Geum.ru

Навчальна програма з підготовки студентів вищих навчальних закладів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

Вид материалаДокументы

Содержание


Тема 2. Філософія античного світу.
Тема 3. Філософія середньовічного суспільства, Відродження та Реформації.
Тема 4. Філософія Нового часу та доби Просвітництва.
Тема 5. Німецька класична філософія та марксизм.
Тема 6. Сучасна світова філософія
Прагматичний напрям у сучасній філософії. Неотомізм - католицька філософія XX століття.
Тема 7. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
Тема 8. Онтологія.
Тема 9. Гносеологія.
Тема10. Діалектика
Тема 11. Філософська антропологія
Тема 12. Соціальна філософія.
Подобный материал:
УКООПСПІЛКА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ КООПЕРАТИВНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ


Кафедра суспільних наук


ЗАТВЕРДЖУЮ

В.о. ректора Хмельницького

кооперативного торговельно-

економічного інституту

________ Л.М. Коваль

«____» ____________ 2010 р.


ФІЛОСОФІЯ


НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з підготовки студентів вищих навчальних закладів

освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»


Галузь знань: 0305 Економіка та підприємництво


Напрямом підготовки: 6.030507 Маркетинг

6.030508 Фінанси і кредит

6.030509 Облік і аудит

Хмельницький – 2010


  1. Пояснювальна записка

Сучасне життя надає величезні можливості для розвитку та реаліза­ції людських здібностей, активної та свідомої участі кожного громадяни­на України у справі побудови незалежної, демократичної та економічно розвинутої держави. Ця справа потребує високоосвічених професіоналів з належним рівнем філософської культури, адже, сприяючи осмисленому розв’язанню проблем, котрі виникають у особистому житті, філософська культура стимулює також і безпосередню задіяність людини у долі своєї країни, що особливо важливо у переломний період її історії. Сучасний фахівець з економіки - це не тільки досвідчений майстер своєї справи, а й самодостатня розважлива особистість, яка вільно орієнтується у складних та мінливих політичних і економічних умовах сьогодення. Саме філософія дає можливість людині зрозуміти себе, пізнати закони розвитку суспільства, сформувати самостійну життєву позицію з урахуванням досвіду всього людства.

Вивчення курсу філософії пов’язане з набуттям знань про специфіку філософії як важливої форми суспільної свідомості, історичного типу світогляду; з усвідомленням методологічної ролі філософії в розумінні онтологічних, гносеологічних, аксіологічних і соціальних проблем буття.

Студентам необхідно вивчити історію становлення світової філософської думки, і зокрема в Україні, оволодіти досягненнями сучасної філософії; сформувати вміння логічно мислити, самостійно аналізувати складні явища суспільного життя, навчитись пов’язувати загальнофілософські проблеми з розв’язанням завдань економічної теорії та практики.

Мета дисципліни: формування системи світоглядних знань про буття людини, найістотніші взаємовідносини з природою, суспільством і духовним життям у всіх основних формах його існування; про суспільно історичну природу релігії, закономірності її виникнення і функціонування в сучасному світі; про способи доведення і спростування, що забезпечують досягнення об’єктивної істини.

Завдання: вивчення основних досягнень світової та української філософії, ознайомлення з головними філософськими дисциплінами (онтологією, гносеологією, антропологією, соціальною філософією), глобальними проблемами сучасності та шляхами їх подолання.

Предмет: історично змінні форми співвідношення буття і духовності, матерії та духу, закони і форми мислення.

Структурно-логічне місце дисципліни в навчальному процесі – вихідне.

Після опанування даного курсу студент повинен на основі засвоєння основних ідей зі світової історичної скарбниці філософії, усвідомлення світоглядної та методологічної значущості основних принципів, законів і категорій доповнювати свою власну філософську концепцію, трансформувати свої власні позиції у відповідь на виклики сучасного життя.

Зміст дисципліни включає такі теми:
  1. Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві.
  2. Філософія античного світу.
  3. Філософія середньовічного суспільства, Відродження та Реформації.
  4. Філософія Нового часу та доби Просвітництва.
  5. Німецька класична філософія та марксизм.
  6. Сучасна світова філософія.
  7. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні.
  8. Онтологія.
  9. Гносеологія.
  10. Діалектика.
  11. Антропологія.
  12. Соціальна філософія.



