Ознайомитисьпроект

Вид материала

Кодекс

Содержание Рентні платежі та плата за користування надрами Плата за користування надрами Збір за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин Відсотків до вартості видобутих корисних копалин, товарної продукції Горючі корисні копалини Металічні руди Сировина формувальна та для огрудкування залізорудних концентратів Сировина вогнетривка Сировина флюсова Сировина хімічна Сировина агрохімічна Сировина для мінеральних пігментів Електро- та радіотехнічна сировина Сировина оптична та п’єзооптична Сировина адсорбційна Сировина абразивна Сировина ювелірна 1) (дорогоцінне каміння) Сировина ювелірно-виробна 1) (напівдорогоцінне каміння) Сировина виробна 1) Сировина для облицювальних матеріалів 1) (декоративне каміння) ... Полное содержание

Рентні платежі та плата за користування надрами

278. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні

1. Платниками рентної плати є суб'єкти господарювання, які добувають вуглеводневу сировину на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, виданих в установленому законодавством порядку.

2. Об'єктом оподаткування рентною платою є обсяг видобутої вуглеводневої сировини у звітному (податковому) періоді.

3. Ставки рентної плати встановлюються:

3.1) за природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ):

а) який реалізується у звітному податковому періоді для формування ресурсу природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що використовується для потреб населення, суб’єкту уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування такого ресурсу:

- у розмірі 50 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), крім обсягів природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), видобутого з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, та із морських родовищ;

- у розмірі 40 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, крім обсягів природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), видобутого із морських родовищ;

- у розмірі 10 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) із морських родовищ;

б) який реалізується або використовується у звітному податковому періоді для інших цілей:

- у розмірі 375 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу);

3.2) за нафту:

- у розмірі 1090 гривень за одну тонну нафти, видобутої з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів;

- у розмірі 404 гривні за одну тонну нафти, видобутої з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів;

3.3) за газовий конденсат:

- у розмірі 1090 гривень за одну тонну газового конденсату, видобутого з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів;

- у розмірі 404 гривні за одну тонну газового конденсату, видобутого з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів.

4. У кожному податковому (звітному) періоді до затверджених частиною третьою цієї статті ставок рентної плати за нафту застосовується коригуючий коефіцієнт, який визначається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та враховує динаміку зміни цін на нафту по відношенню до встановленого цим порядком базового періоду.

5. Порядок справляння рентної плати встановлюється Кабінетом Міністрів України.

279. Плата за користування надрами

1. Плата за користування надрами справляється у вигляді:

1.1) збору за спеціальне використання природного ресурсу надр для видобування корисних копалин;

1.2) збору за спеціальне використання природного ресурсу надр в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

1.3) збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

1.4) рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні.

280. Збір за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин

1. Платником збору є користувач об’єкту (ділянки) надр – юридична або фізична особа, яка у визначеному законодавством порядку набула прав користування об’єктом (ділянкою) надр та здійснює господарську діяльність з видобування виду (видів) корисної копалини, що визначений у відповідному дозволі, у тому числі під час господарської діяльності з геологічного вивчення.

Платниками також є землевласники та/або землекористувачі, які у встановленому законодавством порядку здійснюють видобування запасів (ресурсів) корисних копалин місцевого значення – у разі наявності у такому користуванні запасами (ресурсами) корисних копалин надр ознак здійснення підприємницької діяльності.

2. Об’єктом оподаткування збором для різних видів корисних копалин є фізичні одиниці фактичної інтенсивності використання об’єкту надр, що визначається як обсяг (кількість) погашених запасів (ресурсів) корисних копалин або обсяг (кількість) видобутих запасів (ресурсів) корисних копалин (мінеральної сировини).

3. Ставки збору визначаються за наступними нормативами:

Корисні копалини

Одиниця виміру

Гривень з копійками за одиницю погашених запасів корисних копалин

Гривень з копійками за одиницю видобутих корисних копалин, товарної продукції

Відсотків до вартості видобутих корисних копалин, товарної продукції

Корисні копалини загальнодержавного значення

Горючі корисні копалини

нафта, конденсат

тонн

55,80

газ природний, у тому числі газ, розчинений у нафті (нафтовий (попутний) газ), етан, пропан, бутан

