Уроку: Іван Франко. Життєвий І творчий шлях письменника

Вид материала

Урок

Содержание Тип уроку Епіграф до уроку 2. Літературно-музичний монтаж «Життєвий і творчий шлях Івана Франка». Учень читає вірш. 5. Розповідь учня. 6. Слово вчителя. IV. Оцінювання. Тип уроку Епіграф до уроку Звучить музика П. І. Чайковського. Заключне слово вчителя. 2-й рівень. Тип уроку Епіграф до уроку V. Узагальнення і систематизація знань. Підведення підсумків: обґрунтування учнями своєї позиції. VI. Підбиття підсумків уроку. VII. Домашнє завдання. Тип уроку Хід уроку ... Полное содержание

Подобный материал:

• Проектно-конструкторська модель уроку зарубіжної літератури, 148.04kb.
• Тема уроку. Панас Мирний. Життєвий І творчий шлях письменника. Мета уроку, 87.23kb.
• Конспект відкритого уроку на тему, 693.51kb.
• Розділ І. Життєвий І творчий шлях письменника, 590kb.
• Тема: Життєвий І творчий шлях Льва Толстого. Філософського-етичні й творчі пошуки письменника,, 164.51kb.
• Реферат з української літератури Тема: "Я вибрала Долю собі сама": життєвий І творчий, 311.61kb.
• Життя І творчість пилипа мордовського, 639.59kb.
• 3 Розділ Життєвий та творчий шлях М. Довнар-Запольського, 941.49kb.
• Життєвий І творчий шлях, 74.19kb.
• Життєвий І творчий шлях Василя Стуса, 146.47kb.

Катеринич С.А.,учитель української мови та літератури приватного закладу «Олімп»,

спеціаліст вищої категорії,

лауреат конкурсу „Учитель року-2009”


Урок № 1


Тема уроку: Іван Франко. Життєвий і творчий шлях

письменника.


Очікувані Учні повинні:

педагогічні - розширити уявлення про життєвий і творчий шлях І. Франка;

результати: - уміти аналізувати життєві явища, робити висновки,

використовуючи художнє мислення;

- визначити своє ставлення до виховування високих моральних

якостей.


Тип уроку: урок вивчення нового навчального матеріалу.


Методи уроку: слово вчителя, бесіда, учнівські повідомлення, розгляд таблиці,

фото, портретів, гра «Дуель», інтерактивний метод «Мікрофон»,

«мозкова атака», розповідь учня.


Обладнання: портрет І.Франка, виставка його творів, альбом «Життя і творчість

у портретах, ілюстраціях, документах».


Епіграф до уроку: До нього не заросте народна стежка.

До нього приходитимуть все нові покоління.

М. Тихонов


Хід уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми, мети. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя. Сонет Д. Павличка «До Франка»

Учителю, стою перед тобою,

Малий, вчарований до німоти.

Хто ще умів любити так, як ти,

Хто кликати умів ще так до бою,

Кого ще так боялися кати,

Оті бадені з пихою тупою,

Кого ще так, придавлений журбою,

Любив народ у царстві темноти?...

Івана Франка називають титаном думки і праці. Він був і визначним ученим, літературознавцем, критиком, фольклористом, етнографом, полум’яним публіцистом і громадським діячем. До кінця життя вірив у силу людського духа.

Ваше завдання – протягом уроку готувати у зошити все необхідне для написання портрета.

ІІІ. Сприймання учнями матеріалу уроку.

1. Учнівська «дуель».

Оскільки учні мали домашнє завдання підготувати запитання за біографією Івана Франка, то першим етапом роботи буде так звана словесна «дуель» двох учнів у вигляді запитань і відповідей.

Оцінюється формулювання запитань, їх суттєвість і глибина, а також правильність і повнота відповідей.

2. Літературно-музичний монтаж «Життєвий і творчий шлях Івана Франка».


3. «Ґронування».


Записую на дошці центральне слово (І. Я. Франко) і пропоную учням назвати слова та фрази, які спадають на думку (можна запропонувати завдання для роботи в групах, парах).

Ф
подорожі
РАНКО


друзі


літературна і наукова діяльність


творчість


біографічні відомості

громадська діяльність

Слово вчителя.

27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичах в родині сільського коваля побачив світ майбутній великий український письменник та громадський діяч Іван Якович Франко, якому судилося стати гордістю України. У цьому велика заслуга його перших вихователів і наставників – батьків.

Учень читає вірш.

О батьку мій! Коли сьогодні

Хоч іскра тих огнів горить

У моїй груді, щоб народні

Злі дні в добро перетворить,

Коли нещастям, горем битий

Не засклепивсь, не знидів я,

А встав, щоби братам служити,

То все те – спадщина твоя.

4. Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Яким, на вашу думку, було життєве кредо поета?
  

Підведення підсумку вправи.

5. Розповідь учня.

