Курс 6 Факультет медичний №1 та 2 Спеціальність- лікувальна справа к-сть годин- 5

Вид материала

Необструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія
Діагностичні критерії
Рестриктивна кардіоміопатія
Діагностичні критерії
Вторинні кардіоміопатії
Діагностичні критерії
Кардіоміопатія при метаболічних порушеннях кардіоміопатія при інфекційних та паразитарних хворобах.
Діагностичні критерії раннього ураження серця
Діагностичні критерії пізнього ураження серця
Кaрдіоміопaтія при розладах харчування
Кардіоміопатія, пов'язана з білково-енергетичною недостатністю
Тиреотоксична хвороба серця (кардіоміопатія)
Протокол діагностики та лікування
Діагностичні критерії
Протокол невідкладної допомоги при гострій лівошлуночковій недостатністі у дітей
Протокол невідкладної допомоги при гострій правошлуночковій недостатністі у дітей
5.4. Заключний етап.
6. Матерали методичного забезпечення заняття (матеріали базиссної „вихідно рівня”підготовки студентів)
Проміжний тестовий контроль 1
Проміжний тестовий контроль 2
...
Полное содержание

Подобный материал:

1 2 3

НЕОБСТРУКТИВНА ГІПЕРТРОФІЧНА КАРДІОМІОПАТІЯ

Інша гiпертрофiчна кардіоміопатія - симетрична чи асиметрична гiпертрофiя лiвого шлуночку, у бiльшостi випадкiв більше вражається мiжшлуночкова перегородка, нiж стiнки шлуночкiв, без обструкцiї шляхiв вiдтоку вiд шлуночкiв, як правило не супроводжується розширенням порожнини лiвого шлуночку. При гіпертрофічній КМП страждає насамперед діастолічне розслаблення міокарда. Вважається генетично обумовленим захворюванням.

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ

Клінічні:

- ангінозний больовий синдром,

- лівошлуночкова недостатність (задишка при навантаженні, серцева астма, набряк легень),

- синкопальні стани.

Параклінічні:

- ЕКГ: ознаки гiпертрофiї лiвого шлуночка, зубець Q у вiдведеннях ІІ, III, avF, V 5-6 глубокий, негативний зубець Т, депресія сегмента ST, ознаки гіпертрофії лівого передсердя, можливі порушення серцевого ритму та провідності,

- рентгенологічно може бути вибухання лівого шлуночка, відсутність талії серця, розширення лівого передсердя,

- ЕхоКГ (має провідне значення): гiпертрофiя стінок шлуночків, збільшення порожнини лівого передсердя, збільшення фракції вигнання, порушення діастолічної функції серця за даними допплєрографії.

ЛІКУВАННЯ

- Обмеження фізичного навантаження, яке підсилює гіпертрофію міокарда та градієнт тиску.

- Серцеві глікозиди та інші кардіотонічні засоби протипоказані.

- Показана вторинна профілактика інфекційного ендокардиту.

- При порушеннях серцевого ритму - відповідне лікування (аміодарон, ін.).

- При серцевій недостатності - інгібітори АПФ, діуретики.

РЕСТРИКТИВНА КАРДІОМІОПАТІЯ

Рестриктивна кардіоміопатія (інша рестриктивна кардіоміопатія I42.5) - інфільтративне або фіброзне ураження міокарда, що характерізується рігідними, непіддатливими стінками шлуночків, зменшенням наповнення і зниженням діастолічного об'єму одного або обох шлуночків з нормальною чи майже незмінною систолічною функцією та товщиною стінок. Основу захворювання складає розповсюджений інтерстиціальний фіброз, а порушення дiастолiчної функцiї є основним гемодинамiчним проявом рестриктивної кардiомiопатiї.

Виділяють також ендоміокардіальний фіброз (I42.4), фіброеластоз ендокарда новонароджених та дітей молодшого віку, ендоміокардіальну (еозинофільну) хвороба (I42.3) чи еозинофільний ендокардит Леффлера, а також облітеруючу кардіоміопатію.

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ

Клінічні:

- клінічна кратина схожа на клiнiку констриктивного перикардиту, причому можуть бути і порушення скоротливості лівого шлуночка,

- в залежності від переважання типа ураження (правого, лівого шлуночків або обох шлуночків), спостерігається відповідна картина правошлуночкової, лівошлуночкової або бівентрикулярної серцевої недостатності),

- можуть бути порушення ритму, тромбоемболічний синдром.

Параклінічні:

- ЕКГ: зниження вольтажа зубців, порушення ритму та провідності,

- на рентгенограмі збільшення відділів серця помірне або відсутне,

- ЕхоКГ: відповідні зміни ехоанатомії, діагностика порушень діастолічної функції та скоротливості міокарда, можливий випіт у порожнину перикарда.

ЛІКУВАННЯ

- Обмеження фізичного навантаження.

- Серцеві глікозиди та інші кардіотонічні засоби протипоказані.

- При порушенні розслаблення міокарда доцільним є призначення антагоністів кальцію (верапаміл, ніфедіпін).

- При порушеннях серцевого ритму - відповідне лікування (аміодарон, ін.).

- При серцевій недостатності - відповідне лікування (діуретики тощо).

ВТОРИННІ КАРДІОМІОПАТІЇ

КАРДІОМІОПАТІЯ ВНАСЛІДОК ДІЇ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ТА ІНШИХ ЗОВНІШНІХ ФАКТОРІВ

Токсичні кардіоміопатії, що викликані ліками.

Кардіоміопатії, викликані дією фізичних факторів:

- теплового;

- гіпотермія;

- іонизуюче випромінення.

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ

Клінічні:

- застійна серцева недостатність,

- кардіалгії,

- кардіомегалія,

- порушення ритму та провідності,

- патологічний ІІІ тон (трехчлений ритм галопу),

- можливі тромбоемболічні ускладнення.

Параклінічні:

- ЕКГ: порушення ритму та провідності, гіпертрофія та перенавантаження лівого шлуночка, глибокі зубці Q та депресія ST в відведеннях І, AVL, V₅, V_6,

- Рентгенологічно кардіомегалія, ознаки венозного застою.

- ЕхоКГ: дилятація порожнин серця, особливо - лівого шлуночка, зниження ударного об'ему серця, фракція викиду, відносна недостатність мітрального клапана тощо.

ЛІКУВАННЯ

- Усунення етіологічного чинника (припинення контакту з токсином чи іншим зовнішнім фактором).

- Лікування серцевої недостатності (за відповідним протоколом).

- Лікування порушень ритму та провідності (за відповідним протоколом).

- Метаболічна терапія (дімефосфон, рібоксін, калію оротат, солкосеріл, кверцитін, магне-В6, L-карнітіна хлорід, мілдронат, кардонат, неотон фосфокреатінін, панангін або аспаркам, цитохром С, фосфаден, АТФ-лонг тощо).

КАРДІОМІОПАТІЯ ПРИ МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕННЯХ КАРДІОМІОПАТІЯ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ТА ПАРАЗИТАРНИХ ХВОРОБАХ.

КАРДІОМІОПАТІЯ, ВИКЛИКАНА ДИФТЕРІЙНИМ ТОКСИНОМ

Виділяють ранні ураження серця - з 4-5 доби до 2-го тижня захворювання та пізні ураження - з 2-го тижня до 6-го тижня захворювання.

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ РАННЬОГО УРАЖЕННЯ СЕРЦЯ

Клінічні:

- слабкість,

- запаморочення,

- колапс,

- зниження артеріального тиску,

- гостра серцева недостатність,

- порушення ритму й провідності з нападами Морганьї-Адамса-Стокса,

- тріада Молчанова (блювота, біль в епігастрії, ритм галопу).

Параклінічні:

- ЕКГ: синусова тахікардія, що змінюється стійкою брадикардією, порушення провідності, частіше - повна АV-блокада, порушення реполяризації,

- ЕхоКГ: систолічна та діастолічна дисфункція лівого шлуночка.

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ПІЗНЬОГО УРАЖЕННЯ СЕРЦЯ

Клінічні:

- кардіалгії,

- серцебиття,

- серцева недостатність.

Параклінічні:

- ЕКГ: порушення ритму у вигляді екстрасистолії, пароксизмальної суправентрикулярної тахікардії, порушення провідності різного рівня, порушення реполяризації,

- ЕхоКГ: зниження фракції викиду, підвищення кінцево-діастолічного об'єму, зниження систолічного індексу.

