Перелік знань, навичок, вмінь для проведення поточного І етапного контролю

Вид материала

Документы

Содержание Перелік питань підготовки до диференційованого заліку Перелік питань підготовки до ІІ модулю 1. Методом Фаянса з індикатором еозинатом натрію визначають 2. Фармакопейною реакцією на пероксид водню згідно ДФУ доповнення №1 є 3. Реакція з куркумовим папірцем є специфічною для 4. Для ідентифікації цинку сульфату в очних краплях використовують розчин 5. Кількісне визначення NаСl в ізотонічному розчині проводять 6. Кількісне визначення борної кислоти методом нейтралізації в аптеці проводиться в присутності 7. Метоксифенілоцтова кислота є реактивом на йон 9. Хлориди за ДФУ ідентифікують реактивом 10. Натрію гідрокарбонат кількісно визначають методом 11. Реактивом для ідентифікації натрію тіосульфату є 12. При кількісному визначенні борної кислоти за ДФУ додають маніт, який забезпечує 13. Натрію тетраборат за ДФУ кількісно визначають методом 14. Лікарські засоби Кальцію, Магнію, Цинку при кількісному визначенні титрують розчином 15. Наявність галогенід йону визначають за допомогою реакції з розчином 16. Катіон, котрий з розчином калію фероціаніду в середовищі оцтової кислоти з наступним додаванням амонію хлориду утворює білий 17. Яка сіль приймає участь у підтриманні кислотно лужної рівноваги в організмі 18. Аніон, котрий з розчином аргентуму нітрату утворює спочатку осад білого кольору, який повільно жовтіє, буріє, чорніє 19. Катіон калію можна ідентифікувати за допомогою реактиву ... Полное содержание

Подобный материал:

• Перелік знань, навичок, вмінь для проведення поточного та етапного контролю модуль, 578.8kb.
• Перелік знань, навичок, вмінь для проведення поточного та етапного контролю, 531.79kb.
• Перелік питань для контролю знань та вмінь студентів VІ курсу з дитячої хірургії, 93.11kb.
• Перелік питань для контролю знань та вмінь студентів V курсу, 116.39kb.
• Методичні рекомендації до циклу уроків: «Узагальнення та систематизація знань, вмінь,навичок, 272.96kb.
• У, порядок проведення поточного І підсумкового контролю знань, визначення рейтингу, 166.46kb.
• Перелік питань для контролю знань та вмінь студентів VІ курсу, 120.79kb.
• Програма з підвищення рівня вдосконалення комунікативних вмінь та навичок під час проведення, 391.79kb.
• В. Е., Бражко Є. Л. Визначення коефіцієнта компетентності студентів, 49.38kb.
• Завдання для поточного контролю знань студентів заочної форми навчання, 93.32kb.

Перелік питань підготовки до диференційованого заліку

Перелік питань підготовки до І модулю.

1. Предмет фармацевтичної хімії, мета і завдання. Значення фармацевтичної хімії Для синтезу та аналізу лікарських засобів. Зв’язок з хімічними, медико – біологічними та іншими навчальними дисциплінами.
   
2. Класифікація, джерела та способи добування лікарських засобів.
   
3. Державна фармакопея України --- основний документ, що нормує якість лікарських засобів. Організація державного контролю якості лікарських засобів.
   
4. Забезпечення контролю якості лікарських засобів, що виробляються (виготовляються) в аптеках. Види внутрішньо аптечного контролю якості лікарських засобів.
   
5. Методи дослідження лікарських засобів: фізичні, хімічні, фізико-хімічні, біологічні. Валідація аналітичних методик і випробувань.
   
6. Випробування лікарських засобів на чистоту та граничний вміст домішок. Вимоги до лікарських засобів відносно їх чистоти. Загальні фармакопейні положення про визначення домішок у лікарських засобах. Загальні зауваження, яких необхідно дотримуватися при визначенні домішок.
   
7. Особливості аналізу готових лікарських засобів: лікарського препарату і лікарської форми. Якісний і кількісний експрес-аналіз.
   
8. VII група періодичної системи елементів. Галогени та їх сполуки. Хлороводневі кислота.
   
9. Солі хлористоводневої кислоти: натрію та калію хлориди.
   
10. Сполуки брому: натрію та калію броміди.
    
11. Сполуки йоду: натрію та калію йодиди.
    
12. VI група періодичної системи. Сполуки Оксигену з Гідрогеном : вода очищена, вода для ін’єкцій. Пероксид водню.
    
13. Сполуки Сульфуру -- натрію тіосульфат.
    
14. IV група періодичної системи елементів. Карбон та його сполуки. Вугілля активоване. Солі вугільної кислоти -- натрію гідрокарбонат.
    
