Geum.ru

Ю. шведа вибори та виборчі системи

Вид материалаДокументы

Содержание


Приміщення для голосування.
3.4. Утворення органів, що проводять вибори.
Центральна виборча комісія (ЦВК).
Окружна виборча комісія (ОВК).
Подобный материал:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   48

Приміщення для голосування. Відповідно до ст. 81 Закону України “Про вибори народних депутатів” голосування проводиться в спеціально відведених приміщеннях. Ці приміщення мають бути обладнані відповідним чином. У них встановлюються кабіни для таємного голосування, місця видачі виборчих бюлетенів, вхід і вихід з кабін для голосування, виборчі скриньки, які повинні знаходитись у полі зору членів дільничної виборчої комісії та спостерігачів, виборчі списки кандидатів у депутати від політичних партій (блоків), інформаційні плакати партій (блоків), інформація про порядок голосування та відповідальність за порушення законодавства про вибори. Підготовку приміщення для голосування забезпечує дільнична виборча комісія, а відповідні витрати на його обладнання здійснюється Центральною виборчою комісією (ЦВК) та окружними виборчими комісіями відповідно до затверджених ЦВК кошторисів видатків у межах коштів, передбачених на підготовку і проведення виборів у Державному бюджеті України. Самі приміщення для голосування, необхідний для їх обладнання інвентар та оргтехніку надають дільничим виборчим комісіям органи державної влади та органим місцевого самоврядування, які після проведення голосування повертаються власнику (розпоряднику). Приміщення для голосування для малої виборчої дільниці повинно мати площу, не меншу 50 кв. м, середньої – не менше 75 кв. м, великої – не менше 90 кв. м. Приміщення для голосування повинно бути обладнане достатньою кількістю кабін для таємного голосування. Для малих виборчих дільниць кількість таких кабін повинна бути не менше двох, для середніх – не менше чотирьох, для великих – не менше шести. Кожна виборча дільниця забезпечується необхідною кількістю виборчих скриньок – стаціонарних (великих) та персональних (малих). Виборчі скриньки виготовляються з прозорого матеріалу за розмірами встановленими ЦВК. Кожній виборчій скриньці присвоюється власний номер, який проставляється на цій скриньці. Мала виборча дільниця повинна мати не менше двох стаціонарних виборчих скриньок, середня – не менше трьох стаціонарних виборчих скриньок, велика – не менше чотирьох стаціонарних виборчих скриньок. Кожна виборча дільниця повинна мати не менше двох переносних виборчих скриньок.


3.4. Утворення органів, що проводять вибори. Спеціальні колегіальні органи, на які покладається безпосереднє проведення виборів називаються виборчими комісіями. Вони займаються організацією реєстрації виборців та складанням виборчих списків; реєстрацією кандидатів на виборну посаду; проведенням голосування; підрахунком голосів; визначенням та затвердженням результатів голосування. Вони також уповноважені забезпечувати дотримання та однакове застосування виборчого законодавства. У деяких країнах ці обов’язки або ж їх частину виконують органи внутрішніх справ, муніципалітети тощо, а виборчі комісії не створюються. Виборчі комісії в різних країнах розрізняються за системою, термінами діяльності, порядком формування й складом органів. Разом з тим для виборчого законодавства багатьох сучасних країн характерною є загальна тенденція – включення у тій чи іншій формі до їх складу політичних партій, що, без сумніву, збільшує їх роль у виборчому процесі, в організації і проведенні виборів. Передусім це проявляється у включенні до складу виборчих комісій різних рівнів представників політичних партій, які беруть участь у виборах (Австрія, Мексика, Румунія, Росія, США). Окрім прямої участі у складі виборчих комісій, політичні партії впливають на їх формування: їм надано право вносити пропозиції до складу комісій. Так, у ФРН керівники виборів усіх рівнів призначають членів комісій та їх заступників, але при цьому вони мають враховувати персональні пропозиції політичних партій (кількість таких пропозицій пропорційна кількості голосів, поданих за кожну партію на минулих виборах). У Македонії двоє членів виборчих комісій та їх заступники призначаються за поданням опозиційних політичних партій, які на останніх виборах отримали принаймні 5 % голосів виборців, які голосували. Двоє членів та їх заступники призначаються за поданням правлячих політичних партій. У Албанії окружні виборчі комісії складаються з голови, заступника голови та до п’яти членів, призначених ЦВК після визначення семи політичних партій, що отримали найбільшу кількість голосів у відповідному окрузі на останніх парламентських виборах. Голова та заступник голови призначаються, відповідно, двома першими партіями, які набрали найбільшу кількість голосів на останніх виборах у відповідному окрузі. Якщо ж голоси у відповідному виборчому окрузі на останніх парламентських виборах отримали менш ніж сім партій, то