тис. куб. метрів

4,10

газ (метан) вугільних родовищ

– " –

2,47

вугілля кам’яне, у тому числі антрацит

тонн

2,23

енергетичне та інші марки кам’яного вугілля

– " –

1,12

вугілля буре

– " –

0,50

торф

– " –

0,25

сапропель

– " –

0,25

Металічні руди

залізна для збагачення

– " –

16,7

залізна багата

– " –

57,5

марганцева

тонн

95,8

титанова (розсипних родовищ)

– " –

14,5

титано-цирконієва (розсипних родовищ)

– " –

27,9

нікелева (силікатна)

– " –

44,6

хромова

– " –

44,6

уранова

– " –

3,00

золота

– " –

5,00

Сировина формувальна та для огрудкування залізорудних концентратів

глина бентонітова

– " –

1,03

Сировина вогнетривка

доломіт

– " –

0,64

кварцит та пісок кварцевий для металургії

– " –

0,64

пісок формувальний

– " –

0,51

кварцит для виробництва кремнію

– " –

0,89

сировина високо глиноземна за виключенням глин (кіаніт (дистен), силіманіт, ставроліт)

куб. метрів

0,50

Сировина флюсова

вапняк (флюсовий)

тонн

0,38

Сировина хімічна

сірчана руда

– " –

1,34

сіль кам’яна (галіт)

– " –

3,35

сіль кам’яна (галіт) для харчової промисловості

– " –

3,35

сіль калійно-магнієва

– " –

1,27

крейда для виробництва соди

– " –

1,27

вапняк для цукрової промисловості

– " –

1,27

Сировина агрохімічна

фосфорити (агроруди)

– " –

0,50

Сировина для мінеральних пігментів

сировина для мінеральних пігментів

– " –

1,27

Електро- та радіотехнічна сировина

графітова руда

тонн

1,27

пірофіліт

– " –

12,77

озокерит

– " –

12,77

Сировина оптична та п’єзооптична

сировина оптична та п’єзооптична

кілограмів

0,12

Сировина адсорбційна

бентоніт, палигорскіт, цеоліт, сапоніт

тонн

1,27

Сировина абразивна

сировина абразивна

– " –

0,50

Сировина ювелірна 1) (дорогоцінне каміння)

бурштин, топаз, моріон, берил тощо

кілограмів грамів каратів

5,00

Сировина ювелірно-виробна 1) (напівдорогоцінне каміння)

сировина ювелірно-виробна1) (напівдорогоцінне каміння)

кілограмів

4,00

Сировина виробна 1)

сировина виробна 1)

тонн, куб. метрів

4,00

Сировина для облицювальних матеріалів 1) (декоративне каміння)

сировина для облицювальних матеріалів 1) (декоративне каміння)

куб. метрів

3,00

Сировина скляна та фарфоро-фаянсова

польовий шпат (пегматит)

тонн

1,27

пісок для виробництва скла

– " –

2,56

Сировина цементна

сировина цементна

– " –

6,70

Сировина для пиляних стінових матеріалів

сировина для пиляних стінових матеріалів

куб. метрів

2,56

Сировина петрургійна та для легких заповнювачів бетону

перліт

тонн

1,08

сировина для виробництва мінеральної вати (андезит, андезито-базальт, базальт)

– " –

1,27

Сировина для покриття доріг

бітуми

– " –

2,56

Підземні води

мінеральні для промислового розливу

куб. метрів

15,32

мінеральні (лікувальні та лікувально-столові питні) для внутрішнього використання лікувальними закладами

– " –

5,11

мінеральні (лікувальні) для зовнішнього використання лікувальними закладами

– " –

3,19

промислові (розсіл)

– " –

0,16

теплоенергетичні (термальні)

– " –

0,30

Поверхневі води

ропа (лікувальна, промислова)

– " –

0,30

Грязі лікувальні

грязі лікувальні

– " –

3,71

Корисні копалини місцевого значення

Сировина для будівельного вапна та гіпсу

крейда і вапняк на вапно, крейда будівельна

тонн

1,12

гіпс

– " –

1,12

Сировина для хімічних меліорантів ґрунтів

вапняк

тонн

0,18

Сировина для бутового каменю

сировина для бутового каменю (всі види гірських порід, придатність яких визначається державними стандартами)

– " –

7,50

Сировина піщано-гравійна

сировина піщано-гравійна

– " –

5,00

сировина піщано-глиниста для закладки вироблених просторів, будівництва дорожніх насипів, дамб тощо