ЛІКУВАННЯ

- Суворе дотримання ліжкового режиму.

- Лікування дифтерії згідно відповідного протоколу.

- Лікування серцевої недостатності (за відповідним протоколом).

- Корекція порушень ритму та провідності (за відповідним протоколом).

- Метаболічна терапія (L-карнітіна хлорід, мілдронат, кардонат тощо).

КAРДІОМІОПAТІЯ ПРИ РОЗЛАДАХ ХАРЧУВАННЯ

КАРДІОМІОПАТІЯ, ПОВ'ЯЗАНА З НЕДОСТАТНІСТЮ ВІТАМІНА В₁

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:

Клінічні:

- слабкість,

- головний біль,

- порушення сну,

- задишка,

- серцебиття,

- парестезії, біль в кінцівках,

- набряки,

- слабкий пульс,

- ритм галопу,

- систолічний шум на верхівці,

- збільшення пульсового тиску.

Параклінічні:

- ЕКГ: синусова тахікардія, зміни кінцевої частини шлуночкового комплексу.

КАРДІОМІОПАТІЯ, ПОВ'ЯЗАНА З БІЛКОВО-ЕНЕРГЕТИЧНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:

Клінічні:

- схуднення,

- блідість шкіри, трофічні її зміни,

- слабкість,

- набряки,

- зниження артеріального тиску,

- рідкий, малий пульс,

- кардіомегалія,

- ортостатичний колапс.

Параклінічні:

- ЕКГ: синусова брадикардія, зміни кінцевої частини шлуночкового комплексу, пароксизмальні порушення ритму, що можуть стати причиною раптової смерті,

- ЕхоКГ: зниження ударного об'єму, кінцево-діастолічного тиску; фракції викиду.

ЛІКУВАННЯ:

- Корекція дефіциту вітамінів, дієтотерапія, згідно відповідним протоколам.

- Лікування серцевої недостатності (за відповідним протоколом).

- Метаболічна терапія (дімефосфон, рібоксін, калію оротат, солкосеріл, кверцитін, магне-В6, L-карнітіна хлорід, мілдронат, кардонат, неотон фосфокреатінін, панангін або аспаркам, цитохром С, фосфаден, АТФ-лонг тощо).

ТИРЕОТОКСИЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ (КАРДІОМІОПАТІЯ)

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:

Клінічні

- схуднення,

- підвищений апетит,

- пітливість,

- м'язова слабкість,

- роздратованість,

- безсоння,

- тремор кінцівок,

- схильність до діареї,

- очні симптоми,

- претибіальна мікседема,

- вітіліго,

- серцебиття,

- кардіалгії,

- задишка,

- підвищення систолічного й пульсового тиску,

- посилення серцевого поштовху,

- високий пульс, що скаче,

- короткий систолічний шум вигнання на верхівці серця.

Параклінічні

- ЕКГ-ознаки: синусова тахікардія, напади пароксизмальної надшлуночкової тахікардії, збільшення амплітуди зубця Р, у дітей рідко - миготлива аритмія, можлива АВ блокада І ступеня,

- ЕхоКГ: можлива гіпертрофія лівого шлуночка, збільшення фракції викиду,

- ультразвукове дослідження щитовидної залози: зміни розміру та ехоструктури щитовидної залози,

- лабораторні дослідження: збільшення рівнів Т₃, Т₄, зменшення рівня ТТГ.

ЛІКУВАННЯ

- Тиреостатична терапія за відповідним протоколом.

- - дреноблокатори: пропранолол 0,01-0,02 мг/кг внутрішньовенно повільно, 0,5-5 мг/кг добу всередину 3-4 рази на добу.

- При нападах пароксизмальної тахікардії -адреноблокатори комбінують з дигоксіном: доза насичення 0,05 мг/кг впродовж доби; вводять по 0,2 - 0,5 мл 0, 025% розчину внутрішньовенно повільно з 2-3 мл панангіна, 25 мг кокарбоксилази у 20 мл 10% глюкози 3 рази через 8 годин.

ПРОТОКОЛ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ
СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ДІТЕЙ

ЗАСТІЙНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

Застійна серцева недостатність - це мультифакторне захворювання, при якому первинне порушення функції серця викликає цілий ряд гемодинамічних, нервових та гормональних адаптаційних реакцій, спрямованих на підтримку кровообігу відповідно до потреб організму, або при якому має місце неспроможність серця перевести венозний приплив у адекватний серцевий викид й серце не забезпечує органи і тканини необхідною кількістю крові при наявності нормального або збільшеного венозного повернення.

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:

Клінічні:

- тахікардія, тахіпноє та диспноє,

- кардіо- і гепатомегалія,

- хрипи у легенях,

- периферійні набряки,

- слабкий пульс,

- ритм галопу при аускультації серця,

- порушення живлення,

- блідість, ціаноз,

- набухання вен шиї тощо.

Параклінічні:

- рентгенографія: діагностика венозної гіпертензії, набряку легень, кардіомегалії,

- ЕКГ: оцінка ритму та провідності, динаміка ST-T тощо,

- вимірювання центрального венного тиску (підвищення його),

- ехо- та допплерехокардіографія (оцінка діастолічної та контрактильної функції серця тощо),

- гемограма, дослідження кислотно-лужного стану тощо,

- за показаними - катетеризація порожнин серця, ангіографія, біопсія ендоміокарда, електрофізіологічні дослідження, холтеровське моніторірування тощо.

ЛІКУВАННЯ:

- Режим підбирають індивідуально й в залежності від стадії серцевої недостатності, при ІІБ та ІІІ ст.- постільний, а також постільний режим на тлі гострих міокардитів навіть при І, ІІА ст., при ІІА - полегшений постільний режим, при І ст. - кімнатний режим. Тривалий термін перебування на постільному режимі не рекомендується, необхідно його поступово розширювати, базуючись на реакцію дитини на фізнагрузку, функціональні проби по Шалкову,

- Дієта при І ст. з виключенням продуктів, що містять багато хлориду натрію, при ІІА - NaCl обмежують до 2-4 г на добу, при ІІБ та ІІІ ст. до 1,0-1,5 г на добу (таку ахлорідну дієту тримають не більш 3-7 діб), обов'язково збільшують кількість продуктів, що багаті на калій (родзинки, курага, банани, печена картопля тощо), кількість рідини обмежують, починаючи з ІІА ст., при ІІБ та ІІІ ст. - не більш 600-800 мл на добу, не допустимо обмеження кількості рідини більш, ніж на 50% від добової фізіологічної потреби.

- Лікування головного захворювання, що призвело до розвитку застійної серцевої недостатності (хірургічна корекція вад серця, протизапальна терапія при кардитах, антиаритмічна терапія при серцевих дизритміях тощо).

- Інгібітори ангіотензинперерертуючого ферменту (каптопріл орально: дозування у новонароджених 0,01-0,05 мг/кг на приймання до 3 разів на добу, максимально може бути збільшена до 0,5 мг/кг до 4 разів на добу (2 мг/кг на добу), дозування у дітей після 1 місяця життя: 0,15-0,3 мг/кг на приймання до 3 разів на добу, максимально може бути збільшена до 6 мг/кг на добу, у підлітків та дорослих - 12,5-25 мг кожні 8-12 годин, максимально припустимо збільшення добової дози до 6 мг/кг).

- Діуретики (які виводять калій - фуросемід орально, в/в або в/м 1-2 мг/кг кожні 6-12 годин, максимальна допустима доза не більш 6 мг/кг на добу, або які зберігають калій - спіронолактон внутрішньо 1,5-3,3 мг/кг на добу у 1-2 приймання, у підлітків та дорослих від 25 до 200 мг на добу, звичайно 100 мг на добу, ін.).

- Кардіометаболічна терапія (рібоксін, калію оротат, кверцитін, L-карнітіна хлорід, мілдронат, кардонат, неотон фосфокреатінін, панангін або аспаркам, фосфаден, АТФ-лонг тощо).

