Зміст

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 ... 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Додаток 5. Приклади з визначення основних екологічних проблем та формулювання цілей і визначення показників для основних галузей та секторів економіки України

1 Видобувна промисловість

Кореневі причини:

ресурсно-сировинна спрямованість промислового розвитку України;
відсутність та/або незадовільний рівень впровадження високотехнологічних напрямів розвитку вітчизняної промисловості;
відсутність та/або незадовільні умови для розвитку малого та середнього бізнесу

1.1 Нафтогазовий комплекс

Пріоритетні екологічні проблеми:

забруднення навколишнього природного середовища вуглеводневими сполуками та іншими шкідливими речовинами підчас видобутку, транспортування, переробки та зберігання нафти та газу;

викиди парникових газів;

зміни геологічного середовища у горизонтах глибокого залягання та просідання земної поверхні

Орієнтовні цілі:

досягнення цільових (або нормативних) показників стану (якості) навколишнього природного середовища в місцях діяльності підприємств галузі^¹.

зменшення забруднення навколишнього природного середовища вуглеводневими сполуками підчас видобутку, транспортування, перероблення і зберігання нафти та газу на 20% до 2015 року^².

зменшення викидів парникових газів на підприємствах нафтогазового комплексу на 30% до 2020 року.

повна екологічна реабілітація територій та природних ландшафтів в місцях де закінчена діяльність з видобування, нафти та газу.

Показники досягнення встановлених цілей:

наявність розроблених та затверджених стратегій / програм зменшення негативного впливу на стан навколишнього природного середовища підприємствами видобувної галузі^³.

показники стану (якості) навколишнього природного середовища в місцях видобутку, транспортування, перероблення і зберігання нафти та газу;

обсяги (тис. т) надходження забруднюючих речовин в природне середовище від підприємств галузі;

обсяги (тис. т) викидів парникових газів від підприємства галузі;

площа (тис. га) рекультивованих та екологічно реабілітованих територій, що були порушені внаслідок виробничої діяльності підприємств галузі.

1.2 Вуглевидобувна промисловість

Пріоритетні екологічні проблеми:

викиди парникових газів зокрема метану під час видобутку вугілля;

скидання до водних об’єктів мінералізованих шахтних вод;

забруднення та порушення земель через складування у відвали відходів видобування і переробки вугілля.

Орієнтовні цілі:

скорочення до 2020 року на 30% викидів парникових газів, зокрема метану в атмосферу та використання метану у якості альтернативного джерела енергії;

зменшення до 2020 року на 50% забруднення поверхневих прісноводних водойм високо мінералізованими шахтними водами;

повна рекультивація та екологічна реабілітація природних ландшафтів порушених внаслідок діяльності підприємств вугільної галузі.

Показники досягнення встановлених цілей:

обсяги (тис. т) викидів парникових газів, зокрема метану;

об’єм (тис. м³) попутного метану, що використовується в якості джерела енергії;

обсяги (тис. т) розчинених мінеральних речовин, що надходять до прісноводних поверхневих водойм з шахтними водами;

показники стану (якості) навколишнього природного середовища в місцях видобутку вугілля;

площа (тис. га) рекультивованих та екологічно реабілітованих територій, що були порушені внаслідок виробничої діяльності підприємств галузі;

кількість (шт.) рекультивованих (озеленених) місць складування багатотоннажних відходів видобутку (териконів).

1.3 Добування торфу та лігніту

Пріоритетні екологічні проблеми:

забруднення навколишнього природного середовища внаслідок викидів і скидів забруднюючих речовин, а також відходами видобування і переробки;

порушення структури земель та природних ландшафтів.

Орієнтовні цілі:

зменшення на 20% до 2015 року обсягів забруднення навколишнього природного середовища та утворення токсичних відходів за рахунок розроблення та впровадження екологічно безпечних технологій видобутку та переробки;

повна екологічна реабілітація територій та природних ландшафтів в місцях де закінчена діяльність з видобування торфу та лігніту.

Показники досягнення встановлених цілей:

кількість (шт.) впроваджених на підприємствах галузі екологічно-безпечних технологій видобутку та переробки;

показники стану (якості) навколишнього природного середовища в місцях видобування торфу та лігніту;

обсяги (тис. т) надходження забруднюючих речовин в природне середовище від підприємств галузі;

обсяги (тис. т) утворення та розміщення у навколишньому середовищі токсичних відходів;

площа (тис. га)рекультивованих та екологічно реабілітованих територій, що були порушені внаслідок виробничої діяльності підприємств галузі.

1.4 Добування уранової та торієвої руди

Пріоритетні екологічні проблеми:

підвищення радіаційного фону через забруднення навколишнього природного середовища радіонуклідами (такими як уран-238, радій-236, свинець-210 і полоній-210) та розміщення радіоактивних відходів.

