Ознайомитисьпроект

Вид материалаКодекс
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   60

Співвідношення податкового законодавства з іншим законодавством


    1.Поняття, правила та положення, встановлені цим Кодексом та іншими податковими законами, застосовуються виключно при регулюванні відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

    2.У разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів суперечать нормам цього Кодексу та/або податкових законів, пріоритет мають норми цього Кодексу.

    3.У випадках, коли цей Кодекс або податкові закони прямо не забороняють застосування при регулюванні відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу, норм іншого законодавства, такі норми підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню.
        1. Дія податкового законодавства у часі


    1. Нормативно-правові акти податкового законодавства набирають чинності з моменту введення їх в дію у встановленому порядку.

    2. Нормативно-правові акти податкового законодавства діють на майбутній час, за виключеннями, встановленими цим Кодексом.

    3. Нормативно-правові акти податкового законодавства втрачають чинність у випадках:

    3.1) спливу терміну, на який вони приймалися;

    3.2) скасування;

    3.3) набрання чинності нормативно-правовим актом податкового законодавства, що по іншому регулює відносини, які були врегульовані раніше;

    3.4) визнання судом нормативно-правового акту податкового законодавства недійсним.

    4. Якщо податкові правовідносини виникли раніше і регулювалися нормативно-правовим актом податкового законодавства, що втратив чинність, новий нормативно-правовий акт податкового законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту надання йому чинності.
        1. Податкове законодавство та міжнародні договори


    Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені нормативно-правовими актами податкового законодавства, то застосовуються правила міжнародного договору.
        1. Невідповідність актів податкового законодавства цьому Кодексу


    1. Акт податкового законодавства визнається таким, що не відповідає цьому Кодексу, якщо такий акт:
    1. виданий органом, який не має права згідно з цим Кодексом видавати акти податкового законодавства або виданий з порушенням встановленого порядку видання таких актів;
    2. відміняє чи обмежує права платників податків і зборів, податкових агентів, їх представників, або повноваження контролюючих органів, їх посадових осіб, які визначені цим Кодексом;
    3. встановлює обов’язки, які не передбачені цим Кодексом, чи змінює визначений цим Кодексом зміст обов’язків учасників відносин, що регулюються цим Кодексом, інших осіб, обов’язки яких визначені цим Кодексом;
    4. забороняє передбачені цим Кодексом дії платників, податкових агентів, їх представників, контролюючих органів або їх посадових осіб;
    5. дозволяє чи допускає дії, заборонені цим Кодексом;
    6. змінює встановлені цим Кодексом засади, умови, послідовність чи порядок дії учасників відносин, які регулюються податковим законодавством, інших осіб, обов’язки яких визначені цим Кодексом;
    7. змінює зміст понять і термінів, визначених в цьому Кодексі, чи застосовує такі поняття та терміни в іншому значенні, ніж це передбачено в цьому Кодексі;
    8. іншим чином вступає у протиріччя з положеннями цього Кодексу.

    2.Акт податкового законодавства визнається таким, що не відповідає цьому Кодексу за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
        1. Поняття системи оподаткування


    Сукупність податків і зборів, що справляються у встановленому цим Кодексом порядку, становить систему оподаткування України.
        1. Поняття податку і збору


    1.Податком є обов’язковий, нецільовий, безумовний, індивідуально безоплатний платіж, що справляється з платників податків і зборів до бюджетів у формі відчуження грошових коштів, які належать їм на праві власності, праві оперативного управління чи господарського відання, з метою фінансового забезпечення діяльності держави та територіальних громад.

    2.Збором є обов’язковий, індивідуальний, цільовий платіж до бюджетів, що справляється з платників податків і зборів з умовою вчинення на їх користь органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими особами юридично значимих дій, у тому числі щодо надання визначених законом прав.

    3.Не визнаються податком або збором платежі, що не визначені такими цим Кодексом.