”Використання математичних пакетів при вивченні математики у вищій школі ”
Вид материала | Документы |
СодержаниеРозв’язок задачі в пакеті Mathematica 4.1 |
- Використання елементів інтерактивних технологій при вивченні хімії, 101.02kb.
- Л. А. Карташова використання інтернет-ресурсів у вищій школі, 130.09kb.
- Верхньодніпровська районна державна адміністрація дніпропетровської області відділ, 70.12kb.
- Використання інтерактивних методів навчання при викладанні математики в школі, 42.75kb.
- В.Є. Використання пакету mathcad при вивченні дисципліни “чисельні методи” студентами, 92.57kb.
- «Реалізація модульно-рейтингової системи навчально-виховного процесу при вивченні математики», 14.51kb.
- Методика формування творчої особистості при вивченні математики Роль гри та нестандартних, 268.12kb.
- Матеріали для проведення математичного тижня в школі, 340.44kb.
- Методика застосування ікт при вивченні математики в доступних форматах. Практична робота, 101.15kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення математики в 2011-2012, 157.74kb.
Розв’язок задачі в пакеті Mathematica 4.1:
1. Вводимо початкові дані задачі і будуємо інтерполяційний многочлен:
data: {{0.11, 9.05421), (0.15, 6.61659}, {0.21, 4.6917},
{0.29, 3.35106}, {0.35, 2.73951},{0.4, 2.36522}}
twoInterpolation[data] InterpolatingFunction[{{0.11, 0.4}}, <>]
{funi[0.15], luni[0.314], find[0.4])
{6.61659, 3.07646, 2.36522}
2. Побудуємо графік табличний заданої функції:
gl:=PlotLaga, a, 0, 0.5
g2:=ListPlot 0.11 9.05421 0.15 6.61659
0.21 4.69170 0.29 3.35106 0.35 2.73951
0.4 2.36522, PlotStriePointSifle 02 Show[9l, g2, PlotHange-» {2, 10}];
3. Складемо функцію, що повертає значення в заданій точці з використанням інтерполяційного многочлена Лагранжа:
BeginPackege [" Lagrange ' Lagr'" ]
Begin["'Private'"]
s := 0
x:={0.11, 0.15, 0.21, 0.29, 0.35, 0.4}
у := (9.05421, 6.61659, 4.6911, 3.35106, 2.73951, 2.36522}
Do i := 1;
Do if j == i. Continued,
1 = 1* (a-Part[x, j])/[Part[x, i]-Part[x, j])],
1, 6}];
l = l>>Part[y, i];
s = s + l, (i, 1, 6}] Lag[a] = s End[] EndPackege[]
Мал. 3. Фрагмент документа в Mathematica розв’язку задачі інтерполяції за допомогою многочлена Лагранжа
Розв’язок задачі в пакеті MatLAB:
1. Введення початкових даних задачі:
X=[0.11,0.15,0.21,0.29,0.35,0.4];
Y=[9.05421,6.61659,4.69170,3.35106,2.73951,2.36522];
2. Побудова графіка функції, заданої таблично:
plot([0.11,0.15,0.21,0.29,0.35,0.4],[9.05421,6.61659,4.69170,3.35106,2.73951, 2.36522],'+')
3. Створення m-файла, реалізовуючого розв’язок задачі інтерполяції за допомогою многочлена Лагранжа:
function [C,L]=lagrang(X,Y)
Х=[0.11,0.15,0.21,0.29,0.35,0.4] % Вхід - X - вектор абсцис
Y=[9.05421,6.61659,4.69170,3.35106,2.73951,2.36522] % У - вектор ординат
% Вихід - матриця коефіцієнтів інтерполюючого полінома Лагранжа
% L - матриця коефіцієнтів полінома Лагранжа
w=length(X); n=w-l
L=zeros(w,w); % Формування коефіцієнтів полінома Лагранжа
For k=l: n+l
V=l;
For j=l: n+l
V=conv(V,poly(XG)))/(X(k)-X(j)); end end
L(k,:)=V; end
% Визначення коефіцієнтів інтерполюючого полінома
% Лагранжа C=Y*L;
4. Далі необхідно виконати наступну послідовність команд:
X=[0.11,0.15,0.21,0.29,0.35,0.4];
Y=[9.05421,6.61659,4.69170,3.35106 2.7395 1,2.36522];
lagrang(X,Y) % визначення коефіцієнтів многочлена Лагранжа
Х = Columns 1 through 5
0.1100 0.1500 0.2100 0.2900 0.3500 Column 6
0.4000 Y = Columns 1 through 5
9.0542 6.6166 4.6917 3.3511 2.7395 Column 6 2.3652 n = 5