- Серцеві глікозиди (дігоксин):

Дозування дігоксину в педіатричній практиці

Вік	Тотальна доза насичення дігоксину		Добова підтримуюча доза дігоксину, яка дається у 2 приймання на добу
	перорально	в/в	перорально	в/в
недоношені	20-30 мкг/кг	15-25 мкг/кг	5-7,5 мкг/кг	4-6 мкг/кг
доношені новонароджені	25-40 мкг/кг	20-30 мкг/кг	6-10 мкг/кг	5-8 мкг/кг
1 міс.-2 рік.	35-60 мкг/кг	30-50 мкг/кг	10-15 мкг/кг	7,5-12 мкг/кг
2 рік.- дорослі	30-40 мкг/кг	25-35 мкг/кг	7,5-15 мкг/кг	6-9 мкг/кг
максим. допустима доза	0,75-1,5 мг	0,5-1,0 мг	0,125-0,5 мг	0,1-0,4 мг

ПРОТОКОЛ НЕВІДКЛАДНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ГОСТРІЙ ЛІВОШЛУНОЧКОВІЙ НЕДОСТАТНІСТІ У ДІТЕЙ

- Дитина має бути госпіталізована до відділення реанімації та інтенсивної терапії.

- Підвищенне положення пацієнта у ліжку (положення ліжку з підняттям головного кінця на 30 ).

- Оксигенотерапія в режимі штучної вентиляції легенів з застосуванням піногасників (30% розчин етанолу або 10% розчин антифомсіналу). Відсмоктування слизу з верхніх дихальних шляхів.

- Петльові салуретики (фуросемід 1-2 мг/кг до 4 разів на добу) внутрішньовенно.

- Інфузійна терапія з використанням 10% розчину глюкози з дованням 4% розчину хлоріду калія або панангіну. Добове надходження рідини обмежується до 2/3 вікової потреби. Харчування висококалорійне.

- Седативні, аналгетичні засоби, антигіпоксанти (промедол 2% 0,05-0,1 мл/год, седуксен 0,1 мл/кг, ін.) внутрішньовенно.

- Інфузія допаміну 5-10 мкг/кг/хв або добутаміну - 5-15 мкг/кг хв внутрішньовенно за допомогою інфузійного насосу.

- Глюкокортикостероїди (преднізолон 5-7 мг/кг) внутрішньовенно.

- Корекція кислотно-лужного стану.

- Кардіометаболіти (панангін, фосфаден, кокарбоксилаза, рибоксин, L- карнітин, мілдронат тощо),

- Антимікробна терапія (антибіотики широкого спектру дії) внутрішньовенно.

- Муколітичні (ацетілцистеїн, ін.), ситуаційні засоби за показаннями.

- Специфічне лікування (екстрена комісуротомія при важкому ступені мітрального стенозу, антиарітмічні заходи при арітмогенній формі серцевої недостатності тощо),

- Лікування головного захворювання, що призвело до розвитку гострої лівошлуночкової недостатності.

ПРОТОКОЛ НЕВІДКЛАДНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ГОСТРІЙ ПРАВОШЛУНОЧКОВІЙ НЕДОСТАТНІСТІ У ДІТЕЙ

- Специфічне лікування, що спрямоване на лікування головного захворювання, котре ускладнилося розвитком гострої правошлуночкової серцевої недостатності: міотропні спазмолітики (но-шпа, атропін) та бета-адреноблокатори (пропранолол) при природжених вадах серця зі зменшеним легеневим кровообігом, при тромбоемболії легеневої артерії - гепарин та фібрінолітичні засобі, емболектомія, при важкому приступі бронхіальної астми - глюкокортикоїди, бронхоспазмолітики, за показаннями - усунення інородного тіла із дихальних шляхів тощо.

- Оксигенотерапія, за показаннями - штучна вентиляція легень.

- Пітльові салуретики (фуросемід 1-2 мг/кг до 4 разів на добу) внутрішньовенно.

- Корекція кислотно-лужного та водно-електролітного балансу.

- Можливе вкрай обережне застосування периферичних вазоділятаторів (нітрогліцерин або нітропрусид натрію в/в крапельно) в умовах відділення реанімації та інтенсивної терапії.

- Серцеві глікозиди можуть поглиблювати клінічні прояви правошлуночкової серцевої недостатності і погіршувати прогноз захворювання.

5.3. Контрольні питання:

Провідні клінічні симптоми та синдроми захворювань системи кровообігу у дітей, що супроводжуються кардіомегалією.
Клінічні варіанти перебігу та ускладнення міокардиту, ендокардиту, перикардиту, кардіоміопатій, вроджених та набутих вад серця у дітей.
Дані лабораторних та інструментальних досліджень при міокардиті, ендокардиті, перикардиті, кардіоміопатіях, вроджених та набутих вадах серця у дітей.
Диференційна діагностика при запальних та незапальних захворюваннях системи кровообігу у дітей, що супроводжуються кардіомегалією
Тактика ведення хворого при міокардиті, ендокардиті, перикардиті, кардіоміопатіях, вроджених та набутих вадах серця у дітей. Основні принципи лікування і диспансеризації дітей з гострою ревматичною лихоманкою, неревматичним кардитом, інфекційним ендокардитом, перикардитах, вродженими та набутими вадами серця, первинної та вторинної кардіоміопатіями.
Надання невідкладної допомоги при гострій серцевій недостатності.
Лікування та профілактика хронічної серцевої недостатності.

5.4. Заключний етап.

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється у журнал обліку відвідувань і успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідувань занять студентами, викладач засвідчує їх своїм підписом.

Доцільно коротко інформувати студентів про тему наступного заняття і методичні прйоми щодо підготовки до нього.

6. Матерали методичного забезпечення заняття (матеріали базиссної „вихідно рівня”підготовки студентів):

Тести:

1. Який з лабораторних показників свідчить про неревматичний характер ураження серця?

A. Збільшена ШОЕ.

Б. Лімфоцитоз у загальному аналізі крові.

B. Позитивний показник С-реактивного білка.
Г. Підвищення рівня антистрептолізину-0.

Д. Лейкоцитоз у крові.

2. При якому захворюванні реєструються вузлики Ослера?

A. Неревматичний кардит.
Б. Ревматизм.

B. Ендокардит.

Г. Міокардит Абрамова—Фідлера.

Д. Фіброеластоз.

3. Який з наведених станів потребує призначення глюкокортикоїдних препаратів?

A. Неревматичний кардит, період реконвалесценції.
Б. Вегетативна дисфункція.

B. Неревматичний кардит, гострий перебіг.
Г. Кардіоміопатія.

Д. Ревмокардит, І ступінь активності.

4. Які зміни в серці виключають діагноз перенесеного гострого неревматичного кардиту?

A. Видужання.

Б. Міокардіосклероз.

B. Кардіоміопатія.

Г. Пролапс мітрального клапана. Д. Хронічний кардит.

5. При якій мінімальній кількості балів діагноз « неревматичний міокардит» є ймовірним?

A. З бали й 1 ознака середньої значущості.
Б. 2 основні й 1 допоміжна ознака.

B. 5 балів й 1 ознака великої значущості.
Г. З ознаки середньої значущості.

Д. З ознаки малої значущості.

6. Який стан є патогномонічним для інфекційного ендокардиту?

A. Інфекційний токсикоз.
Б. Артрит.

B. Позитивний ефект від протизапальної терапії.

Г. Тромбоемболічні ускладнення. Д. Полірадикулоневрит.

7. Які з препаратів протипоказані при лікуванні неревматичного кардиту без порушення кровообігу?

A. Антибіотики.
Б. Противірусні.

B. Нестероїдні протизапальні.
Г. Кардіометаболіти.

Д. Діуретини.

8. Який з діагностичних критеріїв дозволяє диференціювати ревматичний і неревматичний кардит II—III ступеня активності?

A. Ослаблення І тону.
Б. Ригідність ритму.

B. Систолічний шум.

Г. Органічний діастолічний шум. Д. Розширення меж серця вліво.

9. З яким збудником етіологічно пов'язаний ревматизм?

A. Паличкою синьозеленого гною.

Б. Бета-гемолітичним стрептококом групи А.

B. Золотистим стафілококом.
Г. Вірусом грипу А2.

Д. Епідермальним стрептококом

10. Які захворювання найчастіше передують ревматизму?

A. Ангіна.

Б. Скарлатина.

B. Бешиха.
Г. Грип.

Д. Ангіна, скарлатина, бешиха.