За своє життя Іван Франко написав майже 6000 творів, знав 14 іноземних мов. Його твори перекладені на 60 мов народів світу і видані в 50-ти томах. Успішно працює перший на американському континенті музей Івана Франка у Вінніпезі. У Канаді в 1986 році і 1987 році пройшли Франківські читання за участю письменників-франкознавців України. Свій останній вірш Іван Франко написав 8 лютого 1916 року.

6. Слово вчителя.

Ще за життя до І. Франка прийшло визнання. Святкування 25-річного та 40-річного ювілеїв літературної діяльності Каменяра свідчили про велику популярність його серед народу. У 80-90-ті роки Іван Франко був для молоді тим, ким Тарас Шевченко у 50-ті роки. Широко відзначався 40-літній ювілей літературної і громадсько-політичної діяльності Великого Каменяра у Чернівцях.

7. Інтерактивна вправа «мозкова атака».

- Скажіть, чи поповнили ви свої знання про Івана Франка?

IV. Оцінювання.

V. Домашнє завдання.

1. Скласти сенкан до теми «Іван Франко».

2. Дописати твори-мініатюри.


Урок № 2


Тема уроку: «Збірка поезій Івана Франка «Зів’яле листя»,

мотиви туги і страждань, породжені складними

суспільними та особистими обставинами».


Очікувані Учні повинні:

педагогічні - розширити уявлення про особисте життя І. Франка і мотиви

результати: його страждань, породжені складними суспільними та

особистими обставинами;

- навчитися ставити мету і планувати свою діяльність;

- виразно читати і аналізувати поезії, чітко і відверто

висловлювати свої думки;

- уміти поважати й цінувати людські почуття.


Тип уроку: урок вивчення нового навчального матеріалу.


Методи уроку: слово вчителя, бесіда, учнівські повідомлення, інтерактивна гра

«Робота в групах».


Обладнання: виставка творів Івана Франка, тести, портрети І.Франка,

О.Рожкевич, Ю.Дзвонковської, Ц.Журовської, малюнки учнів.


Епіграф до уроку: Любов – це кара, це сумна в’язниця,

Бог від якої заховав ключі

П. Сорока


Хід уроку:

І. Організаційний момент

У ч и т е л ь Доброго дня!

Подивіться, будь ласка, одне на одного і подаруйте посмішку, щоб доля вам усміхнулася і любов до вас прийшла.

Звучить музика П. І. Чайковського.

У ч и т е л ь (на дошці записано опорні слова до проблемного запитання: кохання, любов, пристрасть, страждання, ніжність, зачарування, почуття, взаємодовіра, вразливість)

- Кохання – це ...?

1. Вільне письмо.

Учні пишуть і потім зачитують зразки вільного письма.

2. Метод передбачення.

За ключовими словами (кохання, І.Франко...) учні передбачують тему і мету.

У ч и т е л ь Яка ж історія написання збірки «Зів’яле листя»?

У передмові до першого видання книжки автор зізнається, що йому до рук потрапив щоденник самогубця, який звів рахунки з життям через нерозділене кохання. Щоденник цей, як стверджує сам Франко, був написаний досить сумбурно й недоладно, але окремі місця, в яких особливо яскраво виявлялися переживання автора, вразили його. Герой ліричної драми Франка також покінчує життя самогубством, хоч у «Передньому слові» до другого видання збірки (1910 р.) й стверджується, що щоденник – всього-на-всього «літературна фікція». Незважаючи на це, сучасні літературознавці дослідили, що автором щоденника самогубця був такий собі пан Супрун, а суб’єктом його любовних захоплень – Юлія Шнайдер, відома в літературі під псевдонімом Уляна Кравченко. Вона свого часу була закохана у Франка і давала йому читати щоденник самогубця, який після смерті Супруна залишився в неї.

Протягом десяти років І.Франко пише цілий ряд інтимних поезій, які об’єднує у поетичну книжку «Зів’яле листя», що з’явилася друком 1896 р. Поет дає їй підзаголовок «Лірична драма». Це словосполучення засвідчує поєднання у творі елементів лірики і драми. Об’єктом зображення тут є внутрішнє буття особистості – ліричного героя. Дія відбувається не в зовнішньому, об’єктивному середовищі, а у внутрішньому, суб’єктивному світі. Тому ускладнюється композиція твору: лірична драма складається з медитацій, епізодів-видань, сновидінь, які виникають перед внутрішнім зором ліричного героя. Вирішальну роль тут відіграє система лейтмотивів, які є зазвичай історією думок і почуттів одного персонажа. Провідний лейтмотив «Зів’ялого листя» - нерозділене кохання. З ним пов’язані інші: туги, смутку, песимізму. Решта дійових осіб відіграють або другорядну роль, або редукуються, скорочуються зовсім. Лірична драма – це внутрішня драма, яка розігрується в душі ліричного героя. «Се мого серця драма», - так визначає герой і стан власної душевної напруги, і жанрову природу «Зів’ялого листя».

