Ознайомитисьпроект

Вид материала

Кодекс

Содержание Спеціальні податкові режими Компетенція Верховної Ради України та Верховної Ради Автономної Республіки Крим Повноваження органів місцевого самоврядування щодо місцевих податків i зборів Усунення подвійного оподаткування Визначення термінів.

Спеціальні податкові режими

1. Спеціальним податковим режимом є особливий порядок нарахування, сплати податків і зборів та податкової звітності, який застосовують у випадках і згідно з порядком, що їх встановлює цей Кодекс.

2. До спеціальних податкових режимів відносяться: спрощена система оподатковування суб'єктів малого підприємництва і особливий порядок оподатковування під час виконання угод про розподіл продукції.

3. Спеціальні податкові режими під час виконання договорів про розподіл продукції діють упродовж дії таких угод.

1. Компетенція Верховної Ради України та Верховної Ради Автономної Республіки Крим

1. Верховна Рада України встановлює на території України загальнодержавні податки та визначає:
   

1. вичерпний перелік загальнодержавних податків і зборів;
   
2. перелік місцевих податків і зборів, встановлення яких віднесено до компетенції сільських, селищних, міських рад;
   
3. положення про платників, об'єкт, базу та одиницю оподаткування, граничну ставку та джерела сплати місцевих податків і зборів.
   

2. Компетенцію Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо встановлення загальнодержавних податків і зборів складає:
   

1. визначення додаткових пільг щодо податків і зборів лише у межах сум, що надходять до бюджету Автономної Республіки Крим.
   

3. Визначення нових загальнодержавних та місцевих податків і зборів, внесення змін до переліку чинних податків і зборів та їх скасування, збільшення податкової ставки може здійснюватися лише шляхом внесення змін та доповнень у цей Кодекс. Збільшення переліку загальнодержавних чи місцевих податків і зборів, визначених цим Кодексом, кожен раз може мати місце не раніше, як через п'ять років з дня встановлення цього Кодексу.
   
4. Збільшення переліку загальнодержавних чи місцевих податків і зборів, визначених цим Кодексом, кожен раз може мати місце не раніше, як через п'ять років з дня встановлення цього Кодексу.
   
5. Збільшення податкової ставки та скорочення податкових пільг, змінювання положень про платників, об'єкт, базу та одиницю оподаткування, джерела сплати і порядок обчислення загальнодержавного податку може мати місце не раніше, як через 5 років з дня набрання чинності положень, які змінюються.
   
6. Зміни положень, визначених в частинах 3-5 цієї статті, повинні бути встановлені не пізніше 1 липня поточного бюджетного року і набирають чинності з 1 січня нового бюджетного року. Зміни, внесені з порушенням цього терміну, набирають чинності з 1 січня бюджетного року, що наступить за новим бюджетним роком.
   

1. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо місцевих податків i зборів

1. Сільські, селищні, міські ради щодо місцевих податків і зборів i зборів уповноважені:
   

1. приймати рішення про встановлення місцевих податків і зборів з одночасним затвердженням положення про порядок справляння кожного виду місцевого податку чи місцевого збору.
   
2. скасовувати або призупиняти справляння відповідного місцевого податку чи збору, крім місцевих податків і зборів, що є обов'язкові для встановлення згідно з нормами цього Кодексу;
   
3. установлювати стосовно окремих об’єктів оподаткування пільгові ставки місцевих податків і зборів, які не є обов’язковими для встановлення згідно з нормами цього Кодексу;
   
4. звільняти певні категорії платників податків і зборів (громадян) від сплати місцевих податків і зборів.
   

2. Місцеві податки і збори встановлюються за наявності об’єктів оподаткування або умов, пов'язаних із встановленням таких податків і зборів, у межах граничних розмірів ставок (крім комунального податку) та з урахуванням особливостей їх визначення згідно з цим Кодексом. Підготовка та прийняття рішення про встановлення місцевих податків і зборів здійснюється з урахуванням вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
   
3. Рішення про встановлення місцевих податків і зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання пільг, які тягнуть за собою зміну податкових зобов'язань платників, приймається до початку наступного бюджетного періоду та набирають чинності з його початку. Такі рішення офіційно оприлюднюються відповідним органом місцевого самоврядування до 15 серпня року, що передує плановому. В іншому разі норми відповідних рішень, що впливають на формування дохідної та/або видаткової частин бюджетів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим. Рішення про встановлення місцевих податків і зборів оприлюднюють органи місцевого самоврядування встановленим порядком.
   
4. 7. Копію ухваленого Рішення до податкових органів у десятиденний термін направляє орган місцевого самоврядування, на території якого установлено місцеві податки і збори, з метою здійснення заходів щодо організації стягнення податковими органами місцевих податків і зборів.
   
5. У разі коли сільська, селищна або міська рада не затверджує рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки i збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням мінімальної ставки місцевих податків і зборів та з урахуванням коефіцієнтів, визначених цим Кодексом (крім податку за торгові місця на ринку).
   
6. Пільги зі сплати місцевих податків і зборів визначаються лише у межах сум, що надходять до відповідних місцевих бюджетів. Не дозволяється встановлювати пільгові ставки місцевих податків і зборів для окремих юридичних чи фізичних осіб або звільняти їх від сплати цих податків і зборів. Пiльгова ставка мiсцевого податку або збору не може бути нижчою за мiнiмальну ставку, якщо таку встановлює цей Кодекс
   
7. Центральний орган державної податкової служби затверджує форми податкових розрахунків з місцевих податків і зборів у порядку, встановленому цим Кодексом. У разі потреби затверджуються методичні рекомендації щодо заповнення форм податкових розрахунків.
   

