Geum.ru

Комплекс з курсу глобальні ринки для студентів денної та заочної форм навчання

Вид материалаДокументы

Содержание


Головні об'єкти торгівлі
Товарні біржі
Похідні цінні папери, опціони і ф'ючерси
Аналіз фінансових ринків
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7
Тема 5. Товарний ринок.


Товарний ринок складається з біржового і позабіржового. Позабіржовий ринок охоплює головним чином дрібні операції і ті групи товарів, які не є масовими або стандартними. Майже всі однорідні товари масового виробництва, які власне і цікаві при спекулятивних операціях, потрапляють на біржі. Біржові товари продаються лотами, тобто одиницею кількості є визначена, встановлена біржовими правилами, кількість товару. Крім того, контракти на постачання є терміновими, тобто підлягають виконанню не у момент покупки контракту, а через певний час.


Для успішної торгівлі на товарних ринках необхідні наочні знання про інтереси споживачів і виробників конкретного товару. Характерною особливістю товарного біржового ринку є те, що в довготривалій перспективі ціни на більшість інструментів коливаються навколо деяких середніх значень. Рух товарного ринку загалом характеризує індекс CRB – індекс Бюро по дослідженню товарних ринків, що представляє корзину з 21 товару (зерно, худоба, тропічні товари, метали, енергоносії).


ГОЛОВНІ ОБ'ЄКТИ ТОРГІВЛІ

Енергоносії (нафта, газ, паливо)

Зернові

Бавовна

Кави, какао, чай

худоба

Дорогоцінні метали (Золото, срібло, платина)

Недорогоцінні метали

Апельсиновий сік

Цукор


Об'єктами біржової торгівлі виступають в даний час приблизно 70 видів продукції, на долю яких доводиться близько 30 % міжнародного товарообігу. Оборот міжнародних товарних бірж по всіх видах операцій оцінюється в 3,5-4,0 трлн. щорічно (це тільки по міжнародних біржах).

Сільськогосподарських і лісових товарів припадає на частку в дві третини товарів, що обертаються на біржі. На першому місці стоять маслонасіння, продукти його переробки - льняне і бавовняне сім'я, соєві боби, соєве масло.

На другому місці - пшениця, кукурудза, овес, жито, ячмінь, рис. Третє місце займають - жива худоба і м'ясо. У групі промислової сировини і продукції його переробки більше половини доводиться на паливні товари: сира нафта, дизельне паливо, мазут, бензин, газ-пропан.

Іншу половину складають кольорові і дорогоцінні метали: мідь, свинець, олово, цинк, золото, срібло, платина, паладій.

Товар, щоб стати біржовим, повинен відповідати цілому ряду вимог.

Перш за все необхідно, щоб він був масовим, отже, не монопольним. Кількість товару повинна бути визначена в угоді в кубічних метрах, штуках, вагонах, тоннах або інших одиницях вимірювання.

Якщо кількість проданого товару вказана у вагонах, повинна бути відмічена і повна нормальна місткість вагону (платформи). Фактична величина продажу називається лотами, тобто партіями, які повинні бути числом, кратним біржовій одиниці. Це означає, що більша кількість товарів повинна ділитися на кожну таку одиницю без залишку.

Якість, що є також однією з вимог до біржового товару, в угоді визначається: за стандартом і технічними умовами, за договірними умовами, при попередньому огляді і по зразках. Визначальним чинником при стандартизації якості біржового товару є введення базового сорту як єдиної міри. Він є тим критерієм, по якому дається якісна характеристика аналогічного товару. Як базовий сорт приймається найбільш поширений вид продукції даного ринку.

Особливістю біржового товару є те, що його завжди можна і купити, і продати - він цілком ліквідний. Біржовий товар, перш ніж потрапити до споживача, багато раз переходить з рук в руки. Це обумовлено тим, що на біржі обертається не сам товар, а титул власності на нього або контракт на його постачання.

Котирувальна ціна - типова біржова ціна, що встановлюється біржею на основі реальної оцінки кон'юнктури ринку. Вона є ціною рівноваги попиту і пропозиції даного товару, встановлюється експертним шляхом на певний термін або дату і є орієнтиром для продавців і покупців при укладанні угод.


