Geum.ru

Форми участі органів місцевого самоврядування в договірних відносинах не обмежуються лише укладанням договорів

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Форми участі органів місцевого самоврядування в договірних відносинах не обмежуються лише укладанням договорів. У науковій літературі неодноразово наголошувалось на тому, що в умовах ринкової економіки консультативну роль у договірних відносинах мають відігравати юридичні служби органів державної влади. Річ у тім, що чимало підприємців мають невисокий рівень правової, економічної та маркетингової підготовки, а тому органи державної влади, не втручаючись у їх господарську діяльність, повинні надавати їм методичну та правову допомогу, щоб забезпечити високий рівень укладання договорів та їх соціальну й економічну ефективність.

Рівень підприємницької підготовки кадрів підприємств, установ, організацій, що перебувають у комунальній власності, є невисоким. Саме тому органи місцевого само врядування як власники комунального майна зобов’язані перевіряти, контролювати та кваліфіковано розпоряджатись майном, що перебуває в їх управлінні. Це випливає, зокрема, зі змісту абзацу 15 ст. 1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, відповідно до якого право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і у своїх інтересах майном, що належить їй як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Як відомо, однією із правових форм управління комунальною власністю є договір. Тому юридичні служби органів місцевого самоврядування мають підвищувати договірну дисципліну органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій у напрямі ретельного та детального опрацювання текстів договорів, які, у свою чергу, мають адекватно виражати дійсну волю сторін.

Тим часом у сучасній науковій літературі відсутні комплексні дослідження питань методично-правового забезпечення організації договірної роботи органів місцевого самоврядування.

Питання договірної роботи в народному господарстві досить глибоко були розроблені в радянській юридичній науці. Зокрема, цю проблематику досліджували вчені В.І.Новосьолов, І.М.Рогаль, В.І.Солдатова, Б.Б.Хангельдиєв, С.А.Хохлов. Висловлені ідеї заслуговують на увагу, однак у зв’язку із зміною природи місцевих Рад, що пов’язано із перетворенням їх із органів державної влади в органи місцевого самоврядування, ці ідеї потребують наукового переосмислення.

Таким чином, метою є теоретичне осмислення та розробка практичних рекомендацій для юридичної служби органів місцевого самоврядування в організації методичного забезпечення договірних відносин органів місцевого самоврядування.

За змістом положень Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” за стан дотримання законності в органах місцевого самоврядування відповідає сільський, селищний, міський голова, оскільки він є головною посадовою особою територіальної громади відповідного села, селища, міста (ч. 1. ст. 12 цього Закону ). Голова несе персональну відповідальність як керівник виконавчого комітету певної (сільської, селищної, міської) ради. Це випливає із адміністративного, кримінального та податкового законодавства та інших нормативно-правових актів, тобто саме в такий спосіб законодавець пов’язує дотримання законності з функціями керівника. Проте в чинному законодавстві про місцеве самоврядування це розписано не досить чітко.

Обов’язок же щодо здійснення контролю за правовою роботою в цілому, включаючи контроль за відповідністю договірних відносин органів місцевого самоврядування чинному законодавству, ні за ким конкретно не закріплено.

Основне навантаження з контролю, організації та методичного забезпечення договірних відносин органів місцевого самоврядування покладається на юридичну службу органів місцевого самоврядування. За відсутності в структурі органу місцевого само врядування юриста чи юридичної служби ефективне використання правових форм управління, до яких належить договір, стає проблематичним, оскільки застосування будь-яких правових форм вимагає спеціальної правової підготовки.

Разом з тим основним завданням юридичної служби органу місцевого самоврядування є організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне додержання та запобігання порушенням вимог актів законодавства та правових актів органів місцевого самоврядування їх посадовими (службовими) особами під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов’язків.