Тематичний план


№ теми
Назва теми
Кількість годин
Самостійна робота

Усього
Аудиторні заняття

Лекції
Семінарські


Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві
6
2
2
2


Філософія античного світу.
6
2
2
2

3.
Філософія середньовічного суспільства, Відродження та Реформації.
6
2
2
2

4.
Філософія Нового часу та доби Просвітництва.
6
2
2
2

5.
Німецька класична філософія та марксизм.
6
2
2
2

6.
Сучасна світова філософія.
12
4
4
4

7.

Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні.
18
6
6
6

8.
Онтологія.
6
2
2
2

9.
Гносеологія.
6
2
2
2

10.

Діалектика.
6
2
2
2

11.
Антропологія.
12
4
4
4

12.
Соціальна філософія.
18
6
6
6




Разом
108
36
36
36


Форма підсумкового контролю – екзамен


  1. Зміст навчального матеріалу


Тема 1. Філософія як світогляд; її призначення, зміст і функції в суспільстві.


Філософія та світогляд. Світогляд і світовідчуття, світосприйняття та світорозуміння. Історичні типи світогляду: міф, релігія, науковий світогляд, філософський світогляд, предмет філософії.

Філософія як дослідження світоглядних проблем засобами раціонального мислення основні теми філософських роздумів: світ і людина, сутність і зміст людського існування.

Основне питання філософії. Головні напрями у філософії. Філософія та культура.

Функції філософії: світоглядна, гносеологічна, методологічна, аксіологічна та ін. Соціальна спрямованість філософського знання. Сутність загальнолюдських цінностей у філософії. Людина як найвища цінність.

Місце і роль філософії у сучасному суспільному житті.


Семінарське заняття

Філософія як світогляд; її призначення, зміст і функції в суспільстві


Самостійна робота

Співвідношення філософії з наукою, мистецтвом та релігією.

Роль філософії в житті суспільства.

Проблема актуалізації філософського знання в сучасну епоху.

Тема 2. Філософія античного світу.



Культурно-історичні передумови виникнення філософії в трьох різних регіонах: в стародавніх Греції, Індії та Китаї.

Перші філософські течії в Стародавній Індії: джайнізм, чарвака, адживіка, буддизм та ін.. Суть і мета життя у буддизмі як звіль­нення від перевтілень і досягнення нірвани (стану абсолютного спокою). Основні принципи буддизму: відмова від земних пристрастей і благ, аскетичний спосіб життя, любов до всього живого та ін.

Давньокитайська філософія: даосизм, конфуціанство.

Своєрідність філософії Стародавньої Греції, Періоди розвитку античної філософії та зміни в її проблематиці. Роздуми філософів-досократиків про сутність природи, космосу, світу в цілому. Походження світу, пошук речовинної першооснови, пробле­ма єдності і багатогранності в світі (Фалес, Геракліт, Зенон). Атомізм Демокрита.

Пере­орієнтація античної філософії на проблему людини та її свідомості (школа софістів і Сократ). Філософія Платона і Аристотеля як вершина давньогрецької філософії. Платонізм та неоплатонізм. Аристотель як систематизатор античної філософії.


Семінарське заняття

Філософія античного світу


Самостійна робота

Стихійна діалектика Геракліта.

Сократичні школи: кініки, кіренаїки, мегарики.

Основні положення стоїцизму Сенеки.


Тема 3. Філософія середньовічного суспільства, Відродження та Реформації.

Розвиток християнства у Західній Європі та філософська думка Середньовіччя (V-XV ст.) Теологія як знання про найдосконаліше втілення духовності - Бога. Філософія як служниця теології. Апологетика, патристика, схоластика, містика.

Пробле­ми історії людства у творчості Августина Блаженного.

Теоцентричний характер основних понять і проблем середньовічної філософії: сутності та існування, проблем душі та тіла, ро­зуму і волі.

Полеміка між реалізмом і номіналізмом щодо питання природи універсалій у Середньовіччі. Особливості західноєвропейської та східноєвропейської релігійної філософії. Мусульманська ьа іудейська культура та філософія (М. Маймонід, І. Гебріоль, Авіценна, Авероес).

Вчення Фоми Аквінського про єдність душі та тіла, про двоїстість істини, про співвідношення релігії, філософії та науки.