11. Що належить до основних критеріїв ревматизму?

A. Міокардіодистрофія.
Б. Кардит.

B. Вроджені вади.
Г. Усе наведене.
Д. Дизритмії.

12. Що характерно для ревматичного поліартриту?

A. Множинність, симетричність ураження.
Б. Лейкоцитопенія.

B. Вранішня скутість.

Г. Наявність залишкових деформацій. Д. Лімфоцитопенія.

13. Які характерні симптоми хореї?

A. Гіперкінези, м'язова гіпотонія, порушення координації рухів. Б. Парези, паралічі, горизонтальний ністагм.

B. Синдром емоційної збудливості, порушення смаку та нюху.

Г. Збільшення ширини III шлуночка головного мозку за даними ЕхоЕГ.

Д. Зміщення М-еха за даними ЕхоЕГ.

14. Яка вада найчастіше формується при ревматичному ендокардиті?

A. Мітральний стеноз.

Б. Мітральна недостатність.

B. Аортальний стеноз.

Г. Аортальна недостатність.

Д. Недостатність тристулкового клапана.

15. Які висипи є типовими при ревматизмі?

A. Анулярні.
Б. Уртикарні.

B. Поліморфні.

Г. Плямисто-папульозні. Д. Ліхеніфікація.

16. Для якої з вад серця характерний пансистолічний «дуючий» шум
над верхівкою серця?

A. Мітральний стеноз.

Б. Мітральна недостатність.

B. Аортальний стеноз.

Г. Аортальна недостатність.

Д. Недостатність тристулкового клапана.

17. Для якої з вад серця характерний пресистолічний шум?

A. Мітральний стеноз.

Б. Мітральна недостатність.

B. Аортальний стеноз.

Г. Аортальна недостатність.

Д. Недостатність тристулкового клапана.

18. Для якої з набутих вад серця характерний діастолічний «дуючий» шум над аортою або в точці Боткіна?

A. Мітральний стеноз.

Б. Мітральна недостатність.

B. Аортальний стеноз.

Г. Аортальна недостатність.

Д. Недостатність тристулкового клапана.

19. Препарати якої групи найчастіше використовують при лікуваннревматизму?

A. Макролідів.
Б. Пеніцилінів.

B. Цефалоспоринів.
Г. Аміноглікозидів.

Д. Фторхінолонів.

20. Який знеболюючий препарат найчастіше застосовують при лікуванні ревматизму?

A. Вольтарен.
Б.Індометацин.

B. Ацетилсаліцилову кислоту.
Г. Бруфен.

Д. Олфен.

21. Що є показанням до призначення глюкокортикостероїдів при ревматизмі?

А. Міокардит.

Б. Ендокардит. В. Поліартрит. Г. Хорея.

Д. Анулярний висип. Е. Ревматичні вузлики.

22. Які засоби призначають при хореї додатково до базисної протиревматичної терапії?

A. Седативні засоби, вітаміни групи В.
Б. Протигрибкові.

B. Противірусні.

Г. Антидепресанти. Д. Гормональні.

23. Яка тривалість призначення біциліну-5 при ревматизмі?

A. 1 рік.

Б. Не менше ніж 3 роки.

B. Не менше ніж 5 років.

Г. Не менше ніж 7 років.

Д. Не менше ніж 10 років.

24. Діагностичний критерій, який підтверджує стрептококову етіологію ревматизму:

А. Наявність у хворого вогнищ хронічної стрептококової інфекції

Б. Виникнення хвороби через 2-3 тижнів після стрептококової інфекції

В. Високий титр антитіл до факторів агресії стрептококу у крові хворих з активною фазою

Г. Все вказане вірно

Д. Все вказане невірно

25. Токсини та ферменти стрептокока:

А. Стрептолізин О, стрептогіалуронідаза, стрептокіназа

Б. Ексфоліативний токсин, плазмокоагулаза

26. Початкова патоморфологічна стадія дезорганізації сполучної тканини при ревматизмі:

А. Мукоїдне набухання

Б. Фібриноїдне набухання

В. Гранульоматоз

27. Найбільш типова ступінь активності ревмопроцесу при в'ялотекучому ревматизмі

А. І ступінь

Б. II ступінь

28. Клінічні прояви III ступеня активності ревматизму:

А. Панкардит

Б. Гострий або підгострий дифузний міокардит

В. Кардит з вираженою недостатністю кровообігу

Г. Кардит в поєднанні з гострим або підгострим поліартритом, анулярним висипом

Д. Все перечисление вірно

Е. Все перечисление невірно

29. Найбільш типові зміни показників крові при III ступені активності ревматизму:

А. С - реактивний протеїн /+/, виражений лімфоцитоз, ШОЕ до 20 мм/год

Б. С - реактивний протеїн /++/. /⁺⁺⁺/, ШОЕ ЗО мм/год і більше, лейкоцитоз

30. Які показники крові властиві І ступеню активності ревматизму:

А. ШОЕ до 20 мм/год, С - реактивний протеїн + або ++

Б. Диспротеїнемія за рахунок різкого збільшення альфа- та гама- глобулінів

В. Сіромукоїд крові вище 0,4 одиниць

Г. Фібриноген 5 г/л та вище

31. Що найбільш характерно для гострого перебігу ревматизму:

А. Висока активність запального процесу

Б. Обов'язкове формування пороку серця

32. Основні діагностичні критерії ревматизму Киселя-Джонса-Нестерова:

А. Кардит

Б. Поліартрит

В. Хорея

Г. Зв'язок з перенесеним стрептококовим захворюванням

Д. Все вказане вірно

Е. Все вказане невірно

33. Критерії, які характерні для ревматичного поліартриту:

А. Переважне ураження крупних та середніх суглобів

Б. Симетричність ураження

В. Летучість ураження суглобів

Г. Швидке зникнення суглобового синдрому під впливом лікування

Д. Все вказане вірно

Е. Все вказане невірно

34. Для дифузного ревматичного міокардиту характерно:

А. Тяжкий загальний стан дитини

Б. Блідість шкірних покровів

В. Задуха

Г. Розширення серцевої тупості більше вліво

Д. Послаблення 1 тону

Е. Все вказане вірно

Ж. Все вказане невірно

35. Зміни ЕКГ при тяжкому ревматичному міокардиті:

А. Зниження вольтажа шлуночкового комплексу, подовження атріовентрикулярної провідності, міграція водія ритму

Б. Високий вольтаж шлуночкового комплексу, укорочення інтервалу P-Q

36. Зміни ФКГ при тяжкому первинному ревматичному міокардиті:

А. Збільшення амплітуди 1 тону на верхівці

Б. Функціональний систолічний середньочастотний шум, зв'язаний з 1 тоном та зменшення амплітуди 1 тону на верхівці

В. Збільшення амплітуди 1 тону на верхівці, ромбовидний систолічний шум

37. Перші та ранні симптоми хореї:

А. Підвищення дратівливості та образливості, незграбність у рухах, зміни почерку

Б. Парестезії, судоми

38. В стадії розгорнутої клініки хореї визначають:

А. "100" Невимушені дистальні розмашисті гіперкінези, м'язову гіпотонію

Б. Глибокі порушення чутливості, тризм

39. В неврологічному статусі при хореї відмічаються:

А. Підвищення сухожильних рефлексів, особливо колінних, нестійкість в позі Ромберга, позитивні симптоми "кволих плеч", очей та язика

Б. Ригідність м'язів потилиці, нормальні пальценосова та п'яточно-колінні проби

40. Головні особливості анулярної висипки при ревматизмі:

А. Уявляє собою кільцевидні рожево-червоні плями з блідим центром, з'являється частіше на початку захворювання, тримається недовго та зникає безслідно

Б. Папульозно-поліморфний висип, що залишає після себе пігментацію

41. Основні особливості гіперкінезів при хореї:

А. Підсилюються при рухах та хвилюванні, послабляються під час сну

Б. Підсилюються під час сну, зникають.при рухах та хвилюванні

42. Основні особливості ревматичних вузликів:

А. Являють собою округлі щільні, безболісні утворення розміром 2-8 мм

Б. Являють собою щільні, болючі утворення розміром 1 -2 см

43. Дієтичні столи з недостатністю кровообігу II б стадії:

А. №10а, 10

Б. №5

В. №7

44. При прийомі глюкокортикоїдів та салуретиків до меню показано включати:

