Ознайомитисьпроект

Вид материалаКодекс
Екологічний податок
Об’єкт оподаткування
Ставки податку за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення
Ставки податку за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення
Ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти
Ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах
Ставки податку за утворення та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів протягом понадпроектного терміну
Коригуючі коефіцієнти
Індексація ставок податку
Порядок обчислення податку
Порядок сплати податку
Облік екологічного податку
Податкова звітність
Контроль за обчисленням, своєчасністю та повнотою сплати екологічного податку
1   ...   46   47   48   49   50   51   52   53   ...   60

Екологічний податок

        1. Платники податку


1. Платниками податку є юридичні особи, фізичні особи – підприємці, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

а) викиди забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами забруднення;

б) скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

в) розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах;

г) утворення радіоактивних відходів;

д) тимчасове зберігання радіоактивних відходів протягом понадпроектного терміну;

е) викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення (крім повітряних суден) у разі використання моторного палива, придбаного через мережу підприємств роздрібної торгівлі, що реалізують таке паливо, а також придбаного поза мережею підприємств роздрібної торгівлі;

є) викиди забруднюючих речовин в атмосферу повітряними суднами.

2. Не є платниками податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів протягом _понад проектного терміну спеціалізовані суб’єкти господарювання, основною діяльністю яких є довгострокове зберігання та захоронення радіоактивних відходів.

3. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища повинні до 1 лютого надавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням джерел забруднення та місцем розташування спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів перелік платників, які повинні виконати у звітному податковому році заходи щодо скорочення викидів, скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів із зазначенням строків виконання цих заходів.
        1. Об’єкт оподаткування


1. Об’єктами оподаткування є:

1.1) обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферу стаціонарними джерелами;

1.2) обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водний об’єкт;

1.3) обсяги та класи відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах;

1.4) максимальна злітна маса повітряного судна та кількість зльотів-посадок, здійснених ним;

1.5) обсяги та види моторного палива, придбаного через мережу підприємств роздрібної торгівлі, що реалізують таке паливо;

1.6) обсяги та види моторного палива, придбаного поза мережею підприємств роздрібної торгівлі, використаного пересувними джерелами забруднення (крім повітряних суден), які використовуються суб’єктами господарювання;

1.7) обсяги радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання, та/або тимчасово зберігаються протягом понадпроектного терміну.
        1. Ставки податку за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення


1. Ставки податку за викиди основних забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення:

Назва забруднюючої речовини

Ставка податку, гривень за тонну

Азоту оксиди

243

Аміак

46

Ангідрид сірчистий

243

Ацетон

91

Бенз(о)пірен

309 542

Бутилацетат

55

Ванадію п’ятиокис

912

Водень хлористий

9,6

Вуглецю двоокис

0,2

Вуглецю окис

9,6

Вуглеводні

14

Газоподібні фтористі сполуки

602

Тверді речовини

9,6

Кадмію сполуки

1 925

Марганець та його сполуки

1 925

Нікель та його сполуки

9 806

Озон

243

Ртуть та її сполуки

10 307

Свинець та його сполуки

10 307

Сірководень

781

Сірковуглець

508

Спирт н-бутиловий

243

Стирол

1 776

Фенол

1 104

Формальдегід

602

Хром та його сполуки

6 528

2. Для забруднюючих речовин, що не увійшли до пункту 1 цієї статті, ставки податку слід застосовувати залежно від установленого класу небезпечності забруднюючої речовини:

Клас небезпечності

Ставка податку, гривень за тонну

I

1 739

II

398

III

59

IV

14

3. Для забруднюючих речовин, які не увійшли до цієї статті та на які не встановлено клас небезпечності, ставки податку застосовуються залежно від установлених орієнтовно-безпечних рівнів впливу:

Орієнтовно-безпечний рівень впливу сполук (мг/куб. метр)

Ставка податку, гривень за тонну

Менше 0,0001

73 209

0,0001 – 0,001 (включно)

6 273

0,001 – 0,01 (включно)

867

0,01 – 0,1 (включно)

243

0,1 – більше 10

9,6

4. Для забруднюючих речовин, на які не встановлено клас небезпечності та орієнтовно-безпечний рівень впливу, ставки податку встановлюється як за викиди забруднюючих речовин I класу небезпечності згідно з пунктом 5.2 цієї статті.