Орієнтовні цілі:

зниження до 2020 року на 25 % забруднення природного середовища радіонуклідами та зменшення на 15 % розміщення у навколишньому середовищі радіоактивних відходів за рахунок впровадження технологій з комплексної переробки уранової та торієвої руди.

Показники досягнення встановлених цілей:

кількість (шт.) впроваджених технологій з комплексної переробки уранової та торієвої руди;

рівень радіаційного фону в місцях діяльності підприємств галузі;

обсяг (тис. т) розміщених у навколишньому середовищі радіоактивних відходів;

1.5 Добування неенергетичних корисних копалин (неенергетичних мінералів та металевих руд, піску, каменю, глини, вапняку, гіпсу тощо)

Пріоритетні екологічні проблеми:

порушення природних ландшафтів при видобутку корисних копалин;

вилучення з продуктивного обігу значних площ сільськогосподарських земель;

скидання до водних об’єктів мінералізованих вод та потрапляння до водних об’єктів і у підземні водні горизонти забруднених дренажних вод з відвалів.

Орієнтовні цілі:

зменшення до 2020 року на 20% обсягів надходження забруднюючих речовин до навколишнього природного середовища та утворення токсичних відходів за рахунок розроблення та впровадження екологічно безпечних технологій видобутку та переробки (для збагачення) мінеральної сировини;

повна рекультивація та екологічна реабілітація територій в місцях, де закінчена діяльність з видобування мінералів та металевих руд;

зменшення до 2020 року на 50% забруднення поверхневих прісноводних водойм високо мінералізованими кар’єрними та шахтними водами.

Показники досягнення встановлених цілей:

кількість впроваджень (одиниць) на підприємствах галузі екологічно безпечних технологій видобутку та переробки;

обсяги (тис. т) надходження забруднюючих речовин в природне середовище від підприємств галузі;

обсяги (тис. т) утворення та розміщення у навколишньому середовищі відходів та відвалів ;

площа (тис. га) рекультивованих та екологічно реабілітованих територій, що були порушені внаслідок виробничої діяльності підприємств галузі;

обсяги (тис. т) розчинених мінеральних речовин, що надходять до прісноводних поверхневих водойм із зворотними водами.

2 Виробництво та розподілення електроенергії та теплоенергії

Кореневі причини:

повне ігнорування природоохоронних вимог при стратегічному плануванні розвитку галузі;
вироблення електроенергії з метою її експорту;
низька енергоефективність промислового та сільськогосподарського виробництва;
незадовільний розвиток альтернативної енергетики та відновлюваної енергетики;
переважання установок спалювання з низьким коефіцієнтом корисної дії;
значні непродуктивні втрати теплоенергії внаслідок великої протяжності мереж теплопостачання та їх незадовільного стану;
велика кількість установок спалювання вугілля у приватному секторі та малому й середньому бізнесі.

Пріоритетні екологічні проблеми:

зміна клімату та забруднення атмосферного повітря внаслідок викидів парникових газів та інших забруднюючих речовин у атмосферне повітря з генеруючих установок спалювання;

теплове та хімічне забруднення природних водойм;

порушення природних ландшафтів та забруднення земель золошлаковими відходами;

порушення гідроморфологічної та екологічної структури водних об’єктів при спорудженні та експлуатації ГЕС.

Орієнтовні цілі:

зменшення до 2020 року на 20% обсягу викидів парникових газів та інших забруднюючих речовин у атмосферне повітря з установок спалювання потужністю 1000 - 2500 Мв;

оптимізація структури енергетичного сектору національної економіки шляхом збільшення обсягу використання енергетичних джерел з низьким рівнем викидів двоокису вуглецю до 2015 року на 10 % та на 20% до 2020 року;

збільшення обсягу використання відновлюваних і альтернативних джерел енергії на 25 % до 2015 року та на 55 % до 2020 року від базового рівня;

зниження до 2015 року на 50% рівня теплового та на 15% хімічного забруднення водойм підприємствами галузі за рахунок впровадження технологій рекуперації тепла та впровадження новітніх технологій хімічної очистки;

забезпечення 100 % повторного використання золошлакових відходів до 2020 року;

забезпечення повного та беззастережного виконання екологічних вимог (екологічних попусків та дотримання необхідних режимів рівнів води водосховищ) під час експлуатації крупних ГЕС;

зниження непродуктивних енергетичних втрат через реконструкцію (оновлення) систем енергопостачання (в т.ч. теплопостачання).

