Матеріали до доповіді начальника головного управління освіти І науки облдержадміністрації І. Д. Шарапи на серпневій конференції працівників освіти області 18. 08

Вид материалаДокументы

Содержание


Шановні колеги
Соціально-психологічна служба
У галузі дошкільної освіти
У початковій загальній освіті
У галузі загальної середньої освіти
Професійно-технічна освіта
Вища освіта
Дорогі колеги!
Подобный материал:
1   2   3   4

Оздоровлення

З кожним роком більше уваги приділяється літньому оздоровленню та відпочинку дітей. У 2010 році протягом літніх канікул функціонувало 988 таборів системи освіти, у яких оздоровилося та відпочило 48,6 відсотків дітей шкільного віку. Цього року організовано діяльність 1005 літніх таборів, де послуги з оздоровлення та відпочинку отримало понад 50 відсотків школярів.

На 41 одиницю зросла кількість пришкільних таборів з денним перебуванням, відпочинком у яких було охоплено понад 40 тис. школярів. Крім цього було організовано роботу 71 профільного табору, 268 таборів праці і відпочинку з денним перебуванням та 5 таборів обласного підпорядкування.

Збільшилася кількість стаціонарних дитячих таборів (5 одиниць). Такі табори функціонували у Кам’янському, Маньківському, Жашківському, Уманському та Канівському районах. Нові табори такого типу відкрито в Уманському та Канівському районах. Особливо слід відзначити роботу органу управління освітою Канівського району та колектив Ліплявського навчально-виховного комплексу, на базі якого відкрився заміський стаціонарний табір «Дивограй». Адже в короткі терміни ( протягом травня ) їм вдалося організувати належні умови для відпочинку дітей у закладі, зокрема побудувати нові внутрішні туалети та душові кабінки.

Слід відзначити належну організацію оздоровлення та відпочинку дітей у Чигиринському, Уманському, Христинівському, Монастирищенському, Чорнобаївському, Маньківському, Тальнівському районах та у м.Смілі, де відсоток охоплення дітей відпочинком та оздоровленням значно перевищує середньообласний.

З метою вивчення думки вчителів, учнів та батьків щодо створення сприятливого здоров'язбережувального освітнього середовища (оцінювання школярами стану свого здоров’я, рівня фізичної підготовки, їхнього ставлення до уроків фізичної культури, режиму рухової активності, рівня знань щодо впливу занять фізкультурою, спортом на стан здоров’я тощо) було проведено моніторинг рівня рухової активності як провідної детермінанти формування здорового способу життя дітей і молоді (1,3,5,8 класи). Результати анкетування означених категорій респондентів дали підстави зробити такі висновки:

1. Програма з фізичного виховання вчителями оцінена як така, що відповідає вимогам сьогодення щодо формування здорового способу життя (вчителі й батьки вважають, що оптимальним навантаженням є 3 уроки фізкультури на тиждень);

2. Додаткове фізичне навантаження найкраще організовано під час уроків, у дітей недостатньо сформовані навички організації рухової активності після уроків (на думку учнів та батьків, причинами цього є: відсутність або недотримання режиму дня; стан здоров’я; недосипання, втома протягом дня; багато часу відводиться телевізору або комп’ютеру; у вільний час займаються справами, які не пов’язані з активними рухами; приділяють багато часу навчанню);

3. Спостерігається погіршення стану здоров’я дітей зі збільшенням віку (більшість учнів вважають, що рівень їхньої фізичної підготовки задовільний, але серед учнів міських шкіл, які вважають свою фізичну підготовку високою, простежується тенденція до погіршення стану здоров’я зі збільшенням віку).

Рекомендуємо обговорити означені проблеми у професійних об’єднаннях освітян, педагогічних колективах загальноосвітніх навчальних закладів. На основі методики самооцінювання розробити проекти створення сприятливого здоров'язбережувального освітнього середовища, реалізація яких вимагатиме внутрішньошкільних ресурсів, тісної співпраці з батьківською громадськістю та іншими зацікавленими суб’єктами.

