Робоча навчальна програма з підготовки студентів вищих навчальних закладів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»
| Вид материала | Документы |
- Навчальна програма з підготовки студентів вищих навчальних закладів освітньо-кваліфікаційного, 173.54kb.
- Навчальна програма з підготовки студентів вищих навчальних закладів освітньо-кваліфікаційного, 217.87kb.
- Програма практик освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму підготовки, 89.29kb.
- Навчальна програма підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", 1394.33kb.
- Робоча навчальна програма з фізичного виховання І здоров’Я на 2007 2008 навчальний, 275.05kb.
- Робоча навчальна програма з фізичного виховання І здоров’Я на 2007 2008 навчальний, 266.71kb.
- Робоча навчальна програма, плани лекцій та семінарських занять, завдання для самостійної, 587.06kb.
- Робоча програма з фізики (назва навчальної дисципліни) для напрямку 0914 Комп, 874.55kb.
- Типова навчальна програма нормативної дисципліни «цивільний захист» для вищих навчальних, 415.29kb.
- Типова навчальна програма нормативної дисципліни «цивільний захист» для вищих навчальних, 416.75kb.
3.3. Теми і перелік питань для самостійної роботи.
| п/п | Назви тем | Завдання і форми самостійної роботи | Література |
| 1 | Філософія як світогляд; її призначення, зміст і функції в суспільстві | 1. Основні поняття та категорії теми: агностицизм, аксіологія, антропологія, гносеологія, діалектика, дуалізм, ідеалізм, матеріалізм, метафізика, онтологія, світогляд, світовідчуття, світорозуміння. 2. Самостійно вивчити питання: - Співвідношення філософії з наукою, мистецтвом та релігією. - Роль філософії в житті суспільства. - Проблема актуалізації філософського знання в сучасну епоху. 3. Теми для написання рефератів.
4. Теми для написання есе.
5. Проблемні запитання. Що, на вашу думку, може становити предмет філософії? Наука про добро і зло, яка тільки одна і становить предмет філософії (Сенека). Філософія є пізнання, що досягається завдяки правильному міркуванню (Т. Гоббс). Філософія - сучасна їй епоха, осягнута в мисленні (Г. В. Ф. Гегель). По суті, вся філософія є лише людський розум у туманних висловлюваннях (Й. В. Гете). Філософія легко торжествує над стражданнями минулими і майбутніми, але справжні страждання торжествують над нею (Ф. Ларошфуко). Предмет філософії — це знання про сутність суттєвого, «суттєве знання» (М. Гайдеггер). Головне питання філософії - це питання про те, чи варто людині жити. (А. Камю) 6.Опрацювання наукової статті.
7. Робота з першоджерелами.
| 1- 9, 21, 24, 25, 42, 45, 51, 55, 59 |
| 2 | Філософія античного світу | 1. Основні поняття та категорії теми: атараксія, гедонізм, евдеймонія, епікуреїзм, космоцентризм, натурфілософія, стоїцизм, скептицизм, фатум. 2. Самостійно вивчити питання: - Стихійна діалектика Геракліта. - Сократичні школи: кініки, кіренаїки, мегарики. - Основні положення стоїцизму Сенеки. 3. Теми для написання рефератів.