окружна виборча комісія складається тільки з представників тих політичних партій, які отримали ці голоси. У Литві до складу виборчих комісій беруть осіб, запропонованих партіями, які отримали мандати членів парламенту в багатомандатному виборчому окрузі. У Румунії члени дільничної виборчої комісії є особами, запропонованими партіями та політичними організаціями, що беруть участь у виборах, і призначаються в порядку зменшення кількості кандидатів, зареєстрованих по даному виборчому округу від цієї партії. У Словаччині виборчі комісії складаються з однакової кількості представників політичних партій і політичних рухів чи їх коаліцій, що подаватимуть списки кандидатів. Українське законодавство є достатньо ґрунтовно розробленим у частині формування виборчих комісій. В Україні передбачено утворення системи виборчих комісій, яка складається з Центральної виборчої комісії, окружних та дільничних виборчих комісій. Не входячи до жодної із трьох гілок державної влади, ця трьохрівнева система діє як державно-громадська структура. Очолює цю систему Центральна виборча комісія (ЦВК) як постійно діючий державний орган. Окружні, дільничні виборчі комісії утворюються як своєрідні форми організації політичних партій – суб’єктів виборів з метою організації і проведення виборів. З огляду на формування централізованої вертикальної системи виборчих органів, що створюються для організації і проведення виборів, та зважаючи на те, що основою для побудови системи виборчих комісій виступає територіальна організація виборів законодавець встановлює територіальні межі поширення повноважень кожної з них. Кожній з територіальних одиниць, які утворюються для проведення виборів, відповідає виборчий орган, повноваження якого поширюються на територію відповідно всієї держави, виборчого округу, виборчої дільниці. Повноваження окружної виборчої комісії закордонного виборчого округу здійснює ЦВК. Основною формою роботи виборчих комісій усіх рівнів є колегіальні засідання, які скликаються головою комісії, а в разі його відсутності – заступником голови, а в разі відсутності голови та його заступника – секретарем комісії. У разі необхідності засідання виборчої комісії може бути скликане рішенням виборчої комісії вищого рівня або на письмову вимогу третини складу виборчої комісії. Перше засідання комісії проводиться не пізніше як на третій день після дня її утворення. Засідання виборчої комісії є повноважним за умови присутності не менше як двох третин складу цієї комісії. У день голосування, зокрема, при підрахунку голосів, встановленні результатів голосування на виборчій дільниці, підсумку голосування засідання виборчої комісії є повноважними за умови присутності більше половини складу цієї комісії. Про час, місце та порядок денний засідання усі члени комісії обов’язково попереджаються заздалегідь. До початку засідання комісії її членам надаються проекти рішень комісії та усі необхідні документи. Засідання виборчої комісії веде голова комісії або його заступник, а у разі невиконання цієї функції або у разі їх відсутності комісія визначає головуючого із свого складу. Рішення виборчої комісії приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів від складу комісії, крім випадків передбачених законодавством. Рішення комісії набирає чинності з моменту його прийняття. Під час виборів організація роботи виборчих комісій планується згідно з календарними строками призначення, підготовки і проведення виборів, що оформляється у плані роботи виборчої комісії. Порядок планування роботи ЦВК здійснюється відповідно до порядку, встановленого статтею 25 Регламенту ЦВК. З метою забезпечення об’єктивності, неупередженості у ставленні до суб’єктів виборчого процесу члену виборчої комісії під час виконання своїх обов’язків забороняється агітувати “за” чи “проти” на виборах, публічно оцінювати діяльність політичних партій (блоків), які беруть участь у виборах. Статус члена Центральної виборчої комісії визначається Законом України “Про Центральну виборчу комісію”. Статус члена окружної чи дільничної виборчої комісії визначається ст. 36 Закону України “Про вибори народних депутатів України”. Якихось особливих кваліфікаційних вимог щодо членів комісій законодавством України не передбачено. Натомість законодавством Румунії передбачено, що до складу окружної виборчої комісії обов’язково має входити по троє суддів. У Польщі виборча комісія має складатись із 7-11 суддів, які призначаються міністром юстиції. У Македонії голова виборчої комісії та його заступник призначаються з числа суддів суду першої інстанції. У Литві окружні виборчі комісії формуються з обов’язковим включенням до їхнього складу запропонованої міністром юстиції особи, яка має вищу юридичну освіту. У Бельгії головою низової територіальної виборчої комісії має бути за посадою голова суду першої інстанції чи мировий суддя. У Німеччині виборчі органи кожного рівня обов’язково мають включати чиновника Міністерства