15. ІІІ група періодичної системи елементів. Лікарські засоби сполук Бору: кислота борна, натрію тетраборат.
    
16. ІІ група періодичної системи елементів. Лікарські засоби сполук Магнію -- магнію сульфат. Лікарські засоби сполук Цинку -- цинку сульфат. Лікарські засоби сполук Кальцію -- кальцію хлорид.
    
17. Загальна характеристика органічних лікарських засобів. Класифікація органічних лікарських засобів. Залежність фізичних і хімічних властивостей речовин таїх фізіологічної дії від складу і будови молекули. Особливості методів аналізу органічних лікарських засобів на відміну від неорганічних..
    
18. Лікарські засоби – похідні спиртів аліфатичного ряду. Загальна характеристика спиртів. Спирт етиловий.
    
19. Лікарські засоби – похідні альдегідів аліфатичного ряду. Загальна характеристика альдегідів. Розчин формальдегіду. Гексаметилентетрамін.
    
20. Лікарські засоби – похідні карбонових кислот – солі лимонної кислоти: натрію цитрат і гідро цитрат.
    
21. Лікарські засоби – похідні амінокислот аліфатичного ряду: кислота глютамінова, кислота амінокапронова.
    

Перелік питань підготовки до ІІ модулю

1. Загальна характеристика органічних лікарських засобів. Класифікація органічних лікарських засобів. Залежність фізичних і хімічних властивостей речовин таїх фізіологічної дії від складу і будови молекули. Особливості методів аналізу органічних лікарських засобів на відміну від неорганічних..
   
2. Лікарські засоби – похідні спиртів аліфатичного ряду. Загальна характеристика спиртів. Спирт етиловий.
   
3. Лікарські засоби – похідні альдегідів аліфатичного ряду. Загальна характеристика альдегідів. Розчин формальдегіду. Гексаметилентетрамін.
   
4. Лікарські засоби – похідні карбонових кислот -- солі лимонної кислоти: натрію цитрат і гідроцитрат.
   
5. Лікарські засоби – похідні амінокислот аліфатичного ряду: кислота глютамінова, кислота амінокапронова.
   
6. Лікарські засоби – похідні ароматичних кислот: кислота бензойна, натрію бензоат.
   
7. Лікарські засоби – похідні ароматичних кислот. Фенолокислоти. Кислота саліцилова, натрію саліцилат.
   
8. Лікарські засоби – похідні ароматичних кислот. Ефіри саліцилової кислоти --ацетилсаліцилова кислота.
   
9. Лікарські засоби – похідні аніліну, парацетамол.
   
10. Загальна характеристика амідів сульфанілової кислоти.
    
11. Сульфаніламідні лікарські засоби: стрептоцид, сульфацил-натрію.
    
12. Сульфаніламідні лікарські засоби: норсульфазол, фталазол.
    
13. Сульфаніламідні лікарські засоби: сульфадимезин, сульфадиметоксин, сульфален.
    
14. Естери параамінобензойної кислоти: анестезин, новокаїн, дикаїн.
    
15. Гетероциклічні сполуки. Загальна характеристика.
    
16. Лікарські засоби -- похідні фурану: нітрофурал (фурацилін), фурасемід.
    
17. Лікарські засоби – похідні піролу, пірацетам.
    
18. Лікарські засоби – похідні піразолу – анальгін.
    
19. Лікарські засоби – похідні піридину: ізоніазид, фтивазид.
    
20. Загально алкалоїдні, групові і спеціальні реактиви на алкалоїди. Методи кількісного визначення. Лікарські засоби -- похідні тропану -- атропіну сульфат.
    
21. Лікарські засоби -- похідні імідазолу – пілокарпіну гідрохлорид.
    
22. Лікарські засоби -- похідні бензилізохіноліну – папаверину гідрохлорид.
    
23. Лікарські засоби -- похідні фенантренізохіноліну: морфіну гідрохлорид, етилморфіну гідрохлорид.
    
24. Лікарські засоби -- похідні фенантренізохіноліну: кодеїн, кодеїну фосфат.
    
25. Лікарські засоби -- похідні пурину: кофеїн, теобромін, теофілін та їх солі.
    
26. Лікарські засоби групи гліцидів. Глюкоза. Кальцію глюконат.
    
27. Загальна характеристика вітамінів. Класифікація. Вітаміни аліфатичного ряду -- кислота аскорбінова.
    
28. Лікарські засоби вітамінів гетероциклічного ряду. Водорозчинні вітаміни комплексу В: вітаміни В₁, В₂, В₆, В₃.
    