4.Теми для написання есе. 1. Сенс життя людини у працях античних філософів та сучасність. 2. Ваше бачення та оцінка теорії ідеальної держави Платона. 5. Проблемне запитання. 1.«...Люди немовби перебувають у підземному приміщенні подібно до печери,'де на всю її довжину тягнеться широкий промінь. З малих років у них там на ногах і на шиї ланцюги, так що людям не зрушити з місця, і бачать вони тільки те, що у них прямо перед очима, бо повернути голову вони не можуть через ці ланцюги. Люди повернені головою до світла, що виходить з вогню, який горить далеко вгорі, а між вогнем і в'язнями проходить верхня дорога — огороджена невисокою стіною, схожою на ширму, за якою актори поміщають своїх помічників, коли поверх ширми показують ляльок. - Це я собі уявляю. - То уяви собі і те, що за цією стіною інші люди несуть різні речі... і статуї, і зображення живих істот... При цьому одні з тих, що несуть, розмовляють, інші мовчать... Коли з кого-небудь з них знімуть ланцюги, змусять його раптом встати, повернути шиєю, пройтись, глянути вгору - в бік світла, йому буде дуже важко виконувати все це, він неспроможний буде дивитись при яскравому світлі на ті речі, тінь від яких він бачив раніше... Чи не вважаєш ти, що він подумає, неначе значно більше правди в тому, що він бачив раніше, ніж у тому, що йому показують тепер? - Звичайно, він так подумає. - А якщо змусять його дивитися прямо на саме світло, хіба не заболять у нього очі та не вернеться він бігом від того, що він неспроможний бачити, вважаючи, що це справді переконливіше за ті речі, які йому показують? - Згоден, це так. - Так от... це порівняння варто застосувати до всього, що було сказано раніше: ділянка, що охоплюється зором, подібна до тюремного житла, а світло від вогню подібне у ній до сили сонця. Сходження і споглядання речей, які знаходяться у високості, - це підйом душі в сферу у мосяжного». (Платон. Государство // Собр. сон.: В 4 т. - М., 1984. - Т. 3. -С. 295-298). Прочитавши уривок, скажіть, чому «в'язні печери» приймають за істину тіні предметів, пронесених поряд? Наскільки ця думка Платона може бути плідною для творчої фантазії? 2.„… Протагор(засновник софістики) хоче, щоб людина була мірою всіх речей, а саме: для існуючих – мірою буття, для неіснуючих – небуття, при цьому „мірою” він називав критерій, а „речами” – справи; через те він стверджує, що людина – міра всіх справ, для існуючого – буття, для неіснуючого – небуття. У цьому він встановлює тільки те, що здається кожному, і, таким чином, вводить тему відносності”. ( Секст Емпірик) Поясніть, як ви розумієте тезу Протагора „ Людина є мірою всіх речей?” Як ви вважаєте, ця теза має позитивний, негативний чи суперечливий контекст? – Проясніть ці моменти.
Бугай Д. В. Критика теории идей в „Пармениде” Платона // Вопросы философии. – 1997. - №4.
| 1 – 9, 21, 22, 28, 36, 42, 59, 61, 63 |
| 3 | Філософія Середньовіччя, Відродження та Реформації | 1. Основні поняття та категорії теми: теологія, теоцентризм, апологетика, патристика, схоластика, креаціонізм, реалізм, номіналізм, одкровення, універсалії, антропоцентризм, гуманізм, пантеїзм, натурфілософія, естетизм, індивідуальність, особистість, геліоцентризм. 2. Самостійно вивчити питання: - Містика як напрям середньовічної філософії. - Історичні здобутки ренесансної натурфілософії. - Ідея безконечності М. Кузанського і сучасні досягнення науки. 3. Теми для написання рефератів.
4.Теми для написання есе. 1. Ідейний грунт явища „титанізму” та „фаустівського духу” в європейському Відродженні. 2. Чому і нині не припиняється суперечка між номіналістами та реалістами? 5. Проблемне запитання. «...Мудрий правитель не може і не повинен залишатися вірним своїм обіцянкам, якщо це не завдає шкоди його інтересам і якщо зник привід, який спонукав його дати обіцянку. Ця порада була б хибною, якби люди чесно виконували обіцянки, але люди, будучи поганими, обіцяного не виконують, через що й тобі потрібно поводитися з ними так само. А достатній привід порушити обіцяне завжди можна відшукати. Цьому існує багато прикладів: скільки угод про мир, скільки договорів не набрало чинності або зникло даремно внаслідок того, що правителі порушували свої обіцянки, і завжди вигравав той, хто мав природу лисиці. Однак цю природу потрібно ще вміти замаскувати, потрібно бути великим брехуном і лицеміром; а люди настільки довірливі та настільки зайняті своїми буденними потребами, що той, хто обманює, завжди відшукає того, хто дозволить себе обманути... ...Правителю не обов'язково мати всі достоїнства, але необхідно удавати, що вони є. Мати ці достоїнства і обов'язково їх дотримуватися шкідливо; тоді як удавати, що вони є, - корисно. Іншими словами, перед людьми потрібно виглядати милосердним, вірним обіцянкам, милостивим, не лицемірним, благочестивим - і бути таким насправді, але в той же час зберігати внутрішню готовність виявити і протилежні якості, якщо це буде потрібно». (Макиавелли Н. Государь. - М., 1999. - С. 82-83). Прочитавши текст, визначте, наскільки пропозиції Н. Макіавеллі відповідають вашим уявленням про керівника, правителя, державну особу.
