Підготовка учнів до вивчення геометрії на заняттях гуртка початкового технічного моделювання
| Вид материала | Документы |
- Методична розробка, 89.04kb.
- І. Використання елементів народознавства на заняттях туристсько-краєзнавчого гуртка., 256.53kb.
- Робоча програма гуртка " юні музеєзнавці" 1 рік навчання /початковий рівень/ Пояснювальна, 212.76kb.
- Творчості учнівської молоді, 161.88kb.
- Обсяг програми розрахований на 1 місяць (27 годин). Наповнюваність гуртка складає, 101.95kb.
- Методичні рекомендації вивчення історії в 2011-2012 н р. Журавська Н.І, 456.2kb.
- Навчальний експеримент у системі вивчення фізики в середній школі, 218.76kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення у 2011-2012 навчальному році предметів суспільно-гуманітарного, 169.26kb.
- Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у основній, 143.39kb.
- Методика технічного моделювання у процесі навчання в умовах загальноосвітньої школи, 350.39kb.
Мета. Ознайомити дітей з поняттям "розмітка"; правилами користування лінійкою, олівцем під час розмічання. Вчити вимірювати і робити розмітки, користуючись лінійкою, кутником, циркулем. Вчити виготовляти геометричні фігури: квадрат, прямокутник, трикутник, і конструювати з них силуетні споруди та машини.
Обладнання. Лінійка, циркуль, олівець, кутник, цупкий папір, ножиці, таблиця "Вимірювання та розмічання"; таблиця "Конструювання з геометричних фігур"; зразок готового виробу.
Хід заняття
I. Підготовка робочих місць.
II. Організаційний момент.
III. Повідомлення теми і мети заняття.
- На минулих заняттях ми з вами вчили елементи графічної грамоти, а сьогодні в нашому креслярському цеху ви, юні креслярі, будете вчитись працювати зі справжніми креслярськими інструментами. Будете виготовляти геометричні фігури і конструювати з них будинки та машини.
IV. Розгляд зразка.
- Ось такі будиночки і машини ви будете конструювати з геометричних фігур.
V. Технологія виготовлення виробу.
- До креслярських інструментів відносяться: лінійка, кутник (косинець), олівець. (Всі інструменти продемонструвати).
Кожен кресляр повинен вміти правильно користуватися креслярськими інструментами, вміти вимірювати і розмічати.
Від точності вимірювання і розмічання залежить якість і точність виробів. Тому треба пам'ятати народну приказку "Сім разів відмір, а один раз відріж".
Розмічання - це перенесення на заготовку ліній, що визначають контури деталі чи предмета. Розмічання слід починати з краю заготовки, раціонально розміщувати графічні зображення на ній, економно витрачаючи папір чи картон.
Робота за таблицею "Вимірювання та розмічання".
Користуючись лінійкою, кутником, потрібно починати відлік розмірів від нульової поділки. Лінійку з поділками прикладають до поздовжньої сторони прямокутного аркуша паперу і суміщають позначку "0" з краєм аркуша, а потім відмірюють потрібну довжину, наприклад 10см. Навпроти цієї поділки на папері ставлять точку. Після цього прикладають лінійку до нижньої частини аркуша і на тій самій відстані ставлять позначку. Розміщуючи лінійку біля двох позначок, проводять олівцем лінію до певної цифри, наприклад 7см. Таким способом відмірюють і ширину заготовки. Для точного розмічання необхідно ще виміряти і з протилежного боку 7см, а потім сполучити лінією паралельні відрізки.
За допомогою кутника можна ту саму заготовку розмістити швидше.
У кутника поділки починаються з нуля. Користуючись кутником, не потрібно міряти протилежну сторону, тому під прямим кутом проводять паралельні лінії. Отже, раціональніше користуватися кутником, ніж лінійкою, під час виготовлення виробів прямокутної форми.
Під час вирізування потрібно слідкувати, щоб ножиці різали точно по зображених лініях.
Розгляд таблиці "Конструювання з геометричних фігур".
Розмічають і вирізують з цупкого паперу прямокутник 2 х 4см (а). За вирізаним зразком розмічають і вирізують ще три таких прямокутники. Два прямокутники розділяють однією лінією на два квадрати і розрізують по лінії. Один із вирізаних квадратів ділять на два трикутники і також розрізують. Два інші прямокутники ділять на чотири частини, а другий - на 8 квадратиків.
