Ознайомитисьпроект

Вид материалаКодекс
Прикінцеві та перехідні положення
1   ...   52   53   54   55   56   57   58   59   60

Прикінцеві та перехідні положення



1. Загальна частина Податкового кодексу України набирає чинності з 1 січня 2009 року.


2. Особлива частина Податкового кодексу України набирає чинності з 1 січня 2010 року.


3. Стаття 145 вступає в силу з 1 січня 2014 року. В період з 1 січня 2013 до 31 грудня 2013 року діє ставка в розмірі 16%, в період з 1 січня 2012 до 31 грудня 2012 року діє ставка в розмірі 17%, в період з 1 січня 2011 до 31 грудня 2011 року діє ставка в розмірі 18%, в період з 1 січня 2010 до 31 грудня 2010 року діє ставка в розмірі 19%.


4. Стаття 184 вступає в силу з 1 січня 2014 року, в період з 1 січня 2013 до 31 грудня 2013 року діє ставка в розмірі 21%, в період з 1 січня 2012 до 31 грудня 2012 року діє ставка в розмірі 22%, в період з 1 січня 2011 до 31 грудня 2011 року діє ставка в розмірі 23%, в період з 1 січня 2010 до 31 грудня 2010 року діє ставка в розмірі 24%.


5. Установити, що податковий борг (недоїмка) на дату введення в дію Податкового кодексу України за податками і зборами, які передбачає цей Кодекс, сплачують платники податків до відповідних бюджетів згідно з бюджетним законодавством України до повного погашення такого боргу.


6. Установити, що авансові внески з податку на прибуток підприємств за січень - березень першого року після набрання чинності цим Кодексом визначають розміром 1/9 суми податку, яка нарахована відповідно до цього кодексу за січень - вересень попереднього року, а за квітень-грудень - за формулою: АП = (Ом - В): 12 х 0, 25 х К, згідно з порядком, який встановлює стаття 80 цього Кодексу.


7. Установити, що відповідно до розділу 11 цього Кодексу в зменшення об`єкта оподаткування у перший рік введення в дію Податкового кодексу України враховують суму від`ємного значення об`єкта оподаткування, яке виникло за наслідками діяльності платника податку за роки, що передували рокові введення Кодексу, та таке від’ємне значення об’єкта оподаткування підлягає перенесенню на наступні податкові періоди відповідно до статті 38 цього Кодексу.


8. На період виконання робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему звільняють від обкладення податком на додану вартість операції, які виконують коштом міжнародної технічної допомоги, що її надають на безоплатній та безповоротній основі для подальшої експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС і населення міста Славутич, із:

- ввезення (пересилання) на митну територію та закупівлі на митній території України товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання);

- виконання робіт і надання послуг, що їх здійснюють у межах міжнародної технічної допомоги.

У разі порушення цільового використання зазначених у цьому пункті товарів або виконання робіт і надання послуг платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена на дату ввезення на митну територію України таких товарів або виконання робіт і надання послуг, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120 процентів облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання, за період від дати ввезення таких товарів або виконання робіт і надання послуг до дати збільшення податкових зобов'язань.


9. Установити, що до 1 січня 2010 року:

9.1. звільнені від обкладення податком на додану вартість:

- операції з продажу космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів, наземних сегментів космічних систем та їх агрегатів, систем і виробів комплектування, виготовлених в Україні суб'єктами космічної діяльності;

- операції з ввезення суб'єктами космічної діяльності на митну територію України товарів для виробництва космічної техніки (враховуючи агрегати, системи та їхнє комплектування для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), якщо таких товарів не виготовляють на території України. Порядок і обсяги ввезення зазначених товарів, а також перелік таких товарів (крім підакцизних) з визначенням їхніх кодів згідно з Державним класифікатором продукції і послуг та перелік підприємств (організацій), які ввозять ці товари, визначає Кабінет Міністрів України;

9.2. у разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена на дату ввезення на митну територію України таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120 процентів облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання, за період від дати ввезення таких товарів до дати збільшення податкових зобов'язань;

9.3. для суб'єктів космічної діяльності застосовують щорічну 20-відсоткову норму прискореної амортизації основних фондів групи 3. За таких умов амортизацію основних фондів групи 3 провадять, доки балансова вартість групи досягне нульового значення.


10. Від податку на майно в частині оподаткування земельних ділянок звільнені:

до 1 січня 2009 року суб'єкти космічної діяльності згідно з переліком, який щороку затверджує Кабінет Міністрів України.


