Робоча навчальна програма Дисципліни Логіка наукового пізнання /назва дисципліни

Вид материала

Документы

Содержание Заочна форма Всього аудиторних, год Самостійна робота, год Загальний обсяг, год Контрольні роботи, шт. Розроблення графічних робіт, шт. 1. Предмет вивчення. Мета вивчення Завдання вивчення Після закінчення цього курсу Після закінчення цього курсу Перелік дисциплін, знання яких необхідне студентам для вивчення курсу логіки наукового пізнання Науково-методичні засади навчальної дисципліни Наука як вид пізнавальної діяльності та феномен сучасної цивілізації. Роль логічних процедур у формуванні і функціонуванні наукового знання. Провідні логіко-методологічні проекти у філософії ХХ ст. Тема І: Місце науки в житті сучасного суспільства. Модульний контроль Модульна оцінка (ПК+КЗ) Підпис, дата ... Полное содержание

Подобный материал:

• Робоча навчальна програма Дисципліни Етика та естетика І цінності сучасного суспільства, 204.54kb.
• Робоча навчальна програма Дисципліни логіка /назва дисципліни/ Для базового напряму, 196.2kb.
• Робоча навчальна програма вибіркового курсу Дисципліни, 127.58kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни київ-2009 робоча навчальна програма з дисципліни, 628.97kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни Для студентів спеціальності 030303 "Видавнича, 307.17kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія, 408.61kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія, 246.31kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030304 Археологія, 279.76kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено, 188.45kb.
• Робоча навчальна програма з дисципліни " Статистичні методи у наукових дослідженнях", 246.28kb.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”


Кафедра філософії

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з навчальної роботи

_______________/ /

/підпис/

“____“ ___________________200 р.

Робоча навчальна програма

Дисципліни_________Логіка наукового пізнання_____________________________

/назва дисципліни/

Для базового напряму____________________________________________________

/номер і назва базового напряму/

Для спеціальності (тей) ___________________________________________________

/шифр і назва спеціальності (тей)/

Вид роботи	Денна форма			Заочна форма
	Семестр	Семестр	Всього	Семестр	Семестр	Всього
-лекційні заняття, год
-лабораторні заняття, год
-практичні (семінар-ські) заняття, год
-модульний контроль, год
Всього аудиторних, год
Самостійна робота, год
Загальний обсяг, год
КП/КР
Контрольні роботи, шт.
Розроблення графічних робіт, шт.
Екзамени
Заліки

Робоча навчальна програма складена на основі освітньо-професійної програми ГСВО напряму________________________________________________________________________

/шифр, назва/

Робоча навчальна програма складена _____________________________________________ ________________________________________________________________________________

/вчена ступінь, звання, прізвище та ініціали автор (ів) програми/

“___”________________200 _ р.


Робоча навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні кафедри______

______________________________________________________________________________

/назва кафедри/

Протокол №_______ від “_____” _________________________________200___р.


Завідуючий кафедрою________________________________________________

/підпис - прізвище, ініціали/


Робоча навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні методичної комісії базового напряму Протокол №______ від “____”_______________200__р.


1. ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ.

Зміст програми спрямований на вивчення процедур підвищення точності, коректності та ефективності знання і пізнання в межах науки, логічної та логіко-методологічної складових форм та рівнів наукового пізнання, на виявлення суттєвих логіко-методологічних особливостей соціально-гуманітарного пізнання, на осмислення логіко-методологічної евристики провідних методологічних вчень сучасності.

1. Мета вивчення – прищепити студентам навички оперування категоріально-понятійним апаратом методологічного знання, досягнути засвоєння ними вихідних логічних та логіко-методологічних процедур, що ними користується сучасна наука, перш за все на ґрунті соціально-гуманітарних наук. Одне із провідних завдань курсу полягає у роз’ясненні причин підвищення значущості гуманітарного знання за умов ускладнення міжіндивідуальних стосунків в сучасному суспільстві.
   
2. Завдання вивчення: Ознайомити студентів із ідеями видатних представників світової та української методологічної думки; сприяти розумінню студентами значення логічного апарату наукового пошуку для підвищення ефективності науки; зорієнтувати студентів щодо актуальних проблем сучасної наукової методології, в тому числі – в соціально-гуманітарному пізнанні.
   

Після закінчення цього курсу студенти повинні мати такі знання: знати функції методологічної свідомості в сучасній науці, знати основні засоби логічного інструментарію науки, особливості їх функціонування на різних рівнях та в різних сферах наукового пізнання; знати ідеї видатних представників світової та вітчизняної методології науки.