• Отже, визначимо жанр збірки, занотуємо в зошит.
  

ІІ. Цілевизначення (за рівнями)

Цілі учнів індивідуальні особливості форми і методи роботи навчальний матеріал.

• Чи буде корисним виучуваний матеріал?
  
• Які конкретні знання й уміння здобудете після його опрацювання?
  
• Як перевірятиметься їхній рівень?
  

Кубування

1. Опишіть керований уявою образ.
   
2. Порівняйте, як розкривається образ героїні.
   
   1. У листах І.Франка до А.Кримського;
      
   2. у книзі Р.Горака «Тричі мені являлась любов»;
      
   3. у поезіях І.Франка.
      
3. Встановіть асоціації.
   
   1. Про що змушує вас думати образ тієї чи іншої героїні?
      
   2. Які асоціації у вас виникають у зв’язку з даною героїнею?
      
   3. Які поезії збірки І.Франка присвячені їй?
      
4. Проаналізуйте поезії зі збірки, які, на ваш погляд, могли б присвятити героїні. Зробіть ідейно-художній аналіз поезії.
   

Розподілення ролей учнів у групі

1. Менеджер (розподіляє і збирає матеріали, якими користується група, виставляє оцінки).
   
2. Шукач цитат.
   
3. Інтерпретатор.
   
4. Дослідник.
   
5. Ілюстратор.
   
6. Репортер.
   
7. Читці-декламатори, актори-аматори.
   

Вибір епіграфа до збірки «Зів’яле листя»

Учням запропоновані декілька епіграфів. Порадившись у групах, вони обирають доречніший.

Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі,

Розвійтесь, як тихе зітхання!


Незгоєні рани, невтишені жалі,

Завмерлеє в серці кохання.

(І. Франко)

О, ні!

Являйся, зіронько, мені

Хоч в сні!

В житті мені весь вік тужити –

Не жити.

(І. Франко)

Ой ти, дівчино, з горіха зерня,

Чом твоє серденько – колюче терня?

(І. Франко)

Тебе видаючи, любити мушу.

Тебе кохаючи, загублю душу.

(І. Франко)

Не раз у сні являється мені,

О люба, образ твій, такий чудовий.

(І. Франко)

О дух любові, свіжий і нестримний.

(В. Шекспір)

Владна над люблячими тільки любов!


(Й. В. Гете)


Заключне слово вчителя.

Кохання... Воно існує, мабуть, відтоді, як на землі з’явилася людина. Тема кохання – чистого, благородного почуття – вічна тема в літературі. Недарма в народі кажуть: «Світ постав з любові».


ІІІ. Домашнє завдання

1-й рівень (репродуктивний).Визначте провідну тему збірки І. Франка «Зів’яле листя», розкрийте її.

2-й рівень. Компаративний аналіз збірки І. Франка «Зів’яле листя» і Гете «Фауст».

3-й рівень (творчий). Твір «Мої роздуми над збіркою І. Франка «Зів’яле листя».


Урок № 3


Тема уроку: Народ і його буття на сторінках поеми «Мойсей»

І.Франка.


Очікувані Учні повинні:

педагогічні - знати про роди і види літератури, відчути «стереоскопічність»

результати: цих понять, їх взаємопереходи і взаємозбагачення;

- розвивати навики виразного читання, аналізу поетичних творів;

- уміти цінувати та поважати моральні цінності.


Тип уроку: урок вивчення нового навчального матеріалу.


Методи уроку: лекція вчителя, бесіда, інтерактивні методи «Інтерв’ю», «Займи

позицію».


Обладнання: портрет І.Франка, карта мандрів Мойсея, фотографія скульптури

Мікеланджело «Мойсей».


Епіграф до уроку: Я ж весь вік свій,

Весь труд тобі дав...

І. Франко


Хід уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Запитання до учнів:

1. Розповісти про історію написання та композицію збірки «Зів’яле листя».
   
2. Проаналізувати поезію «Тричі мені являлася любов», розкрити його символи, розповісти про коханих Франка.
   
3. Дати характеристику ліричного героя збірки. Чи можна його ототожнювати з самим поетом?
   
4. Прочитати поезію зі збірки «Зів’яле листя», яка справила найсильніше враження.
   
5. Заслухати повідомлення учнів «Збірка «Зів’яле листя» в оцінці тодішньої критики».
   

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

ІV. Сприймання учнями матеріалу уроку.