Шановні колеги! У сучасному світі на дитину чатують небезпеки, про які ще десяток-другий років тому навіть не говорилося: поширення СНІДу, наркоманії, тютюнопаління, проституції, підліткової злочинності. Особлива актуальність проблеми бачиться з огляду на наступне. Складається нестійка тенденція щодо дитячої злочинності і правопорушень. Згідно з даними управління МВС України у Черкаській області у 2010 році зменшилася кількість учнів із 210 до 116, які знаходяться на обліку в органах внутрішніх справ за скоєння різного роду правопорушень. Проте 62 учні загальноосвітніх навчальних закладів скоїли злочини, що на 16,9 відсотка більше, ніж у 2009 році. Понад 90 відсотків скоєних злочинів - це крадіжки державного і власного майна громадян. За І півріччя 2011 року кількість злочинів серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів дещо зменшилась (31 – у 2011 році, 37 – у 2010 році), зокрема, серед учнів інтернатних навчальних закладів (1 учень у 2011 році, 9 у 2010 році). Проте постерігається ріст злочинності серед учнів професійно-технічних навчальних закладів на 37,5%.

У вирішенні цих соціальних проблем велику роль відіграють узгоджені дії органів управління освітою із службами сім’ї, дітей та молоді й внутрішніх справ. Крім того, упродовж останніх років ми надбали у цій сфері нових партнерів: ПРО ООН, ЮНІСЕФ, Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні, Глобальний фонд боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією та інші.

З метою формування у школярів позитивної мотивації до здорового способу життя, культури здоров’я, духовності та моралі у навчальних закладах впроваджуються освітньо-профілактичні програми.

Обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників підготовлений 661 педагог-тренер програм «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя», «Молодь на роздоріжжі», «Корисні звички» та «Цікаво про корисне», проекту «Діалог». Протягом 2011 року навчанням за такими програмами було охоплено 9875 учнів. На курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників відповідну підготовку щодо формування компетентності з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу щорічно отримують близько 3500 осіб. Протягом 6 місяців 2011 року підготовлено 1791 учителя.

Продовжується робота з розширення та удосконалення діяльності мережі Шкіл сприяння здоров’ю. Видано низку методичних посібників з питань організації їх діяльності, проведено інтернет-семінар щодо впровадження у навчальний процес здоров’язберігаючих технологій. На цей час обласна мережа Шкіл сприяння здоров’ю становить понад 300 навчальних закладів. До Національної мережі увійшло 26 навчальних закладів Черкаської області.

Важливу роль у житті школярів відіграє учнівське самоврядування. Через його діяльність у загальноосвітніх навчальних закладах області реалізується ряд заходів та проектів, спрямованих на формування у школярів кращих рис громадянина-патріота, зокрема інтернет-проект «Ми – патріоти Черкащини». Кращі матеріали демонструються на веб-сторінці обласної Ліги старшокласників, яка функціонує на сайті обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників з 2009 року. У січні 2011 року підведено підсумки роботи школярів у проектах. Кращою визнано роботу лідерів учнівського самоврядування Золотоніського, Городищенського, Корсунь-Шевченківського, Уманського, Чорнобаївського, Кам’янського районів.


Соціально-психологічна служба

Суттєву допомогу у подоланні негативних явищ у молодіжному середовищі надає психологічна служба. В області функціонує 6 центрів практичної психології та соціальної роботи у містах Черкаси, Ватутіне, Сміла, Смілянському, Городищенському та Корсунь-Шевченківському районах. У районних та міських методичних кабінетах працює 33 методисти, які відповідають за діяльність психологічної служби, та 795 фахівців, які працюють у навчальних закладах (на 24 більше, ніж у 2010 році). На фоні інших областей України Черкащина посідає 6 місце щодо забезпечення навчальних закладів працівникам психологічної служби. Достойно виглядаємо ми, посідаючи ІІ місце, у питанні забезпечення навчальних закладів соціальними педагогами (61,1%). Проте щодо забезпечення посад практичних психологів ситуація складається гірше (37,8%). Краще забезпечені практичними психологами навчальні заклади Уманського (98%), Черкаського (96,3%), Звенигородського (96%), Кам’янського (95,5%) районів та міст Черкаси (92,1%) й Умань (86,7%). В інших районах ситуація потребує якнайшвидшого вирішення шляхом запровадження інноваційної моделі надання адресної соціально-психологічної допомоги учасникам освітнього процесу.