17. Усунення подвійного оподаткування

1. Доходи, одержані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються при визначенні його податкової бази (об’єкту оподаткування) у повному обсязі.

2. При визначенні податкової бази (об’єкту оподаткування) витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у зв’язку з одержанням доходів з джерел за межами України, враховуються у порядку і розмірах, встановлених цим Кодексом.

3. Доходи, одержані за межами України фізичними особами - резидентами, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, що підлягає оподаткуванню в Україні.

4. Суми податків, сплачені за межами України, зараховуються при розрахунку податків в Україні за правилами, встановленими цим Кодексом (за наявності міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України).

5. Для отримання права на зарахування податків, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого стягувати такий податок, довідку про суму стягнутого податку, а також про базу його нарахування. Така довідка має бути легалізована консульською установою України у відповідній країні або на ній повинен бути проставлений апостиль.

18. Визначення термінів.

алкогольні напої – продукти з умістом спирту понад 1,2 відсотка об‘ємних одиниць, які належать до товарних груп гармонізованої системи опису та кодування товарів за кодами 2203, 2204, 2205, 2206, 2207, 2208;

амортизація основних фондів і нематеріальних активів - поступове віднесення фактичних витрат на їхнє придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення валового доходу платника податку в межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цим Кодексом;

активи – це:

1) матеріальні активи - основні фонди та обігові активи в будь-якому вигляді, а також електрична, теплова та інша енергія, газ, вода, що відрізняються від коштів, цінних паперів, деривативів і нематеріальних активів;


2) нематеріальні активи – об’єкти права власності на результати інтелектуальної діяльності, зокрема промислової власності, а також об’єкти інших аналогічних немайнових прав, визнані об'єктами права власності платника податку згідно з порядком, який встановлює відповідне законодавство;

аукціон (публічні торги) - конкурентний спосіб продажу за кошти рухомого і нерухомого майна, майнових прав і валютних коштів у зазначений час і в установленому місці;

базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний виконувати розрахунки податків та сплачувати їх до бюджету;

бартерна операція - господарська операція, яка передбачає виконання розрахунків за товари, роботи, послуги в будь-якій формі, не грошовій, включаючи всілякі види заліку та погашення взаємної заборгованості (крім розрахунків цінними паперами, зокрема векселями), в результаті яких не передбачено зарахування коштів на рахунки продавця на компенсацію вартості таких товарів, робіт, послуг;

безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів. Ці розрахунки виконує банк на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді;

безоплатно надані товари, роботи, послуги - це:

1) товари, що їх надають платники податків згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їхнього повернення, або без укладення таких договорів;

2) роботи (послуги), що їх виконують (надають) платники податків без вимоги компенсувати їхню вартість;

безнадійна заборгованість - заборгованість, якій властива будь-яка з наведених нижче ознак:

1) заборгованість за зобов'язаннями, щодо якої минув термін позовної давності;

2) заборгованість, що її не погашено до дня оголошення боржника–юридичної особи банкрутом або до дня її ліквідації згідно зі встановленим законодавством України порядком, а також непогашена заборгованість фізичної особи, якщо в порядку, передбаченому законодавством про виконавче провадження, встановлено неможливість стягти заборгованість, і стягувач немає права повторно пред’явити виконавчий документ до виконання, або сплив термін для пред’явлення виконавчого документа до виконання;

3) заборгованість, що її не погашено через брак коштів, які одержано від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) та в будь-який інший спосіб, котрий передбачають умови договору застави, майна позичальника, переданого в заставу як забезпечення зазначеної заборгованості за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості;

4) заборгованість, стягнення якої унеможливила дія непереборних обставин (форс-мажору), підтверджених згідно з порядком, передбаченим законодавством України;

5) задавнена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, котрих визнано судовим порядком безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також задавнена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі;

безповоротна фінансова допомога – це:

1) сума коштів, що її передано платникові податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

2) сума безнадійної заборгованості, яку відшкодував кредиторові позичальник після списання такої безнадійної заборгованості;

3) сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після того, як сплив термін позовної давності;

4) основна сума кредиту або депозиту, яку надано платникові податку без установлення термінів повернення такої основної суми, за винятком кредитів, які надано під безтермінові облігації, та депозитів до запитання в банківських установах;

5) сума відсотків, які умовно нараховано на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного року, розміром облікової ставки Національного банку України, що її розраховано за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги;

безтермінові цінні папери - цінні папери, які не мають установленого терміну погашення чи з терміном погашення більш як 10 років від дня їхньої емісії (випуску) або, згідно з умовами емісії, передбачають право емітента самостійно й одноосібно вирішувати про продовження терміну погашення (ліквідації) таких цінних паперів, незалежно від загального терміну дії таких цінних паперів;

будівлі - житлові будинки, квартири, садові споруди, дачі, гаражі, а також інші постійно розташовані будівлі, що їх використовують не з метою підприємництва;

бюджетна дотація – безповоротна фінансова допомога з боку держави, що її надають суб'єктові підприємницької діяльності на зміцнення його фінансово-економічного становища та (або) на забезпечення виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг, що мають стратегічне значення для держави;

відповідальне зберігання - господарська операція платника податків, що передбачає передачу, згідно з договорами зберігання або законом, матеріальних цінностей на зберігання іншій особі без права їхнього використання в господарській діяльності такої фізичної чи юридичної особи, з подальшим поверненням цих матеріальних цінностей платникові податків без зміни їхніх якісних або кількісних характеристик;

гастрольні заходи – видовищні заходи (концерти, вистави, циркові, лекційно-концертні, розважальні програми, творчі вечори, виступи пересувних циркових колективів, пересувні механізовані атракціони типу "Луна-парк" тощо) за участю закладів культури (підприємств, установ чи організацій), самостійних професійних колективів, у тому числі тимчасових, виконавців сольних концертів за межами адміністративно-територіальних одиниць, де знаходяться їх стаціонарні сценічні майданчики, а у разі відсутності сценічного майданчика – за межами адміністративно-територіальної одиниці за місцем їх реєстрації.

