Вимоги та рекомендації до підготовки випускної кваліфікаційної роботи бакалавра для студентів денної та заочної форм навчання

Вид материала

Документы

Содержание 1 Мета та завдання випускної кваліфікаційної 2 Структура і зміст випускної кваліфікаційної роботи бакалавра 3 Оформлення документів випускної “перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів” Складальні кресленики Кресленик загального вигляду (“Чертеж общего вида”, ВО) Складальний кресленик (“Сборочный чертеж”, СБ) Кресленики деталей ГОСТ 10317-79 Платы печатные. Основные размеры ГОСТ2.201-80 Обозначение изделий и конструкторских документов Поз.” записуються порядкові номери позицій складових частин (чи деталей складальних одиниць), що входять до складу виробу. У гра Виконання електричних схем Прим.” помічаються написом “ел.ф. 4 Порядок подання та захисту випускної кваліфікаційної роботи бакалавра Перелік посилань Перелік основних стандартів, якими керуються А1. Текстові документи А2. Графічний матеріал Приклад оформлення реферату Приклади оформлення заголовків розділів ... Полное содержание

Подобный материал:

• Вимоги та рекомендації до випускної кваліфікаційної роботи магістра посібник до підготовки, 393.62kb.
• Вимоги та рекомендації до випускної кваліфікаційної роботи спеціаліста посібник, 378.05kb.
• Методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи студентів денної та заочної, 2076.33kb.
• Містить рекомендації з організації самостійної роботи для студентів заочної І денної, 253.03kb.
• Методичні рекомендації щодо виконання курсових робіт, 370.04kb.
• Ть та самостійної роботи з дисципліни «Техніко-економічне обґрунтування в містобудуванні», 512.39kb.
• Календарний план виконання дипломної роботи для студентів денної І заочної форм навчання, 19.26kb.
• Містить рекомендації по організації самостійної роботи, зокрема, по підготовці студентів, 499.21kb.
• Методичні рекомендації для самостійної роботи Для студентів денної І заочної форми, 516.83kb.
• Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів для усіх напрямків підготовки, 576.6kb.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ


ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ,

ВИМОГИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ПІДГОТОВКИ ВИПУСКНОЇ

КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ БАКАЛАВРА


для студентів денної та заочної форм навчання

напряму підготовки 6.050901 “Оптотехніка”


ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою факультету

Електронній техніки .

Протокол № від ..2010 р.


Харків 2011

Методичні вказівки, вимоги та рекомендації до підготовки випускної кваліфікаційної роботи бакалавра для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 6.050901 “Оптотехніка” / Упоряд.: Ю.П. Мачехін Т.І. Фролова, Є.П. Федоренко, ХНУРЕ. - Харків. - 2011. - 47 с.

Упорядники:	Ю.П. Мачехін Т.І. Фролова Є.П. Федоренко
Рецензент:	Г.І. Чурюмов, д. ф.-м. наук, професор каф. ФОЄТ, Вченій секретар НДЧ ХНУРЕ

ЗМІСТ

	Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	4
1	Мета та завдання випускної кваліфікаційної роботи бакалавра . . . . . . .	5
	1.1 Визначення випускної кваліфікаційної роботи бакалавра . . . . . . .	5
	1.2 Тематика і зміст завдання на ВКРБ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	6
	1.3 Переддипломна практика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	8
2	Структура і зміст випускної кваліфікаційної роботи бакалавра . . . . . . .	9
	2.1 Структура пояснювальної записки ВКРБ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	9
	2.2 Вимоги до змісту основної частини пояснювальної записки ВКРБ	11
	2.3 Вимоги до змісту графічної частини ВКРБ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	14
3	Оформлення документів випускної кваліфікаційної роботи бакалавра .	15
	3.1 Оформлення пояснювальної записки ВКРБ . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	15
	3.2 Оформлення графічної частини ВКРБ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	19
	3.3 Електронний варіант оформлення ВКРБ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	26
4	Порядок подання та захисту випускної кваліфікаційної роботи бакалавра . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	28
	4.1 Зміст відзиву керівника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	29
	4.2 Зміст рецензії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	30
	4.3 Захист випускної кваліфікаційної роботи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	30
	Перелік посилань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	35
	Додаток А. Перелік основних стандартів, якими керуються при виконанні ВКРБ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	36
	Додаток Б. Приклад оформлення реферату . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	38
	Додаток В. Приклади оформлення заголовків розділів, підрозділів, рисунків, формул та таблиць . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	39
	Додаток Г . Приклади записів у переліку посилань згідно ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	41
	Додаток Д. Форма та розміри основного напису (форма 1, ДСТУ 2.104-2006) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	44
	Додаток Е. Форма відомості випускної кваліфікаційної роботи бакалавра . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	45
	Додаток Ж. Форма переліку елементів випускної кваліфікаційної роботи бакалавра	46

ВСТУП


Державна атестація випускників освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» здійснюється Державною екзаменаційною комісією у вигляді захисту випускної кваліфікаційної роботи бакалавра. Випускна кваліфікаційна робота бакалавра призначена для об’єктивного контролю ступеню сформованості знань і умінь, якими повинен володіти бакалавр професійного напряму «Оптотехніка».

Для того, щоб випускна кваліфікаційна робота бакалавра відповідала сучасним вимогам, необхідні як інженерно-економічне обґрунтування технічних рішень, так і широке використання державних стандартів, новітньої елементної бази, комп’ютерних методів дослідження, проектування і розрахунків. Це, в свою чергу, вимагає вивчення досягнень вітчизняної та зарубіжної науки і техніки, а також використання результатів дослідницької роботи студентів за період їх навчання в університеті.

Метою випускної кваліфікаційної роботи бакалавра є систематизація, закріплення і розширення теоретичних і практичних знань за спеціальністю, розвиток навичок самостійного розв’язання типових завдань згідно з кваліфікаційною характеристикою.

Мета цих методичних вказівок – допомогти студентам уникнути низки помилок і неточностей, що часто зустрічаються в оформленні випускної кваліфікаційної роботи, а також раціонально спланувати роботу над проектом.

При розробці методичних вказівок використані чинні положення та інструкції 1-3, стандарти [4, 5], а також методичні вказівки з дипломного проектування в університеті 6.