внутрішніх справ. У Мексиці Федеральну виборчу комісію очолює міністр внутрішніх справ, а до її складу включається по одному депутатові і сенатору, по одному уповноваженому від кожної політичнної партії. Подібно до цього формуються виборчі комісії нижчого рівня. Міжнародний досвід формування виборчих комісій свідчить про усвідомлення необхідності особливих кваліфікаційних вимог до членів та (особливо) керівництва комісій. Член окружної, дільничної виборчої комісії на першому засіданні виборчої комісії, в якому він бере участь, складає офіційну присягу й отримує посвідчення за підписом голови комісії. Відмова скласти присягу означає відмову особи бути членом комісії. За рішенням виборчої комісії, яке затверджується виборчою комісією вищого рівня, голова, заступник голови, секретар або інші члени виборчої комісії (загальною кількістю не більше трьох осіб) протягом усього періоду повноважень виборчої комісії або частини цього періоду можуть виконувати свої повноваження у виборчій комісії з оплатою їх праці. У Албанії голова та заступник голови призначаються, відповідно двома першими партіями, які набрали найбільшу кількість голосів на останніх виборах у відповідному окрузі. У Чехії голова обирається шляхом жеребкування. У Естонії закон говорить лише про те, що голова, заступник голови та секретар дільничного комітету мають обиратися комітетом з-поміж його членів. У Литві голова окружної виборчої комісії призначається ЦВК з числа членів комісії. У Македонії таким же чином призначаються й заступники голови. У Словаччині виборча комісія визначає голову комісії та його заступника голосуванням. Якщо згода в цьому питанні не була досягнута, голова та його заступник визначаються жеребкуванням за умови, що голова та його заступник можуть бути представниками однієї і тієї ж партії чи коаліції. Зазначені особи на цей період звільняються від виконання виробничих або службових обов’язків за основним місцем роботи із збереженням загального та соціального стажу. Член виборчої комісії має право: брати участь у підготовці питань, що вносяться на розгляд виборчої комісії; виступати на засіданнях виборчої комісії, ставити іншим учасникам засідання запитання щодо порядку денного, вносити пропозиції з питань, віднесених до повноважень комісії; за дорученням відповідної виборчої комісії перевіряти діяльність виборчих комісій нижчого рівня; безперешкодно знайомитись з документами виборчої комісії, членом якої він є; на відшкодування шкоди, заподіяної його життю, здоров’ю чи майну у зв’язку з виконанням обов’язків члена виборчої комісії. Член виборчої комісії зобов’язаний: додержуватися Конституції України, законів України з питань підготовки і проведення виборів; брати участь у засіданнях виборчої комісії; виконувати рішення виборчої комісії та обов’язки, покладені на нього згідно з розподілом обов’язків у комісії. Члени виборчої комісії звільняються від виконання службових обов’язків за місцем постійної роботи на час, необхідний для здійснення обов’язків члена комісії, на підставі письмового повідомлення голови, заступника голови чи секретаря відповідної виборчої комісії. Заходи, що їх передбачається реалізувати в ході підготовки і проведення виборів виборчою комісією фіксуються у Плані роботи виборчої комісії. План роботи окружної, дільничної комісії формує секретар відповідної комісії у строки, встановлені головою комісії, з урахуванням пропозицій членів комісії. План роботи виборчої комісії обов’язково виноситься секретарем комісії на її розгляд та затверджується відповідним рішенням комісії на одному з перших її засідань. Контроль за реалізацією передбачених планом заходів відповідної виборчої комісії здійснює голова виборчої комісії. Порядок планування роботи Центральної виборчої комісії (ЦВК) здійснюється відповідно до порядку, встановленого Регламентом ЦВК. На кожного члена виборчої комісії поширюються гарантії і компенсації, передбачені законодавством для працівників на час виконання ними державних або громадських обов’язків у робочий час. Система виборчих комісій та обсяг закріплених за ними повноважень регулюються Розділом IV (“Виборчі комісії”) Закону України “Про вибори народних депутатів України” й засновані на тому, що вибори народних депутатів України проводяться в єдиному багатомандатному виборчому окрузі. В Україні для проведення загальнонаціональних виборів та референдумів утворюється близько 33 тис. дільничних виборчих комісій. Якщо врахувати, що середня кількість членів цих комісій складає 10-11 осіб, то простий підрахунок дає нам цифру як мінімум 350000 осіб. Загалом можна констатувати, що досить демократична норма, за якою виборчі комісії формуються за рахунок представництва політичних сил та кандидатів, на практиці довела свою неприйнятність у політичних реаліях українського сьогодення. “Пріоритетним завданням” членів виборчих комісій стало відстоювання своїх політичних інтересів, а не налагодження ефективної роботи.


