Зміст

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание 5.4 Головні елементи секторальних програм і планів

Подобный материал:

• Єрьомін Розміщення продуктивних сил Зміст, 1769.51kb.
• Міністерство освіти І науки україни перечинський професійний ліцей, 202.74kb.
• Організація та зміст навчально –в виховної роботи у днз, 81.03kb.
• Збірник державних стандартів, 1247.56kb.
• Зміст І порядок розроблення виробничої програми підрозділів виробнича програма, 128.75kb.
• Зміст І порядок розроблення виробничої програми підрозділів виробнича програма, 127.69kb.
• Процеси прийняття рішення І управління зміст процесу управління, 283.85kb.
• Поняття та зміст комунального управління, 500.89kb.
• Завдання та зміст виробничої програми підприємства Показники виробничої програми підприємства, 123.69kb.
• План Поняття та зміст юридична деонтологія > Юридична діяльність: поняття та зміст, 476.58kb.

5.4 Головні елементи секторальних програм і планів

Екологічні цілі та інструменти впровадження включають:

• розвиток в рамках процесу «Довкілля для України» партнерства між секторами суспільства з метою залучення до планування і реалізації політики усіх зацікавлених сторін;
  
• створення систем екологічного управління та підготовка державних цільових програм з екологізації окремих галузей національної економіки, що передбачають технічне переоснащення, впровадження енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій, маловідходних, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів;
  
• розроблення і упровадження до 2015 року системи стимулів для суб’єктів господарювання, що упроваджують систему екологічного управління, принципи корпоративної соціальної відповідальності, застосовують екологічний аудит, сертифікацію виробництва продукції, її якості згідно з міжнародними природоохоронними стандартами.
  

У промисловості та енергетиці:

• доопрацювання та схвалення Концепції впровадження в Україні більш чистого виробництва;»
  
• розроблення та впровадження в Україні «Стратегії розвитку більш чистого виробництва на період до 2020 року»;
  
• розроблення та впровадження в Україні «Національного плану дій з розвитку більш чистого виробництва на період з 2013 до 2016 року»;
  
• розроблення та затвердження методології визначення ступеня екологічного ризику, обумовленого виробничою діяльністю екологічно небезпечних об’єктів.
  

У транспортно-дорожній галузі:

• встановлення до 2015 року протишумових споруд/екранів (у місцях, де населені пункти розташовані поблизу автомагістралей) в населених пунктах з кількістю населення не менш як 500 тис. осіб та до 2020 року в населених пунктах з кількістю населення не менше 250 тис. осіб;
  
• розроблення і затвердження Державної цільової програми підтримки розвитку електричного, гібридного та на біопаливах видів індивідуального транспорту, запровадження та підтримка їхньої сервісної мережі; збільшення парку та кількості ліній громадського електричного транспорту у містах;
  
• підвищення вимог до забезпечення екологічної безпеки та надійності трубопровідного транспорту.
  

У житлово-комунальному господарстві та будівництві:

• перегляд нормативно-правової бази з метою забезпечення природоохоронних вимог, зокрема щодо енерго- та ресурсозбереження, в процесі промислового та житлового проектування, будівництва, реконструкції та демонтажу споруд;
  
• підвищення енерго- та ресурсозбереження в багатоквартирних будинках.
  

У сільському господарстві:

• створення умов для широкого впровадження екологічно орієнтованих та органічних технологій ведення сільського господарства та досягнення у 2020 році їх використання до 50 відсотків базового рівня.
  

В У військово-оборонній галузі:

• розроблення до 2015 року стимулів із заохочення впровадження систем екологічного управління у військових формуваннях, забезпечення до 2020 року екологічно безпечного природокористування в ході оперативної та бойової підготовки під час проведення військових навчань та тренувань.
  

В галузі туризму та рекреації:

• впровадження до 2015 року систем екологічного управління та посилення державного екологічного контролю щодо об’єктів туристичного та рекреаційного призначення, а також готельно-ресторанного бізнесу; розвиток екологічного туризму та екологічно орієнтованої рекреації.
  

Чинні секторальні та галузеві програми наведені у додатку 3. Приклади щодо визначення основних екологічних проблем та формулювання цілей і визначення показників для основних галузей та секторів економіки України наведено у додатку 5 до цього документа.

Одним з прикладів того, як галузеві екологічні проблеми повинні бути враховані у регіональних програмах може слугувати Програма поліпшення стану Дніпропетровської області за рахунок зменшення забруднення довкілля основними підприємствами-забруднювачами на 2007-2015 роки. Одним з прикладів того, як галузеві екологічні проблеми повинні бути враховані у регіональних програмах може слугувати Програма поліпшення стану Дніпропетровської області за рахунок зменшення забруднення довкілля основними підприємствами-забруднювачами на 2007-2015 роки.

За своїм спрямуванням вказана Програма, як і переважна більшість галузевих програм, обмежується мінімізацією та запобіганням викидам і скидам забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, утворення відходів, збільшення обсягів залучення відходів до господарського обігу.

Ппозитивним озитивним є те, що при опрацюванні планів заходів Програми були увраховані заходи, які увійшли доє складовою виданих дозволів на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, дозволів на спеціальне водокористування і лімітів на утворення та розміщення відходів, що були видані підприємствам області. .

Кожен захід має конкретні терміни виконання та конкретні показники переважно щодо скорочення викидів, які мають бути досягнуті, та необхідні обсяги фінансування з боку підприємств.

Програмою передбачено, що контроль здійснюється органами законодавчої та виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, регіональних регіональними екологічних екологічними інспекційінспекціями, природоохоронної природоохоронною прокуратурипрокуратурою, громадськістю, знову ж не за екологічними індикаторами.

Нажаль, нНедоліком і цієї Програми є відсутність сформульованих довгострокових та середньострокових екологічних цілей, а також відсутність та індикаторів, які б свідчили про покращення (погіршання) екологічної ситуації, що визначається через зміни стану природних екосистем.