А. Ізюм, курагу, чорнослив, печену картоплю

Б. Бульйони, маринади, гострі приправи

45. Якому препарату глюкокортикоїдної природи даєте перевагу при лікуванні активного ревмопроцесу на фоні виразкової хвороби шлунку та 12-палої кишки:

А. Преднізолон

Б. Дексаметазон

В. Триамцінолон

Г. Кеналог

46. Показання до тонзілектомії при ревматизмі:

А. Компенсований тонзілит

Б. Декомпенсований тонзілит

47. Оптимальна середньодобова доза дексаметазону при курсовій терапії ревматизму:

А. 0,1 -0,15 мг/кг

Б. 0,5 - 0,6 мг/кг

48. Оптимальний строк кортикостероїдної терапії при лікуванні тяжкого ревмокардиту у дітей:

А. 10 - 14 днів, мінімально 5-7 днів

Б. 4-6 тижнів, мінімально 3 тижні

49. Побічні реакції саліцилатів при лікуванні ревматизму у дітей:

А. Диспепсичні прояви, алергічні реакції, ульцерогенна дія

Б. Виведення рідини та солей із організму, тромбоутворення

50. Середня тривалість курсу неспецифічної протизапальної терапії при активному ревматизмі у дітей:

А. 2-3 тижні

Б. 2 міс.

51. Фармпрепарати, які мають найбільш виражену протизапальну дію:

А. Індометацин, вольтарен

Б. Анальгін, мефенамінова кислота

52. Оптимальне дозування індометацину при ревматизмі у дітей:

А. 0,5-1 мг/кг на добу

Б. 2,5-3 мг/кг на добу

53. Оптимальне дозування вольтарену при ревматизмі у дітей:

А. 1 мг/кг за добу

Б. Змг/ кг за добу

54. Оптимальна добова доза бруфену при етапному лікуванні ревматизму у дітей шкільного віку:

А. 20-40 мг/кг на добу

Б. 75-100 мг/кг на добу

55. Суворий постільний режим при ревматизмі III ступіню активності передбачає:

А. Усі рухи в ліжку дитина робить за допомогою медперсоналу або батьків

Б. Їжу дитина приймає в ліжку

В. Фізіологічні відправлення дитина робить в ліжку

Г. Все вказане вірно

Д. Все вказане невірно

56. Напівпостільний режим для дитини, хворої на ревматизм передбачає

А. Самостійне відвідування туалету та їдальні

Б. Малорухомі ігри

В. Виконання шкільних завдань не більше 45 хвилин щоденно

Г. Все вказане вірно

Д. Все вказане невірно

57. Скільки етапів лікування ревматизму Ви знаєте:

А. Два

Б. Три

В. Чотири

58. Етіотропна терапія ревматизму передбачає призначення наступних антибіотиків:

А. Пеніциліну

Б. Біциліну

В. Ерітроміцину

Г.Все вказане вірно

Д. Все вказане невірно

59. При ревматизмі найбільш раціонально призначати слідуючи протизапальні препарати:

А. Індометацин, вольтарен

Б. Анальгін, моваліс

60. Нестероїдний протизапальний препарат пропіонової кислоти:

А. Анальгін

Б. Вольтарен

В. Бруфен

61. Нестероїдний протизапальний препарат, який крім антитромботичної дії має також гіпоглікемічну дію:

А. Аспірин

Б. Індометацин

В. Вольтарен

62. Оптимальна добова доза аспірину при лікуванні ревматизму у дітей

А. 0,2 г/рік життя

В. 0,5 г/рік життя

63. Оптимальні дози преднізолону при ревматизмі у дітей:

А. Від 0,7-0,8 мг/кг на добу до 1 мг/кг на добу

Б. Від 3 мг/кг на добу до 5 мг/кг на добу

64. Показання до призначення глюкокортикоїдів при ревматизмі у дітей:

А. І ступінь активності запального процесу

Б. III ступінь активності запального процесу

В. Неактивна фаза

65. Які препарати застосовуютьспри затяжному в'ялому перебігу ревматизму:

А. Делагіл, індометацин

Б. Аспірин, мефенамінова кислота

В. Глкжокортикостероїди

66. Чи обов'язкове призначення біциліну при первинній профілактиці ревматизму:

А. Так

Б. Ні

67. Середня тривалість перебування хворої дитини з активним ревматизмом у стаціонарі:

А. 20 днів

Б. 45 днів

68. Тонзілектомія у дітей показана в слідуючи строки від початку захворювання ревматизмом:

А. Через 2 тижні

Б. Через 1 рік

В. Через 2-2,5 міс.

69. Патологоанатомічні зміни при ревматизмі спостерігаються переважно:

А. В сполучній тканині міокарду, ендокарду, коронарних судин

Б. В м'язах серця

В. В паренхіматозних органах

70. Серед шкіряних проявів ревматизму зустрічаються:

А. Анулярна ерітема

Б. Вузлова еритема

В. Петехії, екхімози

Г. Кіреподібний сип

71. Ураження нервової системи при ревматизмі:

А. Судоми, втрата свідомості

Б. Вегетативні порушення

В. Мала хорея

72. Прояви хореї у дітей, хворих на ревматизм, під час сну:

1. Підсилюються

2. Зменьшуються

3. Зникають

Еталони відповідей: ТЕСТИ

1— Б; 2 — В; З —В; 4 — Г; 5 — В; 6 — Г; 7 — Д; 8 — Г; 9 — Б; 10 — Д; 11 — Б; 12 — А; 13 — А; 14 — Б; 15 — А; 16 — Б; 17 — А; 18 — Г; 19 — Б; 20 — В; 21 — Б; 22 —А; 23 — В. 24 — Г; 25. — А; 26 — А; 27 — А; 28 — Д; 29. — Б; 30 — А; 31 — А; 32 — Д; 33 — Д; 34 — Е; 35 — А; 36 — Б; 37 —А; 38 — А; 39 — А; 40 — А; 41 — А; 42 — А; 43 — А; 44 — А; 45 — Г; 46 — Б; 47 — А; 48 — Б; 49 — А; 50 — Б; 51 — А; 52 — Б; 53 — Б; 54 — А; 55 — Г; 56 — Г; 57 — Б; 58 — Г; 59 — А; 60 — В; 61 — А; 62 — А; 63 — А; 64 — Б; 65 — А; 66 — Б; 67 — Б; 68 — В; 69 — А; 70 — А; 71 — В; 72 — Б;

6.1. Додатки

ПРОМІЖНИЙ ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ 1

1. Хлопчик 12 років на протязі 5 днів хворіє на ГРВІ. При огляді дільничний педіатр виявив аритмію, при аускультації ослаблення першого тону серця на верхівці, короткий локалізований систолічний шум в 5 точці. На ЕКГ – політопна екстрасистолія, зниження амплітуди хвилі Т. Поставте діагноз.

Ревматичний міокардит.
Інфекційно-алергічний міокардит.
Вегето-судинна дистонія.
Бактеріальний ендокардит.
Функціональна екстрасистолія.

2. На ЕКГ у 14-річної дитини з серцевою недостатністтю яка знаходиться на стаціонарному лікуванні були виявлені зміни в вигляді коритоподібного зміщення ST-T нижче ізолінії та часті шлуночкові екстрасистоли. Чим обумовлені такі зміни?

Кардитом.
Міокардіодистрофіею.
Передозуванням серцевими глікозідами.
Міокардіосклерозом.
Передозуванням перепаратів калію.

3. У новонародженої дитини з інтранатальною пневмонією виявлені клінічні симптоми набряку-набухання головного мозку. На ЕКГ – високий загострений з вузькою основою зубець Т, вкорочення Q-T. Чим обумовлені такі ЕКГ зміни?

А. Гіперкальціеміею.

Б. Гіперкаліеміею.

В. Гіпермагніеміею.

Г. Гіпокаліеміею.

Д. Гіпокальціеміею.

4. У дитини 10 місяців, весною, яка знаходиться на обстеженні в зв’язку з наявністю тоніко-клонічних нападів та явищами рахіту на ЕКГ було виявлено значне подовження електричної систоли (Q-Т).

Чим обумовлені зміни на ЕКГ?

А. Міокардитом.

Б. Гіпокалігістією при спазмофілії.

