Протокол лікування шифр мкх к. 02. 0 02. 9 Гострий початковий карієс постійних зубів Клінічна форма

Вид материалаДокументы

Содержание


диспансерний нагляд протягом 3 років з оглядом через 6 місяців після ліквідації клінічних проявів, у подальшому – 1 раз на рік.
Протокол лікування
Додаткові методи обстеження
диспансерний нагляд протягом 3 років з оглядом через 6 місяців після ліквідації клінічних проявів, у подальшому – 1 раз на рік.
Протокол лікування
Додаткові методи обстеження
диспансерний нагляд протягом 3 років з оглядом через 6 місяців після ліквідації, в подальшому – 1 раз на рік.
Протокол лікування
Допоміжні діагностичні критерії
Подобный материал:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

диспансерний нагляд протягом 3 років з оглядом через 6 місяців після ліквідації клінічних проявів, у подальшому – 1 раз на рік.



Критерії ефективності лікування:
  • ліквідація вогнищ кератозу;
  • епітелізація ерозій;
  • загоєння виразок;
  • стабілізація процесу (відсутність нових висипань папул на слизовій рота при наявності гіперкератозної форми);.



ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ


Шифр МКХ К. 13.2 Лейкоплакія


Клінічна форма – лейкоплакія
    1. М’яка форма
    2. Початкова
    3. Плоска
    4. Підвищена
    5. Бородавчаста
    6. Ерозивна
    7. Виразкова

Критерії діагностики:

Анамнез – скарги:

М’яка, початкова, плоска форми
  • зміни кольору слизової оболонки (біляста пляма, бляшка);
  • шорсткість слизової оболонки;
  • незначне стягнення, сухість окремих ділянок слизової рота;
  • незначна печія у ділянках зміненої в кольорі слизової.

Підвищена форма
  • зміни кольору слизової оболонки (біляста пляма, бляшка);
  • шорсткість слизової оболонки;
  • незначна стянутість, сухість окремих ділянок слизової рота;
  • незначна печія у ділянках зміненої в кольорі слизової;
  • незначне випинання зміненої у кольорі ділянки слизової оболонки;

Бородавчаста форма
  • зміни кольору слизової оболонки (біляста бляшка);
  • виражена шорсткість слизової оболонки внаслідок її бородавчастого розростання;
  • стянутість, сухість цих ділянок слизової рота.

Ерозивна форма
  • зміни кольору слизової оболонки (білястабляшка);
  • наявність вогнищ почервоніння слизової;
  • печія слизової оболонки від подразників;
  • біль під час вживання гострої їжі;
  • можлива незначна кровоточивість.

Виразкова форма
  • зміни кольору слизової оболонки (біляста бляшка);
  • наявність вогнищ почервоніння слизової, вкритих білуватим нальотом;
  • біль від подразників;
  • больові відчуття при механічному подразненні та відкриванні рота;
  • неприємний запах із рота

Клінічні:

М’яка, початкова, плоска форми
  • зміни кольору слизової оболонки (біляста пляма, бляшка);
  • шорсткість слизової оболонки;
  • незначне стягнення, сухість окремих ділянок слизової рота;
  • незначна печія у ділянках зміненої в кольорі слизової.
  • білясті ділянки у вигляді плям на слизовій рота, частіше у передніх відділах;
  • на щоках часто мають виражену трикутну форму;
  • на бічних поверхнях язика, на спинці язика мають вигляд плям, смуг;
  • білуваті поверхні не знімаються при зскрібанні;
  • слизова оболонка порожнини рота незмінена, блідо-рожевого кольору;

Підвищена форма
  • зміни кольору слизової оболонки (біляста бляшка);
  • шорсткість слизової оболонки;
  • незначне випинання зміненої у кольорі ділянки слизової оболонки;
  • білясті ділянки у вигляді бляшок на слизовій рота, частіше у передніх відділах;
  • на щоках часто мають виражену трикутну форму;
  • на бічних поверхнях язика, на спинці язика мають вигляд бляшок, смуг;
  • білуваті поверхні не знімаються при зскрібанні;
  • слизова оболонка порожнини рота незмінена, блідо-рожевого кольору;

