Харківським Фондом Місцевої Демократії, є аналіз організації роботи органів місцевого самоврядування, які займаються питаннями оренди І приватизації комунального майна. Аналізуючи закон
| Вид материала | Закон |
- Форми участі органів місцевого самоврядування в договірних відносинах не обмежуються, 179.06kb.
- Закон україни, 1270.28kb.
- Ііі. Ресурсне та інформаційне забезпечення, подальше формування інфраструктури, 299.7kb.
- Концепція реформи місцевого самоврядування, 528.99kb.
- На замітку керівникам І депутатам органів місцевого самоврядування Черкащини, 1489.96kb.
- Методичні рекомендації Методичні рекомендації щодо проведення Європейського тижня місцевої, 116kb.
- Китайская Народная Республика: Конституция и закон, 226.54kb.
- Метою Програми є: сприяння розвитку місцевого самоврядування Жовківського району; зміцнення, 18.73kb.
- Нники, як компетентність, професіоналізм, інтелект, творчість відігравали провідну, 460.78kb.
- Методика оцінки вартості майна під час приватизації, 2957.11kb.
Фонд Місцевої Демократії
Корупція:
хвороба суспільства
чи хвороба системи влади?
Збірка аналітичних матеріалів, соціологічних досліджень та рекомендацій по запобіганню корупції
За редакцією Ольги Мірошник
Харків – 2003
Збірка аналітичних матеріалів, соціологічних досліджень та рекомендацій по
спрощенню процедур при наданні адміністративних послуг з метою
запобігання корупції
За редакцією Ольги Мірошник
Матеріали підготовлені та видані в рамках проекту ДАІ « Громадськість проти
корупції в Україні» /Партнерство за прозоре суспільство/ за фінансової підтримки Агентства США з Міжнародного розвитку в Україні, Білорусі та Молдові(USAID)
Предметом дослідження, проведеного Харківським Фондом Місцевої Демократії, є аналіз організації роботи органів місцевого самоврядування, які займаються питаннями оренди і приватизації комунального майна. Аналізуючи законодавство, акти місцевого самоврядування та організацію надання адміністративних послуг органами місцевої влади, учасники проекту пропонують спрощення деяких процедур з метою профілактики корупції в цій сфері.
Збірник розрахований для представників органів влади, громадських організацій та громадян.
Харківський Фонд Місцевої Демократії висловлює подяку представникам органів місцевого самоврядування м. Харкова, громадським організаціям, підприємцям, юристам та науковцям, які допомогли в отриманні та опрацюванні матеріалів.
©Мірошник О.С., 2003
ЗМІСТ
ВСТУП
АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ПРОБЛЕМ КОРУПЦІЇ. СФЕРИ ІНТЕРЕСІВ ТА УМОВИ ПОШИРЕННЯ..........................4
ПРОЯВИ КОРУПЦІЇ В СФЕРІ ОРЕНДИ ТА ПРИВАТИЗАЦІЇ КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА.
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ............................................................................................................................................10
ПІДСУМКИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ОПИТУВАННЯ ЩОДО СТАВЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ
М. ХРКОВА ДО ПОСЛУГ, ЯКІ НАДАЄ ВЛАДА ............................................................................................................14
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПО БОРОТЬБІ З КОРУПЦІЄЮ...............................................32
СТРУКТУРА ТА АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ УПРАВЛІННЯ КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА І ПРИВАТИЗАЦІЇ
ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ..........................................................................................................................................36
Порядок оренди комунального майна в м. Харкові...............................................................42
Порядок приватизації комунального майна в м. Харкові......................................................46
ПРОЯВИ КОРУПЦІЇ ПРИ ОРЕНДІ ТА ПРИВАТИЗАЦІЇ КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА....................................53
Пропозиції по вдосконаленню процедури надання послуг в сфері оренди та приватизації
комунального майна..........................................................................................................................56
Пропозиції по вдосконаленню порядку передачі в оренду комунального майна ...............60
Пропозиції по вдосконаленню Програми приватизації об`єктів комунальної власності
м. Харкова на 2003 – 2006 роки ..............................................................................................................62
ПРОТИДІЯ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ КОРУПЦІЇ В СФЕРІ ОРЕНДИ ТА ПРИВАТИЗАЦІЇ
КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА...........................................................................................................................................64
Оцінка повноважень місцевих органів влади по профілактиці та боротьбі з корупцією.......... .............................................................................................................................................................66
ПРОПОЗИЦІЇ ПО ПОПЕРЕДЖЕННЮ ТА ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ.................................................................................73
ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ПО БОРОТЬБІ З КОРУПЦІЄЮ .............................76
ЗАКОН УКРАЇНИ ПО БОРОТЬБІ З КОРУПЦІЄЮ...........................................................................................................76
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ПРО КОНЦЕПЦІЮ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
НА 1998 – 2005 РОКИ..........................................................................................................................................................84
У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ПРО НЕВІДКЛАДНІ ДОДАТКОВІ ЗАХОДИ ЩОДО
ПОСИЛЕННЯ БОРОТЬБИ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ І КОРУПЦІЄЮ.................................................108
РОЗПОРЯДЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ВІД 2 ЧЕРВНЯ 2003 РОКУ № 323-Р
ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПЛАНУ ЗАХОДІВ ЩОДО СТВОРЕННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ФУНКЦІЮВАННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ .....................................................114
РОЗПОРЯДЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ВІД 15 ТРАНЯ 2003 РОКУ № 270-Р
ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПЛАНУ ЗАХОДІВ ЩОДО ПОСИЛЕННЯ БОРОТЬБИ
З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ І КОРУПЦІЄЮ НА 2003 РІК........................................................................117
Інформація про програму „ Партнерство за прозоре суспільство”.................................................125
Інформація про Харківський Фонд Місцевої Демократії......................................................................126
Аналітичний огляд проблем корупції: сфери інтересів та умови поширення.