11. Установити, що протягом п'яти років після введення в дію Податкового кодексу України забороненоя вносити до нього зміни, пов’язані із запровадженням нових податків і зборів, підвищенням ставок оподаткування, надання додаткових пільг в оподаткуванні.


12. Установити тимчасово до 1 січня 2010 року, що суб’єкти господарювання, які реалізують у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво, сплачують одновідсотковий збір відповідно до Закону України "Про збір з суб’єктів підприємницької діяльності, які реалізують у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво.


13. Установити, що амортизація свердловин, які використовують для розробки нафтових та газових родовищ та перебувають на балансі платника податку до набрання чинності цим Кодексом здійснюють відповідно до запропонованого у частині статті 58 механізму у відсотках від їхньої первісної вартості, починаючи зі ставки, встановленої для першого року амортизації.


14. З метою проведення економічного експерименту в житловому будівництві на базі холдинґової компанії "Київміськбуд" установити, що до
1 січня 2009 року не зараховують до розрахунку валового доходу фізичних осіб:

14.1. кошти, внесені фізичними та юридичними особами на пенсійні рахунки фізичних осіб, відкриті в уповноважених холдинґовою компанією "Київміськбуд" установах банків (як до розрахункового валового доходу осіб, що внесли кошти, так і осіб, на чию користь здійснені такі внески);

14.2. відсотки, нараховані на пенсійні вклади;

14.3. пенсійні виплати фізичним особам згідно з договорами пенсійних вкладів, укладених у період проведення такого експеримента, за винятком випадків, коли кошти зняті вкладником з пенсійного рахунку з порушенням умов, зазначених у договорі пенсійного вкладу. Кошти, що їх вкладник знімає з пенсійного рахунка з порушенням умов, зазначених у договорі пенсійного вкладу, оподатковує у джерела їхньої виплати уповноважений банк як неосновні доходи фізичної особи і підлягають внесенню до валового доходу таких вкладників у податковому періоді, у якому ці кошти знімають з пенсійного рахунка для перерахунку за сукупним оподатковуваним доходом. Про зняті кошти з пенсійного рахунка та суми утриманого і перерахованого до бюджету податку уповноважені банки повідомляють органи державної податкової служби.


15. Тимчасово до 1 січня 2009 року не зараховують до валових доходів платника податку доходи, отримані від продажу видавничої продукції замовникові або безпосередньо споживачеві.


16. З дати набрання чинності цим Кодексом та рішення органу місцевого самоврядування про встановлення податку за спеціально відведені місця на ринку ринкового збору, установлений Указом Президента України “Про впорядкування механізму справляння ринкового збору ” не сплачують.


17. З дати, коли цей Кодекс набирає чинності, юридичні особи, їхні філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи, які мають джерела надходження в України, або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їхніх засновників, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності, яким за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування відведено земельну ділянку з метою здійснення продажу, товарів, робіт послуг, а також для надання спеціально відведених місць у тимчасове користування (оренду) іншим особам для здійснення такими особами торгівлі, надання послуг, пов'язаних із здійсненням торгівлі, сплачують податок за спеціально відведені місця на ринку порядком, який встановлює цей Кодекс.

Загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади функціонування ринків в Україні здійснюють згідно із законом.

До набрання чинності такого закону та з метою стягнення податку за спеціально відведені місця на ринку, ринок, якому за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування відведено земельну ділянку з метою здійснення продажу, товарів, робіт послуг, а також для надання спеціально відведених місць у тимчасове користування (оренду) іншим особам для здійснення такими особами торгівлі, надання послуг, пов'язаних із здійсненням торгівлі, узгоджує:

- з місцевим органом самоврядування або виконавчої влади - режим роботи ринку, види торгівлі (оптова, роздрібна, оптово-роздрібна);

- з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби, ветеринарної медицини, пожежного нагляду, архітектурно-будівельної комісії, державтоінспекції - проектну документацію щодо функціонального планування території ринку, розташування приміщень, торговельних місць і об'єктів, їхньої кількості і розміру, забезпечення їх торговельно-технологічним обладнанням та забезпечення утримання території ринку й організації продажу товарів, робіт, послуг відповідно до затвердженого плану (далі – проектна документація). У проектній документації обов’язково вказують окремо кількість торговельних місць для здійснення оптової, роздрібної та оптово-роздрібної торгівлі та кількість і розмір складських приміщень.

