Матеріали до доповіді начальника головного управління освіти І науки облдержадміністрації І. Д. Шарапи на серпневій конференції працівників освіти області 18. 08
| Вид материала | Документы |
- Розвиток освіти на Черкащині, 140.08kb.
- Відділ освіти, 1491.54kb.
- Рекомендації до структури серпневої доповіді начальника управління освіти З. В. Дмитрієвої, 74.36kb.
- Харківська обласна державна адміністрація головне управління освіти І науки наказ, 173.49kb.
- Миргородська районна державна адміністрація відділ освіти наказ, 93.77kb.
- Виступ начальника відділу освіти Уманської райдержадміністрації на серпневій конференції, 256.91kb.
- На порушення термінів виконання рішень колегій, 24.79kb.
- План роботи науково-методичного центру відділу освіти ірпінської міської ради, 917.32kb.
- Україна харківська міська рада харківської області виконавчий комітет управління освіти, 383.36kb.
- Кабінету Міністрів України від 09. 03. 1999 №339 "Про затвердження порядку контролю, 116.06kb.
Матеріали до доповіді начальника головного управління освіти і науки облдержадміністрації І.Д. Шарапи на серпневій конференції працівників освіти області 18.08.2011
Програмна ідея забезпечення рівного доступу до якісної освіти була основним змістом нашої діяльності в минулому й залишається такою у наступному навчальному році. Це зумовлено, зокрема, положеннями програми економічних реформ на 2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентноспроможна економіка, ефективна держава» де визначено, що „якість освіти є національним пріоритетом і передумовою національної безпеки держави”.
Шановні колеги!
Ви маєте на руках ґрунтовні статистичні матеріали, в яких у порівняльному форматі відображено основні параметри розвитку освіти у минулому навчальному році, та проект рекомендацій конференції. Тому я зупинюся лише на деяких питаннях модернізації освітньої галузі області, розглядаючи їх, перш за все, крізь призму забезпечення доступу до якісної освіти.
У минулому навчальному році всіма видами організованого навчання, починаючи з дошкільного й завершуючи аспірантурою, було охоплено понад 270 тисяч громадян. Тобто, кожен п’ятий житель Черкащини навчався. Нам вдалося організовано завершити навчальний рік. У цілому 14138 випускників 9-х класів отримали свідоцтва про базову загальну середню освіту, 6,6 тисяч випускників 11-х класів – атестати про загальну середню освіту, 4900 випускників професійно-технічних навчальних закладів – дипломи кваліфікованих робітників, близько 9,7 тисячі молодих людей отримали диплом про закінчення вищого навчального закладу.
Дошкільна освіта
Уперше за історію незалежної України проблеми дошкільної освіти набули значущості на рівні найвищого керівництва держави. На виконання доручення Президента України В.Ф. Януковича, яке він поставив на засіданні Гуманітарної Ради 26 серпня 2010 року, Урядом за участю місцевих органів виконавчої влади розроблено та 13 квітня 2011 року затверджено відповідною постановою Державну програму розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року.
Зрозуміло, що глибокі якісні зміни можливі лише тоді, коли вони починаються знизу. У Черкаській області програма розвитку дошкільної освіти до 2010 року була затверджена ще в 2000 році. Заходами цієї програми передбачено збереження і відновлення мережі дошкільних навчальних закладів, створення навчально-виховних комплексів «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа» у малочисельних населених пунктах. Область одна з перших запровадила таку форму дошкільної освіти. Досвід Драбівського, Золотоніського, Монастирищенського районів, м.Умані з цього питання узагальнювався Міністерством освіти і науки.
Близько 10 років в області впроваджена і удосконалюється така форма роботи з дошкільнятами як педагогічний патронат (узагальнений досвід Тальнівського району), про яку йшла мова на І Всеукраїнському з’їзді працівників дошкільної освіти у листопаді 2010 року.
Про ефективність заходів програми свідчить динаміка розвитку дошкілля Черкащини.
Для забезпечення права дітей на якісну дошкільну освіту в області функціонує 693 дошкільні навчальні заклади, з них у містах – 179, у сільській місцевості – 514; у тому числі 250 навчально-виховних комплексів «дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад» (у містах – 7, у селах – 243).