29. Загальна характеристика антибіотиків. Класифікація. Антибіотики гетероциклічного структури. Пеніциліни: бензилпеніциліну калієва і натрієва солі.
    
30. Антибіотики ароматичного ряду – левоміцетин. Aнтибіотики – глікозиди: стрептоміцин та його солі.
    
31. Антибіотики ароматичного ряду: левоміцетин.
    
32. Антибіотики – аміноглікозиди: гентаміцину сульфат, канаміцину моносульфат.
    

Тести

Модуль І

Змістовий модуль 1

1. За допомогою рефрактометра визначають:
   

1. Індекс рефракції
   
2. Кут заломлення
   
3. Оптичну густину розчину
   
4. рН розчину
   
5. В’язкість речовини чи її розчину
   

2. При дослідженні препаратів води на домішки сульфатів використовують розчин:
   

1. Натрію хромату
   
2. Цинку гідроксиду
   
3. Червоної кров’яної солі
   
4. Натрію гідроксиду
   
5. Барію хлориду
   

3. Вид контролю, що є обов’язковим для усіх лікарських засобів, виготовлених в умовах аптеки:
   

1. Опитувальний контроль
   
2. Фізичний контроль
   
3. Контроль при відпуску
   
4. Якісний хімічний контроль
   
5. Якісний і кількісний хімічний експрес-аналіз
   

4. Специфічна домішка, яку визначають реакцією з калію йодидом у присутності хлороформу:
   

1. Сульфітна кислота
   
2. Вільний хлор
   
3. Важкі метали
   
4. Сполуки Арсену
   
5. Сульфатна кислота
   

5. Методом потенціометрії визначають:

1. Негативний логарифм концентрації йонів водню
   
2. Оптичне обертання
   
3. Показник заломлення
   
4. Оптичну густину
   
5. Температуру кипіння
   

6. Оптичне обертання визначають методом:
   

1. Поляриметрії
   
2. Потенціометрії
   
3. Рефракторометрії
   
4. Фотоколориметрії
   
5. Хроматографії
   

6. До яких методів аналізу відноситься рефрактометрія:
   

1. Фізичних
   
2. Фізико – хімічних
   
3. Біологічних
   
4. Хімічних
   
5. Мікробіологічних
   

6. Для визначення якої домішки в препараті води очищеної згідно ДФУ застосовується реактив калію тетрайодомеркурату лужний розчин :
   

1. Нітратів
   
2. Хлоридів
   
3. Кальцію і магнію
   
4. Солей амонію
   
5. Сульфатів
   

6. Визначення азоту в органічних фармпрепаратах (метод К’єльдаля) відноситься до методів аналізу:
   

1. Хімічних
   
2. Фізичних
   
3. Фізико-хімічних
   
4. Біологічних
   
5. Мікробіологічних
   

6. При дослідженні препаратів води на домішки хлоридів використовується згідно з ДФУ розчин:
   

1. Барію хлорид
   
2. Амонію оксалат
   
3. Аргентуму нітрат
   
4. Дифеніламіну
   
5. Калію тетрайодомеркурату лужний
   

6. Валідація аналітичних методик та випробувань – це:
   

1. Повторний аналіз
   
2. Візуальна оцінка аналітичної методики
   
3. Дослідження відтворюваності результатів роботи
   
4. Компенсування недоліку специфічності випробування іншими додатковими випробуваннями
   
5. Експериментальний доказ того, що методика придатна для розв’язання поставлених завдань
   

6. Субстанція – це:
   

1. Стандартизована біологічно активна речовина чи стандартизована суміш біологічно активних речовин, що використовуються для виробництва готових лікарських засобів
   
2. Стандартизована біологічно активна речовина
   
3. Стандартизована суміш біологічно активних речовин
   
4. Природне джерело одержання біологічно активних речовин
   
5. Речовина, що використовується для виготовлення очних лікарських форм
   

6. При кількісному визначенні солей галогеноводневих кислот у неводних розчинниках додають Hg (CH₃СОО)₂ для:
   

1. Зв’язування йонів галогенів
   
2. Визначення еквівалентної точки
   
3. Попередження гідролізу солей
   
4. Попередження утворення колоїдних розчинів
   
5. Сприяння випаданню в осад органічних основ
   

6. Концентрацію слабких розчинів спирту в аптеці можна визначити методом:
   

1. Рефрактометрії
   
2. Поляриметрії
   
3. Хроматографії
   
4. Флюорометрії
   
5. Колориметрії
   

6. Методом рефрактометрії кількісно можна визначити:
   