Філософія Ренесансу. Гуманізм і антропоцентризм епохи Відродження. Розвиток натурфілософії і пантеїзму. Твор­чість М. Коперніка і Дж. Бруно. Особливості трактування діалекти­ки в філософії Миколи Кузанського.

Реформація та її ідеї (Т. Мюнцер, М. Лютер, Ж. Кальвін).


Семінарське заняття

Філософія середньовічного суспільства


Самостійна робота

Містика як напрям середньовічної філософії.

Історичні здобутки ренесансної натурфілософії.

Ідея безконечності М. Кузанського і сучасні досягнення науки.

Історичні здобутки ренесансної натурфілософії.

Ідея безконечності М. Кузанського і сучасні досягнення науки.


Тема 4. Філософія Нового часу та доби Просвітництва.

Розвиток буржуазного суспільства та наукова революція в Європі XVII ст.. Проблема методу пізнання у філософії.

Ф.Бекон і Р. Декарт як представники протилежних напрямів у філософії Нового часу: емпіризму та раціоналізму. Дайте характеристику цим філософським тенденціям та їх особливостям.

Внесок Ф. Бекона в розробку індуктивного методу. Р. Декарт та його принцип сумніву, а також принцип раціоналістичної дедукції. Дедуктивний метод пізнання.

Вчен­ня про субстанцію Б.Спінози.

Вчення Г. Лейбніца про монади і множинність суб­станцій.

Проблема людини у філософії Просвітництва XVIІ - XVІІІ ст. (Монтеск’є, Вольтер, Руссо). Віра в людину, її розум, у прогрес історії - характерна риса світогляду епохи.

Французький матеріалізм, його розуміння культури та суспільства (Ламетрі, Гельвецій, Гольбах, Дідро).


Семінарське заняття

Філософія Нового часу та доби Просвітництва


Самостійна робота

Сенсуалістичні максими Дж. Берклі.

Б. Паскаль та філософія просвітництва про місце і роль людини у світі.

Атеїзм П. Гольбаха.

Тема 5. Німецька класична філософія та марксизм.


Німецька класична філософія та її місце в історії філософської думки. Головні представники німецької класичної філософії: І. Кант, Й. Фіхте, Ф. Шеллінг, Г. Гегель, Л. Фейєрбах. Розробка І. Кантом нових принципів теорії пізнання. Кантівський аг­ностицизм і апріоризм. Системі етики Канта. Категоричний імператив.

Ідеалістична філософська система Гегеля та його діалектичний метод. Головна суперечність філософії Гегеля - між методом та системою.

Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха. Психологічний аналіз релігії. Німецька класична філософія і сучасне бачення світу.


Семінарське заняття

Німецька класична філософія та марксизм.


Самостійна робота

Етика, естетика, соціальні ідеї І. Канта.

Протиріччя між системою та методом Гегеля.

Філософські ідеї Фіхте та Шеллінга.

Сутність людини за Л. Фейєрбахом.


Тема 6. Сучасна світова філософія

Сучасна філософія становить як складне і суперечливе духовне утворення. три основні напрями сучасної філософії: антропологічний, сцієнтистський та релігійно-філософський. Потреба в нових некласичних типах філософствування у зв’язку зі зміною соціально-політичної, світоглядної, культурної ситуації у світі на рубежі ХІХ-ХХ ст.

Діалектичний та історичний матеріалізм (К. Маркс і Ф. Енгельс): проблеми буття-мислення, діалектики, відчуження, матеріалістичного розуміння історії, комуністичного ідеалу.

"Філософія життя". А. Шопенгауера і Ф.Ніцше. Феномен волі. Гуманістичну спрямованість ідей Ніцше, його критика бездуховності, аморалізму тогочасного суспільства і масової культури.

Психоаналіз 3. Фрейда - фе­номен несвідомого. Структура людської психіки за Фрейдом. Міркування Фрейда про людську культуру, історію, індивідуальне життя людини і природу її пізнавальних здібностей. Неофрейдизм ( Е. Фромм, К. Юнг).

Філософія екзистенціалізму: проблема людини та її ролі у світі (С. Кєркегор, М. Хайдеггер, А. Камю, Ж. –П. Сартр, К. Ясперс). Гуманістичний зміст ідеї екзистенціалістів про людське існування і його унікальність. Сутність людської свободи, пов'язаної з відповідальністю і трагізмом.

