Що вивчення, узагальнення, поширення та впровадження передового педагогічного досвіду сприяє творчому становленню педагогів, їхньому професійному вдосконаленню

Вид материала

Документы

Содержание Пономаренко Тетяна Григорівна Баштова Алла Василівна Прудченко Ірина Василівна Корчака Тетяна Анатоліївна Тищенко Валентина Олександрівна

Подобный материал:

• Вивчення, узагальнення І поширення передового педагогічного досвіду. Впровадження досягнень, 171.98kb.
• Впровадження передового педагогічного досвіду, 115.73kb.
• Важливим управлінським засобом удосконалення діяльності педагогічного колективу є вивчення,, 96.64kb.
• Методичні рекомендації За окремим графіком Керівники мтг, 48.98kb.
• Природних І економічних факторів на результати виробництва, виявлення невикористаних, 773.29kb.
• Аналіз, узагальнення та апробація педагогічного досвіду, 264.75kb.
• Відділ освіти Хмельницької райдержадміністрації Районний методичний кабінет Картка, 27.21kb.
• Відділ освіти Хмельницької райдержадміністрації Районний методичний кабінет Картка, 30.11kb.
• Інформація для вчителів початкових класів Передового педагогічного досвіду за темою, 24.15kb.
• Перечинський професійний ліцей впровадження у навчально-виховний процес елементів педагогічного, 72.39kb.

Пономаренко Тетяна Григорівна, методист Канівської міської станції юних туристів

Організація військово-патріотичного виховання учнівської молоді засобами туристсько-краєзнавчої та пошукової роботи

Суть досвіду полягає в поєднанні нових конструктивних та відомих ідей і методик виховання учнівської молоді засобами туристсько-краєзнавчої, пошукової роботи.

Провідною ідеєю роботи методиста є підвищення професійної компетентності педагога-позашкільника. «Від компетентного керівника дитячого об’єднання – до компетентного вихованця, учня, слухача» - таке кредо роботи педагога. Методист планує роботу не шляхом дублювання шкільної освітньої системи, а знаходить свій найоптимальніший варіант, в основу якого покладає соціальний захист дитини – надання їй допомоги у поглибленні знань, стимулювання розвитку нахилів і здібностей у різних галузях практичної життєвої діяльності. Для цього створюються всі можливі організаційно-методичні умови, спрямовані на професійне зростання, на кваліфікаційну підготовку педагогів, спроможних працювати на задоволення потреб учнівської молоді.

Актуальність досвіду обумовлена вимогою часу, інтересами та запитом учнівської молоді міста і полягає у вихованні майбутнього громадянина-патріота своєї держави, соціально свідомої людини, різнобічно розвинутої, фізично здорової.

Система методичної роботи, яка формувалась протягом 14 років, є впливовим управлінським фактором.

Методист координує та здійснює методичну роботу через систему взаємодії з керівниками освітніх структур та педагогічними кадрами, використовуючи колективно-групові та індивідуальні форми роботи.

Інноваційною, актуальною, дієвою і результативною формою роботи з педагогічним колективом є методичні заняття для керівників дитячих об’єднань станції, що зумовлено потребою СЮТур у кваліфікованих кадрах з туристсько-краєзнавчої роботи. Воні проводяться у формі семінарських, практичних занять, групових консультацій, навчально-тренувальних занять на місцевості, відкритих занять з питань методики організації та проведення пошукової туристсько-краєзнавчої роботи, методики виховної роботи з патріотичного, екологічного напрямку, технічної та психологічної підготовки юного туриста, ознайомлення з нормативно-правовими документами.

Беручи за основу виховної роботи патріотичне виховання, методист спрямовує краєзнавчо-пошукову діяльність учнів за напрямками Всеукраїнських експедицій, акцій: «Краса і біль України», «Сто чудес України», «Збережемо пам'ять про подвиг», «Колосок пам’яті», «Першості на кращу туристсько-краєзнавчу подорож», а педагогічний колектив - на виконання завдань по вихованню високоморального, національносвідомого покоління, патріотів своєї Батьківщини, спадкоємців і продовжувачів православних національних традицій. Реалізація цих завдань досягається шляхом організації та проведення загальноміських та внутрістанційних масових заходів, організації участі вихованців станції в обласних і Всеукраїнських конкурсах, експедиціях, акціях.

З метою активізації військово-патріотичного виховання учнівської молоді міста організовано проведення міських змагань туристсько-спортивного та фізкультурно-патріотичного спрямування «Нащадки козацької слави» та співпраця з клубом-музеєм «Ветеран».

Результати пошуково-краєзнавчої роботи вихованців станції використовуться під час пересувних виставок, зустрічей з учасниками бойових дій, проведенні краєзнавчих вікторин, при написанні творчих робіт на заочні Всеукраїнські акції, конкурси, експедиції тощо.