Упродовж минулого навчального року відновили свою діяльність 8 дошкільних навчальних закладів: у с.Райгороді, с.Лузанівці Кам’янського району, с.Залізнячці Катеринопільського району, с.Кумейках Черкаського району, с.Малій Смілянці Смілянського району, смт Цибулеві Монастирищенського району, с.Аполянці та с.Іванівці Уманського району.
Із загальної кількості дошкільних навчальних закладів 685, або 99%, належать до комунальної власності. Забезпечується цілорічне функціонування дошкільних закладів усіх типів і форм власності. Кількість означених закладів зросла з 660 у 2009 році до 664 у 2010. Цілорічно функціонують усі дошкільні заклади у містах обласного підпорядкування, а також у 17 районах. Функціонують у сезонному режимі 4 дошкільні навчальні заклади (2 у Кам'янському, по 1 у Лисянському та Маньківському районах).
Існує проблема щодо функціонування дошкільних навчальних закладів та дошкільних підрозділів у навчально-виховних комплексах в літній оздоровчий період. Більшість дошкільних груп, які функціонують на базі НВК, працюють за скороченим режимом роботи. Під час канікул припиняють роботу і дошкільні підрозділи. Особливо влітку, коли канікулярний період триває 2-3 місяці. Найгостріше це питання постало у м. Золотоноші, де на літній період 2011 року було закрито усі дошкільні навчальні заклади.
Дошкільними навчальними закладами області охоплено 39168 дітей, у місті - 26186, у селі - 12793. У дошкільних навчальних закладах виховується 176 дітей-сиріт, 506 дітей-інвалідів, 3572 дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
Для максимального охоплення дітей дошкільною освітою використовуються альтернативні форми виховання та навчання, насамперед, відкриття груп при загальноосвітніх навчальних закладах з короткотривалим перебуванням дітей, здійснення соціально-педагогічного патронажу сім’ї з дітьми, які не відвідують навчальні заклади.
Нам вдалося охопити суспільним дошкільним вихованням 74,1 відсотка дітей дошкільного віку, у тому числі в сільській місцевості – 71 %, у містах - 79%. У минулому році відповідно: місто – 78,4%, село – 62, 4 %. 99,9 відсотка п’ятирічних дітей охоплені дошкільним вихованням через різні його форми, у минулому році – 97,3 %.
Таким чином, показник охоплення дітей дошкільною освітою зріс на 1,8%; у містах на 2,5% у сільській місцевості - 1,1 %. Найвищий показник охоплення дітей дошкільною освітою у Золотоніському (98%), Драбівському (87%), Христинівському (86%), Маньківському (82%), Кам’янському, Чорнобаївському (по 81%), Корсунь-Шевченківському (80%), містах Каневі та Смілі (по 86%).
Найнижчий показник відвідування дітей у Канівському (38%), Смілянському (39%), Чигиринському (58%) районах.
Зріс відсоток охоплення дошкільною освітою дітей п'ятирічного віку до 99,9% (у містах – 100 %, у сільській місцевості – 99 %). Низькі показники охоплення дошкільною освітою дітей 5-ти річного віку у Канівському (82%), Корсунь-Шевченківському (86%), Кам’янському районах та м.Каневі (по 97%).
У черзі на влаштування дітей до дошкільних навчальних закладів перебуває 901 дитина, у тому числі у містах –239 дітей, у сільській місцевості –662 дітей.
Найбільше перевантаження груп дошкільних навчальних закладів спостерігається у містах Золотоноша (143 дитини на 100 місць), Ватутіне (139 дітей на 100 місць), Городищенському (139 дітей на 100 місць), Шполянському (124 дитини на 100 місць) районах.
Для дітей, які потребують корекції фізичного розвитку та реабілітації, функціонує 2 санаторні дошкільні навчальні заклади, 7 закладів компенсуючого типу для 544 дітей. У 39 дошкільних навчальних закладах відкрито 82 групи спеціального призначення, де виховується 1356 дітей. Проте мережа компенсуючих груп не задовольняє реальні потреби населення.
Створюються дошкільні навчальні заклади інноваційного типу: 3 центри розвитку дитини, 1 авторський дошкільний навчальний заклад, 8 експериментальних майданчиків, 7 шкіл сприяння здоров’ю, із них 2 міжнародного рівня, 329 дошкільних закладів працюють за пріоритетними напрямками.