Тривала суперечка вчених навколо поняття «корупція» у черговий раз направляє академічну правову еліту у вічні і непродуктивні теоретичні дискусії навколо „коробки цукерок”. Тим часом громадськість дуже просто формулює це поняття, як процес використання посадового або службового становища в корисливих особистих цілях, що дозволяє державним чиновникам і службовцям ставити себе в привілейоване положення стосовно більшості громадян.
Явище це досить розповсюджене і злочинне, тому що підриває правову й економічну основи держави. Деякі схильні, як завжди, звинуватити нашу ментальність у цьому, однак, корупція – це не хвороба суспільства, це хвороба системи влади. Від неї в тій або іншій мірі потерпає будь-яка держава, і кожна система або створює умови для прогресуючого розвитку корупції, або виробляє імунітет до неї. В Україні, на жаль, створені парникові умови для штучного культивування цієї хвороби.
Від корупції особливо потерпають права і свободи громадян і, зокрема, право власності, тому що саме в цій сфері найчастіше відбувається процес «обналичивания» посадового крісла.
Аналіз грошової сторони відносин держави і громадянина, тобто податкової системи і бюджету показує, що державна політика являє собою узаконену практику легалізованого продажу громадянам їхніх прав за їхні власні гроші.
Для прикладу: вартість довідок, що дозволяють громадянинові реалізувати своє право на вільне розпорядження нерухомим майном, у кілька разів перевищує розмір мінімальної соціальної допомоги. А якщо немає грошей, те немає і можливості реалізувати свої права. Податок на додану вартість у тім вигляді, як він стягується – це не що інше, як прихована форма податку на споживання усього, без чого людина не може існувати.
Податок на фонд заробітної плати, що збільшує собівартість будь-якої трудової діяльності, є нічим іншим, як податком на реалізацію права на працю. Сам принцип оподатковування не отриманого прибутку є цинічним, аморальним і згубним для держави. Це той фундамент, завдяки якому права громадян перетворені владою на товар. Жодна країна в світі не розвивається, торгуючи правам своїх громадяни. Коли неефективність економіки компенсується надходженнями в бюджет від продажу прав, сфера реалізації прав людини перетворюється на об'єкт комерційних відносин, а корупція одержує небачені можливості для прогресуючого розвитку.
Ще одна сторона корупції – існування і постійне зростання тіньової економіки. Він обумовлений природним прагненням кожної людини до продуктивної і ефективної праці. Коли вся система економічних відносин не укладається в рамки здорового глузду, а діяльність інститутів державної влади не мають цільової і функціональної орієнтації на ефективний розвиток економіки, громадяни не вважають для себе злочином працювати в тіньовій сфері. Більш того, вони переконані, що саме їхня праця сприяє розвитку держави і суспільства. По суті, це дійсно так, тому що не тіньове виробництво без податкових пільг приречено на безглузду витрату трудових зусиль. І хоча корупція в сфері тіньової економіки збільшує накладні витрати бізнесу, на це закривають очі, тому що вони не знищують його так, як податкова політика.
Ще один важливий об'єкт для проявів корупції – це знеособлена загальнонародна власність. Скандальні злочини, пов’язані з махінаціями з енергоносіями і будь-якою товарною власністю відбуваються, як правило, злочинними групами, до складу яких входять державні чиновники, представники податкової служби і комерційні структури. Сприятливим середовищем для виникнення і функціонування таких груп є „комерційна орієнтація” багатьох державних органів, установ і підприємств, а також органів місцевого самоврядування.