Гастрольними вважаються всі видовищні заходи, в яких беруть участь закордонні заклади культури (підприємства, установи чи організації), творчі колективи та окремі виконавці. Гастрольні заходи, за винятком благодійних гастрольних заходів, проводяться з метою отримання доходів;

організатори гастрольних заходів – суб’єкти господарювання, що займаються організацією та проведенням гастрольних заходів на території України;

благодійні гастрольні заходи – добровільні безкорисливі видовищні заходи закладів, підприємств, організацій культури, творчих колективів, окремих виконавців, що не передбачають одержання доходу їх організаторами та гастролерами, за винятком доходів, за рахунок яких покриваються витрати, пов’язані виключно з організацією та проведенням гастрольного заходу. Перелік та граничні обсяги таких витрат визначаються Кабінетом Міністрів України. Благодійними вважаються також гастрольні заходи, весь дохід від яких, за винятком доходів, за рахунок яких покриваються витрати, пов’язані виключно з організацією та проведенням гастрольного заходу, спрямовується на благодійництво згідно із законом;

господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, спрямована на одержання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, якщо безпосередня участь цієї особи в організації такої діяльності є постійною та істотною.

Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи також через свої філії (відділення), постійні представництва чи будь-яку іншу особу, яка діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії та дорученнями. Діяльність органів державної влади чи місцевого самоврядування в межах їхніх невід’ємних функцій не є господарською, навіть якщо з такої діяльності стягують державне мито, плату чи іншу компенсацію;

гральний бізнес - діяльність, пов'язана з улаштуванням казино, інших гральних місць (будинків), автоматів із грошовим чи майновим виграшем, проведенням лотерей (окрім державних) та розиграшів із видачею грошових виграшів готівкою або майном;

гудвіл - нематеріальний актив, вартість якого визначають як різницю між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання найліпших управлінських якостей, панівної позиції на ринку товарів, робіт, послуг, нових технологій тощо;

давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектування, енергоносії, що їх використовують у виробництві готової продукції, з наступним поверненням цієї продукції або її частини їхньому власникові або, за його дорученням, іншій особі;

давальницька сировина, яку використовують у зовнішньоекономічних відносинах - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектування, енергоносії, що їх ввіз на митну територію України (чи закупив в Україні за іноземну валюту) іноземний замовник, або вивіз за її межі український замовник для використання у виробництві готової продукції, з наступним поверненням усієї продукції чи її частини до країни-власниці (або з реалізацією у країні-виконавиці замовником чи, за його дорученням, виконавцем) або вивезенням до іншої країни;

дебітор - юридична чи фізична особа, яка має грошову або майнову заборгованість перед іншою юридичною чи фізичною особою;

державні лотереї - лотереї, які відповідають таким вимогам:

1) передбачають наявність призового фонду розміром не менш за 50 відсотків суми одержаних доходів, а також відрахувань до Державного бюджету України розміром не менш за 30 відсотків доходів, що залишаються після виплат призового фонду;

2) випуск і проведення лотерей реєструвати в Міністерстві фінансів України, яке встановлює порядок фінансового контролю над діяльністю агента з проведення лотереї;

державні цільові фонди – цільові страхові фонди з:

1) пенсійного страхування;

2) медичного страхування;

3) страхування через тимчасову втрату працездатності та витрати, які зумовило народження чи поховання;

4) страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

5) страхування в разі безробіття;

дериватив - стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати чи продати базовий актив на визначених ним умовах у майбутньому. Стандартну (типову) форму деривативів встановлює Кабінет міністрів України.

За видом базового активу деривативи поділяються на:

1) фондовий дериватив - стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити цінний папір на визначених умовах у майбутньому. Правила випуску та обігу фондових деривативів установлює державний орган, на який покладено функції реґулювання ринку цінних паперів;

2) валютний дериватив - стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити валютну цінність на визначених умовах у майбутньому. Правила випуску та обігу валютних деривативів установлює Національний банк України;

3) товарний дериватив - стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити біржовий товар (окрім цінних паперів) на визначених стандартних умовах у майбутньому. Правила випуску та обігу товарних деривативів установлює орган, на який покладено функції реґулювання товарного біржового ринку;

дивіденди - платіж, що його здійснює юридична особа на користь власника інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують участь інвестора в майні (активах) емітента під час розподілу частини його прибутку.

Дивідендом вважати також платіж, що його здійснює унітарне підприємство, виробничий кооператив на користь відповідного засновника (члена) під час розподілу частини прибутку такої юридичної особи. Платіж, що його виплачують власникові сертифіката фонду операцій із нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій із нерухомістю. При цьому наявність прибутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не впливає на ухвалення чи не ухвалення рішення щодо нарахування дивідендів;

довготривалий договір (контракт) - будь-який договір на виконання робіт чи надання послуг, виготовлення, будівництво, установку або монтаж матеріальних цінностей, а також на створення нематеріальних активів, пов'язаних із таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг типу "інжиніринґ", науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови, якщо такий контракт не планують завершити раніше ніж за 12 місяців від дня здійснення перших витрат або одержання авансу (передоплати);

договір довготривалого страхування життя - договір страхування життя терміном на 10 років і більше, який містить умову сплатити страхові внески (платежі, премії) протягом не менш як 5 років та передбачає страхову виплату, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої в договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших 10 років його дії, крім тих, що їх здійснюють у разі настання страхових випадків, пов'язаних зі смертю застрахованої особи або нещасним випадком чи хворобою застрахованої особи, що призвели до встановлення застрахованій особі інвалідності I групи. При цьому страхову виплату здійснюють незалежно від терміну сплати страхових внесків (платежів, премій);