Показники досягнення встановлених цілей:

обсяги викидів парникових газів та інших забруднюючих речовин у атмосферне повітря від установок спалювання потужністю 1000 - 2500 Мв (тис. т);

частка (% в рамках енергетичного балансу України) використання енергетичних джерел з низьким рівнем викидів двоокису вуглецю;

частка (% в рамках енергетичного балансу України) використання відновлюваних і альтернативних джерел енергії;

частка енергетичних втрат (% загального обсягу вироблення тепло- та електроенергії);

обсяг (Ккал./м3) теплового забруднення водойм внаслідок охолодження деяких технологічних ланок підприємств галузі;

обсяг (тис. т) скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти;

обсяг (тис. т) повторного використання золошлакових відходів;

показники стану (якості) навколишнього природного середовища в зонах впливу підприємств теплоенергетики;

протоколи дотримання регламентів щодо екологічного регулювання рівнів води крупних водосховищ.

3 Переробна промисловість

Кореневі причини:

ресурсно-сировинна спрямованість промислового розвитку України;
відсутність та/або незадовільний рівень впровадження високотехнологічних напрямів розвитку вітчизняної промисловості;
відсутність та/або незадовільні умови для розвитку малого та середнього бізнесу;
повне ігнорування природоохоронних вимог при стратегічному плануванні розвитку галузі;
низька ресурсо- та енергоефективність промислового виробництва;
наднормативне забруднення навколишнього природного середовища внаслідок діяльності підприємств галузі;
відсутність стимулів щодо впровадження на підприємствах галузі більш чистого виробництва та енергозбереження;

3.1 Металургійне виробництво (в т.ч. ливарне, електрометалургія, операції з прокату, вироби з металу, інше)

Пріоритетні екологічні проблеми:

забруднення атмосферного повітря промисловими викидами, в тому числі важкими металами, кислото-утворюючими сполуками, канцерогенними речовинами;

значні обсяги викидів парникових газів;

забруднення водних ресурсів зворотними водами, що надходять від підприємств галузі;

великі обсяги споживання водних ресурсів;

вилучення значної площі земель з продуктивного обігу під виробничі потреби;

забруднення ґрунтів в зоні впливу промислового майдану підприємства та зон складування відходів.

Орієнтовні цілі:

зменшення до 2015 року на 30% забруднення атмосферного повітря промисловими викидами, в тому числі важкими металами, кислото-утворюючими сполуками, канцерогенними речовинами;

зменшення до 2020 року на 20% обсягів викидів парникових газів;

зниження до 2015 року на 15% рівня забруднення водних ресурсів зворотними водами;

повна рекультивація та екологічна реабілітація природних ландшафтів порушених внаслідок діяльності підприємств металургійної галузі.

Показники досягнення встановлених цілей:

обсяги (тис. т) забруднення атмосферного повітря промисловими викидами, в тому числі важкими металами, кислото-утворюючими сполуками, канцерогенними речовинами;

обсяги (тис. т) викидів парникових газів;

обсяги (тис. т) скидання забруднюючих речовин до природних водних об’єктів;

площа (тис. га) рекультивованих та екологічно реабілітованих територій, що були порушені внаслідок виробничої діяльності підприємств галузі.

3.2 Хімічна та нафтохімічна промисловість

Пріоритетні екологічні проблеми:

значні обсяги забору та використання прісної води для виробництва;

забруднення атмосферного повітря викидами шкідливих речовин, в тому числі 1 та 2 класу небезпеки;

скиди забруднених зворотних вод із вмістом широкого спектру хімічних речовин, в тому числі 1 та 2 класу небезпеки;

утворення токсичних відходів та накопичення їх у шламонакопичувачах та інших місцях видалення;

вилучення значної площі земель з продуктивного обігу під виробничі потреби.

Орієнтовні цілі:

зменшення до 2015 року на 50% обсягу забору та використання прісної води для виробництва шляхом реалізації програми ресурсо- і енергозбереження;

зниження до 2020 року на 25% забруднення атмосферного повітря викидами шкідливих речовин, в тому числі 1 та 2 класу небезпеки;

зниження до 2015 року на 35% рівня скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами підприємств галузі, в тому числі речовин 1 та 2 класу небезпеки;

забезпечення до 2015 року 100 % -го екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження: не придатних до використання пестицидів і тари від них, відходів мононітрохлорбензолу і тари від них, відходів гексахлорбензолу і тари від них;

розроблення до 2015 року та здійснення програми заходів із заміни особливо небезпечних хімічних речовин, що утворюються і використовуються в процесі виробничої діяльності в основних секторах економіки, на екологічно безпечні, забезпечення їх безпечного вилучення (заміни), транспортування та зберігання.