У 2010/2011 навчальному році продовжено роботу щодо удосконалення змісту дошкільної освіти. Усі дошкільні навчальні заклади області працюють за програмою «Я у Світі», впроваджено програму для дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт».
Разом з тим, упродовж 2010 року з різних причин не працювало 23 дошкільні навчальні заклади (у містах – 3, сільській місцевості – 20), з них 4 у Звенигородському, по 3 – Чигиринському і Смілянському, по 2 у Монастирищенському, Уманському, Христинівському, Черкаському, Канівському, по 1 – у Корсунь-Шевченківському, Золотоніському районах та м.Умані.
Капітального ремонту потребують 8 дошкільних навчальних закладів, у тому числі у сільській місцевості – 5, не придатні для цільового використання 2 міські дошкільні заклади.
Значно поліпшилося кадрове забезпечення дошкільної галузі. Всього у дошкільних навчальних закладах області працює 3072 вихователі, 46 відсотків з них мають вищу освіту (і це один з найкращих показників в Україні), 119 практичних психологів, 96 інструкторів з фізкультури, 154 лікарі-педіатри. До штатних розписів окремих дошкільних закладів рішеннями місцевої влади введено посади інструкторів з фізичного виховання, практичних психологів, соціальних педагогів, вчителів іноземної мови, вчителів образотворчого мистецтва, хореографів.
Батьківська плата в сільській місцевості становить 30%, у міській 50% від встановленої вартості харчування дітей. Вартість харчування однієї дитини в день в області становить 7,97 грн. (у міській місцевості – 7,42 грн., у сільській місцевості – 7,56 грн.).Фіксовані видатки на харчування органами місцевого самоврядування здебільшого встановлюються без аналізу вартості натурального набору продуктів для відповідної категорії дітей, визначеного вищезазначеними нормами. Так, показник виконання натуральних норм харчування у дошкільних навчальних закладах становить 95,1%, проте цей показник досягається за рахунок батьківських благодійних внесків та спонсорської допомоги у вигляді сільськогосподарської продукції
Дошкільні навчальні заклади самостійно встановлюють шефські зв’язки з організаціями, підприємствами, приватними підприємцями, від яких отримують посильну допомогу в поповненні і оновленні матеріальної бази, придбанні продуктів харчування, дидактичного та ігрового матеріалу, проведенні ремонтних робіт тощо. Належно організована робота піклувальних рад у Монастирищенському, Маньківському, Драбівському районах, м.Умані, м.Смілі та м.Черкасах сприяла покращенню матеріально-технічного забезпечення дошкільних закладів.
Активізувалася робота щодо створення сучасного методичного забезпечення варіативних форм здобуття дошкільної освіти з урахуванням призначення закладу, режиму роботи, інноваційних підходів щодо змісту та методів виховання, роботи з батьками та громадськістю.
Загальна середня освіта
Структура освітньої системи держави загалом і області зокрема не є оптимальною. Вона є гіпертрофованою, розпорошеною, а відтак витратною і недостатньо якісною. Передусім це стосується загальної середньої, вищої та й професійно-технічної освіти.
Частина закладів загальної середньої освіти є недостатньо ефективними через їх малокомплектність. Загальне співвідношення учитель – учень в області значно перевищує загальнодержавні показники, і ті, в свою чергу, є вищими, ніж в інших Європейських державах. Це зумовлює хронічне відставання заробітної плати освітян, високу плинність кадрів (до 7-8 відсотків), застарілість пенсіонерів у школі (10-20 відсотків), надмірне сумісництво (1572 вчителі викладають 3 і більше предметів, 654 педагоги не мають повного педагогічного навантаження), фемінізацію кадрів (87 відсотків вчителів шкіл – жінки), застарілу матеріально-технічну базу, що не відповідає сучасним вимогам За такої ситуації говорити про доступну якісну освіту немає сенсу.
Вирішення цих проблем можливе за умови оптимізації мережі навчальних закладів, де це можливо, з огляду на ефективність і якість їх функціонування. Імперативним має стати принцип: школа для дитини, а не для села! Саме цим пояснюються зміни у мережі шкіл області, не тільки кількісні, але і якісні.
Процес ліквідації малокомплектних або тих шкіл, які не функціонують, розпочався у квітні 2011 року. На цей час ліквідовано 16 шкіл: у Городищенському, Маньківському, Монастирищенському, Уманському, Тальнівському районах та м.Смілі - по 1 школі, у Корсунь-Шевченківському, Смілянському районах – по 2, у Канівському районі – 6.
