Формування ужиткових компетенцій при викладанні хімії Ряшина С.І., викладач вищої категорії, старший викладач впус вступ
| Вид материала | Документы |
- Проценко Ніна Федорівна, викладач правових дисциплін, спеціаліст вищої категорії Унавчально-методичному, 10630.06kb.
- Програма вступного іспиту на базі освітньо-професійної програми підготовки молодшого, 194.52kb.
- Українська мова за фаховим спрямуванням методичні вказівки І завдання до навчального, 352.67kb.
- Костюкевич А. М., старший викладач, 161.86kb.
- Відділ освіти Овруцької райдержадміністрації Овруцька загальноосвітня школа №3 Позакласна, 579.77kb.
- Нові програми для загальноосвітніх навчальних закладів з молдовською мовою навчання, 4387.06kb.
- В. М. Захарова Використання інтерактивних методів навчання на урок, 682.45kb.
- Ковальов Євген Іванович, старший викладач Сєвєродонецького відділення Інституту післядиплом, 2222.93kb.
- Тема досвіду: «Особистісно розвиваючий підхід при використанні групового ( кооперативного, 73.43kb.
- Вданій роботі подано методичні рекомендації, щодо використання методу проектів у курсі, 231.92kb.
ВІТАМІН С
Це самий відомий, знайомий нам з раннього дитинства вітамін. Більшість представників земної фауни можуть синтезувати аскорбінову кислоту (наукова назва вітаміну С) із глюкози в своєму організмі. Людина може отримувати цей вітамін виключно ззовні, разом з їжею.
При нестатку цього вітаміну виникає таке захворювання як цинга. Найбільш яскраві клінічні прояви цинги стосуються системи сполучної тканини і проявляються ураженням судинних стінок і опорних тканин, що містять білок колаген: у хворих спостерігаються збільшення проникності стінок кровоносних судин із розвитком підвищеної кровоточивості (особливо ясен), виникнення «петехій» (дрібно краплинних крововиливів на шкірі та слизових оболонках), випадіння зубів, порушення структури і функції суглобів. До загальних порушень в організмі за нестачі вітаміну С характерними є зниження працездатності, адаптивних можливостей організму, особливо в умовах напруженої фізичної, розумової діяльності, стресових ситуацій, змін температури навколишнього середовища, підвищення сприйнятливості до інфекційних факторів.
Як було сказано раніше, вітамін С підвищує імунітет організму, нормалізує рівень холестерину у крові, запобігає стресу(вірніше легше його переносити)
Організм людини здатний засвоїти обмежену кількість вітаміну, зазвичай 2-3г на добу. Надлишкова кількість вітаміну зразу ж виводиться нирками в незміненому стані. Мінімальна добова доза вітаміну С для здорової людини – приблизно 60 мг на добу.
Найкращі джерела вітаміну С
Висока концентрація вітаміну С в свіжих фруктах, овочах та ягодах: шипшина, волоські горіхи, зелений горошок, чорна смородина, червоний перець, обліпиха, брюссельська капуста, лимони, яблука.
Влітку краще вживати овочі та фрукти зразу після покупки, а в ідеалі – щойно зірвані. Справа в тому, що вітамін С руйнується під впливом тепла, світла та кисню повітря. Тому, виходячи з цього, овочі для салату необхідно нарізати якомога крупніше і безпосередньо перед вживанням.
Оскільки вітамін С руйнується під впливом кисню повітря, та високої температури , то варити або тушкувати овочі необхідно в закритому посуді, щоб запобігти окисненню. Руйнується вітамін С також при зіткненні з металами .
ХАРЧОВІ ДОБАВКИ
В розділі «Органічні сполуки» є також тема «Харчові добавки, Е-числа». Що це таке харчові добавки і навіщо їх добавляють?
Це природні і синтезовані хімічні сполуки, призначені для введення в харчові продукти з метою прискорення або поліпшення їх технологічної обробки, збільшення термінів зберігання, консервування, а також надання готовим продуктам харчування певних органолептичних властивостей (кольору, запаху, смаку, консистенції). Забороняється застосовувати харчові добавки для приховання зіпсованих (недоброякісних) сировини або готового продукту. Харчові добавки звичайно не використовуються як харчові продукти. Речовини, що додаються в харчові продукти для підвищення їх поживної цінності або з лікувально-профілактичними цілями (вітаміни, мікроелементи, амінокислоти тощо), а також прянощі і спеції не вважаються харчовими добавками.