Показники досягнення встановлених цілей:

Обсяг (млн. м³) забору та використання прісної води;

обсяги (тис. т) забруднення атмосферного повітря промисловими викидами, в тому числі важкими металами, кислото-утворюючими сполуками, канцерогенними речовинами;

обсяги скидання забруднюючих речовин (тис. т) до природних водних об’єктів;

кількість знешкоджених небезпечних хімічних речовин (тис. т);

площа рекультивованих та екологічно реабілітованих територій, що були порушені внаслідок виробничої діяльності підприємств галузі (тис. га);

наявність затвердженої програми заходів із заміни особливо небезпечних хімічних речовин, що утворюються і використовуються в процесі виробничої діяльності в основних секторах галузі, на екологічно безпечні, забезпечення їх безпечного вилучення (заміни), транспортування та зберігання.

3.3 Виробництво машин та устаткування

Пріоритетні екологічні проблеми:

наднормативні викиди забруднюючих речовин до атмосферного повітря;

наднормативне скидання забруднюючих речовин до водних об’єктів;

утворення великої кількості відходів та неналежне поводження з відходами.

Орієнтовні цілі:

зниження до 2020 року на 25% забруднення атмосферного повітря викидами забруднюючих речовин, в тому числі 1 та 2 класу небезпеки;

зниження до 2015 року на 35% рівня скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами підприємств галузі, в тому числі речовин 1 та 2 класу небезпеки;

зниження на 10% до 2015 року рівня утворення відходів відносно кількості виробленої продукції.

Показники досягнення встановлених цілей:

обсяги (тис. т) забруднення атмосферного повітря викидами, забруднюючих речовин;

обсяги скидання забруднюючих речовин (тис. т) до природних водних об’єктів;

площа рекультивованих та екологічно реабілітованих територій, що були порушені внаслідок виробничої діяльності підприємств галузі (тис. га);

коефіцієнт утворення відходів відносно кількості виробленої продукції.

3.4 Будівництво та виробництво будівельних матеріалів

Пріоритетні екологічні проблеми:

наднормативне забруднення атмосферного повітря при виробництві цементу, цегли, органічних в’яжучих матеріалів;

наднормативне забруднення водних об’єктів скидами забруднюючих речовин;

утворення багатотоннажних відходів при будівництві.

Орієнтовні цілі:

зниження до 2015 року на 50% забруднення атмосферного повітря при виробництві цементу, цегли, органічних в’яжучих матеріалів за рахунок впровадження технологій поглинання пилу тощо;

зниження до 2015 року на 40% забруднення водних об’єктів скидами забруднюючих речовин з рахунок локальної очистки стічних вод, що скидаються підприємствами галузі;

розроблення і впровадження системи поводження з будівельними відходами.

Показники досягнення встановлених цілей:

обсяги (тис. т) надходження забруднень до атмосферного повітря з викидами забруднюючих речовин;

обсяги (тис. т) скидання забруднюючих речовин до природних водних об’єктів;

обсяги (тис. т) використання вторинних ресурсів у процесі промислового та житлового будівництва, реконструкції;

наявність затверджених нормативно-правових документів та програм щодо поводження з будівельними відходами (шт.).

3.5 Лісова та деревообробна промисловість

Пріоритетні екологічні проблеми:

зменшення площ лісових насаджень та зміна природних умов існування біоти, у тому числі видів, що за занесені у «Червону книгу», внаслідок скорочення територій лісів;

відставання темпів лісовідновлення від вирубки лісів;

надмірне утворення деревинних відходів та недостатнє їх використання;

негативний вплив вирубки лісів на гідрологічний режим підземних і поверхневих вод;

негативні зміни у балансі парникових газів за рахунок скорочення обсягів їх поглинання лісами;

викиди у атмосферне повітря пилу та хімічних речовин від підприємств деревообробки.

Орієнтовні цілі:

збільшення до 2020 року на 17 % площі заліснення території держави в результаті відновлення лісів та лісорозведення на земельних ділянках лісового фонду, створення захисних лісових насаджень на землях несільськогосподарського призначення;

збільшення до 2015 року на 60 % обсягів повторного використання та переробки деревинних відходів;

зниження до 2015 року на 50 % забруднення атмосферного повітря від підприємств деревообробки за рахунок впровадження технологій пило поглинання;

Показники досягнення встановлених цілей:

частка (%) площі заліснення території держави відносно загальної її території;

обсяг (тис. т) повторного використання та переробки деревинних відходів;

обсяг (тис. т) надходження забруднень до атмосферного повітря від підприємств деревообробки.

3.6 Целюлозно-паперова промисловість

Пріоритетні екологічні проблеми:

викиди у атмосферне повітря шкідливих речовин від підприємств галузі;

значні обсяги споживання прісної води;

скиди забруднених хімічними речовинами із зворотними водами.