1 МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ВИПУСКНОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ

РОБОТИ БАКАЛАВРА


1.1 Визначення випускної кваліфікаційної роботи бакалавра


Згідно з освітньо-професійною програмою підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” за напрямом “Оптотехніка” щодо тематики, змісту і оформлення випускних кваліфікаційних робіт випускників вищих навчальних закладів (ВНЗ) України випускна кваліфікаційна (атестаційна) робота – це розроблений студентом відповідно до вимог стандартів вищої освіти комплект документації, який включає текстову, графічну та необхідну ілюстративну частину.

За освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр” випускна робота визначається у вигляді випускної кваліфікаційної роботи бакалавра (ВКРБ). Вона призначена для об’єктивного контролю ступеня сформованості знань і умінь, якими повинен володіти бакалавр професійного напряму “Оптотехніка”. Зміст та обсяг ВКРБ має відповідати технічному завданню на випускну кваліфікаційну роботу, вимогам ОКХ і ОПП (освітньо-кваліфікаційної характеристики і освітньо-професійної програми) та методичним рекомендаціям випускової кафедри. ВКРБ виконується за встановлений термін часу згідно з навчальним планом і вчасно подається Державній екзаменаційній комісії. Державна атестація випускників освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” здійснюється Державною екзаменаційною комісією (ДЕК) у вигляді публічного захисту ВКРБ.

Випускна робота бакалавра може бути розробкою інженерного або проектно-конструкторського профілю.

ВКРБ інженерного профілю визначається як робота, в якій розв'язується актуальна технічна, виробнича, методична або навчально-методична задача і передбачає розрахунок параметрів процесів, об'єктів та систем у галузі оптоелектроніки. Вона повинна містити розрахункову складову, експериментальні дослідження або математичне моделювання процесів, об'єктів та систем, які підтверджують результати розрахунків.

ВКРБ проектно-конструкторського профілю визначається як розробка об'єкту проектування (фрагмента оптичної системи, оптоелектронного або лазерного пристрою, складного вузла оптоелектронної апаратури) і передбачає розробку схеми об'єкту проектування та розрахунки оптичних складових (наприклад, резонатор лазера, вузол модуляції та ін.), розробку конструкції оптоелектронного засобу та документації з його експлуатації.


1.2 Тематика і зміст завдання на ВКРБ


Основним нормативним документом, згідно з яким формулюються теми ВКБР, є галузевий стандарт вищої освіти (ГСВО). Він визначає виробничі функції, типові задачі діяльності та відповідні уміння бакалавра професійного напряму 6.050901 «Оптотехніка».

Згідно з ГСВО, узагальненим об’єктом діяльності є: розрахунок, проектування, розробка та дослідження (з використанням вимірювальний техніки) оптоелектронних та лазерних засобів, їх виробництво та технічне обслуговування.

Відповідно до ГСВО, зміст умінь бакалавра напряму 6.050901 «Оптотехніка» стосується проектування, виробництва та експлуатації оптоелектронного засобу (ОЕЗ), який є складовою частиною виробу. Отже, тема ВКРБ проектно-конструкторського профілю, як правило, має передбачати розроблення ОЕЗ певного функціонального призначення.

Тема ВКРБ дослідницького профілю має відповідати ГСВО у частині «Види діяльності (за ДК 009-96), до яких має залучатись бакалавр професійного напряму 6.050901 «Оптотехніка», а саме – дослідження та розроблення в галузях природничих та технічних наук.

За характером виконання ВКРБ розрізняють, як:

• індивідуальні;
  
• комплексні.
  

Індивідуальна ВКРБ є найпоширенішим видом і передбачає самостійну роботу студента над темою під керівництвом викладача. Комплексна ВКРБ виконується, коли тема за обсягом та (або) змістом потребує залучення групи студентів однієї або кількох спеціальностей. У всіх випадках вони повинні мати логічно завершені та не дубльовані за змістом частини, які виконуються за індивідуальним завданням кожним студентом, та спільну частину, що зв'язує окремі частини з єдиною темою ВКРБ і визначає його комплексність.

Теми ВКРБ формулюються перед початком переддипломної практики. Теми пропонує випускова кафедра з урахуванням їх актуальності, особливостей спеціалізації, наукових досліджень та професійних інтересів викладачів, замовлень і рекомендацій зовнішніх організацій тощо.

Окремі теми ВКРБ можуть бути запропоновані самими студентами, коли вони пов'язані з їх науково-дослідною роботою або їх професійною діяльністю (для заочної форми навчання).

Тема ВКРБ коротко, чітко і конкретно відображає мету та основний зміст роботи і має бути однаковою в наказі ректора, завданні на ВКРБ, титульному аркуші пояснювальної записки, в додатках до ВКРБ та в документах ДЕК.

Тема комплексної ВКРБ складається з назви загальної частини і, через крапку, з назви конкретної частини, яку індивідуально розробляє кожний студент.

Завдання на ВКБР має містити такі дані:

• експлуатаційні характеристики ОЕЗ;
  
• призначення та умови роботи;
  
• оптичні, електричні та інші параметри вхідних та вихідних сигналів необхідних для розрахунків;
  
• спосіб відображення вихідної інформації (якщо необхідно);
  
• показники точності та метрологічні характеристики (якщо необхідно);
  
• перелік функціональних вузлів, що підлягають конструкторському розробленню;
  
• перелік графічного матеріалу із зазначенням формату аркушів;
  
• дані, що необхідні для техніко-економічних розрахунків;
  
• дані, необхідні для розроблення питань охорони праці та екологічної безпеки.
  

У завданні також вказують, у якому вигляді графічні матеріали та пояснювальна записка подаються до захисту (електронний чи рукописний варіанти).

Кількість вихідних даних і їх формулювання повинні виключати неоднозначне тлумачення поставленого завдання.

Студент підписує завдання, підтверджуючи цим, що воно зрозуміле та прийняте до виконання.

Керівник ВКРБ формулює завдання, видає студенту і контролює його виконання.

За всі прийняті у ВКРБ рішення, правильність розрахунків і висновків, за якість оформлення графічної частини та пояснювальної записки несе відповідальність особисто студент – автор ВКРБ.


