Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Відділ освіти Жовтневої райдержадміністрації Матеріали засідання науково-методичної ради

Вид материала

Диплом

Содержание Проте слід зазначити що низький рівень мають діти, які часто хворіють або з будь-яких причин не відвідують дошкільні навчальні з 2. Начальникам відділів (управлінь) освіти районних держадміністрацій (міських рад) 3. Завідуючим районними (міськими) методичними кабінетами 4. Завідуючим дошкільними навчальними закладами, вихователям -методистам Про авторські творчі майстерні

Подобный материал:

• Які провадять самі навчальні заклади, методичні кабінети (центри) відділів/управлінь, 189.34kb.
• План роботи комунального закладу «запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної, 2769.22kb.
• Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 1031.24kb.
• Полтавська обласна рада Головне управління юстиції у Полтавській області Полтавський, 188.87kb.
• Анотований перелік навчально-методичної літератури, що видана з грифом Міністерства, 100.96kb.
• Управління освіти І науки облдержадміністрації Комунальний заклад, 170.37kb.
• Науково-методичне забезпечення модернізації системи освіти. Методичний вісник №46., 5281.3kb.
• Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені василя сухомлинського, 1209.87kb.
• Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, 1205.36kb.
• Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Кафедра виховання, 2631.52kb.

Слід зазначити, що плідна співпраця методичної, психологічної служб, усіх педагогів мають позитивний вплив на рівень підготовки дітей до школи. Здійснюючи диференційний підхід та впроваджуючи активні форми навчання дітей, педагоги старших груп дошкільних навчальних закладів № 92, 74, 115 м. Миколаєва, Куцурубського, Рівененського, Кам`янського Очаківського району № 2 та навчально-виховного комплексу м. Очакова отримали гарні результати, про що свідчать показники високого та середнього рівнів загального розвитку дітей старших дошкільних груп.

Особливо слід відзначити рівні компетенцій дітей старших груп – випускників дошкільних навчальних закладів № 92, 74 м. Миколаєва, які навчаються в загальноосвітніх школах № 15, 60, 61, а також Куцурубського ДНЗ Очаківського району, які навчаються в Куцурубській загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів.

За результатами діагностики у січні 2012 року діти старших груп дошкільних навчальних закладів мають такі результати:

	№, назва закладу	Рівні розвитку
		Усього дітей	Високий	Середній	Низький
м. Миколаїв	№ 74	61	27/43 %	32/54 %	2/3 %
	№ 92	39	11/27 %	28/73 %	_
м. Очаків	№ 2	22	10/45 %	9/40 %	3/15 %
	НВК	51	19/37 %	29/57 %	3/6 %
		173	67/39 %	98/57 %	8/4 %

Дані обстеження - 96 % дітей високого та середнього рівнів розвитку, 4 % – низького рівня, свідчать про достатній рівень підготовки дітей старших груп до навчання в школі, що є результатом систематичної та послідовної роботи педагогів старших груп Тютюникової Л. І., (ДНЗ № 2 м. Очакова), Попової Н. І., Андрющенко О. П., (НВК м. Очакова), Фльори Л. Б., Дашникової Н. М. (ДНЗ № 92 м. Миколаєва), Кобзар О. М. (ДНЗ № 74 м. Миколаєва) при організації освітньої діяльності.

Проте слід зазначити що низький рівень мають діти, які часто хворіють або з будь-яких причин не відвідують дошкільні навчальні заклади.

Порівняльний аналіз результатів діагностики дітей у вересні та січні навчального року дає підстави прослідкувати динаміку розвитку компетенцій дітей. Так позитивну динаміку відзначено у 26 дітей, які поліпшили результати ( 15 % від загальної кількості дітей). Зворотна динаміка не виявлена в жодної дитини.

У результаті послідовної роботи у ДНЗ області створено діючу систему комплексного психологічного вивчення щодо готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі.

За матеріалами обстеження – 43 % дітей мають середній та 10 % низький рівні сформованості мотиваційної готовності до навчання в школі.

Взаємозв'язок педагогів дошкільного закладу і школи здійснюється на інформаційному (семінари-практикуми з обговорення програм і планів навчально-виховної роботи, створення дидактичного матеріалу) та діяльнісному (обмін новаторськими методиками, досвідом організації навчальної діяльності старших дошкільників і молодших школярів, взаємне консультування, відвідування занять та уроків) рівнях. При загальноосвітніх школах м. Миколаєва організовано «Школи майбутнього першокласника», які працюють за програмою розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» й охоплюють дітей, які не відвідують дошкільні навчальні заклади.