ТОВАРНІ БІРЖІ


За принципом організації розрізняють два типи товарних бірж: біржі, що мають публічно-правовий характер, і біржі, що мають приватно-правовий характер. Біржі, що носять публічно-правовий характер, знаходяться під спостереженням держави і створюються на основі закону про біржі. Членом такої біржі може стати будь-який підприємець даного району, занесений в регістр і такий, що має певний розмір обороту. Такі біржі поширені у Франції, Бельгії, Голландії і інших країнах континентальної Європи.


До бірж, що мають приватно-правовий характер, відносяться англійські і американські біржі по зерну, бавовні, каучуку, кольоровим металам, тобто переважаюча частина бірж. На ці біржі відкритий доступ лише для вузького кола осіб, що входять в біржову корпорацію. Біржова корпорація зазвичай є акціонерною компанією з публічною звітністю і обмеженим числом членів.

Найбільше значення має котирування цін: фіксація і публікація цін, що виявилися в результаті біржових операцій на даних біржових зборах. Воно здійснюється спеціальним органом - котирувальною комісією, що виділяється біржовим комітетом. До складу цієї комісії входять брокери і маклери, що представляють найбільших біржовиків і монополістів в даній галузі.


На біржах з публічно-правовим характером організації котирування цін здійснюють по єдиному курсу. Суть цього виду котирування полягає в тому, що протягом біржового дня операції остаточно не оформляються. Після закінчення біржового дня встановлюється курс рівноваги, по якому можуть бути виконані більшість операцій; всі операції оформляються по цьому єдиному курсу дня. Єдиний біржовий курс забезпечує великий суспільний контроль над цінами і надійність операцій. Бо продавці і покупці в ході встановлення курсу можуть міняти свої умови і тим самим брати участь в процесі котирування. Цей курс гарантує учасників торгів від невдалих операцій під впливом чуток, емоцій, а клієнтів від недобросовісної поведінки посередників.

На біржах з приватно-правовим характером організації застосовують котирування по безперервному біржовому курсу, тобто коли фіксується і проголошується в котируваннях кожна достатньо велика операція.


Товарні біржі, які активно використовують ф'ючерси і опціони, представлені величезними структурами:

- в Нью-Йорку: Бавовняна біржа (NYCE), Товарна біржа (NYMEX) із залежними Комерційною біржею (COMEX) і Біржею кави і какао (CSCE);

- в Чікаго: Товарна біржа (CME), Торгова рада (CBOT);

- в решті міст: сільськогосподарські біржі (наприклад, MIDAM).


NYMEX, наприклад, є найбільшою товарною біржею світу. Тут формуються ціни на метали, сільськогосподарську продукцію (особливо пшеницю, каву арабіку, цукор і какао), нафтопродукти, ліс, газ. Недостатня різноманітність інструментів з лишком перекривається величезними оборотами. Та зате на прикладі цієї біржі дуже зручно вчитися роботі на сучасних товарних ринках.

У Чікаго торгівля дериватами стала місцевою гордістю. На товарних біржах міста, крім традиційних товарів, обертаються валютні, індексні, процентні інструменти. Так, на CBOT ведеться торгівля ф'ючерсами на сільськогосподарську продукцію, метали, державні і муніципальні боргові папери, на базові процентні ставки і фондові індекси США. На деяких з них торгуються опціони.

Проте визнаним лідером в США по набору фінансових інструментів є Товарна біржа (CME). Оцінити його ви можете, відвідавши сайт біржі в інтернеті: www.cme.com. Але є на рахунку CME ще одна заслуга: вона організувала два всесвітні біржові майданчики: IMM і GLOBEX. Перший дозволяє проводити цілодобові операції зі всіма провідними валютами світу.

Друга спеціально організована для електронної торгівлі похідними біржовими паперами.

Нарешті, саме в Чікаго знаходиться організована CBOT в 1973 р. біржа торгівлі опціонами (CBOE). Це найбільша в світі структура по торгівлі опціонами. У день тут обертається більше мільйона контрактів. До речі, більше 65% операцій біржі проводяться саме індивідуальними інвесторами, з невеликим об'ємом засобів.


Вся торгівля опціонами в США ведеться через Опціонну клірингову корпорацію (OCC). Вона є гарантом надійності операцій. Фактично, кожен торговець окремо проводить свої операції саме з OCC.

У Європі двома основними силами в біржовій сфері є організації Euronext і Deutche Borse. Перша придбала Лондонську біржу фінансових ф'ючерсів (LIFFE), і з часом планує перекласти на неї велику частину операцій з дериватами. Набір інструментів дуже великий.