1.3 Переддипломна практика


Завдання на переддипломну практику формулюється кожному студенту окремо, затверджується ректором і записується в “Щоденник практиканта”. За час проходження переддипломної практики студенти повинні підібрати необхідний матеріал для випускної кваліфікаційної роботи, вивчити теоретичну базу, яка необхідна для успішного виконання завдання на проектування, провести аналіз стану питання, оцінити задачі, які необхідно вирішувати в процесі проектування та можливі шляхи їх розв’язування.

За результатами переддипломної практики студент складає звіт, який повинен вміщувати:

• обґрунтування актуальності виконуваної роботи з відповідними посиланнями на літературні джерела та документи;
  
• огляд літератури та аналіз стану питання, в якому розглянуто аналогічні задачі і показано, якими технічними рішеннями можна скористатися для виконання завдання;
  
• спрощена структурна (функціональна) та електрична схеми оптоелектронного засобу, що розробляється.
  

За результатами переддипломної практики тема ВКРБ уточнюється, і затверджується наказом ректора.

Студенти, які не одержали вчасно позитивної оцінки за переддипломну практику до виконання ВКРБ не допускаються.


2 СТРУКТУРА І ЗМІСТ ВИПУСКНОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ БАКАЛАВРА


Випускна кваліфікаційна робота бакалавра складається з пояснювальної записки та обов'язкового графічного матеріалу (схем, креслеників та плакатів, які містять діаграми, графіки, таблиці, рисунки тощо). При захисті ВКРБ можна використовувати додатково демонстраційний матеріал в графічному (на папері, плівках), електронному (відеоматеріали, мультимедіа, презентації тощо) або натурному вигляді (діючі програмні засоби, моделі, макети, зразки виробів тощо).

У додатках до пояснювальної записки ВКРБ можуть розміщуватися текстові матеріали конструкторської документації (формуляри, відомості, інструкції і т.п.), тексти програмного забезпечення, графічні матеріали, які оформляються згідно з вимогами стандартів єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД).


2.1 Структура пояснювальної записки ВКРБ


Пояснювальна записка має в стислій і чіткій формі розкривати результати теоретичної і практичної роботи студента над ВКРБ. Для ВКРБ проектно-конструкторського профілю рекомендована структура пояснювальної записки та орієнтовний обсяг її розділів наведені у табл. 2.1.


Таблиця 2.1 – Структура пояснювальної записки ВКРБ проектно-конструкторського профілю

Найменування структурних елементів і зміст розділів	Обсяг (сторінок)
Титульний аркуш	1
Завдання на ВКРБ	1
Реферат (українською та російською мовами)	2
Зміст	1
Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів	1
Вступ	1
1. Аналітичний огляд літературних джерел по темі ВКРБ та аналіз питання, що досліджується	7 – 9
2. Вибір і обґрунтування структурної, оптичної та електричної схеми ОЕЗ	3 – 4

Продовження табл. 2.1

3. Розроблення та розрахунки оптичних схем ОЕЗ (елементів системи)
3.1. Розроблення оптичної принципової схеми ОЕЗ	4 – 5
3.2. Розрахунки параметрів оптичної схеми ОЕЗ	5 – 6
3.3. Розрахунки електронної структурної схеми ОЕЗ	5 – 6
4. Макетування і регулювання пристрою або окремих його частин, експериментальні дослідження та їх результати	3 – 4
5. Обґрунтування і розроблення конструкції, технології виготовлення оптоелектронного засобу	4 – 5
6. Розроблення питань охорони праці та екологічної безпеки	3 – 4
7. Економічні розрахунки	3 – 4
Висновки	1
Рекомендації (якщо необхідно)	…
Перелік посилань	…
Додатки	…
Всього (основна частина)	45 – 55

Загальний обсяг пояснювальної записки – 45 ... 55 сторінок друкованого тексту формату А4 (без додатків), обов'язковий графічний матеріал – не менше 3 аркушів креслеників формату А1 (не враховуючи плакатів).

Якщо під час виконання випускної кваліфікаційної роботи виконано великий обсяг експериментальних робіт, пов’язаних з виготовленням, регулюванням та дослідженням макету, то при цьому збільшується обсяг четвертого розділу пояснювальної записки за рахунок скорочення другого і третього розділів, але не більше, ніж на 25 % кожного з них.

Структура пояснювальної записки випускної кваліфікаційної роботи бакалавра інженерного профілю показана у таблиці 2.2.


Таблиця 2.2 – Структура пояснювальної записки ВКРБ інженерного профілю

Найменування структурних елементів і зміст розділів	Обсяг (сторінок)
Титульний аркуш	1
Завдання на ВКРБ	1
Реферат (українською та російською мовами)	2
Зміст	1

Продовження табл. 2.1

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідністю)	1
Вступ	1
1. Аналітичний огляд літературних джерел та аналіз питання, що досліджується	12 – 15
2. Опис фізичної і математичної моделі ОЕЗ	5 – 7
3. Розрахунок параметрів або моделювання процесу ОЕЗ	9 – 10
4. Розроблення установки та проведення експериментальних досліджень	5 – 6
5. Аналіз одержаних результатів і рекомендації щодо їх застосування (впровадження)	1 – 2
6. Розроблення питань охорони праці та екології	3 – 4
7. Економічні розрахунки і обґрунтування	3 – 4
Висновки та пропозиції	1
Рекомендації (якщо необхідно)	…
Перелік посилань	…
Додатки	…
Всього (основна частина)	45 – 55

2.2 Вимоги до змісту основної частини пояснювальної записки ВКРБ


У вступі, який починають з окремої сторінки, слід чітко визначити:

• актуальність теми ВКРБ;
  
• оцінку сучасного стану проблеми;
  
• предмет та об’єкт проектування або дослідження;
  
• мета ВКРБ та задачі, які необхідно вирішувати в процесі проектування або дослідження.
  

До вступу не включають будь-які результати роботи або очікуваний економічний ефект.

Текст основної частини, в якій викладається суть проектування чи розроблення, поділяється на розділи відповідно до завдання.