У ч и т е л ь Поема «Мойсей» - вершинний твір І. Франка, окраса і гордість вітчизняної літератури. Це глибокий філософський твір про майбутнє українського народу, про взаємини вождя і народу в процесі наполегливого шукання «обітованої землі», про могутні сили мас, здатних висунути із свого середовища в процесі революційного руху поводирів, що приведуть до перемоги. Це – притчево-алегоричне осмислення історичної долі українського народу, трагічних шляхів його духовного розвитку. В трактуванні образу Мойсея І. Франко неперевершений у світовій «мойсеїані». За жанром «Мойсей» - філософська поема, яка складається з прологу і 20-ти пісень (роздумів). Поштовхом до створення образу Мойсея була скульптура Мікеланджело – образ біблійного Мойсея, яку побачив І. Франко у 1904 році, перебуваючи в Італії. Пролог же був написаний вже після закінчення поеми, і в ньому поет закликав своїх сучасників і потомків до духовної єдності.

Поема розкриває глибоку віру поета у невичерпні сили народу, в те, що попри тяжкі поневіряння, український народ матиме щасливе майбутнє. Пекучий біль проймав поетове серце, коли він думав про принизливе становище українців:

Невже тобі на таблицях залізних

Записано в сусідів бути гноєм,

Тяглом у поїздах їх бистроїзних?

Поети звертається до пригнобленого народу, побоюючись, що наступні покоління будуть соромитися своїх батьків. Він страждає від того, що століття гніту витравили в українців найкращі національні якості й прищепили «укриту злість, облудливу покірність».

Для втілення свого задуму – показати шлях рідного народу до волі Франко вдається до біблійного сюжету про Мойсея, легендарного пророка, який повів єврейський народ до землі обітованої. Надзвичайно тяжкою була доля Мойсея, він мав збудити в пригнобленого народу потяг до свободи, переконати його, що прагнення ситого, але бездуховного життя не може бути шляхом до щастя:

Хто здобуде всі скарби землі,

Той і сам стане їхнім рабом,

І над всі їх полюбить,

Скарби духу загубить.

Народ майже розгубив оті «скарби духу» і втратив віру в можливість знайти обітований край, а тому звинуватив Мойсея в усіх бідах, не оцінивши його великої пожертви, і в цьому трагедія народу. Проте Мойсей, розуміючи цю трагедію, терпляче вислуховує сповнені ненависті прокльони своїх єдиновірців, бо вірить у велич власної місії. Адже потрібен час, щоб люди поступово перебороли в собі психологію рабів.

Доля єврейського народу перегукується з долею українців, які, маючи прекрасну землю, не мали на ній волі. Іван Франко вірить, що його Україна обов’язково пробудиться і здобуде собі право на щастя:

Та прийде час, і ти ...

Покотиш Чорним морем гомін волі

І глянеш, як хазяїн домовитий,

По своїй хаті і по своїй волі.

«Інтерв’ю».

- Які факти свідчать про епічність твору?

V. Узагальнення і систематизація знань.

Фокусуючі запитання.

• Пригадайте, в якій країні виникла більшість літературознавчих термінів і чому. (У Давній Греції – колисці європейської цивілізації)
  
• Що покладено в основу розподілу літературних творів на три основні роди? (Авторське ставлення до подій і ступінь присутності або віддаленості автора від описуваного, обсяг подій, форма висловлення, тривалість самих подій тощо)
  
• Назвіть три роди літератури. Дайте їм визначення. (Епос, лірика, драма)
  

«Займи позицію».

- Чи втратив народ віру в землю обітовану?

Підведення підсумків: обґрунтування учнями своєї позиції.

Запитання до учнів.

1. Як розуміти слова?
   

Все, що мав у житті, він віддав

Для одної ідеї,

І горів, і яснів, і страждав,

І трудився для неї.

2. Як розуміти слова Мойсея?

Бо в те серце Єгова вложив,

Наче квас в прісне тісто,

Творчі сили, - ті гнатимуть вас

У призначене місто.

3. Для чого знадобилося Франкові ввести в поему притчу про терен?

4. Чи вчив Мойсей молодше покоління євреїв милосердю? Як саме?

5. За що Єгова покарав пророка?

VI. Підбиття підсумків уроку.

Сенкан

«Мойсей»

Лірична, філософська

Відтворює, зворушує, відкриває

Синтез епосу, лірики, драми

Поема

VII. Домашнє завдання.

1-й рівень (репродуктивний).Визначте провідну тему поеми І. Франка «Мойсей», розкрийте її.

2-й рівень. Скласти цитатний план до прологу поеми «Мойсей».

3-й рівень (творчий).

• ілюстрування прочитаного;
  
• музичне оформлення уривків тексту;
  
• інсценування окремих епізодів.
  

Урок № 4


Тема уроку: Іван Франко «Перехресні стежки».


Очікувані Учні повинні:

педагогічні - знати зміст повісті, визначати її тематику та ідейне

результати: спрямування;

- розвивати навички роботи над епічним твором;

- уміти цінувати позитивні морально-психологічні якості.


Тип уроку: урок вивчення нового навчального матеріалу.


Методи уроку: слово вчителя, бесіда, тестування, інтерактивний метод

«Мікрофон».