Відповідно до Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1995 р. № 690, до загальних функцій юридичної служби органів місцевого самоврядування можна віднести:

1) функції з виконання завдань правового характеру: організація захисту законних інтересів територіальної громади та органів місцевого самоврядування; забезпечення правильного застосування законодавства в органах місцевого самоврядування, комунальних підприємствах, установах, організаціях, інформування керівників цих організацій про необхідність вжиття заходів щодо скасування актів, які були прийняті з порушенням законодавства; перевірка на відповідність законодавству проектів актів органів місцевого самоврядування, візування їх за наявності віз керівників заінтересованих структурних підрозділів або осіб, що їх заміщують; допомога в правильному застосуванні законодавства про працю; представлення в установленому законодавством порядку інтересів територіальної громади, органів місцевого самоврядування в судах та інших органах під час розгляду правових питань і спорів;

2) функції з виконання завдань щодо організації правової та договірної роботи: здійснення разом з відповідними структурними підрозділами органів місцевого самоврядування правового забезпечення господарських зв’язків місцевого самоврядування, спрямованих на економічний розвиток регіону; участь у підготовці проектів актів та договорів місцевого самоврядування, здійснення їх правової експертизи, підготовка проектів письмових висновків чи зауважень до них; участь у застосуванні заходів правового впливу в разі невиконання чи неналежного виконання договірних зобов’язань, у забезпеченні захисту майнових прав територіальної громади та органів місцевого самоврядування; аналіз результатів претензійної та позовної роботи, статистичної звітності, що характеризує договірні відносини органів місцевого самоврядування, та іншої інформації, необхідної для формулювання умов договорів та ефективних договірних відносин; здійснення організаційно-методичного забезпечення правової та договірної роботи в органах місцевого самоврядування, комунальних підприємствах, установах, організаціях.

На практиці муніципальна юридична служба залежно від обсягу, характеру, складності правової та договірної роботи, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування створюється, як правило, у формі самостійного структурного підрозділу - юридичного управління (відділ, сектор, бюро, група тощо) або вводиться посада юрисконсульта. У невеликих містах, селищах та селах надання правової допомоги місцевому самоврядуванню може здійснюватися на підставі договору, укладеного з юридичною чи фізичною особою - суб’єктом підприємницької діяльності, який має ліцензію на здійснення юридичної практики, або з адвокатом, адвокатським бюро, фірмою, конторою чи іншим адвокатським об’єднанням.

Юридична служба органу місцевого самоврядування підпорядковується безпосередньо сільському, селищному, міському голові. Порядок взаємодії юридичної служби з іншими структурними підрозділами місцевого самоврядування визначається згідно з Положенням про юридичну службу органу місцевого самоврядування, що затверджується відповідною радою (ч. 4 ст. 54 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).

До складу юридичної служби, крім осіб з вищою юридичною освітою, доцільно включати й інших фахівців - економістів, фінансистів, бухгалтерів тощо, а в разі виникнення нестандартних ситуацій варто залучати фахівців відповідного профілю зі сторони. Поряд з цим вважаємо за доцільне поширити практику включення юристів до складу інших підрозділів органів місцевого самоврядування. За таких умов спеціаліст-юрист може перебувати у подвійному підпорядкуванні: в адміністративному - щодо керівника юридичної служби, і в оперативному - щодо відповідного структурного підрозділу органу місцевого самоврядування.

Типова внутрішня структура юридичної служби органу місцевого самоврядування - начальник, головний спеціаліст, провідний спеціаліст (спеціалісти за окремими напрямами чи галузями права).

Розподіл повноважень та обсягу роботи в юридичній службі здійснюється відповідно до складності та компетенції. Так, поточна робота закріплюється за конкретно визначеними спеціалістами. Організаційні питання перебувають у компетенції керівника служби. Для опрацювання складних завдань може залучатись допомога ззовні, у тому числі з інших підрозділів органу місцевого самоврядування, що полягає у використанні бригадного методу або методу “мозкового штурму”. Одноразові послуги (консультації) замовляються профільним спеціалістам. Інтереси територіальної громади та органів місцевого самоврядування в суді представляє найбільш підготовлений співробітник (старший партнер).

Проаналізувавши практику функціонування юридичних відділів міськвиконкомів м. Сум і Донецька, було виявлено, що в Положеннях про юридичний відділ (управління) органу місцевого самоврядування нечітко закріплені напрями конкретної правової роботи, за яку спеціаліст-юрист несе відповідальність.