В. Фіброеластозом.

Г. Ревматизмом.

Д. Вродженою вадою серця.

5. Дівчинка 12 років поступила в кардіологічне відділення з проявами кардиту. Два тижні тому перенесла лакунарну ангіну. Який найбільш вірогідний етіологічний чинник кардиту в даному випадку?

А. Стафілокок

Б. Стрептокок

В. Клебсієла

Г. Пневмокок

Д. Протей

6. У дівчинки 12 років на протязі 2-х місяців відмічається періодичне підвищення температури тіла до 39° С, веретеноподібна припухлість міжфалангових суглобів та біль у верхній частині груднини, та шиї, скованість зранку. Найбільш вирогідний діагноз?

Ювенільний ревматоїдний артрит
Ревматизм
Токсичний сіновіїт
Септичний артрит
Остеоартрит

7. У лікарню швидкою допомогою доставлено хлопчика 7-ми років. Скарги на неприємні відчуття в ділянці серця, біль в епігастрії, головокружіння, блювання. При огляді: виражена блідість шкірних покривів, задишка, пульсація яремних вен. Границі серця в межах норми. Тони серця ясні, ЧСС-170 уд/хв, пульс малого наповнення. АТ-90/50 мм.рт.ст. На ЕКГ: пароксизм шлуночкової тахікардії.

Призначте препарат для купування пароксизму:

А. Морфін

Б. Еналаприл

В. Ніфедіпін

Г. Лідокаїн

Д. Строфантин

8. У 10- річної дівчинки після ГРВІ появилися скарги на біль в серці і задишку при фізичному навантаженні. При огляді: шкіра бліда, підвищено волога. Ліва границя серця зміщена до середньо-ключичної лінії, ослаблення серцевих тонів, ніжний систолічний шум над верхівкою. ЧСС-124 на хвилину, АТ-90/60 мм.рт.ст. Кров: легка анемія, помірний лейкоцитоз, еозинофілія, білки гострої фази в нормі. ЕКГ: синусова тахікардія, порушення процесів реполяризації, зміщення інтервалу ST нижче ізолінії.

Описані симптоми характерні для:

Панкардиту
Неревматичного кардиту
Септичного ендокардиту
Фіброеластозу
Ревмокардиту

9. Дев’ятирічний хлопчик переніс скарлатину 2 тижні тому. Протягом трьох днів турбує загальна слабість, блідість шкіри, підвищення температури тіла до 38°С, біль в ділянці серця, задишка. При аускультації серця відзначено ослаблені тони, систолічний шум над верхівкою, роздвоєння І тону. На ЕКГ: подовження інтервалу QT, PQ (0,22 с), зниження амплітуди зубця Т, поодинокі екстрасистоли. Яке захворювання запідозрить дільничний педіатр?

Кардіоміопатію
Нейроциркуляторну дистонію
Пневмонію
Вроджену ваду серця
Ревматичний міокардит

10. У дитини 3-х років після лакунарної ангіни погіршився загальний стан, з’явилась швидка втомлюваність. Шкіра бліда, межі серця поширені вліво, I тон на верхівці глухий, ніжний систолічний шум над верхівкою. На ЕКГ- ознаки перевантаження лівого шлуночка. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Ревматичний кардит

Б. Неревматичний міокардит

В. Застійна кардіоміопатія

Г. Природжений кардит

Д. Набута вада серця

11. Дівчинка 7 років скаржиться на плями в ділянці спини білуватого кольору, що з’явились 1 міс тому на спині, декілька днів тому в ділянці попереку і на обличчі. При огляді шкіра і видимі слизові оболонки блідо-рожеві, на спині, в ділянці попереку різної величини білі плями, в ділянці лоба – біла лінія. В уражених місцях малюнок шкіри відсутній, складка не збирається, виражена щільність шкіри. Тони серця звучні, ритмічні, ЧСС 86 /хв. Загальний аналіз крові: лейкоцити 6,9(109 в л, ШОЕ 8 мм/год.

Вкажіть найбільш вірогідний діагноз.

А. Склеродермія

Б. Вітіліго

В. Різнокольоровий лишай

Г. Поверхнева стрептодермія

Д. Порушення пігментного обміну

12. У 13-річної дитини з клінічні прояви гострої серцевої недостатності за лівошлуночковим типом. Яку дозу допаміну Ви виберете для профілактики наростання серцевої недостатності?

А. 1-2 мкг/кг/хв.

Б. 2-3 мкг/кг/хв

В. 5-10 мкг/кг/хв.

Г. 15-20 мкг/кг/хв.

Д. 20-25 мкг/кг/хв.

Відповіді на запитання

1-Б; 2-В; 3-Б; 4-Б; 5-Б; 6-А; 7-Г; 8-Б; 9-Д; 10-Б; 11-А; 12-В

ПРОМІЖНИЙ ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ 2

1. У дівчинки 5 років діагностовано напад суправентрикулярної пароксизмальної тахікардії. Який препарат слід призначити з метою лікування нападу?

Верапаміл
Адреналін
Корглікон
Морфін
Хінідін

2. У дитини 12 років діагностовано неревматичний кардит, гострий, середньої тяжкості, з ознаками СН І ступеню через 7 днів після перенесеної гострої респіраторної вірусної інфекції. Який патогенетичний механізм лежить в основі захворювання?

Інфекційний
Інфекційно- алергічний
Алергічний
Аутоімунний
Токсичний

3. До лікарні швидкою допомогою доставлено хлопчика 7-ми років. Скарги на неприємні відчуття в ділянці серця, біль в епігастрії, головокружіння, блювання. При огляді: виражена блідість шкірних покривів, задишка, пульсація яремних вен. Границі серця в межах норми. Тони серця ясні, ЧСС-170 уд/хв, пульс малого наповнення. АТ-90/50 мм.рт.ст. На ЕКГ: пароксизм шлуночкової тахікардії. Для зняття пароксизму педіатр призначила:

Морфін
Еналаприл
Ніфедіпін
Лідокаїн
Строфантин

4. У хлопчика 14 років на тлі хронічного тонзиліту, гаймориту появились відчуття перебоїв в ділянці серця і додаткових пульсових ударів. ЧСС- 83 уд/хв. На ЕКГ: після кожних двох синусових скорочень регулярно виникають імпульси, в яких відсутній зубець Р, QRS поширений більше 0,11 с, різко деформований, дискордантний зубець Т, після чого реєструється повна компенсаторна пауза.

Вкажіть характер порушень ритму:

Екстрасистолія по типу бігемінії
Екстрасистолія по типу тригемінії
Часткова АV блокада
Повна АV блокада
Блокада лівої ніжки пучка Гіса

5. У дівчинки 8 років на фоні хронічного декомпенсованого тонзиліту періодично раптово і короткочасно появляються неприємні відчуття в ділянці серця, стискання в грудях, біль в епігастральній ділянці, головокружіння, блювання. Бліда, ЧДР- 40/хв; пульсація яремних вен. Пульс –185 уд/хв, малого наповнення. АТ-75/40 мм.рт.ст. На ЕКГ під час нападу: ектопічні зубці Р, QRS не деформований. В кінці нападу- компенсаторна пауза. Найімовірнішою причиною нападу є:

Пароксизмальна передсердна тахікардія
Синусова тахікардія
Шлуночкова пароксизмальна тахікардія
Повна АV блокада
Миготіння передсердь

6. Хворий К., 6 років. Скаржиться на значну слабкість. Захворів гостро з підвищення температури тіла, нездужання, болю у суглобах і по ходу м’язів ніг. Об’єктивно: фіолетово-синюшна еритема навколо очей і над колінними суглобами. ЧСС 120/хв, тони серця ослаблені. Аналіз крові: лейкоцити 12,9 Г/л, ШОЕ 40 мм/год. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз.

Системний червоний вовчак
Поліміозит
Дерматоміозит
Атопічний дерматит
Реактивний поліартрит

7. У дитини 13 років ревматична поєднана вада мітрального клапану з переважанням недостатності. На тлі гострої респіраторної вірусної інфекції посилилась задишка, загальна слабкість, з’явилось почуття стиснення у грудях, сухий кашель. Положення ніпівсидяче. Вираз обличчя страждальницький, ціаноз губів. Пульс на периферичних судинах слабкого наповнення. ЧСС до 150 за 1 хв. В легенях на фоні жорсткого дихання у задньонижніх відділах вислуховуються різнокаліберні вологі хрипи. Печінка біля краю реберної дуги. Який невідкладний стан розвинувся у дитини?