Обладнання: портрет І.Франка, виставка прозових творів І. Франка, текст

повісті «Перехресні стежки».


Хід уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Вступне слово вчителя.

Зверніть увагу на портрет І. Франка.

«Він був з гарним високим чолом, з трохи крученим рудавим волоссям, з рудуватими великими вусами і сірими очима. На його обличчі малювалися розум та енергія. Очі й уста показували на впертість і завзяття. Він був у вишиваній сорочці. Одяг на ньому був невибагливий, навіть убогий. У поведінці скромний, навіть трохи несміливий». Та говорили про Франка його друзі. Саме перу цього скромного генія належить чимало ліричних, драматичних, прозових творів. Давайте перейдемо до його творів. А розпочнемо ми наш урок «поетичною хвилинкою».

III. Поетична хвилинка.

Учениця читає вірш І. Франка «Чого являєшся мені у сні?»

• Чому саме цю поезію читала?
  
• Зачитати переклад поезії А. Ахматовою.
  
• Чи популярна ця поезія зараз? (пісню на слова І.Франка виконує відомий український співак Віталій Козловський)
  

Тема кохання вічна. До любові зверталися і письменники, і художники у своїх творах. І. Франко не є виключенням. І не тільки його лірика переповнена почуттями, а й прозові твори. Лінію любові несе і твір І. Франка «Перехресні стежки», до якого ми сьогодні звернемося на уроці.

IV. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.

• Які ваші очікування від сьогоднішнього уроку? Запишіть їх на аркушах, що знаходяться на ваших партах.
  
• Ви записали свої думки на аркушах, відкладіть їх, до них ми повернемось наприкінці уроку.
  

V. Актуалізація опорних знань.

Бесіда з учнями.

- Де відбуваються події повісті? (на Галичині)

- Хто є головним героєм повісті? (Євгеній Рафалович)

• Які верстви галицького суспільства зображено в повісті? (селянство, інтелігенція, чиновники)
  
• Який конфлікт лежить в основі повісті? (соціальний: між темним, затурканим селянством, що не може себе захистити, і чиновниками, які постійно ошукують простий люд)
  
• Які життєві цілі ставить перед собою молодий адвокат Євгеній Рафалович? (стати народним захисником, розворушити «темне царство», підштовхнути селян до політичної боротьби за соціальні й національні права)
  
• Визначіть тему повісті. (зображення соціальних і національних проблем Галичини кінця ХІХ століття: боротьба освіченої людини за права знедоленого селянства)
  

VI. Робота з текстом.

1. Тестування за текстом твору.

Запитання до тексту.

1. Кого першого зустрів Рафалович, коли приїхав до провінційного містечка?
   

а) Регіну; б) Стальського; в) Шнадельського.

2. Хто була «дама в чорному», що справила на Рафаловича надзвичайне враження?

а) Регіна; б) мати Рафаловича; в) дружина Шварца.

3. Жанр твору «Перехресні стежки»:

а) роман; б) нарис; в) повість.

4. Прізвище Регіни:

а) Стальська; б) Твардовська; в) Кшивотульська.

5. Місто, де навчався Євгеній Рафалович:

а) Львів; б) Київ; в) Харків.

6. Музичний інструмент, на якому грали Євгеній і Регіна:

а) бандура; б) скрипка; в) фортепіано.

7. Кого персонажі твору вважали відлюдькуватим сторожем?

а) Рафаловича; б) Барана; в) Брикальського.

8. Товариш Шварца:

а) Євгеній; б) Шнадельський; в) Стальський.

9. Нарада, яку організував Євгеній:

а) віче; б) збори; в) засідання.

10. Посада Рафаловича:

а) прокурор; б) адвокат; в) суддя.

11. «Священник, низенький худенький чоловічок літ коло сорока»:

а) Зварич; б) Шварц; в) Брикальський.

12. Твір Шекспіра, згаданий у повісті:

а) «Король Лір»; б) «Гамлет»; в) «Ромео і Джульєта».

- На кожне із запитань вибрати правильну відповідь. Перед кожним учнем знаходиться картка з таблицею, де учні позначають правильні відповіді.

Проводимо взаємоперевірку, вчителю допомагають контролери, які оцінюють роботи.

2. Твір-мініатюра.

- Які почуття охоплювали вас під час читання повісті?

- Чи змінювались ваші почуття і як саме?

VII. Підсумок уроку.

«Мікрофон».

- Чи справдилися ваші надії на уроці?

VIII. Домашнє завдання.

Група винахідливих: Підготувати повідомлення «Перехресні стежки» в оцінці тодішньої критики.

Група кмітливих: Написати листа І. Франку про свої враження від повісті.

Група допитливих: Зробити власний портрет-опис Євгенія або Регіни.


Урок № 5


Тема уроку: Контрольне аудіювання за віршем І. Франка

«Розвивайся ти, високий дубе...».