1. Августин Аврелий. Исповедь. – М. 1991. Кузанский Н. Об ученом незнаний // Соч.: В 2 т. - Т. 1. - М., 1979. Макиавелли Н. Государь. - М., 1999. Монтень М. Опыты. В 3 кн. - М., 1981. Роттердамський Еразм. Похвала Глупоті. - К., 1993. | 1 – 9, 21, 22, 28, 36, 42, 59, 61, 63 |
| 4 | Філософія Нового часу та доби Просвітництва | 1. Основні поняття та категорії теми: механіцизм, емпіризм, раціоналізм, сенсуалізм, пантеїзм, метод, індукція, дедукція, монада, інтелектуальна інтуїція, суспільний договір, природне право, географічний детермінізм. 2. Самостійно вивчити питання: - Сенсуалістичні максими Дж. Берклі. - Б. Паскаль та філософія просвітництва про місце і роль людини у світі. - Атеїзм П. Гольбаха. 3. Теми для написання рефератів. 1. Сутність та причини утвердження механістичного світогляду в Європі Нового часу. 2. Мислення „здорового глузду” та його філософська оцінка. 3. Тлумачення пізнання в філософії Нового часу. 4. Філософія Нового часу про світобудову. 5. Філософські ідеї європейського Просвітництва та їх сучасне значення. 4. Теми для написання есе. 1. Чи актуальне вчення Ф. Бекона про „примари пізнання” у наш час? 5. Проблемне запитання. Проаналізуйте наведений нижче текст і покажіть які моральні, матеріальні і духовні переваги, на думку Ж.-Ж. Руссо, людина одержує в новому "громадському стані", але з'ясуйте також, що неприємного може принести людині створення держави; які помилки має на увазі мислитель? Чи могли би ви навести приклади подібних помилок? "...Перехід від натурального (природного) стану до стану громадського здійснює в людині досить помітну зміну. Хоча вона і позбавляє себе певних привілеїв, що отримала від природи вона винагороджується досить значущими іншими; її здібності розвиваються і вдосконалюються, збільшується уява, почуття стають більш благородними, і вся душа настільки звеличується, що якщо б помилки цього нового стану не призводили людину досить часто до стану нижчого від того, з якого вона вишила, то вона повинна була би постійно благословляти ту щасливу мить коли з тупої і обмеженої тварини створено розумну істоту - людину ". (Ж.-Ж. Руссо) 6. Опрацювання наукової статті. Розеншток-Хюсси. Прощание с Декартом // Вопросы философии. – 1997. - №8. 7.Робота з першоджерелами.
| 1 – 9, 21, 25, 33, 34, 42, 51, 52, 55, 59, 61 |
| 5 | Німецька класична філософія та марксизм | 1. Основні поняття та категорії теми: активність, системність, розвиток, розсудок та розум, предмет та об'єкт, річ-у-собі, абсолютна ідея, субстанція, суб'єкт, діалектична логіка, категоричний імператив, антропологічний принцип, сутнісні сили людини. 2. Самостійно вивчити питання: - Етика, естетика, соціальні ідеї І. Канта. - Протиріччя між системою та методом Гегеля. - Філософські ідеї Фіхте та Шеллінга. - Сутність людини за Л. Фейєрбахом. 3. Теми для написання рефератів. 1. Проблеми моралі у філософії І. Канта. 2. Естетика Гегеля. 3. Проблема людини у філософії Л. Феєрбаха. 4. Марксистсько-ленінська філософія: міф чи реальність? 4. Теми для написання есе. Категоричний імператив І. Канта та його роль у сучасному менеджменті. У чому геніальність німецької класичної філософії? 5. Проблемні запитання. 1. Ознайомтесь із тим, як формулює Л.Фейєрбах так званий "антропологічний принцип" своєї філософії: "Нова філософія є повне, абсолютне, безперечне розчинення теології в антропології... Нова філософія перетворює людину, включаючи й природу як основу людини, в єдино можливий, універсальний та вищий предмет філософії, перетворюючи, отже, антропологію (у тому числі й фізіологію) в універсальну науку... Істина не є ні матеріалізм, ні ідеалізмом, ні фізіологія, пі психологія; істина - це тільки антропологія... У чому ж полягає мій метод? В тому, щоби через посередництво людини звести усе надприродне до природи та через посередництво природи усе надлюдське звести до людини..." (Л.Фейєрбах) Спробуйте всебічно оцінити наведені міркування, виділіть явно привабливі моменти такої філософії, але також її обмеження. В чому можна вбачати крок вперед, здійснений Л.Фейєрбахом опісля систем німецького ідеалізму? 2. Доведіть, що філософія Гегеля дійсно має системний, узагальнюючий характер. 6. Опрацювання наукової статті. Крюков С. Комуністична ідеологія – чи можливий ренесанс? // Філософська та соціологічна думка. – 1992.- №2. 7.Робота з першоджерелами.