В харчовій технології виділяють такі групи харчових добавок:
Регулятори смаку і аромату: підсолоджувачі (фруктоза, сахарин); ароматизатори (ванілін, трояндова олія, бензальдегід); смакові добавки (глутамінова кислота та її солі, кофеїн, хінін).
Регулятори консистенції поділяють на: згущувачі (крохмаль, гліцериди жирних кислот); гелеутворювачі (желатин, агар); емульгатори (естери сахарози і жирних кислот, окиснена соєва олія); розріджувачі (гліцерин).
Поліпшувачі зовнішнього вигляду: барвники (кармін, антоціани, хлорофіл); відбілювачі.
Регулятори терміну зберігання: консерванти (оцтова кислота, уротропін, бензойна кислота); антиоксиданти (вітамін С,тіосульфат натрію, станум (ІІ) хлорид.
Добавки з іншими властивостями: харчові волокна (пектин, карбоксицелюлоза); глазуруючі агенти (віск, вазелін, ланолін); добавки, які перешкоджають злежуванню (магнію оксид, жовта та червона кров’яна сіль).
Основна вимога щодо харчових добавок – їх безпечність при необмеженому терміні вживання даного продукту в реально можливій добовій кількості. Харчові продукти, призначені для харчування грудних дітей, повинні, як правило, виготовлятися без застосування харчових добавок.
Перед впровадженням у виробництво повинна проводитись обов’язкова гігієнічна експертиза харчових добавок, при якій оцінюється потенційна можливість несприятливого впливу харчових добавок на організм: здатність викликати алергії, злоякісні пухлини, чинити шкідливий вплив на потомство, токсичну дію на органи і тканини.
В останнє десятиріччя кількість харчових добавок, що застосовуються в харчовій промисловості, різко зросло. Наявність харчових добавок в продуктах, як правило повинно вказуватись на споживчій упаковці, етикетці, банці, пакеті і т.п. в розділі рецептури. Харчова добавка може визначатися як індивідуальна речовина, наприклад нітрит натрію, лецетин; або груповою назвою – консервант, емульгатор і т.д.
В країнах Європейського Співтовариства все більш широке поширення приймає позначення харчових добавок у вигляді індексів Е (від усіченого слова Еurope) з трьох – або чотиризначним номером, що замінює собою назви харчових добавок.
В наш час в різних країнах світу використовується близько 500 харчових добавок. В Україні дозволено використання в харчовій промисловості і присутність в імпортних продуктах 250 харчових добавок.
Купуючи продукти, звертайте увагу на Е-числа, адже деякі харчові добавки( Е103, Е111, Е121, Е123, Е126, Е130, Е152, Е181, Е240) в Україні заборонені для вживання. Крім того, існує група харчових добавок, що не пройшли сертифікацію в Україні, хоча широко використовуються в харчовій промисловості США і країн ЄС.
Як же не розгубитись в тій величезній кількості літер Е, які нам пропонує харчова промисловість?
Харчові добавки Е100-199 означають харчові барвники, більшість яких – природні сполуки: зокрема зелений барвник Е140 – хлорофіл з кропиви і трави, бетаїн (Е162)- екстракт червоного буряка, який надає продуктам фіолетово-червоного забарвлення.
Добавки Е200-299 – консерванти, що перешкоджають розвитку мікроорганізмів: Е221- сульфіт натрію Na2SO3, Е250- нітрит натрію NaNO2, Е251 – нітрат натрію NaNO3.
Е210- бензойна кислота, якої багато в клюкві, горобині і яка забезпечує їх стійкість проти гнилісних бактерій, додається в джеми, фруктові соки та йогурти; вона має бактерицидну і протигрибкову дію.
Е282- пропіонат кальцію перешкоджає росту пліснявих грибів у хлібних продуктах, спеціально додається у деякі сорти сиру.
Добавки Е300-321 –антиоксиданти, найпоширенішим з них є вітамін С (Е300) та аскорбат натрію (Е301) – антиоксидант і консервант барвників.
Харчові добавки з Е більше 321 – емульгатори, які забезпечують однорідність маси (Е322- дигідроцитрат калію), стабілізатори та інші типи (Е339 – дигідрофосфат натрію NaН2РО4 – для поліпшення структури і текстури продуктів, Е504 – карбонат магнію МgСО3 знижує кислотність і попереджує злежуваність).