Очікувані Учні повинні:

педагогічні - вміти слухати і розуміти почуте;

результати: - розвивати логічне мислення, слухову пам’ять, вдосконалювати

навички самостійної роботи.


Тип уроку: урок перевірки комунікативних умінь і навичок.


Методи уроку: слово вчителя, бесіда, пошукова робота, учнівські повідомлення,

аудіювання.


Обладнання: текст для аудіювання, портрет І.Франка.


Хід уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми, мети перевірки і способів її проведення.

ІІІ. Вступне слово вчителя.

Наш урок стосується аудіювання. Ми ознайомимось з......

Але спочатку поринемо в атмосферу творчості митця. Давайте перевіримо, як ви впоралися з пошуковою роботою з приводу життєвого і творчого шляху письменника.

IV. Виступи учнів.

1-й у ч е н ь

Різноманітне, цікаве, бурхливе життя було в Івана Франка. Зазнав він немало горя, утисків, кайданів і тюрем. Досить згадати, що чотири рази судили його і замикали за грати. Та зазнав наш Каменяр і щастя-радості; втіхи від свідомості, що в поті чола працював для свого народу, який гідно оцінив свого велетня.

2-й у ч е н ь

В Нагуєвичах родився він,

На присілочку Гора,

Де цвіте калина пишно,

В сім’ї Яця-коваля.


Часто бігав хлопчик в кузню,

Що стояла край шляху,

Там кував підкови батько,

Йшов аж дзенькіт по селу.


Тут завжди збирались люди,

Що своїх шукали прав,

Їх Івась слова журливі

В юне серце карбував.


В кузні батька, як скарб щедрий,

Взяв хлопчина в майбуття

Той міцний маленький вогник,

Що грів душу все життя.

3-й у ч е н ь

Любов Івана Франка до рідного краю не була пасивною, споглядальною. Думаючи про спільноту людей, захоплюючись соціалістичними теоріями, він і на мить не забував, що його матір’ю є Україна. Тому він звертається до матінки-землі із синівським проханням:

Земле моя, всеплодющая мати,

Сили, що в твоїй живе глибині,

Краплю, щоб в бою сильніше стояти,

Дай і мені!

4-й у ч е н ь

Ще в дитинстві запала в душу малого Івася пісня народна. Любов до неї проніс він через усе своє життя. Вся поезія І. Франка озвучена внутрішньою пісенністю, і тому стільки пісень на його слова.

Пісне, моя ти сердечна дружино,

Серця відрадо в дні горя і сліз.

З хати вітця, як єдинеє віно,

К тобі любов у життя я приніс.

5-й у ч е н ь

Прозірливим був Каменяр, коли писав:

Пісня і праця – великі дві сили!

Їм я до скону бажаю служить;

Череп розбитий – як ляжу в могилі,

Ними лиш зможу й для правнуків жить.

6-й у ч е н ь

За життя Івана Франка протягом майже сорока років вийшло десять збірок його поезій. Та перш за все великий Каменяр визначився як поет-громадянин. Його політична лірика – оригінальне надбання української культури. У поемі «Мойсей», написаній в розпал революційних подій 1905 року, Франко віщує рідному народові славне майбутнє.

Та прийде час, і ти вогнистим видом

Засяєш у народів вольних колі,

Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,

Покотиш Чорним морем гомін волі,

І глянеш, як хазяїн домовитий,

По своїй хаті і по своїм полі.

7-й у ч е н ь

Наприкінці життя Франко був уже загальновизнаним корифеєм науково-літературного життя Західної України. На смертному ложі, знеможений і приречений, він скаже: «Скрізь і завжди у мене була провідна думка – служити інтересам мого народу і загальнолюдським поступовим ідеям. Тим двом провідним я, здається, не споневірився досі і не споневірюся, доки мого життя».

«Уклін тобі, наш славний Каменяре!» - шепочуть уста. Хочу, як найкращу пісню юності, пронести через усе своє життя твої полум’яні слова:

Люди, люди! Я ваш брат,

Я для вас рад жити.

V. Проведення контрольного аудіювання.

1. Читання тексту для аудіювання вчителем.

2. На кожне із питань вибрати правильну відповідь (перед кожним учнем знаходиться картка з таблицею, де учні позначають правильні відповіді). Кожна правильна відповідь оцінюється одним балом.

Завдання	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Відповіді

Запитання до тексту.

1. До якого стилю мовлення належить текст:
   

а) художнього; б) наукового; в) публіцистичного.

2. Про який дуб говориться в тексті:
   

а) широкий; б) високий; в) могутній.

3. Що зроблять люди, коли розпадуться пута:
   

а) повстануть; б) підіймуться; в) прокинуться.

4. Якими ворогами встане непобіджена Україна:
   

а) лютими; б) запеклими; в) злими.