Кружечки використовують з конфетті, наштамповують на діркопробивачі (в).
З різних за формою і розміром геометричних фігур складають силуетний будиночок (1), легковий автомобіль (3), а також вантажні автомобілі різної форми (2, 4).
КОНСТРУЮВАННЯ З ГЕОМЕТРИЧНИХ ФІГУР
1. Поділи прямокутник (а) однією лінією на два квадрати (б).
2. Поділи квадрат на два трикутники (а).
3. Поділи чотири прямокутники (г) однією лінією на вісім квадратів (ґ). Наштампуй кружечки на діркопробивачі (д).
4. Склади силуети фігур.
VI. Планування наступних трудових дій, відбір матеріалів та інструментів. Закріплення нового матеріалу.
VII. Повторення правил техніки безпеки.
Інструктор нагадує правила техніки безпеки та гігієни праці.
VIII. Самостійна робота.
Фізкультхвилинка.
Щось не хочеться сидіти,
Треба трохи відпочити:
Рука вгору, руки вниз.
На сусіда подивись.
Рука вгору, руки в боки
І зроби чотири кроки.
Вище руки підніміть
І спокійно опустіть.
Розведіть їх в сторони.
Плесніть, діти, кілька раз,
За роботу - все гаразд.
IX. Продовження самостійної роботи.
Під час самостійної роботи вчитель допомагає окремим учням, дає поради.
X. Оцінювання виробів. Відбір на виставку.
Вчитель дає словесну оцінку виробам, вказує на недоліки та помилки.
XI. Підсумок заняття.
- Діти! Чи сподобалося працювати циркулем?
- А хто хотів би продовжити цю роботу?
- Які ще креслярські інструменти ви знаєте?
- Користуючись лінійкою, кутником, звідки потрібно починати відлік розмірів?
- Як гадаєте, чи засвоїли ви креслярську справу?
ХІІ. Прибирання робочих місць.
Заняття 9. (2 год.)
Тема. Розмічування та вимірювання за допомогою циркуля.
Мета. Поглибити вміння гуртківців вимірювати і робити розмітки, користуючись лінійкою, кутником, циркулем. Вчити виготовляти геометричні фігури: квадрат, прямокутник, трикутник, і конструювати з них силуетні споруди та машини.
Обладнання. Лінійка, циркуль, олівець, кутник, цупкий папір, ножиці, таблиця "Вимірювання та розмічання".
Хід заняття
I. Підготовка робочих місць.
II. Організаційний момент.
III. Повідомлення теми і мети заняття.
IV. Розгляд зразка.
V. Технологія виготовлення виробу.
VI. Планування наступних трудових дій, відбір матеріалів та інструментів. Закріплення нового матеріалу.
VII. Повторення правил техніки безпеки.
VIII. Самостійна робота.
Фізкультхвилинка.
Трішки ми попрацювали,
Сили наші підупали.
Треба нам би відпочити –
Свої сили відновити.
Руки вгору, руки в боки,
І ще декілька підскоків.
Руки вгору, руки вниз.
- До роботи знов берись.
IX. Продовження самостійної роботи.
X. Оцінювання виробів. Відбір на виставку.
Вчитель дає словесну оцінку виробам, вказує на недоліки та помилки.
XI. Підсумок заняття.
- Як гадаєте, чи засвоїли ви креслярську справу?
ХІІ. Прибирання робочих місць.
Заняття 10. (2 год.)
Тема. Початкові поняття про геометричні тіла (призма, куб). Елементи геометричних тіл (грань, ребро, вершина, основа, бокова поверхня). Геометричні тіла у співвідношенні з геометричними фігурами. Порівняння форми оточуючих предметів, технічних об'єктів з формою призми та куба.
Мета. Сформувати в гуртківців уявлення про призму, куб, прямокутний паралелепіпед, їх елементи. Вивчити назви вказаних в змісті геометричних тіл. Навчити порівнювати форми оточуючих предметів, технічних об'єктів з формою призми та куба.
Обладнання. Моделі куба, прямокутного паралелепіпеда, призми, виготовлені з дроту, дерева, розгортки поверхні паралелепіпеда, куба, предмети з формою призми та куба.