Ринок повинен розмстити інформаційне табло про режим роботи ринку, умови користування, тарифи на послуги, перелік осіб, яким згідно з рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення податку за спеціально відведені місця на ринку надано пільги на здійснення торгівлі на ринках, назва та контактні телефони адміністрації ринку.

Відносини ринку та осіб, яким надають у тимчасове користування (оренду) торговельні місця на ринку для здійснення торгівлі, надання послуг, пов’язаних із здійсненням торгівлі, та за отримані такими особами послуги, які надає ринок, регулюють згідно з порядком, який встановлює закон.

Ринок стягує плату з осіб, яким надає у тимчасове користування (оренду) торгові місця на ринку для здійснення торгівлі, надання послуг, пов’язаних із здійсненням торгівлі, та за послуги, що їх отримали такі особи, які може надавати ринок. Стягненн плати здійснюють касири та контролери ринку із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” з видачею касових чеків. Торгівля без документів, що підтверджують сплату плати заборонена.

Під час стягнення плати початком торгівлі вважають час, що настає через дві години з початку роботи ринку. По двох годинах від початку роботи ринку плату вносять до розташування на торговельному місці.

Документи про сплату повинні зберігатися до закінчення торгівлі. Передача торговельного місця та документів про сплату третім особам заборонена.

Установлений ринком розмір плати за торгові місця не може бути меншим за розмір податку за спеціально відведені місця на ринку, установлений у цьому Кодексі, і не перевищувати двократного розміру цього податку, коли громадяни здійснюють торгівлю сільськогосподарською продукцією власного виробництва.

Для здійснення торгівлі на ринку продукції тваринного та рослинного походження проводить ветеринарно-санітарну експертизу, після чого стягують відповідну платню.

Ринок може надавати такі послуги: бронювання торговельних місць, прокат торговельного інвентарю, обладнання, засобів вимірювальної техніки, санітарного одягу, зберігання особистих речей і продукції в камерах схову, на складах і в холодильниках, зважування на товарних терезах, розрубка м'яса (рубачами м'яса ринку), утримання торговельного місця в належному стані, інформаційні оголошення рекламного та довідкового характеру, забезпечення місцями в готелях і на автостоянках за наявності їх на ринку, консультації спеціалістів, вантажно-розвантажувальні роботи і транспортні послуги, приймання для подальшого продажу сільгосппродуктів та інших товарів у б’юро торговельних послуг тощо.

За видані напрокат санітарний одяг, торговельний інвентар, обладнання вносять заставну плату, облік цих операцій проводять із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій. Розмір плати встановлює адміністрація ринку, і вона не може перевищувати вартості виданих напрокат речей у цінах на момент їхньої видачі. Заставну плату повертають платникові після повернення у робочому стані взятих напрокат інвентарю, санітарного одягу та інших предметів. У разі втрати взятих напрокат речей або їхнього псування продавець відшкодовує суб'єктові господарювання завданий збиток з урахуванням унесеної заставної плати.

Ринки, які функціонували на дату набрання чинності цього Кодексу і мали відповідні документи щодо земельної ділянки, відведеної та отриманої у власність або користування на умовах оренди, порядком, який встановлює закон, а також проектну документацію, яку встановлює цей Кодекс, такий ринок звільняють від обов’язку отримання нової проектної документації та дозволу за спеціально відведені місця на ринку.


18. Загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади функціонування місць парковки в Україні здійснюють згідно із законом.

До набрання чинності таким законом та з метою стягнення податку за спеціально відведені місця для паркування транспортних засобів юридичні особи, їхні філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел надходження в України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їхніх засновників, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності (далі – суб’єкти господарювання), які згідно із рішенням органу місцевого самоврядування набули право надавати спеціально відведені місця для паркування транспортних засобів у тимчасове користування (оренду) іншим особам (тимчасові стоянки) узгоджують:

з державтоінспекцією - проектну документацію щодо функціонального планування спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів (далі – проектна документація). У проектній документації обов’язково вказують окремо кількість місць паркування.

На тимчасових стоянках обов’язко розміщують інформаційне табло про режим роботи стоянок, умови користування парковкою, тарифами на парковку, переліком осіб, які мають пільги на паркування транспортних засобів, якщо такі пільги визначені у рішенні органу місцевого самоврядування про встановлення податку за спеціально відведені місця для паркування транспортних засобів, назвами та контактними телефонами підприємств, установ, організацій, які експлуатують місце, призначене для паркування транспортних засобів.

Суб’єкти господарювання на платній основі надають у тимчасове користування (оренду) місця для паркування транспортних засобів та за отримані такими особами послуги.

