М. В. Остроградського Зелюк В. В., Стаднік С. М., Демиденко Т. П. Зміст Вступ 1 Історія Полтавського обласного інституту післядиплом

Вид материалаДиплом
Подобный материал:
1   2   3   4   5
рецензорами (10 осіб ) – представниками адміністрації, методистами.

У 1981 році науковці Полтавського ІУКУ підтримали звернення колективів інститутів удосконалення Білорусії і активізували свою діяльність по впровадженню активних форм занять на курсах – захисту докурсових завдань, дискусій, ділових ігор, заліків.

Питаннями підготовки слухачів на курси займалися районні (міські) методичні кабінети, долучаючи до цієї роботи шкільні та міжшкільні методичні об’єднання й адміністрацію шкіл. З доповідних записок методиста кабінету школознавства Г. О. Сиротенка дізнаємося про типовий, незадовільний стан обліку курсової перепідготовки у деяких районах області: “... в методичному кабінеті немає чіткого обліку курсової перепідготовки. По картотеці неможливо встановити, хто і коли був на курсах, а без цього не можна зробити планування на рік та на 5-річку. Результативність курсової перепідготовки не вивчається і в школах...”. З метою поліпшення докурсової і післякурсової роботи слухачів кабінет школознавства і курсової перепідготовки ( методисти Г. О. Сиротенко і І. А. Кравченко) надрукував в кількості 800 примірників “Методичні рекомендації по проведенню докурсової та післякурсової роботи з педагогічними кадрами”, які надіслали через РМК в усі середні та восьмирічні школи.

У другій половині 1980-тих років в колектив прийшли працювати Р. О. Гелеверя, Н. І. Білик, Л. А. Александрова, Л. П. Дзюба, Г. А. Каліберда, які своєю працею посилили життєздатність методичного апарату інституту, спрямованого на виконання найскладніших завдань забезпечення підвищення кваліфікації педагогів регіону.

У цей час налагоджується видавнича справа закладу. Фонди поповнюються технікою, якою досконало оволодіває секретар-машиністка Н. І. Рязанова, надзвичайно пунктуальна, грамотна, акуратна, спеціаліст високого класу. Разом з завідуючою кабінетом російської мови та літератури В. В. Чиркою вони забезпечували коректорську правку, а також тиражування методичних листів на ротаторі.

У 1988 році відбулися обласні методичні фестивалі “Урок російської мови та літератури - 88”, “Урок фізики – 88” у містах Миргороді та Кременчуці. Це був злет творчості педагогів, широкий обмін досвідом, найновішими досягненнями педагогічної науки і практики, ціла панорама творчих уроків у “чужому” класі, педагогічні посиденьки й вечорниці. Народжений жанр педагогічного фестивалю ніби і не створив нічого нового, але зумів поєднати театральну атмосферу з науковою конференцією, серію навчальних семінарів із КВК. Про високий рівень цих новітніх заходів свідчили районні методичні фестивалі, які пройшли на Полтавщині. Про їхню успішну роботу інформувала місцева і республіканська преса. З метою запозичення досвіду полтавців приїздило чи мало делегацій з союзних республік.

Значно зріс інтерес освітян України до педагогічного досвіду з трудового навчання, зокрема, з проблем художньої обробки матеріалу та деревини. Після проведення в області республіканських курсів для методистів трудового навчання, досвід Заслуженого вчителя України М. П. Книша, вивчений методистом Г. Е. Чиркою, став надбанням багатьох учителів трудового навчання України.

На хвилі лібералізації всіх аспектів життя, принесеній горбачовською перебудовою та гласністю, навіть така консервативна сфера, як освіта, почала змінюватися. Це, насамперед, виявилося у появі гімназій, ліцеїв, колегіумів, які були альтернативою традиційній, єдиній, трудовій, політехнічній школі. У 1990 році в Полтавській області діяло 380 середніх шкіл, у яких працювало 16 687 учителів, навчалося 177 685 учнів. Такі середні школи м. Полтави як начальний заклад № 21, 31, 32, та 33 реорганізовані в школи-гімназії, а школу № 28 – у школу-ліцей. Згодом відкрилися перші приватні заклади у Кременчуці – приватна школа-ліцей “Ада” та у Полтаві – приватна загальноосвітня школа I-III ступенів педагогічного центру “ACADEMIA” [2, с.23].

Розпочався новий етап і в діяльності Інституту.


ЛІТЕРАТУРА
  1. Положення про республіканський, крайовий (обласний) інститут удосконалення вчителів // Советская педагогика. – 1939. - №12. – С.41-44.
  2. Шульга В. І., Пашко М. С. Літопис історії освіти Полтавщини // Постметодика. – 1997. - №3.
  3. Обласна нарада працівників народної освіти // Зоря Полтавщини. – 1945. – 8 вересня.
  4. ДАПО. Ф.Р. 5465, оп.1, спр.3, арк.1.
  5. ДАПО. Ф.Р. 5465, оп. 1, спр.4, арк.1.
  6. ДАПО. Ф.Р. 5465, оп. 1, спр.5, арк.1.
  7. Архів ПОІУВ. Книга наказів Полтавського інституту удосконалення вчителів за 1944 рік. – арк. 19.
  8. ДАПО. Ф.Р. 5465, оп.1, спр.10, арк. 1-18.
  9. Архів Полтавської ОДА. спр. 387, арк. 5-6.
  10. ДАПО. Ф.Р.5465, оп.1, спр. 7, арк. 5.
  11. ДАПО. Ф.Р. 5465, оп. 1, спр.3, арк.9.
  12. ДАПО. Ф.Р. 5465, оп.1, спр. 8, арк.1.
  13. ДАПО. Ф.Р. 5465, оп.1, спр.10, арк. 1-18.
  14. ДАПО. Ф.П. 15, оп. 2, спр.694, арк. 20.
  15. ДАПО. Ф. 15, оп. 19, спр. 530, арк.6-8.
  16. ДАПО. Ф. 15, оп. 19, спр. 530, арк.33.
  17. Архів ПОІУВ. Книга наказів Полтавського інституту удосконалення вчителів за 1954 рік. – арк. 7.
  18. Керівні матеріали про школу. – Київ. – Радянська школа, 1966. - С.63.
  19. ДАПО. Ф.Р. 5465, оп.1, спр.221, арк. 4.
  20. ДАПО. Ф.Р. 5465, оп. 1, спр.149, арк.155.
  21. ДАПО. Ф.Р. 5465, оп. 1, спр.157, арк. 213-214.
  22. Волошина В. Друг учителя // Зоря Полтавщини. – 1968. – 17 вересня.