ans = 1.0*Coluns 1 through 5
-0.7109 1.0734 -0.6521 0.2033 -0.0342 Column 60.0029
% Складений многочлен виглядатиме так:
-7109х5 +10734х4 -6521х3 +2033х2 -342х + 29
polyval(lagrang,0.314) % знаходження значення функції в точці 0,314 з допомогою складеного многочлена Лагранжа
Х = Columns I through 5
0.1100 0.1500 0.2100 0.2900 0.3500 Column 6
0.4000 Y = Columns 1 through 5
9.0542 6.6166 4.6917 3.3511 2.7395 Column 6
2.3652 n = 5
3.0735
5. Побудова графіка побудованого інтерполяційного многочленна Лагранжа
dd=lagrang;r=polyval(dd,X);plot(r,'+')
Мал. 6 . Фрагмент документа в MatLAB розв’язку задачі інтерполяції за допомогою многочлена Лагранжа
Розв’язок задачі в пакеті MathCAD:
Складемо функцію, що повертає значення функції у вказаній крапці
lagrang(vx,vy,0.3.14)=3.073 5
Вводимо матриці початкових даних:
Знаходимо величину n - показник ступеня многочлена:
n:= length(vx) - 1
Задаємо змінні:
i:=0..n j:=0..n
Побудуємо графіки многочлена f(x), отриманого по формулі Лагранжа, полінома Р(х) і даних значень табличний заданої функції vy :
Мал. 7 . Фрагмент документа в MathCAD розв’язку задачі інтерполяції за допомогою многочлена Лагранжа.
Порівняльний аналіз наведених вище фрагментів документів, створених в ході рішення розглянутої задачі за допомогою програмних засобів, дозволяє зробити наступні висновки:
- Написання програми на мові програмування вимагає від студента знання мови програмування, яке, як показує практика викладання, не завжди відповідає рівню, що вимагається, що істотно уповільнює процес розв’язку задачі.
- Mathematica, Maple, MatLAB, MathCAD об'єднали в собі велику кількість відомих математичних методів. Це привело до того, що список доступних команд і функцій більше тисячі, що з неминучістю утрудняє використовування математичних пакетів в навчальному процесі.
- В пакеті MathCAD достатньо проста вхідна мова, максимально наближена до звичайної математичної мови. Робочий лист пакету можна використовувати як звичайний робочий зошит.
Графічна візуалізація завдання і виведення результатів математичних обчислень робить перераховані пакети привабливим засобом для візуалізації розв’язку. Проте для вирішення задачі, наприклад в MatLAB, необхідно складати спеціальний файл, відкриваючи при цьому додаткове вікно.
Для зміни початкових даних (пакет MatLAB) команду необхідно скопіювати з вікна Command History, потім змінити значення і запустити на виконання.
Об'єм кожного пакету розрізнений. Наприклад, пакет MatLAB в п'ять і більш разів займає більше простору на жорсткому диску ніж Maple або MathCAD.
Мова пакетів Mathematica, MatLAB і Maple вимагає обов'язкової розстановки розділових знаків, без яких команда буде прочитана як неправильна або на екрані відображатимуться всі результати проміжних обчислень.
Таке систематичне застосування математичних пакетів у викладанні різних дисциплін дозволяє говорити про формування професійної компетентності майбутнього фахівця, у тому числі і його інформаційної компетентності.
Аналіз використаних програмних засобів показує, що найоптимальнішим засобом для реалізації різних вузівських курсів є пакет MathCAD з причини своєї відносної простоти освоєння і використовування, наявністю простого варіанту реалізації мови програмування, представлення даних на робочому листі (аналогічно робочому зошиту користувача) і наочного представлення інформації на екрані комп'ютера. Далі розглянемо питання наочності навчання студентів при вивченні математики більш детально.