Розділ 1 повинен містити огляд опублікованих відомостей про ОЕЗ, що розв’язують аналогічні задачі, а також дані про відомі методи і рішення, які можуть бути використані при розробці. Їх порівняльний аналіз з точки зору застосування у ВКРБ. Завершується розділ аналізом завдання на проектування, чинних нормативних документів та стандартів і формулювання розгорнутого технічного завдання відповідно до теми ВКРБ. В розділі дається опис фізичних принципів роботи пристрою, що розробляється, наприклад, активне середовище використовуваного лазеру - опис структури рівнів, обраний спектральний діапазон випромінювання, принципи використовуваного нагнітання активного середовища. Які технічні параметри приведені в завданні, а які повинні бути розраховані і яким чином. Наприклад, резонатор обраного типу лазера, його конфігурація і структура модового складу власних хвиль.

Розділ 2 містить опис фізичної і математичної моделі ОЕЗ для рішення конкретної інженерної задачі, або вибір і обґрунтування структурної схеми для розроблення ОЕЗ для рішення проектно-конструкторської задачі . На основі розгорнутого завдання складається та обґрунтовується оптична структурна схема ОЕЗ. Розрахунковий алгоритм задачі, метод рішення, що використовується, оцінка його похибки.

У комплексних ВКРБ структурна схема має розкривати взаємний зв’язок ОЕЗ, що розробляється, з іншими частинами виробу.

Розділ 3 складається з декількох підрозділів. Для проектно-конструкторського профілю у розділах повинно бути:

• структура приладу;
  
• опис порядку роботи та його окремих вузлів;
  
• конструкція пристрою;
  
• загальний кресленик ОЕЗ, креслення окремих вузлів;
  
• технологія виготовлення.
  

Представлення всіх результатів розрахунків і вимірювань виробляється із зазначенням розмірності тільки в системі СІ.

Для інженерного профілю у розділі повинно бути:

• принципова схема ОЕЗ;
  
• розрахунки основних параметрів;
  
• теоретичні дослідження;
  
• похибки розрахунків та вимірювань.
  

По перше розділ містить розрахунки параметрів оптичних елементів, що складають структурну схему ОЕЗ. Тут доцільно навести умови використання елементів, які забезпечують формування необхідних оптичних пучків, формування активних середовищ і таке інше.

Результати розрахунків, виконаних у цьому підрозділі, повинні, по суті, повністю характеризувати всі параметри ОЕЗ, що розробляється.

Третій підрозділ також містить розрахунки механічних складових пристрою. В цьому підрозділі обґрунтовується вибір елементної бази з урахуванням умов експлуатації ОЕЗ.

Якщо використовуються активні лазерні середовища, то розрахункова частина містить такі питання:

1. узгодження лазерів за вхідними і вихідними параметрами;
   
2. розрахунки параметрів резонаторів;
   
3. розрахунки схеми передавання випромінювання;
   
4. розрахунки приймального пристрою;
   
5. розрахунки оптичної потужності.
   

Якщо частина структурної схеми містить електронні пристрої, то виконується повний розрахунок цих пристроїв.

Ілюстрації з фрагментами оптичних схем повинні містити такі позиційні позначення, які відповідають повній принциповій схемі ОЕЗ.

Розділ 4 має висвітлювати такі питання: план і методика експерименту; структурна схема експериментальної установки разом з вимірювальними приладами; результати вимірювань та їх аналіз; оцінка точності вимірювань.

Розділ 5, в якому розглядаються питання конструкції і технології виготовлення ОЕЗ, містить обґрунтування конструкторських рішень з урахуванням вимог стандартів (додаток А).

Розділ 6 має стосуватись розробленого оптоелектронного засобу. Тут, згідно з ГСВО, розглядається питання безпеки зберігання, введення в експлуатацію, технічного обслуговування, ремонту, виведення з експлуатації та утилізації розробленого модуля, блоку та інше.

Результатом розгляду цих питань має бути відповідна інструкція, яка є складовою частиною документації ВКРБ.

Розділ 7 містить економічне обґрунтування проекту або оцінку доцільності та ефективності досліджень за темою роботи.

Висновки повинні містити у стислій формі результати проектування і відповідати меті, що сформульована у вступі.

Додатки: відомість ВКРБ; специфікації; методики (за необхідності); результати патентного дослідження (за необхідністю); виведення розрахункових формул; фотографії, карти, таблиці, проміжні математичні докази та розрахунки; ілюстрації, опис комп’ютерних програм, опис нової апаратури та приладів, які використовувались під час проведення експериментів, протоколи випробувань, акти про впровадження у виробництво та копії патентів, отриманих дипломником; інші матеріали, які допомагають більш повно і докладно розкрити задум та шляхи реалізації ВКРБ тощо.


2.3 Вимоги до змісту графічної частини ВКРБ


Склад графічного матеріалу залежить від профілю роботи та завдання на ВКРБ і визначається керівником роботи. Графічна частина ВКРБ проектно-конструкторського профілю складається з таких документів формату А1:

• схема оптична і структурна (або функціональна) пристрою або системи (1 аркуш);
  

• схема електрична принципова (1 аркуш);
  

• кресленик загального вигляду, збіркових одиниць (згідно із завданням на ВКРБ) (1 аркуш);
  
• найважливіші співвідношення, графіки, що характеризують роботу пристрою (1-2 аркуша плакатів).
  

Графічна частина ВКРБ інженерного профілю, як правило, складається з таких документів формату А1:

• основні співвідношення, що пояснюють задачу та її розв’язок (1 аркуш);
  
• структурні схеми алгоритмів розв’язання задачі на ПК (1-2 аркуша);
  
• схема оптична пристрою або системи (1 аркуш);
  
• схема принципова установки для експериментальних досліджень (1 аркуш);
  
• основні результати теоретичних досліджень у вигляді формул, таблиць, графіків (1 аркуш);
  
• результати експериментальних досліджень у вигляді таблиць та графіків, що відображують позитивний ефект роботи (1 аркуш).
  

3 ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ ВИПУСКНОЇ

КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ БАКАЛАВРА


3.1 Оформлення пояснювальної записки ВКРБ


Пояснювальна записка ВКРБ оформляється відповідно до ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти в сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення [4]. Випускна кваліфікаційна робота бакалавра має бути написана державною мовою. Дозволяється виконувати ВКРБ іноземною мовою (російською, англійською, німецькою або французькою), якщо це узгоджено з кафедрою, деканатом і тема ВКРБ затверджена наказом ректора як робота, що виконується відповідною мовою.