Установлений розмір плати за місця паркування не може бути меншим за розмір податку за спеціально відведені місця для паркування транспортних засобів, установлений цим Кодексом і не перевищувати двократного розміру цього податку у денний період (з 8- 00 до 20 - 00).

Стягнення плати здійснюють особи, яких уповноважив платник податку, із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” з видачею касових чеків.

Паркування транспортного засобу у спеціально відведених місцях без документів, що підтверджують сплату, заборонене.

У разі обладнання місць, призначених для паркування транспортних засобів спеціальними автоматичними пристроями, водій отримує відповідний чек (квитанцію) через такий пристрій.

У чеку (далі – платіжний документ) має бути відображено номер платіжного документу, дату здійснення паркування, час придбання платіжного документу, кількість годин паркування, сума сплати.

Платіжний документ водій прикріплює на внутрішній бік лобового скла транспортного засобу, який залишається там до від'їзду транспортного засобу з місця паркування.

Спецiально вiдведені мiсця для паркування транспортних засобів можуть обладнуватися пристроями для фотографування, які фіксують заїзд транспортного засобу на місце паркування, номерний знак транспортного засобу та час заїзду та від’їзду, ідентифікаційний номер спеціально відведеного місця паркування.

Ідентифікаційний номер місця паркування – це комбінація цифрових та буквених символів, нанесених на видному місці на/чи біля місця паркування з метою однозначного визначення цього місця паркування.

Якщо водій транспортного засобу не сплачує або не повністю сплачує за місце паркування, особа, яка уповноважена стягувати таку плату, складає протокол про порушення правил паркування, у якому зазначає номерний знак транспортного засобу, час його заїзду та від’їзду на спеціально відведене місце і додає відповідні фотоматеріали, підготовлені пристроєм.

Протокол про порушення правил паркування надсилають до органів внутрішніх справ для подальшого його відправлення до суду за місцем проживання або місцем реєстрації власника транспортного засобу.

У разі виявлення на спеціально відведених місцях для паркування транспортних засобів працівниками органів внутрішніх справ водіїв, які здійснюють паркування транспортних засобів без платіжних документів або недійсних платіжних документів, до водіїв застосовують адміністративні стягнення у випадках, передбачених у Кодексі України про адміністративні правопорушення.

Транспортнi засоби, припарковані у спеціально відведених місцях, без розмiщених відповідних платіжних документів у порядку, встановленому цим Кодексом, пiдлягають переміщенню на штраф майданчики коштом їхнього власника порядком, який встановлює орган місцевого самоврядування.

Суб’єкти господарювання, які функціонували на дату набрання чинності цього Кодексу і мали відповідні документи щодо земельної ділянки, відведеної та отриманої у власність або користування на умовах оренди, порядком, який встановлює закон, а також проектну документацію, яку встановлює цей Кодекс, такого суб’єкта господарювання звільняють від обов’язку отримання нової документації та дозволу за спеціально відведені місця для паркування транспортних засобів.


19. З дати, коли цей Кодекс набирає чинності, юридичні і фізичні особи, які перебувають на спрощеній системі оподаткування і є платниками єдиного податку, сплачуючи єдиний податок, не сплачують таких місцевих податків і збори:

- комунальний податок;

- збори з торговельної дiяльностi, сфери послуг ( крім грального бізнесу).

Несплата збору не звільняє від обов’язку отримання дозволу на розміщення об’єкту торгівлі, сфери послуг. Такі дозволи видають безоплатно.


20. Для платників збору за розміщення об’єктів торгівлі, що його стягують відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори”, які мають дозволи на розміщення об’єктів торгівлі, отримані до того, як цей Кодекс набрав чинності, та продовжують здійснювати торговельну діяльність, що потребує отримання нового дозволу згідно із цим Кодексом, раніше отримані дозволи вважають дійсними до настання змін, які потребують отримання нового дозволу згідно з цим Кодексом.

Юридичні особи, їхні філії, відділення представництва та інші відокремлені підрозділи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел надходження в України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їхніх засновників, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема нерезиденти, які здійснюють торговельну діяльність та надають послуги, (крім розміщення об’єктів грального бізнесу) отримують дозволи на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг на ті об’єкти, які побудовані або умови щодо розміщення таких об’єктів змінилися (зміна власника, асортименту товару тощо) після того, як цей Кодекс набирає чинності.


21. До того, як змін до законодавства з питань сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування набирають чинності, фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують страхові внески порядком, що його визначає цей пункт.