Geum.ru

Формування креативності учнів у процесі виконання ними навчальних завдань на уроках української мови та літератури

Вид материалаУрок
Подобный материал:
Гудзінська Світлана,

вчитель української мови та літератури

НВК №10, м.Хмельницький


ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОСТІ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ НИМИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ


В даній статті розглядаються загальні аспекти формування творчості та креативних умінь учнів в процесі вивчення рідної мови та літератури.

Ключові слова: креатив, творчість, творча уява.

Постановка проблеми. У сучасному світі в умовах соціально-культурного розвитку суспільства, нові вимоги до компетентності учнів зумовлюють необхідність інноваційних підходів до освіти, осучаснення її змісту з урахуванням традицій минулого, естетичного і культурного розвитку особистості. В Україні триває пошук шляхів якісної підготовки школярів до життя, здійснюється пошук нових підходів, технологій в процесі навчання. Особливу увагу слід надавати розвитку творчих здібностей на уроках української мови та літератури.

Аналіз останніх джерел та публікацій. Проблемі творчої діяльності надавали особливу увагу такі вчені як: В.Я.Даниленко, М.С.Каган, Ю.Г.Легенький, C.Г.Лужецький, Т.М.Мальдонадо, Г.Саймон, В.В.Сеньковський. Значущими є положення, викладені в працях фахівців А.П.Беляєвої, Р.С.Гуревич, В.С.Ледньова та інших.

Мета роботи. Основною метою даної статті є розкриття педагогічного аспекту формування креативності учнів загальноосвітніх шкіл на уроках української мови та літератури, зокрема при виконанні навчальних завдань.

Організація досліджень. Актуальним на сьогодні є питання креативності. Процес формування креативності учнів є досить нелегким і потребує управління саме педагогами, творчими, цікавими, креативними, неординарними для своїх наступників, а також педагогічно та психологічно освіченими. Важливим у навчальному-виховному процесі є оновлення змісту освіти, впровадження інноваційних форм і методів навчання; спрямування методичної діяльності вчителів на розробку навчально-методичного забезпечення, проведення сучасних форм методичної роботи; матеріально-технічне забезпечення процесу навчання на сучасному рівні, творчих майстерень на уроках та у позаурочній діяльності тощо.

Не можна залишати без уваги й уроки української мови та літератури, в ході яких відбуваються процеси обговорення і «польоти живої думки», де учні збагачуються новими ідеями– це такі форми інноваційної діяльності, як інтерактивні заняття, проектно-пошукові хвилини, експериментальні секції, ділові ігри тощо.

При застосуванні вищезгаданих педагогічних кроків навчання школярів в дусі креативу на уроках рідної мови та літератури буде досить ефективним за умови виконання творчих, проектно-художніх, науково-методичних функцій в контексті формування в учнів таких якостей, які розкривають їхні креативні можливості, а саме: зацікавленість багатоманітністю та єдністю світу речей, здатність до узагальнення; автономність характеру мислення; комунікативна здатність за допомогою рисунків, схем, креслень, інформаційних засобів; здатність до критичного та об’єктивного оцінювання власних та виконаних іншими проектів тощо.

Необхідно пам’ятати, що людина розвивається і проявляється в діяльності, спрямованій на пізнання і творче перетворення оточуючого світу засобом знань, умінь та навичок, під час чого вона самовдосконалюється, а також вдосконалює умови свого існування. Дуже корисною може стати думка В.О.Сухомлинського: ,,…інформація надходить двома безперервними зустрічними потоками від рук до мозку і від мозку до рук. Руки думають, і в ці моменти як раз прокидаються творчі ділянки мозку” [7,45]. Тому важливим є використання образотворчих засобів на уроках української мови та літератури, в процесі інтеграції із образотворчою діяльністю.

Під творчістю розуміють створення нових за задумом культурних чи матеріальних цінностей. Саме індивідуальна неповторність та унікальність особистості, яку навчають, роблять її носієм унікального досвіду і потенційним творцем нового.