Прагматичний напрям у сучасній філософії.

Неотомізм - католицька філософія XX століття.


Християнський еволюціонізм Тейяра де Шардена, ідеї синтезу науки та релігії, майбутнього перетворення світу. поняття "ноосфера" в концепції Тейяра де Шардена.

Неопозитивізм - один з основних напрямів філософії XX ст. ( Л. Вітгенштейн, Р. Карнап, Б. Рассел).. Етапи становлення позитивізму, особливість проблем, які він вирішує. Принцип верифікації. Герменевтика (Г. Гадамер, П. Ріккерт, Т. Кун).



Семінарське заняття

Сучасна світова філософія


Самостійна робота

Проаналізуйте зміст інтуїтивізму А. Бергсона та покажіть роль інтуїції в пізнанні.

Неотомізм – релігійна філософія.

Персоналізм як напрям філософії ХХ століття.


Тема 7. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні

Основні особливості української філософії: естетизм, кордоцентризм, антеїзм, барокальність, схильність до життєвої настанови, морального повчання. Давньослов’янська міфологія. Запровадження християнства. Спрямованість філософських міркувань мислителів Київської Русі. Роль Києво-Могилянської академії в історії філософської думки України: становлення філософії українського духу.


Творчість Г. Сковороди - найбільш яскравий прояв просвітницької традиції в Україні. Г. С. Сковорода як фундатор філософії українського кордоцентризму.

філософських роздуми представників українського романтизму: М. Гоголя, М. Костомарова, П. Куліша. Філософські ідеї Т. Шевченка. Академічна філософія (С. Гогоцький, П. Юркевич, В. Лесевич, О. Гіляров). Соціально-філософські погляди Л. Українки, П. Грабовського, М. Драгоманова, І. Франка, В. Антоновича. Філософія періоду відродження українського духовного життя (В. Винниченко, М. Грушевський, В. Зеньковський та ін.) Філософія національної самобутності (Д. Донцов, В. Липинський, І. Лисяк-Рудницький та ін.) Філософська спадщина Д. Чижевського. Філософія України в радянський період. Розробка філософських проблем у сучасній Україні.


Семінарське заняття

Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні.

Самостійна робота

Світоглядна особливість українського романтизму.

Філософія української діаспори.

Історіософія М. Грушевського.

Д. Донцов як провідний ідеолог українського націоналізму.


Тема 8. Онтологія.

Категорія буття як вихідна категорія філософії. Специфіка різних форм буття (буття при­роди, буття людини, буття ідеального і буття соціального). Філософське розуміння матерії як якісно вищий рівень абстракції у пізнанні об'єктивного світу. Простір і час як форми існування матеріального світу; специфіка соціального простору і часу. Проблема єдності світу. Сутність та структура свідомості. Відображення як всезагальна властивість матерії.

Свідомість як вища форма психічно­го відображення дійсності, процес. і результат. взаємодії людини (моз­ку) і об’єктивної дійсності. Соціальна при­рода свідомості. Знання, як результат практично-пізнавальної активності діяльності людини. Творча активність свідомості.

Поняття “суспільна свідомість", "суспільне буття", "індивідуальна свідомість", "теоретична і буденна свідомість", "суспільна психологія", "ідеологія"'.


Семінарське заняття

Онтологія


Самостійна робота

Вихідні концепції буття в історії філософії.

Особливості некласичного розуміння буття..

Сучасна наука про рівні та форми проявів бутя.


Тема 9. Гносеологія.

Пізнання як вища форма відображення об'єктивної дійсності. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Рівні пізнання. Особливості наукового пізнання. Поняття. "метод", "закон", "принцип", три групи методів, які використовуються в науковому пізнанні.

структурні елементи наукового пізнання (факти-результа­ти спостережень та експериментів; результати узагальнення фактичного матеріалу, виражені в теоріях, законах та принципах; гіпотези - побудовані на фактах наукові припущення, які слід перевірити досвідом; загальнотеоретичне, філософське тлу­мачення відкритих наукою законів і принципів, які становлять світогляд­ну та методологічну основу науки). Пізнання і творчість. Проблеми істини. Абсолютна та відносна істини. Сучасні концепції істини. Критерії істини.


Семінарське заняття

Гносеологія


Самостійна робота

Інтуїція: умови виникнення та основні етапи.

Проблема критеріїв істини в сучасній філософії.