ЛІТЕРАТУРА
- Абрамов Ю. Ф. Картина мира и информация (философские очерки). Иркутск: Изд-во Иркутск, ун-та, 1988. 162 с.
- Амосов А.А., Дубинский Ю.А., Копченова Н.В. Вычислительные методы для инженеров: Учеб пособие. М.: Высшая школа, 1994. 544 с.
- Апатова Н.В. Развитие школьного курса информатики. М., 1993. 132 с.
- Арнхейм Р. В защиту визуального мышления // Арнхейм Р. Новые очерки по психологии искусства: Пер. с англ. М.: Прометей, 1994. С.153-173.
- Арнхейм Р. Визуальное мышление //Зрительные образы: феноменология и эксперимент. Душанбе, 1971. С.45-49.
- Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие. М.: Прогресс, 1974. 395 с.
- Архангельский СИ. Учебный процесс в высшей школе, его основные закономерности и методы. М.: Высшая школа, 1980. 389 с.
- Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. М., 1988. 192 с.
- Бахвалов Н.С., Жидков Н.П., Кобельков Г.М. Численные методы. М.: Лаборатория базовых знаний, 2001. 632 с.
- Бахвалов Н.С., Жидков Н.П., Кобельков Г.М. Численные методы: Учеб. пособие. М.: Наука, 1987. 463 с.
- Безрукова B.C. Словарь нового педагогического мышления. Екатеринбург, 1992. 93 с.
- Беленкова И.В. Наглядность и визуальное мышление в курсе «Численные методы» //Новые информационные технологии в университетском образовании: Тез. докл. Междунар. науч.-метод. конф. / Сиб. гос. ун-т телекоммуникаций и информатики. Новосибирск, 2003. С. 117-119.
- Беленкова И.В. Из истории парадигм образования //Повышение эффективности подготовки учителей физики и информатики в условиях модернизации Российского образования: Материалы Всерос. науч.-практ. конф. Екатеринбург, 2003. С. 459.
- Беленкова И.В. Изучение некоторых вопросов курса «Численные методы» на профильном уровне общеобразовательной школы в рамках факультатива // Инновационные технологии в школе: Тез. докл. гор. науч. конф. Н.Тагил, 2001. С. 49-52.
- Беленкова И.В. Использование информационных технологий на примере решения нелинейных уравнений в курсе «Численные методы» // Проблемы современного математического образования в педвузах и школах России: Тез. докл. 2-й межрегион, науч. конф. Киров, 2001. С. 170.
- Беленкова И.В. Математические пакеты при изучении курса «Численные методы» в вузе // Повышение эффективности подготовки учителей физики и информатики в современных условиях: Материалы Междунар. конф. Екатеринбург, 2002. С. 70-73.
- Беленкова И.В. Место технологии в общей структуре методической системы обучения численным методам // Информационные технологии в управлении и учебном процессе вуза: Материалы 4-ой Всерос. науч.-практ. конф., Владивосток, 15-17 окт. 2003 г. Владивосток, 2003. С.78-81.
- Беленкова И.В. Методика преподавания курса «Численные методы» на физико-математических факультетах педагогических вузов // Сб. науч. тр. аспирантов и соискателей НТГПИ / Нижнетаг. гос. пед. ин-т. Нижний Тагил, 2002. Вып. 4. С. 13-22.
- Беленкова И.В. Об использовании электронной таблицы Quattro Pro в преподавании курса «Численные методы» для студентов физико-математических факультетов педагогических вузов // Современные проблемы школьного и вузовского математического образования: Материалы регион, совещания-семинара преподавателей пед. вузов и учителей математики. Н. Тагил, 1996. С. 22-23.
- Беленкова И.В. Обзор методик преподавания курса «Численные методы» // О новых функциях преподавателей профессионального образования в современных условиях: Материалы регион, семинара, Красноярск, 23-24 сент. 2003 г. Красноярск, 2003. С.126-129.
