Природних І економічних факторів на результати виробництва, виявлення невикористаних резервів, вивчення передового досвіду
| Вид материала | Документы |
- Впровадження передового педагогічного досвіду, 115.73kb.
- Вивчення, узагальнення І поширення передового педагогічного досвіду. Впровадження досягнень, 171.98kb.
- Виявлення І оцінка досвіду як передового передовий педагогічний досвід І його види, 235.59kb.
- Важливим управлінським засобом удосконалення діяльності педагогічного колективу є вивчення,, 96.64kb.
- Що вивчення, узагальнення, поширення та впровадження передового педагогічного досвіду, 391.35kb.
- Міністерство регіонального розвитку та будівництва україни, 416.75kb.
- План Вступ Поняття про біосферу, її межі, особливості. 4 Загальні закономірності розподілу, 167.14kb.
- Відділ освіти Хмельницької райдержадміністрації Районний методичний кабінет Картка, 27.21kb.
- Реферат на тему: Сутнісна характеристика й вимірювання ефективності виробництва, 198.42kb.
- Відділ освіти Хмельницької райдержадміністрації Районний методичний кабінет Картка, 30.11kb.
природних і економічних факторів на результати виробництва, виявлення невикористаних резервів, вивчення передового досвіду.
Метою написання курсової роботи є вивчення основних методологічних та практичних підходів до питання статистичного вивчення та прогнозування виходу продукції тваринництва.
Методологічною основою послужили Закони Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента України, відомчі розпорядження Державного комітету статистики України, праці провідних вчених.
Як джерела інформації використано публікації вчених та спеціалістів у періодичній пресі та в літературних джерелах по темі дослідження.
РОЗДІЛ 1
Огляд літератури по проблемі статистичного вивчення виходу продукції рослинництва
Сільське господарство нашої країни - це складний різноманітний об'єкт, який вивчається сукупністю природних, технічних і загальних наук.
Серед загальних наук, які вивчають сільське господарство, назвемо економіку, планування, бухгалтерський облік, статистику. Ці науки досліджують як економічні, так і соціальні явища і процеси, які відбуваються в галузі. Сільське господарство розглядається при цьому як одна із галузей народного господарства.
При загальноприйнятому розумінні сільського господарства як галузі матеріального виробництва в літературі по різному трактується зміст галузі і визначаються її границі. В одному випадку функцію сільського господарства зводять до оброблення сільськогосподарських культур і розведення тварин для отримання продукції рослинництва і тваринництва та первинної переробки рослинної і тваринної продукції; в другому – до виробництва первинних сирих продуктів рослинного і тваринного походження, які використовуються для харчування населення і промислової переробки.
У соціально-економічному розвитку країни сільське господарство посідає особливе місце. Це одна з основних галузей народного господарства, яка забезпечує виробництво продуктів харчування і є найпершою умовою розвитку суспільства.
Провідна роль у розвитку продуктивних сил країни належить галузям промисловості, однак неодмінною умовою соціально-економічного прогресу є підвищення ефективності сільського господарства.
Основні завдання сільського господарства – забезпечити інтенсивний розвиток і підвищення ефективності всіх його галузей з метою збільшення виробництва і поліпшення якості продукції, більш повне задоволення потреб населення в продуктах харчування і промисловості в сировині. Вирішення цих завдань значною мірою залежить від рівня використання досягнень науко-технічного прогресу, поглиблення зв’язків сільського господарства з усіма галузями агропромислового комплексу, радикальних перетворень в економічних відносинах та прискорення соціальної перебудови села.
Особливості сільського господарства.Сукупність галузей народного господарства становить економіку країни. Усі галузі народного господарства розвиваються за економічними законами, що дають у суспільстві. Водночас сільське господарство має специфічні природні та соціально-економічні особливості, які вирізняють його з-поміж інших галузей народного господарства і зумовлюють специфіку дії об’єктивних економічних законів.
- Сільське господарство розвивається на основі різних форм власності і видів господарювання – колгоспів, держгоспів, міжгосподарських підприємств, агрокомбінатів і агрофірм, орендних колективів і орендарів, селянських господарств та їх кооперативів, особистих підсобних господарств.
Для кожного з них мають бути створені однакові економічні умови щодо підвищення ефективності господарювання, розвитку самостійності та ініціативи.
- На відміну від інших галузей матеріального виробництва земля є головним і незамінним засобом виробництва.
При правильному використанні в процесі сільськогосподарського виробництва властивості землі не тільки зберігаються, а й постійно поліпшуються. Ця особливість землі як засобу виробництва є основою раціональних систем землеробства.
- Економічний процес відтворення в сільському господарстві тісно пов’язаний і незмінно переплітається з природним процесом, оскільки розвиток і відтворення рослин відбувається за біологічними законами.
