Зміст

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


5.3 Вплив державної екологічної політики на програмні документи секторального рівня
Подобный материал:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   21

5.3 Вплив державної екологічної політики на програмні документи секторального рівня


Міністри навколишнього природного середовища європейських країн на другій конференції «Навколишнє природне середовище для Європи» в 1993 році в Люцерні, Швейцарія ініціювали проведення оглядів результативності природоохоронної діяльності (ОРПД) для країн з перехідною економікою. Починаючи з листопада 1997 року, Комітет екологічної політики ЄЕК ООН виконує проект підготовки ОРПД в Україні за рахунок коштів, що надаються Францією, Німеччиною, Італією й Нідерландами. Вже опубліковано два огляди (в 2000 і 2007 роках), що підготовлені великою групою національних і міжнародних експертів.

Слід відзначити, що в обох ОРПД значну увагу приділено питанням секторальної інтеграції.

Так у першому огляді висновки й рекомендації містять наступні розділи:

- в частині II Управління в галузі забруднення і природних ресурсів«Сприяння промисловій безпеці й чистому виробництву»;

- в частині III Економічна й галузева інтеграція«Проблеми охорони навколишнього природного середовища в сільському господарстві», «Екологічні проблеми в енергетиці».

В другому огляді висновки й рекомендації містять розділи:

- в частині I Формування та реалізація політики«Законодавчі засади, проведення політики та механізми галузевої інтеграції»;

- в частині III Інтеграція питань довкілля в сектори економіки та сприяння сталому розвитку «Управління охороною довкілля в енергетиці», «Управління охороною довкілля в промисловості», «Управління охороною довкілля на транспорті», «Управління земельними ресурсами та їх охорона.».

У розділах обох ОРПД наведені конкретні рекомендації для органів державного екологічного управління, спрямовані на наближення існуючої в Україні системи екологічного управління до сучасної системи, створюваної в розвинених країнах Європи.

В процесі інтеграції застосовується все більше політичних заходів, що віддзеркалює розуміння того, що повної інтеграції неможливо досягнути лише діями уряду – необхідне партнерство між державними установами, діловими колами, громадянським суспільством в цілому. Нерідко таке партнерство поширюється за межі національних кордонів, вимагаючи міжнаціонального співробітництва як на рівні урядових установ, так і окремих організацій та підприємств.

Секторальні та галузеві програми наведені у додатку 3.

З метою підтримки галузевої (секторальної) інтеграції в екологічну політику необхідно:

1. Розробити проект постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок розробки, затвердження та використання екологічних паспортів підприємств - природокористувачів та інших об’єктів, що шкідливо впливають на стан навколишнього природного середовища». У екологічному паспорті необхідно відобразити яким чином враховані положення стратегії та заходи Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища.

2. Розробити нормативний документ (регуляторний акт) Мінприроди України «Інструкція зі створення, ведення та користування системою екологічної паспортизації підприємств - природокористувачів та інших об’єктів, що шкідливо впливають на стан навколишнього природного середовища».

3. Внести зміни до Закону України «Про страхування» в частині запровадження екологічного страхування.

4. Розробити систему нормативних (регуляторних) актів Мінприроди України для інструктивно-методичного забезпечення створення та впровадження екологічного страхування у галузеву (секторальну) екологічну політику.

На загальнодержавному рівні доцільно вирішити також завдання щодо:
  • розробки механізмів впровадження екологічних регуляторних чинників, у тому числі обмежувальних та пільгових, у різні сектори економіки;
  • створення нових та посилення діючих механізмів, які мають забезпечувати ефективну дію еколого-правових норм через засоби юридичної відповідальності за порушення вимог екологічного законодавства;
  • підвищення рівня обізнаності управлінського апарату галузей (секторів) економіки щодо екологічних проблем в країні (регіоні) та можливих шляхів їх вирішення;
  • посилення ролі місцевих органів самоврядування в екологічному управлінні та їх відповідальності за контроль щодо порушень природоохоронного законодавства та виконання природоохоронних програм.