1. 0,9% розчин натрію хлориду
   
2. 2% розчин борної кислоти
   
3. 8,3% розчин кислоти хлороводневої
   
4. 20% розчин сульфацилу натрію
   
5. 0,25% розчин цинку сульфату
   

6. При якісному аналізі в аптеці використовується паперова хроматографія ( аналізується суміш двох препаратів в розчині), ці препарати:
   

1. Саліцилат натрія та гідрокарбонат натрію
   
2. Цитрат натрію та саліцилат натрію
   
3. Саліцилат натрія та бензоат натрія
   
4. Бензоат натрію та сульфіт цинку
   
5. Саліцилат натрію та гідроцитрат натрію
   

6. Що повинен зробити аналітик визначаючи розчинність лікарської речовини:
   

1. Розчинити лікарську речовину в розчинниках, що приведені у відповідній фармакопейній статті
   
2. Розчинити лікарську речовину у воді очищеній
   
3. Розчинити лікарську речовину у кислотах і лугах
   
4. Розчинити лікарську речовину у неполярних розчинниках
   
5. Визначити ступінь змішування лікарської речовини з водою.
   

6. Визначивши розчинність лікарської речовини можна судити про його:
   

1. Оптичну активність
   
2. Чистоту
   
3. Кількісний вміст
   
4. Спосіб одержання
   
5. Електропровідність
   

6. Провизору-аналитику необхідно визначити показник заломлення розчину кальцію хлориду 50 % . Який прилад для цього використовується:
   

1. Рефрактометр
   
2. Поляриметр
   
3. Потенціометр
   
4. Полярограф
   
5. Спектрофотометр
   

6. Домішки йонів кальцію в лікарських засобах за ДФУ визначають:
   

1. Амонію фосфатом в присутності оцтової кислоти
   
2. Амонію оксалатом в присутності оцтової кислоти
   
3. Нітратом срібла
   
4. Амонію сульфатом в присутності аміачного буферного розчину
   
5. Амонію карбонатом в присутності амонію гідроксиду
   

6. Який фізико-хімічний метод найчастіше використовується для визначення забарвлених розчинів:
   

1. Фотометрію
   
2. Рефрактометрію
   
3. Поляриметрію
   
4. Потенціометрію
   
5. Хроматографію
   

6. Повний хімічний аналіз води очищеної проводиться в:
   

1. Санстанції
   
2. На фармазаводах
   
3. Лабораторії з контролю якості ліків
   
4. Аптеці
   
5. Санстанції
   

6. Виберіть вираз для правильного завершення фрази. Рефрактометричний метод аналізу базується на :
   

1. Вимірювані показника заломлення досліджуваної речовини
   
2. Здатності речовини відхиляти площину поляризації
   
3. Здатності речовини поглинати світлову енергію
   
4. Здатності речовини проводити електричний струм
   
5. Здатності речовини випромінювати світлову енергію
   

6. При визначенні домішки в субстанції, аналітик до нейтрального середовища досліджуваного розчину додав розчин кислоти хлористоводневої, розчин барію хлориду. Яка домішка визначається при цьому?
   

1. Солі заліза (II) і (III)
   
2. Солі амонію та аміаку
   
3. Солі важких металів
   
4. Сульфати
   
5. Хлориди
   

25. Чим обумовлений перехід забарвлення розчину в точці еквівалентності при прямому комплексонометричному титруванні?
    

1. Виділенням вільної форми індикатора
   
2. Зміною рН реакціонного середовища
   
3. Руйнуванням молекули індикатора
   
4. Зміною хімічної структури індикатора.
   
5. Декарбоксилування молекули едетату натрію
   

Виберіть вірне визначення поняття “Еталонні розчини”:

1. Справжні розчини, що вміщують визначену домішку.
   
2. Розчини з певною точною величиною рН середовища.
   
3. Розчини, що вміщують всі необхідні реактиви для виявлення певної домішки
   
4. Це зразок, який містить точно визначену кількість домішки, що потрібно відкрити
   
5. Розчини лікарських речовин, що вміщують відомі кількості домішки
   

6. Температура плавлення являється важливою фізичною константою лікарських препаратів. В фармакопейному аналізі визначення температури плавлення дозволяє підтвердити:
   

1. Справжність і ступінь чистоти лікарського препарату
   
2. Кількість летких речовин і води в препараті
   
3. Втрату у вазі при висушуванні субстанції лікарського препарату
   
4. Кількісний вміст лікарської речовини
   
5. Стійкість лікарської речовини до дії зовнішніх факторів
   

6. Визначаючи домішки хлорид – іонів в субстанції лікарського засобу згідно з вимогами ДФУ, встановили, що вміст даної домішки перевищує допустимі межі. Який висновок повинен зробити аналітик?
   

