Курс 4 Факультет медичні №1 та 2 Спеціальність- лікувальна справа к-сть годин- 6
| Вид материала | Документы |
- Курс VІ факультет медичний Спеціальність лікувальна справа к-сть годин, 447.39kb.
- Курс 6 Факультет медичний №1 та 2 Спеціальність- лікувальна справа к-сть годин-, 597.29kb.
- Курс 5 Факультет: Медичний (спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медико-профілактична, 192.58kb.
- Курс 5 Факультет: Медичний (спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медико-профілактична, 318.58kb.
- Й курс, медичні факультети №1,2 спеціальності: „Лікувальна справа", „Педіатрія" 2-й, 252.05kb.
- Робоча навчальна програма з філософії на 2007-2008 навчальний рік Факультет медичний, 372.54kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності „видавнича справа та редагування, 275.04kb.
- Курс, спеціальність о с І н н І йсемест р веснянийсемест, 288.54kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030303 видавнича справа та редагування, 326.58kb.
- Тематичний план лекцій з модуля №1(для вітчизняних та іноземних студентів), 226.2kb.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
„ЗАТВЕРДЖЕНО”
на методичній нараді кафедри
Педіатрії та медичної генетики
”____” _______ 2008 р. (Протокол № ____)
Зав. кафедри
д.мед.н., професор Т.В. Сорокман
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
ТЕМА ЗАНЯТТЯ:
„ФУНКЦІОНАЛЬНІ ГАСТРОІНТЕСТІНАЛЬНІ РОЗЛАДИ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ ”
МОДУЛЬ 1: Найбіль поширені соматичні та ендокринні захворювання у дітей
зМІСТОВНИЙ модуль1 - ЗАХВОРЮВАННЯ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ
навчальнА ДИСЦИПЛІНА:
факультетська педіатрія
Курс 4
Факультет медичні №1 та 2
Спеціальність- лікувальна справа
К-сть годин- 6
Методичну розробку склав:
Доцент кафедри М.Г. Гінгуляк
ЧЕРНІВЦІ – 2008
І. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТЕМИ: Протягом останніх десятиліть у дитячій гастроентерології збільшився інтерес до вивчення функціональної патології верхніх відділів травного каналу, у структурі якої чільне місце посідає синдром функціональної диспепсії (СФД).
У країнах Західної Європи частота виявлення СФД серед населення коливається від 25–28% (Данія, Швеція, США, Норвегія) до 34–41% (Австралія, Велика Британія). Гострі захворювання органів травлення за частотою і тяжкістю займають одне з перших місць у структурі захворюваності і дитячої смертності. Це зумовлено анатомо-фізіологічними особливостями травного апарату, недосконалістю нейроендокринної регуляції, лабільністю обміну речовин, насамперед водно-сольового. Останнім часом гострі розлади травлення зустрічаються рідше і перебіг їх менш важкий у зв'язку з організацією раціонального вигодовування і догляду за дитиною, створенням нових продуктів дитячого харчування, удосконаленням методів діагностики і лікування цієї патології у дітей. Ацетонемічна блювота виникає у 5-7% дітей дошкільного та молодшого шкільного віку і являється ускладненням багатьох захворювань. Часто це гострі респіраторні захворювання, які супроводжуються гіпертермією, інтоксикацією. Часто загальний стан дитини ускладнюють супутні стани - диспанкреатизм, дисбактеріоз, перинатальна патологія на фоні нервово-артритичного діатезу. Це обумовлює необхідність ранньої діагностики та правильного лікування цих станів.
ІІ. НАВЧАЛЬНА МЕТА:
2.1. Студент повинен знати:
- Особливості анатомії та фізіології шлунково-кишкового тракту в дитячому віці;
- сучасні погляди на питання етіології та патогенезу захворювань диспепсій у дітей;
- принципи класифікації диспепсій у дітей;
- основні клінічні ознаки патології, методи клініко-лабораторного та функціонального обстеження;
- диференційну діагностику з іншими захворюваннями, що мають подібну симптоматику;
- сучасні методи лікування в залежності від стадії захворювання, важкості перебігу;
- принципи диспасерного спостереження, основи профілактики цих захворювань.