Бородавчаста форма
  • білясті ділянки у вигляді бляшок на щоках, бічній поверхні язика; на спинці язика, губах;
  • на цьому фоні – бородавчасті розростання;
  • виражена шорсткість слизової оболонки внаслідок її бородавчастого розростання;
  • стягнутість, сухість цих ділянок слизової рота;
  • можлива болючість при накушуванні на розростання зубами;

Ерозивна форма
  • зміни кольору слизової оболонки (біляста бляшка);
  • білясті ділянки у вигляді бляшок на щоках, бічній поверхні язика; на спинці язика, губах;
  • на цьому фоні - окремі дефекти (1-2 ерозії), які можуть зливатися;
  • наявність вогнищ почервоніння слизової;
  • печія слизової оболонки від подразників;
  • біль під час вживання гострої їжі;
  • можлива незначна кровоточивість.

Виразкова форма
  • зміни кольору слизової оболонки (біляста бляшка);
  • білясті ділянки у вигляді бляшок на щоках, бічній поверхні язика; на спинці язика, губах;
  • на цьому фоні (на бляшках) - ерозії, тріщини, виразки на слизовій оболонці щік, бічній поверхні язика;
  • виразки мають круглу або злегка здовжену форму. неглибокі, дно може бути виповнене некротичним розпадом;
  • наявність вогнищ почервоніння слизової;
  • печія слизової оболонки від подразників;
  • біль під час вживання гострої їжі;
  • можлива незначна кровоточивість.
Додаткові методи обстеження:

Люмінесценція - блакитне нерівномірне відсвічування ділянки ураження (в умовах норми – синьо-фіолетове); фіолетове при бородавчастій і коричневе при ерозивно-виразковій формі;

Стоматоскопія - потовщення зроговілого сіро-білого епітелію з хронічним запальним процесом підлеглих тканин

Цитологія і патогістологічне дослідження:
  • при м’якій, початковій, плоскій, підвищеній, бородавчастій формах значна кількість зроговілих та таких, що зазнають зроговіння епітеліальних клітин. Вони без’ядерні і мають маленьке ексцентрично розташоване ядро. Кількість епітеліальних клітин проміжної зрілості відносно низька;
  • при патогістологічному дослідженні у епітелії визначають гіпер- і паракератоз, інколи гранульоз і нерівномірний акантоз; у підепітеліальній сполучній тканині – дифузний лімфоїдно-плазмоцитарний інфільтрат.
  • при ерозивній формі значна кількість зроговілих та таких, що зазнають зроговіння епітеліальних клітин; серед них - молоді клітинні елементи та значна кількість лейкоцитів;
  • при патогістологічному дослідженні визначають дефект епітелію, гіпер- і паракератоз, інколи гранульоз і нерівномірний акантоз; у підепітеліальній сполучній тканині – дифузний лімфоїдно-плазмоцитарний інфільтрат.
  • при виразковій формі - незначна кількість зроговілих епітеліальних клітин, зустрічаються клітини з явищами дискератозу та молоді епітеліальні клітини. Велика кількість нейтрофільних лейкоцитів;
  • при патогістологічному дослідженні визначають дефект епітелію і підлеглої сполучної тканини. У навколишніх ділянках епітелію гіпер- і паракератоз, інколи гранульоз і нерівномірний акантоз. У підепітеліальній сполучній тканині – дифузний поліморфноклітинний інфільтрат.



Лікування
  • при усіх клінічних формах усунення місцевих подразників, санація порожнини рота і (у подальшому) раціональне протезування;
  • ліквідація шкідливих звичок (куріння, прикушування слизової оболонки щік тощо)
  • а) місцеве

При м’якій, початковій, плоскій, підвищеній, бородавчастій формах: кератолітичні препарати та кріотерапія;

Ерозивна форма

на першому етапі лікування для епітелізації ерозії застосовують:
  • антисептичні препарати (місцево)
  • протизапальні препарати (при наявності вираженого запалення);
  • ванночки з штучним лізоцимом;
  • кератопластичні препарати для епітелізації ерозій (ретинол, цитраль, олія обліпихи тощо);
  • при відсутності ефекту використовують кортикостероїдні препарати (аплікації мазей),