Також було з’ясовано, що існує нагальна потреба в консультаціях юриста з питань фінансування та оподаткування господарської діяльності місцевого самоврядування. Так, працівники виконкому міської ради м. Сум стикнулись з проблемою оподаткування прибутку, що був отриманий міськвиконкомом унаслідок проведення операції на виконання договору про передачу газу як давальницької сировини населенню, бюджетним установам міста, оскільки в умовах формування сильних територіальних громад та розвитку автономії місцевого самоврядування податковий аспект в економічній діяльності місцевого самоврядування стає все більш актуальним. Як показує юридична практика, ефективно зменшити податковий тягар і знизити податкові ризики в економічній діяльності територіальної громади можна тільки при чітко налагодженій взаємодії юриста, бухгалтера й економіста. Оскільки податкове право є дисципліною юридичною, ініціатива розробки схеми такої взаємодії має надходити саме від юриста. При цьому муніципальна юридична служба повинна самостійно вживати відповідних заходів, тобто так опрацьовувати умови договору, щоб схема оподаткування була чіткою ще в процесі укладання договору.

Оформляючи вже укладені договори, юридичні служби припускаються типових помилок. Зокрема, спеціалістами Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька виявлені такі типові недоліки в діяльності юридичних служб: при укладанні типових договорів інколи працівниками юридичних служб не заповнювались усі пункти, не вказувався порядок розрахунків між сторонами договору, були відсутні реквізити сторін, печатки, підписи. У деяких випадках оформлялись типові договори там, де ця форма була взагалі не прийнятна.

Причиною більшості помилок в організації договірних відносин є недостатня методична робота юридичної служби органів місцевого самоврядування. У зв’язку з цим одним із дієвих способів уникнути таких недоліків є документований облік договорів. Для цього можна використовувати сучасні інформаційні технології, тобто створювати електронні реєстри договорів або інформаційно-аналітичні системи.

Такий досвід існує, наприклад, у м. Миколаєві, де для отримання повного аналізу орендних відносин було прийнято рішення про створення в електронному вигляді власного програмно-аналітичного продукту з обліку та контролю орендних відносин за договорами оренди. Переваги використання інформаційних технологій для міської влади м. Миколаєва були очевидні, оскільки різко підвищилася кількість та якість претензійно-позовних документів стосовно орендарів-боржників.

Разом з тим і при обмежених ресурсах у сільських, селищних громадах можна вести журнали обліку договорів місцевого самоврядування. У цьому журналі (реєстрі) рекомендується скласти наступні графи (розділи): номер та дата розпорядчих документів (актів) органів місцевого самоврядування, на виконання яких укладено договір; реквізити контрагента (сторін); номер та дата договору; предмет договору; істотні умови договору; номера документів, що оформляються під час виконання договору; номера транспортних документів, платіжних вимог та інші зведення.

Оскільки ефективність договірної роботи місцевого самоврядування багато в чому залежить від обліку виконання договорів, то належна організація обліку є важливим елементом системи заходів із запобігання порушенням договірних зобов’язань. Облік має забезпечити створення документальної бази для аналізу причин невиконання договірних зобов’язань, розробки заходів щодо запобігання та усунення цих причин, забезпечити вірогідність статистичної звітності про виконання договорів та сприяти правильному розгляду претензій та позовів контрагентів.

Суттєвою вадою в організації правової роботи є та обставина, що ні законодавством, ні Положенням про юридичну службу не передбачено право другого підпису юриста на позовних заявах, договорах, довідках та інших документах органів місцевого самоврядування. Запровадження такої практики сприяло б підвищенню рівня правової грамотності оформлення документів, якими оперує орган місцевого самоврядування.

Крім того, в Положеннях про юридичну службу органів місцевого самоврядування відсутні повноваження юридичної служби з організації взаємодії з іншими підрозділами органів місцевого самоврядування в частині виконання ними власних обов’язків щодо правової та договірної роботи. Проте керівникам структурних підрозділів місцевого самоврядування варто усвідомити необхідність таких повноважень для юридичної служби, оскільки у певних ситуаціях важко розраховувати на правову свідомість працівника підрозділу на виконання вимог юриста, що стосуються правових аспектів їх роботи.