Єдина структура, якій вдалося вирвати світове лідерство на ринку похідних інструментів, - це німецька Deutche Borse. А точніше, її підрозділ, Eurex, найбільший спеціалізований ринок деривативів. Ця система органічно сплетена з рештою структур батьківської організації. Через останню, торговці у всьому світі мають доступ до Eurex.

Обидві структури обслуговують, в основному, європейські ринки цінних паперів, але все таки на них представлені інструменти на акції крупних американських і азіатських підприємств, а також зарубіжні фондові індекси.


Росія почала введення торгівлі похідними інструментами ще в початку 90-х років ХХ століття. У електронній торговій системі РТС обертаються ф'ючерсні і опціонні контракти на акції, нафту і газовий конденсат.


Україна набагато відстала від свого північного сусіда. Ринок деривативів в Україні, як і ринок цінних паперів, «швидше мертвий, ніж живий». Вже який рік ведуться розмови про необхідність введення в обіг опціонів на пшеницю.


Біржі на Україні

В 1993 році в Україні функціонувало понад 60-ти товарних бірж. Така велика їх кількість була обумовлена низьким рівнем розвитку оптової торгівлі.


Особливостями українських бірж є в порівнянні із західними малий статутний капітал і універсальність, низький рівень спеціалізації.

Об'єктом продажу Київської універсальної товарної біржі є картопля, капуста, консервовані помідори і огірки, яловичина, свинина і худоба.

Біржі «прописалися» у всіх областях України (за винятком Житомирської, Київської і Сумської) і в м. Києві. Не дивлячись на це, спостерігається значна концентрація біржової торгівлі: саме на столичних біржах фіксується кожен другий карбованець із загального об'єму підписаних в Україні біржових угод. Більш того, в Києві відбувається переважна частина операцій по цінних паперах і майже дві третини – по нерухомості. Операції на біржах Харківської області складають 17,3% всіх угод українських бірж, Донецької - 10%, Одеської - 5,0%, Запорізької - 4,4%. Таким чином, на долю названих п'яти біржових центрів доводиться 9/10 біржового обороту в Україні, тоді як біржі останніх 18 областей разом обслуговують не більше 1/10 укладених угод.


Спостерігається і чітко виражена спеціалізація ряду бірж на реалізації окремих товарів. Наприклад, більше 2/3 палива, що є предметом біржової торгівлі, проходить через Донбасівську біржу, а 2/5 біржового обороту сільгосппродукції - Придніпровську товарну біржу.

На долю 7 бірж, або 11% загальної кількості тих, що функціонують, доводиться 70% біржового обороту в Україні. «Прекрасну сімку» складають (по низхідній) Українська біржа «Десятинна», Київська універсальна товарна біржа, Харківська і Одеська товарні, Біржа малих підприємств (Київ), Маріупольська універсально-товарна, Придніпровська товарна біржа (м. Дніпропетровськ).

Оборот лідера - біржі «Десятинна» (1939,7 млрд.крб.) складає 19,3% загального об'єму біржового обороту.

Найбільшу кількість укладених операцій зафіксовано на Київській універсальній товарній біржі - 4486 (у 1994 році - 5288), Українській біржі «Десятинна» - 4251 (6762) і Одеській товарній біржі - 3537 (8800). Найвища ж середня вартість укладених угод спостерігалася на Біржі малих підприємств м. Києва - 1369,6 млн.крб. (720,8 млн.крб.) і Маріупольській універсальній товарній біржі - 595,8 млн.крб.


Основа діяльності сучасних товарних ринків - контракти з ф'ючерсами і опціонами в США. Відладжені механізми, різноманітність інструментів і доступність привертають багато учасників.


На біржі реального товару існують термінові угоди, які не супроводжуються випуском ф'ючерсних контрактів. Вони створюються на обумовлену кількість товару, тобто лот, угода про постачання якого оформляється у вигляді біржового документа, вказуючого точно певні обов'язки сторін. Їх називають варрантом. Це уніфікована складська записка, свідоцтво біржі про гарантію наявності товару в її розподільчій сфері.


Тема 6. Глобальний ринок похідних інструментів.