Але навіть найефективніша взаємодія не зможе замінити вчителя, який завжди повинен виявляти готовність захистити дитину від впливу небезпек. Натомість у підготовці вчителя допоки недостатньою є психолого-педагогічна складова. А навчальний предмет слід розглядати лише як поле діяльності, в якому виховується людина. Суб’єкт-суб’єктну взаємодію на основі довіри та взаємоповаги може забезпечити тільки ефективний педагог.

Підвищенню ефективності просвітницької роботи щодо здорового способу життя сприяє також й система позакласної роботи, зокрема метод „рівний – рівному”: передання знань від однолітка до однолітка. Переваги такої форми роботи полягають у тому, що підлітки більше розуміють свої проблеми й довіряють один одному.

Інноваційний розвиток. Керівництво закладом

Інноваційна діяльність навчальних закладів Черкащини характеризується системним експериментуванням, апробацією та застосуванням інновацій в освітньому процесі.

Усього в області інноваційну діяльність у ході дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня здійснюють 42 навчальні заклади (17 напрямів дослідження); у ході експериментальної діяльності регіонального рівня – 35 навчальних закладів (9 напрямів дослідження). Таким чином, всього 77 експериментальних навчальних закладів області здійснюють дослідно-експериментальну роботу за 26 напрямами. Крім цього, 31 опорний навчальний заклад досліджує актуальні питання освітньої діяльності; у 89 навчальних закладах упроваджуються 26 інноваційних програм та 12 проектів.

У галузі дошкільної освіти

1. З метою навчально-методичного забезпечення впровадження програм розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» та «Впевнений старт» розпочинається упровадження інноваційної технології формування у дітей дошкільного віку здоров’язбережної компетентності, розробленої кандидатом педагогічних наук, завідувачкою кафедри освітнього менеджменту і педагогічних інновацій Черкаського ОІПОПП Т.К.Андрющенко.

2. Дошкільні навчальні заклади Золотоніської міської ради продовжать дослідження проблеми «Інформаційно-комунікаційні технології в дошкільній освіті» та «Модернізація контрольно-коригуючої діяльності керівника дошкільного навчального закладу та навчально-виховного комплексу „Дитячий садок – школа” з питань дошкільної освіти».

У початковій загальній освіті

1. З метою підготовки педагогів області до впровадження нового Державного стандарту лабораторією дошкільної та початкової освіти Черкаського ОІПОПП в системі клубно-дистанційної форми методичної роботи здійснюється розробка навчально-методичного забезпечення формування ключових компетентностей молодших школярів.

2. Успішно триває дослідно-експериментальна робота всеукраїнського рівня «Організаційно-педагогічні умови використання інформаційних комп'ютерних технологій у позаурочній діяльності учнів початкової школи» (на базі Городищенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 Городищенської районної ради).

3. Продовжиться робота щодо широкої популяризації напрацювань, отриманих у ході дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня за темою «Формування інтелектуальної культури особистості у межах навчально-виховного процесу загальноосвітніх навчальних закладів».

