Протокол лікування шифр мкх к. 02. 0 02. 9 Гострий початковий карієс постійних зубів Клінічна форма
Вид материала | Документы |
- План лекції Епідеміологія карієсу зубів у дітей. Карієсогенні чинники, їх роль у виникненні, 113.62kb.
- Про затвердження Протоколів діагностики та лікування кардіоревматологічних хвороб, 380.6kb.
- Тематичний І календарний план лекцій з хірургічної стоматології для студентів 4 курсу, 37.88kb.
- Гострий апендицит карта, 479.82kb.
- Наказ моз україни від 28 січня 2011 р. №39, 7215.06kb.
- Шифр мкх-10: О80, 909.89kb.
- Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги лікування пацієнтів з хронічної хворобою, 398.66kb.
- I. область застосування галузевий стандарт „Протокол ведення хворих, 535.79kb.
- Ведення вагітності у хворих на передгестаційний цукровий діабет шифр мкх-10 Е. 10-Е., 107.77kb.
- Клінічні протоколи акушерської та гінекологічної допомоги ведення нормальних пологів, 345.02kb.
Додаткові рекомендації
- гігієнічне навчання індивідуальному догляду за порожниною рота;
- лікувально-профілактичні зубні пасти протизапальної дії, що містять екстракти лікарських трав; антисептики; макро- та мікроелементи
- зубні еліксири, що містять антисептики
Диспансеризація у стоматолога:
Легкий ступінь тяжкості – І диспансерна група –
диспансерний нагляд 1 раз на рік
Середній ступінь тяжкості – ІІ диспансерна група –
диспансерний нагляд 2 рази на рік
Тяжкий ступінь захворювання – ІІІ диспансерна група –
диспансерний нагляд 3 рази на рік
Критерії ефективності лікування:
- ремісія;
- подальше прогресування хронічного катарального гінгівіту;
- розвиток пародонтиту;
- загострення хронічного катарального гінгівіту.
ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ
Шифр МКХ К. 05.0 Гінгівіт катаральний
Клінічна форма – катаральний гінгівіт, гострий перебіг
Перебіг захворювання – гострий
Розповсюдженість процесу – обмежений, дифузний
Критерії діагностики:
Клінічні:
- скарги на біль, кровоточивість, набряк ясен, паління в уражених ділянках
- біль та кровоточивість підсилюються при прийманні їжі, розмові, її інтенсивність зростає в міру розвитку запалення
- яскраво виражена гіперемія ясен, набряк, більше виражений в ділянці ясенного краю та біля основи ясенних сосочків
- змінюється рельєф ясен: сосочки втрачають свою характерну гостроконечну форму, їх верхівки набувають форми купола, збільшуються в розмірах, що зумовлює утворення ясенних кишень
- ясенні кишені утворюються при збереженні цілісності зубоясенного з’єднання
- ясна легко кровоточать при пальпації
- посилене відкладання на зубах нальоту, а в подальшому і зубного каменя
- при термічних пошкодженнях можливе утворення білуватої плівки змутнілого епітелію з подальшою його десквамацією
- можливе утворення вогнищ десквамації, поодинокі ерозії, переважно в ділянці вершин міжзубних сосочків
Рентгенологічні:
- нечіткі обриси кортикальної пластинки на верхівках міжальвеолярних перегородок
- можливий остеопороз губчатої речовини на верхівках міжальвеолярних перегородок
Індексна оцінка стану тканин ясен:
- ПМА (папілярно-маргінально-альвеолярний індекс)
значення індексу до 20% - легкий ступінь тяжкості гінгівіта
від 25 до 50% - середній ступінь тяжкості гінгівіта
вище 51% - тяжкий ступінь тяжкості гінгівіта
- СРІ (комунальний пародонтальний індекс)
0 – здорові ясна
1 – кровоточивість ясен
2 – наявність зубного каменю
3 – кишеня розміром 4-5 мм
4 – розмір кишені більше 6 мм
Клініка:
Легкий ступінь тяжкості
- гіперемія ясенних сосочків;
- набряк ясенних сосочків
Середній ступінь тяжкості
- виразна гіперемія ясенних сосочків і маргінальних ясен
- набряк ясенних сосочків і маргінальних ясен
- біль при пальпації ясенних сосочків і маргінальних ясен
Тяжкий ступінь захворювання
- яскрава гіперемія сосочків, маргінальних ясен і альвеолярної частини ясен;
- набряк сосочків, маргінальних ясен і альвеолярної частини ясен;
- біль і кровоточивість при пальпації сосочків, маргінальних ясен і альвеолярної частини ясен
Лікування
- професійна гігієна ротової порожнини
- санація ротової порожнини.