- Беленкова И.В. Организационные формы обучения в курсе «Численные методы» // Рейтинговая система оценки успеваемости студентов: Сб. науч. тр. семинара. Владивосток, 2003. С.111-112.
- Беленкова И.В. Сравнительный анализ программных средств для интерполирования функций // Информатизация общего, профессионального и дополнительного образования: Материалы электр. науч.-практ. конф. Оренбург, 2003.
- Беленкова И.В. Сравнительный анализ программных средств для приближенного решения систем уравнений // Учен. зап. Нижнетаг. гос. пед. ин-та. Сер. Естеств. науки / Нижнетаг. гос. пед. ин-т. Нижний Тагил, 2002. Вып. 5. С. 46-51.
- Беленкова И.В. Сравнительный анализ программных средств для приближенного решения уравнений // Информатизация образования — 2003: Сб. тр. Всерос. науч.-метод. конф. /Под ред. СВ. Поршнева. Н. Тагил, 2002. С. 131-141.
- Беленкова И.В. Учебно-методические комплексы для высшего профессионального образования //Информатизация общего и педагогического образования - главное условие их модернизации: Тез.выступл. участников Всеросс. конф. Челябинск: Изд-во ЧГГТУ, 2004. С.64.
- Беленкова И.В. Формирование информационной компетентности учителя информатики на занятиях по курсу «Численные методы» //Повышение эффективности подготовки учителей физики и информатики в современных условиях: Материалы междунар. науч.-практ. конф. Екатеринбург: Урал. гос. пед. ун-т, 2004. С.38-40.
- Беленкова И.В. Численные методы: Учеб. материалы к выполнению лаб. работ по курсу «Численные методы» / Нижнетаг. гос. пед. ин-т. Н. Тагил, 1996. 131 с.
- Беленкова И.В. Численные методы: Учеб.-метод. Пособие / Нижнетаг. гос. соц.-пед. академия. Н. Тагил, 2003. 135 с.
- Беленкова И.В. Электронный учебник, как учебное средство нового типа //Информационные технологии и технические средства обучения в образовательном процессе: Материалы 1-й науч.-практ. конф. Н-Тагил: Изд-во НТГСПА, 2004. С.25-28.
- Беленкова И.В., Виноградов Д.В., Жигунова Е.В., Поршнев СВ. Системы компьютерного тестирования учебных достижений //Повышение эффективности подготовки учителей физики и информатики в современных условиях: Материалы Междунар. конф. Екатеринбург, 2002. С. 65-69.
- Беленкова И.В., Кадыров А.Р. Использование компьютерных информационных технологий в курсе «Численные методы» на физико-математических факультетах. //Регинформ — 99: Региональные проблемы информатизации образования: Материалы Всерос. науч.-практ. конф. Пермь, 1999. С. 101-102.
- Беленкова И.В., Поршнев СВ. Место компьютера и информационных технологий в современном вузовском образовании // Педагогическая информатика, 2003. №4. С.34-45.
- Беленкова И.В., Поршнев СВ. Методика организации учебного процесса при изучении курса «Численные методы» // Учен. зап. Нижнетаг. гос.пед.ин-та. Сер. Естеств. науки / Нижнетаг. гос. пед. ин-т.Нижний Тагил, 2003. Вып. 2. С12-23.
- Беленкова И.В., Поршнев СВ., Тяжельникова О.Ю. Методика использования пакета MathCAD для решения систем нелинейных уравнений методом Ньютона // Новые технологии в образовании: Сб. науч. тр. Междунар. электронной науч. конф. /Воронеж, гос. пед. ун-т. Воронеж, 2001. Вып.4. С. 60-62.
- Белова З.С. Визуальная наглядность в формировании реалистического мышления учащихся. Дис. ... канд. пед. наук. Чебоксары, 1997. 182 с.
- Березин В.Н. Методические функции наглядности в обучении математике: Дис. ... канд. пед. наук. М., 1976. 156 с.
- Березин И.С., Жидков Н.П. Методы вычислений. Т.1, 2. М.: Физ-матгиз, 1962. 794 с.
- Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. М.: Педагогика, 1989. 192 с.