Орієнтовні цілі:

заміна особливо небезпечних хімічних речовин, що утворюються і використовуються в процесі виробничої діяльності на екологічно більш безпечні;

зниження до 2020 року на 25% забруднення атмосферного повітря викидами забруднюючих речовин, в тому числі 1 та 2 класу небезпеки;

зниження до 2015 року на 35% рівня скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами підприємств галузі, в тому числі речовин 1 та 2 класу небезпеки;

Показники досягнення встановлених цілей:

скорочення обсягів (тис. т) викидів у атмосферне повітря пилу та хімічних речовин від підприємств сектору;

скорочення обсягів (тис. м³) споживання прісної води за рахунок повторно-оборотного використання;

кількість (одиниць) впроваджень технологічних рішень щодо заміни особливо небезпечних хімічних речовин, які використовуються в процесі виробничої діяльності на екологічно безпечні.

3.7 Легка промисловість (в т.ч. виробництва: текстильне; швацьке, виробів з хутра та шкіри, інше)

Пріоритетні екологічні проблеми:

викиди у атмосферне повітря шкідливих речовин від підприємств галузі;

значні обсяги споживання прісної води;

скиди зворотних вод;

утворення відходів.

Орієнтовні цілі:

заміна особливо небезпечних хімічних речовин, що використовуються в процесі виробничої діяльності на екологічно більш безпечні;

зниження до 2020 року на 30% забруднення атмосферного повітря викидами забруднюючих речовин;

зниження до 2015 року на 35% рівня скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами підприємств галузі.

Показники досягнення встановлених цілей:

обсяги (тис. т) надходження забруднюючих речовин в природне середовище від підприємств галузі.

скорочення обсягів (тис. м³) споживання прісної води за рахунок повторно-оборотного використання;

обсяги (тис. т) утворення відходів виробництва;

кількість впроваджень (одиниць) технологічних рішень щодо заміни особливо небезпечних хімічних речовин, що використовуються в процесі виробничої діяльності на екологічно безпечні.

3.8 Харчова промисловість (включно м'ясо-молочну)

Пріоритетні екологічні проблеми:

викиди у атмосферне повітря шкідливих речовин від підприємств галузі;

скиди зворотних вод, недостатньо очищених або без очищення, що містять велику кількість жирів та інших важко окислювальних речовин;

утворення відходів.

утворення відходів, у тому числі таких, що можуть нести біологічну небезпеку;

значні обсяги споживання прісної води.

Орієнтовні цілі:

зменшення на 50% до 2015 року обсягів скидання забруднюючих речовин до водних об’єктів та міської каналізації за рахунок розроблення та впровадження компактних локальних очисних споруд (установок), що можуть бути використані у харчовій (включаючи м’ясо-молочний напрям) промисловості;

поетапне зменшення до 2015 року на 30% обсягів використання прісної води підприємствами промисловості за рахунок впровадження ресурсозберігаючих технологій виробництва;

розроблення і впровадження до 2015 року систем поводження з пакувальними матеріалами і тарою, зокрема поліетиленовою;

сприяння розвитку необхідної лабораторної бази та проведення випробувань продукції щодо відповідності вмісту генетично модифікованих організмів.

Показники досягнення встановлених цілей:

обсяги (тис. т) викидів у атмосферне повітря хімічних речовин від підприємств сектору;

обсяги (тис. т) скидів забруднюючих речовин із зворотними водами;

уведення в дію компактних локальних очисних споруд (одиниць);

обсяги (тис. т) утворення відходів, у тому числі небезпечних ;

скорочення частки (%) використаних неекологічних пакувальних матеріалів і тари, зокрема поліетиленової;

кількість (одиниць) уведених в дію лабораторій для проведення випробувань продукції щодо відповідності вмісту генетично модифікованих організмів.

4 Діяльність транспорту та зв'язку

Кореневі причини:

незадовільний рівень впровадження нових більш екологічних видів транспорту та незадовільне впровадження стандартів викидів забруднюючих речовин у відпрацьованих газах «Євро – 4 та Євро – 5»;
увезення в країну застарілих транспортних засобів;
ігнорування природоохоронних вимог при стратегічному плануванні розвитку галузі;
відсутність стимулів у транспортних підприємств щодо заміни парку транспортних засобів на більш екологічні.

4.1 Автомобільний транспорт

Пріоритетні екологічні проблеми:

наднормативне забруднення атмосферного повітря внаслідок викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел;

утворення парникових газів;

забруднення ґрунтів обабіч шляхів, в тому числі важкими металами;

шумове забруднення, особливо на території міст.