ПОХІДНІ ЦІННІ ПАПЕРИ, ОПЦІОНИ І Ф'ЮЧЕРСИ


Введення в ринки похідних і похідні інструменти


Основні відмінності похідних інструментів від цінних паперів полягають в наступному:

1. Пряма залежність кінцевих виплат від вартості інших активів і інструментів товарних і фондових ринків.

2. Можливість хеджувати ризик за допомогою похідних інструментів.

3. Повторення існуючих грошових потоків з метою арбітражу (коли два ідентичні грошові потоки мають різну поточну вартість).

4. Ефект важеля (здатність контролювати значні суми шляхом мінімальних початкових інвестицій).

5. Орієнтир на майбутні ціни лежачих в основі активів, інструментів (надалі «основи»).


Огляд ринків похідних інструментів


Форвард


Форвард – право і зобов'язання двох сторін виконати контракт у встановлений час (дата закінчення) за встановленою ціною (ціна виконання). Це торговий контракт, а не цінний папір або фінансовий інструмент.


Приклад:

Компанія А і компанія Б уклали форвардний контракт на постачання цукру-піску.

А поставляє 1000 т. цукру компанії Б

на дату закінчення 01.11.1999

за ціною виконання 1 400 грн. за тонну

на умовах Ex Works (самовивезення)

оплата за фактом відвантаження

передбачені штрафні санкції і інші звичайні умови торгового контракту.


Якщо на момент постачання ціна цукру на ринку (ціна «спот») буде вища, ніж ціна виконання (1 400 грн.), компанія Б отримає прибуток, і навпаки.

Форвардні контракти зазвичай заключають з посередником у вигляді інвестиційного або комерційного банку і лише на позабіржовому ринку. Умови контракту завжди індивідуальні і гнучкі (+ ), і саме тому форвардні контракти неліквідні (-). Вони не вимагають додаткового забезпечення у вигляді маржі або застави ( + ), але саме тому мають значний ризик невиконання (-).

Ф'ючерс


Ф'ючерс – стандартизований форвардний контракт, торгуємий на біржі і з біржею. У контрактах указуються одні і ті ж для всієї серії кількість «основи», її якість, дата постачання і ціна постачання.


Єдині умови контрактів не завжди повністю відповідають потребам кожного інвестора, але їх універсальність робить можливим вільний обмін. Оскільки однією із сторін контракту завжди і для всіх є біржа, ф'ючерсний контракт можна не виконувати, закривши позицію зустрічною операцією. Біржа вимагає внесення початкової маржі для власного захисту від ризику невиконання зобов'язань партнером. Розмір маржі щодня перераховується залежно від зміни поточної вартості «основи», і біржа вимагає її поповнення у разі зниження вартості «основи» до певного рівня (до рівня «підтримуючої маржі»).


Приклад розрахунку маржі:


Момент покупки

Поточна вартість (ціна «спот») «основи» 10 000 дол. США (100 акцій по 100 дол.)

Початкова маржа 5% = 500 дол. США

Підтримуюча маржа 375 дол. США


Наступний день (ціна акції знизилася до 60 дол.)

Ціна «спот» 6 000 дол. США (100 акцій по 60 дол.)

Маржа на рахунку = 500 (6 000 – 10 000) *0.05 = 300 дол. США

Оскільки маржа на рахунку нижче встановленого рівня підтримуючої маржі, біржа зажадає поповнити маржевий рахунок до досягнення початкового рівня (тобто довнести 75 дол. на рахунок).


Опціон


Опціон – надає покупцеві право, але не зобов'язує його, виконати контракт, продавець цілком залежить від вирішення покупця. Тому опціон – це контракт з одностороннім зобов'язанням. Право на покупку основи опціону в майбутньому отримує покупець опціону «колл», право на продаж основи опціону в майбутньому отримує покупець опціону «пут». Ціна майбутньої покупки або продажу основи називається «Ціна виконання» (позначається Х).

Вартість самого опціону називають «премією опціону» (виключно щоб уникнути плутанини із словом ціна). На відміну від форварда і ф'ючерсу покупець опціону повинен сплатити цю премію відразу при покупці опціонного контракту. Але з іншого боку, це максимум, що він може втратити (не виконати опціон).


Європейський опціон може бути виконаний тільки в день його закінчення, американський – протягом вказаного в опціонному контракті періоду, азіатський – в один з декількох, вказаних в опціоні днів. Премія опціону складається з двох частин: 1) внутрішньої вартості і 2) тимчасової вартості.