Досвід патріотичного виховання дітей та учнівської молоді підтверджує, що в роботі педагогічного колективу уже склалася дієва система виховання дітей-патріотів незалежної держави України, здатних змолоду включитися і бути творчими учасниками розбудови суверенної України, захищати її, підносити міжнародний авторитет.


Публікації:

Серця пам’ятають Афганістан	Газета «Дніпрова зірка»	2009, №17-18
Про проведення вечора-зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни	Газета «Дніпрова зірка»	2009, №11-12

Психолого-педагогічний супровід

навчально-виховного процесу


Баштова Алла Василівна, практичний психолог загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи-інтернату

Методи активного психолого-педагогічного навчання: співпраця психологічної служби і адміністрації закладу.

Практичний психолог організовує та проводить навчання педагогів у відповідності до соціально-педагогічних і психолого-педагогічних запитів, до умов, які постійно змінюються з появою в закладі новачка, на діагностичній основі.

Організація інтерактивного навчання спрямована на моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, яка виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання дорослі вчаться бути демократичними, спілкуватися з колегами, критично мислити, приймати продумані рішення.

Як показала практика роботи, саме АППН протидіє відчуженню, допомагає педагогам уникнути непродуктивної замкненості в своїх професійних проблемах. Кожний розуміє, що його проблеми не унікальні, що інші переживають також аналогічні почуття.

Саме група відображає “суспільство в мініатюрі”. Вона дає можливість побачити, проаналізувати закономірності спілкування, взаємодію педагогів, а кожному учаснику дає шанс отримати щирий безоціночний зворотній зв’язок – поглянути в цілу галерею “живих дзеркал”, скоригувати свою самооцінку.

Активна групова робота полегшує процеси саморозкриття, самодослідження; ці процеси не можуть бути повними без участі інших людей; відкриття себе іншим і відкриття себе самому собі дозволяє зрозуміти себе, підвищує впевненість в собі, в своїй педагогічній діяльності.

Результати психолого-педагогічної діагностики допомогли психологу та адміністрації вибрати адекватну стратегію управління навчальним закладом на рівні вчительського колективу, вирішити різноманітні проблеми, визначити педагогічно доцільні форми стилю керівництва педагогічними кадрами.

АППН охоплює всі аспекти навчально-виховної роботи закладу, найбільш актуальні питання, виникаючі проблеми.


Публікації:

Професійне становлення особистості: психологічний тренінг для дітей старшого шкільного віку	Педагогічний вісник	Черкаси, ОІПОПП 2006. – №1. – С.63 – 67.
Методи активного психолого-педагогічного навчання: співпраця психологічної служби і адміністрації закладу	Обласна виставка ППД	2006р.

Прудченко Ірина Василівна, соціальний педагог загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи № 1

Робота з батьками – один із пріоритетних напрямків діяльності соціального педагога

Мета діяльності соціального педагога полягає у забезпеченні доступної та своєчасної кваліфікованої соціально-психологічної допомоги дітям, батькам та педагогічному колективу.

Педагог працює над вивченням та оцінюванням особливостей діяльності особистості окремого учня, мікроколективу (класу чи референтної групи), шкільного колективу в цілому, неформальних молодіжних об’єднань; спрямованості впливу мікросередовища, особливостей сім’ї та сімейного виховання, позитивних сил у громаді та джерел негативного впливу на дітей та підлітків.

Здійснює посередництво між освітніми установами, сім’єю, трудовими колективами, громадськістю, організовує їх взаємодію з метою створення умов для всебічного розвитку дітей і підлітків; дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію учнівської молоді; залучає до профілактично-виховної, спортивно-оздоровчої роботи різні установи, громадські організації, окремих громадян; впливає на подолання особистісних, міжособистісних, внутрішньосімейних конфліктів, надає потрібну консультативну психолого-педагогічну допомогу дітям і підліткам, групам соціального ризику, дітям, які потребують піклування тощо.

Автор досвіду пропонує зняття бар’єрів, які розділяють колектив педагогів, батьків і дітей, а також пропагує спілкування дорослих і дітей за принципом «рівний-рівному». Університет батьківських знань, спілкування батьків і дітей на природі, аукціон мудрих і ввічливих слів і багато іншого – ось калейдоскоп форм і методів роботи соціального педагога, який нестандартно підходить до своєї роботи і розуміє важливість співпраці з сім’єю – першим соціальним мікросередовищем, звідки починається пізнання світу дитиною.


Публікації:

Робота з батьками – один із пріоритетних напрямків діяльності соціального педагога

Газета «Психолог»

Київ, вид-во «Шкільний світ», № 43, 2008 р.