Орієнтовні цілі:

покращення до 2015 року складу парку транспортних засобів за рахунок заміни застарілих на нові, більш екологічні та збільшення на 25 % частки транспортних засобів, що використовують екологічне паливо (електромобілів, транспорту, що працює на біопаливі тощо);

встановлення нормативів вмісту сірки^⁴ в мазуті та дизельному пальному, заборона з 2016 року їх використання за умови понаднормативного вмісту сірки;

поетапне запровадження екологічних норм для певних категорій колісних транспортних засобів, що вперше реєструються в Україні: «Євро-3» – з 2012 р.; «Євро-4» – з 2014 р;

запровадження до 2020 року диференційованого екологічного податку на транспортні засоби залежно від обсягів використання палива для стимулювання збільшення обсягів виробництва і використання велосипедів, гібридних видів автомобільних транспортних засобів та електромобілів;

установлення до 2015 року протишумових споруд (екранів) у населених пунктах, розташованих поблизу автомагістралей, з кількістю населення не менш як 500 тис. осіб;

розроблення і впровадження до 2015 року системи збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил; зношених шин, резинотехнічних виробів; утилізації не придатних до використання транспортних засобів, електричного і електронного обладнання (в тому числі трансформаторів, стабілізаторів тощо).

Показники досягнення встановлених цілей:

обсяг (тис. т) викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря, що надходять з відпрацьованими газами автотранспорту;

обсяг (тис. т) викидів парникових газів, що утворюються в результаті спалювання палива автотранспортом;

частка (%) транспортних засобів, що використовують екологічне паливо, у загальному складі парку;

факт підготовки затвердження на необхідному рівні нормативно-правового акту з запровадження диференційованого екологічного податку на транспортні засоби залежно від обсягів використання палива;

показник (літрів / 100 км) питомих витрат палива парків автотранспорту;

протоколи перевірок, що свідчать про виконання екологічних норм «Євро-3» та «Євро-4» (з 2014 року) для колісних транспортних засобів, що вперше реєструються в Україні;

показники контролю за рівнем акустичного шуму поблизу автомагістралей, з кількістю населення не менш як 500 тис. осіб;

обсяг (тис. т) видалення, знешкодження та утилізації відходів, в тому числі: відпрацьованих мастил; зношених шин, електричного і електронного обладнання, акумуляторів;

кількість (тис. шт.) утилізованих непридатних до використання транспортних засобів.

4.2 Залізничний транспорт

Пріоритетні екологічні проблеми:

забруднення атмосферного повітря через викиди в атмосферу продуктів згоряння палива та вивітрювання сипучих вантажів, випаровування нафтопродуктів;

значні технологічні втрати води;

скидання забруднених зворотних вод;

забруднення ґрунтів обабіч залізничного полотна.

Орієнтовні цілі:

зменшення до 2015 року у 2 рази викидів та скидів забруднюючих речовин у довкілля за рахунок впровадження локальної очистки в процесі миття вагонів, платформ та потягів;

100% впровадження до 2015 року засобів пасажирських перевезень, що виключають забруднення транспортних шляхів скидами стічних вод та відходами;

100% покращення складу парку транспортних засобів Укрзалізниці до 2020 року за рахунок заміни застарілих на нові, більш екологічні;

розроблення і впровадження до 2015 року системи збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил; утилізації не придатних до використання транспортних засобів, збирання та утилізації електричного і електронного обладнання.

Показники досягнення встановлених цілей:

обсяг (тис. т) викидів у атмосферне повітря від залізничного транспорту та підприємств галузі;

обсяг (тис. т) скидання забруднюючих речовин на залізно дорожні шляхи;

обсяг (тис. т) утворення та потрапляння до навколишнього природного середовища відходів від залізничного транспорту та підприємств галузі;

обсяг (тис. т) видалення, знешкодження та утилізації відходів, в тому числі: відпрацьованих мастил; зношених шин, електричного і електронного обладнання.

4.3 Водний транспорт

Пріоритетні екологічні проблеми:

забруднення вод внаслідок аварій та підчас вантажних робіт у портах;

забруднення вод та негативний вплив на водну біоту через скидання відходів та забруднених стоків з суден, особливо великотоннажних вантажних, зокрема нафтових танкерів;

шумове забруднення в районі водних шляхів;

забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами двигунів.

Орієнтовні цілі:

зменшення до 2015 року на 45% рівня забруднення вод внаслідок аварій та під час вантажних робіт у портах;

зменшення до 2015 року на 25% забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами двигунів;

збільшення до 2020 року на 60% частки екологічно-безпечних транспортних засобів;

встановлення системного контролю за скидами баластних та ляльних вод;

розроблення / впровадження технологій видалення, знешкодження та утилізації відходів, в тому числі: відпрацьованих мастил; електричного і електронного обладнання тощо.

Показники досягнення встановлених цілей:

обсяги (тис. т) надходження забруднюючих речовин в природне середовище внаслідок аварійних скидів у водні об’єкти забруднюючих речовин при їх транспортуванні;

обсяги (тис. т) надходження забруднюючих речовин в природні води зі скидами баластних та ляльних вод суден;

показники пошкодження водної біоти засобами водного транспорту;

збільшення частки (%) більш екологічних транспортних засобів, у загальному складі парку;

обсяг (тис. т) видалення, знешкодження та утилізації відходів, в тому числі: відпрацьованих мастил; електричного і електронного обладнання тощо.