5. Від чого встане Україна до Сяни-річки:
   

а) Кубані; б) Поділля; в) Волині.

6. Якою рукою згорне мати до себе дітей:
   

а) доброю; б) щедрою; в) теплою.

7. На чому годі коротати свій вік дітям-сиротам:
   

а) на узліссі; б) в наймах; в) попід тином.

8. Кому мали наслужитись українці:
   

а) Москві і Полякам; б) Москві і Варшаві; в) Москві і Ляхові.

9. Ким треба стати перед світом:
   

а) слугою; б) ґаздою; в) господарем.

10. Для чиєї хати треба поглядіти добра:
    

а) власної; б) батькової; в) своєї.

11. Український люде:
    

а) уставаймо, єднаймося;

б) підіймемось, єднаймося;

в) уставаймо, борімося.

12. Якими трудами воскресне Вкраїна:
    

а) тяжкими; б) чесними; в) щирими.

VI. Перевірка контрольного аудіювання.

Проводимо взаємоперевірку, вчителю допомагають контролери, які оцінюють роботи.

Оголошення результатів.

VII. Домашнє завдання.

1-й рівень (репродуктивний).Визначте тему вірша І. Франка «Розвивайся ти, високий дубе...».

2-й рівень. Вивчити напам’ять вірш І. Франка «Розвивайся ти, високий дубе...».

3-й рівень (творчий). Написати твір-мініатюру «Духовна велич людини і в чому вона виявляється».


Урок-філософське дослідження

«Світ і людина в поемі І.Я.Франка «Мойсей»


Мета уроку: висвітлити філософські мотиви поеми «Мойсей»; по­казати непересічне місце І.Я Франка у формуванні української світогляд­ної традиції; з'ясувати автобіографічні моменти в поемі; виховувати ша­нобливе ставлення до історії народу; розвивати мовленнєву культуру.

Обладнання уроку: 1. Вибрані твори І.Франка,

2.Біблія,

3. кн. Історія ук­раїнської літератури,

т 2, ст. Уласа Самочука «Чернь чи народ».

Теорія літератури: лірика як різновид літературних творів, особ­ливості філософської лірики та прози, апокриф.

Хід уроку


Вірю в силу духа і в день воскресний твойо­го повстання.

/ Франка, «Мойсей»


1. Організаційний момент.

2. Визначення теми і завдань уроку.

3. Вступне слово вчителя (матеріал для вступного слова вчитель бере з Історії української літератури XX століття, передмов до творів Франка, Біблії).

Образ біблейського Пророка Мойсея цікавив Івана Франка ще в юності Тому не дивно, що могиви пророчої самозреченості присутні в «Каменярах» і у віршах збірників «З вершин та низин», «Мій ізмарагд». Готуючись до написання поеми, Іван Якович зібрав багатющий історико-культурний матеріал з життя стародавніх євреїв, досконально вивчив їх міфологію, релігію, історію, географію. Проте Каменяр не ставив собі за мету віддзеркалити біблійні мотиви. Ним біблейська тема осмислювалась і опрацьовувалась відповідно до національної культу­ри, історії і психологи свого народу.

Сам письменник так визначив основну думку поеми: «Основною темою я зробив смерть Мойсея, як Пророка, непризнаного своїм наро­дом. Ця поема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні»

4. Завдання учням:

Прочитати й осмислити думку М Неврилія про поему «Мойсей». (Запис на дошці" І.Франко створив багатопроблемний філософський


твір, який сягає корінням історичної долі українського народу, зачерп­нувши при цьому страдницької долі свого геніального творця)

5. Учительські коментарі відповідей учнів на поставлену проблему

6. Звучить музика Бетховена.

7. До класної кімнати заходять два пророки — Мойсей та І Франко (вони одягнені у відповідну одежу, погляди їх зосереджені, цілесп­рямовані)

8. Пророк І.Франко звертається до учнів зі словами Моя поема — досить складний твір для сприйняття Головні герої поеми — я (Іван Франко) і Мойсей (біблейський Проргік, якого не виз­нав народ) Разом з моїм собратом ми допоможемо зрозуміти двоплановий зміст поеми, втілений у дві сюжетні лінії Перша сюжетна лінія — історія Мойсея, друга — історія українського народ) Для розумін­ня сюжету, проникнення в його сутність пропоную вам вислухати роз­повідь Мойсея про своє нелегке, переповнене протиріччями життя

9. Мойсей розповідає біблейську легенду

10. Питання учнів до Мойсея:

• Чим викликана депресія єврейського народу?

• Чи легко Вам було вести бесіду з тими, хто не бажав тривалої праці й терпіння заради високих ідеалів?

• Ви сказали про те, що юрба діяла всупереч здоровому глузду Як розуміти ці слова?

• Чому Ви пішли до священного каменя?

• Чим була викликана ганебна поведінка Датана?

• Що давало підстави звинувачувати Вас у зраді?