| 1 – 9, 21, 32, 34, 35, 52, 59, 61, 64 |
| 6 | Сучасна світова філософія | 1. Основні поняття та категорії: уявлення, волюнтаризм, романтизм, суб'єктивізм, ірраціоналізм, лібідо, сублімація, архетипи, несвідоме, інтуїтивізм, психоаналіз, «надлюдина», екзистенціалізм, герменевтика, феноменологія, прагматизм. 2. Самостійно вивчити питання: - Проаналізуйте зміст інтуїтивізму А. Бергсона та покажіть роль інтуїції в пізнанні. - Неотомізм – релігійна філософія. - Персоналізм як напрям філософії ХХ століття. 3. Теми для написання рефератів. 1. Основні ідеї філософії неопозитивізму та їх значення для розвитку пізнання. 2. Філософський постмодерн: вихідні ідеї та їх оцінка. 3. Класика і сучасність: дві епохи в розвитку філософії. 4. Філософія і концептуальний аппарат науки. 4. Теми для написання есе. 1. Які наслідки для людини і для філософії матиме «смерть Бога»? 2. Свобода як умова розвитку науки. 5. Проблемні запитання. 1. Мати чи бути? Володіння чи буття? Як Е. Фромм аргументує ці види самоорієнтації у світі? 2. Чи є екзистенціальна філософія гуманістичною? 6. Опрацювання наукової статті. Лекторский В. А. О некоторых философских уроках З. Фрейда // Вопросы философии. – 2000. - №10. 7. Робота з першоджерелами.
5. Юнг К. Г. Архетип и символ. - М., 1991. | 1 – 9, 21, 24, 25, 27, 35, 38, 40, 42, 44, 51, 52, 53, 56, 57, 60 |
| 7 | Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні | 1. Основні поняття та категорії: кордоцентризм, антеїзм, «софійність», символічний світ, самопізнання, макрокосм, мікрокосм національна ідея, споріднена праця, філософія серця, хутірський характер життя. 2. Самостійно вивчити питання: - Світоглядна особливість українського романтизму. - Філософія української діаспори. - Історіософія М. Грушевського. - Д. Донцов як провідний ідеолог українського націоналізму. 3. Теми для написання рефератів.
4. Теми для написання есе. 1. Унікальність української філософської думки. 2. Світ ловив мене, але не спіймав. (Г. Сковорода). 5. Проблемні запитання. 1.Що таке філософія українського духу? 2.Чому українську філософію називають „філософією серця”? 6. Опрацювання наукової статті. Попович М. Сковорода, якого не зловив світ; i світ, який не зловив Сковороду // Генеза. — 1995. — № 2(3). — С. 179. 7.Робота з першоджерелами.