Реорганізовано у нижчий ступінь або у навчально-виховний комплекс 16 навчальних закладів: у Городищенському, Драбівському, Чигиринському районах – по 1 школі, у Катеринопільському, Корсунь-Шевченківському, Тальнівському районах, м.Умані – по 2, в Уманському районі – 3.
Разом з тим, і створено 2 заклади нового типу: ліцей спортивного профілю на базі Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №34 і перший в області педагогічний ліцей на базі Уманської загальноосвітньої школи-інтернату ім. Ю.О.Гагаріна у співпраці з Уманським державним педагогічним університетом. Вирішується питання про відновлення початкової школи у с.Попівці Лисянськго району.
У 2011 році в області обліковується 130611 дітей віком від 6 до 18 років. Різними формами навчання охоплено 130272 учні (99,7 відсотка від загальної кількості дітей), не навчаються за станом здоров’я 339 дітей, не навчалися без поважних причин 15 учнів, з них: у м. Черкасах – 7, у Канівському – 3, у місті Умані – 2, у Корсунь-Шевченківському, Смілянському, Чигиринському районах – по 1 учню.
Загалом динаміка кількості дітей, які не навчаються без поважних причин, має тенденцію до зниження: у 2008 році виявлено 55 дітей, 2009 – 50 учнів, 2010 – 22, 2011 – 15. У 2011 році одержали свідоцтво про базову загальну середню освіту екстерном 31 учень, атестат про повну загальну середню освіту – 232 учні.
2599 дітей здобували професії у 14 міжшкільних навчально-виробничих комбінатах.
Чинна система профільного навчання в області реалізується через мережу закладів нового типу, спеціалізованих і профільних шкіл. Так, у минулому навчальному році у 150 школах для 8956 учнів були відкриті класи з поглибленим вивченням окремих предметів, запроваджено профільне навчання у 341 школі (9430 учнів). Діяли 34 освітні округи, які охоплювали 13739 учнів (11,7% ). Найбільше округів створено відповідними рішеннями у Монастирищенському (5 округів), Городищенському (4 округи), Маньківському (3 округи) районах. У 2011/2012 навчальному році планується створити ще 6 освітніх округів. У більшості регіонів базовим навчальним закладом у освітньому окрузі визначено міжшкільний навчально-виробничий комбінат. Разом з тим, зовсім не проводиться робота щодо створення освітніх округів у Тальнівському та Чорнобаївському районах.
Досвід запровадження профільного навчання засвідчує низку невирішених проблем. Так, сільські школи на загал не в змозі самотужки вирішити завдання профільної освіти, оскільки мають недостатні розвивальні, інформаційні, кадрові та й виховні можливості.
Особливого значення набуває опорна профільна школа, яка виконує функції методичного центру для найближчих шкіл. Проте в умовах недостатнього фінансування навіть опорні школи в окремих районах не відповідають вимогам сьогодення.
Ще однією проблемою є кількість і обсяги предметів, якими перевантажують учнів, а нерідко й обмежують їхній вибір. Ця ситуація ускладнюється різноманітними платними факультативами та спеціалізованими курсами.
Години варіативної частини навчальних планів у загальноосвітніх навчальних закладах області використовуються на 92,6 відсотка. Проте 100-відсоткове використання годин забезпечується лише у навчальних закладах Кам’янського, Смілянського, Черкаського, Чигиринського районів, міст Золотоноша, Сміла, Канів та Черкаси.
Нижчий середньообласного показник у Монастирищенському (84%), Христинівському (85,9%), Уманському (79%) районах, м.Умані (81%), Ватутіному (45%).
Характерною рисою освіти інноваційного типу є стимулювання і формування креативного типу мислення, творчого підходу до життя. Саме з цією метою у 18 регіонах області створено центри роботи з обдарованими дітьми. Ефективність роботи центрів засвідчують результати участі учнів області у різноманітних інтелектуальних конкурсах.
