Ознайомитисьпроект

Вид материалаКодекс
Фіксований сільськогосподарський податок
Об'єкт оподаткування.
Стаття 357-1. Ставки фіксованого сільськогосподарського податку
Стаття 357-1. Порядок обчислення податку
Порядок сплати податку
1   ...   48   49   50   51   52   53   54   55   ...   60

Фіксований сільськогосподарський податок




        1. Платники податку



1. Платниками фіксованого сільськогосподарського податку (далі –ФСП) є сільськогосподарські підприємства, селянські та інші господарства, які виробляють (вирощують), здійснюють переробку та збут сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які розводять, вирощують та виловлюють рибу у внутрішніх водоймах (озерах, ставках, водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

2. У разі, коли у сільськогосподарського товаровиробника у звітному періоді валовий дохід від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менш як 75 відсотків загального обсягу реалізації, платник сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах.

3. До платників ФСП не належать:

3.1) суб’єкти господарювання, основною діяльністю яких є виробництво та/або реалізація продукції квітково-декоративного рослинництва, декоративних рослин, диких тварин і птахів, риби, хутряних товарів, а також які здійснюють діяльність з виробництва та/або продажу підакцизних товарів, лікеро-горілчаних виробів, пива, вина і виноматеріалів (крім виноматеріалів, що їх реалізують для подальшої переробки);

3.2) суб’єкти господарювання, які реалізують інвестиційні та інноваційні проекти у спеціальних (вільних) економічних зонах, на територіях пріоритетного розвитку із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, в умовах технологічних парків, реалізують інноваційні проекти відповідно до Закону України „Про інноваційну діяльність” або якщо їх зареєстрували платники єдиного податку для суб’єктів малого підприємства.

4. У разі реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства - платника ФСП створені на його основі суб’єкти господарювання різних організаційно-правових форм, які виробляють (вирощують), перероблюють та збувають сільськогосподарської продукції, також є платниками цього податку.

        1. Об'єкт оподаткування.



1. Об'єктом оподаткування для платників ФСП є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробникові у власність або наданих йому у користування, зокрема на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовують рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках, водосховищах).

2. У випадку, коли у звітному (податковому) періоді відбувається зміна площ сільськогосподарських угідь з огляду на набуття права власності або користування, відповідно власник землі чи землекористувач зобов’язаний здійснити уточнення сум податків на період до закінчення звітного (податкового) року і протягом місяця надати розрахунки до органу державної податкової служби України за місцем розташування земельної ділянки та до органу державної податкової служби України за місцем розташування платника податку.

        1. Стаття 357-1. Ставки фіксованого сільськогосподарського податку



1. Ставки фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь установлюють у відсотках до їхнього грошової оцінки, проведеного за станом на 1 липня 1995 року, відповідно до методики, що її затвердив Кабінет Міністрів України, у таких розмірах:

1.1) для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0, 15 процента;

1.2) для багаторічних насаджень - 0, 09 процента.

2. Для платників ФСП, які провадять діяльність у гірських зонах і на поліських територіях, ставки фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь установлюють у процентах від їхньої грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 року відповідно до методики, що її затверджує Кабінет Міністрів України, у таких розмірах:

2.1) для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0, 09 процента;

2.2) для багаторічних насаджень - 0, 03 процента.

3. Перелік платників податку, на яких поширюються ставки, визначені у цій статті, затверджують обласні ради за поданням районних державних адміністрацій, виходячи з критеріїв, установлених у законодавстві України про статус гірських населених пунктів в Україні та поліських територій, що їх визначив Кабінет Міністрів України.

4. Сільськогосподарські підприємства, які спеціалізуються на виробництві та переробці продукції тваринництва, у разі, якщо у їхній власності та користуванні є менш як 1000 гектарів сільськогосподарських угідь, сплачують податки, передбачені у цьому Кодексі, загальновстановленим порядком.