після епітелізації ерозій для усунення вогнищ кератозу застосовують:
  • кератолітичні препарати (5% розчин саліцилової кислоти тощо) та кріотерапію (кріообдування: оптимальна температура -160-190 С, експозиція 1-1,5 хв., 1-2-разово);

Виразкова форма

на першому етапі лікування для ліквідації виразок застосовують:
  • знеболюючі засоби (місцево)
  • антисептичні та антибактеріальні препарати рослинного походження з урахуванням чутливості до них мікрофлори;
  • протеолітичні ферменти та інгібітори протеолізу;
  • нестероїдні протизапальні препарати (при відсутності ефекту - стероїдні протизапальні препарати);
  • стимуляція процесів репаративної регенерації (вітаміни Е, А, Д; метилурацил, солкосерил тощо);
  • кератопластичні препарати (5% розчин саліцилової кислоти тощо) для епітелізації виразок (ретинол, цитраль, олія обліпихи тощо);

після епітелізації виразок для усунення вогнищ кератозу застосовують:
  • кератолітичні препарати (5% розчин саліцилової кислоти тощо) та кріотерапію (кріообдування: оптимальна температура -160-190 С, експозиція 1-1,5 хв., 1-2-разово);

Бородавчаста форма

для ліквідації бородавчастих розростань застосовують:
  • кератолітичні препарати (5% розчин саліцилової кислоти тощо);
  • хірургічне висікання
  • кріодеструкцію;
  • діатермокоагуляцію тощо;


Додаткові рекомендації:
  • диспансерний нагляд раз на рік для проходження профілактичного огляду та санації порожнини рота.

Диспансеризація у стоматолога:

диспансерний нагляд протягом 3 років з оглядом через 6 місяців після ліквідації клінічних проявів, у подальшому – 1 раз на рік.



Критерії ефективності лікування:
  • ліквідація вогнищ кератозу;
  • епітелізація ерозій;
  • загоєння виразок;
  • стабілізація процесу (відсутність нових бляшок на слизовій рота);.



ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ


Шифр МКХ Л. 51 Багатоформна ексудативна еритема


Клінічна форма – багатоформна ексудативна еритема, гострий перебіг
  1. Інфекційно-алергічна форма
  2. Токсикоз-алергічна форма


Критерії діагностики:

Анамнез – скарги:
  • наявна чи перенесена інфекція, прийом лікарських засобів;
  • загальна слабкість, біль в м’язах, суглобах;
  • неприємний запах із рота, підвищена салівація;
  • підвищення температури тіла до 39° С;

Клінічні:
  • набряк, гіперемія слизової оболонки порожнини рота;
  • на цьому фоні – пухирі, ерозії вкриті сіруватим нальотом;
  • ерозії, геморрагічні кірки на червоній каймі губ;
  • плями, папули, вузлики, пухирі на шкірі;
  • частіше уражаються передні відділи порожнини рота;
  • регіонарні лімфатичні вузли збільшені і болючі;
  • залежно від тяжкості загального стану і поширеності уражень слизової виділяють легку, середньої тяжкості та тяжку форми.
Додаткові методи обстеження:

Цитологія і патогістологічне дослідження:
  • внутрішньо-епітеліальний набряк слизової, інфільтрація лімфоцитами, нейтрофільними гранулоцитами, еозинофілами у власне слизовій та підслизовій основі;
  • цитологія ділянки ураження – відсутні клітини Танка, гігантоядерні клітини герпесу;

Аналіз крові: лейкоцитоз, зрушення формули вліво, еозинофілія, моноцитопенія, лімфоцитопенія, висока ШОЕ.
Лікування
Загальне:
  • з’ясування і усунення етіологічних чинників;
  • гіпосенсибілізуючі терапія (специфічна або неспецифічна);
  • антигістамінні препарати;
  • стероїдні протизапальні препарати;
  • дезінтоксикаційні препарати;
  • вітаміни;
  • раціональне харчування;
  • санація фокальних вогнищ інфекції;
  • корекція функції імунної системи;
  • загальнозміцнюючі препарати.