- Богословский В.И., Извозчиков В.А., Потемкин М.Н. Информационно-образовательное пространство как информационно-образовательный хронотоп // Наука и школа, 2000. №5. С.41-46.
- Болтянский В.Г. Формула наглядности: изоморфизм плюс простота //Советская педагогика. 1970, №5. С.46-60.
- Бондаревская Е.В. Гуманистическая парадигма личностно-ориентированного образования // Педагогика. 1997. №4. С. 11-17.
- Брадис В.М. Четырехзначные математические таблицы. М.: Учпедгиз, 1964. 64 с.
- Брановский Ю.С. Введение в педагогическую информатику: Учебное пособие для студентов педвузов. Ставрополь, 1995. 206 с.
- Бронштейн И.Н., Семендяев К.А. Справочник по математике. М.: Наука, 1965.268 с.
- Брушлинский А.В. Субъект: мышление, учение, воображение. Воронеж, 1996.265 с.
- Быстрицкий Е.К. Научное познание и проблема понимания. Киев, 1986.63 с.
- Валицкая А.П. Культуротворческая школа: концепция и модель образовательного процесса // Педагогика. № 4. С. 12-18.
- Васильков Ю.В., Боровков А.В. Электронный учебник по численным методам оптимизации. РосАПО №960181 20.05.96.
- Васильков Ю.В., Василькова Н.Н. Компьютерные технологии вычислений в математическом моделировании: Учеб. пособие. М.: Финансы и статистика, 2002. 256 с.
- Вержбицкий В.М. Основы численных методов: Учеб. пособие для вузов. М.: Высшая школа, 2002. 705 с.
- Вержбицкий В.М. Численные методы (линейная алгебра и нелинейные уравнения): Учеб пособие для вузов. М.: Высшая школа, 2000. 266 с.
- Вержбицкий В.М. Численные методы (математический анализ и обыкновенные дифференциальные уравнения).: Учеб. пособие для вузов. М.: Высшая школа, 2001. 382 с.
- Возрастные и индивидуальные способности образного мышления учащихся / Под ред. И.С. Якиманской. М.: Педагогика, 1989.
- Воробьева Г.Н., Данилова А.Н. Практикум по вычислительной математике: Учеб. пособие для техникумов. 2-е изд. перераб. и доп. М.: Высшая школа, 1990. 208 с.
- Вычислительная математика: Учеб. пособие для техникумов /Данилина Н.И., Дубровская Н.С., Кваша О.П., Смирнов Г.Л. М.: Высшая школа, 1985.239 с.
- Вычислительный практикум. Свердловск, 1986. 96 с.
- Гальперин П.Я., Эльконин Д.Б. К анализу теории Пиаже о развитии детского мышления. В кн.: Флейвен Д.Х. Генетическая психология Жана Пиаже. М., 1967. 164 с.
- Гамезо Н.В. Знаки и знаковое моделирование познавательной деятельности. Автореф. дис ... д-ра психол. наук. М., 1977. 37 с.
- Гаркунов В.П. О типах наглядности и видах изображений // Советская педагогика, 1983. №8. С. 141-142.
- Гершунский Б. С. Компьютеризация в сфере образования: Проблемы и перспективы. М.: Педагогика, 1987. 264 с.
- Гершунский Б.С. Философия образования для XXI века. (В поисках практико-ориентированных образовательных концепций). М.: Изд-во «Совершенство», 1998. 608 с.
- Гинецинский В.И. Предмет психологии. Дидактический аспект. М.: Логос, 1994. 293 с.
- Говорухин В.Н., Цибулин В.Г. Введение в Maple. Математический пакет для всех. М.: Мир, 1997. 278 с.
- Говорухин В.Н., Цибулин В.Г. Компьютер в математическом исследовании. Учебный курс. СПб.: Питер, 2001. 368 с.
- Государственный образовательный стандарт высшего профессионального образования. Специальность 030100. М.: МО РФ, 2000. 26 с.
- Государственный стандарт высшего профессионального образования. М.: Гос. ком. РФ по высш. обр-ю, 1995. 383 с.