Важливою умовою розвитку дітей старшого дошкільного віку є залучення батьків до навчально-виховного процесу. Саме тому одним із напрямів діяльності закладів, де діти п'ятирічного віку здобувають дошкільну освіту, є розвиток педагогічної культури батьків, формування в них психолого-педагогічних, фізіолого-гігієнічних та правових знань, а також вироблення вмінь і навичок виховання дітей. Так щорічно проводяться дні відкритих дверей, загальні батьківські збори «Чи готова дитина до школи» за участю вихователів, учителів практичних психологів, учителів-логопедів, на яких обговорюється тема «Сьогодні дошкільник – завтра першокласник», підготовлено тематичні виставки за участю випускників, батьків та вихователів на тему «Що повинен знати першокласник».

Вихователі проводять консультації для батьків, висвітлюють це питання у батьківських куточках, папках-пересувках «Скоро до школи». У дошкільних закладах № 74, 92, 115 м. Миколаєва проведено круглі столи «Спільна робота педагогів і батьків над розвитком компетентної особистості».

Практичними психологами проведено консультації для батьків «Психологічна готовність дитини до навчання», «Ви збираєтесь до школи» тощо.

Анкетування батьків свідчить про такі результати роботи ДНЗ:

• 73 % батьків відзначають, що діти із задоволенням відвідують ДНЗ, повертаються додому в гарному настрої;
  
• 82 % задоволені педагогами, які працюють із дітьми;
  
• 89 % із задоволенням та інтересом спілкуються з працівниками закладу;
  
• 88 % оцінюють роботу позитивно;
  
• 10 % задоволені не всім;
  
• зовсім незадоволених немає.
  

Заслухавши доповідь Вареник Т. I., методиста лабораторії методики дошкільної та початкової освіти Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти,

методична рада вирішила:

1. Узяти до відома інформацію Вареник Т. I. щодо формування життєвої компетентності дітей старшого дошкільного віку по підготовці до школи.

2. Визначити як позитивне роботу лабораторїї методики дошкільної та початкової освіти МОІППО.

Методична рада рекомендує:

1. .Лабораторїї методики дошкільної та початкової освіти МОІППО:

1.1. Продовжити роботу з методистами районних (міських) методичних кабінетів (центрів), педагогами дошкільних навчальних закладів на основі діагностики наявної проблеми.

1.2. Провести моніторингові дослідження стану й розвитку системи освіти дітей старшого дошкільного віку в ДНЗ області (ІІІ етап – листопад – грудень 2012 року).

1.3. Організувати постійно діючу виставку науково-методичної літератури, видань із педагогіки, психології та інноваційних технологій щодо проблем підготовки до школи в різних формах здобуття дошкільної освіти.

1.4. Здіснювати постійний моніторинг навчально-методичних видань, дидактичних посібників, які використовують педагоги дошкільних закладів у професійній діяльності.


2. Начальникам відділів (управлінь) освіти районних держадміністрацій (міських рад):

1. Забезпечити розвиток якісної дошкільної освіти.
   
2. Проводити облік дітей дошкільного віку та створювати банки данних із зазначенням місця та форми здобуття ними дошкільної освіти відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 07.05.07 № 1/9-263 «Про організацію обліку дітей дошкільного віку».
   
3. Запровадити різні форми охоплення дітей старшого дошкільного віку дошкільною освітою, обираючи їх залежно від місцевих умов, можливостей навчального закладу, контингенту дітей, побажань батьків.
   
4. Проводити роз'яснювальну роботу серед батьків, громадськості щодо необхідності здобуття дітьми старшого дошкільного віку дошкільної освіти та можливості отримання її в різноманітних організаційних формах.
   

3. Завідуючим районними (міськими) методичними кабінетами

(центрами):

3.1. Спрямувати роботу методичних служб на проведення науково-методичних конференцій, семінарів, засідань, методичних об'єднань із проблеми «Формування життєвої компетентності дітей дошкільного віку по підготовці до школи».

3.2. Провести науково-методичні семінари:

• «Використання варіативних форм здобуття дошкільної освіти як умова забезпечення доступності та підвищення якості надання освітніх послуг»;
  

• «Моніторинг якості дошкільної освіти як умова забезпечення цілісного розвитку дитини дошкільного віку».
  

3.3. Підготувати методичні рекомендації для педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів щодо організації та змісту навчально-виховної роботи з дітьми старшого дошкільного віку в регіоні.