Після закінчення цього курсу студенти повинні мати такі вміння: вміти співставляти та аналізувати переваги та недоліки певних форм і процедур науки; вміти порівнювати частково наукові та логіко-методологічні проблеми; вміти оперувати логіко-методологічними засобами наукового пізнання на рівні найперших наукових методів.

3. Перелік дисциплін, знання яких необхідне студентам для вивчення курсу логіки наукового пізнання: філософія, логіка, історія світової та української культури, соціологія.
   
4. Науково-методичні засади навчальної дисципліни полягають у поєднанні проблемного підходу до вивчення основних проблем курсу із самостійним опрацюванням студентами оригінальних наукових текстів, у широкому використанні різних форм активізації інтересів до пізнання (тести, проблемні завдання, вільні обговорення, проведення колоквіумів).
   

Лекційні заняття ___ год.: ДФН___год.; ЗФН___год.

№ теми	Назва і зміст теми	К-ть годин
		ДФН	ЗФН
1	Наука як вид пізнавальної діяльності та феномен сучасної цивілізації. Особливості сучасних проявів науки в житті суспільства. Наука як складова суспільно-історичного процесу. Основні значення терміну “наука”. Суттєві ознаки науки, їх зміст та співвідношення.
2	Методологічна та логічна складові науки. Сучасні тлумачення сутності наукової методології та місця в ній логіки. Поняття методу, його універсальність та значення для науки. Складові методу наукового пізнання. Метод, методологія та методика; їх співвідношення. Класифікація методів наукового пізнання. Загальні особливості логічних норм та вимог; їх евристичне значення в науковому пізнанні.
3	Роль логічних процедур у формуванні і функціонуванні наукового знання. Поняття рівнів наукового пізнання та логічні підстави їх виділення. Загальні особливості емпіричного наукового пізнання. Поняття наукового факту. Логічний компонент наукових фактів. Провідні методи і форми продукування наукових фактів. Методи опрацювання фактів та їх логічна природа. Вирішальна роль логіки в теоретичному науковому пізнанні. Логічна оцінка основних форм теоретичного пізнання. Особливості концептуального рівня сучасної науки. Співвідношення логіки та інтуїції.
4	Провідні логіко-методологічні проекти у філософії ХХ ст. Поняття науки та її будови в логічному позитивізмі та аналітичній філософії. Постпозитивізм про особливості функціонування науки та її історичну динаміку. Особливості методологічної позиції неокантіанства, інструменталізму та операціоналізму. Сучасні дослідження співвідношення науки та позанаукових форм пізнання та освоєння дійсності.
5	Особливості історичного розвитку науки в логіко-методологічному плані. Проблема історичного виникнення науки: начало науки та особливості її логіко-дискурсивних структур. Еволюційний та революційний розвиток науки. Зміни в будові науки в результаті наукових революцій в історії людства. Поява некласичної науки та її логіко-методологічні особливості. Сучасне розуміння співвідношення класичної та некласичної науки.
6	Логіка та інтерпретація в соціально-гуманітарних науках. Загальні особливості соціально-гуманітарних наук. Логіка та інтерпретація в гуманітарному пізнанні: однозначність логічних вимог та багатозначність інтерпретацій. Форми присутності логічних структур в соціально-гуманітарному дискурсі: когнітивні схеми, парадигми, фрейми, патерни. Проблеми логічної детермінації моральних суджень і оцінок.

Практичні (семінарські) заняття ____

№ теми	План (зміст) заняття	Години
1	Місце науки в житті сучасного суспільства.
2	Поняття науки та її суттєві ознаки.
3	Методологічна та логічна складові науки.
4	Провідні логічно-методологічні проекти сучасності.
5	Особливості історичного розвитку науки.
6	Особливості застосування логіки в соціально-гуманітарному пізнанні.

Тема І: Місце науки в житті сучасного суспільства.

1. Особливості проявів науки в житті сучасного суспільства.
   
2. Співвідношення наукового пізнання із іншими видами пізнавальної діяльності.
   
3. Наука в контексті соціально-культурної історії людства.
   

Тема ІІ: Поняття науки та її суттєві ознаки.

1. Основні значення терміну “наука”. Поняття науки в його нормативному значенні.
   
2. Суттєві ознаки науки, їх взаємовідношення та коротка характеристика.
   
3. Функції науки та її інституціональні форми в суспільному житті.
   
4. Сучасні класифікації наук.
   

Тема ІІІ: Методологічна та логічна складові науки.

1. Поняття методу, методології, методики та їх співвідношення.
   
2. Сучасні розуміння логіки та методології науки. Методологія як складова та рівень самоусвідомлення науки.
   
3. Логічний чинник в емпіричному науковому пізнанні.
   
4. Логічна природа основних методів опрацювання фактів.
   