| 1 – 9, 23, 30, 31, 37, 38, 43, 50, 54, 55, 59, 65, 66 |
| 8 | Онтологія | 1. Основні поняття та категорії: буття, існування, реальність, монізм, динамізм, дійсність, мікро, макро та мега процеси, наукова картина світу, антропний принцип, інтенція. 2. Самостійно вивчити питання: - Вихідні концепції буття в історії філософії. - Особливості некласичного розуміння буття.. - Сучасна наука про рівні та форми проявів бутя. 3. Теми для написання рефератів. 1. Еволюція філософських уявлень про субстанції світу. 2. Категорії буття: смисл та специфіка. 3. Буття і небуття. Буття і сутність. 4. Сучасна наука про системну організацію матерії. 4. Теми для написання есе. 1. Зворотний характер простору. 2. Незворотний характер часу. 3. Що таке «світ» і чому він є тільки там, де є людина? 5. Проблемні запитання. 1."Буття - це співтовариство; буття-для-себе - це відчуження та відсутність комунікабельності.. .Сутність людини полягає лише в співтоваристві, у спілкуванні людини з людиною ". (Л.Фейєрбах) Як ви розумієте твердження Фейєрбаха про соціальність людського буття? 2. Чому „світ” – це завжди ціле? 6. Опрацювання наукової статті. Горбунова Л. С.Время – пространство фундаментального выбора // Філос. науки. Збірник наукових праць. – Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка. – 2005. – С. 132-141. Горбунова Л. С. Динаміка поняття часу в контексті культури переходу // Практична філософія. – 2005. №2. Кассірер Є. Людський світ простору і часу // Філософська і соціологічна думка. – 1992. - №5. 7.Робота з першоджерелами. 1. Сартр Ж. Буття і ніщо. Нарис феноменологічної онтології (фрагменти) // Філософська і соціологічна думка. – 1995. - №5, 9. 2. Гольбах П. А. Система природы, или О законах мира физического и мира духовного // Гольбах П. А. избранных произведения:В 2-т. М., 1963, Т. 1. 3. Ленин В. И. Метериализм и эмпириокритицизм // Ленин В. И. Полн. Собр. Соч. – Т.18. 4. Ортега-і-Гассет Бунт мас // Хроніка 2000. 1995. - №1,2. | 1 – 9, 21, 24, 25, 27, 35, 40, 44, 51, 52, 57, 59 |
| 9 | Гносеологія | 1. Основні поняття та категорії: абсолютна істина, агностицизм, відносна істина, відчуття, гносеологія, дедукція, догматизм, емпіризм, індукція, інтуїція, істина, конкретність істини, об`єктивність істини, помилка, практика, раціоналізм, релятивізм, сприймання, уявлення, мислення, творча уява, теорія, гіпотеза, факт, парадигма. 2. Самостійно вивчити питання: - Інтуїція: умови виникнення та основні етапи. -Проблема критеріїв істини в сучасній філософії. - Діалектична єдність практики і пізнавальної діяльності. 3. Теми для написання рефератів. 1. Істина і омана в сучасній науці. 2. Пізнання як вид духовної діяльності і феномен культури. 3. Інтуція у процесі пізнання та творчості. 4. Діалектика істини та заблудження в сучасній філософії. 5. Проблеми гуманізації сучасної науки. 4. Теми для написання есе. 1. Хто має рацію (і чому?) у поглядах на пізнання: прибічники сенсуалізму, раціоналізму чи інтуїтивізму? Ваші аргументи. 2. Роль інтуїції у моєму житті. 5. Проблемне запитання. "Ми живемо в епоху... найбільшого перелому. Філософська думка виявилась безсилою у справі запровадити в людстві духовну єдність. Духовна єдність релігії виявилась утопією... Релігійна думка розпалась на множину течій. Безсилою виявилась і державницька думка... І як раз в цей час... з 'явилась у ясній реальній формі можлива для створення єдності людства сила -наукова думка, що переживає надзвичайний вибух творчості. Вона виявилась... у новій формі: з одного боку, у формі логічної обов 'язковості та логічної незаперечності її основних досягнень, та, по-друге, у формі... охоплення нею всього людства ". (В.Вернадський) Зверніть увагу на характерне переконання у всемогутності науки. У чому вбачає автор уривка силу науки? Чи згідні ви із таким її розумінням? Якою мірою виправдане протиставлення науки іншим сферам духовної діяльності - філософії, релігії, державній думці? 6. Опрацювання наукової статті. 1. Гайденко В. П. Проблемы рациональности на исходе ХХ века // Вопросы философии. – 1991. -№6. 7. Робота з першоджерелами. 1. Гадамер Х. Истина и метод. Основы философской герменевтики. – М.,1998. 2. Кун Т. Структура научных революций. – М., 1977. 3. Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983. 4. Хайдеггер М. О сущности истины // Философские науки. -1989. -№4. | 1 – 9, 21, 24, 25, 35, 41, 42, 45, 48, 59 |