Так, у ІV етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад взяли участь 87 учнів із 12 районів і міст області. Зокрема, із міст Черкаси – 61 учень, Сміла – 5, Умань – 3, Черкаського, Чорнобаївського районів – по 4 учні, Городищенського – 3, Кам’янського – 2, Монастирищенського, Чигиринського, Лисянського, Корсунь-Шевченківського районів та м.Золотоноші – по 1 учню. 43 учні (51,7%) з них стали переможцями. Найбільшу кількість призових місць вибороли учні із міста Черкаси (29 учнів, що становить 64,4%), із шкіл нового типу – 30 учнів (66,7%); із шкіл сільської місцевості – 5 учнів.
У 2011 році з 51 учасника ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту робіт учнів-членів Малої академії наук перемогу отримали 26 учнів (51%): 5 учасників посіли І місце, 6 – ІІ місце, 15 – ІІІ місце. Це найвищий показник за останні 5 років .
Ріст результативності виступу учнівських команд на Всеукраїнському етапі простежується у Кам’янському, Тальнівському, Городищенському районах.
Власне, гарні кількісні показники дають нам підстави оцінити роботу з обдарованими дітьми як задовільну. Проте давайте подивимося на якість результатів нашої олімпійської команди. З 19 олімпіадних предметів, де наші учні брали участь, беззаперечним успіхом є результати з іспанської мови (1 місце у Всеукраїнському рейтингу), з 4 по 10 місце в Україні маємо з економіки, правознавства, фізики та німецької мови. Вперше у цьому році проводилися олімпіади з екології та педагогіки. І тут наші учні принесли збірній команді 7 і 10 місце відповідно. Однак маємо 17 місце з української мови, 21 – з англійської мови. І це при тому, що в області найбільша кількість профільних класів саме з цих предметів. Не може не турбувати нас результативність виступу юних хіміків: 2 роки поспіль 25-26 місце в Україні. До слова, з хімії маємо найгірший якісний показник за результатами ЗНО 2011 року. Отже, завданням № 1 для методичних служб усіх рівнів – поліпшення стану викладання хімії, відкриття класів з поглибленим вивченням хімії, організація позакласної і позашкільної роботи з цього предмета.
Хочу підкреслити позицію Головного управління щодо забезпечення балансу між природничо-математичною і гуманітарною складовими змісту освіти. Перехід до профільної старшої школи, запропоновані Міністерством освіти 14 профілів природничо-математичного і технологічного напрямів мають задовольнити найвибагливіші запити у вивченні математики, фізики, хімії, біології. На це спрямована і Державна цільова соціальна програма підвищення якості природничо-математичної освіти на період до 2015 року.
Інформатизація і комп’ютеризація освіти передбачає і каталізує загальні процеси розвитку суспільства і освіти. На жаль, від початку і дотепер комп’ютеризація часто розглядається переважно як певні технічні завдання: постачання комп’ютерів, підключення їх до мережі Інтернет, уведення в навчальний процес інформатики. Як свідчить статистика, з цими завданнями ми практично справилися.
Якщо на початок 2010/2011 навчального року у загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах області сучасної комп'ютерної техніки налічувалося 9156 одиниць, то на сьогодні встановлено 9345 комп’ютерів, із них відповідно в містах 4202, у сільській місцевості –5293. Працює 717 навчальних комп’ютерних комплексів, проте 211 з них - морально-застарілі так як встановлені ще у період 2000-2004 року, тому постає питання модернізації комп’ютерної техніки.
Одночасно із поставкою комп’ютерних комплексів встановлено ліцензоване програмне забезпечення (використовується 4563 ліцензійних програмних засобів).
Упродовж 2010-2011 навчального року кількість учнів 5-11 класів на одне робоче місце зменшилася і на сьогодні становить 7 учнів. Нижче середнього значення цього показника мають Канівський (4,7 учнів), Драбівський, Катеринопільський, Чорнобаївський (5 учнів), Смілянський, Уманський, Чигиринський, Шполянський (6 учнів), Маньківський (6,6), Звенигородський (6,9) райони.
Вище середнього значення цього показника у Городищенському, Христинівському (8,8), Жашківському, Черкаському (9 учнів), Кам’янському, Монастирищенському (8 учнів) та містах Ватутіному (26,3), Каневі (18,5), Умані (16 учнів), Черкасах (13,5), Золотоноші (12), Смілі (10 учнів).
До інформаційної мережі Інтернет мають доступ 99 відсотків навчальних закладів, власні сайти – 151 навчальний заклад.