куб. метрів

0,56

ГЛИНИСТІ ПОРОДИ

Глинисті породи (у тому числі: каолін первинний, каолін вторинний, глина вогнетривка, глина тугоплавка, сировина керамзитова, сировина цегельно-черепична) за вмістом Al2O3 (відсотки):

кислі

до 14

тонн

3,35

напівкислі

14-28

тонн

4,46

основні

28-38

тонн

10,04

високоосновні

38-45

тонн

15,07

високоглиноземні

понад 45

тонн

22,32

3.1. Абсолютні нормативи збору (встановлені за одиницю погашених запасів та за одиницю видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) у пункті 2.4 цієї статті) коригуються у кожному звітному податковому періоді за формулою:

Наі = Нб х Ккпі,

де Наі – величина проіндексованого абсолютного нормативу збору для відповідного виду корисних копалин;

Нб – величина базового абсолютного нормативу збору, що визначений у пункті 2.4 цієї статті;

Ккпі – коефіцієнт кумулятивного приросту цін виробників промислової продукції видобувної галузі (десятковим дробом).

Величина коефіцієнту кумулятивного приросту цін виробників промислової продукції добувної галузі обчислюється як добуток оприлюднених у визначеному законодавством порядку щомісячних величин коефіцієнтів приросту цін виробників промислової продукції добувної галузі, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності цей Кодекс, а для нововведених нормативів збору – починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому вони введені.

Величина проіндексованого абсолютного нормативу збору розраховується з точністю до другого десяткового знаку після коми із застосуванням загальноприйнятих принципів округлення.

3.2. До нормативів збору застосовуються коригуючі коефіцієнти, які визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування.

Критерій застосування коефіцієнта	Коефіцієнт
Здійснення підземного видобутку залізної руди багатої із застосуванням технології закладки виробленого простору твердіючими сумішами	0,30
Видобування позабалансових запасів корисних копалин, у разі, якщо віднесення запасів корисної копалини до такої категорії здійснено на підставі річного плану гірничих робіт або за геолого-економічною оцінкою, що виконана не раніше ніж за 10 років до моменту виникнення податкових зобов’язань	0,50
Видобування запасів (ресурсів) корисних копалин з техногенних родовищ	0,50
Видобування піщано-гравійної сировини в акваторіях морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов’язаного з плановими роботами з очищенням фарватерів річок)	2,00
Видобування вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) із свердловин, що не обладнані стаціонарними газовідділювачами	0,85

4. Порядок справляння збору відповідно до цього Кодексу визначається Кабінетом Міністрів України.

281. Збір за спеціальне використання надр в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин

1. Платниками є юридичні та фізичні особи - суб'єкти господарської діяльності, які використовують у межах території України надра для:

а) зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів;

б) витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції;

в) вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;

г) зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;

д) провадження інших видів господарської діяльності.

2. Об'єктом оподаткування є обсяг підземного простору (ділянки) надр:

а) для зберігання природного газу та газоподібних продуктів - активний об'єм зберігання газу в пористих чи тріщинуватих геологічних утвореннях (пластах-колекторах);

б) для зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів - об'єм спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер);

в) для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів, провадження інших видів господарської діяльності - площа підземного простору, що надана у користування в спеціально створених та існуючих гірничих виробках (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнинах (печерах).

2.1. Збір не справляється:

а) з військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, що фінансуються за рахунок державного бюджету;

б) за використання транспортних тунелів та інших підземних комунікацій, колекторно-дренажних систем та об'єктів міського комунального господарства;

в) за використання підземних споруд на глибині не більше 20 метрів, збудованих відкритим способом без засипання або з наступним ґрунтовим засипанням.

3. Річні нормативи збору встановлюються окремо для кожного виду користування надрами у гривнях до одиниці виміру залежно від корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки під час їх використання:

Характер користування надрами	Вид користування надрами	Одиниця виміру	Плата за одиницю обсягу користування надрами, гривень на рік
Використання підземного простору надр - пористих чи тріщинуватих геологічних утворень (пластів - колекторів)	зберігання природного газу та газоподібних продуктів	тис. куб. метрів активного об'єму	0,15
Використання підземного простору - спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер)	зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів	куб. метрів	0,15
	витримування виноматеріалів, виробництво і зберігання винопродукції	кв. метрів	0,41
	вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин	- " -	0,23
	зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів	- " -	0,18
	провадження іншої господарської діяльності	- " -	0,58

3.1. Нормативи збору коригуються щороку за формулою:

Ні = Нб х Ккпі,

де Ні – величина проіндексованого нормативу збору;

Нб – величина базового нормативу збору, що визначений у пункті 3.4 цієї статті;

Ккпі – коефіцієнт кумулятивного приросту цін виробників промислової продукції видобувної галузі.