Важливим напрямом діяльності юридичної служби органів місцевого самоврядування є організація методично-правового забезпечення, в рамках якого працівники муніципальної юридичної служби повинні надавати методичну допомогу комунальним підприємствам, установам, організаціям у договірній роботі. При цьому слід враховувати, що організація, контроль та управління - це поняття подібні, але різні.

Об’єктом організації є людська діяльність, її впорядкування та узгодження. Тому для виконання організаційних заходів необхідно створити мережу внутрішньосистемних зв’язків.

Елементами діяльності з організації договірних відносин є: розподіл на окремі операції договірних відносин; встановлення їх послідовності; визначення складу виконавців; з’ясування кола обов’язків виконавців; налагодження взаємодії між виконавцями, контрагентами, заінтересованими особами; створення переліку необхідних ресурсів.

Організація як діяльність - це зовнішній елемент щодо завдань органів місцевого самоврядування, тобто їх зовнішній прояв.

Поряд з цим організація - це елемент та функція управління. Тому організація як функція управління є процесом створення такої структури взаємодії договірних відносин, яка дасть змогу структурним підрозділам органів місцевого самоврядування більш ефективно працювати разом з метою реалізації спільних завдань щодо вирішення питань місцевого значення.

Як відомо, контроль - це процес забезпечення досягнення органами місцевого самоврядування своїх завдань. Контроль також розглядається як елемент або функція управління. Але наділення муніципальної юридичної служби тільки контролюючими функціями не забезпечить втілення управлінських рішень у життя, тобто не створить узгодженої системи заходів щодо їх виконання.

Таким чином, юридичній службі органів місцевого самоврядування мають надаватись такі повноваження, що в комплексі дадуть їй змогу здійснювати функції управління договірною роботою місцевого самоврядування: організацію, планування, виконання та контроль договірних відносин органів місцевого самоврядування.

Оскільки повноваження муніципальної юридичної служби сформовані саме в такий спосіб, це дасть змогу реалізувати організаційні заходи з відпрацювання взаємодії та координації зусиль між виконавцем, що здійснює підготовку проекту договору, та особами, які уповноважені приймати рішення з усіх питань по договору, а таким правом переважно володіють керівники організацій. З боку ж територіальної громади переважне право на прийняття рішення про укладання договорів місцевого самоврядування має сільський, селищний, міський голова, якому, крім того, підпорядкована юридична служба, і який безпосередньо призначає керівника цієї служби (ч. 2, 3 ст. 54 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).

Однією з причин невисокого рівня підготовки договорів, на думку В.А.Язєва, є те, що вони укладаються за участю не всіх заінтересованих підрозділів організації, а лише окремих з них. Це не дає змоги адекватно сформулювати виробничі, технічні, планові, фінансові, бухгалтерські, транспортні, цінові та інші передумови для укладання та виконання договорів. Тому тільки за умов обов’язкової участі всіх ланок організації в узгодженні договірних зобов’язань можна ухвалити всебічно обґрунтоване, грамотне з економічного, правового, організаційного та технічного погляду рішення.

Тому виконавчому органу місцевого самоврядування варто більше уваги приділяти організації договірної роботи в підлеглих підрозділах та службах, за їх участю моделювати механізм реалізації договірних відносин місцевого самоврядування.

Підготовка проекту договору покладається на органи місцевого самоврядування, комунальні підприємства, установи, організації. Узгодження проекту договору здійснюється на чотирьох рівнях. Спочатку проект договору узгоджується з юридичною службою, яка здійснює правову експертизу поданого проекту, а далі - із заінтересованими органами, в інтересах яких укладається цей договір (заінтересовані сторони). Свій висновок подають фінансовий та економічний відділи (управління) - фінансові органи місцевого самоврядування. Після узгоджувальних процедур юридична служба готує всю договірну документацію на розгляд голові, який приймає рішення щодо доцільності укладання конкретного договору. Згідно з п. 16 ч. 3 ст. 42 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до повноважень голови належить укладання договорів від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету. Проте якщо предмет укладання договору належить до виключної компетенції ради, то процедура укладання такого договору вимагає отримання попередньої згоди ради, і саме через це такий договір потребує подальшого затвердження на пленарному засіданні відповідної ради (п. 43 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”). Контроль за виконанням договорів, а також обов’язок з виконання договорів і забезпечення їх належного оформлення та документування покладається на юридичний та фінансово-економічний відділи (управління) органу місцевого самоврядування.