У галузі загальної середньої освіти

1.Успішно завершена дослідно-експериментальна робота всеукраїнського рівня з теми „Особистісно-зорієнтоване виховання і навчання в умовах школи нового типу” на базі гімназії імені В.Т.Сенатора Смілянської міської ради; з проблеми «Педагогічні засади формування навчально-виховного середовища у загальноосвітніх закладах сільської місцевості» на базі Зарічанського, Моринського, Гарбузинського, Драбівського, Деренківецького, Кіровського навчально-виховних комплексів Корсунь-Шевченківської районної ради; регіонального рівня НВК № 7 ”ЗНЗ І-ІІ ступенів – колегіум” Уманської міської ради з теми „Впровадження семестрово-цикло-блокової системи навчання”. Результати її поширюватимуться серед навчальних закладів області.

2. З метою апробації сучасних теоретико-методологічних положень щодо профільного навчання, дослідження можливих шляхів його впровадження продовжуватиметься дослідно-експериментальна робота:

- всеукраїнського рівня за темою «Модель профільної школи як навчально-виховне середовище розвитку і саморозвитку особистості учнів». на базі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 15 м. Черкас;

- з проблеми художньо-естетичної освіти та виховання (на базі Шевченківської спеціалізованої школи-інтернату з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю Черкаської обласної ради, Канівської спеціалізованої ЗОШ № 6, Руськополянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Черкаської районної ради, Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №20 Черкаської міської ради);

- з проблеми ефективності використання варіативної частини навчального плану в умовах реалізації економічного профілю навчання (на базі Городищенського економічного ліцею);

- з методики розвитку компетентної особистості для життя в інформаційному суспільстві (на базі природничо-математичного ліцею Смілянської міської ради).

3. У ході дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня досліджуватимуться актуальні проблеми виховної діяльності сучасного навчального закладу, а саме:

- «Особистісно орієнтована модель формування гуманістичних цінностей учнів» (Черкаська гімназія № 31);

- «Створення інноваційної моделі формування та розвитку патріотичних почуттів учнів загальноосвітніх навчальних закладів» (на базі 10 навчальних закладів Звенигородського, Корсунь-Шевченківського та Чигиринського районів);

- «Виховання культури демократії старшокласників засобами телекомунікаційних проектів» (на базі Смілянського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 – колегіум» Смілянської міської ради);

- «Виховання політичної культури старшокласників на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій» (на базі Шполянськиого НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 – ліцей» Шполянської районної ради Черкаської області);

- «Організація навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу на засадах суб’єктно-вчинкового підходу» (на базі Канівської гімназії імені Івана Франка);

- «Створення сприятливого освітнього середовища як чинника формування компетентного випускника сучасної школи» (на базі Смілянського природничо-математичного ліцею Смілянської міської ради);

- «Організаційно-педагогічні умови інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу» (на базі Першої міської гімназії Черкаської міської ради);

- «Формування національної свідомості й самосвідомості учнів засобами класичного та національного мистецтва» (на базі Шевченківської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю Черкаської обласної ради) та ін..

Успіх цієї роботи залежить передусім від керівника навчального закладу. Більшість із них ми вважаємо грамотними управлінцями, які розуміють, що ефективне витрачання будь-яких (нехай навіть найменших) коштів передбачає їх вкладення, перш за все, в розвиток учителів.

Шановні колеги-директори навчальних закладів. Від кого, перш за все, залежить якісне виконання завдань, які Ви ставите, якість Ваших управлінських рішень? Очевидно, що від якості підлеглих Вам вчителів: від їх ерудиції, компетентності, професійної кваліфікації, здатності розуміти проблеми школи та її керівників і тому подібне. Якщо Вас, як керівника, не влаштовує що-небудь з перерахованого в кадрах, то поставте собі запитання: «Скільки власних сил, часу, коштів Ви витратили на те, щоб кваліфікація вчителів Вас задовольнила?» У відповіді на нього і міститься причина того факту, що багато Ваших управлінських рішень реалізуються підлеглими неграмотно, неефективно. Якщо хочете мати інших виконавців — вкладайте творчі сили, час, кошти в учителів, зокрема, у їхній професійний розвиток. Сказане мною засновано на теорії управління, а нехтувати нею — це ігнорувати закони природи.