5. Основні методи і форми теоретичного пізнання. Роль логіки в теоретичному науковому пізнанні.
   
6. Концептуальний рівень пізнання та співвідношення в ньому логіки та інтуїції.
   

Тема ІV: Провідні логіко-методологічні проекти сучасності.

1. Проекти науки в неопозитивізмі та аналітичній філософії ХХ ст..
   
2. Неокантіанство, інструменталізм та операціоналізм про роль логічних структур в науковому пізнанні.
   
3. Методологічні проекти постпозитивізму.
   
4. Постмодерністські впливи на методологію наукового пізнання.
   

Тема V: Особливості історичного розвитку науки.

1. Проблема історичного виникнення науки: особливості дискурсивного мислення як умова начала науки.
   
2. Еволюційний та революційний розвиток науки. Зміни в будові науки як результат наукових революцій в історії людства.
   
3. Поява некласичної науки та її логіко-методологічні характеристики.
   

Тема VІ: Особливості застосування логіки в соціально-гуманітарному пізнанні..

1. Загальні особливості соціально-гуманітарного пізнання.
   
2. Логіка та інтерпретація в соціально-гуманітарних науках.
   
3. Форми присутності логічних структур в соціально-гуманітарних науках: когнітивні схеми, патерни, фрейми, парадигми.
   
4. Проблеми логічної інтерпретації етичних норм та ціннісних суджень.
   

Самостійна робота: ДФН____ год. ЗОН_____ год.

№ п/п	Зміст (теми) занять	Кількість годин
		ДФН	ЗОН
1	Підготовка до семінарських занять
2	Підготовка до виконання індивідуальних домашніх завдань
3	Підготовка до виконання контрольних робіт
4	Підготовка до складання заліку

Перелік запропонованих тем рефератів.

1. Наука як культурно-історичне явище: особливості її цивілізаційних проявів.
   
2. Характерні прояви науки в житті сучасного суспільства.
   
3. Загальні особливості наукового пізнання у порівнянні із іншими видами пізнання.
   
4. Поняття науки, її типові визначення та тлумачення.
   
5. Суттєві ознаки науки, їх характеристики та співвідношення.
   
6. Особливості мови науки та її роль у науковому пізнанні.
   
7. Основні функції науки.
   
8. Зв'язок науки із технікою, технологією та інформатизацією сучасного суспільства.
   
9. Поняття методології наукового пізнання та її сучасні розуміння.
   
10. Традиційна (формальна) логіка про форми та закони мислення.
    
11. Значення логіки у формуванні та функціонуванні науки.
    
12. Роль логіки у виробленні формалізованої мови науки.
    
13. Поняття наукового факту. Співвідношення наукового факту та теорії.
    
14. Роль логічних процедур в емпіричному науковому пізнанні.
    
15. Поняття протокольних суджень науки та їх значення.
    
16. Логічна природа методів опрацювання фактів.
    
17. Роль узагальнення, ідеалізації та формалізації в сучасній науці, основні процедури їх застосування.
    
18. Роль логіки у створенні наукової теорії.
    
19. Поняття та категорії науки, їх зв'язок із логікою.
    
20. Роль інтуїції та уяви в розвитку сучасної науки.
    
21. Співвідношення логіки та інтуїції в науці.
    
22. Поняття наукового методу та його роль у формуванні і функціонуванні науки.
    
23. Роль гіпотези в науковому пізнанні та її логічні оцінки.
    
24. Ідея як форма наукового пізнання та її пізнавальне значення.
    
25. Поняття та різновиди моделей в науковому пізнанні.
    
26. Логічна складова сучасного наукового моделювання.
    
27. Поняття аксіоми в науці. Провідні особливості аксіоматичного методу створення наукової теорії.
    
28. Особливості наукової теорії та її провідна роль у науці.
    
29. Поняття наукової парадигми. Парадигма та стиль наукового мислення.
    
30. Порівняльний аналіз вихідних засад класичної та некласичної науки.
    
31. Особливості соціально-гуманітарного пізнання.
    
32. Провідні методи соціально-гуманітарного пізнання.
    
33. Сучасна оцінка логіко-семантичних структур в науковому пізнанні.
    
34. Герменевтика як метод гуманітарної науки.
    
35. Роль інтерпретації та гуманітарного дискурсу в сучасних соціальних науках.
    
36. Постмодернізм як явище сучасного пізнання та культури: методологічна оцінка.
    
37. Категоріальний аналіз як метод соціально-гуманітарного пізнання.
    
38. Особливості застосування математичних та інформаційних засобів в сучасному соціально-гуманітарному пізнанні.
    
39. Логіка та цінність в соціально-гуманітарних дослідженнях.
    

2.5. Проведення модульних контролів і семестрових екзаменів.