Гостра правошлуночкова серцева недостатність
Гостра лівошлуночкова серцева недостатність
Гостра тотальна серцева недостатність
Хронічна лівошлуночкова серцева недостатність
Гостра судинна недостатність

8. Дитині чотири роки. Хворіє протягом 3 тижнів. Захворіла гостро з підйому температури до 39˚С. Протягом доби температура змінювалась на 2-2,5˚С, зниження супроводжувалось проливними потами. Періодично з’являвся рожевий висип різної форми та локалізації. Боліли та набрякали суглоби (колінні, гомілковоступні, променевозап’ястні), дитина не спиралась на ноги, не могла брати предмети. Біль продовжувався 1-2 дні. Об’єктивно: температура 39˚С, печінка +2 см, селезінка +1 см, пальпуються всі групи лімфовузлів. Гомілковоступні суглоби набряклі, болісні, контури їх зглажені. Аналіз крові: Нв - 112 г/л, ер. - 3,9 Т/л, лейкоцити 12,9 Г/л, еоз.- 6%, п.-1%, с.-48%, л.-35%, м.- 10%. ШОЕ - 54 мм/год. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз.

Системний червоний вовчак
Реактивний артрит
Ревматизм, активна фаза
Ювенільний ревматоїдний артрит, субсепсис
Ювенільний ревматоїдний артрит, синдром Стілла

9. Дівчинка 13 років, скаржиться на біль в суглобах, підвищення температури тіла до 38˚С, загальне нездужання, підвищену втомлюваність. Захворіла гостро тиждень тому. При огляді: плямисто-папульозний висип на переніссі і крилах носу. Суглоби не змінені, рухи в них вільні. ЧСС 100 /хв, тони серця послаблені, систолічний шум на верхівці, АТ 100/80 мм рт ст. Аналіз крові: ер.- 2,7 Т/л, лейкоцити - 3,6 Г/л, тромбоцити 120 Г/л, ШОЕ - 45 мм/год. С-реактивний білок (+++), ДФА 270 од., загальний аналіз сечі: еритроцити - 15-20 в полі зору, лейкоцити - 10-15 в полі зору. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз.

Дерматоміозит
Ревматизм, активна фаза
Атопічний дерматит
Синдром Лаєла
Системний червоний вовчак

10. Який препарат є рекомендованим для лікування нападу шлуночкової форми пароксизмальної тахікардії?

Новокаінамід
Пропранолол
Лідокаїн
Верапаміл
Дигоксин

11. У дитини 8 років скарги на задишку, болі в животі. З анамнезу відомо, що за 2 тижні дитина хворіла на ГРВІ. Стан дитини середньої важкості. Пульс 200 за хв. “ниткоподібний”. Набряк та пульсація шийних вен. АТ 60/40 мм рт.ст. Межі серця розширені у всі боки. Серцевий поштовх розлитий. Тони серця ослаблені. Печінка збільшена в розмірах, болюча. Поставте діагноз.

Ревматизм, міокардит, гострий перебіг.
Гострий неревматичний кардит з враженням провідникової системи серця.
Ексудативний перикардит.
Септичний ендоміокардит.

Д. Фіброеластоз ендоміокарду

Відповіді на запитання :

1-А; 2-Б; 3-Г; 4-Б; 5-А; 6-В; 7-Б; 8-Г; 9-Д; 10-В; 11-Б.

МАТЕРІАЛИ ЗАКЛЮЧНОГО ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ

1. Дитина, 2 міс, оглянута в поліклініці на прийомі. Народилася від першої вагітності в термін (у І триместрі мати перехворіла на ГРВІ) з масою тіла 2650 г. Мати відзначає, що дівчинка швидко стомлюється, часто відпочиває під час смоктання, частота дихання до 80 за 1 хв, з'являється ціаноз носогубного трикутника. Привертає увагу задишка при відсутності катаральних явищ і змін у легенях. Межі серця розширені в усі боки, тони приглушені, тахікардія — 160 за 1 хв, вислуховується систолічний шум над верхівкою. Печінка на 3 см, селезінка на 1 см нижче від краю ребрової дуги. На рентгенограмі органів грудної клітки тінь середостіння кулястої форми. Який діагноз відповідає даному випадку?

A. Пізній вроджений кардит, НК І—II ступеня.
Б. Фіброеластоз, НК III ступеня.

B. Набутий неревматичний кардит, НК III ступеня.
Г. Пневмонія з ДН II ступеня.

Д. Обструктивний синдром.

2. Дитина з алергічним діатезом, 4 років, поступила в стаціонар на 5-й день захворювання на ГРВІ із субфебрильною температурою тіла, скаргами на знижений апетит, млявість, занепокоєння і стогони вночі, дратівливість. Відзначаються напади ціанозу, задишки; дрібнопухирчасті хрипи в легенях, збільшення печінки, пастозність тканин, зниження діурезу. Межі серця розширені помірно, ослаблений верхівковий поштовх, відзначається тахікардія, приглушеність І тону над верхівкою, брадіаритмія. Який з перерахованих симптомів є патогномо-нічним для набутого неревматичного кардиту?

A. Перенесена ГРВІ.

Б. Млявість, стогін уночі.

B. Брадіаритмія.

Г. Розширення меж серця. Д. Напади ціанозу.

3. Дитина, 6 років, після перенесеного півроку тому гострого неревматичного кардиту середньої тяжкості з НК І ступеня перебуває на диспансерному обліку в кардіоревматолога. Під час огляду скарг немає, загальний стан задовільний. Межі серця відповідають віковій нормі, тони ритмічні, трохи приглушений І тон над верхівкою. Інш системи без патології. Що з нижче перерахованого не можна проводити в даний час?

A. Загальний аналіз крові.
Б. Реєстрацію ЕКГ.

B. Рентгенографію органів грудної клітки.

Г. Курс лікування кардіотрофічними препаратами. Д. Планову ревакцинацію проти кору.

4. Дитина, 12 років, скаржиться на швидку стомлюваність, задишку при фізичному навантаженні. За 2 тиж до огляду дитина перенесла ангіну. Під час огляду бліда, синці під очима. Виявлено розширення лівої межі серця, приглушений І тон над верхівкою, там же вислуховується систолічний шум. Інші системи й органи без змін. Який із клінічних симптомів виключає неревматичний характер ураження серця?

A. Блідість, синці під очима.

Б. Розширення лівої межі серця.

B. Приглушеність І тону над верхівкою.
Г. Перенесена ангіна в анамнезі.

Д. Недостатність мітрального клапана.

5. Дитина, 5 років, поступила в стаціонар на 7-й день хвороби зі скаргами на підвищення температури тіла до 37,5 °С, задишку, кашель, що посилюється при зміні положення тіла. Під час огляду виявлено катаральні зміни в зіві, над легенями трохи вкорочений перкуторний тон у задньонижніх відділах, вислуховуються дрібнопухирчасті хрипи, частота дихання 40 за 1 хв. Ліва межа серця зміщена на 2 см вліво від середньоключичної лінії, частота серцевих скорочень 126 за 1 хв. Печінка на 2 см нижче від ребрової дуги. Добовий діурез знижений, сечовипускання не порушене. Який діагноз можна встановити в даному випадку?

A. Гостра пневмонія.
Б. Гострий бронхіоліт.

B. Гострий обструктивний бронхіт.
Г. Ревматичний кардит.
Д. Гострий неревматичний кардит.

6. Дівчинка, 9 років, перебуває в тяжкому стані. Бліда, частота дихання 40 за 1 хв, пульс 130 за 1 хв, тони серця глухі, ритм галопу. На рентгенограмі визначається кардіомегалія. На ехокардіограмі: зниження скоротливої здатності міокарда, дилатація шлуночків. На ЕКГ: порушення реполяризації міокарда лівого шлуночка. Який попередній діагноз?

A. Аномалія коронарних артерій.
Б. Ендокардит.

B. Фіброеластоз ендокарда.
Г. Неревматичний кардит.
Д. Перикардит.

7. Призначення якого з препаратів обов'язкове дитині, хворій на ГРВІ, що перенесла легку форму неревматичного кардиту 6 міс тому?

