Харківським Фондом Місцевої Демократії, є аналіз організації роботи органів місцевого самоврядування, які займаються питаннями оренди І приватизації комунального майна. Аналізуючи закон

Вид материалаЗакон
Постановка проблеми
Підсумки соціологічного опитування щодо
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ


Міжнародні дослідження сучасної економічної ситуації в країнах СНД і Балтії засвідчують поширеність в цих країнах корупції, як специфічного способу ведення ділових відносин. Практика вирішення будь-яких проблем шляхом встановлення неофіційних стосунків з державними службовцями, яка склалася за часів панування планової економіки, нажаль, збереглася і навіть розвинулася в пострадянських державах, зокрема і в Україні. Процеси зміни форм власності, приватизації та накопичення значних цінностей відбувалися у перші роки незалежності, як відомо, переважно неофіційно або напівлегально. Непрозорість цих процесів, їх недоступність для громадського контролю сприяли виникненню і зміцненню корпоративних угруповань і кланів, корупційних зв'язків, використанню посадовими особами органів державної влади і місцевого самоврядування посади для особистого збагачення, відкривали можливість для поєднання службової діяльності з комерційною.

Як наслідок, корупція на сьогодні становить реальну загрозу процесу розбудови України як правової держави, становленню громадянського суспільства. Негативні наслідки корупції підривають довіру громадян до держави та її владних структур, сприяють тінізації економіки, зумовлюють розкрадання національного багатства, зниження міжнародного авторитету Української держави.

Корупція – це, безумовно, глобальна проблема. Вона зустрічається як у промислово розвинутих країнах, так і у країнах, що розвиваються, і в країнах з перехідною економікою. Для останніх країн корупція є явищем більш небезпечним. Як засвідчує історичний досвід, усунути фактори, які породжують корупцію, впоратися з її наслідками в країнах зі слабкими демократичними традиціями, з низьким рівнем правової культури і поширеністю правового нігілізму, не підконтрольністю державної влади з боку інститутів громадянського суспільства набагато складніше.

Про актуальність питання боротьби з корупцією в України свідчать висновки соціологічних опитувань.

В 1998 р. Українська правнича фундація спільно з Київським міжнародним інститутом соціології в рамках реалізації проекту “Українська доброчесність” провели соціологічне дослідження “Питання національної доброчесності”. Дане дослідження дало досить цікаві результати. Зокрема, слід звернути увагу на таке.

Особисто стикалися з проявами корупції протягом року 26 %, а з урахуванням найближчих членів родини – 37% респондентів. При цьому потерпілими від хабарництва вважають себе 72 % респондентів. 45% тих, хто стикався з корупцією вважають, що постраждали як морально, так і матеріально. 76% респондентів вважають, що хабарництво у незалежній Україні зустрічається частіше, ніж в радянській період.

Середня оцінка поширеності корумпованості в різних установах та організаціях (коефіцієнт від 1 до 5). В залежності від поширеності корупції органи і організації розташовані респондентами так: ДАІ – 4, 17; медичні заклади – 4, 09; міліцію – 4, 04; ВУЗи – 4, 04; центральні органи виконавчої влади – 3, 99; органи місцевого самоврядування – 3, 93. Найменший рівень корупції має місце в: середніх учбових закладах – 3, 21; держтелебаченні – 3, 15; останньому місці роботи – 2, 64; церкві – 2, 47.

Найкорумпованішими за свідченням тих, хто безпосередньо стикався з проявами корупції, є такі установи: медичні заклади – 44, 7%; ДАІ – 20, 8%; органи місцевого самоврядування – 16, 9%; податкова інспекція – 14, 4%; ВУЗи – 13, 2%.

В 1999 р. Київський міжнародний інститут соціології за підтримки Агенства США з Міжнародного Розвитку в рамках реалізації проекту “Питання доброчесності” провели соціологічне дослідження відношення до корупції у Харківській області. Було отримано такі результати.

Особисто стикалися з проявами корупції протягом року 31 %. Найчастіше з проявами корупції респонденти зустрічалися: медичні установи – 59%; ДАІ – 15%; органи ЖКГ – 14%; міліція – 11%; податкові органи – 10%; ВУЗи – 10%.

Хоча переважна більшість опитаних висловилась за подолання корупції як явища, однак майже половина з них вірить в ефективність хабаря як засобу вирішення проблем. На думку харків’ян, якщо не дати хабаря, який вимагає чиновник, то в цьому випадку або отримання послуги займе довгий час (52%), або послуга не буде отримана взагалі (38%).

Харківський Фонд Місцевої демократії в рамках реалізації проекту “Вдосконалення системи надання управлінських послуг (на прикладі міста Харкова)” провів соціологічне опитування населення м. Харкова щодо відношення до якості отримуваних послуг. Серед поставлених респондентам запитань було питання про причини неефективності послуг державних установ. Серед таких причин байдужість назвали 48, 9% респондентів; бюрократизм і волокиту – 32 %; свідомо корумповану поведінку 24, 6 %; високу зайнятість на робочому місці – 6, 8%. Найчастіше з проявами корупції респонденти зустрічалися в медичних установах – 29, 7 %; органах ЖКГ – 23, 3 %; міліції – 9, 8 %.

Серед опитаних майже третина відзначила, що проблеми державних установ у наданні ефективних послуг громадянам є не сприйняття ними закріпленої в Конституції України ідеї щодо службового призначення держави і її органів по відношенню до суспільства і особистості, а також корумпованість і зловживання владою.


Підсумки соціологічного опитування щодо


відношення населення м. Харкова до якості послуг, які надає влада

Соціологічне дослідження ставлення населення м. Харкова до якості отримуваних управлінських послуг і органів та установ, що їх надають, проводилось у 2003 р. Харківським Фондом Місцевої Демократії в рамках проекту “Вдосконалення системи надання управлінських послуг населенню в місті Харкові”.