- ортодонтичне лікування - при наявності порушень оклюзії та аномалій прикусу.
- хірургічне лікування - при наявності аномалій будови і розташування м’яких тканин.
- усунення місцевих подразників (зубні відкладення, каріозні порожнини, травматична оклюзія, аномалії прикусу та розміщення зубів, аномалії прикріплення м’яких тканин ротової порожнини тощо)
Медикаментозне лікування
- Направлене на усунення симптомів гострого катарального гінгівіту пригнічення умовнопатогенної мікрофлори, нормалізацію стану судинної системи, підвищення місцевої резистентності, усунення гіпоксії, стимуляцію репаративних процесів у тканинах ясен.
- Загальна тактика медикаментозного лікування. При виборі засобів медикаментозної терапії звертають увагу на характер перебігу гінгівіту (гострий, хронічний) та мікробний склад ясенних кишень
- Антибактеріальна терапія (місцево) - з урахуванням чутливості мікрофлори ясенних кишень
- Протизапальна терапія включає у себе етіотропне, патогенетичне і симптоматичне лікування. Етіотропне полягає у виявленні, усуненні або пригніченні факторів, які викликали запалення. Патогенетичне передбачає медикаментозний вплив на патофізіологічні ланки процесу запалення. При симптоматичному лікуванні усуваються або пригнічуються основні симптоми запалення.
- Стимуляція репаративних процесів. Направлена на відновлення уражених тканин ясен. Застосовують засоби направлені на поліпшення процесів обміну в уражених тканинах ясен і стимуляцію репаративної регенерації.
- Кератопластичні препарати застосовують для поліпшення процесів епітелізації, якими завершується регенерація.
СХЕМА ЛІКУВАННЯ ГОСТРОГО КАТАРАЛЬНОГО ГІНГІВІТУ.
- навчання пацієнта правилам раціональної гігієни порожнини рота
- професійна гігієна ротової порожнини
- санація ротової порожнини.
- ортодонтичне лікування - при наявності порушень оклюзії та аномалій прикусу
- хірургічне лікування - при наявності аномалій будови і розташування м’яких тканин
- полоскання порожнини рота антисептичними, гігієнічними засобами, відварами лікарських рослин - звіробою, шавлії, ромашки. Не можна застосовувати гіпертонічні розчини кухонної солі або соди, в’яжучі, дубильні засоби
- при гострому запаленні виникає необхідність пригнітити досить сильні больові відчуття в яснах. Для цього застосовують полоскання розчинами цитралю, прополісу (по 20-50 крапель спиртових розчинів на стакан води для полоскання). Для аплікацій на болісні ділянки ясен застосовують анестетики (анестезин, лідокаїн, тримекаїн тощо), похідні антранілової кислоти (мефенамінова кислота, мефенаміну натрієва сіль). У випадках вираженого болю призначають аналгетики
- антибактеріальна терапія (місцево) - з урахуванням чутливості мікрофлори. Застосовують антисептики (етакридину лактат та інші), похідні нітрофуранового ряду (фурацилін, фурагін тощо), рідше антибіотики та сльфаніламідні препарати.
- протизапальна терапія. На ранніх стадіях запалення показані засоби, які мають здатність стабілізувати мембрани лізосом і тим самим перешкоджати утворенню медіаторів запалення (мефенаміну натрієва сіль, саліцилати), інгібітори протеолізу (трасилол, контрикал); препарати, що стимулюють утворення протизапальних агентів (салицілати, продігіозан, кальцію пантотенат, вітамін С.Р тощо). Для регуляції порушень мікрогемоциркуляції показане застосування антикоагулянтів (гепарин, фібринолізин), антитромбоцитарні засоби (натрію салицілат, мефенаміну натрієва сіль)
- стимуляція репаративних процесів. Призначають препарати, які підсилюють фагоцитоз (лізоцим), препарати піримідинових основ (метилурацил, пентоксил), вітаміни (аскорбінова кислота, вітамін Р), ендогенні РНК та ДНК (нуклеінат натрію), засоби рослинного походження тощо
- кератопластичні препарати (вітамін А та його похідні). Застосовують у разі наявності ділянок десквамацій ясен.
- фізметоди лікування: лікувальні зрошення. Після стихання явищ гострого запалення можливе призначення електрофорезу різних лікарських препаратів, гідромасажу тощо.