Хід заняття
I. Підготовка робочих місць.
II. Організаційний момент.
III. Повідомлення теми і мети заняття.
IV. Розгляд зразків.
Розглянути з дітьми предмети, які мають форму прямокутного паралелепіпеда (сірникову коробку, ящик, цеглину, пенал, шкатулку і т.п.), а потім зображення прямокутного паралелепіпеда на малюнку.
V. Планування наступних трудових дій. Закріплення нового матеріалу.
- Розглянемо зображення призм, поверхні яких складаються з прямокутників. Такі призми називаються прямокутними паралелепіпедами.
Пропоную дітям подивитися навколо себе і назвати предмети, що мають форму прямокутного паралелепіпеда.
Гуртківці виготовляють моделі прямокутного паралелепіпеда із сірників і пластиліну та відповідають на запитання і розв'язують такі задачі.
1. Скільки паличок і скільки шматочків пластиліну взяли для виготовлення моделі прямокутного паралелепіпеда (палички - ребра, а шматочки пластиліну - вершини прямокутного паралелепіпеда)?
2. Скільки ребер у прямокутного паралелепіпеда?
3. Скільки вершин у прямокутного паралелепіпеда?
4. Подивіться на виготовлену модель прямокутного паралелепіпеда зверху, знизу, збоку. Які фігури ви бачите?
5. Ці прямокутники - грані прямокутного паралелепіпеда. Скільки граней у прямокутного паралелепіпеда?
6. Модель прямокутного паралелепіпеда зроблено з дроту. Довжина паралелепіпеда 5см, ширина - 1см, висота - 2см. Скільки сантиметрів дроту витратили на виготовлення цієї моделі?
7. (Показую гуртківцям зображення куба.) Скільки граней у куба? Усі ребра куба рівні між собою. Яку форму мають грані куба? Скільки вершин у куба? Скільки ребер у куба?
8. Вставте пропущені слова і числа в тексті: «Модель куба можна зробити з паличок і шматочків пластиліну. Для цього потрібно взяти ... паличок ... довжини і ... шматочків пластиліну».
9. Хлопчик зробив із дроту модель куба. Довжина кожного ребра куба дорівнює 3см. Якої довжини дріт потрібно взяти для виготовлення такого куба?
10. Чи можна з дроту довжиною 15см виготовити модель куба з ребром, що дорівнює 2см? 1см?
11. У Миколки був дріт довжиною 48см, з якого він виготовив модель куба з ребром, що дорівнює 2см. Скільки дроту залишилося у Миколки?
12. Чи правильне твердження: «Куб - це прямокутний паралелепіпед, у якого довжина, ширина і висота рівні між собою»?
13. Учні розрізали дріт на шматки і зробили модель прямокутного паралелепіпеда, довжина якого 8см, ширина - 5см, а висота - 3см. Дріт якої довжини використали учні?
1
4. З яких геометричних фігур складається розгортка даної на малюнку призми? Гуртківцям найважче визначити фігуру, що лежить в основі піраміди, призми, побачити елементи розгортки (дітей треба вчити такому аналізу та просторовому баченню).VI. Самостійна робота.
Провести практичну роботу: виготовити з розгортки прямокутний паралелепіпед, обклеїти його поверхню кольоровим папером (рівні грані обклеювати однаковим кольором).
VIІ.Фізкультхвилинка.
Руки вгору підняли
І на місці всі пішли.
Сіли-встали,
Сіли-встали,
І на місці пострибали.
VIІI. Продовження самостійної роботи.
З розгортки виготовити куб. Обклеюючи його поверхню, гуртківці помічають, що для цього необхідно мати шість однакових квадратів. При цьому необхідно наголосити, що куб - це також прямокутний паралелепіпед, але такий, у якого всі грані рівні. Куб і прямокутний паралелепіпед діти уявляють як різні фігури, більшість з них, коли потрібно назвати прямокутний паралелепіпед, не називають куба. В процесі виконання практичної роботи школярі невимушено запам'ятовують назву фігури, а також термін «розгортка» (а, головне, уявляють, що це таке). Ці поняття гуртківці закріплюють, наприклад, виготовляючи прикраси на ялинку, цеглинки (з яких потім можна конструювати будинки) і т.п. Виконання різноманітних практичних завдань збагачує дітей величезним багажем просторових уявлень.
ІX. Оцінювання виробів. Відбір на виставку.
X. Підсумок заняття.
ХІ. Прибирання робочих місць.