4.4 Повітряний транспорт

Пріоритетні екологічні проблеми:

забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами двигунів;

викиди парникових газів;

вплив на озоновий шар атмосфери під час здійснення висотних польотів;

шумове забруднення в місцях, прилеглих до аеропортів.

Орієнтовні цілі:

зменшення на 15 % співвідношення обсягів витрат палива та споживання кисню до показників пасажиро- та вантажоперевезень за рахунок оптимізації до 2020 року авіатранспортних засобів;

зменшення до 2015 року на 20% надходжень забруднюючих речовин у атмосферне повітря під час експлуатації авіатранспортних засобів;

зменшення до 2015 року на 25% шумового забруднення в прилеглих до аеропортів районах за рахунок встановлення протишумових екранів.

Показники досягнення встановлених цілей:

обсяги (тис. т) викидів парникових газів від повітряного транспорту;

показник відношення обсягу викидів від авіатранспорту до загальної кількості авіатранспортних засобів (тис. т/ на авіатранспортну одиницю);

показник витрати палива по відношенню обсягів пасажиро- та вантажоперевезень (тонн палива / на тонну вантажу);

показники рівня шумового забруднення в прилеглих до аеропортів районах.

4.5 Трубопровідний транспорт

Пріоритетні екологічні проблеми:

порушення та забруднення природних ландшафтів при прокладанні трубопроводів;

виникнення екологічно небезпечних ситуацій з аварійним порушенням транспортних трубопроводів, в тому числі:

забруднення земель нафтопродуктами та іншими вуглеводнями;

викиди в атмосферне повітря внаслідок загоряння продуктів, що транспортуються;

забруднення поверхневих вод внаслідок змивання продуктів, що транспортуються, у водні об’єкти.

Орієнтовні цілі:

повна рекультивація забруднених та порушених земель внаслідок прокладання трубопроводів, а також внаслідок аварій на трубопроводах;

розроблення та впровадження до 2015 року системи попередження аварій на транспортних трубопроводах, що призводять до забруднення навколишнього природного середовища.

Показники досягнення встановлених цілей:

площа (тис. га) рекультивованих та екологічно реабілітованих територій, що були порушені внаслідок прокладання трубопроводів, а також внаслідок аварій на трубопроводах;

обсяги (тис. т) надходження забруднюючих речовин в природне середовище внаслідок аварій на транспортних трубопроводах.

4.6 Засоби зв’язку

Пріоритетні екологічні проблеми:

негативний вплив на людей та біоту внаслідок виникнення електромагнітних, в т.ч. високочастотних, полів випромінювання від системних трансляторів (передавачів) сигналів.

Орієнтовні цілі:

зниження до 2015 року на 20% негативного фізичного впливу електромагнітних, високочастотних випромінювань на людей та біоту за рахунок впровадження новітніх технологій зв’язку.

Показники досягнення встановлених цілей:

кількість (одиниць) осередків з перевищенням нормативів електромагнітних, в т.ч. високочастотних, полів випромінювання від системних трансляторів (передавачів) сигналів.

5 Сільське господарство

Кореневі причини:

переважно екстенсивний метод ведення сільського господарства;
ігнорування природоохоронних вимог при плануванні розвитку галузі;
зміна клімату;
відсутність стимулів та національних стандартів щодо впровадження органічних технологій ведення сільського господарства;
відсутність прийнятої концепції та плану дій із збереження ґрунтів; планування сівозмін та співвідношення окремих видів сільгоспугідь;

5.1 Землеробство

Пріоритетні екологічні проблеми:

надмірне сільськогосподарське освоєння (розораність) ґрунтів;

зниження гумусу та показників родючості ґрунтів, в тому числі вмісту поживних речовин, порушення водного і повітряного режимів ґрунту, зміна режиму живлення ґрунтів;

поширення вітрової та водної ерозії ґрунтів;

забруднення ґрунтів, надлишкове накопичення у ґрунтах мінеральних добрив й хімічних засобів захисту рослин та їх потрапляння до водних об’єктів.

Орієнтовні цілі:

зменшення до 2020 року в середньому на 5—10 % площ орних земель в областях шляхом виведення із складу орних земель схилів крутизною більш як 3 градуси, земель водоохоронних зон, консервації деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених сільськогосподарських угідь з подальшим їх залісненням у лісовій та лісостеповій зонах та залуженням у степовій зоні;

двократне збільшення до 2020 року частки земель, що використовуються в органічному сільському господарстві;

розроблення та впровадження до 2015 року національних стандартів в галузі органічних технологій ведення сільського господарства, адаптованих до міжнародних та європейських вимог;

забезпечення до 2015 року 80%-ї консервації деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель та 100%-ї рекультивації порушених земель;

впровадження до 2015 року моніторингу ґрунтів на територіях, прилеглих до складських приміщень, що використовуються для зберігання хімічних засобів захисту рослин, у тому числі непридатних до використання;

розроблення до 2015 року стратегії та плану дій з адаптації землеробства до зміни клімату.