Центральна виборча комісія (ЦВК). Найвищий державний орган, відповідальний за організацію й проведення виборів та референдумів в Україні. ЦВК є незалежним органом, який здійснює свої повноваження самостійно на принципах законності, об’єктивності, компетентності, професійності, колегіальності розгляду й вирішення питань, обгрунтованості прийняття рішень, відкритості та гласності. Гарантії незалежності ЦВК у здійсненні своїх повноважень встановлюються Конституцією та законодавством України. ЦВК працює на постійній основі. Її членів кількістю 15 осіб призначає Верховна Рада України за поданням Президента України не пізніше як за 120 днів до проведення виборів. Членом ЦВК може бути громадянин України, який на день призначення досяг двадцяти п’яти років, має право голосу, проживає в Україні не менше п’яти останніх років та володіє державною мовою. Член ЦВК не може бути народним депутатом України або мати інший представницький мандат, бути кандидатом у Президенти України, кандидатом у народні депутати України, їх довіреною особою, представником або уповноваженою особою політичної партії (блоку), що беруть участь у виборах, подружжям та іншими близькими родичами кандидата у депутати, а також перебувати в їх підпорядкуванні, членом іншої виборчої комісії, членом ініціативної групи всеукраїнського референдуму. Член ЦВК, який до свого призначення на посаду був членом будь-якої політичної партії, на час здійснення своїх повноважень припиняє членство у цій партії. Він не може брати участі в її діяльності чи виконувати доручення органу партії. Кандидатури осіб на посади членів ЦВК попередньо обговорюються в депутатських групах і фракціях, а їх призначення проводиться за наявності висновків відповідного комітету Верховної Ради України. Голова його заступник та секретар ЦВК обираються з числа членів цієї комісії шляхом голосування. Вони, а також не менше третини інших членів ЦВК обов’язково повинні мати вищу юридичну освіту. ЦВК є повноважною з моменту призначення на посаду та складання присяги не менш як двома третинами її складу. Строк повноважень ЦВК – 4 роки, аж до призначення нового її складу. Рішення ЦВК, прийняті в межах її повноважень, є обов’язковими для виконання. Вимоги ЦВК, її Голови, заступника Голови, секретаря та інших членів, пов’язані з виконанням ними повноважень комісії, є обов’язковими для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, політичних партій (блоків), інших об’єднань громадян, підприємств, установ і організацій, їх посадових осіб, виборчих комісій. На період виборчої кампанії кожна політична партія, виборчий блок партій, список кандидатів у депутати яких зареєстровано для участі у виборах, може мати одного представника у ЦВК, який бере участь у її засіданнях з правом дорадчого голосу. ЦВК здійснює нагляд за виконанням виборчого законодавства і забезпечує його однакове застосування; спрямовує діяльність виборчих комісій інших рівнів; утворює виборчі округи, публікує список виборчих округів із зазначенням їхніх номерів, територіальних меж, центрів та кількості виборців у кожному виборчому окрузі; розробляє і затверджує кошторис витрат на підготовку та проведення виборів, встановлює порядок використання коштів, виділених з державного бюджету на проведення виборів; вирішує питання матеріально-технічного забезпечення підготовки та проведення виборів, здійснює контроль за використанням коштів; здійснює контроль за використанням виборчих фондів політичних партій, виборчих блоків партій, кандидатів у депутати; реєструє списки кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків партій; реєструє уповноважених осіб політичних партій, виборчих блоків партій; публікує зареєстровані списки кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків партій, їхні передвиборчі програми та відомості про висунутих ними кандидатів у депутати; встановлює форми виборчих бюлетенів, затверджує текст бюлетеня по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу, забезпечує його виготовлення; здійснює функції окружної виборчої комісії багатомандатного загальнодержавного виборчого округу, встановлює результати виборів по ньому, повідомляє про них населення через засоби масової інформації (ЗМІ); визначає порядок використання державних засобів масової інформації у зв’язку з проведенням виборів, реєструє обраних депутатів; підбиває підсумки виборів у цілому по Україні, інформує про них Верховну Раду України; ухвалює рішення про проведення повторних виборів; розглядає звернення, заяви і скарги щодо рішень і дій або бездіяльності окружних та дільничних виборчих комісій, приймає щодо них рішення. У США закон про федеральні виборчі кампанії заснував Федеральну виборчу комісію, до якої, окрім секретаря сенату (“юрка” палати представників), входять шість членів (по три від Республіканської та Демократичної партій). Нині Україна є єдиною державою, де питанння державно-правового статусу головної територіальної комісії регулюються спеціальним Законом України “Про Центральну виборчу комісію” (Відомості Верховної Ради України, 1998, № 5, Ст. 17.) прийнятим Верховною Радою України 17 грудня 1997 р. Крім того, питання організації діяльності ЦВК регулюються Регламентом ЦВК, Положенням про Секретаріат ЦВК, Інструкцією з діловодства ЦВК.