додаткові доходи - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що їх виплачує (надає) платникові податку його роботодавець (самозайнята особа) або третя особа від імені та/або за дорученням роботодавця (самозайнятої особи) чи його коштом, якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладених з таким платником податку (далі - інші виплати й винагороди);

дохід (валовий дохід) - загальна сума будь-яких коштів, одержаних від усіх видів діяльності, вартості матеріальних і нематеріальних цінностей (активів), цінних паперів, інших об'єктів власності, що їх отримано (нараховано) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, як на території України, її континентальному шельфі, винятковій (морській) економічній зоні, так і за їхніми межами;

доходи (прибутки), одержані з джерел в Україні – будь-які доходи, які отримали резиденти або нерезиденти від будь-яких видів їхньої діяльності на території України, її континентальному шельфі, винятковій (морській) економічній зоні, враховуючи відсотки, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, які сплатили резиденти України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, зокрема рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України;

доходи (прибутки), одержані з джерел за межами України - будь-які доходи, які отримали резиденти від будь-яких видів їхньої діяльності за межами митної території України, враховуючи відсотки, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, доходи від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, зокрема рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих за межами України, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого за межами України, інші доходи від господарської діяльності за межами митної території України або на територіях, непідконтрольних митній службі України;

екологічний податок – загальнодержавний обов’язковий платіж, що сплачується з фактичних обсягів викидів в атмосферу, скидів у водні об’єкти забруднюючих речовин та розміщення відходів, Екологічний податок є джерелом фінансування заходів, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, підвищення рівня екологічної безпеки життєдіяльності людини;

експорт товарів (експортна операція) - продаж товарів іноземним суб'єктам господарської діяльності з їхнім вивезенням покупцем або продавцем за межі митної території України, зокрема реекспорт товарів, окрім передачі майна суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності іноземному суб'єктові господарської діяльності за кордоном як натуральної частки участі у формуванні статутного капіталу під час спільної господарської діяльності.

Товари вважати експортованими платником податку (незалежно від умов Інкотермс, на яких здійснено продаж, і місця переходу права власності на товари) в разі, якщо їхній експорт засвідчено належно оформленою митною вантажною декларацією;

емісійний дохід - сума перевищення доходів, що їх одержала юридична особа від емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав, над номіналом таких акцій (інших корпоративних прав);

звичайна ціна – ціна товарів (результатів робіт (послуг)), яку визначено згідно з цим пунктом.

Визначати звичайну ціну у випадках, які передбачає цей Кодекс, за такими методами:

1) порівнювальної неконтрольованої ціни (аналогів продажів);

2) ціни перепродажу, якщо немає даних для застосування методу неконтрольованої ціни, незалежно від наявності даних за іншими методами;

3) “витрати плюс”, якщо немає даних для застосування методів ціни перепродажу та порівнювальної неконтрольованої ціни, незалежно від наявності даних для застосування методу балансової вартості;

4) балансової вартості, якщо немає даних для застосування інших методів.

Якщо немає даних для застосування зазначених методів визначення звичайної ціни вважати, що звичайна ціна збігається з договірною.

У разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному реґулюванню згідно із законодавством, звичайною вважати ціну, встановлену за принципами такого реґулювання. Це правило не поширюється на встановлення мінімальної продажної ціни. У такому разі звичайну ціну визначати за загальними правилами, що їх установлює цей пункт.

За методом порівнювальної неконтрольованої ціни (аналогів продажів), застосовувати ціну, яку визначати за ціною на ідентичні (а якщо їх немає – однорідні) товари (роботи, послуги), що їх реалізують (придбавають) не пов’язаній із продавцем (покупцем) особі за звичайних умов діяльності.

Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) цим методом використовувати інформацію про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) в заставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг). Зокрема, враховувати такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), терміни виконання зобов’язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об’єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (якщо їх немає – однорідних) товарів (робіт, послуг) визнавати заставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну або її можна економічно обґрунтувати. При цьому враховувати звичайні під час укладання угод між непов’язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, знижки, пов’язані із сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей, закінченням (наближенням дати закінчення) терміну зберігання (придатності, реалізації), збутом неліквідних або низьколіквідних товарів.

Якщо товари (роботи, послуги), стосовно яких треба визначити звичайну ціну, ідентичні (коли їх немає – однорідні) товарам (роботам, послугам), котрі прилюдно запропоновано до продажу або мають ціни, що їх встановлено на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни, згідно з установленим в абзаці першому цього підпункту порядком, здійснювати з урахуванням таких чинників.

Якщо товари (роботи, послуги) продають із використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції чи пропозиції на організованому ринку цінних паперів, або коли продаж (відчуження) товарів здійснюють примусово згідно із законодавством, звичайною є ціна, яку отримано під час такого продажу.

За методом ціни перепродажу застосовувати договірну ціну товарів (робіт, послуг), яку визначено під час подальшого продажу такого товару (робіт, послуг) покупцем третій особі з вирахуванням відповідної націнки та витрат на збут.

За методом “витрати плюс” застосовувати ціну, що складається із собівартості готової продукції (товарів, робіт, послуг), яку визначає продавець, і відповідної націнки. Для визначення націнки використовують середньостатистичну рентабельність у даній галузі (виду діяльності).

Порядок застосування методів порівнювальної неконтрольованої ціни (аналогів продажів), ціни перепродажу та “витрати (собівартість) плюс” для визначення звичайної ціни встановлює Кабінет Міністрів України, виходячи з положень цього пункту.