Глутамат натрію(Е621) – ця речовина зустрічається в японських водоростях сітанго, а у промисловості добувається з буряків та клейковини пшениці і додається до багатьох продуктів, що швидко псуються, для покращення смаку їжі з високим вмістом білку. Але натрій глутамат є шкідливим для хворих на астму і може викликати так зване захворювання «синдром китайського ресторану». Симптоматика цього захворювання включає тахікардію, м’язову напругу, головний біль, слабкість, нудоту. Для дитячого харчування заборонено використання цієї добавки. Учням можна продемонструвати етикетки з локшини «Мівіна», різноманітних приправ, та інших видів продуктів швидкого приготування, на яких у складі вказано наявність натрій глутамату.
Останнім часом все більше говорять про відмову від харчових добавок та їх шкідливий вплив на здоров’я людей, адже визначення їх фізіологічної дії проводять на крисах, тривалість життя яких порівняно з людським дуже мала.
Краще всього вивчено вплив харчових добавок на будову та функціональну діяльність шлунково-кишкового тракту. Найбільше відомо про порушення діяльності шлунково-кишкового тракту при вживанні об’ємних та окремих інтенсивних підсолоджувачів, а також складних вуглеводів, які важко засвоюються.
Об’ємні підсолоджувачі – сорбіт, ксиліт, мальтіт, лактіт, маніт, ізомальт та інші, в дозі 10-50 мг/кг і більше викликають осмотичну діарею та метеоризм, що пояснюється порушенням процесу осмосу крізь стінку кишок. Кількість підсолоджувача, яка спричиняє осмотичну діарею залежить від багатьох факторів: виду підсолоджувала, дози, частоти прийому протягом дня, віку людей, хімічного складу харчових продуктів, які вживались протягом дня, від індивідуальної схильності до проносних явищ та інших особливостей організму.
Інтенсивний підсолоджувач сахарин викликає збільшення розмірів сліпої кишки та вологи фекалії у потомства щурів під час довготермінових експериментальних досліджень. Крім того спостерігали збільшення об’єму сечі, підвищення вмісту натрію та зменшення калію і кальцію, підвищення рівня холестеролу, а також анемію. Вживання сахарину викликає також гальмування активності травних ферментів, які відповідають за проміжний стан гідролізу складних вуглеводнів, та зменшення гідролізу окремих білків та сечовини. В цих умовах можливе накопичення токсичного аміаку в організмі. Викликає тривогу також онкогенна активність сахарину, що було доведено на щурах. В них було помічено збільшення кількості випадків виникнення пухлин сечового міхура при вживанні високої концентрації натрієвої солі сахарину.
Незасвоювані полісахариди природного рослинного та мікробного походження, які використовуються як загусники або наповнювачі, викликають подовження тонких і товстих кишок.
Окремі харчові добавки можуть негативно впливати на проникність судин та елементи крові. Так, борна кислота та її солі (борати) спричиняють появу геморагій, анемії, дерматитів. Крім цього ця кислота є антагоністом вітаміну В6. Ця харчова добавка використовується для консервування риб’ячої ікри. Окремі харчові добавки мають мутагенну дію. Так доведена мутагенність консерванту нітриту натрію, який широко використовується в м’ясному виробництві, а також бактеріального інгібітора для вин та соків бісульфіту натрію.