Для підвищення ефективності сільського господарського виробництва потрібно враховувати дію не тільки економічних законів, а й закони природи. Ця особливість сільського господарства зумовлює специфіку технології виробництва сільськогосподарської продукції.
- Значна різниця між періодом виробництва і робочим періодом сільськогосподарського виробництва спричинює його сезонний характер.
Сезонний характер сільськогосподарського виробництва зумовлює нерівномірність використання робочої сили, машин, знарядь праці, одержання продукції та надходження коштів від її реалізації.
- На відміну від промисловості частина одержаної продукції використовується в подальшому виробничому процесі як засіб виробництва.
Це насіння, корми та інша продукція, частка якої становить понад 20% валової продукції сільського господарства. Тому збільшення обсягів сільськогосподарської продукції залежить не тільки від ефективності промислових засобів виробництва, а й від продуктивності засобів, відтворених у галузі. Оскільки сільськогосподарська продукція не може бути повністю товарною, господарствам необхідно мати спеціалізовані приміщення і сховища для зберігання виробничих запасів.
- Природні умови є надзвичайно важливим фактором виробництва, великою мірою зумовлюють кінцеві результати і рівень його ефективності.
Отже, специфіка сільськогосподарського виробництва має об’єктивний характер. У зв’язку з цим зберігаються відмінності між промисловою і сільського господарською працею, а індивідуальний розвиток ніколи не матиме всіх тих рис, які властиві промисловості.
Особливості сільського господарства як галузі народного господарства визначають структуру виробництва, рівень забезпеченості й використання техніки, склад робочої сили, характер поділу праці та форми її організації, зумовлюють нерівномірність надходження коштів від реалізації продукції тощо. Звідси своєрідний характер дії економічних законів у сільському господарстві, специфіка його відтворення і розвитку. [2, 5]
Реформування відносин власності, удосконалення форм господарювання і переорієнтація національної економіки на ринок потребують відповідного кадрового забезпечення і суттєвих змін у підготовці фахівців економічного профілю.
Статистика як суспільна наука вивчає стан і розвиток людського суспільства, включаючи матеріальні умови його життя, тобто суспільне виробництво.
Вивчення статистики є важливою складовою частиною методологічної підготовки економічних кадрів у питаннях якісно-кількісного аналізу масових явищ. [1, 7]
Використання в управлінні статистичних методів дозволяє оцінити підприємницькі й фінансові ризики, створити умови для підвищення ефективності виробництва на основі вірогідного оцінювання стану й можливостей різних сфер діяльності, своєчасного визначення тенденцій, прогнозування їх розвитку та оцінювання функціонування ринкових відносин.
Тому для успішного розвитку рослинництва важливу роль відіграє статистика.
Завдання статистики рослинництва такі: 1) облік розмірів посівних площ сільськогосподарських культур й їх сортового складу; 2) визначення площ, валових зборів, урожайності культур та оцінювання процесу відтворення багаторічних насаджень; 3) встановлення обсягів, якості економічної ефективності впровадження агротехнічних заходів; 4) своєчасний і точний облік розмірів та урожайності сільськогосподарських культур; 5) визначення витрат під час збирання і реалізації урожаю та можливостей їх ліквідації.
Важливим завданням статистики є також контроль за збереженням і раціональним використанням земельних ресурсів, дослідження впливу природних і економічних факторів на результати виробництва, виявлення невикористаних резервів, вивчення передового досвіду.
Для характеристики стану і розвитку рослинництва статистика використовує і систему об’єктивних показників. Найважливіше завдання статистики – забезпечити достовірність цього відображення.
Ознак і відповідно показників того чи іншого явища дуже багато. Серед них є суттєві, які розкривають важливе, докорінне у явищі, і несуттєві, які виражають короткочасне, зовнішнє, поверхневе, другорядне. Неіснуючі ознаки часто відіграють роль своєрідного кривого дзеркала, затушовує, ховає головні риси явища, створює хибне, перекручене уявлення про характер процесу.
Але умовно можна поділити ці показники на 3 групи.
Перша группа показників характеризує наявність і якість факторів виробництва. Оскільки головним засобом виробництва в сільському господарстві є земля, то в статистиці рослинництва центральне місце займають показники наявності земельних ресурсів і таких форм їх використання, як посівних площ і багаторічні насадження.
Наявні трудові ресурси; основні і оборотні виробничі фонди розглядаються як фактори використання землі та виробництва продукції. При цьому відношення обсягу засобів виробництва до земельної площі характеризує рівень інтенсифікації рослинництва, відношення кількості трудових ресурсів до земельної площі – забезпеченість трудовими ресурсами, а відношення обсягу засобів виробництва до чисельності трудових ресурсів – фондозабезпеченість робочої сили.