        1. Ставки податку за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення


1. Ставки податку за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (крім повітряних суден) у разі використання моторного палива, придбаного через мережу підприємств роздрібної торгівлі, що реалізують таке паливо, а також придбаного поза мережею підприємств роздрібної торгівлі:

Вид моторного палива

Ставка податку, гривень за тонну

Бензин неетилований

21

Бензин сумішевий

16

Зріджений нафтовий газ

19

Дизельне біопаливо

13

Дизельне пальне

17

Мазут

15

Стиснений природний газ

16

2. Ставка податку за викиди в атмосферу забруднюючих речовин повітряними суднами – 5 гривень за тонну максимальної злітної маси повітряного судна за один цикл зльоту-посадки повітряного судна.


        1. Ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти


1. Ставки податку за скиди основних забруднюючих речовин у водні об'єкти, в тому числі у морські води:

Назва забруднюючої речовини

Ставка податку, гривень за тонну

Азот амонійний

160

Органічні речовини (за показниками БСК5)

64

Завислі речовини

5

Нафтопродукти

940

Нітрати

14

Нітрити

784

Сульфати

5

Фосфати

128

Хлориди

5

2. Для забруднюючих речовин, що не увійшли до пункту 7.1 цієї статті, застосовуються ставки податку залежно від гранично допустимої концентрації або орієнтовно-безпечного рівня впливу забруднюючих речовин у воді водних об’єктів:

Концентрація забруднюючих речовин (мг/літр)

Ставка податку, гривень за тонну

до 0,001 (включно)

12 551

0,001 – 0,1 (включно)

9 100

0,1 – 1 (включно)

1 569

1 – 10 (включно)

160

понад 10

32

3. За скиди забруднюючих речовин, на які не встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовно-безпечний рівень впливу, застосовуються ставки податку за найменшою величиною гранично допустимої концентрації, наведеної у цій статті.

4. У разі скидання забруднюючих речовин із зворотними водами у ставки, озера та моря ставки податку за скиди забруднюючих речовин у ці водні об’єкти збільшуються у 1,5 рази.

5. За захоронення у глибокі підземні водоносні горизонти, що не містять прісних вод, забруднюючих рідинних речовин, відходів виробництва та стічних вод, включаючи мінералізовані шахтні та термальні води, що утворюються на основі природних вод і не піддаються очищенню існуючими методами, застосовуються ставки податку відповідно до пункту цієї статті з коефіцієнтом 10.


        1. Ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах


1. Ставки податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів:

а) обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, – 431 гривня за одиницю;

б) люмінесцентних ламп – 7,5 гривні за одиницю.

2. Ставки податку за розміщення відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів:

Клас небезпеки відходів

Рівень небезпечності відходів

Ставка податку, гривень за тонну

I

надзвичайно небезпечні

833

II

високонебезпечні

32,6

III

помірно небезпечні

7,3

IV

малонебезпечні

2,9




малонебезпечні нетоксичні відходи гірничодобувної промисловості

0,29

3. За розміщення відходів, на які не встановлено клас небезпеки, застосовується ставка податку, встановлена за розміщення відходів I класу небезпеки.


        1. Ставки податку за утворення та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів протягом понадпроектного терміну


1. Ставки податку за утворення радіоактивних відходів внаслідок діяльності суб’єктів господарювання, які встановлюються залежно від їх активності:

Рівень активності відходів

Ставка податку,

гривень за метр кубічний

високоактивні

250 000

середньоактивні

15 000

низькоактивні

7 500

2. Ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів протягом понадпроектного терміну, які встановлюються залежно від їх активності:

Рівень активності відходів

Ставка податку,

гривень за метр кубічний

високоактивні

30 000

середньоактивні

3 000

низькоактивні

1 500


        1. Коригуючі коефіцієнти


1. До ставок податку застосовуються коригуючі коефіцієнти, які визначаються залежно від місця знаходження джерел забруднення, а також виконання природоохоронних заходів.

2. Коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту:

Чисельність населення, тис. чоловік

Коефіцієнт

До 100

1

100,1 – 250

1,2

250,1 – 500

1,35

500,1 – 1000

1,55

понад 1000

1,8

3. Коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту:

Тип населеного пункту

Коефіцієнт

Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища та села)

1

Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (республіканський Автономної Республіки Крим та обласні центри, міста державного, республіканського Автономної Республіки Крим, обласного значення)

1,25

Населені пункти, віднесені до курортних

1,65

4. Якщо населений пункт одночасно має промислове значення та віднесений до курортних, застосовується коефіцієнт 1,65.

5. Регіональні (басейнові) коефіцієнти:

Басейни морів і річок

Коефіцієнт

Азовське море

2

Чорне море

2

Дунай

2,2

Тиса

3

Прут

3

Дністер

2,8

Дніпро (кордон України - до м. Києва)

2,5

Дніпро (м. Київ включно - до Каховського гідровузла)

2,2

Дніпро (Каховський гідровузол включно - до Чорного моря)

1,8

Прип'ять

2,5

Західний Буг та ріки басейну Вісли

2,5

Десна

2,5

Південний Буг та Інгул

2,2

Ріки Кримського півострова

2,8

Сіверський Донець

2,2

Міус

2,2

Кальміус

2,2

6. Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі:

Місце (зона) розміщення відходів

Коефіцієнт

В адміністративних межах населених пунктів або на відстані менш як 3 км від них

3

За межами населених пунктів (на відстані більш як 3 км від їх меж)

1

7. Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця (зони) тимчасового понадпроектного зберігання радіоактивних відходів у навколишньому природному середовищі:

Місце (зона) тимчасового понадпроектного зберігання радіоактивних відходів

Коефіцієнт

В адміністративних межах населених пунктів або на відстані менш як 3 км від них

3

За межами населених пунктів (на відстані більш як 3 км від їх меж)

1

8. Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця розміщення відходів:

Характер місця розміщення відходів

Коефіцієнт

Спеціально створені місця складування (полігони), що забезпечують захист атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення

1

Звалища, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів

3

9. У разі невиконання заходів щодо скорочення викидів, скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів у встановлений строк у перший рік такого невиконання застосовується коефіцієнт 1,2, що при подальшому невиконанні щороку збільшується на 20 відсотків.

10. До сум податку застосовуються коригуючі коефіцієнти, які визначаються залежно від впровадження найкращих існуючих технологій, а також дотримання лімітів.

11. У разі переходу на маловідходні і безвідходні ресурсо- і енергозберігаючі технології, впровадження найкращих існуючих технологій застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8.

12. У разі відсутності у платника затверджених у встановленому порядку лімітів та за понадлімітні обсяги скидів та розміщення відходів податок за понадлімітні обсяги обчислюється з урахуванням коефіцієнта кратності, що дорівнює 5.


        1. Індексація ставок податку


1. З 1 січня року, наступного за роком набрання чинності цим Кодексом, щороку наростаючим підсумком проводиться індексація ставок податку за формулою:

Сі = Сб х дКі,

де Сі – проіндексована ставка податку у поточному році, гривень за 1 тонну (1 кубічний метр);

Сб – базова ставка податку, гривень за 1 тонну (1 кубічний метр);

дКі – добуток коефіцієнтів індексів споживчих цін (індексів інфляції) за попередні роки, починаючи з року набрання чинності цим Кодексом, а для нововведених ставок податку – починаючи з року їх введення.

Коефіцієнт індексу споживчих цін (індексу інфляції) за попередній рік розраховується за формулою:

Кі = І/100,

де Кі – коефіцієнт індексу споживчих цін (індексу інфляції) за попередній рік;

І – офіційно оприлюднений індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, у відсотках.

2. У разі, якщо індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік не перевищує 100 відсотків, індексація ставок податку не проводиться.