За методом балансової вартості оцінювати активи або зобов’язання згідно з балансовою вартістю, яку визначати за відповідним Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Методику визначення звичайної ціни страхового тарифу встановлює Центральний орган виконавчої влади з реґулювання ринків фінансових послуг.

Якщо неможливо визначити звичайну ціну відповідно до вказаних методів через брак потрібної інформації, за звичайну вважати ціну договору;

звичайна процентна ставка на депозит – процентна ставка, що її встановлюють залежно від термінів та розміру депозиту, за рішенням платника податку (яке обов’язково оприлюднено), виходячи з однакових правил укладення депозитного договору з будь-якими категоріями осіб з урахуванням обмежень, установлених законом.

Порядок оприлюднення інформації щодо умов укладення депозитного договору визначає для банківських установ Національний банк України, для небанківських фінансових установ – державний орган, визначений законом.

Обов’язок доводити те, що ціна, за договором, не відповідає рівневі звичайної ціни, у випадках, які визначає цей Кодекс, покладено на податковий орган, згідно з порядком, встановленим законодавством.

Донарахування податкових зобов’язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайної процентної ставки на депозит здійснювати за процедурою, що її встановлює цей Кодекс для звичайних цін, а для платників податку, яких визнано природними монополістами згідно із законодавством, - також відповідно до принципів реґулювання цін, встановлених законодавством;

землекористувач – особа, яка володіє і користується земельною ділянкою, що перебуває в державній або комунальній власності, на праві, іншому ніж право власності або право оренди на землю;

ідентичні товари (роботи, послуги) – товари (роботи, послуги), що мають однакові властиві їм основні ознаки; під час визначення ідентичності товарів брати до уваги також їхні фізичні характеристики, які впливають на їхні якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак ідентичності товару, таких як якість і репутація на ринку, країна походження та виробник;

імпорт товарів (імпортна операція) - купівля українськими суб'єктами господарської діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів із ввезенням цих товарів на митну територію України, а також купівля товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, що розташовані за її межами;

інвестиція - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав і аналогічних до них прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.

Під капітальною інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних фондів та нематеріальних активів, що підлягають амортизації згідно з цим Законом.

Під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів.

Фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні:

1. Пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, що їх емітує така юридична особа.

2. Портфельна інвестиція - господарська операція, яка передбачає придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку.

До фінансової прямої інвестиції прирівнювати господарську операцію з внесення в пайовий фонд виробничого кооперативу паю члена кооперативу, а також внесення засновником коштів або майна у створення цілісного майнового комплексу унітарного підприємства.

Під реінвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає здійснення капітальних або фінансових інвестицій коштом доходу (прибутку), отриманого від інвестиційних операцій;

індивідуальний ідентифікаційний номер – незмінний протягом усього життя номер, що його надано фізичній особі для забезпечення її однозначної ідентифікації як платника податків та зборів;

інжиніринґ - інженерно-конструкторські роботи й послуги, до яких входять послуги з підготовки та забезпечення процесу виробництва й реалізації продукції, з обслуговування будівництва та експлуатації промислових, інфраструктурних, сільськогосподарських та інших об'єктів;

іпотечний житловий кредит - фінансовий кредит, що його надано фізичній особі, товариству співвласників квартир або житловому кооперативу терміном не менше п'яти повних календарних років на фінансування витрат, пов'язаних із будівництвом чи придбанням квартири (кімнати) або житлового будинку (його частини) (з урахуванням землі під таким житловим будинком чи присадибної ділянки), у власність із прийняттям кредитором такого житла (землі під ним чи присадибної ділянки) в заставу;

касовий метод обліку - метод податкового обліку, за яким дату виникнення податкових зобов’язань визначати як дату зарахування коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дату отримання інших видів компенсацій вартості проданих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а дату виникнення права на податковий кредит - як дату списання коштів із банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дату надання інших видів компенсацій вартості придбаних товарів, робіт, послуг;

контрольні органи - органи державної виконавчої влади, на які, згідно з чинним законодавством, покладено повноваження щодо здійснення контролю за дотриманням суб’єктами оподаткування податкового законодавства, а саме за своєчасністю, достовірністю та повнотою нарахування податків і зборів та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу;

корпоративні права - право власності на частку (пай, акцію) у статутному фонді (капіталі) або на весь статутний фонд (капітал) юридичної особи, зокрема права на управління, одержання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також частки активів у разі її ліквідації згідно із законом;

кошти - гроші в національній або іноземній валюті чи їхній еквівалент;

кредит - кошти й матеріальні цінності, які надають резиденти або нерезиденти в користування юридичним чи фізичним особам на визначений термін та під відсоток. Кредит розподіляється на фінансовий, товарний та кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики;

кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики - кошти, які залучає юридична особа-боржник (дебітор) від інших юридичних або фізичних осіб на умовах, визначених за емісії розміщених (емітованих) таким дебітором облігацій або ощадних (депозитних) сертифікатів, а також інших боргових цінних паперів з обмеженим терміном обігу;

фінансовий кредит - кошти, які надає фінансова установа-резидент або нерезидент, що має цей статус згідно із законодавством держави місцеперебування нерезидента, в позику юридичній чи фізичній особі на визначений термін та під відсоток. Правила надання фінансових кредитів установлює Національний банк України (щодо банківських кредитів), а також спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері реґулювання ринків фінансових послуг (щодо небанківських фінансових установ) згідно із законодавством України;

товарний кредит - умови продажу товару (робіт, послуг), згідно з якими товар, результати робіт, послуги передає (надає) резидент або нерезидент юридичним чи фізичним особам із перенесенням кінцевого розрахунку на визначений термін та під відсоток. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари, передачу результатів робіт, послуг покупцеві (замовникові) під час підписання договору або передання товарів, прийняття робіт, послуг таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості;

кредитор - юридична чи фізична особа, перед якою інша юридична або фізична особа має грошову чи майнову заборгованість;

лізинґова (орендна) операція - господарська операція фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання майна в користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату і на визначений термін.