Роль бібліотеки навчального закладу

у формуванні інформаційно-освітнього простору


Корчака Тетяна Анатоліївна, бібліотекар загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи № 1

Формування та задоволення читацьких потреб у книгах та інформації

Завдання шкільної бібліотеки - навчити дитину любити книгу, сприймати її життєдайне невичерпне джерело пізнання світу, знань, виховувати любов до книги, прищеплювати навички бібліотечно-бібліографічної грамотності.

Пошук інноваційних форм популяризації бібліотечно-бібліографічних знань серед школярів, підвищення їх результативності – проблема, над якою постійно працює бібліотекар. Своєю головною функцією вважає інформаційну. Саме тому зусилля спрямовуються на максимальне розкриття наявних книжкових фондів перед читачами. Бібліотекар навчає школярів користуватися книжковим фондом в умовах відкритого доступу, розглядає його як одну із ефективних форм керівництва читанням, опосередкованого впливу на формування читацьких інтересів, на розвиток навичок і вмінь самостійно шукати і знаходити потрібну книгу.

Суть інформаційної роботи бібліотеки полягає в тому, що бібліотекар регулярно інформує читачів про нові книжкові надходження, використовуючи масові, групові та індивідуальні форми роботи, враховуючи вікові особливості учнів, через випуск «Інформаційного бюлетеня педагогічної преси» та книжкові виставки: “На хвилинку зупинись, нові книги подивись”, “Своєю цікавою, чудовою дорогою до нас нова книга іде”, “Ювіляри жовтня” тощо.

Однією з ефективних і найпоширеніших форм популяризації знань учнів є бесіди, консультації, спеціальні бібліотечно-бібліографічні уроки, уроки позакласного читання, виховні години

В своїй роботі бібліотекар не тільки пропагує літературу, але й вчить, як берегти книгу

Особливого значення набула модернізація діяльності шкільної бібліотеки, тісна співпраця з учителями.

Бібліотекар наповнює роботу глибоким змістом, який би оптимально гармонізував навчально-виховний процес і забезпечував комплексне розв’язання проблем соціалізації особистості.

Пріоритетним напрямком діяльності стала краєзнавча робота. Зміст її визначається основними складовими частинами: формування краєзнавчого фонду, створення довідкового апарату, широка популяризація краєзнавчих видань та наявність краєзнавчої специфіки в оформленні приміщення бібліотеки. Краєзнавча бібліотечна діяльність сприяє подальшому самостійному дослідженню учнями рідного краю.

Її професійне кредо: “Живи роботою, віддавай їй усю силу своїх думок і почуттів, підтримуй імідж шкільної бібліотеки як провідного інформаційного, освітнього, культурно-мистецького центру школи”.


Публікації:

Фізико-історичний усний журнал «Іван Пулюй-видатний укр. фізик і просвітитель» (для учнів 9-11кл.)	Газета «Шкільна бібліотека Плюс»	Харків, вид-во «Основа» 2007, № 3
Презентація книги М.Іщенка «Спалився за Україну»	Газета «Історія та правознавство»	Харків, вид-во «Основа» 2007, № 3
Поради колегам від педагога-гуманіста	Газета «Дніпрова зірка»	2006, № 3
На допомогу бібліотекарю навчального закладу	Методичний посібник	Видавництво Канівського ММК, 2008 р.

Інноваційні підходи до навчання і виховання дітей

з особливими потребами


Тищенко Валентина Олександрівна, логопед загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи-інтернату

Системний підхід щодо використання інтерактивних методик в реалізації особистісно орієнтованої технології навчання

Ведучою педагогічною ідеєю досвіду є гармонійний розвиток учнів; спрямування освіти дітей на усунення недоліків та наслідків перебування їх в неповноцінному соціумі; формування цілісного сприймання граматичної структури слів у реченні, загальнолюдських цінностей в гармонії з національним самоусвідомленням; розвиток основних здібностей відповідно до віку дітей; виховання своєрідної культури існування в світі, в суспільстві, в школі-інтернаті.

Зміст досвіду: застосування інтерактивних методів навчання в розвитку усного і писемного мовлення дітей дошкільного та шкільного віку шляхом особистісно орієнтованої технології та технології створення «ситуації успіху».

Впровадження розвивальної технології дає змогу вчителю усунути певні недоліки, активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів, а головне, допомагає учням пізнати себе, свої сильні та слабкі сторони, повірити в свої сили, одночасно брати на себе відповідальність.

Застосування інтерактивних методів викладання в логопедії, впровадження особистісно-зорієнтованої технології навчання і виховання сприяють розвитку творчого мислення учнів, стійкому засвоєнню програмового матеріалу.

Використання комп’ютера не тільки на 10-15% прискорює темп логопедичного заняття за рахунок посилення емоційного фону, а й дозволяє підвищити його ефективність на 30%.


Публікації:

Готуємось до школи разом. Поради батькам

Методичний посібник

Видавництво Канівського ММК, 2005 р.