Методичних функцій директора ніхто не відміняв. Постає закономірне питання, чи зможе директор, який сам не веде та не відвідує уроків вчителів з метою їх аналізу і оцінки, не займається вихованням педагогів і методичною діяльністю, робити зауваження вчителям, давати оцінку їхній педагогічній діяльності (що зобов'язаний робити, але чи він має право, чи компетентний)? Як він вирішуватиме конфлікти, залагоджуватиме протиріччя між вчителями, вчителями і батьками, вчителями та учнями, вчителями та своїми заступниками, якщо він повністю відсторонився від педагогіки (науки, досвіду та особистої практики)?

Із сказаного випливає, що повне перетворення директора школи із вчителя вчителів у «чистого» топ-менеджера допускати не можна. Кожен, хто зараз працює на посаді директора школи, повинен зрозуміти, що він і головний вчитель, і головний менеджер, а не або/або. Якщо це не під силу, значить, потрібно робити вибір: або опанувати обидві іпостасі, або змінити посаду.


Професійно-технічна освіта

Професійно-технічна освіта області представлена 23 державними професійно-технічними навчальними закладами (далі ПТНЗ). Фінансування 5-ти ПТНЗ здійснює Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, 16 - з місцевих бюджетів за рахунок між бюджетних трансферів. Крім того в області функціонує 86 закладів професійно-технічної освіти інших форм власності і підпорядкування.

Середньорічний контингент державних ПТНЗ становить 10 тисяч учнів і слухачів, які навчаються за 129 професіями.

Щорічно державні ПТНЗ випускають понад 4,5 тисячі кваліфікованих робітників, з яких 86,5% відсотків одержують кваліфікацію з двох-трьох професій.

У 2010 році працевлаштовані на підприємства, в установи, організації 98% випускників державних ПТНЗ.

Як свідчать показники сучасного стану соціального партнерства у сфері професійно-технічної освіти Черкаської області на регіональному рівні відбулися позитивні зрушення у взаємовідносинах зацікавлених сторін. Діяльність державних професійно-технічних навчальних закладів чітко спрямована на кінцевий результат – реальне працевлаштування випускників за одержаними професіями на основі взаємодії навчальних закладів і підприємствами роботодавцями.

Здійснюються моніторинги ринку праці та анкетування як роботодавців, так і випускників на підприємствах, де вони були працевлаштовані на рік раніше. Зафіксовано факт що 30 процентів випускників не закріплюються на підприємствах. Якщо врахувати, що у 2008 році випуск становив 4280 учнів, 2009 – 4114, 2010 – 4623 учня, то всього за три роки втрати підприємств в робочій силі становлять більше 4-х тисяч осіб. Причини різні. Це і низька заробітна плата, погані умови роботи, відсутність соціального захисту та перспектив.

Для створення реальних виробничих умов та наближення навчального процесу до виробництва, ознайомлення учнів із сучасними виробничими технологіями ПТНЗ області створюють навчально-тренувальні, практичні фірми, центри, дільниці. В області таких навчальних дільниць функціонує 21. Застосовується дуальна система підготовки.

Важко вирішується питання про проходження учнями платної виробничої практики. Не дивлячись на прийняття багатьох нормативних актів та спільних рішень, роботодавці ще не повністю усвідомлюють важливість платної практики в плані зацікавленості випускника підприємством, підвищення свого кваліфікаційного рівня і, що важливо, майбутніх прибутків самого підприємства. На сьогодні у міських училищах проплата за практику становить близько 80%, але в сільських училищах менше 60%. Слід врахувати і те, що роботодавець виплачує мінімальну заробітну плату практиканту, причому всім однаково, що викликає у фактично готового робітника негативне ставлення до підприємства і в деякій мірі до обраної професії.

Не вирішеною залишається проблема кадрового забезпечення професійної підготовки. Зокрема, через невеличку заробітну плату виробничники не йдуть до ПТНЗ.