Лізинґові (орендні) операції здійснюють у вигляді оперативного лізинґу (оренди), фінансового лізинґу (оренди), зворотного лізинґу (оренди), оренди земельних ділянок та оренди будівель, зокрема житлових приміщень.

оперативний лізинґ (оренда) – лізинґова (орендна) операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає передання орендареві основного фонду, що його придбав або виготовив орендодавець, на інших умовах, не таких, які передбачає фінансовий лізинґ (оренда);

Лізинґ (оренда) є фінансовим, якщо лізинґовий (орендний) договір відповідає вимогам Закону України «Про фінансовий лізинґ» і містить одну з наступних умов:

1) об’єктом договору лізинґу є неспоживна річ, яку визначено індивідуальними ознаками, віднесено, згідно з цим Кодексом, до основних фондів;

2) орендар зобов’язаний придбати об’єкт лізинґу у власність протягом терміну дії лізинґового договору або в момент його закінчення за ціною, яку визначено в такому лізинґовому договорі;

зворотний лізинґ (оренда) - господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає продаж основних фондів фінансовій організації з одночасним зворотним одержанням таких основних фондів такою фізичною чи юридичною особою в оперативний або фінансовий лізинґ;

лотерея – господарська операція, яка передбачає продаж гравцеві права на участь у розігруванні призу за випадковою ймовірністю за кошти або в обмін на інші цінності, а також безоплатне отримання такого призу у власність у разі визнання такого гравця переможцем;

марка акцизу - спеціальний знак, яким, згідно з положеннями цього Кодексу, маркують алкогольні напої та тютюнові вироби. Її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизу, леґальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Марки акцизу для алкогольних напоїв та тютюнових виробів, вироблених в Україні, відрізняються від марок для імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів дизайном і кольором відповідно до зразків, які затвердив Кабінет Міністрів України;

маркування алкогольного напою чи тютюнового виробу - наклеювання марки акцизу на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу згідно з порядком, який визначив Кабінет Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизу;

матеріальне майно - будь-яке майно, що має фізичну форму, крім коштів, цінних паперів, деривативів, контрактів та інших таких документів;

місце паркування – місце призначене для тимчасової стоянки автотранспорту у відведених або спеціально обладнаних для цього місцях, які визначають відповідні органи влади;

місце управління підприємством - місце здійснення повноважень вищим органом управління (радою, правлінням тощо) згідно зі статутом або іншим засновницьким документом;

місце управління підприємством, що його передано в довірче управління - місцеперебування довірчого власника;

місце управління підприємством, що його здійснює фізична особа, яка є власником цього підприємства, або фізична особа, яка діє згідно з договором від імені та за дорученням власника - місце проживання відповідного власника;

місце управління представництвом, філіалом або іншим відокремленим підрозділом підприємства - місце управління підприємством, до складу якого входить такий підрозділ;

надання послуг у сфері грального бізнесу - діяльність, пов'язана з улаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів, проведенням лотерей (окрім державних) і розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі;

наймана особа – фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію лише на доручення або з наказу працедавця згідно з умовами законодавства про працю;

недержавне пенсійне забезпечення - пенсійне забезпечення, яке здійснюють недержавні пенсійні фонди, страхові організації та банки відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення";

незалежна професійна діяльність – діяльність, що полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само як діяльність лікарів (зокрема стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів та помічників зазначених осіб або осіб, що працюють на релігійній (місіонерській) чи іншій схожій ниві, за умови, якщо такі особи не є найманими працівниками або суб'єктами підприємницької діяльності, яких, згідно з цим Кодексом, вважати найманою особою;

неприбуткові установи та організації – установи та організації, юридичні особи - резиденти, головною метою діяльності яких не є одержання прибутку, а провадження неприбуткової діяльності відповідно до законодавства України;

нерезиденти:

1) юридичні особи, суб'єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філіали, відділення, представництва тощо), з місцеперебуванням за межами України, які створено і які провадять свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави;

2) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їхні представництва, розташовані на території України, що мають дипломатичні привілеї та імунітет;

3) представництва інших іноземних організацій в Україні, які не провадять підприємницької діяльності відповідно до законодавства України;

4) фізичні особи-нерезиденти;

однорідні товари (роботи, послуги) – товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дає змогу їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) необхідно брати до уваги, зокрема, їхню якість, наявність товарного знака, репутацію на ринку, країну походження та виробника;

операційна валюта банку - іноземна валюта, яку банк отримав внаслідок здійснення ним операцій, відмінних від торгівлі іноземною валютою;

операція з давальницькою сировиною - операція з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій) із перероблення цієї сировини для одержання готової продукції за відповідну плату. До операцій із давальницькою сировиною належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції.