- Грегори Р.Л. Глаз и мозг. Психология зрительного восприятия: Перс англ. /Предисл. и общ. ред. А.Р. Лурия, В.П. Зинченко. М.: Прогресс, 1970. 271 с.
- Груздев В., Груздева В. Педагогическая технология эвристического типа // Высшее образование в России, 1996. № 1. С 117-121.
- Гузеев В.В. Планирование результатов образования и образовательная технология М., 1999. 147 с.
- Гурова Л.Л. Развитие мышления в процессе овладения компьютерной грамотностью: Психологические проблемы создания и использования ЭВМ. М., 1985. 165 с.
- Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. М.: Педагогика, 2000. 423 с.
- Данилов М.А., Есипов Б.П. Дидактика / Под ред. Б.П. Есипова. М., 1957.246 с.
- Демидович Б.П., Марон И.А. Основы вычислительной математики. М.: Физматлит, I960. 659 с.
- Демидович Б.П., Марон И.А., Шувалова Э.В. Численные методы анализа. Приближение функций, дифференциальные уравнения / Под ред. Б.П. Демидовича. М.: Физматлит, 1962. 367 с.
- Денисова А.Л. Теория и методика профессиональной подготовки студентов на основе информационных технологий: Дис. ... д-ра пед. наук. М., 1994. 445 с.
- Долинер Л.И. Киборгизация как один из принципов построения учебного процесса в условиях информатизации образования // Образование и наука: Известия УрО РАО. Екатеринбург: Изд-во Урал. гос. проф.-пед. ун-та, 2001. №4 (10). С.57-66.
- Дьяконов В. MATLAB: Учебный курс. СПб: Питер, 2001. 432 с.
- Дьяконов В.П. Компьютерная математика. Теория и практика. М.: Нолидж, 1999. 1296 с.
- Дьяконов В.П. Справочник по MAthCAD 7.0 PRO. М.: СК-ПРЕСС, 1998. 785 с.
- Дьяконов В.П. Справочник по MathCAD PLUS 6/0/ PRO. M.: СК-ПРЕСС, 1997. 765 с.
- Дьяконов В.П. Справочник по математической системе Mathematica. M.: СК-ПРЕСС, 1998.
- Дьяконов В.П., Абраменкова И.В. Mathcad 7.0 в математике, в физике и Internet. M.: Нолидж, 1999. 169 с.
- Дьяченко С.А. Использование интегрированной символьной системы Mathematica при изучении курса высшей математики в вузе: Дис. ... канд. пед. наук. Орел, 2000. 164 с.
- Егорова Ю.Н. Использование информационных технологий в учебном процессе технического университета // Информатизация образования -2002: Сб. тр. Всерос. науч.-метод, конф. Нижний Тагил, 7-10 октября 2002 г. / Под ред. СВ. Поршнева. Нижний Тагил, 2002. 408 с.
- Ермилова Е.Б. Визуализация обучения как средство формирования учебных способностей: Дис. ... канд. пед. наук. Казань, 1999. 194 с.
- Ершов А.П. Компьютеризация школы и математическое образование. // Математика в школе. 1989. № 1. С. 14-31.
- Жданов С.А. Применение информационных технологий в учебном процессе педагогического института и педагогических исследованиях: Дис. ... канд. пед. наук, в форме науч. докл. М., 1992. 36 с.
- Заболотный В. П. Философские проблемы информатизации // Про
блемы информатизации. 1999. № 1. 129 с.
- Заварыкин В.М. и др. Техника вычислений и алгоритмизация:
Вводный курс: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по физ.-мат. спец.
М.: Просвещение, 1987. 158 с.
- Заварыкин В.М. и др. Численные методы: Учеб. пособие для сту
дентов физ.-мат. спец. пед ин-тов /В.М. Заварыкин, В.Г. Житомирский, М.П.
Лапчик. М.: Просвещение, 1991. 176 с.
- Заварыкин В.М., Житомирский В.Г., Лапчик М.П. Вычислительная
математика. Учебное пособие для студентов физико-математических факуль
тетов пединститутов. Свердловск: СГПИ, 1985. 76 с.
- Заварыкин В.М., Житомирский В.Г., Лапчик М.П. Вычислительная