3. Добуток коефіцієнтів індексів споживчих цін (індексів інфляції) розраховується спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у галузі статистики, інформація щодо його розміру надається щороку до 1 лютого центральному органу державної податкової служби.

4. Під час проведення індексації базовими вважаються ставки податку, встановлені цим розділом, а для нововведених ставок – на 31 грудня року їх введення.


        1. Порядок обчислення податку


1. Платники самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

2. У разі, якщо під час провадження господарської діяльності платником здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища або забруднення різними видами забруднюючих речовин, платник зобов'язаний визначати податок окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючих речовин.

3. Суми податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення (Пвс) обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року, виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів, наведених у статті 10 цього розділу, за формулою:

            n

Пвс = (∑ (Оі х Сі х Кнас х Кф х Кз)) х Кт, 

          і=1;

де Оі – фактичний обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини, в тоннах (т);

Сі – проіндексована ставка податку за тонну і-тої забруднюючої речовини, у гривнях (грн./т);

Кнас – коригуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту;

Кф – коригуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту;

Кз – коригуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від виконання заходів щодо скорочення викидів, скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів (застосовується при складанні річної податкової декларації);

Кт – коригуючий коефіцієнт, який встановлюються залежно від впровадження маловідходних і безвідходних ресурсо- і енергозберігаючих та найкращих існуючих технологій (застосовується при складанні річної податкової декларації).

4. Суми податку за викиди пересувними джерелами забруднення (Пвп) обчислюються платниками (суб’єктами господарювання) самостійно щокварталу наростаючим підсумком із початку року, виходячи з обсягів моторного палива та його виду, придбаного поза мережею підприємств роздрібної торгівлі та використаного пересувними джерелами забруднення (крім повітряних суден), на підставі ставок податку за ці викиди і визначених за місцем податкової реєстрації платників коригуючих коефіцієнтів за формулою:

        n

Пвп = ∑ Оі х Сі х Кнас х Кф,

          і=1 

де Оі – кількість використаного моторного палива і-того виду, у тоннах (т);

Сі – проіндексована ставка податку за тонну і-того виду моторного палива, у гривнях (грн./т);

Кнас – коригуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту;

Кф – коригуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту.

5. Суми податку за викиди пересувними джерелами забруднення (Пвп) при використанні моторного палива, придбаного через мережу підприємств роздрібної торгівлі, обчислюються суб’єктами господарювання, які реалізують моторне паливо, виходячи з обсягів такого палива та його виду, реалізованих у звітному податковому періоді через мережу підприємств роздрібної торгівлі, на підставі ставок податку за ці викиди і визначених за місцем розміщення таких підприємств роздрібної торгівлі коригуючих коефіцієнтів за формулою:

        n

Пвп = ∑ Оі х Сі х Кнас х Кф,

          і=1 

де Оі – кількість реалізованого моторного палива і-того виду, у тоннах (т);

Сі – проіндексована ставка податку за тонну і-того виду моторного палива, у гривнях (грн./т);

Кнас – коригуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту;

Кф – коригуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту.

6. Суми податку за викиди забруднюючих речовин повітряними суднами обчислюються власниками або експлуатантами аеродромів (аеропортів), які надають послуги таким суднам під час їх зльоту-посадки, самостійно, виходячи з кількості здійснених повітряними суднами зльотів-посадок у звітному податковому періоді та їх максимальної злітної маси, на підставі ставок податку за ці викиди і визначених за місцем знаходження аеродромів (аеропортів) коригуючих коефіцієнтів, якщо аеродром (аеропорт) знаходиться у межах населеного пункту за формулою:

         n

Пва = ∑ Оі х Сі х Кнас х Кф,

          і=1 

де Оі – кількість зльотів-посадок;

Сі – проіндексована ставка податку, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин повітряними суднами, гривень за тонну максимальної злітної маси повітряного судна за один цикл зльоту-посадки повітряного судна;

Кнас – коригуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту;

Кф – коригуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту.