5. Грошову оцінку сільськогосподарських угідь у разі потреби можна уточнювати згідно із законодавством України.

        1. Стаття 357-1. Порядок обчислення податку



1. Фіксований податок з сільськогосподарських товаровиробників обчислюється шляхом вартісного визначення:

1.1) товарної сільськогосподарської продукції - продукції власного виробництва, що відповідає кодам 01.11-01.42 та 05.00.1-05.00.5 (крім кодів 01.41.12 та 05.004) Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97;

1.2) продуктів переробки сільськогосподарської продукції – продуктів, що відповідають кодам 15.00-15.17 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97.

2. Платники ФСП визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік згідно з порядком і розмірами, встановленими у цьому Кодексі, і подають загальний розрахунок на всю площу земельних ділянок, які підлягають оподаткуванню, до органу державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника податку до 1 лютого поточного року. У цей самий термін платники подають звітний податковий розрахунок окремо за кожною земельною ділянкою до органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки.

3. Платники ФСП, утворені внаслідок реорганізації сільськогосподарського підприємства (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) посеред року, подають податковий розрахунок за період від дня створення до кінця року на поточний рік протягом 20 календарних днів місяця, наступного за місяцем їхнього створення.

4. Одночасно з податковим розрахунком подають розрахунок визначення 75-відсоткового критерію та витяг з державного земельного кадастру про склад земель сільськогосподарських угідь та їх грошову оцінку.

5. Якщо у звітному (податковому) періоді відбувається зміна площі земельної ділянки в результаті набуття на неї права власності або користування, платник зобов’язаний здійснити уточнення сум податкових зобов’язань на період до закінчення податкового року і протягом місяця надати розрахунки щодо набутої площі земельної ділянки до органів державної податкової служби за місцем розташування земельної ділянки та до органу державної податкової служби за місцем своєї податкової реєстрації.

6. У разі, коли платник відповідно до законодавства здає земельні ділянки в оренду, орендованих площ не вносять до розрахунку сплати фіксованого сільськогосподарського податку орендаря.

У разі, коли земельні ділянки здає в оренду не платник ФСП, орендарі вносять орендовані площі до розрахунку суми фіксованого сільськогосподарського податку.


        1. Порядок сплати податку



1. Платники фіксованого сільськогосподарського податку не сплачують такі податки:

1.1) податок на прибуток підприємств (за винятком сплати податку з доходів у вигляді дивідендів, відсотків, а також доходів, що отримують нерезиденти з джерелами їх походження з України);

1.2) податок на майно;

1.3) ринковий збір;

1.4) збір за спеціальне водокористування.

2. Інші податки, визначені у цьому Кодексі, сільськогосподарські товаровиробники сплачують згідно з порядком і розмірами, визначеними у цьому Кодексі.

3. У разі, коли платник використовує земельну ділянку без оформлення права на користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, визначаючи податкове зобов’язання, до розрахунку сплати фіксованого сільськогосподарського податку вносять фактично використані земельні ділянки протягом року.

4. У випадках, визначених частиною шостою статті 357-1 цього Кодексу, орендар сплачує передбачену у договорі орендну платню за землю.

5. Базовий податковий (звітний) період для фіксованого сільськогосподарського податку дорівнює календарному місяцеві.

6. Податок сплачується щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:

6.1) у І кварталі - 10 вісотків;

6.2) у ІІ кварталі - 10 відсотків;

6.3) у ІІІ кварталі - 50 відсотків;

6.4) у ІV кварталі - 30 відсотків.

7. Платники перераховують фіксований сільськогосподарський податок до місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.

8. Платники ФСП, утворені внаслідок реорганізації сільськогосподарського підприємства всередині звітного (податкового) року, сплачують податок протягом 30 календарних днів, наступних за місяцем їх створення.

9. Органи державної податкової служби України здійснюють облік нарахування і сплати фіксованого сільськогосподарського податку за формою і порядком, що його затверджує центральний орган державної податкової служби України.