2.2.Студент повинен вміти:
- визначити основні анамнестичні дані, що свідчать про наявність у дитини захворювань шлунково-кишкового тракту;
- визначити найбільш інформативні ознаки хвороби при об’єктивному, лабораторно-інструментальному обстеженні хворого;
- обгрунтувати діагноз згідно класифікації;
- призначити індивідуалізоване лікування відповідно встановленому діагнозу;
- розробити профілактичні заходи, визначити принципи диспансерного спостереження.
ІІІ. ВИХОВНА МЕТА:
- сформувати у студентів основні уявлення про особливості клінічного перебігу захворювань стравоходу у дітей, проведення лікувально-діагностичних маніпуляцій (з урахуванням характеру захворюваня та індивідуальних особливостей дитини, ступеню інтелектуального розвитку, рівня культури, можливостей вербального спілкування, контакту з батьками хворої дитини та ін.).
- протягом всього заняття викладач зобов’язаний виховувати студентів своїм зовнішнім виглядом, культурою мови та спілкування з хворою дитиною та батьками, медперсоналом, підтверджуючи на власному прикладі, що деонтологія є невід’ємною частиною морально-етичних норм професії лікаря.
ІУ. МІЖПРЕДМЕТНА ІНТЕГРАЦІЯ:
| Назва дисципліни | Отримані навики |
| Анатомія Біохімія Фізіологія Патфізіологія Пропедевтика внутрішніх хво-роб та пропе-девтика дитячих захворювань Фармакологія Організація охорони здоров’я та соцгігієни | Анатомічні особливості шлунково-кишкового тракту у дітей різного віку. Дослідження кислото- та секрето-продукуючої, ферментотвірної. функції шлунку .Секреторна функція органів травлення, принципи регуляції харчової діяльності шлунково-кишкового тракту, моторні та захисні функції шлунково-кишкового тракту. Патогенез патології стравохзоду в дитячому віці. Характерні скарги при патологіі стравоходу у дітей, основні клінічні симптоми, методи обстеження, диференціальну діагностику захворювань. Фармакологічна дія необхідних препаратів. Принципи та організація диспансерного спостереження при захворюваннях стравоходу. Оцінка результатів моторної та секреторної функції стравоходу, шлунку. Проаналізувати основні ланки етіопатогенезу захворювання. Обґрунтувати діагноз згідно класифікації. Призначити відповідне лікування, враховуючи вікову дозу. Скласти план реабілітації диспансерного хворого. |
V. ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ:
| Nп/п | Основні етапи та їх зміст | Розподіл часу та рівні засвоєння | Види контролю | Навчально-методичне забезпечення |
| 1. | Підготовчий етап: | 15% L=ІІ-ІІІ | Фронтальне опиту-вання, , тести ІІ-ІІІ рівня, задачі ІІ-ІІІ рівня, результати аналізів 3–4 хворих Текстові ситуаційні задачі, матеріали загально-клінічних та параклінічних методів обстежен-ня, лікарські засоби. Індивідуальний контроль практич-них навичок та результатів курації хворих. Вирішення клінічних тексто-вих завдань. Набір тестових завдань та еталони відповідей. | Обладнання, підручники, посібники, методичні рекомендації, препарати, результати загально-клінічних та параклінічних методів обстеження |
| 1.1 | Організаційніпитання | |||
| 1.2 | Формування мотивації | |||
| 1.3 | -контроль початкового рівня підготовки (стартизовані методи контролю) | |||
| 2. | Основний етап: Формування професійних вмінь та навичок: а)вірно зібрати анамнез захворювання та життя, провести курацію хворих, скласти план обстеження та лікування; б)обговорення та оцінка результатів курації; в)вирішення ситуаційних клінічних задач | 65% L=ІІІ | ||
| 3. | Заключний етап: | 20% L= ІІ-ІІІ | ||
| 3.1 | Контроль кінцевого рівня підготовки | |||
| 3.2 | Мотивована загальна оцінка навчальної діяльності студента | |||
| 3.3 | Інформування студентів про тему наступного заняття |
5.1. Підготовчий етап.
Підкреслити значення теми заняття для подальшого вивчення дисципліни і професійної діяльності лікаря з метою формування мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності. Ознйомити студентів з конкретними цілями заняття.
Провести стандартизований контроль початкового рівня підготовки студентів.
.
5.2. Основний етап:
Опитування та фізичне обстеження хворого проводять самі студенти почергово під контролем викладача. Для оцінки правильності обстеження постійно залучаються інші студенти