Дані про токсичність деяких харчових добавок узагальнені в таблиці:
| Екс Е | Харчова добавка | Походження та функція добавки | Статус | Побічна дія, шкідливий вплив на здоров’я людини |
| Е102 | Тетразін | Штучний жовтий барвник | Дозволений | Провокує розвиток алергії, небезпечний для астматиків |
| Е121 | Червоний цитрусовий | Барвник | Заборонений | Провокує розвиток алергії, викликає злоякісні пухлини |
| Е123 | Червоний амарант | Барвник | Заборонений | Викликає злоякісні пухлини |
| Е131 | Синій патентований | Штучний синій барвник | Дозволений | Провокує розвиток алергії, викликає злоякісні пухлини |
| Е142 | Зелений | Штучний зелений барвник | Дозволений | Провокує розвиток алергії, викликає злоякісні пухлини |
| Е152 | Вугілля | Натуральний чорний барвник | Дозволений | Провокує розвиток алергії, викликає злоякісні пухлини |
| Е153 | Вугілля рослинне | Натуральний чорний | Дозволений | Може вироблятися із генетично модифікованої сировини |
| Е172 | Оксиди та гідроксиди Феруму | Червоний, жовтий та чорний | Дозволений | Викликає хвороби печінки та нирок |
| Е223 | Натрію метабісульфіт | Консервант, розпушувач | Дозволений | Викликає захворювання кишково-шлункового тракту |
| Е225 | Калію сульфіт | Консервант | Не вивчений | Викликає захворювання кишково-шлункового тракту |
| Е230 | Дифеніл | Консервант | Не вивчений | Викликає алергічні реакції |
| Е322 | Лецитин | Антиокислювач | Дозволений | Викликає захворювання кишково-шлункового тракту, хвороби печінки та нирок |
| Е330 | Лимонна кислота | Регулятор кислотності, антиокислювач | Дозволений | Провокує розвиток алергії, викликає злоякісні пухлини |
| Е338 | Ортофосфатна кислота | Регулятор кислотності, антиокиснювач | Дозволений | Викликає захворювання кишково-шлункового тракту |
| Е340 | Фосфати калію | Водоутриму-ючий агент | Дозволений | Викликає захворювання кишково-шлункового тракту |
| Е407 | Карагенан, та його натрієва, калієва та амонієва солі | Загущувач, стабілізатор, желюючий агент | Дозволений | Провокує розвиток алергії, викликає захворювання кишково-шлункового тракту |
| Е450 | Пірофосфати | Емульгатор, стабілізатор, регулятор кислотності, розпушувач тіста. | Дозволений | Викликає захворювання кишково-шлункового тракту |
| Е461 | Метилцелю-лоза | Загущувач, стабілізатор, емульгатор | Дозволений | Викликає захворювання кишково-шлункового тракту |
| Е462 | Етилцелю-лоза | Стабілізатор | Не вивчений | Викликає захворювання кишково-шлункового тракту |
| Е463 | Гідроксипропіл целюлоза | Стабілізатор | Не вивчений | Викликає захворювання кишково-шлункового тракту |
| Е465 | Етилметил- целюлоза | Стабілізатор | Не вивчений | Викликає захворювання кишково-шлункового тракту |
Наступні харчові добавки ще повністю не вивчені, тому не дозволені офіційно: Е 103, Е 107, Е 125, Е 128, Е 140, Е 153-155, Е 160, Е 166, Е 170-175, Е180, Е182, Е 209, Е 213-219, Е 225-228, Е 230-233, Е 237, Е 238, Е 241, Е 263, Е264, Е 282, Е 283, Е 302, Е 303, Е 305, Е 308-314, Е 317, Е318, Е 323-325, Е 328, Е329,Е 343-345, Е349-352, Е 355-357, Е-359, Е 365-368, Е 370, Е 375, Е 381, Е384, Е 387-390, Е 399, Е 408, Е 409, Е 418, Е 419, Е 429-436, Е 441-444, Е 446, Е 462, Е 463, Е 465, Е 467, Е 474, Е 476- 480 Е 482-489, Е 491-496, Е 505, Е512, Е 519, Е 521-523, Е 535, Е 537, Е 538, Е 541, Е 542,Е 550, Е 554-557, Е559,Е 560, Е 574, Е 576, Е 577, Е 580, Е 622-625, Е 628, Е 629, Е 632-635, Е 640, Е 641, Е 906, Е 908-911, Е 913, Е 916-919, Е 922, Е 923, Е 924, Е 925, Е 926, Е 929, Е 943, Е 944-946, Е 957, Е 959, Е 1000, Е 1001, Е 1005, Е 1503, Е1521.
Зрозуміло, що запам’ятати всі ці Е неможливо, тому треба старатись купувати продукти з якомога меншою кількістю Е. А якщо все таки щось придбали, то не полінуватись вдома вивчити склад продукту і якщо є сумніви, то в наступний раз бути більш обачливими.
Виходячи з наведених фактів, використання харчових добавок повинно суворо контролюватись. А населення треба просвіщати щодо шкідливого впливу харчових добавок і необхідно це робити ще зі школи.
ПОБУТОВІ ХІМІКАТИ, ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ПОВОДЖЕННЯ З НИМИ
В темі «Органічні сполуки в побуті. Поняття про побутові хімікати. Загальні правила поводження з побутовими хімікатами» необхідно розглянути де можуть знаходитись потенційно небезпечні речовини в побутовій хімії, та який може бути негативний вплив на організм людини.