Текстова частина дється на одній стороні аркушів білого паперу формату А4 (297210 мм). Текст виконується у текстовому редакторі (наприклад, МS Word) з використанням шрифту Times New Roman Cyr розміром 14 пт, міжрядковий інтервал – 1,2; міжсимвольний інтервал – ”звичайний”. Вирівнюється текст за шириною. Фрагменти тексту, що надруковані латинськими літерами, мають бути виділені курсивом. Друк має бути чітким, чорного кольору середньої жирності. По краях аркуша залишають неокреслені поля: ліве, верхнє та нижнє – 20 мм, праве – не менше 10 мм.

Якщо текст пояснювальної записки ВКРБ рукописний, то він виконується чорними чорнилами або пастою, висота літер не менше за 2,5 мм з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці.

Всі аркуші (сторінки) пояснювальної записки нумерують. Номери сторінок проставляють арабськими цифрами без крапки у правому верхньому куті. На титульному аркуші і рефераті номери сторінок не ставлять. Якщо в тексті є рисунки і таблиці, виконані на окремих аркушах, то їх необхідно включити в загальну нумерацію аркушів. Перелік посилань і додатки також включають у загальну нумерацію сторінок.

Розділи і підрозділи мають заголовки, які точно визначають їхній зміст у даному проекті. Виносити заголовки на окремі сторінки, підкреслювати і робити перенесення слів у заголовках не допускається. Крапка наприкінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складається з декількох частин, то вони розділяються крапками. Кожну структурну частину пояснювальної записки ВКРБ треба починати з нової сторінки. Структурні частини ВКРБ ( “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ”, “РЕФЕРАТ”, “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, “ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ” тощо) не нумерують, а їх назви правлять за заголовки і друкують великими літерами симетрично до тексту (по центру) жирним шрифтом. Заголовки розділів нумерують арабськими цифрами і друкують великими літерами по центру жирним шрифтом.

Підрозділи, пункти і підпункти нумеруються арабськими цифрами. Дроблення тексту на велику кількість пунктів і підпунктів не рекомендується. Написання назви підрозділів слід починати з абзацного відступу і писати малими літерами крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки після номера та в кінці. Відстань між заголовком розділу чи підрозділу і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше, ніж рядок тексту. Не допускається розміщувати назву розділу чи підрозділу в нижній частині сторінки, якщо після неї є менше двох рядків тексту. Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту і дорівнювати п’яти знакам.

Текст пояснювальної записки необхідно викладати в безособовій формі (“можна знайти”, “обчислюється”) чи у формі множини (“знаходимо”, “знайдемо”, “обчислимо”, “одержимо”).

Скорочені слова типу min, max, const допускається вживати тільки в математичних виразах. Скорочені позначення розмірності допускаються тільки після чисел (у цифровому написанні). У тексті назва одиниць виміру пишеться повністю.

Абстрактні (не іменовані) числа до дев'яти в тексті пишуться словами, понад дев'ять – цифрами, наприклад: “чотири фотоелемента”, “12 елементів”, “дві схеми”. Числа, що показують значення параметра, пишуться числами, наприклад: 2,5 мА; 2,4 ГГц; 0,125 Вт; 1 кГц тощо.

Усі запозичені дані з літературних джерел або документів обов'язково супроводжуються посиланням на це джерело. У тексті вказується порядковий номер джерела в переліку посилань, взятий у квадратні дужки, наприклад: “У роботі [9] наведено дані... ”, “Врахуємо, що [15], тоді... ”. Посилання на окремі підрозділи, пункти й ілюстрації цитованих джерел не допускаються. У заголовках і найменуваннях ілюстрацій посилання не робляться.

Перелік посилань наводять в кінці тексту основної частини, починаючи з нової сторінки. Бібліографічні описи в переліку подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті.

При нумерації формул в одному рядку з формулою (у правому кінці рядка) вказують її номер у круглих дужках. Номер формули складається з номера розділу пояснювальної записки і порядкового номер формули в цьому розділі, які розділені між собою крапкою.

Фрагменти оптичних або електричних схем, креслень, графіки залежностей, схеми алгоритмів, програм та ін. у тексті пояснювальної записки оформлюються як рисунки. Під рисунком відповідно до ДСТУ 3008-95 указується його номер. Рисунки нумеруються послідовно в межах розділів пояснювальної записки. Номер ілюстрації складається з номера даного розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою. Наприклад, “Рисунок 2.5  Схема оптиметра”.

Набір математичних формул та рівнянь виконують за допомогою редакторів формул МS Еquation 3.0 або Math Type. Змінні, набрані не в редакторі формул, слід виділяти курсивом. Дрібну частину числа відокремлювати комою.

Приклади написання заголовків розділів та підрозділів, формул та таблиць наведено в додатку Г.

Цифровий матеріал подається у вигляді таблиць, які розміщуються після тексту, в якому згадуються вперше, або на наступній сторінці. Таблиці оформлюються шрифтом розміру – 12. Горизонтальні та вертикальні лінії, які розділяють рядки таблиці, а також обмежувальні лінії зліва, справа та знизу, можна не проводити (крім головки таблиці), якщо їх відсутність не утруднює користування нею. Таблиці обов’язково нумерують та дають назву (наприклад: “Таблиця 2.3 – Середні значення ефективних площин цілей”). Номер та назва розміщуються зверху над таблицею. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) – пишуть слова ”Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: ”Продовження табл. 1.2”.

Якщо під час виконання ВКРБ було розроблено комп’ютерну програму, то необхідно навести блок-схему алгоритму, фрагмент тексту програми, надрукований на принтері, тестовий розрахунок, вказати мову програмування, методику користування програмою та вимоги до комп’ютера на якому вона може бути реалізована. Для друку текстів програм використовується шрифт Соиrier New. Аркуші з текстом програми розміщують в одному з додатків.

Повністю підготовлену пояснювальну записку ВКРБ необхідно зшити у твердій палітурці будь-яким способом. Головні вимоги – естетичність та неможливість оперативної заміни аркушів.