Друга група показників відображає використання факторів виробництва: землі, трудових ресурсів, основних і оборотних засобів.
Поряд з вивченням використання факторів виробництва статистика досліджує їх співвідношення, наприклад, обсягу роботи до затрат праці, обсягу агротехнічних заходів до посівної площі, використання енергії до робочого часу тощо.
Третя група показників характеризує результати виробництва, а також співвідношення між продукцією і виробничими ресурсами. До цієї групи належать показники урожайності сільськогосподарських культур, продуктивності праці, фондовіддачі, собівартості продукції тощо. [1, 379]
На сучасному етапі, коли в агропромисловому комплексі нагромаджено значний виробничий потенціал, інтенсивний розвиток виробництва помітно загострює екологічні проблеми. Використання мінеральних добрив і пестицидів впливає не лише на родючість ґрунтів і урожайність сільськогосподарських культур, а й на довкілля. До того ж вартість додаткового врожаю, одержаного в результаті застосування мінеральних добрив, не завжди об’єктивно характеризує ефективність хімізації, бо при цьому не враховується негативний вплив добрив на якість продукту харчування і навколишнє середовище. У деяких випадках будівництво зрошувальних систем призвело до масового засолення земель та їх вилучення. Лише всебічний статистичний аналіз масових даних дозволить оцінити окремі напрями інтенсифікації виробництва й конкретні агротехнічні заходи як за економічним, так і за екологічним ефектом. [1, 19]
Статистичне спостереження у рослинництві здійснюють органи державної статистики разом з керівниками і спеціалістами сільськогосподарських підприємств, складаючи і збираючи періодичну і річну статистичну звітність, проводячи переписи й спеціальні статистичні спостереження.
Важливі відомості для характеристики стану в аналізі розвитку рослинництва одержують в результаті паспортизації полів і водогосподарських систем.
Масові дані про стан земель, посівів, насаджень нагромаджуються в науково-виробничих системах і закладах, які обслуговують сільське господарство (землеустрій, гідро метрологічна служба, агрохімічне обслуговування, захист рослин тощо.) [1, 380]
РОЗДІЛ 2
Статистичний аналіз виходу продукції рослинництва
2.1. Аналіз рівня факторів виходу продукції рослинництва з 1га сільськогосподарських угідь методом аналітичного групування
Як відомо, масові суспільні явища або сукупності складаються з одиниць, які різняться між собою як якісно, так і кількісно. Ці різниці можуть бути істотними, тобто викликаними певними істотними факторами, і неістотними, що являють собою випадкові відхилення. Але і в сукупностях якісно однорідних, які мають незначну кількісну варіацію, у процесі розвитку спочатку збільшуються кількісні відмінності, а потім кількісні відмінності переходять у якісні з властивою їм уже другою мірою. Самі якісні відмінності в даних випадках виступають явно, видимо, в інших — приховано за кількісними змінами.
Тому одне з головних завдань статистики полягає в тому, щоб розділити складну, неоднорідну сукупність одиниць спостереження на однорідні всередині, але істотно різні між собою групи, своєчасно виявити за зростанням кількісних різниць якісні переходи. Таке завдання в статистиці вирішується за допомогою методу статистичних групувань.
Одним із найважливіших методів статистики є групування.
Під групуванням в статистиці розуміють розподіл одиниць статистичної сукупності на типи, групи і підгрупи за будь-якою істотною ознакою.
Групування є одним з найважливіших етапів всієї статистичної роботи з цифрами. Воно є якраз той метод і та стадія, пропустивши яку ми не можемо застосовувати інші методи. Тому в статистиці групування використовується для вирішення різних завдань, таких як, наприклад:
-визначення і вивчення структури і структурних зрушень сукупності;
-виявлення соціально-економічних типів явищ і процесів;
-виявлення і характеризування зв'язків і залежностей між явищами та їх ознаками.
Відповідно до цих трьох функцій розрізняють різні види групування: типологічні, структурні та аналітичні.
Групування. в результаті якого виділяють однорідні групи або типи явищ, як вираз конкретного суспільного процесу називаються типологічними. Прикладом типологічних групувань може бути поділ підприємств за характеристикою видів власності, групування країн за економічним розвитком, групування населення за класами. [1, 451]
Різновидом типологічних групувань є класифікація.
Класифікація – це систематизований поділ явищ і об’єктів на групи, класи, розряди, категорії, за якими проводиться зведення даних. Основою класифікації, як правило, є якісна ознака. Прикладом поширених класифікацій є поділ галузей народного господарства, земельних угідь, добрив.
Структурними групуваннями називаються групування, які характеризують розподіл одиниць однотипної сукупності за будь-якою ознакою. Прикладом такого групування є розподіл населення за статтю, віком, національністю.