Головним управлінням освіти і науки облдержадміністрації розроблена Програма підготовки кваліфікованих робітничих кадрів Черкаської області на 2010-2012 роки, яка затверджена колегією Головного управління. Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №495 „Про затвердження Державної цільової програми розвитку професійно-технічної освіти на 2011-2015 роки”, наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 07.06.2011 № 541 „Про Державну цільову програму розвитку професійно-технічної освіти на 2011-2015 роки” розробляється проект програми розвитку професійно-технічної освіти Черкаської області. У цей час збираються пропозиції, які будуть узагальнені і враховані до проекту програми, яку планується розглянути на сесії Черкаської обласної ради у жовтні 2011 року. Вона спрямована на реалізацію державної політики у системі професійно-технічної освіти з урахуванням попиту населення та реальних потреб регіону.

Реформувати професійно-технічну освіту потрібно, а почати з моніторингу ринку праці, створення ефективної системи взаємодії науки, освіти, виробництва, фінансово-кредитної сфери у розвитку науки і техніки, інноваційної діяльності, подолання відірваності навчально-виробничого процесу від сучасного виробництва.

Необхідно завершити комп’ютеризацію професійно-технічної освіти, забезпечити матеріально-технічне її оснащення. Впроваджувати нетрадиційні навчальні технології, зокрема, мобільні, гнучкі, короткотермінові, модульні програми, які повною мірою задовольняли б потреби роботодавця великого, середнього і малого бізнесу.

Розробити систему заохочення випускників навчальних закладів різних типів для закріплення їх у галузях виробництва.

Реалізувати впровадження в навчальний процес нових професій, удосконалення та оновлення змісту освіти, організації професійного навчання незайнятого населення, що є запорукою підвищення ефективності роботи підприємств, установ, організацій та професійно-технічних навчальних закладів.

Забезпечити системне поєднання професійно-технічної освіти із загальною середньою та вищою освітою.

На державному рівні забезпечити структурну фінансову та організаційну співпрацю між державними ПТНЗ та державними центрами зайнятості, що дасть змогу оперативно реагувати на потреби ринку праці і знівелювати дисбаланс між попитом і пропозицією.

Також необхідною умовою оперативного реагування ПТНЗ на потреби ринку праці є здатність в короткі терміни впроваджувати в навчальний процес нові професії з відповідним матеріально-технічним та матеріально-методичним забезпеченням й висококваліфікованими педагогічними кадрами. Для забезпечення такої оперативності слід передати в обласні управління освіти повноваження з розгляду і прийняття рішень про можливість надання ліцензій, атестації та акредитації навчальних закладів відповідно до законодавства.

Реалізація зазначених змін забезпечить підвищення якості та доступності професійно-технічної освіти, оперативність у вирішенні питань щодо фінансування потреб державних ПТНЗ, швидке реагування на потреби кожної окремо взятої галузі економіки, створить злагоджену взаємодію навчальних закладів з підприємствами роботодавцями та збереження мережі професійно-технічних навчальних закладів.

Вища освіта

Сьогодні 29 вищих навчальних закладів Черкащини здійснюють освітню діяльність за освітньо-кваліфікаційними рівнями „молодший спеціаліст”, „бакалавр”, „спеціаліст”, „магістр” за 426 спеціальностями, значна кількість яких дублюється у 2, 3, а то і 5 вищих навчальних закладах. Аналогічна ситуація спостерігається і у технікумах та коледжах. Так, лише відсоток спеціальностей напряму Економіка і підприємництво становить близько 19, трохи нижчий відсоток за напрямом підготовки „Інформатика та обчислювальна техніка”.

Ми зробили глибокий аналіз діяльності вищих навчальних закладів, визначили перелік спеціальностей, які повторюються, обговорили на засіданні Ради ректорів (директорів), яке відбулося на базі Золотоніського технікуму ветеринарної медицини Білоцерківського державного аграрного університету за участю заступника голови Ю.В.Тимошенка. З метою вироблення конкретних пропозицій з означеного питання була створена і затверджена робоча група.