1. Субстанція лікарського препарату не відповідає вимогам ДФУ
   
2. Рекомендувати провізору технологу при виготовлені лікарських форм з цією субстанцією враховувати поправку на вміст домішки
   
3. Субстанцію лікарської речовини необхідно доочистити
   
4. Використовувати субстанцію лікарської речовини для виготовлення тільки зовнішніх лікарських форм
   
5. Необхідно визначити кількісний вміст даної домішки в субстанції лікарського препарату і вказати результат в протоколі аналізу
   

6. При визначенні доброякісності води очищеної на домішки нітратів використовується реактив:
   

1. Розчин срібла нітрату
   
2. Розчин дифеніламіну
   
3. Реактив Неслера
   
4. Розчин кислоти сульфосаліцилової
   
5. Розчин тіоацетаміду
   

6. При проведенні аналізу води очищеної визначена кількість досліджуваного взірця доводиться до кипіння, додається кислота сірчана розведена та 0,02М розчин калію перманганату. Після кип’ятіння одержаного розчину на протязі 5 хв. рожеве забарвлення повинно зберегтись. Яку домішку визначали?
   

1. Сульфати
   
2. Речовини, що окислюються
   
3. Диоксид вуглецю
   
4. Нітрат
   
5. Важкі метали
   

6. Специфічні домішки в лікарські речовини потрапляють:
   

1. При отриманні та зберіганні
   
2. При транспортуванні
   
3. З розчинників та допоміжного матеріалу
   
4. З обладнання
   
5. З таропакувальних матеріалів
   

6. Для визначення допустимої межі домішок в лікарських речовинах використовують:
   

1. Розчини концентратів
   
2. Титровані розчини
   
3. Еталонні розчини
   
4. Буферні розчини
   
5. Допоміжні розчини
   

6. Вкажіть, які з нижче перерахованих фізико – хімічних методів аналізу використовуються для визначення меж вмісту домішок в лікарських речовинах:
   

1. Колориметрія та нефелометрія
   
2. Рефрактометрія
   
3. Полярографія
   
4. Потенціометрія
   
5. Поляриметрія
   

6. Кількісний вміст деяких лікарських препаратів, які являються солями, не можна визначити прямим кислотно – основним титруванням. Які це солі?
   

1. Солі сильних кислот і сильних основ
   
2. Солі слабких кислот и сильних основ
   
3. Солі слабких основ и сильних кислот
   
4. Однозаміщені солі трьохосновних кислот
   
5. Двузаміщені солі трьохосновних кислот
   

6. В аптеці виготовлені порошки дибазолу з цукром №10. Який вид контролю виконав аналітик, зваживши окремо 3 порошки?
   

1. Органолептичний
   
2. Письмовий
   
3. Хімічний
   
4. Фізичний
   
5. Опитовий
   

6. рН розчину дімедролу для ін’єкцій повинен бути 5,0 –6,5. Для визначення цього показника користуються:
   

1. Потенціометром
   
2. Рефрактометром
   
3. Полярографом
   
4. Поляриметром
   
5. Фотоэлектроколориметром
   

6. При контролі стану рефрактометра в аптеці для калібрування використовується вода дистильована. Яке значення показника заломлення повинно бути у води дистильованої?
   

1. 1,3110
   
2. 3,3220
   
3. 0,3440
   
4. 1,3330
   
5. 1,3550
   

6. Аналітик аптеки виконує кількісний експрес – аналіз рідкої лікарської форми титрометричним шляхом. Яку кількість досліджуваного розчину він може взяти на аналіз:
   

1. 10-12 мл
   
2. 5-10 мл
   
3. 1-3 мл
   
4. 15-20 мл
   
5. 5-7 мл
   

6. Хімічним методом аналізу серед перелічених методів є метод:
   

1. Гравіметрія
   
2. Рефрактрометрія
   
3. Фотоколориметрія
   
4. Хроматографія
   
5. Флуориметрія
   

6. Домішки аміаку в воді очищеній визначають за допомогою:
   

1. Реактиву Фелінга
   
2. Реактиву Неслера
   
3. Розчину гідроксихіноліну
   
4. Дифеніламіну
   
5. Дифенілкарбазиду
   

6. Використовується флуоресцентний метод визначення при аналізі води очищеної на домішку:
   

1. Речовин, що окислюються
   
2. Алюмінію
   
3. Важких металів
   
4. Нітратів
   
5. Солей амонію
   

6. Для визначення речовин, що окислюються, беремо на аналіз води очищеної:
   

1. 20 мл
   
2. 10 мл
   
3. 5 мл.
   
4. 100 мл
   
5. 50 мл.
   