Розмір коефіцієнту кумулятивного приросту цін виробників промислової продукції видобувної галузі обчислюється як добуток оприлюднених у визначеному законодавством порядку щомісячних величин коефіцієнтів приросту цін виробників промислової продукції видобувної галузі, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності цей Кодекс, а для нововведених нормативів збору – починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому вони введені.

Розмір проіндексованого нормативу збору розраховується з точністю до другого десяткового знаку після коми із застосуванням загальноприйнятих принципів округлення.

4. Порядок справляння збору відповідно до цього Кодексу визначається Кабінетом Міністрів України.

282. Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету

1. Платником збору є користувач об’єкту (ділянки) надр – юридична або фізична особа, яка у визначеному законодавством порядку набула прав користування об’єктом (ділянкою) надр та здійснює господарську діяльність з видобування виду (видів) корисної копалини, що визначений у відповідному дозволі, у тому числі під час господарської діяльності з геологічного вивчення.

Платниками також є власники землі та/або землекористувачі, які у встановленому законодавством порядку здійснюють видобування запасів (ресурсів) корисних копалин місцевого значення – у разі наявності у такому користуванні запасами (ресурсами) корисних копалин надр ознак здійснення підприємницької діяльності.

2. Об’єктом оподаткування збором для різних видів корисних копалин є фізичні одиниці фактичної інтенсивності використання об’єкту надр, що визначається як обсяг (кількість) погашених запасів (ресурсів) корисних копалин або обсяг (кількість) видобутих запасів (ресурсів) корисних копалин (мінеральної сировини).

3. Ставки збору визначаються за наступними нормативами:

Вид корисної копалини	Одиниця виміру	Нормативи збору, грн. за одиницю видобутку корисних копалин	Нормативи збору, грн. за одиницю погашення запасів корисних копалин
Горючі корисні копалини
Нафта, конденсат	тонн	51,93
Газ природний	тис. куб. метрів	25,21
Вугілля кам'яне	тонн		1,19
Метан вугільних родовищ	тис. куб. метрів	15,20
Вугілля буре	тонн		0,41
Торф	- " -	0,13
Сапропель	- " -	0,13
Металеві корисні копалини
Залізна руда для збагачення	- " -		0,63
Залізна руда багата	- " -		1,44
Марганцева руда	- " -		0,53
Титанова руда (розсипних родовищ)	- " -		0,20
Титано-цирконієва руда (розсипних родовищ)	- " -		0,25
Нікелева руда (силікатна)	- " -		0,30
Уранова руда	- " -		1,52
Ртутна руда	- " -		0,28
Золоторудна сировина	- " -		7,60
Сировина нерудна для металургії
Бентонітова глина	- " -		0,51
Глина вогнетривка	- " -		0,46
Каолін вторинний	- " -		0,56
Доломіт	- " -		0,23
Флюсовий вапняк	- " -		0,23
Кварцит та пісок кварцевий для металургії	тонн		0,61
Пісок формувальний	- " -		0,25
Кварцит для виробництва кремнію	- " -		0,84
Гірничо-хімічна сировина
Сірчана руда	- " -		1,52
Калійно-магнієва сіль	- " -		1,14
Фосфорити (агроруди)	- " -		0,51
Кухонна сіль кам'яна	- " -		0,25
Крейда для содової промисловості	- " -		0,51
Вапняк для цукрової промисловості	- " -		0,38
Сировина для виробництва мінеральних пігментів	- " -		1,39
Крейда для хімічної промисловості	- " -		0,46
Гірничорудна сировина
Графітова руда	- " -		0,35
Сировина для виготовлення оптичної та п'єзооптичної продукції	кілограмів	6,33
Сировина для виробництва адсорбційних матеріалів (бентоніти, палигорскіти, цеоліти, сапоніти)	тонн		0,25
Сировина для виробництва абразивних матеріалів (гранатвмісна, пісок кварцевий, кремінь)	- " -		0,41
Пірофіліт	- " -		1,27
Озокерит	- " -		1,52
Сировина ювелірна, ювелірно-виробна, виробна, для облицьовувальних матеріалів
Сировина ювелірна (дорогоцінне каміння):
бурштин	кілограмів	9,12
топаз, моріон, берил	- " -	6,33
Сировина ювелірно-виробна (напівдорогоцінне каміння) - пірофіліт	кілограмів	0,25
Сировина виробна	тонн		1,27
Сировина для облицьовувальних матеріалів (декоративне каміння)	куб. метрів		0,63
Сировина будівельна (в тому числі місцевого значення)
Сировина для виготовлення цементу	тонн		0,25
Крейда і вапняк на вапно, крейда будівельна	- " -		0,25
Гіпс	- " -		0,48
Керамзитова сировина	куб. метрів		0,41
Цегельно-черепична сировина	- " -		0,46
Камінь будівельний	- " -		0,30
Камінь пиляний	- " -		0,35
Глина тугоплавка	тонн		0,56
Пісок для виробництва скла	- " -		0,30
Польовошпатова сировина	- " -		3,04
Каолін первинний	- " -		0,46
Перліт	куб. метрів		0,41
Сировина для виробництва мінеральної вати	тонн		0,30
Піщано-гравійна сировина, в тому числі пісок будівельний	куб. метрів		0,15
Бітуми	тонн		1,01
Сировина для вапнування кислих грунтів	- " -		0,13
Води
Мінеральні підземні води	куб. метрів	0,76
Термальні підземні води	- " -	0,013
Промислові підземні води (розсіл)	- " -	0,25
Ропа	- " -	0,05
Мінеральні грязі та мул	- " -	0,53
Прісні підземні води	100 куб. метрів	4,26