Стовідсотково виконано доручення голови облдержадміністрації С.Б.Тулуба щодо забезпечення шкільних бібліотек комп’ютерною технікою та підключенням їх до мережі Інтернет. За 2010-2011 навчальний рік в шкільні бібліотеки поставлено 657 комп’ютерів.
Із стрімким розвитком інформаційно-комунікаційних технологій не тільки комп’ютери, а й мультимедійні засоби вже давно перейшли з розряду предмета вивчення до розряду засобу навчання. Для якісної організації навчально-виховного процесу у навчальних закладах області використовується 331 такий технічний засіб (73 інтерактивні дошки). Найбільше таких засобів у Черкаському (11 інтерактивних дошок), Корсунь-Шевченківському (10) районах та м.Черкасах (8). Жодної дошки немає у Жашківському, Канівському, Катеринопільському, містах Ватутіне та Золотоноша.
Проте значний обсяг наявних і доступних електронних ресурсів за основними якісними показниками не відповідає вимогам освітньої практики. Недостатньо вирішуються питання масового формування ІКТ-компетентностей учителів, учнів, керівників та інших категорій працівників освіти
Завдання щодо інформатизації освітньої галузі передбачені Державною цільовою програмою впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року. Нам їх і виконувати у новаму навчальному році.
Радикальні зміни в системі інформаційного забезпечення галузі можливі лише за умови принципово нових підходів до діяльності бібліотек навчальних закладів. Такий підхід передбачає і зміну ролі самого бібліотекаря. Кожен шкільний бібліотекар має стати помічником користувача інформаційної мережі. Вимогою часу стало також створення на базі шкільних бібліотек медіатек, інформаційно-бібліотечних, інформаційно-ресурсних центрів.
На жаль, очікуваних змін не відбулося. Позитивного досвіду щодо використання інформаційних ресурсів, формування інформаційної культури читачів, створення локальної мережі пошуку необхідної інформації набуто лише у 10 відсотках шкільних бібліотек.
У більшості ж шкіл застосування бібліотекарями сучасної ком'ютерної техніки обмежується друкуванням текстів, рекомендаційних списків літератури, анкет, матеріалів для оформлення книжкових виставок, рідше – створення абеткового каталогу, картотеки статей періодики.
Частково це пояснюється дефіцитом фахівців: лише 175 бібліотекарів (27 відсотків) мають відповідну бібліотечну освіту, 50 відсотків – мають вищу освіту, а 9 відсотків взагалі не мають ні бібліотечної, ні педагогічної освіти.
Не задовольняє нас і матеріально-технічний стан бібліотек. Із 634 шкільних бібліотек, які обслуговують майже 118 тисяч учнів, 32 потребують капітального ремонту, 57 відсотків – косметичного ремонту, 68 відсотків – з оновлення інтер’єру.
Життя висунуло перед керівниками закладів, бібліотечними працівниками нові вимоги. В умовах обмеженого фінансування у більшості навчальних закладів недостатньо поповнюється книжковий фонд шкільних бібліотек, передплачується науково-методична та педагогічна преса. На одного педагогічного працівника області припадає всього 0,62 педагогічних видань, а в 13 районах та містах області цей показник значно менший і становить від 0,29 до 0,59 видань.
Крім того, минулий навчальний рік, коли поставка підручників розпочалася лише у вересні і продовжувалася до кінця навчального року, переконав нас у необхідності модернізації бібліотечного обслуговування.
Сьогодні область забезпечена підручниками на 100% від плану завозу з урахуванням видань 2002-2004 років. Забезпеченість підручниками від потреби становить 96%. Відповідно до Плану завозу підручників для учнів 10 та 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів на цей час завезено 40 назв підручників, а це 59 відсотків від потреби. До початку навчального року всі підручники будуть завезені у школи.
Тож керівникам районів і міст, органів управління освітою необхідно:
передбачити у штатних розписах загальноосвітніх навчальних закладів посаду бібліотекаря, домагатися призначення на цю посаду спеціалістів з відповідною освітою;
провести навчання шкільних бібліотекарів із залученням фахівців бібліотечної справи;
кошти для передплати фахових і дитячих видань спрямовувати у першу чергу тим закладам освіти, які через технічні можливості не мають виходу в Інтернет;
ширше залучати до придбання художньої і наукової літератури батьків та громадськість.