На думку педагогів-психологів, важливою здатністю дитини-підлітка є творча уява [2; 6]. Велике значення вона відіграє і у формуванні її креативності. При виконанні навчальних завдань з мови та літератури необхідно дотримуватися певної послідовності, а саме:
  • знайомство зі зразком предмету, який необхідно описати (збір інформації);
  • побудова мисленого образу предмету ;
  • відтворення мисленого образу при створенні подібного предмету (розробка моделі, написання творів, описів тощо).

Креативність думки досягається також і включенням у роботу творчої уяви інтуїції, що стимулює подальшу роботу свідомості і дозволяє прогнозувати наступні дії.

Креативні уміння учнів формуються завдяки цілеспрямованій системі навчання за допомогою спеціальної методики, що побудована з урахуванням індивідуальних особливостей учнів та їх здатності до творчості. Найбільший вплив на формування креативних умінь школярів та розвитку їх творчих здібностей надають організаційно-педагогічні умови, а саме: застосування ефективних технологій, методів навчання, використання прогресивних організаційних форм навчально-пізнавальної роботи.

Креативність ,,пробуджується” на уроках проблемного навчання, при застосуванні методів інтерактиву; під час навчання за проектними технологіями; під час занять-спостережень та обговорень явищ у літературі; в процесі знайомства із авторськими технологіями створення мистецьких творів (інтеграція з образотворчим мистецтвом), під час діяльності в групах (з елементами змагань із віртуальними конкурентами) тощо.

Важливу роль відіграють заняття з елементами пошукової діяльності, під час якої в учнів виникає новий погляд на проблему в традиційній ситуації [5,с.48]. Здатність до творчого підходу дозволяє планувати створення власного проекту, власні художні твори, що є гарним стимулом до самостійного пошуку нових образів, до оригінального вирішення при їх створенні і сприяє накопиченню досвіду творчої діяльності. Творити можна не лише малюючи чи створюючи мистецькі шедеври. Творити можна і під час, «сухих» занять з української мови. Малюючи картинку речення із розгортанням подій, можна написати колоритний твір-роздум, скласти соковиті речення, збагативши їх кольором, смаком (за принципами сугестопедагогіки).

Висновки. Отже, можемо зробити висновок, що креативні вміння учнів слід розвивати багатьма способами в комплексі, опираючись на їх досвід, враховуючи їх вподобання та думку, адже, результатом цієї праці стануть авторські нововведення, нові твори. На уроках мови та літератури можливо розвивати творчі нахили учнів за умови інтеграції з мистецькими науками.


Список використаних джерел:

  1. Арнхейм Р. Визуальное мышление // Зрительные образы: феноменология и эксперимент: Сб. переводов. Ч.Ш. Душанбе, 1973. С. 6 – 32.
  2. Восприятие и воображение (Экспериментальное исследование) // Ученые записки № 194 / Под ред. Е.И.Игнатьева. – М.: МГПИ им. В.И.Ленина, 1963. – 368с.
  3. Выготский Л.С. Психология искусства. – Ростов н/Д: изд-во «Феникс», 1998. – 480 с.
  4. Каган М.С. Дизайн как вид художественного творчества // Труды ВНИИТЭ, сер.Технического эстетика- М. – 1974. – вып. 6. – С. 38.
  5. Лернер И.Л. Дидактические основы методов обучения. - М.: Педагогика, 1981. – 246с.
  6. Мергут О.О. Особливості застосування нетрадиційних технік у процесі створення художніх творів студентами мистецьких факультетів // Професійна підготовка педагогічних кадрів в умовах інноваційної перебудови національної системи освіти: матеріали міжвузівської наук.-практ. коференції аспірантів та молодих вчених (Хмельницький, 2010 р.) – ХГПА, 2010, С.68-73.
  7. Сухомлинский В.А. Избранные педагогические сочинения. / Под ред. Кузина Н.П. – М.: Педагогика, 1979.-558с. – Т. 1. – с.384 – 523.