курсі 2 семестру в обсязі 72 годин, з них лекцій 18 год., семінарських 16 год. (практичних, лабораторних), самостійна робота 38 год. та форма підсумкового контролю – екзамен.
Мета і завдання навчальної дисципліни
Нормативний курс "Соціологія масової комунікації" для студентів спеціальності "Журналістика" та “Видавничо-редакційна справа” має дати знання та навички щодо сутності процесу масової комунікації та методів його дослідження.
Мета та завдання курсу:
- вивчення процесу масової комунікації, основних методологічних підходів до його дослідження;
- застосування методів, методик та інструментарію при дослідження масовокомунікаційних явищ;
- формування навичок контент-аналітичних досліджень;
- дослідження шляхів підвищення ефективності комунікації.
Предмет навчальної дисципліни
Соціологія масової комунікації
Вимоги до знань та вмінь
В результаті вивчення курсу студенти мають засвоїти поняття масова комунікація, теорії масовокомунікаційної діяльності, методів дослідження масової комунікації, складових когнітивної моделі комунікації. Вміти застосовувати свої знання на практиці.
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем
Нормативна навчальна дисципліна «Соціологія масової комунікації» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», базовою для спеціальностей «Журналістика», «Реклама та зв’язки з громадськістю», «Видавнича справа та редагування».
Система поточного, модульного та підсумкового контролю з навчальної дисципліни Навчальна дисципліна оцінюється за модульно-рейтинговою системою, складається з змістових двох модулів.
Контроль знань.
Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.
Оцінювання за формами поточного і модульного контролю:
Поточний –
- усна відповідь, домашня письмова робота – 6 балів;
- доповнення – 3 балів;
- письмові контрольні роботи (на семестр 2 контрольних роботи)– 10 балів;
- письмові самостійні - 5 балів
- модульна контрольна(і) робота(и) – 12 балів
Підсумковий контроль
Розрахунок мінімальної кількості балів, отриманих за 2 змістових модулі, що дають допуск до іспиту
| Характер роботи | Кількість балів | Кількість занять, на яких обов’язково повинен бути присутнім студент | Розрахунок мінімальних балів, які з допуском до іспиту |
| Усна відповідь | 6 | 5 | 30 |
| Доповнення | 3 | 5 | 15 |
| Контрольна робота | 2 | 2 | 4 |
| Модульна контрольна робота | 3 | 2 | 6 |
| Загальна сума за 100-бальною системою | | | 55 |
| Загальна сума з коефіцієнтом кореляції 0,6, що дає допуск до іспиту | | | 33 |
Розрахунок максимальної кількості балів, отриманих за 2 змістових модулі
| Характер роботи | Кількість балів | Кількість занять, на яких обов’язково повинен бути присутнім студент | Розрахунок мінімальних балів, які з допуском до іспиту |
| Усна відповідь | 6 | 9 | 54 |
| Доповнення | 3 | 9 | 27 |
| Контрольна робота | 3,5 | 2 | 7 |
| Модульна контрольна робота | 6 | 2 | 12 |
| Загальна сума за 100-бальною системою | | | 100 |
| Загальна сума з коефіцієнтом кореляції 0,6, що дає допуск до іспиту | | | 60 |
При цьому, кількість балів відповідає оцінці:
1-34 – «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;
35-59 – «незадовільно» з можливістю повторного складання;
60-64 – «задовільно» («достатньо») ;
65-74 – «задовільно»;
75 - 84 – «добре»;
85 - 89 – «добре» («дуже добре»);
90 - 100 – «відмінно».
Шкала відповідності
| За 100-бальною шкалою | Оцінка за національною шкалою | ||
| 90 – 100 | 5 | відмінно | зараховано |
| 85 – 89 | 4 | добре | |
| 75 – 84 | |||
| 65 – 74 | 3 | задовільно | |
| 60 – 64 | |||
| 35 – 59 | 2 | незадовільно | не зараховано |
| 1 – 34 | |||
НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
| № лекції | Назва лекції | Кількість годин | |||
| лекції | семінари/ лаборат., практичні | самост. робота | Інші форми контр. | ||
| Змістовий модуль 1 | |||||
| 1 | Загальне поняття про соціологію | 2 | | 4 | |
| 2 | Структура і зміст соціології масових комунікацій | 2 | 2 | 6 | |
| 3 | Соціологія громадської думки і журналістика | 2 | 2 | 4 | |
| 4 | Соціологічне вивчення комунікатора | 2 | 2 | 4 | |
| 5 | Дослідження змісту комунікації | 2 | 2 | 4 | |
| Змістовий модуль 2 | |||||
| 6 | Канали комунікації як об'єкт соціологічного дослідження | 2 | 2 | 4 | |
| 7 | Соціологічні дослідження аудиторії засобів масових комунікацій | 2 | 2 | 4 | |
| 8 | Вивчення ефективності роботи засобів масової комунікацій | 2 | 2 | 4 | |
| 9 | Соціологічні методи дослідження засобів масової комунікації | 2 | 2 | 4 | |
| 10 | | | | | |
| 11 | | | | | |
| | | | | | |
| 17 | | | | | |
| 18 | | | | | |
| | ВСЬОГО | 18 | 16 | 38 | |
Загальний обсяг 72 год., в тому числі:
Лекцій – 18 год.