Проте занепокоєння керівників вищих навчальних закладів викликає суттєве зменшення кількості випускників загальноосвітніх шкіл. Сьогодні ми в області, як і в Україні в цілому маємо ситуацію, коли практично немає системного конкурсу абітурієнтів, натомість є значна конкуренція між закладами освіти за останнього.

Співвідношення кількості випускників загальноосвітніх навчальних закладів та ліцензованого обсягу місць у ВНЗ в останні роки таке, що, якщо дозволяють фінансові можливості батьків, студентами стають усі бажаючі. Додамо, що бажаючими часто-густо є саме батьки, а не діти.

Не зупиняючись на проблемі покращення співвідношення кількості випускників та ліцензованого обсягу місць у ВНЗ, звернемо увагу на той факт, що така доступність вищої освіти призводить до відповідного ставлення випускників шкіл до підготовки до вступу та здобуття вищої освіти. Відсутність реального, а не „паперового” конкурсу, коли підраховують не кількість абітурієнтів, а кількість заяв на одне місце, ніяк не стимулює випускників шкіл до систематичного та поглибленого вивчення дисциплін, які є базовими для оволодіння майбутньою спеціальністю.

Так, за результатами вступної кампанії до вишів Черкащини було подано близько 20 тисяч заяв абітурієнтів, з яких 60 відсотків у 7 ВНЗ ІІІ-ІУ р.акр. на 2 тисячі місць державного бюджету.

Суттєве зменшення обсягів державного замовлення, на 24,7 відсотка, в порівнянні з минулорічними показниками у ВНЗ ІІІ-ІУ р.акр. призвело до збільшення конкурсу на одне місце, що в середньому становив 6,5 осіб. У ВНЗ 1-ІІ р.акр. конкурс на 1 державне місце становив від 1,4 особи (у закладах, підпорядкованих Міністерству культури ) до 4,4 та 4,8 осіб відповідно у Черкаському комерційному та Черкаському державному бізнес-коледжі.

Така кількість поданих заяв від 6 тисяч випускників загальноосвітніх навчальних закладів ц.р., враховуючи, що частина з них вибрала виші інших регіонів України, свідчить про низьку мотивацію абітурієнтів до навчання.

Ускладнює ситуацію і викликає занепокоєння і факт функціонування на території області 29 відокремлених структурних підрозділів 26 ВНЗ та якість надання ними освітніх послуг. Головне управління освіти і науки працює над вивченням доцільності здійснення ними освітньої діяльності, оскільки реалізація фундаментальної освіти передбачає забезпечення студентів не просто набором конкретно визначених знань, які можуть бути з часом використані у практичній діяльності, а такими знаннями, які складуть методологічну базу для вироблення власних уявлень та позицій, постійного самовдосконалення, здатності динамічного аналізу та мобільної інтеграції до оточуючого середовища.

Це значною мірою пояснюється відсутністю професійної орієнтованості учнів. За чинними правилами вступу до ВНЗ документи можна подавати у декілька навчальних закладів. Це дуже прогресивне починання, яке розширює можливості абітурієнтів, насправді призводить до того, що планується вступ на навчання на дуже відмінні один від одного напрями навчання: одночасно подаються документи в технічні та гуманітарні ВНЗ. Безумовно, є категорія учнів, природні здібності та рівень знань яких дозволяють опанувати будь-яку спеціальність, але для переважної більшості спроба вступати на відмінні спеціальності свідчить про те, що абітурієнтові не важливо, яку освіту здобувати.

Однак, вирішення проблеми якості освіти, формування у молоді професійних компетентностей, навичок, здатності та здібності до виконання професійної трудової діяльності повинні забезпечувати випускнику навчального закладу можливість реалізувати отримані знання. Однак, головним недоліком вищої школи є втрата зв’язків між виробництвом, освітою і наукою з однієї сторони і невідповідність між обсягами підготовки фахівців і робітничих кадрів з іншої.