Для цього я пропоную зведену таблицю деяких потенційно небезпечних компонентів побутової хімії.
| Речовина | Де міститься | Можливий вплив на організм |
| Амоніак (нашатирний спирт) | Фарба для волосся, засоби для чищення скла, емалей і металів. | Подразнення дихальних шляхів, слизових оболонок очей, головний біль, нудота. Потрапляння на шкіру – подразнення, або хімічний опік, при систематичному контакті - дерматити, екземи. |
| Аніонні ПАР (поверхнево-активні речовини) | Миючі, пральні, гігієнічні засоби. | Знижують імунітет, викликають алергію, вражають мозок, печінку, нирки, легені. Здатні накопичуватись в організмі. Порушують структуру нуклеопротеїдів. |
| Ацетон | Різноманітні розчинники, змивки для нітрофарб, автокосметика. | Пригнічує ферментативну функцію організму, змінює формулу крові. Здатен накопичуватись в організмі і викликати хронічне отруєння. |
| Етиленгліколь | Засоби для чистки скла, миючі засоби, антифризи. | Головним чином на центральну нервову систему та нирки (судинна та прото- плазматична отрута, викликає ацидоз). |
| Гіпохлорид кальцію(хлор) | Дезінфікуюча і дегазуюча речовина | Запаморочення, перепади кров’яного тиску, біль у грудях, важкий кашель, запалення слизової носу, гортані, очей, бронхіт (на зразок астматичного), зміна у кістковому мозку, формулі крові та ін. Загострення захворювання серцево-судинної системи, атеросклерозу, анемії, гіпертонії, алергії, негативно впливає на стан шкіри, волосся, нігтів, зубів. |
| Гіпохлорид натрію (хлор) | Відбілювачі, рідкі гігієнічні засоби для туалетів, миючі засоби для ванн | |
| Нітробензен | Духмяна речовина у пар- фумерній та миловарній промисловості, входить до складу поліро- лів для меблів і підлоги. | Втома. Головний біль, роздратованість, відсутність апетиту, нудота, висипання на шкірі, зниження функцій печінки, ЦНС, дефекти у новонароджених немовлят, онкозахворювання. Близько 20% накопичується у тканинах. |
| Перекис бензоїлу | Засоби догляду за проблемною шкірою (ОХУ-10). Харчова промисловість (луцидол). | Подразнення шкіри. |
| Перекис гідрогену | Відбілювачі, за-соби для миття, прання та вида-лення плям. | Подразнення, опік, запалення шкіри. |
| Синтетичні мускуси | Косметичні засоби, мило, освіжувачі по-вітря, пральні порошки. | Накопичуються у тканинах. Порушують роботу імунної системи та гормональну функцію організму, здатні підсилювати дію інших хімічних речовин |
| Хлоридна (соляна) кислота | Засоби для видалення іржі та вапна | Першіння у горлі, сльози, кашель, головний біль. При тривалому контакті - катар верхніх дихальних шляхів, руйнація зубів, виразки або пробадіння носової перегородки. |
| Триклозан | Пральний порошок, креми, зубна паста, лосьйони | Здатний перетворюватись на діоксин, який накопичується в організмі. |
| Фенол і крезоли | Засоби догляду за меблями та підлогою. | Подразнення і припікання слизових оболонок і шкіри, загальна слабкість, у більш важких випадках – головокружіння, діарея, порушення дихання, втрата свідомості. Фенол здатний проходити через шкіру, швидко потрапляючи у кров і вражати нирки і печінку. |
| Формальдегід (мурашиний альдегід, метаналь). | Консервант у освіжувачах повітря, політурах для меблів. | Діє на центральну нервову систему, центри зору та сітківку очей, дезактивує ферменти в органах і тканинах, пригнічує синтез нуклеїнових кислот, порушує обмін вітамінів Мутаген. Канцероген. |
| Фосфати | Пральні порошки | Первинний вплив: взаємодіючи з ПАР, утворюють токсичні і канцерогенні речовини. Вторинний вплив: погіршуючи екологічну ситуацію, спричиняють зниження імунітету, порушення нормального ходу вагітності у жінок і різноманітних відхилень у новонароджених, утворення пухлин (в тому числі ракових) у шлунково-кишковому тракті. |
| Фталати | Пластмаси, косметичні засоби | Негативний вплив на дихальну, периферичну та центральну нервові системи, нирки, печінку, репродуктивну функцію. Можуть виступати у якості «речовини-провідника». |