3.4. Активізувати роботу постійно діючих консультпунктів:

• організація життєдіяльності дітей дошкільного віку за Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» та комплесною додатковою програмою розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт».

3.5. Виявляти, узагальнювати й поширювати перспективний педагогічний

досвід колективів дошкільних навчальних закладів та окремих педагогів через активні форми методичної роботи, педагогічну пресу, засоби масової інформації.


4. Завідуючим дошкільними навчальними закладами, вихователям -методистам:

4.1. Забезпечити створення розвивального середовища, що складається з предметного, психологічного, морального й соціального середовищ і є необхідним для повноцінного розвитку особистості.

4..2. Упроваджувати інтегративний підхід у систему виховання і навчання дошкільників із метою формування ціннісної картини світу.

4.3. Створити в дошкільному навчальному закладі позитивний психологічний мікроклімат, де дитина може розкрити своє «Я», продемонструвати свої сильні та слабкі сторони.

4.4. Активізувати самоосвітню діяльність педкадрів на розв'язання проблеми наступності.

4.5. Спонукати батьків до співпраці з педагогами щодо всебічного розвитку дитини та підготовки її до навчання у школі.

4.6. Стимулювати учнів школи до співпраці з дошкільниками та дбайливого ставлення до їх потреб.


Голова

науково-методичної ради А. М. Старєва


ПОЛОЖЕННЯ

ПРО АВТОРСЬКІ ТВОРЧІ МАЙСТЕРНІ


І. Загальні положення


1.1. Авторська творча майстерня (далі – Майстерня) створюється на добровільній основі з числа вчителів вищої категорії вчителів-методистів, які здійснюють науково-методичну і науково-дослідну діяльність, мають власні методичні розробки; володіють інноваційними освітніми методиками й технологіями, активно їх використовують та поширюють у професійному середовищі; використовують широкий спектр стратегій навчання; вміють продукувати оригінальні, інноваційні ідеї; вносять пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі та розуміють шляхи їх реалізації.

1.2. Діяльність творчої Майстерні базується на основоположних принципах науковості, актуальності, максимального цілеспрямування, цілевизначеності змісту, випереджаючого характеру, практичної спрямованості, стабільності і системності, індивідуалізації і самостійності, елективності, мотивації та розвитку творчого потенціалу особистості.


1.3. Майстерні педагогічних працівників у своїй діяльності керуються Національною стратегією розвитку освіти, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, обласною цільовою соціальною програмою розвитку освіти в Миколаївській області на 2011 – 2015 роки, Положенням про творчу майстерню в системі науково-методичної роботи педагогічних працівників загальноосвітніх та вищих навчальних закладів, схваленим науково-методичною радою МОІППО (протокол № ______ від ______).

1.4. До складу Майстерні можуть входити від 2-х і більше осіб. Вчителі, які входять у склад Майстерні, звільнюються від інших професійних педагогічних об’єднань педагогів. Керівник Майстерні призначається методичним кабінетом відділу (управління) освіти райдержадміністраці (міських рад) з числа педагогів, які володіють організаційними здібностями, методами організації групової роботи.

1.5. Результатом роботи Майстерні є створення педагогічного продукту творчої діяльності нової якості (авторського курсу, методики, педагогічного інструментарію, педагогічної моделі тощо).


ІІ. Мета та завдання

Мета Майстерні – удосконалення змісту та розширення форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників, залучення можливостей та інтелектуальних здібностей кращих учителів-новаторів.


Головні завдання Майстерні:

• допомога вчителю у реалізації актуальних завдань розвитку освіти;
  
• забезпечення всебічного поглибленого дослідження вибраної науково-методичної проблеми;
  
• активізація творчого потенціалу вчителя з метою удосконалення і підвищення його професійної компетентності;
  
• моделювання, апробація, впровадження інноваційних технологій навчання і виховання;
  
• удосконалення методики застосування наочних посібників, технічних засобів навчання, дидактичних матеріалів;
  
• розвиток традиційних і пошук нових високоефективних форм і методів навчально-виховного процесу;
  
• розвиток у педагогів здібностей до пошуку шляхів вирішення реальних освітніх завдань, розв’язання педагогічних ситуацій;
  
• експериментально-дослідна діяльність;
  
• забезпечення особистісно орієнтованої підготовки педагога до творчої діяльності;
  
• розвиток інформаційної, дослідницької, методичної культури;
  
• впровадження в практику роботи системи освітнього моніторингу.