Першою сторінкою пояснювальної записки є титульний аркуш, другий аркуш – завдання (виконуються державною мовою). Титульний аркуш та завдання оформлюються на бланках, які видає кафедра.

На титульному аркуші пояснювальної записки має бути умовне позначення документа відповідно до вимог ЄСКД про позначення виробів та конструкторських документів “ГОСТ 2.201-80 ЕСКД. Обозначение изделий и конструкторских документов”.

Позначення конструкторських документів має складатися з позначення виробу та коду документа, як схематично вказано на рис. 3.1:

ХХХХ.ХХХХХХ.ХХХ ХХХХ Код організації-розробника Код класифікаційної характеристики Реєстраційний порядковий номер Код документа

Рисунок 3.1 – Умовне позначення документа

Для ХНУРЕ встановлено код організації-розробника – ГЮІК. Код кваліфікаційної характеристики беруть згідно з класифікатором ЄСКД.

.Х Х Х Х Х Х. Клас Підклас Група Підгрупа Вид

Рисунок 3.2 – Структура коду кваліфікаційної характеристики

Примітка. В разі відсутності класифікатора ЕСКД дозволяється код класифікаційної характеристики зображати символами – Х.

Номенклатура конструкторських документів, яка використовується в дипломному проектуванні, має коди документів відповідно до стандартів (ГОСТ 2.102-68. ЕСКД. Виды и комплектность конструкторских документов; ГОСТ 2.701-84. ЕСКД. Схемы. Виды и типы. Общие требования к выполнению). Деякі коди документів наведені в табл. 3.1.


Таблиця 3.1 – Коди конструкторських документів

№	Документ	Код	ГОСТ 2.102-68; ГОСТ 2.701-2008
	Схема оптична структурна	Л1	Л1
	Схема оптична принципіальна	Л3	Л3
	Схема електрична структурна	Е1	Э1
	Схема електрична функціональна	Е2	Э2
	Схема електрична принципова	Е3	Э3
	Схема електрична розміщення	Е7	Э7
	Пояснювальна записка	ПЗ	ПЗ
	Відомість дипломного проекту	Д…	Д…
	Кресленик загального вигляду	ВО	ВО
	Складальний кресленик	СБ	СБ

Наприклад, загальне позначення пояснювальної записки може бути таким: ГЮІК.ХХХХХХ.013 ПЗ, де символами Х позначено код за класифікаційною характеристикою згідно з темою випускної кваліфікаційної роботи бакалавра.


3.2 Оформлення графічної частини ВКРБ


Усі конструкторські документи ВКРБ оформляються відповідно до стандартів ЄСКД. Перелік основних стандартів, якими необхідно керуватися при виконанні ВКРБ, наведений у додатку А.

Кресленики ВКРБ мають відповідати вимогам до креслярської документації (ЕСКД. ГОСТ 2.109-73. Основные требования к чертежам).

Кресленики, схеми і документи, призначені для публічного захисту проекту, виконуються графічними засобами із застосуванням комп’ютерної техніки або виконуються олівцем на аркушах ватману формату А1 (незалежно від формату А1, А2, АЗ, А4 кожного окремого документа).

Масштаб і формат визначаються розробником із умов зручності читання кресленика і оптимального використання усього поля кресленика.

Масштаб вибирається з ряду у 2; 2,5; 4; 5; 10 та ін. при збільшенні або зменшенні.

Зображення на креслениках виконуються за методом прямокутних проекцій. Головний вигляд складальної одиниці має бути найбільш інформативним. Застосування повних і масштабних розрізів, винесених перетинів, умовних позначок і спрощень, знаків і написів, установлених стандартами, дозволяє зменшити кількість виглядів і спростити кресленики.

Кожний кресленик має відповідати “ДСТУ 2.104-2006 Єдина система конструкторської документації. Основні написи”. В основному написі найменування виробу вказується в називному відмінку однини; першим ставиться іменник, наприклад, “Далекомір лазерний”.

3.2.1 Складальні кресленики. До складальних креслеників належать такі, які складаються не з однієї, а з декількох складових частин (деталей, елементів, складальних одиниць), показаних у зібраному вигляді, тобто креслення загальних виглядів і складальні кресленики.

3.2.2 Кресленик загального вигляду (“Чертеж общего вида”, ВО)  це документ, який визначає конструкцію ОЕЗ (вузла, модуля), взаємодію його основних частин. Інформація, що міститься на кресленику загального вигляду разом з іншими документами ВКРБ, є основою для розробки креслеників складових частин ОЕЗ.

3.2.3 Складальний кресленик (“Сборочный чертеж”, СБ)  це документ, який містить зображення розробленого ОЕЗ та інші дані, необхідні для його складання (виготовлення) і контролю.

При виконанні складальних креслеників діє більшість правил, встановлених для креслеників деталей: так, саме в проекційному зв'язку розташовуються зображення, для виявлення форми пристрою застосовуються перетини і розрізи.

Складальний кресленик містить:

• зображення складальної одиниці, тобто ОЕЗ, що дає уявлення про розміщення і взаємний зв'язок її складових частин, які з'єднуються між собою згідно з креслениками;
  
• установчі і з’єднувальні розміри, які мають забезпечити установку виробу й закріплення його на місці роботи. Наприклад, для дифракційної ґратки в бортових приладах  це розмір оправи. До з’єднувальних розмірів слід віднести розмір пружинного кільця, за допомогою якого ґратка кріпиться до оправи;
  
• габаритні розміри, що визначають довжину, ширину і висоту виробу. Якщо якийсь з цих розмірів виробу має змінне значення, то на кресленику встановлюють два крайніх значення даного розміру (наприклад, два розміри телескопу у висунутому та складеному положеннях);
  
• указівки про характер і спосіб з'єднання деталей, у тому числі нероз'ємних з'єднань (паяних, зварених, клепаних тощо);
  
• номери позицій складових частин, які входять до складу складальної одиниці. Ці номери розташовані на полицях виносних ліній.
  

Габаритні розміри визначають за граничними обрисами виробу. Установчі розміри визначають дані для монтажу і кріплення виробу, а з’єднувальні  для з'єднання з сусідніми деталями чи вузлами (наприклад, зовнішні розміри пружинного кільця необхідні для з’єднання його з оправою, а внутрішні розміри – для кріплення дифракційної ґратки). Габаритні, установчі та з’єднувальні розміри мають бути перенесені на складальний кресленик з креслеників відповідних деталей і складальних одиниць.