На схемі зображено порядок підготовки та узгодження проекту договору.





Організаторам договірної роботи варто пам’ятати, що договір є юридичним “містком” між конкретними суб’єктами - сторонами, інтереси яких він виражає. Тільки в окремих випадках договірні правовідносини здатні зачіпати інтереси третіх осіб.

При підготовці договору виконавцям варто звернути увагу на планування (прогнозування) економічних завдань, закладених у договорі, враховувати інші економічні показники. До того ж планування договірних відносин можливе за умов координації, узгодження дій та планів договірної роботи муніципальної юридичної служби з іншими структурними підрозділами органів місцевого самоврядування, комунальними підприємствами, установами та організаціями на поточний рік.

Планування як функція управління є процесом, у ході якого ставляться (визначаються) завдання, відповідно до яких вибираються певні варіанти рішень, необхідні для їх досягнення. Тому орган місцевого самоврядування, поставивши завдання перед ними, планує свою діяльність відповідно до таких завдань, тобто вибирає той варіант рішення серед можливих альтернатив, що максимально забезпечить виконання покладених завдань. Якщо ж у процесі аналізу альтернатив з’ясується, що ефективне виконання завдань можливе за умов формування договірних відносин, то структурні підрозділи органів місцевого самоврядування отримують доручення про вибір оптимального виду договору та вироблення таких умов договору, внаслідок реалізації яких буде найбільш повно та з найменшими витратами досягнуто очікуваний результат.

Планування договірної роботи також має створити передумови для належного укладання договорів і формування ефективної системи контролюючих заходів, адже метою будь-якого планування є намагання уникнути можливих прорахунків. Тому слід постійно проводити аналіз договірної роботи, виявляти допущені прорахунки та їх причини. Важливо в процесі планування враховувати інформацію про перебіг виконання договорів за минулі періоди, аналізувати причини, через які виникали труднощі при укладанні та виконанні договорів.

У цьому плані поряд із правовими, економічними, технічними заходами варто передбачати організаційні: розробку пам’яток, зразків документів, зразків типових договорів, проведення навчання працівників органів місцевого самоврядування прийомам договірної роботи, затвердження схем проходження договірної документації, порядку підготовки та погодження проекту договору, форми та методи контролю та ін.

Процес організації договірної роботи місцевого самоврядування полягає у розробці програми погоджувальних заходів, що регламентують відповідну діяльність органів місцевого самоврядування в її істотних, ключових моментах. Програма будується особливим чином - у вигляді взаємних прав та обов’язків сторін. Юридичний характер програми полягає в узгодженні змісту договору з вимогами закону та розробці алгоритму відповідальності сторін договору.

Для ефективної договірної роботи її організаторам варто володіти навичками оперативного, достовірного виявлення, аналізу та оцінки результатів діяльності підлеглих структурних підрозділів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ і організацій. У першу чергу це стосується показників їх господарської (економічної) діяльності.

Контролюючі функції за належним виконанням договірних зобов’язань мають здійснювати всі служби місцевого самоврядування, що пов’язані з організацією договірних відносин. З цією метою можна створювати спеціальні робочі групи (комісії), що спостерігатимуть за виконанням договірних зобов’язань. За умови залучення спеціалістів з різних галузей доцільно створювати комісії та робочі групи відповідно до матричної організації структури управління, оскільки така структура має великий ступінь адаптації й передбачає, що члени сформованої групи (комісії) несуть відповідальність за свою діяльність як перед керівником робочої групи (комісії), так і перед керівником, де вони працюють постійно.

