Geum.ru

Поширення української мови в мовному просторі України багатоаспектна проблема

Вид материалаДокументы

Содержание


Публічний – який відбувається в присутності публіки, людей, прилюдний
Державне управління
Подобный материал:

"Круглий стіл" в НАДУ до Дня української мови та писемності

Виступ доцента В.О.Гусєва

Поширення української мови в мовному просторі України


Поширення української мови в мовному просторі України багатоаспектна проблема. Привертаю увагу тільки до двох напрямів підходів щодо вирішення цієї проблеми, які пов'язую з високохудожнім перекладом на українську мову кращих творів світової літератури і фаховим використанням української мови для формування категоріально-понятійного апарату наукових та навчальних дисциплін.

Поширення української мови шляхом видання художніх творів зарубіжної літератури як класичної, так і популярних сучасних авторів може відбутися лише за умов майстерно виконаних перекладів. Ці переклади мають привертати читача до українського видання зарубіжної літератури, а не навпаки, відштовхнути читача від української книги. При цьому є загроза, - підсвідомо сформувати у читача думку про недосконалість не тільки конкретного перекладу іноземного автора, але й словарної бази української мови.

Можу навести приклади майстерно виконаних перекладів М.Рильського світової класики, зокрема, середньовічного поетичного роману "Трістан і Ізольда". Раджу читати "Швейка" Я.Гашека виключно в перекладі на українську мову, яка ближче до чеської, ніж російська. За рахунок цього, а також завдяки високофаховому перекладу бравий солдат Швейк став більш колоритним персонажем із соковитою мовою, ніж у російському виданні.

Як приклад невдалого перекладу, я згадую український переклад з англійської мови популярного у 70-роки минулого століття роману американського письменника С.Фітцжеральда "Ніч лагідна". Вважаю, що порівняння перекладів одного епізоду цього роману, коли головний персонаж твору - аристократ Дік Дайвер в епізоді: "..он отвернул край перчатки и поцеловал руку…" (російський переклад) і "…він відгорнув рукавичку і поцілував руку…", буде не на користь українського перекладу, тому що у читача "рукавичка" ніяк не асоціюються з одягом аристократів або як зараз кажуть з "dress code". Як висновок з цього наведеного прикладу, вважаю допустимим розширення словарної бази сучасної української мови за рахунок введення іноземних слів за умов, якщо немає українських відповідних слів. Це ж саме сказав у своєму виступі Іван Малкович, коли наводив приклад розширення англійської мови завдяки введення у мовну практику та літературу іноземних слів.

Утвердження української мови має бути і через наукову термінологію, що відображає інтелект нації і водночас виступає фактором розвитку як інтелекту, так і української мови. З цих позицій маю свої особисті міркування відносно словосполучення "публічне адміністрування", що має стати назвою спеціальності підготовки магістрів в НАДУ.

Проект освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) магістра за спеціальністю 8.150103 "Публічне адміністрування" галузевого стандарту вищої освіти України, розроблений за підтримкою німецьких консультантів надає вкрай незрозуміле тлумачення "публічного адміністрування". При цьому, на теперішній час, це є керуючим документом, що визначає зміст навчальних дисциплін, які викладаються слухачам, прийнятих на підготовку за цією спеціальністю.

Наведу визначення публічного адміністрування проектом ОКХ:

"Публічне адміністрування – під публічним адмініструванням розуміють частину суспільства, яка навчається, у суспільстві, яке навчається. В умовах зміни поняття «правова держава» та поступового зникнення жорстких меж між державою і суспільством, на публічне адміністрування дедалі більшою мірою припадає завдання оформлення суспільних та державних процесів. Передумовою для гнучкості публічного адміністрування (управління) і його змін є здатність управлінців самостійно і разом з іншими аналізувати комплекси ситуацій, які чекають на своє залагодження і по яких необхідно приймати конкретні рішення, розробляти різноманітні варіанти рішень, обмірковувати їх переваги і недоліки, приймати і обґрунтовувати належне рішення, його, з одного боку ефективно проводити, а з іншого – бути в стані здійснювати необхідні коректури (компетентність у розв’язанні проблем)". (??? В.Гусєв).

