Конспект лекцій Тема 1
| Вид материала | Конспект |
- Конспект лекцій, 1500.74kb.
- Конспект лекцій Удвох частинах Частина 1 Суми, 2323.63kb.
- Конспект лекцій Удвох частинах Частина 2 Суми, 1998.47kb.
- Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010, 2423.29kb.
- Конспект лекцій для студентів спеціальності "Правознавство", 1754.63kb.
- Конспект лекцій Серія а 4 Київ 2005 Головний редактор Ярослав Головко, 4770.79kb.
- Конспект лекцій для студентів спеціальності 050104 "Фінанси", 2580.36kb.
- Конспект лекцій для студентів спеціальності 050201 "Менеджмент організацій", 1390.59kb.
- Конспект лекцій для студентів напряму підготовки 0305 "Економіка та підприємництво", 3017.1kb.
- Конспект лекцій Хмельницький, 2005 Снозик О. В. Безпека життєдіяльності, 909.72kb.
План
- Основні риси та періодизація феодального господарства.
- Форми землеволодіння та соціально-економічні відносили в епоху середньовіччя.
- Середньовічні міста. Ремесла. Цехи.
- Внутрішня і зовнішня торгівля. Фінанси.
Господарство епохи середньовіччя (феодальне господарство) характеризується перш за все пануванням приватної власності на землю. Основний дохід, а відтак і можливість вижити, люди отримували від землі, яка вважалася головним багатством.
Домінувало натуральне господарство. Обмін відігрівав другорядну роль. Майже всі багатства суспільства створювалися ручною працею. Знаряддя праці були примітивними.
В основі середньовічного господарства лежала власність феодалів на землю і їх неповна власність на виробників-закріпачених селян. Селяни наділялися землею і мали своє господарство. Користуючись землею феодала як наділом, вони зобов`язані були за це обробити панську землю за допомогою своїх знарядь або віддати йому додатковий продукт своєї праці – ренту. Відомі три форми феодальної ренти: відробіткова (панщина), продуктова (натуральний оброк), грошова (грошовий оброк).
Основними формами феодальної діяльності були: феодальна вотчина (французька сеньйорія, англійський манор), ремісничий цех, торгова гільдія. В цілому економіка була аграрно-ремісничою, що єднало її з господарством стародавніх цивілізацій.
Розвиток господарства епохи середньовіччя можна поділити на три періоди. У ранньому середньовіччі (V-Х ст.) сформувалися і утвердилися визначальні риси феодального господарства (період генези). ХІ-ХІІ ст. – період зрілості феодального господарства, внутрішня колонізація, розвиток міст, ремесла і товарного виробництва. У пізньому середньовіччі (ХVІ- перша половина ХVІІІ ст.) зароджується ринкове господарство, з`являються ознаки індустріальної цивілізації.
Генеза та розвиток нових господарських форм в середньовічній Європі мали універсальні ознаки. Вони формувалися в основному на соціально-економічній спадщині Римської імперії та господарських досягненнях германських племен.
Протягом V-ІХ ст. у Франкській державі сформувалася класична форма феодального службового землеволодіння та сеньйоріально-селянських відносин.
Феодальні відносини у .Франції, як і в Англії, Німеччині та інших країнах Європи, досягли зрілості в ХІ-ХV ст. В ХІ-ХІІІ ст. панувала феодальна земельна власність трьох типів: королівська світська, церковна.
З ХІІІ ст. у Франції, а потім і в інших країнах починається криза панщинної системи. Тому феодали здійснюють масовий перехід закріпачених селян із панщини на натуральний, а згодом і грошовий оброк. Цей процес отримав назву “комутації ренти”. Його економічною основою була вища продуктивність праці у селянському господарстві, ніж на панщині. Зростання міст і розвиток товарно-грошових відносин сприяли поширенню грошової ренти.
У ХІV-ХV ст. з`являються нові економічно-правові форми взаємовідносин між феодалами і селянами – оренда, найм тощо, орієнтовані на ринок. З допомогою податків, інших засобів, посилює свої економічні можливості держава.
Відродження античних міст (Рим, Неаполь, Париж, Генуя, Ліон, Лондон) і утворення нових (Любек, Гамбург, Лейпціг, Магдебург) розпочалося з ХІ ст.
