Методичні рекомендації з курсу методика викладання математики в початкових класах до самостійної роботи студентів денної форми навчання
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи студентів денної та заочної, 2076.33kb.
- Програма, плани семінарських занять та методичні рекомендації щодо самостійної роботи, 372.3kb.
- Методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів денної форми навчання, 287.4kb.
- Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів для усіх напрямків підготовки, 576.6kb.
- Тематичний план аудиторної та самостійної роботи 7 Перелік тем та питань самостійної, 209.58kb.
- Містить рекомендації по організації самостійної роботи, зокрема, по підготовці студентів, 499.21kb.
- Програма курсу І методичні вказівки до самостійної роботи студентів заочної форми навчання, 665.46kb.
- Методичні вказівки до виконання практичних занять І самостійної роботи з дисципліни, 583.93kb.
- Навчально методичний посібник для організації самостійної роботи студентів з курсу, 1628.28kb.
- Методичні рекомендації для самостійної роботи Для студентів денної І заочної форми, 516.83kb.
План
1. Значення і мета обліку успішності.
2. Основні вимоги до обліку успішності учнів.
3. Види і форми перевірки і оцінювання знань учнів.
1. Питанню про перевірку знань учнів у дореволюційній російській ш колі зовсім не приділялось уваги. Тільки 1931-32 н. році наукові і вчителі-практики почали розглядати це питання.
Перевірка й оцінка результатів навчальної діяльності учнів необхідна умова міцного набування знань, умінь і навичок.
Облік і оцінка знань учнів набувають не тільки контрольного, а й виховного значення, асам процес опитування набирає навчального характеру. Вчитель повинен розвивати в учнів інтерес до знань, до змісту навчальної роботи, щоб діти усвідомили, яке значення мають знання в житті і в продуктивній діяльності людини. Тоді учні старатимуться вчитися якнайкраще і розумітимуть, що та чи інша оцінка характеризує якість цих знань.
2. Облік знань - це система прийомів, за допомогою яких встановлюється стан знань і навичок кожного учня і всього класу, передбачених програмою. Перевірка і оцінювання успішності учнів досягають своєї мети лише в тому випадку, коли здійснюються систематично. Епізодичність у перевірці успішності не дає певної картини про ступень засвоєння всієї програми кожним учнем і часто призводять поверховості знань.
Облік успішності повинен задовольняти такі основні вимоги:
а) бути індивідуальним і систематичним;
б) проводитись по темах і підтемах навчальної програми;
в) відбивати рівень як теоретичної, так і практичної підготовки учнів, що відповідає вимогам навчальної програми і нормам оцінки;
г) сприяти успішному здійсненню навчально-виховних завдань школи.
Порушення вимоги об'єктивності в оцінці знань учнів приведе до того, що оцінка не виховуватиме в дітей волі і наполегливості в оволодінні необхідними вміннями і навичками. Занижені оцінки надмірна вимогливість без врахування вікових особливостей учнів, розвивають в них зневір'я в свої сили, притупляють інтерес до предмета, бажання вчитися.
Як занижені, так і завищені оцінки призводять до ненормальних відносин між учнями і вчителем, підривають авторитет вчителя, як педагога.
Перш ніж контролювати знання учня, оцінювати ці знання, треба спочатку його озброїти цими знаннями. Отже спочатку на уроці треба досягнути навчальної мети і тільки в другу чергу - проконтролювати результати навчання. Вчителеві треба наполегливо допомагати слабшим учням переборювати труднощі, щоб вони своєю сумлінною працею заслужили хороші оцінки. Якщо ж приходиться успіхи учнів оцінити низьким балом, вчителеві необхідно переконливо мотивувати цей бал, причому всією своєю поведінкою показати, що ця оцінка так само неприємна для нього, як і для учня. Неприпустимим і антипедагогічним є виставлення незадовільної оцінки з предмета за порушення дисципліни, випадкову неуважність, за забутий дома зошит і навіть за невиконане домашнє завдання з об'єктивних причин, що не залежать від учня.
3. Основними видами обліку успішності учнів є:
а) попередній вид - що виявляє рівень знань учнів на початку навчального року, або перед початком вивчення нової теми, або ступінь підготовки нових учнів для вчителя у даному класі.
б) поточний - що проводиться під час навчального процесу, що дає змогу вчителеві перевірити як засвоюється новий матеріал, чи всі учні включилися в роботу, з якими труднощами вони стикаються. При цьому вчитель перевіряє і себе: наскільки правильні і ефективні методичні прийоми, які він використовує під час навчання даного предмету. Відповідно до результатів перевірки вчитель може внести в навчальний процес потрібні зміни,
в) підсумковий вид, проводиться по вивченій темі, або по кількох темах навальної програми, або наприкінці чверті, навчального року. Завдання цієї перевірки - виявити результати навчання, перевірити якість здобутих учнями знань, умінь і навичок.
Основними формами перевірки засвоєння учнями програмового матеріалу є усне опитування і письмові роботи учнів.
Усне опитування можна проводити за різними методами, головне щоб у роботу включався увесь клас і на це опитування було витрачено не більше 10-12 хвилин уроку. Це може бути математичний диктант з урахуваннями вивченого на попередньому уроці, домашнє завдання, або матеріалом який буде використаний для вивчення нового матеріалу наданому уроці.
Наприклад: 3-4 учні працюють біля дошки, розв'язують задачі і приклади аналогічні домашньому завданню, а решта учнів записують математичний диктант. Через 5-6 хвилин математичний диктант перевіряють, після цього звертають увагу на дошку і перевіряють правильність розв'язання задач, прикладів, тощо.
Письмова перевірка. Іншою формою перевірки знань учнів є письмова контрольна, або самостійна робота. Позитивною рисою її є те, що, підібравши для всіх учнів завдання однакової складності, можна за урок виявити їх знання, об'єктивно проконтролювати, зокрема тих у кого є дефекти мови, або хто дуже хвилюється при усному опитуванні, і
Недоліком цієї форми перевірки знань є - відсутність безпосереднього контакту) між учнями і вчителем, через що не можна стежити за процесом розумової діяльності опитуваного, вчасно виявляти помилки тощо.
Зміст і обсяг письмової к. р. і с. р. визначає здебільшого вчитель, притому треба, щоб ступінь трудності цієї роботи був не нижчий і не вищий за той на якому працювали учнів класі і дома. Іноді перевірочні к. р. дають органи народної освіти, або дирекція школи. К. р. можна записувати на дошці, та краще користуватися картками, або задачниками. Перевіряючи контрольну роботу, на окремому аркуші зробити помітки з розв'язання яких вправ не справився учень, щоб при аналізі к. р. можна було виявити, яку тему діти засвоїли погано і при роботі над помилками попрацювати над цією темою.
Примірні к. р. з математики можна знайти у журналах ПШ і НШ у спеціальній методичній літературі.
Норми оцінок за к. р. і с. р. друкуються у "Єдиних вимогах щодо чисельного усного мовлення учнів і проведення письмових робот".
Запитання і завдання до теми:
- Яке значення мають систематична перевірка і облік знань учнів?
- Які вимоги повинен задовольняти правильно поставлений облік успішності учнів?
- Які є види і форми перевірки й оцінювання знань учнів?
- У чому полягає усна перевірка знань учнів?
- Які основні вимоги до письмової перевірки знань учнів? Норми оцінок.
- Обґрунтувати потребу перевірки практичних умінь і навичок учнів.
- Опрацювати проект системи контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи (методичні рекомендації) підготовлені авторським колективом Прищепа О.Ю., Савченко О.Я., Вашуленко М.С., Байбара Т.М. та ін.
Тема № 16