Заняття 11. (2 год.)
Тема. Початкові поняття про геометричні тіла (куля, циліндр). Елементи геометричних тіл (основа, бокова поверхня). Геометричні тіла у співвідношенні з геометричними фігурами. Порівняння форми оточуючих предметів, технічних об'єктів з формою кулі та циліндра.
Мета. Сформувати в гуртківців уявлення про кулю і циліндр, їх елементи. Вивчити назви вказаних в змісті геометричних тіл. Навчити порівнювати форми оточуючих предметів, технічних об'єктів з формою кулі та циліндра.
Обладнання. Моделі кулі, циліндра, виготовлені з дерева, розгортка поверхні циліндра, предмети з формою кулі та циліндра.
Хід заняття
I. Підготовка робочих місць.
II. Організаційний момент.
III. Повідомлення теми і мети заняття.
IV. Розгляд зразка.
Пропоную дітям подивитися навколо себе і назвати предмети, що мають форму кулі та циліндра, а потім їх зображення на малюнку.
V. Планування наступних трудових дій, відбір матеріалів та інструментів. Закріплення нового матеріалу.
Розглянути фігуру, спитати, які предмети вона нагадує. Діти називають багато цікавих прикладів: «Мені мама спекла торт-циліндр. Пеньок також неначе циліндр».
Завдання. Намалювати дану модель циліндра в різних розміщеннях відносно спостерігача.
Виконання завдань керівник гуртка повинен контролювати. Слід вимагати, щоб діти не лише називали той чи інший об'єкт, але й давали хоча б найпростіше пояснення, уточнювали, чому вибрали саме його. Коли учні міркують у голос, у них виробляється чіткість математичної мови і, отже, готується підґрунтя для оволодіння умінням будувати дедуктивні висновки.
VI. Повторення правил техніки безпеки.
VII. Самостійна робота.
Фізкультхвилинка.
Трава низенька-низенька,
Дерева високі-високі.
Вітер дерева колише-гойдає,
То вліво, то вправо нахиляє,
То вперед, то назад,
То вниз пригинає,
А діти за парти сідають.
VIII. Продовження самостійної роботи.
ІX. Оцінювання виробів. Відбір на виставку.
X. Підсумок заняття.
ХІ. Прибирання робочих місць.
Заняття 12. (2 год.)
Тема. Початкові поняття про геометричні тіла (піраміда, конус). Елементи геометричних тіл (вершина, основа, бічна поверхня). Геометричні тіла у співвідношенні з геометричними фігурами. Порівняння форми оточуючих предметів, технічних об'єктів з формою піраміди і конуса.
Мета. Сформувати в гуртківців уявлення про піраміду та конус.
Обладнання. Моделі піраміди і конуса, виготовлені з дерева, розгортки поверхонь піраміди і конуса, предмети з формою піраміди і конуса.
Хід заняття
I. Підготовка робочих місць.
II. Організаційний момент.
III. Повідомлення теми і мети заняття.
IV. Розгляд зразка.
- Які предмети з навколишнього середовища дають уявлення про піраміду? Конус? (Ці вміння важливо формувати в гуртківців послідовно, цілеспрямовано, поступово).
Завдання. У зображеному на малюнку наборі моделей знайти піраміду (конус).
V. Планування наступних трудових дій. Закріплення нового матеріалу.
З
авдання. Розмістити модель конуса так, щоб спостерігач бачив її спочатку, як зображено на малюнку а, потім, як на малюнку б.
Завдання. Яка фігура лежить в основі цієї піраміди?
Корисно включати в набори моделей як просторові, так і плоскі фігури. Просторові моделі доцільно розміщати по-різному. Наприклад, на мал. ми бачимо конус, який стоїть, і конус, який «лежить», одна піраміда стоїть на основі, інша - на грані тощо. Такі завдання допомагають закріпити початкові уявлення про просторові фігури. Учні вже не просто вибирають модель, а пригадують, насамперед, характерні властивості певної фігури, порівнюючи їх з ознаками даних моделей.