Внутрішня вартість для опціону «колл» є різницею між поточною вартістю основи опціону і ціною виконання опціону, а для опціону «пут» – різницею між ціною виконання опціону і поточною вартістю основи.

Наприклад:

Ціна виконання опціону Х = 100 дол. за акцію

Поточна ціна цієї акції (ціна спот) = 110 дол. за акцію

Внутрішня вартість для опціону «колл» = 10 (110 – 100)

Внутрішня вартість для опціону «пут» теоретично = - 10 (100 – 110)

Якщо теоретично внутрішня вартість опціону менше нуля, він не виконується і його реальна внутрішня вартість рівна нулю. Тоді такий опціон знаходиться в положенні «поза грошима» (тобто без внутрішньої вартості). Внутрішня вартість опціону може бути рівна нулю у тому випадку, коли поточна ціна основи і ціна виконання опціону рівні. Але тоді говорять, що опціон в положенні «у грошей». У інших випадках опціон має позитивну внутрішню вартість і знаходиться «при грошах».

Розрахувавши внутрішню вартість легко знайти тимчасову вартість опціону як різницю між премією опціону і внутрішньою вартістю.


Наприклад:

Ціна виконання опціону Х = 100 дол. США за акцію

Поточна ціна цієї акції (ціна спот) = 110 дол. за акцію

Внутрішня вартість для опціону «колл» = 10 (110 – 100)

Премія опціону = 12 дол. США

Тимчасова вартість = 2 (12 - 10).

Як форварди і ф'ючерси, опціони продаються на позабіржовому і біржовому ринках. Біржові опціони стандартизовані і вимагають внесення маржі тільки продавцем опціону.


Головна відмінність між двома основними типами похідних інструментів, ф'ючерсами і опціонами, полягає в тому, що при покупці опціону потрібно відразу заплатити деяку суму грошей (премію опціону), і ця сума вже не повертається (на відміну від маржі по ф'ючерсу).


Опціони на ф'ючерси


На біржі торгуються лише з 1982 року. Вони схожі на інші опціони, але основа їх – ф'ючерси. Особливість в тому, що у разі виконання опціону продавець опціону «колл» зобов'язаний буде зайняти коротку позицію по ф'ючерсу, а продавець опціону «пут» зобов'язаний буде зайняти довгу позицію по ф'ючерсу (з небіржовими опціонами на ф'ючерси ці умови не є обов'язковими).

Як приклад розглянемо опціон на товарний ф'ючерс. Березневий ф'ючерсний опціон «колл» на мідь з ціною виконання 1,18 доларів США за унцію (зафіксована вартість ф'ючерсу після закінчення опціону) коштує 0,02 доларів США за унцію. Оскільки кожен ф'ючерсний контракт на мідь вимагає постачання 25 000 унцій, загальна вартість покупки цього ф'ючерсного «колла» рівна 500 доларів США (0,02 * 25 000). Поточна ціна березневого ф'ючерсу на мідь 1,1525 доларів США, тобто ф'ючерсний «колл» поза грошима (1,1525 – 1,18) і його ціна 0,02 є тільки тимчасовою вартістю. Очевидно, що опціон буде виконаний лише у тому випадку, коли домінуюча на ринку ціна ф'ючерсу на мідь на момент виконання опціону буде вища 1,18 доларів США за унцію ($ 29 500 за контракт).

У такому разі інвестор зможе внести прибуток на маржевій рахунок ф'ючерсу або ж закрити ф'ючерсну позицію і отримати прибуток у вигляді готівки.

Ефект «важеля» - покупець опціону на ф'ючерс «колл» здатний контролювати 25 000 унцій міді, вклавши всього 500 доларів США. Покупка просто ф'ючерсу на мідь з ціною виконання $ 1,1525 за унцію зажадала б внесення маржі на значно більшу суму (5% початкова маржа = 1 440,625).


Тема 7. Фундаментальний аналіз. Аналіз новин.


АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ


Ринок має пам'ять, тобто події в світі і рухи цін взаємозв'язані і визначаються закономірностями, що повторюються. Ці закономірності прийнято аналізувати за допомогою наступних видів аналізу:

1. технічний, в т.ч. графічний і статистичний

2. фундаментальний, в т.ч. аналіз новин


Фундаментальний і технічний аналіз


Торгівля на фінансових ринках може приносити вельми високий дохід (багато трейдерів мають усереднений прибуток близько 100% річних), але при цьому вона пов'язана з відомим ступенем ризику, оскільки рух ринку може працювати як на вас, так і проти вас.