Семінари/лабораторні, практичні – 16 год.
Самостійна робота - 38 год.
Змістовий модуль 1
Тема 1 Загальне поняття про соціологію
Лекція 1.
Походження терміна "соціологія". Визначення соціології як науки. Соціологія у колі інших наук. Основні проблеми соціології ХІХ ст. Риси емпіричної соціології. Розвиток соціології між двома світовими війнами. Переорієнтація соціологічних досліджень у кінці 40-х - початку 50-х р.р. Стан соціології в 60-ті р.р. Сучасний стан справ у соціології.
Структура соціології. Соціальні та соціологічні дослідження. Предмет соціології.
Конкретне соціологічне дослідження. Роль програми в соціологічному дослідженні. Логіка соціологічного дослідження. Мета, завдання, об'єкт й предмет соціологічного дослідження. Одиниці спостереження, їх типологізація. Гіпотеза, її роль у соціологічному дослідженні. Шляхи перевірки гіпотез.
Стратегічні плани дослідження: розвідувальний, аналітичний та експериментальний.
Методи відбору та обробки інформації.
Завдання для самостійної роботи (4 год.)
- Походження терміна "масова комунікація".
- Визначення масової комунікації.
- Теорія та соціологія масової комунікації у колі інших наук.
- Історія та сучасний стан справ у теорії та соціології масової комунікації.
- Структура теорії та соціології масової комунікації.
- Стратегічні плани дослідження: розвідувальний, аналітичний та експериментальний.
- Методи відбору та обробки інформації.
Контрольні запитання та завдання
1. Дайте визначення соціології як науки.
2. В чому полягали основні проблеми соціології ХІХ ст.?
3. Назвіть основні риси емпіричної соціології.
4. Які етапи розвитку пройшла соціологія в ХХ ст.?
5. Назвіть рівні соціологічної науки.
6. Розкрийте структуру соціології.
7. В чому полягає різниця між соціальними і соціологічними дослідженнями?
8. Яке завдання і структура програми соціологічного дослідження?
9. Визначте логіку соціологічного дослідження.
10. Які цілі і завдання соціологічних досліджень?
11. Які є одиниці спостереження? Наведіть їх типологізацію.
12. Яку роль відіграє гіпотеза у соціологічному дослідженні? Назвіть вимоги до гіпотез.
13. Що таке стратегічний план дослідження? Які є види планів?
14. Що таке первинна і вторинна інформація?
Рекомендована література
Краткий словарь по социологии. - К.: Политиздат, 1989. - С. 336-339.
Пэнто Р., Гравитц М. Методы социальных наук. - М.: Прогресс, 1972. - С. 152-156.
Рабочая книга социолога / Отв. ред. Г.В. Осипов. - М.: Наука, 1976. - С. 3-163.
Смирнова М.Г. Социологические исследования печати, радио и телевидения в развитых капиталистических странах. Учеб.-метод.пособие. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. - C. 3-46.
Соціологія як наука: Конспект лекції / Укл. А.М.Шатохін. - К.: НМК ВО при Мінвузі УРСР, 1991. - 24 с.
Тема 2 Загальне поняття про соціологію
Лекція 2.
Поняття "масова комунікація". Його походження. Методи дії масової комунікації, її техніка. Соціальне спілкування. Інформація та її аспекти. Духовне спілкування та його види. Спілкування за допомогою засобів масової комунікації.
Загальна формула масової комунікації Г.Д.Лассвелла, її складові. Діяльність засобів масової комунікації, її властивості.
Соціологія масових комунікацій як складова частина науки про журналістику.
Історія соціології масових комунікацій. Виникнення соціології журналістики. Розвиток її на Заході. Два напрямки соціології масових комунікацій в 20-30 р.р. Йєльська школа в соціології. Контент-аналіз, його переваги та недоліки. Розвиток соціології масових комунікацій у колишньому Радянському Союзі. Розвиток соціології масових комунікацій в Україні.
Методологічні засади соціології масових комунікацій. Предмет, об'єкт, завдання і методи соціології масових комунікацій. Її структура. Значення функцій журналістики в соціологічному дослідженні.
Семінар 1. (назва семінару, практичної чи лабораторної) – 2 год.
План.
1. Визначення соціології.
2. Історія розвитку соціологічних знань.
3. Структура соціології.
4. Організація і проведення конкретного соціологічного дослідження.
Завдання для самостійної роботи (6 год.)
Назвіть елементи системи журналістики.