7. Суми податку за скиди (Пс) обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком із початку року на підставі затверджених лімітів скидів забруднюючих речовин, виходячи з фактичних обсягів скиду забруднюючих речовин у водні об’єкти, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою:

         n

Пс = ( ∑ (Олі х Сі х Крб х Кз) + (Опі х Сі х Крб х Кз х Кк ) ) х Кт ,

        і=1 

де Олі – обсяг скиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, в тоннах (т);

Опі – обсяг понадлімітного скиду і-тої забруднюючої речовини (різниця між обсягом фактичного скиду і лімітом), в тоннах (т);

Сі – проіндексована ставка податку за тонну і-тої забруднюючої речовини, у гривнях (грн./т);

Крб – регіональний (басейновий) коригуючий коефіцієнт, який враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства;

Кз – коригуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від виконання заходів щодо скорочення викидів, скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів (застосовується при складанні річної податкової декларації);

Кт – коригуючий коефіцієнт, який встановлюються залежно від впровадження маловідходних і безвідходних ресурсо- і енергозберігаючих та найкращих існуючих технологій (застосовується при складанні річної податкової декларації);

Кк – коефіцієнт кратності.

У разі відсутності у платника податку затверджених у встановленому порядку лімітів скидів обсяг скиду в межах ліміту (Олі) дорівнює нулю.

8. Суми екологічного податку за розміщення відходів (Прв) обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком із початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою:

           n

Прв = (∑ (Сі х Олі х Кв х Ко х Кз) + (Сі х Опі х Кв х Ко х Кз х Кк)) х Кт,

        і=1 

де Олі – обсяг відходів і-того виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), у тоннах (одиницях) (т, одиниць);

Опі – обсяг понадлімітного розміщення відходів і-того виду (різниця між обсягом фактичного розміщення відходів і лімітом), у тоннах (одиницях) (т, одиниць);

Сі – проіндексована ставка податку за розміщення відходів і-того виду в межах ліміту, у гривнях за тонну (одиницю) (грн./т, грн./одиницю);

Кв - коригуючий коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів;

Ко – коригуючий коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів;

Кз – коригуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від виконання заходів щодо скорочення викидів, скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів (застосовується при складанні річної податкової декларації);

Кт – коригуючий коефіцієнт, який встановлюються залежно від впровадження маловідходних і безвідходних ресурсо- і енергозберігаючих та найкращих існуючих технологій (застосовується при складанні річної податкової декларації);

Кк – коефіцієнт кратності.

У разі відсутності у платника податку затверджених у встановленому порядку лімітів розміщення відходів обсяг відходів у межах ліміту (Олі) дорівнює нулю.

9. Суми екологічного податку за утворення радіоактивних відходів внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або за тимчасове _понад проектне зберігання радіоактивних відходів на території їх виробників (Прав) обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком із початку року, виходячи з фактичних обсягів радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання, та/або щорічно тимчасово зберігаються протягом _понад проектного терміну, ставок податку за утворення радіоактивних відходів внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або за тимчасове зберігання радіоактивних відходів протягом _понад проектного терміну та _понад коефіцієнтів за формулою:

           n

Прав = ∑ (Срі х Орав + Сі х Орав х Кт),

і=1 

де Срі – проіндексована ставка податку за утворення радіоактивних відходів суб’єктами господарювання;

Орав – обсяг радіоактивних відходів у метрах кубічних (метр куб.);

Сі – проіндексована ставка податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів протягом _понад проектного терміну у гривнях за кубічний метр (грн./метр куб.);

Кт – коригуючий коефіцієнт, який враховує розташування місця тимчасового _понад проектного зберігання радіоактивних відходів.
        1. Порядок сплати податку


1. Податковий період дорівнює календарному кварталу.

2. Розрахунки податку подають платники органам державної податкової служби України протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації платника (місцеперебуванням на податковому обліку в органах державної податкової служби).

3. Форму податкового розрахунку екологічного податку встановлює центральний орган державної податкової служби України згідно із законодавством.