| 10 | Діалектика | 1. Основні поняття та категорії: випадковість, діалектика, закон, загальне, одиничне, особливе, заперечення, зміст, категорія, кількість, метафізика, міра, можливість, наслідок, необхідність, причина, протилежність, протиріччя, софістика, стрибок, сутність, форма, явище, якість. 2. Самостійно вивчити питання: - Сучасний історичний світ з точки зору закону єдності і боротьби протилежностей. - Специфіка прояву закону заперечення заперечення в наші дні. - Альтернативи діалектики. 3. Теми для написання рефератів. 1. Світоглядне та методологічне значення законів діалектики. 2. Діалектична суперечність як джерело розвитку. 3. Категорії діалектики як універсальні форми мислення. 4. Теми для написання есе. Ваша думка про межі діалектичного методу, чи існують вони. 5. Проблемні запитання. 1. Чи існують протиріччя в мисленні людини? Якщо так, то які саме протиріччя мають місце? Яку роль вони грають і як вирішуються? 2. Поясніть специфіку діалектичних протиріч у суспільстві. Яку роль вони грають – позитивну чи негативну? Чи сприяють вони прогресу суспільства? 3. Чи завжди можливість необхідним чином переходить у дійсність? Аргументуйте свою відповідь. 6. Робота з першоджерелами. 1. Гегель Г. В. Ф. Наука логики // Соч. в 3т. – М. , 1970. – Т.1. 2. Енгельс Ф. Діалектика природи // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т.20. | 1 – 9, 21, 27, 41, 48, 52, 55, 59 |
| 11 | Філософська антропологія | 1. Основні поняття та категорії: аксіологія, альтруїзм, відповідальність, індивід, індивідуальність, людина, менталітет, особистість, портеба, сенс життя, свобода, соціальна роль, ціннісна орієнтація. 2. Самостійно вивчити питання: - Поняття цінностей. Вихідні цінності людського буття. - Проблематичність людського буття. - Співвідношення понять: буття – існування – життя. 3. Теми для написання рефератів.
4. Теми для написання есе. 1. Як ви розумієте народну мудрість: “Молода людина ще “буде”, людина середніх років – “є”, стара людина – вже “стала”? 2. Чи може померти особистість в ще живій людині. (Люди часто живуть після смерті - вріже дуба, а ходить та їсть. В. Симоненко.) 3. Безсмертя в творінні твоїх рук. 5. Проблемні запитання. 1.Поняттям, яке характеризує сутність людини як особистості, є свобода та відповідальність (але існує “свобода від...” і “свобода для...”); наявні філософські підходи фаталізму та волюнтаризму; інколи – “втеча від свободи” – за нею невідступна відповідальність (Ф.Достоєвський, Е.Фромм та ін.). Звідси – чи існує доля людини? В чому вона? 2. "Що ж за химера - людина? Яке небачене, яке чудовисько, який хаос, яке поле суперечностей, яке диво! Суддя усіх речей, безглуздий земний хробак, хоронитель істини, стічна яма сумнівів та помилок, слава та сміття Всесвіту. Хто розплутає цей клубок? Дізнайся ж, гордовита людино, що ти - парадокс для себе самої. Примирися, безсилий розум! Замовкни, безглузда природо! Дізнайся ж, що людина с нескінченно вищою від людини... ". (Б.Паскаль) Які суттєві риси людини особливо наголошені в даному фрагменті? Як вважаєте, така характеристика людини звеличує її чи принижує? прокоментуйте вислів "людина є нескінченно вищою від людини". 6. Опрацювання наукової статті. 1.Гордієнко А. Методологічні проблеми осмислення буття людини в західно-європейських філософських концепціях другої половини ХХ століття // Філософс. І соціол. Думка. – 1995. - №5-6. 7. Робота з першоджерелами.