Установчі, з’єднувальні і габаритні розміри вважаються для складального кресленика довідковими, тому що не підлягають виконанню за даним креслеником. Тому в нижній частині кресленика робиться напис: "Розміри для довідок".

Зображення виробу на кресленику виконують основними суцільними лініями, контури деталей, які переміщуються, у крайніх положеннях  тонкими штрих-пунктирними.

Оптичні схеми, деталі і вузли треба відображати на кресленику по ходу проміння, який йде зліва направо (ЕСКД. ГОСТ 2.412-81. Правила выполнения чертежей и схем оптических изделий).

У кожній складовій частині виробу на її складальному кресленику наносять номери позицій за специфікацією, розміщують їх на полицях ліній-винесень. Полиці і лінії-винесення проводять суцільними тонкими лініями. Один кінець лінії-винесення з'єднується з полицею, а інший має заходити на зображення деталі і закінчуватись крапкою.

Крім зображення збиральної одиниці, складальний кресленик має текстову частину (технічні вимоги), яка розташовується над основним написом.

Складові частини на складальному кресленику допускається зображати спрощено: замість повних зображень типових покупних виробів  тільки зовнішні обриси.

3.2.4 Складальні кресленики оптичних елементів мають такі особливості:

• Необхідно вказувати тільки ті розміри, покриття, котрі повинні бути виконані в процесі або після збирання;
  
• Склеюванні поверхні на кресленику складальної одиниці виділяють лінією подвоєної товщини і зазначають стрілкою з буквою К в її розриві.
  
• Таблиця параметрів повинна складатись з двох частин (вимоги до виготовлення, оптичні характеристики).
  
• Номера позицій елементам оптичної схеми слід надавати по ходу проміння. При розгалуженні схеми в кількох напрямках номера позицій треба зазначати по одному із напрямків до кінця, а потім наступні номера позицій по другому напрямку і т.д.
  
• Якщо в схему виробу входить елемент, який має самостійну принципову схему, то його слід зобразити спрощено, обвести тонкою штрихпунктирною лінією і вказати розміри, які визначають його положення.
  
• Елементам, що повторюються необхідно надавати один і той же номер позиції, після якого в дужках допускається ставити порядковий номер.
  
• Допускається надавати номера позицій джерелам випромінювання і приймачам променевої енергії.
  
• Дані про елементи повинні бути вказані в специфікації.
  
• Якщо виріб має оптичні змінні частини, то на оптичній схемі слід зобразити одну із них винести її позицію, а в графі «Примітки» специфікації записати, що вони змінні, і вказати розміри, які визначають їх положення в схемі.
  

Назва кресленика, як правило, відповідає виконуваній функції виробу, наприклад, “Далекомір лазерний”, в іншому випадку йому присвоюють назву “Схема …”.

Назва складальної одиниці вказується в основному написі. Складальний кресленик містить специфікацію, яку виконують на одному чи декількох аркушах формату А4 і розміщують в додатку до пояснювальної записки.

3.2.5 Кресленики деталей. На кожну деталь виконуються окремі кресленик, що містять всі дані для виготовлення і контролю даної деталі.

При виконанні креслень деталей слід керуватися правилами, установленими такими основними стандартами:

• ГОСТ 2.109-73 Основные требования к чертежам;
  
• ГОСТ 2.412-81. Правила выполнения чертежей и схем оптических изделий
  
• ГОСТ 2.307-68 Нанесение размеров и предельных отклонений;
  
• ГОСТ 2.309-73 Обозначения шероховатости поверхностей;
  
• ГОСТ 2.316-68 Правила нанесения на чертежах надписей, технических требований и таблиц.
  

Для оптичної деталі в правій верхній частині слід помістити таблицю параметрів, яка складається з трьох частин: вимоги до матеріалу, вимоги до виготовлення, розрахункові дані.

Фаску оптичних деталей слід відображати, як показано на рис. 3.3, а. Захисні (запобіжні) фаски допускається графічно не відображати. Розміри такої фаски треба зазначити на полиці лінії-винесення (рис. 3.3, б) або в технічних вимогах написом , де - ширина фаски, - кут її нахилу. Якщо кут нахилу фаски для захисту від відколювання не нормується, то на креслениках або в технічних вимогах зазначається тільки ширина фаски (рис. 3.3, в).




а) б) в)


Рисунок 3.3 – Зображення фасок на креслениках оптичних деталей


Усі деталі, що обертаються або переміщуються уздовж або перпендикулярно оптичної осі системи, слід показувати в основному робочому положенні. При необхідності штрихпунктиром можуть бути показані і інші положення деталей, наприклад, крайні. Слід також вказувати:

• апертурні діафрагми и положення зіниць (схематично);
  
• положення фокальних площин, площин зображення або предмета, положення польової діафрагми;
  
• джерела світла (схематично);
  
• приймачі променевої енергії (схематично або умовними графічними позначеннями), наприклад, фотоелементи, фотопомножувачі.
  

3.2.6 Кресленик друкованої плати виконується відповідно до вимог стандарту “ГОСТ 2.417-91 Правила выполнения чертежей печатных плат” з урахуванням обраної технології виготовлення друкованої плати і загальної конструкції пристрою.

Основні розміри плати мають відповідати “ ГОСТ 10317-79 Платы печатные. Основные размеры”. Розмірні лінії рекомендується наносити поза контуром зображення. Значення розмірів і граничні відхилення необхідно наносити над розмірною лінією якомога ближче до середини. Допускається переривати осьові і центрові лінії.

Позначення матеріалу в графі основного напису проставляється тільки на креслениках деталей. Воно має відповідати стандарту на матеріал, наприклад: “Ст.45 ГОСТ 1050-74”; “Д18 ДСТ 4784-74”. Якщо деталь виготовляється зі стандартного профілю, то має бути і стандарт на сортамент.