VII. Самостійна робота.
З
авдання. Порівняти моделі кожної пари: паралелепіпед і призму, конус і піраміду, циліндр і паралелепіпед, піраміду і трикутник, виявивши їх схожість і відмінність.Важливо, щоб діти не просто називали фігуру, а в процесі роздумів виявляли схожі або відмінні властивості цих фігур. Насамперед, порівнюючи призму з паралелепіпедом, вони повинні міркувати так: «обидві фігури є просторовими, але вони мають неоднакову кількість граней, ребер, вершин, оскільки в однієї фігури в основі лежить трикутник, а в другої - прямокутник. Бічні грані обох фігур - прямокутники». Порівнюючи круглі тіла з многогранниками, гуртківці самі переконуються, що у відомих їм круглих тіл (конус, циліндр, куля) або взагалі немає вершин (циліндр, куля), або є одна вершина (конус). Вони часто зауважують, що круглі тіла можна котити, а многогранники котити неможливо.
Фізкультхвилинка.
Раз, два! Час вставати,
Будемо відпочивати.
Пострибаєм, як зайчата,
Політаєм, як пташата,
Потанцюємо ще трішки,
Щоб спочили ручки, ніжки.
Всі веселі? От чудово!
А тепер - до праці знову.
VIII. Продовження самостійної роботи.
Завдання. Намалювати дану модель піраміди в різних розміщеннях відносно спостерігача.
Завдання. Модель правильної чотирикутної піраміди пофарбували так: основа червоного кольору, а бічні грані почергово зелені і жовті. Пофарбувати розгортку піраміди у відповідні кольори.
ІX. Підсумок заняття.
Х. Прибирання робочих місць.
Заняття 13. (2 год.)
Тема. Елементарні поняття про розгортки найпростіших геометричних тіл, прийоми їх креслення, вирізування, склеювання. Практична робота. Виготовлення на основі простих геометричних тіл іграшок за зразком (кіт).
Мета. Вчити дітей створювати нескладні моделі об’ємної форми. Розвивати дитячу фантазію, творчість. Виховувати пізнавальний інтерес до природи і техніки.
Обладнання. Розгортки найпростіших геометричних тіл (куба, прямокутного паралелепіпеда, циліндра, конуса), картон, ножиці, олівець.
Хід заняття
I. Підготовка робочих місць.
II. Організаційний момент.
III. Повідомлення теми і мети заняття.
IV. Розгляд зразка.
V. Технологія виготовлення виробу.
VI. Планування наступних трудових дій, відбір матеріалів та інструментів. Закріплення нового матеріалу.
У 3-4 класах учням можна пропонувати виготовляти з готових розгорток циліндри, конуси, піраміди. Діти повинні розглянути розгортки, впізнати знайомі фігури, з яких складається розгортка того чи іншого тіла. Вивчаючи геометричні тіла, обов'язково необхідно використовувати аналогію між планіметрією і стереометрією: квадрат - куб, прямокутник - прямокутний паралелепіпед, трикутник - піраміда, круг - куля.
Учитель математики повинен зважати на те, що на заняттях гуртка ПТМ, уроках праці та малювання в початковій школі учні пройшли перший етап підготовки до курсу стереометрії, і підкріплювати знання учнів на уроках математики. При цьому можна використовувати три види завдань: на розпізнавання моделей, на розглядання креслень та одночасну роботу з моделлю, кресленням і малюнком.
VII. Самостійна робота.
Гуртківці будують розгортки призм, пірамід за клітинками, вирізають і склеюють їх.
Одночасна робота з моделями, кресленнями та малюнками
З
авдання. Розглянути модель куба і знайти його розгортку серед конфігурацій, поданих на малюнку .З
авдання. На малюнку зображено розгортки прямокутних паралелепіпедів і на них позначено кружок і хрестик. Перенести їх на моделі цих фігур.
Завдання. На моделі прямокутного паралелепіпеда (мал. а) позначено кружок і хрестик. Перенести їх на розгортку цієї моделі (мал. б).
Ф
ізкультхвилинка (за вибором гуртківців).IX. Продовження самостійної роботи.
Із розгортки гуртківці легко складають куб. Аналогічно можна запропонувати розгортки прямокутного паралелепіпеда.
З
авдання. Яку геометричну фігуру потрібно докреслити, щоб отримати розгортку. Накресліть потрібну фігуру.а) прямокутного паралелепіпеда.
б
) циліндра.в) трикутної призми.
X. Оцінювання виробів. Відбір на виставку.
XI. Підсумок заняття.
ХІІ. Прибирання робочих місць.
Заняття 14. (2 год.)