4. Податок сплачують платники за місцем податкової реєстрації (місцеперебуванням на податковому обліку в органах державної податкової служби) протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання податкового розрахунку податку, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

5. Якщо до складу підприємств (установ, організацій) - платників податку входять філії, відділення та інші відокремлені підрозділи (далі - філії), які не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, то податок за викиди, скиди і розміщені відходи сплачують ці підприємства (установи, організації). 

6. Підприємства (установи, організації), які сплачують податок за філії, що входять до їхнього складу подають податкові розрахунки збору за викиди, скиди і розміщені відходи за місцем своєї податкової реєстрації (місцеперебуванням на податковому обліку в органах державної податкової служби).

7. Якщо останній день терміну подання податкового розрахунку податку припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем терміну єнаступний за вихідним або святковим робочий день.

8. У разі, коли у майбутніх звітних (податкових) періодах платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданому ним податковому розрахунку збору, такий платник зобов'язаний подати уточнений податковий розрахунок, що містить виправлені показники.

9. Податок платники можуть сплачувати самостійно, або його можуть утримувати і сплачувати до бюджету податкові агенти.

10. Податок утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації моторного палива через мережу підприємств роздрібної торгівлі, що реалізують таке паливо (за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами, крім повітряних суден), а також у процесі розрахунку за надані послуги під час зльоту-посадки повітряних суден (за викиди в атмосферу забруднюючих речовин повітряними суднами).

11. До податкових агентів при реалізації моторного палива через мережу підприємств роздрібної торгівлі відносяться:

а) суб’єкти господарювання, які реалізують моторне паливо через мережу підприємств роздрібної торгівлі;

б) експлуатанти та власники аеропортів чи аеродромів, що надають послуги під час зльоту-посадки повітряних суден.
        1. Облік екологічного податку


1. Податок, який справляється за скиди та розміщення відходів у межах лімітів, відноситься на валові витрати виробництва та обігу, а за перевищення цих лімітів – на прибуток суб’єктів господарювання, що залишається в їх розпорядженні.

2. Податок, який справляється за викиди, скиди та розміщення відходів, відноситься на валові витрати виробництва та обігу за умови виконання заходів щодо їх зменшення, в іншому випадку – на прибуток суб’єктів господарювання, що залишається в їх розпорядженні.

3. Податок, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, відноситься на валові витрати виробництва та обігу.

4. Для бюджетних установ податок передбачається в їх кошторисі та відноситься на видатки.

        1. Податкова звітність,



1. Платники податку або податкові агенти складають податкові декларації за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, наростаючим підсумком за перший квартал, півріччя, дев’ять місяців та рік і подають протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

1.1) за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;

1.2) при здійсненні повітряними суднами зльотів-посадок в аеропортах чи на аеродромах – за місцем розміщення аеропортів чи аеродромів;

1.3) за моторне паливо, використане пересувними джерелами забруднення (крім повітряних суден), придбане поза мережею роздрібної торгівлі – за місцем реєстрації таких пересувних джерел забруднення;

1.4) за моторне паливо, придбане через мережу підприємств роздрібної торгівлі, що реалізують таке паливо, – за місцем розміщення таких підприємств роздрібної торгівлі.

2. Річна податкова декларація подається до органів державної податкової служби з попереднім погодженням з територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища в частині застосування коригуючих коефіцієнтів та затверджених лімітів скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти та розміщення відходів.
        1. Контроль за обчисленням, своєчасністю та повнотою сплати екологічного податку



1. Контроль за правильністю визначення бази оподаткування екологічного податку та дотриманням лімітів обсягів викидів речовин-забруднювачів в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, лімітів обсягів скидів речовин-забруднювачів у водні об'єкти, фактичними викидами речовин-забруднювачів пересувними джерелами забруднення і лімітів розміщенням відходів здійснюють спеціально уповноважені органи державного управління в галузі використання природних ресурсів та охорони довкілля.

2. Контроль за своєчасністю та повнотою сплати до бюджетів екологічного податку здійснюють органи державної податкової служби на підставі даних спеціально уповноважених органів державного управління в галузі використання природних ресурсів та охорони довкілля.