Податківці, енергетики і т.п., є, насамперед, постачальниками грошових надходжень до бюджету. Їх цілі і завдання спрямовані саме на це. Ніхто не орієнтує роботу енергетичної або будь-якої іншої галузі промисловості на зниження собівартості і підвищення якості продукції і підвищення продуктивності праці. Ніхто не ставить перед обласними державними адміністраціями завдання щодо підвищення добробуту і реальних доходів громадян, створення для них рівних можливостей заробляти якнайбільше, а отже забезпечувати власними зусиллями гідного рівня життя для себе і своєї сім’ї, не покладаючи цей обов’язок на державу. Тому, державними структурами і чиновниками, які розпоряджаються державною власністю, рухає один стимул – власний прибуток за будь-яку ціну.
Маніпулюючи енергоресурсами і власністю, чиновники і керівники комерційних структур нічим не відрізняються один від одного. Вони вважають, що мають право на відсоток отриманого надприбутку. Про моральну сторону подібних переконань говорити не приходиться, тому що аморальною є державна політика, яка допускає існування розбіжності між вартістю споживчого кошика і середньою зарплату співвідношенні 3:1.
Розпоряджаючись загальнонародною власністю, чиновники вважають її ніби своєю власною. Для комерційної структури це природно, а для державної або напівдержавної протиприродно і протиправно по суті. Ніхто не може пояснити, кому конкретно і на якій підставі належить добутий газ, вугілля, нафта, ліс або електроенергія. Начебто б народу, а може й ні.
Бездонним дном, «клондайком» для корупції є вся сфера комунальних послуг. Уявіть собі ситуацію, коли для покупки хліба, ковбаси або цукру ви прийдете в магазин зі своїм касовим апаратом і вагами. Абсурд, але ми живемо в цьому абсурді і значна частина населення, роздаючи останні копійки, годує державних і муніципальних чиновників, комунальні служби, підносить “пляшки і цукерки” за те, щоб королі від мітли, опалення, електрики і каналізації справедливо розглянули їхні проблеми і не позбавили останнього.
Державна газова служба дозволяє собі без суду, не маючи ніяких доказів того, що людина використовувала газ, відключити його подачу. Комунальникам навіть у голову не приходить, що це протиправно. Людина питає, за що вона має платити величезні кошти, якщо вона не використовує газ у таких кількостях, не витрачає стільки води, не споживає стільки тепла? Але держава накручує на рахунки комунальних служб мільярди за не спожитий газ, не спожиту воду і тепло, за непрацюючі ліфти тощо. Так хто ж усе це споживає і за що платить?
Якщо порахувати різницю реального споживання комунальних послуг і нарахувань за них, то тут не мільйони гривень, а мільйони і мільйони доларів з кишень рядових громадян осідають невідомо де. Позиція ж комунальників злочинно безвідповідальна. Їм не потрібні лічильники газу, тепла і води, обґрунтовані тарифи, вони і так «знають», скільки реально споживають громадяни.
Зараз, тільки продаж електричної енергії і послуг зв'язку здійснюється при обов'язковій наявності рахункових приладів, що зацікавлено встановлюють ці служби за свій рахунок. Це дає їм правову основу для підписання договорів із громадянами. Інші ж учасники ринку комунальних послуг тільки вимагають грошей, не віддаючи собі звіт у тім, що факт продажу газу, води, тепла і послуг ЖЕКів без рахункових приладів і обґрунтованих, легалізованих тарифів, являє собою з правової точки зору досить аморальну і протиправну форму вимагання.
Незважаючи на те, що законодавство України дозволяє притягати до відповідальності чиновників, що сприяють недоброчесним маніпуляціям із загальнонародною власністю, це майже не відбувається.
Крім правоохоронних органів сьогодні в Україні з корупцією більше ніхто не бореться. Ця практика заснована на нав'язаних суспільству так званих істинах, про те, що захищати права громадян повинний Суд, а боротися проти негативних явищ повинна прокуратура і МВС.
Захищати права і свободи громадян повинно право, а прокуратура і всі правоохоронні органи повинні стояти на стражі закону.
На жаль, сьогодні для того, щоб захистити порушене право громадянин мусить подекуди вдаватися до порушення закону, оскільки за допомогою існуючих механізмів захисту йому не вдається це зробити швидко, ефективно і недорого.