Окружна виборча комісія (ОВК). Виборча комісія, яка забезпечує підготовку та організацію виборчого процесу в межах відповідного виборчого округу. Вона утворюється Центральною виборчою комісією (ЦВК) не пізніше як за 80 днів до дня виборів у кількості не менше 12 і не більше 20 осіб за поданнями політичних партій (виборчих блоків). Для включення до складу комісії повинно бути подано до ЦВК письмове подання від статутного центрального керівного органу політичної партії або керівного органу виборчого блоку політичних партій. При цьому обов’язковою умовою є те, щоб партія, а у разі внесення подання виборчим блоком – всі партії, які входять до блоку, були зареєстровані в установленому законом порядку та обов’язково мали (у разі висунення блоком – хоча б одна з партій мала) зареєстровані організації у регіоні, на території якого утворено даний виборчий округ. Подання політичних партій (блоків) до розгляду ЦВК приймаються одразу ж після початку виборчого процесу та до початку вісімдесять п’ятої доби до дня виборів. Подання партій (блоків), що надійшли до ЦВК до або після цього терміну, залишаються без розгляду. У випадку якщо в зазначені законом строки до ЦВК взагалі не поступили подання від політичних партій (блоків) або ж кількість запропонованих кандидатур менша ніж 12 осіб - вона має право самостійно сформувати відповідну окружну комісію. Частина 2 статті 20 Закону України “Про вибори народних депутатів України” встановлює загальний механізм включення представників політичних партій (блоків) до складу окружних комісій, який включає в себе дві складові: обов’язкове включення представників партій (блоків), які подолали чотиривідсотковий виборчий бар’єр на попередніх виборах народних депутатів України та партій, які у поточному складі Верховної Ради України мали свої партійні фракції (фракції блоків), а також включення представників інших партій (блоків) за наслідками жеребкування. Закон запроваджує також нове для виборчого законодавства України поняття – правонаступник виборчого блоку. Жеребкування проводиться на засіданні ЦВК відкрито, гласно за участю представників політичних партій (блоків), представників ЗМІ не пізніше ніж на третій день після закінчення строку внесення подань партій (блоків). При цьому закон не встановлює обов’язкової пропорційності представництва партій (блоків) у складі керівництва окружних комісій. Проте голова, заступник голови, секретар не можуть бути представниками однієї партії (блоку) – суб’єкти виборчого процесу. Секретар окружної виборчої комісії повинен володіти державною мовою в обсязі, необхідному для ведення діловодства. До письмового подання партії (блоку) додаються заяви запропонованих осіб про їх згоду на участь у роботі відповідної окружної виборчої комісії. До складу окружних комісій повинні висуватись особи, які мають право голосу й проживають у межах території, де розташований даний виборчий округ. Закон не встановлює спеціальних вимог щодо партійності кандидатур, що висуваються до складу окружної виборчої комісії. Не можуть входити до складу окружних комісій кандидати у депутати, уповноважені особи політичних партій (блоків) – суб’єктів виборчого процесу, посадові та службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадяни, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи або мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку. Секретар окружної виборчої комісії повинен володіти державною мовою в обсязі, необхідному для ведення діловодства. Рішення про утворення окружних комісій приймаються у формі постанови ЦВК відкритим голосуванням більшістю голосів від її персонального складу. Постанова ЦВК обов’язково оприлюднюється у ЗМІ у відповідному регіоні не пізніше як на п’ятий день з дня її прийняття. З моменту внесення запису про включення відомостей про комісію до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців окружна виборча комісія набуває статусу юридичної особи. У разі систематичного порушення комісією виборчого законодавства її повноваження можуть бути достроково припинені виборчою комісією, яка її утворила, за власною ініціативою або на підставі рішення суду. Закон також передбачає підстави та порядок достроково припинення повноважень окремого члена окружної комісії.