Особливе місце у здійсненні контролю відводиться юридичній службі органу місцевого самоврядування. Муніципальна юридична служба має розробляти та здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення належного виконання умов договору. Саме з цією метою юридичною службою координується діяльність усіх ланок місцевого самоврядування, діяльність яких пов’язана з договірними відносинами органів місцевого самоврядування.

Крім того, для постійного контролю за належним виконанням договірних зобов’язань контрагентами муніципальній юридичній службі разом з іншими структурними підрозділами місцевого самоврядування слід налагодити оперативний облік інформації про випадки неналежного виконання чи/або недотримання умов договірних зобов’язань. Це дасть змогу вчасно виявити прояви недотримання чи/або порушення умов договору контрагентами, зменшить розрив у часі між недотриманням чи/або порушенням і застосуванням адекватних правових заходів до боржників, підвищить якість підготовки претензійних і позовних матеріалів.

У частині організаційного забезпечення на особливу увагу заслуговує вдосконалення процесу укладання договорів. Саме на цьому етапі, власне кажучи, закладається основа всієї подальшої успішної роботи з виконання зобов’язань.

Організуючи роботу щодо укладання договорів, варто враховувати різнорідність господарських зв’язків та їх співвідношення із змістом господарської діяльності місцевого самоврядування. Адже за умов детального аналізу господарських зв’язків і економічної та соціальної діяльності органів місцевого самоврядування можна визначити склад виконавців, тобто сформувати перелік тих спеціалістів, яких необхідно залучити до розробки умов конкретного виду договору.

Систему укладання договорів пропонуємо організовувати з дотриманням принципу реальних можливостей, а саме - враховувати наявні ресурси територіальної громади та органів місцевого самоврядування, та принципу публічності, який полягає в тому, що варто завжди пам’ятати, що договори місцевого самоврядування укладаються виключно в публічних інтересах населення територіальної громади. Тому така діяльність має регламентуватись правовими актами (рішеннями, розпорядженнями) органів місцевого самоврядування.

Основним і найменш дослідженим етапом залишається розробка умов договору. Саме на цій стадії інформація оцінюється відповідно до інтересів та наявних ресурсів сторін, тобто тих ресурсів, які контрагенти розраховують спрямувати на виконання зобов’язань. До того ж інформація оцінюється на ступінь прийнятності для обох сторін. Після таких аналітичних та узгоджувальних процедур уся інформація трансформується в комплекс взаємних прав і обов’язків сторін, а саме - у договір, що являє собою юридично оформлену домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення правових відносин.

Підсумовуючи, пропонуємо наступну схему методично-організаційних заходів органів місцевого самоврядування для ефективного формування договірних відносин місцевого самоврядування:

1. Виявити та схематично опрацювати всі основні господарські зв’язки місцевого самоврядування, особливо ті, що мають стійкий та довготривалий характер, адже саме вони формують економічний розвиток регіону.

2. Визначити види договорів, що оптимально організують ці зв’язки, згрупувати їх за основними видами відносин (товари, роботи, послуги, фінансові операції і т. ін.).

3. Детально опрацювати зміст договору з метою найповнішого врахування інтересів місцевого самоврядування, реальності виконання зобов’язання, підвищення соціального та економічного ефекту, зменшення можливих витрат і ризиків у процесі виконання умов договору.

4. Розробити алгоритм відповідальності та оперативних дій реагування на недотримання чи/або порушення умов договору контрагентами, у зв’язку з цим привести всю облікову, фінансову та ділову документацію у відповідність з системою договорів місцевого самоврядування.

5. Створити систему обліку виконання договорів з безперервним збиранням інформації, використовуючи з цією метою інформаційні технології.

6. Розробити схеми оперативного виявлення недотримання чи/або порушень умов договірних зобов’язань для негайного реагування на них.

7. Систематично аналізувати хід договірних відносин та господарські зв’язки місцевого самоврядування з метою вдосконалення договірної роботи.

Ґрунтуючись на наукових розробках і вивчаючи практику укладання договорів органами місцевого самоврядування, пропонуємо як перспективу подальших наукових досліджень розробити нормативно-правовий порядок - процедурну частину укладання договорів органами місцевого самоврядування.