Успіх супроводитиме вас, якщо ви використовуватимете набір ефективних методів, що дозволяють правильно вибрати стратегію і тактику роботи на ринку.

Для правильної оцінки ситуації на ринку існує широкий вибір програмних і інформаційних засобів, що дозволяють успішно застосовувати фундаментальний і технічний аналізи.


Фундаментальний аналіз


Фундаментальний аналіз включає вивчення економічних і політичних чинників, що впливають на стан ринку. Це, наприклад, політика Федерального резервного банку США, економічні показники, що виходять, вислови впливових державних діячів, інші важливі події.


Перерахуємо найбільш важливі фундаментальні чинники.


1. Новини. Та або інша новина може викликати дуже швидку (іноді за декілька секунд, але частіше від 2 до 15 хвилин) і значну (від 10 до 200 пунктів і більш) зміну курсів валют. На щастя, несподівані важливі новини бувають не часто, а моменти виходу більшості сильно впливаючих новин відомі заздалегідь.

Більшість ділерів в пакеті послуг поширюють календар подій на майбутній торговий тиждень. До цього календаря слід відноситися з повною увагою. З найбільш важливих відразу відзначимо ті новини, які стосуються зміни ставок LIBOR, рівня безробіття в США і всі плановані виступи Голови Державної скарбниці (ФРС) і Президента США.

2. Ставки LIBOR є важливими довгостроковими чинниками, що достатньо однозначно впливають на рух ринку валют. Очевидно, що ці ставки пов'язані з ризиком вкладення грошей в ту або іншу валюту і з рівнем інфляції в країні – емітенті валюти. Підвищення ставки робить валюту привабливішою для зберігання в банках, оскільки веде до підвищення банківської процентної ставки. За підвищенням ставки слідує короткостроковий особливо підвищений попит на валюту, а потім невеликий відкат і перелом тренда (не обов'язково розворот) у бік більшого попиту на валюту із ставкою, що підвищилася, ніж раніше. Останнім часом зміни процентних ставок добре прогнозовані, а тому ринок відпрацьовує їх ще до того, як вони публікуються.

3. Індекси є істотними чинниками, що впливають на курс валют, оскільки є віддзеркаленням економіки в країні або регіоні, проте вплив індексів абсолютно не однозначний, оскільки курси, у свою чергу, сильно впливають на індекси. Найбільш важливий індекс – DJIA.

4. Важливі події, що мають плановий характер і приурочені до певних дат або періодів, під час яких відбувається значний рух грошових коштів. Дуже яскравий приклад – закупівля нафти у держав – виробників. Як правило, вплив таких подій добре прогнозується. Частина таких подій є сезонними, частина – просто приуроченими до якихось дат. В деяких випадках такі події навмисно приховуються для зменшення впливу на ринок, наприклад, особливо великі приватні інвестиції.

5. Початок продажів технічних або технологічних новинок в масовому масштабі або різке зниження цін на технологічні новинки масового застосування ведуть до дефіциту валюти країни – виробника новинок і, як наслідок, її дорожчанню. В деяких випадках подібна ж реакція ринку відбувається не на масові явища продажів, а на крупні одиничні продажі, наприклад, судна з новою технологією, продаж запуску комерційних супутників.

6. Дата оплати планових військових замовлень військовим відомством субпідрядникам, якщо вона відома, є днем дорожчання валюти, а подальше розпилювання засобів між субпідрядниками веде до здешевлення її.

7. Стихійні лиха в державах з розвиненою економікою ведуть до ослаблення економіки, а потім до бурхливішої, ніж зазвичай, економічної діяльності, пов'язаної з рухом страхових грошей і будівельним бумом. У державах із слабкою економікою просто спостерігається спад на тривалий час.

8. Війни - будь-які. Війна в розвиненій країні веде до її розорення. Війна, ведена розвиненою країною на чужій території викликає військові замовлення і стимулює економіку.

9. Страйки і масові безлади завжди ослабляють економіку країни, оскільки ведуть до відпливу капіталу. Попит на валюту цієї країни падає.