Умовні позначення елементів в електричних схемах установлені стандартами і включають позначення загального застосування (“ГОСТ 2.721-74 ЕСКД. Обозначения условные графические. Обозначения общего применения”). А також спеціальні позначення елементів. Наприклад: елементів цифрової техніки, ліній надвисокої частоти і їхніх елементів (ГОСТ 2.743-82); елементів аналогової техніки (ГОСТ 2.759-82, ГОСТ 2.734-68); антен (ГОСТ 2.735-68) та ін.

В усіх конструкторських документах, виконаних на окремих форматах (А1, А2, АЗ, А4), повинні бути основні написи, що мають відповідати “ДСТУ 2.104-2006 Єдина система конструкторської документації. Основні написи”. Стандарт установлює форми, розміри і порядок заповнення, де вказуються назва виробу, розроблювач, масштаб, матеріал тощо. Найменування виробу, а також документа, якщо йому присвоєний шифр (тип схеми, тип кресленика та ін.), вказуються в основному написі в називному відмінку однини з непрямим порядком слів, наприклад: “Блок вимірювальний. Схема електрична структурна”.

Позначення документа вказується в основному написі і має відповідати “ ГОСТ2.201-80 Обозначение изделий и конструкторских документов”. У навчальному проектуванні застосовується умовне позначення документа, що містить код ВНЗ (ГЮІК), шестизначне цифрове позначення документа за класифікатором ЄСКД, тризначний реєстраційний номер і код документа. Наприклад, ГЮІК.ХХХХХХ. 001 ПЗ, ГЮІК. ХХХХХХ.001 Е1, ГЮІК.ХХХХХХ.001 Е2.

3.2.7 Специфікація. Специфікація  це основний конструкторський документ, який визначає склад виробу. Специфікація у загальному випадку складається з розділів, які розташовують у такій послідовності: документація, комплекси, складальні одиниці, деталі, стандартні вироби, матеріали, комплекти. Наявність тих чи інших розділів визначається складом специфікованого виробу.

При виконанні ВКРБ заповнюють такі розділи: документація, складальні одиниці, деталі, стандартні вироби, інші вироби, матеріали. Найменування кожного розділу вказується у вигляді заголовка в графі “Найменування”.

У розділ “Документація” вносять документи, що складають основний комплект конструкторських документів виробу.

У розділ “Складальні одиниці” і “Деталі” вносять складальні одиниці і деталі, що безпосередньо входять до складу виробу, на який складається специфікація.

У розділ “Стандартні вироби” записують конструкторські одиниці, застосовані за державними і галузевими стандартами. У межах кожної категорії стандартів запис роблять за однорідними групами, у межах кожної групи  за абетковим порядком найменувань виробів, у межах кожного найменування  у порядку зростання позначень стандартів, а в межах кожного позначення стандартів  у порядку зростання основних параметрів чи розмірів виробу.

У розділ “Матеріали” вносять усі матеріали, що безпосередньо входять до складу виробу, на який складається специфікація. Порядок їхнього запису викладений у стандарті “ГОСТ 2.201-80 Обозначение изделий и конструкторских документов”.

У графу “ Поз.” записуються порядкові номери позицій складових частин (чи деталей складальних одиниць), що входять до складу виробу. У графу “Позначення” записують позначення креслення (ГЮІК.ХХХХХХ.ХХХ), у наступну графу “Найменування” – найменування складових частин виробу, потім кількість складових частин на один виріб.

Графа “Позначення” для стандартних виробів не заповнюється. Загалом специфікація визначає склад складальної одиниці і полегшує читання складального креслення.

3.2.8 Виконання електричних схем. Документація ВКРБ може включати електричні схеми різних типів: структурна, функціональна, принципова та ін. Шифр схем, що входять до складу конструкторської документації виробу, складається з букви "Е" і цифри, що позначає тип схеми: структурна - 1, функціональна - 2, принципова - З, з'єднань - 4, увімкнення - 5, загальна - 6, розташування - 7, інші - 8, об'єднана - 0. Наприклад: Схема електрична структурна - Е1, Схема електрична функціональна - Е2, Схема електрична принципова - ЕЗ тощо.

При виконанні сполучених схем, коли на схемах одного типу розміщують з'єднання, характерні для схеми іншого типу, наприклад, на схемі електричній принциповій показують і схему з'єднань, сполученій схемі присвоюють шифр схеми, тип якої має найменший порядковий номер (у нашому прикладі  ЕЗ). Правила виконання електричних схем викладені в ГОСТ 2.702-75.

3.2.9 Відомість випускної кваліфікаційної роботи бакалавра містить перелік документів, що входять до складу ВКРБ. У відомість вносяться найменування текстових, графічних матеріалів та інших документів. У текстових документах насамперед указується розрахунково-пояснювальна записка ВКРБ, що має умовне позначення – ГЮІК.ХХХХХХ.001 ПЗ, де ПЗ - код пояснювальної записки. Далі в переліку текстових документів може бути зазначена, наприклад, програма іспитів розробленого пристрою.

У переліку графічних документів указуються схеми електричні структурні, принципові, кресленики загального виду тощо.

Форма відомості випускної кваліфікаційної роботи з прикладами умовних позначень документів наведена в додатку Ж.


3.3 Електронний варіант оформлення ВКРБ


Електронна форма виконання ВКРБ передбачає такий склад матеріалів:

• пояснювальна записка у роздрукованому вигляді, яка оформлена згідно з ДСТУ 3008-95;
  
• друковані графічні матеріали ВКРБ (схеми, кресленики, плакати) у зменшувальному масштабі (формат А4 або А3), розміщені у додатках до пояснювальної записки;
  
• роздруковані ілюстрації (у формі презентації), які призначені для прилюдного захисту ВКРБ;
  
• електронний варіант пояснювальної записки (на дисковому носії єдиним файлом у форматі Microsoft Word з розширенням *.doc );
  
• графічні матеріали ВКРБ згідно із завданням на ВКРБ в електронному форматі (кресленики, схеми, плакати), підготовлені для друку у форматі А1 (на дисковому носії у форматі програм, якими вони були створені).
  

Всі кресленики та текстові документи мають відповідати вимогам стандартів ЄСКД. Графічна частина виконується за допомогою відповідних програмних засобів (AutoCAD,Компас та ін.).

У відомості ВКРБ всі графічні документи в графі “ Прим.” помічаються написом “ел.ф.” (електронний формат).