3.1 Нормативи збору коригуються у кожному звітному податковому періоді за формулою:

Ні = Нб х Ккпі,

де Ні – величина проіндексованого нормативу збору для відповідного виду корисних копалин;

Нб – величина базового нормативу збору, що визначений у пункті 4.4 цієї статті;

Ккпі – коефіцієнт кумулятивного приросту цін виробників промислової продукції видобувної галузі.

Розмір коефіцієнту кумулятивного приросту цін виробників промислової продукції добувної галузі обчислюється як добуток оприлюднених у визначеному законодавством порядку щомісячних величин коефіцієнтів приросту цін виробників промислової продукції добувної галузі, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності цей Кодекс, а для нововведених нормативів збору – починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому вони введені.

Розмір проіндексованого нормативу збору розраховується з точністю до другого десяткового знаку після коми із застосуванням загальноприйнятих принципів округлення.

3.2. В окремих випадках застосовуються коригуючи коефіцієнти в таких розмірах:

Величина коефіцієнта	Критерій застосування коефіцієнта
0,6	на родовищі виконано загальні і детальні пошукові роботи та попередню розвідку за рахунок державного бюджету, а детальну розвідку – за рахунок власних коштів
0,6	на родовищі виконано дорозвідку запасів корисних копалин за рахунок власних коштів
0,4	на родовищі виконано загальні і детальні пошукові роботи за рахунок державного бюджету, а попередню і детальну розвідку – за рахунок власних коштів
0,2	на родовищі виконано загальні пошукові роботи частково за рахунок державного бюджету на стадії регіональних робіт, а детальні пошукові роботи, попередню і детальну розвідку – за рахунок власних коштів
0,2	у разі коли надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що супутньо залягають на одному родовищі, збір обчислюється за основний вид корисної копалини у повному обсязі, а за супутньо залягаючі корисні копалини – із застосуванням коефіцієнта
0,5	розробка позабалансових запасів корисних копалин
0,5	у разі розробки техногенних родовищ корисних копалин збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється як для аналогічних природних родовищ із застосуванням коефіцієнта
0	видобуток раніше погашених запасів корисних копалин, віднесених у процесі розробки родовищ у встановленому порядку до категорії втрачених у надрах
0	видобуток вуглеводневої сировини з нерентабельних свердловин з метою недопущення вибухонебезпечних газопроявів у населених пунктах нафтогазопромислових районів
	видобуток підземних вод, які не використовуються в народному господарстві:
0	видобуток яких є технологічно вимушеним у зв'язку з видобутком інших корисних копалин в обсягах, погоджених із відповідними органами державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю та охорони навколишнього природного середовища
0	видобуваються із надр для усунення їх забруднення
0	видобуваються із надр для усунення їх шкідливої дії (підтоплення, засолення, заболочування, забруднення, виникнення зсувів тощо)

4. Порядок справляння збору відповідно до цього Кодексу визначається Кабінетом Міністрів України.