Розподіл балів модульних контролів (МК)

Модульний контроль	Максимальна оцінка в балах
	Поточний контроль					Конт- рольний захід (Колок-віум)	Модульна оцінка (ПК+КЗ)
	Лаб. зан. (тес-ти)	Сем. зан.	Конт-роль-на роб.	КР (Інд. пись- мова роб.	Разом балів (ПК)

Література:

1. Аналитическая философия. Избранные тексты. – М., 1993.
   
2. Башляр Г. Новый рационализм. – М., 1987.
   
3. В поисках теории развития науки (Очерки западноевропейских и американских концепций ХХ века). – М., 1982.
   
4. Гайденко П.П. Прорыв к трансцендентному. – М., 1997.
   
5. Гайденко П.П. Эволюция понятия науки. Становление и развитие первых научных программ. – М., 1980.
   
6. Гильдербанд Д. фон. Что такое философия. – СПб., 1997.
   
7. Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности. – М., 1990.
   
8. Гончаренко А. Гений в науке та искусстве. – К., 1985.
   
9. Гроф Ст. Надличностное видение. – М., 2002.
   
10. Єріна А.М., Захожай В.Б., Єрін Д.Л. Методологіч наукових досліджень. – К., 2004.
    
11. Заблуждающийся разум? – Многообразие вненаучного знания. – М., 1990.
    
12. Знание за пределами науки. – М., 1996.
    
13. Ильин В.В. Теория познания. Эпистемология. – М., 1994.
    
14. Ильин В.В., Калинкин А.Т. Природа науки. – М., 1985.
    
15. Канке В.А. Основные философские направлениЯ и концепции науки. – М., 2004.
    
16. Кравец А.С. Концептуальные модели и развитие физической теории // Методы научного познания и физика. – М., 1985.
    
17. Кримський С.Б. Запити філософських сенсів. – К., 2003.
    
18. Крымский С.Б. Научное знание и принципы его трансформации. – К., 1974.
    
19. Кузнецов Б.Г. Ценность познания. – М., 1975.
    
20. Кун Т. Структура научных революций. – М., 2001.
    
21. Лук"янець В.С., Кравченко О.М., Озадовська Л.В. та ін. Світоглядні імплікації науки. – К., 2004.
    
22. Мелков Ю.А. Факт в постклассической науке. – К., 2004.
    
23. Меркулов И.П. Метод гипотез в истории научного познания. – М., 1984.
    
24. Микешина Л.А. Философия науки. – М., 2005.
    
25. На пути к теории научного знания. – М., 1984.
    
26. Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. – М., 1998.
    
27. Новая технократическая волна на Западе. – М., 1986.
    
28. Пассмор Дж. Сто лет философии. – М., 1998.
    
29. Перспективы метафизики: классическая и неклассическая метафизика на рубеже веков. – СПб., 2000.
    
30. Петрушенко В.Л. Епістемологія як філософська теорія знання. – Львів, 2001.
    
31. Петрушенко В.Л. Філософія знання: онтологія, епістемологія, аксіологія. – Львів, 2005.
    
32. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. – К.-Львів, 2002.
    
33. Позитивизм и наука. Критические очерки. – М., 1975.
    
34. Полани М. Личностное знание. – М., 1985.
    
35. Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983.
    
36. Разум и экзистенция. Анализ научных и вненаучных форм мышления. – СПб., 1999.
    
37. Ракитов А.И. Философские проблемы науки. – М., 1977.
    
38. Рижко В.А. Концепція як форма наукового знання. – К., 1995.
    
39. Рузавин Г.И. Методы научного исследования. – М., 1974.
    
40. Сичивица О.М. Методы и формы научного познания. – М., 1972.
    
41. Степин В.С., Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники. – М., 1996.
    
42. Степин В.С., Елсуков А.Н. Методы научного познания. – Минск, 1974.
    
43. Структура и развитие науки. Из Бостонских исследований по философии науки. – М., 1978.
    
44. Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. – М., 1986.
    
45. Философия и методология науки (ред. В.И.Купцова). – М., 1996.
    
46. Философия техники в ФРГ. – М., 1989.
    
47. Фукуяма Ф. Великий разрыв. – М., 2003.
    
48. Швырев В.С. Теоретическое и эмпирическое в научном познании. – М., 1978.
    
49. Швырев В.С. Теоретическое и эмпирическое в научном познании. – М., 1978.
    
50. Эксперимент. Модель. Теория. – М., 1982.
    

Узгодження з іншими дисциплінами.

№ п/п	Назва дисципліни, з якою проводиться узгодження	Прізвище викладача	Підпис, дата
1.	Культурологія
2.	Політологія
3.	Соціологія
4.	Філософія
5.	Логіка