Професійні засади

Вид материала

Документы

Содержание Головний редактор Рекомендована література

Подобный материал:

• Вищого навчального закладу, 104.09kb.
• Кість та результати академічні, професійні та життєві сьогодні є ключовими пунктами, 62.04kb.
• Бюджетний кодекс україни, 1273.03kb.
• Китайская Народная Республика: Конституция и закон, 226.54kb.
• План Розділ Теоретичні засади здійснення банками кредитних операцій Необхідність, 17.22kb.
• Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 37-38, ст. 189 ) { Iз змінами, внесеними згідно, 1226.68kb.
• Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 37-38, ст. 189 ) ( Із змінами, внесеними згідно, 1195.32kb.
• Анотації дисциплін зі спеціальності, 712.88kb.
• Анотації дисциплін зі спеціальності, 623.82kb.
• Відомості Верховної Ради України (ввр), 2001, n 37-38, ст. 189 ) ( Із змінами, внесеними, 1219.13kb.

Структура редакції газети “Вечірній Київ”, коли газета стала незалежною

					Головний редактор
Редакторат					Бухгалтерія				Секретаріат
Тематичні відділи							Комп’ютерний центр			Літредактори, коректори

З наведених схем видно, що принципово структура редакції мало змінилася. Та у зв’язку зі збільшенням тиражу видання, зрослою оперативністю, запровадженням нових технологій, що дозволило перенести чимало технологічних процесів з поліграфічного підприємства у стіни редакції, – у зв’язку з цим дещо збільшився кількісно колектив працівників, а нові завдання змусили внести відповідні зміни у структурну схему. Так, замість одного заступника головного редактора, з’явилося два; вони разом з головредом та відповідальним секретарем утворюють редакторат. Раніше газета фінансово замикалася на видавництво “Київська правда”, зі здобуттям незалежності стала повноправною юридичною особою й бухгалтерський облік та економічний аналіз довелося вести самостійно, розширивши штат. З’явився також власний комп’ютерний центр, що також спричинило прилив якісно нових фахівців, яких до цього не було. Тому нова структура набула нових рис порівняно з колишньою. Вона не обов’язково має бути такою ж і в інших редакціях: у кожному конкретному випадку потрібен конкретний підхід. Наведена структура задовольняла мене, як головного редактора, оскільки кожен знав своє місце та свої обов’язки. Це полегшувало управління трудовим процесом та колективом, полегшувало контроль, допомагало добиватися доброї виконавської дисципліни, і, отже, хороших кінцевих результатів.

Зв’язок головного редактора зі своїми працівниками. Попри зовнішню простоту, навіть банальність цього положення, воно, тим не менше, є важливим фактором правильної організації праці. Попри те, що редакційний колектив, як правило, кількісно порівняно невеликий, все нібито відбувається на очах і додаткової інформації не потребує, в житті виходить все набагато складніше. Практика знає чимало випадків, коли головний редактор навіть невеликої редакції, дистанціювався від колективу, відривався від нього і між ними виростала стіна, що призводило до серйозних конфліктів і викликало “повстанські” тенденції. Тому зв’язка головред – колектив має бути надійною.

Передусім головний редактор повинен подбати про демократичність і прозорість у роботі. Цього можна досягти, забезпечивши якомога ширшу поінформованість працівників не тільки про політичну злобу дня (редактор має значну більше інформації, ніж її подають ЗМІ), а й про життя самого колективу, вимоги, які виникають з певного приводу, засідання редакторату, загальні результати економічної діяльності, стимули матеріального заохочення тощо. Для цього є різні шляхи і засоби, як, наприклад:

–Випуск відповідних довідкових матеріалів для внутрішнього користування. Такими довідниками можуть бути розроблений Кодекс професійної етики, Розпорядок дня, Функціональні обов’язки працівників. У “Вечірньому Києві” ми видрукували необхідним накладом “Обов’язки працівників редакції” – ця брошура була у кожного працівника, видавалася всім новеньким під розписку, що зобов’язувало їх детально її проштудіювати.

–Дошка оголошень – річ необхідна навіть у найменшому колективі. Вона встановлюється у найпомітнішому, “найлюднішньому” і найдоступнішому місці. На ній вивішуються графіки чергувань та літучок, накази по редакції, оголошення про збори та різні заходи як у самій редакції, так і поза її стінами, інша різноманітна інформація.

–Періодичні збори колективу, де люди інформуються про найсуттєвіші завдання, результати праці, обговорюють назрілі проблеми. Головний редактор повинен використовувати кожну нагоду, щоб поспілкуватися з колективом. Для цього завести в правило періодично (бодай раз у півріччя, якщо не щоквартально) підбивати підсумки роботи. Краще головредові особисто робити доповіді на ці теми: це надасть їм більшої компетентності, переконливості. Виступаючи, слід уникати поспішності та скоромовки, говорити треба чітко, з відповідною інтонацією, глибоко вірячи самому в те, що говориш.