Основними причинами процесу урбанізації було загальне економічне піднесення, успіхи в сільськогосподарському виробництві та вивільнення частини населення для занять ремеслом, зростаючі потреби людей у промислових виробах, розвиток торгівлі, обміну товарно-грошових відносин. З кінця ХІ ст. зростанню і процвітанню міст сприяли христові походи.
Від інших людських поселень місто відрізнялося тим, що в ньому був торг (ринок). У центрі міста на ринковій площі знаходилася ратуша – адміністративний осередок. Від центральної площі на всі сторони розходилися головні дороги.
В ХІ-ХІІ ст. міста Європи досягли значного економічного розвитку, зріст добробут їхніх жителів, майже повністю зникла зовнішня загроза. В ХІ-ХІІІ ст. у країнах Західної Європи прокотилася хвиля комунальних революцій, внаслідок яких міста добилися незалежності і самоврядування.
Міста стали осередками промисловості. Найбільш поширені галузі міського ремесла – текстильне виробництво, виплавка і обробка металів, виробництво зброї, гірнича справа.
Характерною рисою середньовічного ремесла була його цехова організація – об`єднання ремісників однієї чи ряду професій в межах міста у спілки-цехи. Серед основних причин їхнього виникнення такі: необхідність згуртування проти об`єднаного розбійницького дворянства, потреба ремісників у спільних ринкових приміщеннях, зростання конкуренції з боку сільських ремісників.
У першу чергу цехи були об`єднаннями економічного характеру, які виконували завдання організації виробництва і збуту продукції, а також охорони економічних інтересів ремісників.
Цехова організація була економічно-раціональною у ХІІІ-ХV ст. і мала тоді прогресивне значення в розвитку середньовічної промисловості.
У ХІV-ХV ст. у Європі виникла нова, вища форма виробництва – мануфактура. На зміну кустарям-ремісникам прийшли більше організовані великі робітничі майстерні.
В ХІ-ХV ст. в країнах Західної Європи інтенсивно розвивалася торгівля, чому сприяв розвиток ремесла та урбанізація.
Формування феодальних відносин на Сході сало свої особливості. В країнах Давнього Сходу (Індія, Китай, Єгипет) затвердження феодалізму порівняно полегшувалося тими обставинами, що на протязі тисячоліть тут існувала експлуатація всього общинного селянства східною деспотією.
Сталість східної общини відобразилась і на феодальному устрої в цих країнах. Тут і при феодалізмі державною формою експлуатації залишалась східна деспотія. Земля була власністю царів, а феодальна рента виступала у вигляді державного податку.
Зміна рабовласницького устрою феодальним проходила “еволюційним” шляхом. В цих країнах не було таких різких потрясінь, як наприклад, завоювання Рима варварськими племенами, котрі стояли на стадії родового устрою. Тому східні народи також підлягали завоюванням менш розвинутими племенами.
Таким чином, феодальний устрій виник в різних країнах різними шляхами. В країнах Південної Європи і Франції він був прямим результатом синтезу колонату і розкладу родового устрою завойовників варварів. В Німеччині, Англії , слов`янських державах він виник внаслідок розкладу первіснообщинного суспільства: ці країни не пройшли стадії рабовласницького суспільства, тому що в період формування у них класів і держави рабство вже історично себе віджило.
Таким чином, підводячи підсумок, можна підкреслити, що основні особливості феодальних виробничих відносин такі:
- Панування натурального господарства. Товарні відносини були слабкими і стали відігравати більш-менш помітну роль в період розквіту і розпаду феодалізму.
- Безпосередній виробник (селянин) був наділений землею і мав в своєму розпорядженні деякі засоби праці. Завдяки цьому була досягнута відома зацікавленість селянина в результатах своєї праці. Завдяки цьому була досягнута відома зацікавленість селянина в результатах своєї праці і поліпшенні засобів і методів сільськогосподарського виробництва.
- Для феодального устрою характерні та чи інша ступінь і форма позаекономічного примушення.
- Низький рутинний стан техніки.
Тема 5. Формування феодальних відносин у Київській Русі (ІХ-ХІІ ст.) та господарство українських земель під час феодального роздроблення та в польсько-литовський період (ХІІІ-ХVІ ст.)