Щоб розкрити корупційні злочини, які скоюють державні службовці, правоохоронним органам необхідно фактично встановити тотальне стеження за кожним з них на предмет виявлення сумнівно придбаних джипів, будівель, квартир, прикрас, здійснених євроремонтів і т.д. Не порушуючи законодавства про діяльність банків, нотаріусів і прав людини і громадянина, це зробити неможливо.
Інколи влада, використовуючи свої ресурси, проводить показові розслідування справ щодо державних чиновників, але вони не закінчуються винесенням вироків і покаранням винних, а отже користі від них ніякої. Більш того, у населення складається враження у неефективності діяльності численних правоохоронних органів. Отже, такі форми боротьби є не чим іншим, як неефективною витратою коштів платників податків, хоча завдану шкоду не завжди можна оцінити грішми. Тому що це втрати довіри до права, до закону, до державної влади. Проблема в тому, що, перекладаючи всю відповідальність за те що відбувається, на правоохоронні структури, ми тільки загострюємо ситуацію.
Зараз потрібні спільні зусилля як державних організацій, так і інститутів громадянського суспільства і для боротьби з корупцією, і для побудови нової системи відносин між державою і суспільством, державою і громадянином, метою якої буде формування структур і механізмів, що гарантують дотримання принципу рівних можливостей для кожного громадянина.
А поки скрізь, де має місце довільне втручання держави в реалізацію права громадян і їх організацій вільно розпоряджатися своєю власністю, у процес формування ринкової інфраструктури, де безконтрольно і протиправно влада перевищує свої повноваження і не несе за це ніякої юридичної відповідальності, створені сприятливі умови для корупції, зловживань і хабарів.
Дуже багато чого у вирішенні хворобливої проблеми корумпованості влади можуть зробити представники юридичної науки. Назріла необхідність зробити сильний суспільний і політичний вплив на офіційну державну політику з метою соціальної переорієнтації функцій влади, перегляду методик і процедури створення законодавчої бази держави, в основу яких повинна бути покладена власність і непорушність права на неї. Основною функцією законодавства повинне стати правове регулювання відносин власності, а не винахід кодексу будівельника „дикого” капіталізму. Зрештою, все рано або пізно замикається на людині, рядовому громадянинові, чиє безправне положення в державі є тим стрижнем, на якому і процвітає корупція.
Тому, найбільш ефективним способом боротьби проти корупції є законодавча регламентація функцій і повноважень влади стосовно громадянина. Поки всі спроби удосконалювати і соціально переорієнтовувати функції структур влади не приносять бажаних результатів. Держава воліє ігнорувати голос громадськості і незалежних засобів масової інформації, захищається від них, створюючи штучні перешкоди для їх розвитку.
А даремно. Відсутність різнобічної інформації та висвітлення різних поглядів на існуючі проблеми компрометує владу більше, а ніж будь-яка, навіть сама негативна інформація.
Зараз модно боротися з корупцією. Про це так багато говорять, що взагалі не зрозуміло, хто ж саме і що конкретно повинен робити. З огляду на те, що правові відносини, що мають високий рівень імунітету до корупції, можна побудувати тільки захищаючи права кожного громадянина в інтересах захисту всіх і законодавчо встановлюючи границі та форми втручання влади в право реалізації індивідуальної і колективної власності, основними діючими особами в цьому процесі повинні стати Верховна Рада і Президент України. Саме від них залежить, як буде функціонально зорієнтований у своїй роботі Кабінет Міністрів України, як у програмах розвитку держави будуть реалізовані і захищені законом рівні можливості кожного громадянина. І при цьому, насамперед, можливості для прогресивного розвитку особистості, а не її виживання.
Якщо держава дійсно, а не на словах, зацікавлена в зміні ситуації, то кожна структура влади зобов'язана чітко визначити свої завдання в побудові нових відносин між державою і громадянином.
Поки усі воліють наглядати і карати, творити комусь. Кому?
Аналітичний Центр Фонду Місцевої Демократії
ПРОЯВИ КОРУПЦІЇ В СФЕРІ ОРЕНДИ ТА ПРИВАТИЗАЦІЇ КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ.
Предметом дослідження, проведеного Харківським Фондом Місцевої Демократії, є організація роботи органів місцевого самоврядування, які займаються питаннями оренди і приватизації комунального майна, з метою напрацювання рекомендацій щодо профілактики корупції в цій сфері.
Завдання дослідження:
- аналіз законодавства України щодо боротьби з корупцією;
- аналіз нормативно-правової бази здійснення оренди і приватизації в м. Харкові;
- аналіз процедур і порядку здійснення оренди і приватизації комунального майна в м. Харкові;
- формулювання пропозицій щодо обмеження корупції в сфері оренди і приватизації комунального майна.