Показники досягнення встановлених цілей:

показники якості та стану забруднення і порушення ґрунтів на землях сільськогосподарського використання;

частка (%) еродованих земель у загальній площі земель сільськогосподарського використання;

частка (%) законсервованих земель (деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель) у загальній площі земель сільськогосподарського використання;

площа (га) рекультивованих земель сільськогосподарського використання порушених внаслідок неналежного використання;

частка (%) площі розораних земель відносно загальної площі території країни;

показник внесення мінеральних та органічних добрив (т/га) на орних землях;

кількість (одиниць) впровадження національних стандартів в галузі органічних технологій ведення сільського господарства, адаптованих до міжнародних та європейських вимог;

площа земель (га), на яких впроваджені екологічно-орієнтовані та органічні технології ведення сільського господарства;

обсяги (т) знешкоджених та утилізованих непридатних до використання агрохімічних засобів.

5.2 Тваринництво

Пріоритетні екологічні проблеми:

забруднення навколишнього природного середовища відходами тваринництва;

порушення санітарно-гігієнічних вимог та забруднення навколишнього природного середовища в місцях захоронення скоту;

деградація пасовищ через перевипас та переущільнення орного і підорного горизонтів;

Орієнтовні цілі:

зменшення до 2015 року на 40% питомих показників надходження у природне середовище відходів тваринництва через запровадження їх переробки та використання, в тому числі, зменшення до 2015 року на 35% забруднення поверхневих вод зворотними водами та поверхневим стоком територій тваринницьких комплексів;

впровадження до 2015 року систем екологічно-безпечного знищення, знешкодження і захоронення загиблих (падіжних) тварин;

забезпечення дотримання вимог біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин і тварин на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Показники досягнення встановлених цілей:

обсяги (тис. т) надходження у природне середовище забруднюючих речовин у складі відходів тваринництва;

кількість (одиниць) впроваджених та діючих систем, що забезпечують екологічно безпечне знищення, знешкодження і захоронення загиблих (падіжних) тварин;

площа (га) переущільнених земель і пасовищ;

наявність розроблених та затверджених нормативно-правових документів, що регламентують діяльність з контролю дотримання вимог біологічної і генетичної безпеки.

5.3 Меліорація

Пріоритетні екологічні проблеми:

вторинне засолення ґрунтів;

непродуктивні втрати води підчас зрошення (до 60-75 %);

зміна водного балансу територій;

збільшення висхідних токів підземних вод та вторинне перезволоження;

зниження рівня ґрунтових вод при осушенні території;

знищення боліт та болотних екосистем через зменшення продуктивної вологи;

Орієнтовні цілі:

зменшення до 2015 року на 15% рівня вторинного засолення ґрунтів;

збереження основних показників родючості та характеристик природного стану ґрунтів на меліорованих сільськогосподарських землях;

збільшення до 2015 року на 20% водно-болотних угідь;

відновлення на 80% до 2020 року стану засолених земель та водного балансу територій зміненого внаслідок меліоративної діяльності.

Показники досягнення встановлених цілей:

показники стану та якості ґрунтів на меліорованих землях;

площа (тис. га) відновлених та збережених після меліораційних робіт боліт та кількість болотних екосистемних осередків;

показники стану ґрунтових вод на меліорованих землях.

5.4 Рибальство, рибництво

Пріоритетні екологічні проблеми:

зменшення чисельності аборигенних видів за рахунок перевилову промислових видів живих водних ресурсів;

евтрофікація поверхневих вод внаслідок інтенсивного вирощування риби;

зміна структури природних екосистем внаслідок перевилову окремих видів іхтіофауни;

неконтрольоване поширення чужорідних (інвазивних) видів у тому числі і паразитофауни.

Орієнтовні цілі:

збільшення до 2020 року на 50% чисельності аборигенних видів риб;

зниження до 2015 року на 30% забруднення водних об’єктів, що використовуються для промислового вирощування риби;

підвищення до 2020 року на 25% рибопродуктивності водних об’єктів;

Показники досягнення встановлених цілей:

показники біорізноманіття водних та прилеглих екосистем (кількість видів);

чисельність (шт.) відновлених аборигенних видів іхтіофауни;

показник рибопродуктивності водних об’єктів (тис. особин, кількість видів).

Blog

Зміст

Содержание

Додаток 5. Приклади з визначення основних екологічних проблем та формулювання цілей і визначення показників для основних галузей та секторів економіки України