Вважаю, що у цьому визначенні можна розуміти тільки окремо слова, які у своєму поєднанні для характеристики "публічного адміністрування" не мають смислового змісту. У мене є підозра, що зазначена складна та перевантажена конструкція змісту публічного адміністрування є поганим та нефаховим перекладом з німецької мови, але це тільки припущення.

Етимологічний аналіз словосполучення "публічне адміністрування", що виконаний за допомогою видання: Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред.. В.Т.Бусел. – К.: Ірпінь:ВТФ "Перун", 2005. – 1728 с. дозволяє зробити наступні висновки:

Адміністрування – дія за значенням адмініструвати.

Адмініструвати – (недоконаний вид) керувати установою, організацією, підприємством і т. ін., управляти. // керувати бюрократично, за допомогою наказів і розпоряджень замість конкретного керівництва.

Таким чином, вживання "адміністрування" в українській мові має негативний смисл або, на відміну від управління, вживається для визначення звужених функцій, як-то наприклад: адміністрування мережею (комп’ютерною), адміністрування податком.

Публічний – який відбувається в присутності публіки, людей, прилюдний (В.Т.Бусел) має у підсвідомості неоднозначні асоціації. Це може бути "публічна бібліотека" і "публічний дім"

Поєднання "публічний" та "адміністрування" у словосполученні "публічне адміністрування" не позбавляє його від негативного змісту та неоднозначних асоціацій, що притаманні кожному із цих слів.

Крім того, у "публічному адмініструванні", на відміну від "державного управління", втрачається роль держави, державного впливу, але проявляється орієнтація на публіку. Саме це притаманно сучасній українській політиці та діяльності теперішнього уряду.

Разом з тим за умов глобальної фінансової кризи, яка проявляється найбільш виразно саме в Україні, практика державного будівництва вимагає не "публічного адміністрування", а саме "державного управління", яке в спромозі здійснити адекватні дії на глобальні виклики.

Цьому контексту повністю відповідає усталений зміст слів "управління" та "управляти", який наведений за Великим тлумачним словником сучасної української мови (В.Т.Бусел):

Управління – (середній рід) 1. Дія за значенням управляти. 1. Виконувати, завершувати якусь роботу, справу, надавати кому-небудь належного вигляду, задовольняти його потреби; доводити до ладу що-небудь.

Управляти (недоконана форма) ким, чим і без додатка. 1. Спрямовувати діяльність, роботу кого- чого - небудь, бути на чолі когось, чогось, керувати. 2. Користуючись кермом та іншими регулювальними пристроями, спрямовувати рух, хід, роботу чого-небудь. // Спрямовувати хід, перебіг якогось процесу, впливати на розвиток, стан кого-небудь.

Галузевий стандарт вищої освіти України (ГСВОУ) підготовки магістрів державного управління за напрямом спеціальностей 1.15000 також достатньо вичерпно визначає зміст "державного управління":

Державне управління це діяльність органів державної влади щодо реалізації законодавчих, виконавчих, судових та інших владних повноважень держави з метою виконання її організаційно-регулюючих і службових функцій як у суспільстві загалом, так і в окремих його частинах. (ГСВОУ).

Прошу порівняти цей зміст "державного управління" вищенаведеним визначенням "публічного адміністрування" проектом ГСВОУ.

Вважаю, що наведена аргументація на користь "державного управління", що за теперішніх умов набуває особливого значення.

Заслуговує на увагу також розширення вживання українського слова урядування, яке має спільний корінь з "урядом" і звідси, на мою думку, апріорі визначає дію за значенням урядувати, керувати державними справами.

У порівнянні "публічне адміністрування" з "демократичне урядування" я надаю перевагу "демократичному урядуванню", тому що воно має більш змістовне навантаження.


В.Гусєв, доцент кафедри економічної теорії та історії економіки.

к.тел. (050)-310-08-52

e-mail: vgusev@kv.ukrtel.net