Які групи завдань соціологічних досліджень можна виділити?
Що може виступати у якості об'єкта вивчення соціології масових комунікацій?
Назвіть основні методи, які використовуються в соціології масових комунікацій?
Контрольні запитання та завдання
1. Що таке "масова комунікація"?
2. Які напрямки впливу масової комунікації на людей ви можете назвати?
3. За яких умов виникає інформація?
4. Які риси й аспекти соціальної інформації ви знаєте?
5. Назвіть загальну формулу масової комунікації. Розшифруйте її елементи.
6. Які властивості має діяльність засобів масової комунікації?
7. Доведіть, що соціологія масових комунікацій є органічною частиною науки про журналістику.
8. Як виникла соціологія масових комунікацій?
9. Які напрямки виявилися у соціології масових комунікацій на Заході в 20-30 р.р.?
10. Назвіть особливості досліджень Йєльської школи.
11. Які характерні умови проведення контент-аналізу? В чому його переваги та недоліки?
Рекомендована література
Коробейников В.С. Редакция и аудитория: Социологический анализ. - М.: Мысль, 1983. - С. 3-68.
Краткий словарь по социологии. - К.: Политиздат, 1989. - С. 148-149, 347-349.
Смирнова М.Г. Социологические исследования печати, радио и телевидения в развитых капиталистических странах. Учеб.-метод.пособие. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. - С. 13-22.
Социология журналистики: Теория, методология, практика / Прохоров Е.П., Фомичева И.Д., Свитич Л.Г. и др.; Под ред. Прохорова Е.П. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. - С. 3-52.
Шевченко В.Ф. Преса і соціологічні дослідження читача. Спецкурс. - К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1972. - С. 3-8.
Тема 3 Соціологія громадської думки і журналістика
Лекція 3.
Історія вивчення громадської думки. Громадська думка і античні філософи. Дослідження громадської думки, які проводив Гегель. Соціальна оцінка і настанова. Взаємодія громадської думки і раціонального знання. Діалектичний підхід до вивчення громадської думки. Етапи розвитку громадської думки. Взаємозалежність і єдність індивідуальних і громадських думок. Роль інтересів і потреб у формуванні думок.
Поняття "громадська думка". Соціологія громадської думки. Фактори, що впливають на формування громадської думки: тип суспільства, ступінь розвитку демократичних свобод. Об'єкт і суб'єкт громадської думки. Об'єктивні та суб'єктивні інтереси. Динаміка громадської думки.
Роль засобів масової комунікації у формуванні громадської думки. Преса і міжособистісне спілкування. Процес сприйняття інформації.
Семінар 2. (назва семінару, практичної чи лабораторної) – 2 год.
- Поняття "громадська думка".
- Теорія та соціологія громадської думки.
- Фактори, що впливають на формування громадської думки: тип суспільства, ступінь розвитку демократичних свобод.
- Об'єкт і суб'єкт громадської думки.
- Об'єктивні та суб'єктивні інтереси.
- Динаміка громадської думки.
- Роль засобів масової комунікації у формуванні громадської думки.
- Процес сприйняття інформації.
Завдання для самостійної роботи (4 год.)
- Історія вивчення громадської думки.
- Громадська думка і античні філософи.
- Соціальна оцінка і настанова.
- Взаємодія громадської думки і раціонального знання.
- Діалектичний підхід до вивчення громадської думки.
- Етапи розвитку громадської думки.
- Взаємозалежність і єдність індивідуальних і громадських думок.
- Роль інтересів і потреб у формуванні думок.
Контрольні запитання та завдання
1. Як ставилися до поняття "громадська думка" античні філософи?
2. У чому полягала суперечність поглядів Гегеля щодо громадської думки?
3. Яку роль грає у громадській думці соціальна оцінка? Назвіть види оцінок.
4. Як формується соціальна настанова?
5. Які відношення між громадською думкою і раціональним знанням?
6. Назвіть етапи розвитку громадської думки.
7. У чому полягає взаємозалежність і єдність індивідуальних і громадських думок?
8. Дайте визначення громадської думки.
9. Чим займається теорія та соціологія громадської думки?
10. Які критерії обрання об'єкту громадської думки?
11. Як визначити суб'єкт громадської думки?
12. Розкрийте процес сприйняття інформації.
Рекомендована література
Грушин Б.А. Мнения о мире и мир мнений: Проблемы методологии исследования общественного мнения. - М.: Политиздат, 1967. - 400 с.
Краткий словарь по социологии. - К.: Политиздат, 1989.
Пресса и общественное мнение / АН СССР, Институт социологических исследований; Отв. ред. В.С.Коробейников. - М.: Наука, 1986. - 205 с.
Социологические проблемы общественного мнения и деятельности средств массовой информации / Отв. ред. В.С.Коробейников. - М.: ИСИ АН СССР, 1976. - С. 7-21.