Діалектична єдність практики і пізнавальної діяльності.


Тема10. Діалектика

Діалектика як теорія роз­витку та її гуманістичний зміст. Історичні форми діалектики (діалектичні ідеї в історії філософії від Геракліта до Гегеля, здійснення Марксом і Енгельсом синтезу діалектики і матеріалізму).

Принципова відмінність діалектики від метафізики та альтернативних вчень і методів. "Об'єктивна" і "суб'єктивна" діалектика.

Категорії діалектики як такі універсальні поняття, що відображають найбільш загальні зв'язки, відношення речей і явищ і становлять основу будь-якого мислення та свідомості. Формування парних кате­горій. Категорії, що виражають структурні зв'язки буття: одиничного і загального, частини і цілого, форми і змісту, елемента і структури. Поняття системи.

Закони діалектики: закон єдності і боротьби протилежностей, закон взаємного переходу кількісних та якісних змін, закон заперечення заперечення.


Семінарське заняття

Діалектика


Самостійна робота

Сучасний історичний світ з точки зору закону єдності і боротьби протилежностей.

Специфіка прояву закону заперечення заперечення в наші дні.

Альтернативи діалектики.

Тема 11. Філософська антропологія

Філософський аспект теорії антропосоціогенезу відмінність протилежних підходів до тлумачення походження творчого початку в людині (теорія "творчої еволюції" в природі Тейяра де Шардена і концепція спонтанного самоза­родження людини і суспільства в матеріалістичних теоріях).

Проблема єдності природного і соціального в людині

Питання перспектив людини, проблема життя і смерті в духовному досвіді. розгляд можливостей по­дальшої еволюції людини як біологічного виду, соціальних і моральних проблем, що виникають у зв'язку а розвитком біотехнологій, генетики, медицини (межі продовження життя, проблеми евтаназії). визна­чення перспективи суспільної еволюції людини (на матеріалі соціальних утопій XX ст.) виявлення всесвітньої долі людини (ідеї космічної експансії в сучасній науковій фантастиці та релігійно-містичні передбачення про духовне переродження людства).

філософські поняття “людина”, "індивід", "особа", "особистість", “індивідуальність” та їх зміст.

Специфіка взаємодії особи і суспільства. Свобода особистості в сучасному демок­ратичному суспільстві (аспекти аналізу: свобода і Бог, свобода і обов'язок, свобода і відповідальність, свобода і моральні цінності, свобода через насильство над іншим, свобода як випадання із загальності, втеча від свободи).


Семінарське заняття

Філософська антропологія


Самостійна робота

Поняття цінностей. Вихідні цінності людського буття.

Проблематичність людського буття.

Співвідношення понять: буття – існування – життя.


Тема 12. Соціальна філософія.

Визначення понять "суспільства" та "суспільно-економічної формації”. Основні типи суспіль­но-економічних формацій в їх історичному розвитку. Цивілізаційний підхід до типології суспільства.

Проблема суб’єкта історичного процесу, роль особистості та народних мас у житті суспільства, їх співвідношення в історії.

Неоднозначність і суперечливість поступального розвитку людства. Категорія "суспільний прогрес”. Специфіку технічного прогре­су, його роль у звільненні людини і перспективи розвитку технологічного типу людської цивілізації. Глобальні проблеми , їх сутність та шляхи подолання. Завдання переходу від техногенної до антропогенної цивілізації.

Причини і фактори, що зумовлюють різноманітність розвитку історії, а також різноманітність теорій, що розглядають цю сторону історичного розвитку (концепції локальних культур і цивілізацій О. Шпенглера, А.Тойнбі).

Тенденції до інтернаціоналізації й уніфікації суспільного життя різних країн, процесу становлення світової цивілізації та теорій, що відстоюють єдність світової історії (К. Маркс, К. Ясперс).

Культура як феномену суспільного життя людини ( аспекти аналізу: культура і суспільство, культура і творчість, культура і технологія, культура і цивілізація, культура як міра розвитку людини).


Семінарське заняття

Соціальна філософія


Самостійна робота


Філософська теорія передбачення.

Парадигми осягнення історії.

Народонаселення – передумова і суб`єкт історичного процесу.