Під час операцій із давальницькою сировиною використовують терміни, що мають таке значення:

1) замовник - суб'єкт господарської діяльності, який надає давальницьку сировину;

2) виконавець - суб'єкт господарської діяльності, який здійснює переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини;

3) готова продукція - продукція (товар), яку вироблено з використанням давальницької сировини (крім тієї частини, яку використовують для проведення розрахунків за її переробку) і визначено як кінцеву в контракті між замовником і виконавцем;

основні фонди - матеріальні цінності, що їх призначив платник податку для використання в господарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів від дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, і вартість яких перевищує 1000 гривень та поступово зменшується через фізичне або моральне спрацювання;

особи - юридичні і фізичні особи та суб'єкти господарювання, що не мають статусу юридичної особи;

офшорна зона – територія, на яку не поширюється юрисдикція України, де режим підприємницької діяльності передбачає суттєве зменшення або повну ліквідацію оподаткування іноземних осіб, що створюють там свої компанії;

паркування - тимчасова стоянка транспортних засобів у місцях, які визначають відповідні органи влади;

пасивний дохід – дохід, який отримано у вигляді відсотків, дивідендів, роялті, страхових виплат і відшкодувань, а також орендних (лізинґових) платежів за договорами оперативної оренди;

пеня – санкція у вигляді відсотків, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що їх стягують із платника податків через несвоєчасне погашення податкового зобов’язання та порушення режиму здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності;

первісна балансова вартість будівлі - сума витрат платника податку, пов’язана з придбанням або будівництвом споруди, відображена в обліку платника податку;

підакцизні товари - товари, які підлягають оподаткуванню акцизним податком;

плата за марки акцизу - плата, що її вносять українські виробники й імпортери на покриття витрат держави на виробництво, зберігання та реалізацію марок акцизу;

податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що його подають платники податків до контрольного органу в терміни і за формою, які встановило законодавство, на підставі котрого здійснюють нарахування та/або сплату податку;

податкова звітність – звітність, яка характеризує стан обчислення і виконання податкових зобов’язань платника податку. Її надають у контрольні органи в установлених цим Кодексом формах;

податкова інформація - це інформація, яку отримали або про яку дізналися внаслідок виконання своїх службових обов'язків посадові особи контрольних органів;

податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного вчасно. Податкова застава виникає на підставі закону;

податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму податку чи збору згідно з порядком і термінами, які визначає цей Кодекс;

податковий агент - резидент або постійне представництво нерезидента, який, незалежно від організаційно-правової форми та обраної системи оподаткування, зобов'язаний нараховувати, утримувати і сплачувати податок чи збір до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду від імені та коштом платника податку, вести податковий облік і подавати податкову звітність контрольним органам згідно з податковим законодавством України, а також нести відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

податковий борг (недоплата, залеглість, недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їхньої наявності), яке самостійно узгодив платник податків або його узгодили судовим порядком, але не сплачене вчасно, а також пеня, яку нараховано на суму такого податкового зобов'язання;

податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду у випадках, передбачених цим Кодексом;

податкове повідомлення - письмове повідомлення контрольного органу у формі рішення про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, яку визначив контрольний орган у випадках, що їх передбачає цей Кодекс;

податковий облік - система установлених згідно з цим Кодексом форм і методів виявлення, реєстрації, накопичення, узагальнення і відображення платниками податків фактів, подій, результатів господарської діяльності або інших об'єктів, на основі яких визначають податкове зобов'язання;

послуга - економічна діяльність, за якої виконавець не створює товару, а її результат споживають у процесі певних дій, і яку продають та купують;

постійне представництво нерезидента – постійне місце провадження господарської діяльності нерезидента в Україні. Постійним представництвом, зокрема, є відділення, філія, контора, завод, фабрика, майстерня, будівельний майданчик, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар’єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин.

Згідно з цим Кодексом постійним представництвом вважати також резидента, який діє від імені чи за вказівками нерезидента на підставі прав та обов’язків такого нерезидента, що їх передбачає цивільне право;

примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків для погашення його податкового боргу, стягнення штрафу та пені;

продаж послуг (робіт) - будь-які цивільно-правові операції з надання послуг (робіт), права на користування або на розпоряджання товарами, зокрема нематеріальними активами та іншими, ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання послуг (робіт). Продаж послуг (робіт) містить, зокрема, надання права на користування товарами в межах договорів лізинґу (оренди), продаж, передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, зокрема, промислової, власності;

продаж товарів - будь-які операції, що їх здійснюють згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від термінів її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не є продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консиґнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оренди (лізинґу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари;

відсотки - дохід, який сплачує (нараховує) позичальник на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених коштів або майна.

Відсотки нараховують на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі коли залучення коштів здійснюють шляхом продажу облігацій, скарбничих зобов'язань або ощадних (депозитних) сертифікатів, які емітував позичальник, суму відсотків визначають шляхом нарахування їх на номінал такого цінного папера, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення і ціною погашення такого цінного паперу (сума дисконту).

Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, незалежно від того, встановлено їх в абсолютних (фіксованих) цінах чи у відсотках до суми договору або до іншої вартісної бази, не є відсотками;

пункти обміну іноземної валюти - обмінні пункти:

1) уповноважених банків;

2) уповноважених банків, розташованих поза їхніми операційними залами;

3) інших кредитно-фінансових установ, які одержали ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з торгівлі іноземною валютою;

4) суб'єктів господарювання, які діють на підставі агентських угод з уповноваженими банками;

пункти продажу товарів:

1) крамниці та інші торгові точки в окремих приміщеннях, будівлях або їхніх частинах, що мають торговельну залу для покупців або використовують для торгівлі її частину;

2) кіоски, лотки та інші малі архітектурні форми, які не мають вбудованої торговельної зали для покупців;

3) автокрамниці, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі;

4) лотки, прилавки та інші види торгових точок у відведених для торгівлі місцях;

5) стаціонарні, малогабаритні та пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами, стиснутим та скрапленим газом;

6) фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кав’ярні, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування;

7) оптові бази, склади - крамниці або інші приміщення, які використовують для торговельної діяльності;

резиденти:

1) юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філіали (відділення), представництва тощо), які створено та які провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з розташуванням на її території;

2) філії (відділення) і представництва юридичних осіб, що розташовані за кордоном і не провадять господарської діяльності;

3) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет;

4) фізичні особи - громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які:

- мають постійне місце проживання в Україні;

- проживають в Україні в цілому не менш як 183 календарних днів протягом календарного року.