6. ДФУ - це :
   

1. Правовий акт, що містить вимоги до лікарських засобів, фармакопейній статті ( монографії), а також методики контролю якості лікарських засобів
   
2. Збірник наказів про затвердженя правил виробництва в умовах аптеки
   
3. Збірник стандартів на лікарські засоби
   
4. Керівництво по аналізу лікарських засобів
   
5. Збірник постанов кабінету міністрів по правилам виготовлення і торгівлі лікарськими засобами
   

Змістовий модуль 2

1. Методом Фаянса з індикатором еозинатом натрію визначають:

1. 
   10% розчин хлориду кальцію
   
2. 5% розчин броміду калію
   
3. 10% розчин натрію хлориду
   
4. 1% розчин йодиду калію
   
5. 0,25 % розчин сульфату цинку
   

2. Фармакопейною реакцією на пероксид водню згідно ДФУ доповнення №1 є:

1. 
   Утворення азобарвника
   
2. Утворення надхромових кислот
   
3. Реакція з кислотою
   
4. Реакція з лугом
   
5. Утворення ауринового барвника
   

3. Реакція з куркумовим папірцем є специфічною для:

1. 
   Борат-іону
   
2. Сульфат-іону
   
3. Хлорид-іону
   
4. Фосфат-іону
   
5. Нітрат-іону
   

4. Для ідентифікації цинку сульфату в очних краплях використовують розчин:

1. 
   Калію тіоционату
   
2. Калію перманганату
   
3. Калію сульфату
   
4. Калію піроантимонату
   
5. Калію фероцианіду
   

5. Кількісне визначення NаСl в ізотонічному розчині проводять:

1. 
   Методом нітритометрії
   
2. Методом нейтралізації
   
3. Методом рефрактометрії
   
4. Методом Мора
   
5. Методом комплексонометрії
   

6. Кількісне визначення борної кислоти методом нейтралізації в аптеці проводиться в присутності :

1. 
   Гліцерину
   
2. Ефіру
   
3. Хлороформу
   
4. Бутанолу
   
5. Спирту
   

7. Метоксифенілоцтова кислота є реактивом на йон:

1. 
   Калію
   
2. Натрію
   
3. Брому
   
4. Йоду
   
5. Фтору
   

8. При ідентифікації йонів кальцію за ДФУ червоне забарвлення хлороформного шару спостерігається з реактивом:

1. 
   Гліоксальгідроксіанілом в середовищі лугу і натрію карбонату
   
2. Калію гексаціанофератом (ІІ) в середовищі оцтової кислоти
   
3. Амонію оксалатом в середовищі оцтової кислоти
   
4. Кислотою сірчаною
   
5. Кислотою фосфатною
   

9. Хлориди за ДФУ ідентифікують реактивом:

1. 
   Дихроматом калію, сульфатною кислотою
   
2. Розведеною сульфатною кислотою
   
3. Нітритом натрію в кислому середовищі
   
4. Міді сульфатом
   
5. Заліза (ІІІ) сульфатом
   

10. Натрію гідрокарбонат кількісно визначають методом:

1. 
   Алкаліметрії
   
2. Комплексонометрії
   
3. Ацидиметрії
   
4. Меркуриметрії
   
5. Йодометрії
   

11. Реактивом для ідентифікації натрію тіосульфату є:

1. 
   Луг
   
2. Натрію хлорид
   
3. Магнію нітрат
   
4. Кислота хлористоводнева
   
5. Калію йодид
   

12. При кількісному визначенні борної кислоти за ДФУ додають маніт, який забезпечує:

1. 
   Підсилення кислотних властивостей борної кислоти
   
2. Зменшення дисоціації борної кислоти
   
3. Покращення розчинення борної кислоти
   
4. Підсилення гідролізу утвореної при титруванні солі
   
5. Підсилення взаємодії титранта з індикатором
   

13. Натрію тетраборат за ДФУ кількісно визначають методом:

1. 
   Алкаліметрії
   
2. Перманганатометрії
   
3. Комплексонометрії
   
4. Меркурометрії
   
5. Йодометрії
   

14. Лікарські засоби Кальцію, Магнію, Цинку при кількісному визначенні титрують розчином:

1. 
   Лугу
   
2. Едетату натрію
   
3. Кислоти
   
4. Йоду
   
5. Калію перманганату
   

15. Наявність галогенід йону визначають за допомогою реакції з розчином :

1. 
   AgNO₃
   
2. HCI
   
3. KMnO₄
   
4. K₄[Fe(CN)₆]
   
5. Na₂S
   

16. Катіон, котрий з розчином калію фероціаніду в середовищі оцтової кислоти з наступним додаванням амонію хлориду утворює білий кристалічний осад:

1. 
   Ca²⁺
   
2. К⁺
   
3. Mg²⁺
   
4. Fe²⁺
   
5. Fe³⁺
   

17. Яка сіль приймає участь у підтриманні кислотно лужної рівноваги в організмі:

1. 
   NaHCO₃
   
2. NaCI
   
3. MgSO₄
   
4. Na₂SO₄
   
5. KCI
   

18. Аніон, котрий з розчином аргентуму нітрату утворює спочатку осад білого кольору, який повільно жовтіє, буріє, чорніє:

1. 
   S₂ O₃ ^2-
   
2. SO₄ ^2-
   
3. SO₃ ^2-
   
4. CNS ^—
   
5. S ^2-
   

19. Катіон калію можна ідентифікувати за допомогою реактиву:

1. 
   Калію піроантимонату
   
2. Гліоксальгідроксіанілом з гідроксидом і карбонатом натрію
   
3. Сульфатною кислотою
   
4. Гексакобальтинітриту натрію
   
5. Нітропрусидом натрію
   

20. При додаванні лугу до солі якого металу утворюється густий осад жовтого кольору:

1. 
   кальцію
   
2. барію
   
3. заліза
   
4. цинку
   
5. ртуті
   

21. Домішки йонів калію за ДФУ визначають:

1. 
   Натрію тетрафенілборатом
   
2. Амонію оксалатом
   
3. Винною кислотою
   
4. Натрію тіосульфатом
   
5. Натрію тетраборатом
   

22. Для визначення домішок солей амонію використовують реактив:

1. 
   Толленса
   
2. Фелінга
   
3. Сульфатну кислоту
   
4. Неслера
   
5. Калію йодид
   

23. Реактивом для ідентифікації натрію тіосульфату є:

1. 
   Луг
   
2. Аргентуму нітрат
   
3. Натрію хлорид
   
4. Магнію сульфат
   
5. Сульфат кальцію
   

24. При виготовленні в аптеці розчинів хлористоводневої кислоти, кислота з якою концентрацією приймається за 100%?

1. 
   8,3 %
   
2. 37 %
   
3. 24,8 %
   
4. 0,4 %
   
5. 25,2 %
   

25. Метод перманганатометрії використовують при визначенні:

1. 
   Відновників
   
2. Окисників
   
3. Оксидів
   
4. Гідроксидів
   
5. Кислот
   

26. Пероксид водню кількісно визначають методом:

1. 
   Нейтралізації
   
2. Перманганатометрії
   
3. Мора
   
4. Фольгарда
   
5. Комплексонометрії
   

27. При кількісному визначенні борної кислоти за ДФУ використовують спирт:

1. 
   Шестиатомний
   
2. Одноатомний
   
3. Двохатомний
   
4. Трьохатомний
   
5. Ненасичений
   

28. За допомогою якого розчину встановлюється адсорбційна здатність активованого вугілля:

1. 
   Метиленового синього
   
2. Фенолфталеїну
   
3. Перманганату калію
   
4. Метилового оранжевого
   
5. Метиленового червоного
   

29. При нагріванні кислоти хлористоводневої з манган діоксидом спостерігається:

1. 
   Виділення газу з характерним запахом
   
2. Утворення білого осаду
   
3. Утворення розчину червоного кольору
   
4. Утворення блакитного осаду
   
5. Виділення білих парів
   

30. Для ідентифікації натрію нітриту, натрію тіосульфату, натрію гідрокарбонату використовують:

1. 
   Кислоту хлористоводневу
   
2. Натрій гідроксид
   
3. Барій хлорид
   
4. Натрій хлорид
   
5. Розчин аміаку
   

31. До титрованого розчину за ДФУ відноситься:

1. 
   Кислота хлористоводневі розведена
   
2. 0,1 розчин хлористоводневої кислоти
   
3. 10% розчин гідроксиду натрію
   
4. 0,1 М розчин хлористоводневої кислоти
   
5. 3 % розчин пероксиду водню
   

32. Розчин кислоти хлористоводневої кількісно визначають методом:

1. 
   Ацидиметрії
   
2. Аргентометрії
   
3. Меркуриметрії
   
4. Перманганатометрії
   
5. Алкаліметрії
   

33. Катіон натрію за ДФУ можна ідентифікувати за допомогою реактиву:

1. 
   Калію піроантимонату
   
2. Амонію гідроксиду
   
3. Кислоти хлороводневої
   
4. Кислоти сульфатної
   
5. Кислоти оцтової
   

34. Йодиди за ДФУ ідентифікують реактивом:

1. 
   Амонію хлоридом
   
2. Розчином калію дихромату в середовищі розведеної сульфатної кислоти та хлороформу
   