Медикаментозне лікування
  • Направлене на усунення симптомів гострого запалення, пригнічення умовнопатогенної мікрофлори, нормалізацію стану судинної системи, підвищення місцевої резистентності, усунення гіпоксії, стимуляцію репаративних процесів у тканинах слизової оболонки рота.
  • Антибактеріальна терапія (місцево) - з урахуванням чутливості мікрофлори некротичного нальоту і ерозій (анестетики, антисептики тощо);
  • Протизапальна терапія включає у себе етіотропне, патогенетичне і симптоматичне лікування. Етіотропне полягає у виявленні, усуненні або пригніченні місцевих факторів, які підтримують запалення. Патогенетичне передбачає медикаментозний вплив на патофізіологічні ланки процесу запалення. При симптоматичному лікуванні усуваються або пригнічуються основні симптоми запалення (інгібітори протеолізу, нестероїдні та стероїдні протизапальні препарати тощо);
  • Стимуляція репаративних процесів. Направлена на відновлення уражених тканин ясен. Застосовують засоби направлені на поліпшення процесів обміну в уражених тканинах ясен і стимуляцію репаративної регенерації (препарати піримидинових основ, вітамінні препарати тощо);
  • Кератопластичні препарати застосовують для поліпшення процесів епітелізації, якими завершується регенерація (препарати вітаміну А тощо)


Можливі результати:
  • одужання;
  • стабілізація;
  • загострення процесу.


Диспансеризація у стоматолога:

диспансерний нагляд протягом 3 років з оглядом через 6 місяців після ліквідації, в подальшому – 1 раз на рік.



Критерії ефективності лікування: ліквідація гострого запального процесу слизової оболонки порожнини рота, зменшення або відсутність сенсибілізації організму.


ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ


Шифр МКХ В.37.0 Кандидоз слизової оболонки порожнини рота


Клінічна форма – хронічний гіперпластичний кандидоз, хронічний атрофічний кандидоз, хронічний перебіг.

Критерії діагностики:

Анамнез – скарги:
  • на сухість, печіння окремих ділянок слизової оболонки порожнини рота;
  • перенесена інфекція, прийом лікарських засобів (особливо антибіотиків);


Клінічні

- сухість, печіння слизової оболонки порожнини рота

- гіперемія, набряк слизової оболонки

- білі, жовтуваті бляшки, псевдомембранозні нашарування на язиці, щоках

- набряк, гіперемія, сухість, стоншення червоної кайми губ, лусочки різної величини

- мацерація шкіри кута рота, еритема, тріщини червоної облямівки, шкіра інфільтрована, злущується

Допоміжні діагностичні критерії

Мікроскопічні

- наявність псевдоміцелію чи клітин гриба, специфічність колоній при посіві

Лікування:

Загальне
  • припинення приймання антибіотиків, сульфаніламідів, кортикостероїдів тощо;
  • проведення загального обстеження і лікування захворювань внутрішніх органів;
  • дотримання дієти з виключенням легкозасвоюваних вуглеводів;
  • загальнозміцнюючі засоби (адаптогени, стимулятори, вітаміни тощо);
  • корекція складу кишкової мікрофлори (еубіотики тощо);
  • гіпосенсибілізуючі терапія;
  • імуномодулюча терапія.
  • протигрибкові препарати азольної групи, протигрибкові антибіотики
  • вітамінні препарати
  • препарати йоду


Місцеве
  • полоскання порожнини рота лужними розчинами;
  • полоскання протигрибковими антисептиками;
  • протигрибкові антибіотики;
  • препарати бури (тетраборат натрію);
  • препарати йоду;
  • каприлати;
  • препарати бензойної кислоти;
  • похідні 8-оксихіноліну;
  • анілінові барвники (метиленовий синій);
  • препарти прополісу;
  • санація порожнини рота


Профілактика

- раціональне використання антибіотиків

- своєчасна санація порожнини рота

- дотримання гігієни порожнини рота


Критерії ефективності лікування:
  • одужання;
  • стабілізація;