А. Ампіциліну.

Б. Ортофену.

В. Преднізолону.
Г. Панангіну.

Д. Дигоксину.

8. У хлопчика, 8 років, через 2 тиж після перенесеної ангіни з'явилися летючий біль у суглобах, припухлість та обмеження рухів, лихоманка. Об'єктивно: тахікардія, розширення меж серцевої тупості, ослаблення тонів серця, ритм галопу, ніжний систолічний шум над верхівкою серця, збільшення печінки. У крові: лейкоцитів—14,2 • 10⁹/л, ШОЕ — 55 мм/год, АСЛ-0 — 500 ОД, СРБ (+++). Діагноз: ревматизм, активність III ступеня. Первинний ревмокардит, поліартрит, гострий перебіг. НК ПА. Який з наведених препаратів слід призначити в першу чергу?

A. Делагіл.
Б. Дипразин.

B. Преднізолон.
Г. Ортофен.

Д. Еритроміцин.

9. Після лікування в стаціонарі та санаторії на дільницю виписано 10- річну дівчинку, яка перенесла первинну ревматичну атаку, що перебігала із поліартритом, еритемою на шкірі на фоні хореї. У крові спостерігалося підвищення вмісту гострофазових показників та високий титр антистрептококових антитіл. На даний час ознак активності ревматичного процесу немає. Який оптимальний режим біцилінопрофілак-тики?

A. Біцилінопрофілактика тільки під час інтеркурентних інфекцій. Б. Біцилін-5 у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою.

B. Біцилін-5 1 раз на місяць.
Г. Біцилін-5 1 раз на тиждень.

Д. Біцилін-5 у комбінації з преднізолоном.

ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ

1 — Б; 2 - Г; 3 - Д; 4 - Г; 5 - Д; 6 — Г; 7 — Б; 8 — В; 9 — В.

7. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

7.1. Основна:

Дитячі хвороби. За ред. В.М.Сідельникова, В.В.Бережного. К.:Здоров’я, 1999. – 734 с.
Майданник В.Г. Педиатрия. Учебник (2-е издание, испр. и доп.). – Харьков: Фолио, 2002. – 1125 с.
Медицина дитинства. За редакцією П.С.Мощича.- К.:Здоров’я, 1994. – Т. 1 - 4. - 2350 с.
Педіатрія. За ред. Тяжкої О.В. – Вінниця. – 3 вид. - „Нова Книга”, 2009. – 1136 с.
Шабалов Н.П. Детские болезни. Учебник.-Питер-Ком, С-Пб.,2002.-1080с.
Шабалов Н.П. Неонатология. В 2-х томах. Спец. л-ра. С.- Петербург, 1996.

7.2. Додаткова:

Белозеров Ю.М. Детская кардиология. – М.:Медпресс-информ. – 2004. – 600с.

Белоконь Н.А., Кубергер М.Б. Болезни сердца и сосудов у детей. В 2-х том.- М.:Медицина, 1987.- 928 с.

Возианов А.Ф., Майданник В.Г., Бидный В.Г., Багдасарова И.В. Основы нефрологии детского возраста.- К.: Книга плюс, 2002.- 348 с.

Волосовец А.П., Юлиш Е.И. Рациональная антибиотикотерапия респираторных заболеваний у детей - Донецк:Регина, 2005.-389с.

Волосовец А.П., Кривопустов С.П. Макролиды в практике современной педиатрии. Монография. – К.: «Четверта хвиля», 2009. – 192 с.

Волосовец А.П., Кривопустов С.П. Цефалоспорины в практике современной педиатрии. Монография. – Харьков: Прапор, 2007. – 184 с.

Волосовец А.П., Кривопустов С.П., Манолова Э.П., Ершова И.Б., Бойченко П.К. Лабораторные исследования в практической педиатрии - Луганск, 2003.-131с.

Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Нагорна Н.В. Завдання з біоетики та медичної деонтології для педіатрів.-Донецьк: Донбас, 2004. - 84 с.

Волосовець О.П., Нагорна Н.В., Кривопустов С.П., Острополець С.С., Бордюгова О.В. Діагностика та лікування невідкладних станів у дітей. Навчальний посібник для студентів ВМНЗ IV рівня акредитації, лікарів-інтернів, лікарів-курсантів післядипломної освіти. – Донецьк: Донецький державний медичний університет ім. М.Горького., 2007. – 112 с.

Волосовець О.П., Савво В.М., Кривопустов С.П. Вибрані питання дитячої кардіоревматології – Х.: «ТНЦ», 2006 – 256 с.

Волосовець О.П.,Кривопустов С.П. Єршова І.Б., Рещіков В.А. Фізична реабілітація в педіатрії. Навчальний посібник. - Київ. - Луганськ, 2009. - 182 с.

Гусель В.А. Маркова И.В. Справочник педиатра по клинической фармакологии.- Л.: Медицина,1989.- 320 с.

Детская ревматология: Руководство для врачей / Под ред. А.А.Баранова – М: Медицина, 2002. – 336 с.

Клиническая ревматология. Под ред. Х.Л.Ф.Каррея. М.: «Медицина». – 1990. – 448 с.

Майданник В.Г., Майданник И.В. Справочник современных лекарственных средств.- М.: АСТ; Харьков: Фолио, 2005.-1024 с.

Маркевич В.Е., Майданник В.Г., Павлюк П.О. та ін. Морфофункціональні та біохімічні показники у дітей і дорослих.- Київ-Суми: МакДен, 2002.- 268 с.

Маркова И.В., Шабалов Н.П. Клиническая фармакология новорожденных. Сотис, С.- Петербург, 1993. - 374 с.

Накази МОЗ України «Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні», «Про удосконалення організації медичної допомоги дітям підліткового віку», та по протоколах за спеціальностями «педіатрія» та ін. МОЗ України. – Київ, 2005 р. – 414 с.

Насонова В.А., Остапенко М.Г. Клиническая ревматология. М:"Медицина", 1990. – 592 с.

Невідкладні стани в педіатрії: Навч. посіб. / За редакцією проф. О.П.Волосовця та Ю.В.Марушка - Х.: Прапор. - 2008. – 200 с.

Неотложные состояния в педиатрии. Под ред. В.М.Сидельникова. К.: Здоровье, 1994. – 601 с.

Оказание стационарной помощи детям. Карманный справочник. Оригинальное издание: Pocket book of Hospital care for children. Geneva, WHO, 2005. – Всемирная Организация Здравоохранения, 2006, 378 с.

Педиатрия. Под ред. Дж.Грефа. М.: Практика, 1997. - 911 с.

Петрушина А.Д. и др. Неотложные состояния у детей. – М.: «Медицинская книга», 2002. – 176 с.

Пєший М.М. Невідкладна допомога в педіатричній практиці / Навчальний посібник для студентів і лікарів-інтернів вищих мед.навч.закладів ІІІ-IV рівнів акредитаціі. – Полтава, 2001. – 245 с.

Підручник з реанімації новонароджених. Американська Кардіологічна Асоціація та Академія Педіатрії, Свічадо, Львів, 1994. - 6-55 с.

Ревматологія дитячого віку / За загальною редакцією Є.В.Прохорова, О.П.Волосовця. – Донецьк. – 2006. – 160 с.

Синдромная диагностика в педиатрии: справочник /Под ред. акад. РАМН А.А.Баранова – М.: Медицина, 1997. – 320 с.

Сміян І.С. Педіатрія (цикл лекцій). – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 712 с.

Справочник участкового педиатра. Под ред.И.Н.Усова. – Минск: Беларусь, 1991. – 339 с.

Суставной синдром в практике педиатра / Е.В.Прохоров, В.В.Бережной, Ю.В.Марушко, Т.В.Марушко, Л.Л.Челпан. – Донецк, 2006. – 146 с.

Тестові завдання з педіатрії / За ред. чл.-кор. АМН України, проф. В.Г. Майданника.- К., 2007.-429 с.

Методичну розробку склав доцент Ковтюк Н.І.

Blog

Курс 6 Факультет медичний №1 та 2 Спеціальність- лікувальна справа к-сть годин- 5

1 — Б; 2 - Г; 3 - Д; 4 - Г; 5 - Д; 6 — Г; 7 — Б; 8 — В; 9 — В.