Час фактичного проживання в Україні - це час безпосереднього перебування фізичної особи на території України, а також час, на який ця особа виїхала за межі території країни спеціально на лікування, відпочинок, у відрядження або на навчання;

ринок товарів (робіт, послуг) – сфера обігу товару (робіт, послуг) (взаємозамінних товарів (робіт, послуг), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція;

робота – економічна діяльність, під час здійснення якої за завданням замовника виготовляють, обробляють, переробляють, ремонтують товар або змінюють його властивості з переданням результату замовникові і яку продають та купують;

роботодавець - юридична або фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (також іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні). Нерезидент, що має в Україні філії, представництва, інші осередки, де використовують працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких дала Верховна Рада України;

поширення реклами - поширення в будь-якій формі та в будь-який спосіб спеціальної інформації про осіб чи продукцію для одержання прямого або опосередкованого прибутку;

роялті – будь-які платежі, що їх одержано у вигляді винагород (компенсацій) за використання або надання дозволу на використання майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності;

самозайнята особа - платник податку, який є суб'єктом господарювання або здійснює незалежну професійну діяльність та не є найманою особою в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності;

спеціальне відведене місце для паркування транспортних засобів - місце, яке визначив відповідний орган влади для стоянки транспортних засобів, розташоване на автомобільних дорогах, майданах або вулицях, що має розмітку місць стоянки транспортних засобів;

спеціально обладнане місце для паркування транспортних засобів - місце, яке визначив відповідний орган влади для стоянки транспортних засобів, відмічене дорожніми знаками згідно з Правилами дорожнього руху України, з твердим покриттям, розміткою місць стоянки транспортних засобів, може мати огорожу, зокрема тимчасову;

страхувальники за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування – особи, що їх визнають такими закони з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування;

товари - матеріальні та нематеріальні активи, що їх продають або вони призначені для продажу, а також цінні папери та деривативи, які використовують у будь-яких операціях, окрім операцій з їхнього випуску (емісії) та погашення;

торгівля готівковими валютними цінностями - продаж готівкової іноземної валюти, інших готівкових платіжних засобів в іноземній валюті (зокрема дорожніх, банківських і персональних чеків) та операції з дебетування кредитних (дебетових) карток в обмін на валюту України, інших готівкових платіжних засобів у валюті України, а також в обмін на іншу іноземну валюту;

торгівля іноземною валютою - це купівля, продаж, обмін іноземної валюти, здійснення операцій із валютними деривативами;

торгівля цінними паперами та деривативами - це будь-які операції з:

1) купівлі або продажу цінних паперів чи фондових деривативів торгівцями цінними паперами, чий статус установлює відповідне законодавство про цінні папери і фондовий ринок;

2) купівлі або продажу товарних деривативів членами товарних бірж, чий статус установлює законодавство про товарні біржі;

3) купівлі або продажу цінних паперів суб'єктами господарської діяльності, які не мають статусу торгівців цінними паперами;

торговельна діяльність - господарська діяльність із торгівлі товарами;

торговельне місце - площа, відведена особі, яка торгує, для розміщення товару, транспортних засобів, контейнерів та потрібного для торгівлі інвентарю (терезів, лотків тощо);

торговий патент - державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності безпосередньо або через його структурний (відокремлений) підрозділ здійснювати торговельну діяльність і діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (зокрема операції з готівковими коштами в іноземній валюті та з кредитними картками), а також діяльність з надання платних послуг і послуг у сфері грального бізнесу за готівкові кошти та з використанням інших форм розрахунків і кредитних карток на території України;

транспортний засіб – кожний окремий пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів;

тютюнові вироби – всі вироби, які належать до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів за кодами 240210000, 240220000, 240310000, 240399100;

філія, відділення, представництво, будь-який інший, незалежно від назви, відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцеперебуванням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи та/або всі чи частину її функцій, а його керівник діє на підставі довіреності, одержаної від юридичної особи;

фінансова ґарантія перевізника - ґарантія у вигляді ґарантійного листа банку або грошової застави, або страхування фінансової відповідальності перевізника щодо обов'язкового доставлення товарів до митниці призначення, яку надають під час тимчасового ввезення в Україну товарів на термін, на умовах і згідно з порядком, передбаченими митним законодавством України;

фінансова допомога – безповоротна фінансова допомога або поворотна фінансова допомога;

безповоротна фінансова допомога – це:

1) сума коштів, яку передано платникові податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, що не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

2) сума безнадійної заборгованості, яку відшкодував кредиторові позичальник після списання такої безнадійної заборгованості;

3) сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після того, як сплив термін позовної давності;

4) основна сума кредиту або депозиту, наданого платникові податку без встановлення термінів повернення такої основної суми, за винятком позик, які надано під безтермінові облігації, та депозитів до запитання в банківських установах;

5) сума відсотків, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, розміром облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги;

поворотна фінансова допомога – це сума коштів, яку передано платникові податку в користування на визначений термін відповідно до договорів, що не передбачають нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами;

фрахт – винагорода (компенсація), що її сплачують за договорами перевезення, найму чи піднайму судна або транспортного засобу (їхньої частин) для цілей:

1) перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами;

2) перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом;

штрафна санкція (штраф) - санкція у вигляді фіксованої суми або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яку стягують з платника податків за порушення ним податкового й валютного законодавства України, законодавства України з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування та ліцензування.

Інші терміни, що їх застосовано в цьому Кодексі і який їх не визначає, використовувати у значенні, наведеному в інших нормативно-правових актах України.