| 1 – 9, 21, 25, 27, 38, 44, 52, 53, 56, 59, 60, 61, 64, 65 |
| 12 | Соціальна філософія | 1. Основні поняття та категорії: виробництво, громадянське суспільство, ідеологія, суспільна свідомість, суспільство, суспільні відносини, страти, конфлікт, клас, соціальна спільнота, суспільно-економічна формація, цивілізація. 2. Самостійно вивчити питання: - Філософська теорія передбачення. - Парадигми осягнення історії. - Народонаселення – передумова і суб`єкт історичного процесу. 3. Теми для написання рефератів. 1. Теорія суспільно-економічних формацій і реалії сучасного історичного процесу. 2. Формаційний та цивілізаційний підходи до розгляду суспільства. 3. Проблема рушійних сил суспільного розвитку в сучасній соціальній філософії. 4. Роль еліти та видатних особистостей в історичному процесі. 5. Спадкоємність поколінь і розвиток суспільства. 6. Еволюція і революція в історичному процесі. 7. Закономірне і стихійне у розвитку суспільства. 8. Співвідношення прогресу і регресу в історії 4. Теми для написання есе. Проблема зіткнення цивілізацій. (за С. Ф. Хантінгтоном) 5. Проблемні запитання. 1. Людина і відчуженність: взаємодоповнення чи взаємовиключення. Проаналізуйте на конкретних прикладах. 6. Робота з першоджерелами. 1. Бойченко І.В. Філософія історії. – К., 2000. 3. Гошовський М.М., Кучерявий І.Т. Ідея прогресу в соціальній філософії. – К., 1993. 4. Данилевський Н.Я. Россия и Европа. – М., 1991. 5. Маркс К. До критики політичної економії // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т.13. 6. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. – К., 1996. 8. Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1993. – Т.1. | 1 – 9, 21, 25, 37, 38, 50, 52, 55, 57, 58, 59, 61, 64, 65 |
4. Завдання для поточного та підсумкового контролю.
Методи активізації процесу навчання.
Активність студентів на навчальних заняттях з курсу “Філософія” досягається за допомогою проблемних лекцій, візуальних матеріалів до них, тестів, створення міні-груп для дискусій, проведення “круглих столів”, розв’язання аналітичних тестів.
Методи активізації
Інструктивна лекція. Метою лекції такого виду є ознайомлення студентів з технологією їх подальшої навчальної діяльності з особливостями виконання окремих дій та способів роботи.
На інструктивних лекціях:
- розглядаються алгоритми розв’язання задач, правила використання експериментів, плани вивчення понятійного апарату, способи конструювання правил, законів, теорій;
- пояснюються методи оволодіння навчальним матеріалом, розвивається організаційний механізм заняття або декілька занять.
Лекція – діалог. Така лекція проводиться на основі сократівського методу за допомогою прямого діалогу викладача зі студентами.
Лекція – діалог на якій присутнє слово студента, дозволяє уникнути пасивного сприйняття навчальної інформації, спонукає студентів до активних дій.
Лекція теоретичного конструювання. Лекції такого виду дають можливість навчити студентів систематизувати та узагальнювати свої освітні результати на теоретичній основі. За теоретичну основу на лекції обирається концепція, принципи, правила, закони, теорії, картина світу. На лекції студенти знайомляться зі структурою та ієрархією встановленого теоретичного елемента, з методами його конструювання.
Такі лекції виступають як засіб організації освітньої діяльності студентів на теоретичному рівні.
Крім вище перерахованих видів лекцій, у педагогічній практиці зустрічаються й інші.
Методологічна лекція, яка розкриває характер, структуру та методи наукового пізнання, наприклад: факти – гіпотеза – модель – висновки – експеримент – практичне застосування.
Узагальнююча лекція, які демонструють студентам результати систематизації їхніх власних знань, досягнень, проблем.
Бінарна лекція, різновид читання лекції у формі діалогу двох викладачів (або як представників двох наукових шкіл, або як вченого та практика, або як викладача та студента).
Лекція із заздалегідь запланованими помилками, яка розрахована на стимулювання студентів до постійного контролю інформації, що надається (пошук помилки). Наприкінці кожної такої лекції проводиться діагностика студентів і збір допущених помилок.
Лекція-конференція, яка проводиться як науково-практичне заняття із заздалегідь поставленою проблемою і системою доповідей, тривалістю 5-10 хв. кожна доповідь являє собою логічно побудований, завершений текст, заздалегідь підготований у межах запропонованої викладачем програми. Сутність наданих текстів дозволяє всебічно висвітлити проблему наприкінці такої лекції викладач підводить підсумки самостійної роботи і виступів студентів, доповнюючи та уточнюючи запропоновану інформацію, й формулює основні висновки.