  1. Список основної та додаткової літератури


Основна література:
  1. Бичко І.В. Філософія. Навч. посібник. – К., 2003.
  2. Герасимчук А.А. Тимошенко З.І. Курс лекцій з філософії. К., 1999.
  3. Причепій Є. М., Черній А. М., Чекаль Л. А. Філософія. Підручник. – К.: Академвидав, 2007.
  4. Пазенок В. С. Філософія. Навчальний посібник. – К.:Академвидав, 2008.
  5. Надольний І.Ф. Філософія. Навч. посібник. –К.: 2001.
  6. Петрушенко В.Л. Філософія. Курс лекцій. –К.: 2001.
  7. Подольська Є. А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. . – К.:Інкос, 2006.
  8. В.Х. Арутюнов, Філософія: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц.-К.: КНЕУ,1999.
  9. Радугин А.А. Философия. Курс лекций. –М.: 1995.
  10. Спиркин А.Г. Философия. Учебник. –М.: Гардарики, 1999.

Додаткова література:
  1. Антология мировой философии. – М., 1969.
  2. Асмус В. Я. Античная философия. - М. , 1976.
  3. Багалій Д. Український мандрівний філософ Григорій Сковорда. – К., 1992.
  4. Бердяев Н. А. Мое философское мировоззрение // Филос. науки – 1990.
  5. Берлин И. Назначение философии // Вопр. Филос. – 1999. - №5.
  6. Бибихин В. В. Философия и религия //Вопр. филос. - 1992. - № 7.
  7. Вернадский В. Размышления натуралиста. – М., 1977.
  8. Виндельбанд В. История Древней философии. – К., 1995
  9. Городник І. В., Русин М. Ю. Українська філософія в іменах. = К., 1997.
  10. Горський В. Історія української філософії. – К. ,1996.
  11. Гулыга А. Кант. - М., 1981.
  12. Гусєв В. І. Західна філософія Нового часу. – К., 2000.
  13. Гусєв В. І. Західноєвропейська філософія XV – ХVIII cт. – К.,1995
  14. Енгельс Ф. Анти-Дюринг // Маркс К. , Енгельс Ф. Твори. - Т. 20.15.
  15. Забужко О. Філософія національної ідеї та європейський контекст. – К.,1993.
  16. Заїченко Г. Долі філософії та культури наприкінці ХХ сторіччя // Філософ. і соціолог. думка. – 1994. - №1-2.
  17. Зарубіжна філософія ХХ століття: Читанка з історії філософії у 6 кн. – К., 1993.
  18. История философии в кратком изложении. - М., 1991.
  19. Історія філософії України: Хрестоматія. – К., 1993.
  20. Камю А. Бунтующий человек. – М., 1990.
  21. Кістяківський Б. Проблема і завдання соціально-наукового пізнання // Філос. і соціолог. думка.-1992. - № 1, 2.
  22. Кондзьолка В. В. Історія середньовічної філософії. – Львів. 2001
  23. Копнин П. В. Диалектика как логика и теория познания. – Л. , 1973.
  24. Павловський М. Шлях України. – К., 1997.
  25. Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия. – М., 1991.
  26. Рассел Б. Історія Західної філософії. - К., 1995.
  27. Сартр Ж-П. Бытие и ничто // Филос. науки. - 1989. - № 2.
  28. Сковорода Г. Повне зібрання творів у 2-х томах. – К., 1973.
  29. Старовойт І.С., Сілаєва Т.О., Орендарчук Г.О. Філософія.
  30. Навчальний посібник. - Тернопіль: Астон, 1997.
  31. Тейяр де Шарден Г. Феномен человека. - М. , 1987.
  32. Тойнби А.Дж. Постижение истории. - М., 1991.
  33. Умер ли марксизм? // Вопр. филос. - 1990. - № 10.
  34. Философский энциклопедический словарь. -М.,1989
  35. Філософський словник. За редакцією В.І. Шинкарука. - К.: Головна редакція Української Радянської енциклопедії, 1986.
  36. Фрейд Ф. О психоанализе //Психология подсознательного. - М., 1989.
  37. Хамітов Н. В. та ін. Історія філософії. Проблема людини. - К., 2000.
  38. Чанышев А. Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991.
  39. Человек и общество (основы современной цивилизации). М.: Геликон, 1992.
  40. Чижевський Д. Філософія і національність // Філос. та соціолог. думка. 1990 - №10.
  41. Юркевич П. Д. Философские произведения. – М., 1990.