10. Зміна законодавства. Дуже рідкісні випадки, коли зміна законодавства приводить до зміцнення місцевої валюти. Тому майже завжди будь-яку зміну можна розглядати як чинник, що здешевлює місцеву валюту. Рідкісним виключенням можуть бути такі не часті явища, як масова приватизація, що проводиться у відсутність корупції, особливо великі відкриті інвестиційні проекти для резидентів з явним швидким самоокуповуванням, приватизація землі з необмеженим правом покупки і лише резидентами. Зняття торгових обмежень, як правило, не приводить до миттєвих змін, але створює глобальну тенденцію відпливу капіталу з країни, оскільки в гру вступають, як правило, міжнародні торгові компанії, які завозять в країну товари з метою захоплення ринку. Обмеження, що вводяться в країні, на вивіз іноземної валюти завжди приводять до протилежного ефекту – швидкого відпливу капіталу, навіть якщо курс іноземних валют в країні злітає.

11. Зміна влади або просто проведення виборів. Зміна влади або загроза зміни влади завжди ведуть до відпливу капіталу з країни, що, як правило, приводить до підвищення попиту на долар США усередині цієї країни.

12. Публікація звітів про стан економіки держави. Поліпшення стану економіки робить цікавими інвестиції в даній державі і приводить спочатку до зростання попиту на валюту даної держави, а потім до появи «надлишку» даної валюти. Динаміка залежить від того, наскільки ринок держави є «електронним», тобто наскільки розвинена електронна інфраструктура, що забезпечує рух грошей, акцій, інших цінних паперів. Важливими слід рахувати річні і піврічні звіти і взагалі публікації будь-яких звітів про стан економіки США, оскільки вони впливають на всі курси. У меншій мірі впливають звіти з інших країн, але іноді вплив на валюту країни – емітента її власних економічних показників буває вельми значним.

13. Крупна внутрішня емісія цінних паперів з процентною ставкою вище за середню банківську кредитну ставку усередині країни приводить до відтоку місцевої валюти і її дорожчання.

14. Крупні державні проекти, пов'язані з великими виплатами за межами країни. У цю ж категорію потрапляють випуски державних цінних паперів з метою розміщення за кордоном.

15. Інтервенції центральних банків з метою прямого впливу на курс. Аналізувати інтервенції досить просто – викид «зайвих» грошей завжди знижує їх ціну, а скупка – підвищує. Тут, проте, необхідно відзначити, що ніколи інтервенція не працює буквально. Тобто, при різкому дорожчанні валюти інтервенція, як правило, лише знижує темпи дорожчання, а не приводить до здешевлення.

16. Публічні вислови найбільш відомих бізнесменів і «провісників». Хоча цей чинник можна було б об'єднати з новинами, ми розглянемо його окремо. У цьому чиннику є якийсь суб'єктивний феномен. Коли ступінь довіри до особи, що робить публічні заяви про зміну курсу, великий, то через цю довіру і внаслідок того, що засоби масової інформації розносять виступ дуже швидко, відбувається направлений у бік прогнозу рух. Цей рух має дуже цікаві властивості, які майже завжди повторюються. Він або в два рази сильніше передбаченого, або складає половину або трохи більше від передбаченого. Чому так відбувається?

Якщо, дізнавшись про «достовірний» прогноз, більшість учасників ринку провели операцію відкриття швидко і значна частина ринку на неї відреагувала, то виникає короткочасний дефіцит дорожчаючої валюти і рух зупиняється, не виконавши очікування учасників ринку, проте все ж таки зрушивши курс в «бажану» сторону. Якщо ж значна частина учасників ринку запізнилася, наприклад, внаслідок того, що рух курсу був стрімким, то в очікуванні відкоту ринку багато хто торгує в протилежну передбаченою сторону від точки прогнозу. І тоді через короткостроковий дефіцит протилежної валюти на ринку курс йде за точку прогнозу і потім плавно повертається, так і не досягнувши її, а на дещо більшому рівні.

17. В дні виплат заробітної плати в державному секторі невеликих держав через вплив готівкового ринку валют спостерігається невелике зниження курсу місцевої валюти, напередодні виплати – підвищення.

18. Перед святковими днями курс місцевої валюти має тенденцію до підвищення, а після – до пониження проти валют країн, в яких свят немає. Найяскравіше це виявляється в різдвяні свята.