Лекція-консультація може проходити за різними сценаріями. Перший варіант здійснюється за типом "питання – відповідь". Лектор відповідає протягом лекційного часу на питання студентів за усіма розділами або по курсу вцілому. Другий варіант такої лекції, що проводиться за схемою "питання – відповідь – дискусія" є потрійним поєднанням: викладання нової навчальної інформації лектором, постановка питань та організація дискусії з метою відповідей на поставлені питання
Вступний семінар. Семінар такого виду спирається на знання та досвід, які вже мають студенти. Після пояснення викладачем структури семінару студенти колективно збирають інформацію за науковою темою і класифікують її за розділами. За кожним розділом студенти обирають груповодів, які ведуть набір до своїх груп. Групи працюють із зібраною інформацією за заданим алгоритмом і готують виступи перед аудиторією, які аналізуються й оцінюються самими студентами.
Оглядовий семінар. Такий семінар передбачає самостійний огляд студентами всієї теми на основі підручника або інших матеріалів.
Результати огляду студенти формулюють у вигляді таких суджень:
1) смисл даної теми;
2) її головні частини або спрямування;
3) об’єкти, що вивчаються;
4) питання, що виникають;
5) відмінність викладання теми за різними інформаційними джерелами.
Самоорганізуючий семінар. Такий семінар надає студентам можливість самостійно визначити цілі заняття, розподілити роботу між колегами з групи, виконати й оцінити її результати, звітувати перед аудиторією, накреслити перспективу на майбутнє заняття. Кожен студент обирає одну тему, розробкою якої від займається на семінарі індивідуально або в групі.
Пошуковий семінар. Такий семінар передбачає проведення студентами досліджень у групах, а потім колективний пошук за найбільш цікавими і важливими проблемами.
Семінар з індивідуальною роботою. Під час проведення семінару студенти ставлять перед собою навчальну задачу за темою, складають план заняття, вибирають вид навчальної діяльності і форму звіту. Викладач надає студентам банк даних, завдяки чому студентам стає легше вибирати перелічені елементи діяльності.
Семінар з груповою роботою. Його специфіка полягає в тому, що студенти, які займаються однаковими питаннями під час індивідуальної роботи, об’єднуються в групи. Кожна створена група після обговорення вибирає форму заняття за своєю темою для інших студентів групи. Студенти готують виступи, досліди, задачі, вікторини для студентів, які прийдуть до них на наступному занятті.
Семінар у групах за вибором. Під час такого заняття одночасно виступають декілька студентів – представників групи, що працювали на попередньому семінарі. Вони коротко доповідають аудиторії чим займатимуться студенти, які вибрали для занять їхню групу. Студенти створюють нові робочі групи.
Семінар генерації ідей. Студенти розподіляють за парами: генератори й організатори. Генератор висловлює своє бачення проблеми, описує все, що йому відомо або невідомо, за даною темою. Організатор ставить йому уточнюючі питання, заохочує висловитися, записує основні відповіді та отримані під час обговорення результати. Алгоритм фіксації результатів задається викладачем, наприклад:
- основні поняття за темою;
- символ або схема, що відображають проблему;
- питання, що виникають при роботі в парах.
Через деякий час пари переходять від етапу генерації до обговорення матеріалу, який було напрацьовано, а потім виступають перед усіма студентами.
Семінар – "круглий стіл". На таке заняття запрошуються спеціалісти – вчені або спеціально підготовлені студенти, які володіють питаннями, що будуть розглядатися. Спеціалісти ведуть обмін інформацією з студентами, відповідають на їх питання, ставлять свої [4, с. 31-32].
Науковий міст – дискусія, яка проводиться з метою розвитку практичних навичок, а також вдосконалення аналітичних вмінь.
Студентські посиденьки – для обговорення пропонується питання, тема оголошується заздалегідь.
Брейн-ринг – група ділиться на дві підгрупи, задаються питання які вже були розглянуті раніше. Виграє підгрупа (команда) яка швидше і правильніше, чіткіше і більше дасть відповідей.