–Особисті контакти з людьми чи не найбільше сприяють взаємодовірі та взаємоповазі. Хоч би як поспішав головний редактор, але зіткнувшись з працівником будь-якого рангу в коридорах редакції, повинен привітатися і знайти кілька секунд, щоб поцікавитись здоров’ям, успіхами, спитати, над чим людина зараз працює. Ніщо так не підносить людину, як доброзичливе і просте ставлення до неї керівника.⁴²

Ці прості і давно відомі істини допоможуть встановити такий необхідний для справи і людського спілкування зв’язок керівника з підлеглими.

Не підміняти своїх працівників – ще одна важлива передумова раціональної організації праці. Помиляється той редактор, який вважає, що ніхто в редакції не виконає ту чи ту роботу краще, ніж він сам. Навіть, якби справді він нахапався зірок з неба, все одно не слід братися за ті справи, які за функціональними обов’язками має виконувати інший. По-перше, таких справ у редакції може бути дуже багато, і тоді редакторові на шкоду головній своїй функції – управляти колективом – доведеться перетворитися в рядового виконавця і потонути в поденці. По-друге, цим він підриває віру підлеглого у його власні сили, принижує його своєю недовірою, завдає моральної травми. Цим можна працівника надовго вибити із творчої колії.

Перекласти марудну роботу на плечі техніки. Про механізацію та автоматизацію виробничих процесів у маленькій редакції говорити не доводиться – шкірка вичинки не варта. А от на тому, що скористатися новітніми технологічним досягненнями можна і необхідно, наголосити треба. Передусім ідеться про якомога більший ступінь комп’ютеризації редакційних процесів. Сьогодні навіть у найглухішому райцентрі редакція не обходиться без комп’ютера. У центральних же редакціях створюється єдина комп’ютерна мережа, що і полегшує, і прискорює процес випуску газети. Без комп’ютеризації редакцій неможливо навіть заїкатися про наукову організацію праці в сучасних умовах.

Спиратися на громадські організації. На жаль, є ще випадки коли головний редактор почувається в редакції царем і богом. Його думка – істина в останній інстанції. Його не цікавлять різні громадські структури в колективі – а дарма. Це вкрай неґативна риса, яка може призвести до деградації редакції, як єдиного повноцінного організму. І навпаки, опора на такі громадські організації, як профспілкова, журналістська, чи об’єднання за інтересами, можуть значно стимулювати і виробничий, і творчий процеси, створити здоровий моральний мікроклімат в колективі..

Рекомендована література

Буайаваль Ізабелль .Інтернет у роботі журналіста. – К., 1999.

Іванов В. Ф., Мелещенко О.К. Комп 'ютерні технології в засобах масової комунікації: сьогоднішнє і майбутнє. Навч. посібник. – К.: РВЦ "Київський ун-т "– 1997.

Картер Мішель А. Кей Гіліан. Як керувати редакцією газети. – IREX ПроМедіа Україна. –1999.

Карпенко Віталій. Журналістика: основи професіональної комунікації. – К. – 2002.

Карпенко В.А. Правды о себе не побоитесь?… – К. – 1986.

Курс для высшего управленческого персонала. сокр.перевод с англ. – М. – Экономика – 1970.

Москаленко А.З. Печать в системе научного управлення обществом. – К. – 1985.

Проблемы научной организации труда. – М. – 1974.

Табашников И.Н. Газета делается по модели. Теория и опыт композиционно-графического моделирования. Учеб.-метод. пособие. – М. – Изд-во Моск. ун-та. – 1980.

Хёрлберт А. Сетка: модульная система конструирования и производства газет, журналов и книг . Пер. с англ. – М. – Книга. – 1984.


Запитання та завдання для практичних занять і самостійної роботи

1. Чому потрібно планувати роботу редакції? Обґрунтуйте.
   
2. Охарактеризуйте різні види планів та їхню роль у роботі.
   
3. Що таке індивідуальний творчий план?
   
4. В чому полягає суть комп’ютеризації редакцій та видавництв?
   
5. Обґрунтуйте необхідність наукової організації праці в інформаційну еру. Назвіть складники правильної організації праці.
   
6. У чому полягає організаторська майстерність головного редактора?
   
7. Ділова гра: студентська група обирає головного редактора; він „добирає” кадри і розставляє їх згідно зі штатним розписом, аргументуючи свій вибір; у сформованій редакції проводиться планерка чергового номера; по закінченню розбір та підсумки ділової гри.
   

Тема 12. Редактор і політика