Питання працевлаштування молоді в цілому, а особливо отримання першого робочого місця випускниками ВНЗ, сьогодні намагаються вирішити як на рівні держави, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, органів виконавчої влади, але на практиці це непросте завдання лягло важким тягарем на плечі університетів, призначення яких навчати, а не шукати студентам місце роботи. Треба констатувати, що для багатьох університетів це завдання стало просто нездійсненним, оскільки закладів практично немає реальних важелів для вирішення цієї проблеми.

Зрозуміло лише одне: заходи із поліпшення системи освіти мають бути комплексними, погодженими з усіма ланками освіти – дошкільною, середньою, довузівською і післядипломною.


Шановні учасники конференції!

Важливою, а нерідко й вирішальною, умовою ефективного функціонування системи освіти є чітка взаємодія органів управління освітою (від адміністрації навчального закладу до Головного управління) між Головним управлінням і органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, профспілками, громадськістю, засобами масової інформації. Власне, чітка взаємодія і співпраця всіх цих суб’єктів і є стрижнем державно-громадської моделі управління освітою.

І така взаємодія цілком можлива. Ми завжди знаходимо спільну мову з обкомом Профспілки бо об’єднують нас спільні цілі – розвиток освіти в області.

На сьогодні, у міру утвердження у нашій країні громадянського суспільства, повноправним суб’єктом управління освітою все частіше стають всі інституції суспільства. Важлива роль у цьому освітньо-педагогічному полі належить ЗМІ. Від журналістів сьогодні багато що залежить. Точність передачі інформації про зміни в освіті, неупередженість в оцінках цих змін, залучення громадськості не лише до обговорення, а й до прийняття рішень – все це важливі елементи громадської взаємодії в управлінні процесами в освіті. І я хочу щиро подякувати представникам всіх засобів масової інформації, які розуміючи важливість освітньої сфери, приділяють її висвітленню все більше уваги, сприяють утвердженню в громадській думці пріоритету освіти, а врешті-решт людини і її розвитку.

Але, звісно, головна відповідальність за стан справ в освіті лежить на органах державної влади. На сьогодні важливо, щоб кожен управлінець, незалежно від того, працівник обласного управління це чи спеціаліст районної ланки, бачив цілісний процес модернізації освіти, а не лише окремі його фрагменти, чи лише ту ділянку, за яку він особисто відповідає. З повною відповідальністю можу твердити, що саме на такому рівні ми співпрацюємо з обласною державною адміністрацією, обласною радою, Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, зі структурними підрозділами облдержадміністрації.

Не було жодної важливої проблеми, щодо шляхів вирішення якої Головне управління не радилося з регіонами, обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників. Пошуки адекватної відповіді на демографічну ситуацію, організація профільного навчання й створення освітніх округів, нові навчальні плани й програми – з усіх цих та інших питань ми виробляли солідарні рішення.

Прикро тільки, що за 3 останні роки кількість державних службовців в органах управління освітою зменшилася на 51, або 35 відсотків. І сьогодні роботу найбільшої за чисельністю галузі в області організовують 95 управлінців, а в 5 районах відділ освіти – це 2 особи: начальник і спеціаліст.

Звертаюсь до голів районних рад, заступників голів райдержадміністрацій. Реформуючи систему державної служби на відповідній території, передбачте чільне місце у новоствореній системі органам управління освітою.


Дорогі колеги!

Ми стоїмо на порозі нового навчального року. Усі навчальні заклади готові прийняти своїх учнів, вихованців, студентів. Діти зайдуть у відремонтовані, обладнані класи, відкриють нові підручники, привітаються із молодим, креативним учителем-випускником Уманського чи Черкаського університету, і з задоволенням візьмуться до навчання.

26 серпня колегія Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України окреслить основні завдання на новий навчальний рік. Від імені колегії Головного управління освіти і науки облдержадміністрації я бажаю всім успіхів у вирішенні цих завдань.