11. Слово вчителя:

Мене дуже вразила друга частина поеми, де письменник показує людину сам на сам з собою Ми часто потрапляємо в такі ситуації і роз­думуємо над своїм життям Щось переглядаємо, щось відкидаємо, щось плануємо на майбутнє Так і Мойсей, залишившись наодинці, веде ос­мислену боротьбу з собою

12. Слово Пророка Франка:

Так, ваші роздуми вірні Посилаючись на біблейські сюжети, я ви­рішив приділити значну увагу саме цій сторінці з життя Мойсея

13. Слово Пророка Мойсея:

Я був дуже самотнім Думав над вчинками Датана Бачив у них по­зитивне і негативне 3 одного боку, євреї, збільшуючись кількісно, мог­ли скинути з себе єгипетське ярмо і стати володарями краю, але з іншо­го фараон ніколи б не допустив сплеску єврейства

14. Слово Пророка І.Франка:

Датан не розумівся в психології раба, не розумівся й в тому, що раб­ство ніколи не об'єднувало людей, а розділяло їх

15. Слово вчителя:

Чого не міг збагнути Датан, передбачив Мойсей Він, саме він зас­терігає єврейство якщо ви не будете поважати Пророків, ви не мати­мете права на щасливе майбутнє

16. Слово учня: Так, так, про це писав і Великий Шевченко Схаменіться, будьте люде, Бо лихо вам буде

17. Питання до класу (задає питання Мойсей)

• Коли людина відчуває себе найсамотнішою? (коли стає на суд з вічністю)

• Як ви сприймаєте діалог Мойсея й Голосу?

• Чи спроможна Юрба без поводиря будувати своє майбутнє?

• Чи може Юрба піднятись до рівня пророків своїх?

• Чи треба Пророкові картати себе за те, що його не зрозумів народ?

• 3 якою метою Іван Якович говорить про необхідність зустрічі моєї з Єговою?

(Учитель при необхідності коригує і направляє думки учнів)

18. Діалог між Мойсеєм і Франком:

• Ти, брате, помер, а народ єврейський живе Що надало йому сили?

• Я вмираю, але зерна віри у свободу, посіяні мною, підхопили мої учні й досягай успіхів Смерть посіяла в народі віру, з натовпу він стає Народом А коли народ єдиний, перемога буде за ним

19. Питання вчителя до класу:

• Чи повинні зерна, посіяні Пророком Мойсеєм, полонити нас?

• Для чого дається життя людині?

• Як ви розумієте слова «сейте разумное, доброе, вечное»?

20. Слово І.Я.Франка:

Мій герой помер Він, як і кожен з нас, посланий на землю, щоб пророщувати зерна істини І коли кожен з нас це зрозуміє, ми зможемо побудувати прекрасне майбутнє Але для цього мало одного бажання

21. Учитель звертає увагу учнів на малюнок, на якому зображе­ний І Франко в оточенні лінивої та байдужої юрби Іван Франко ніби простягнув руки з минулої епохи до учнів і волає «Встань! Прокинь­ся! Пробудись!» і задає їм питання У чому трагедія І. Франка?

22. І.Я.Франко доповнює відповіді школярів: Я не знав у житті ні спокою, ні достатку. Своє покликання бачив у тому, щоб вирвати ук­раїнський народ з стану невизнання, приниження. У «Пролозі» я пока­зую два настрої: з одного боку, я переживаю біль і сум за наш талано­витий народ, а з іншого — твердо вірю в його світле майбутнє:

Та прийде час, і ти огнистим видом

Засяєш у народів вольнім колі.

Я все своє життя без останку віддав, як і Мойсей, людям:

Я без вибору став твій слуга

Лиш з любові та туги...

23. Питання вчителя до класу:

• Чому І.Франко, як і Мойсей, відчував себе самотнім?

• Як ви розумієте поняття «національна гідність»?

• Чи вважаєте ви себе патріотами рідного краю?

• Чому сьогодні про український народ говорять «хвора нація»?

• Що треба для того, щоб вилікувати національну хворобу?

24. Заключне слово вчителя:

Так, питання народної гідності досить актуальне, і воно має свою історію. Безсмертний Кобзар, пізніше І.Я.Франко, Леся Українка, кот­рих завжди хвилювало «одвічнеє страждання» українського народу, котрі віддали весь свій талант народу, не могли примиритися з ліноща­ми, рабською покорою українців, їх байдужістю до майбутнього.

Тож переосмислимо історію, переосмислимо своє життя, очистімо душі свої — і тоді перед нами відкриється ясна зоря майбуття.

Домашнє завдання (на вибір):

1. Прочитати матеріал за підручником, скласти план до прочитаного.

2. Скласти плани-характеристики Мойсея і І.Я.Франка.

3. Написати твір на одну тему:

«Та прийде час, і ти огнистим видом

Засяєш у народі вольнім колі...».