3. Розведеною сульфатною кислотою
   
4. Натрію нітритом в кислому середовищі
   
5. Кальцію хлоридом
   

35. Виконують дослідження на відсутність домішки ціанідів при дослідженні на чистоту препарату:

1. 
   Калію йодиду
   
2. Натрію хлориду
   
3. Калію хлориду
   
4. Калію броміду
   
5. Натрію броміду
   

36. В результаті якісної реакції на іон брому з хлораміном та НСІ хлороформний шар забарвиться в колір:

1. 
   Фіолетовий
   
2. Буро – жовтий
   
3. Червоний
   
4. Білий
   
5. Синій
   

37. Коларгол - це препарат, в якому білок зв`язаний з солями:

1. 
   Цинку
   
2. Срібла
   
3. Ртуті
   
4. Міді
   
5. Кальцію
   

38. Який з препаратів за певних умов можна визначити і ацидіметрично і алкаліметрично:

1. 
   Na₂B₄O₇
   
2. NaHCO₃
   
3. Натрій цитрат
   
4. Аскорбінова кислота
   
5. Кальцію хлорид
   

39. Якісне визначення сірки. При згоранні полум¢я забарвюється в колір:

1. 
   Фіолетовий
   
2. Синій
   
3. Зелений
   
4. Жовтий
   
5. Оранжево – червоний
   

40. Розчинність СО₂ при підвищеній температурі (стерилізація розчинів NaHCO₃ ):

1. 
   Зменшується
   
2. Збільшується
   
3. Не змінюється
   
4. Спочатку збільшується, а потім зменшується
   
5. Спочатку зменшується, а потім збільшується
   

41. Кількісне визначення розчинів кальцію хлориду титрометрично не можна провести методом:

1. 
   Йодометрії
   
2. Комплексонометрії
   
3. Меркурометрії
   
4. Аргентометрії, по Мору
   
5. Аргентометрії, по Фольгарду
   

42. Для препаратів галогенідів методом кількісного визначення є:

1. 
   Метод йодометрії
   
2. Метод нейтралізації
   
3. Метод аргентометрії
   
4. Метод нітритометрії
   
5. Метод комплексонометрії
   

43. Методом комплексонометрії можна кількісно визначити:

1. 
   Натрія хлорид
   
2. Натрію тіосульфат
   
3. Аргентуму нітрат
   
4. Борну кислоту
   
5. Магнію сульфат
   

44. Проба кисню містить недозволену домішку озону. Розчин якої речовини змінить забарвлення при пропусканні через цей кисень:

1. 
   КІ
   
2. Na₂SO₄
   
3. NaCI
   
4. HgCI₂
   
5. Mg(NO₃)₂
   

45. Домішки йонів кальцію в лікарських засобах за ДФУ визначають:

6. Амонію оксалатом в присутності оцтової кислоти
   
7. Нітратом срібла
   
8. Амонію сульфатом в присутності аміачного буферного розчину
   
9. Амонію карбонатом в присутності амонію гідроксиду
   
10. Амонію фосфатом в присутності оцтової кислоти
    

46. Ідентифікувати гідрокарбонат іон можна:

1. 
   Лугом
   
2. Кальцію оксидом
   
3. Амонію гідроксидом
   
4. Кислотою
   
5. Амонію карбонатом
   

47. При кількісному визначенні лікарських засобів Магнію, Кальцію, Цинку титрування комплексонометричним методом ведуть в присутності:

1. 
   Аміачного буферного розчину
   
2. Боратного буферного розчин
   
3. Кислоти оцтової
   
4. Ацетату ртуті
   
5. Амонію гідроксиду
   

48. Для кількісного визначення хлористоводневої кислоти використовують метод:

1. 
   Перманганатометрії
   
2. Нейтралізації
   
3. Рефрактометрії
   
4. Комплексонометрії
   
5. Нітритометрії
   

49. При внесенні солі натрію в полум’я пальника, воно забарвлюється в колір:

1. 
   Жовтий
   
2. Цегловий
   
3. Фіолетовий
   
4. Зелений
   
5. Червоний
   

50. Яка галогеноводнева кислота використовується в медицині як лікарський засіб:

1. 
   HF
   
2. HBr
   
3. HI
   
4. HCl
   
5. використовуються всі
   

51.Однакову валентність у водневій сполуці та у вищому оксиді виявляє елемент:

1. 
   Вуглець
   
2. Сірка
   
3. Бром
   
4. Бор
   
5. Магній
   

52. При відновленні калію перманганату в нейтральному середовищі утворюється сполука мангану:

1. 
   MnO₂
   
2. K₂MnO₄