Типологічні і структурні групування дуже близькі один до одного: типологічні групування виділяють самі типи, а структурні – вказують питому вагу окремих типів у загальній масі.
Аналітичні групування – це групування, які визначають взаємозв'язок між різними ознаками одиниць статистичної сукупності. За допомогою такого групування можна виявити певні взаємозв'язки між факторними і результативними ознаками. Наприклад, залежність між рівнем кваліфікації працівника та його заробітною працею.
Аналітичні групування є дуже складними і для того, щоб зрозуміти, як вони будуються, необхідно чітко виділити факторні і результативні ознаки в досліджуваному явищі. Факторна ознака – це ознака, що є причиною зміни іншої ознаки, а результативна – ознака, зміна, якої залежить від зміни іншої.
За способом побудови розрізняють прості і комбінаційні групування.
Прості групування – це такі групування, які здійснені на підставі однієї ознаки.
Комбіновані групування – це групування, які здійснені за двома і більше ознаками.
Комбінаційні групування дають можливість комплексного характеризування досліджуваного явища чи процесу. [8, 127]
Дослідимо методом аналітичного групування серед сільськогосподарських підприємств зв’язок між такими явищами як виробленою валовою продукцією рослинництва на 100 га ріллі (результативна ознака - У) та виробничими витратами в рослинництві на 100 га ріллі (факторна ознака Х1), вартістю валової продукції рослинництва на 1 грн. витрат в рослинництві (факторна ознака Х2), урожайністю зернових культур (факторна ознака Х3).
Проведемо розрахунок вихідних показників наступним чином:
Результативна ознака:
Вироблено валової продукції рослинництва на 100 га ріллі (тис. грн.) = вартість валової продукції рослинництва (тис. грн.) / площа ріллі (грн.) * 100
Факторні ознаки:
- Виробничі витрати рослинництва на 100 га ріллі (тис. грн.) = виробничі витрати рослинництва (тис. грн.) / площа ріллі (га) * 100
- Вартість валової продукції рослинництва на 1 грн. витрат в рослинництві (грн.) = вартість валової продукції рослинництва (тис. грн.) / виробничі витрати рослинництва (тис. грн.)
- Урожайність зернових культур (ц/га) = валовий збір зернових культур (ц) / посівна площа зернових культур (га)
Тепер на прикладі проведемо статистичне групування.
- Розміщуємо підприємства у зростаючому порядку за величиною групувальної ознаки: за виробленою валовою продукцією рослинництва на 100 га ріллі (табл. 1). Для побудови якого візьмемо дані з таблиці “Вихідні дані статистичного спостереження ”
(Додаток 1)
| | | Таблиця 1 | ||
| Ранжерований ряд розподілу | ||||
| № підприємства | Шифр підприємства | Вироблено валової продукції рослинництва на 100 га ріллі. тис. грн. | ||
| 1 | 13 | 39,2 | ||
| 2 | 5 | 42,9 | ||
| 3 | 11 | 49,9 | ||
| 4 | 14 | 61,3 | ||
| 5 | 7 | 61,4 | ||
| 6 | 15 | 66,5 | ||
| 7 | 6 | 70,6 | ||
| 8 | 9 | 85,5 | ||
| 9 | 2 | 87,9 | ||
| 10 | 22 | 88,7 | ||
| 11 | 8 | 89,0 | ||
| 12 | 23 | 94,6 | ||
| 13 | 21 | 97,7 | ||
| 14 | 20 | 99,7 | ||
| 15 | 18 | 101,0 | ||
| 16 | 12 | 103,8 | ||
| 17 | 16 | 107,7 | ||
| 18 | 17 | 108,7 | ||
| 19 | 3 | 115,8 | ||
| Продовження таблиці 1 | ||||
| 20 | 4 | 139,6 | ||
| 21 | 19 | 148,5 | ||
| 22 | 1 | 164,8 | ||
| 23 | 10 | 178,4 | ||
| 24 | 25 | 179,4 | ||
| 25 | 24 | 183,7 | ||
- Відображаємо графічно ранжерований ряд розподілу. Будуємо огіву Гальтона в якій на осі абсцис записуємо порядковий номер підприємства. а на осі ординат величину групувальної ознаки (рис.1)
Рис. 1. Розподіл підприємств за виробленою валовою продукцією рослинництва на 100 га ріллі, тис. грн.
- Визначаємо кількість груп інтервального ряду за формулою:
. де n – кількість груп.
N – чисельність в сукупності.
Таких груп буде в нас 5.
- Визначаємо величину інтервалу (h) за формулою: [13, 215]
,
h – величина інтервалу.
– відповідно найбільше і найменше значення ознаки. Маємо:
=
= 28,9 - Побудуємо інтервальний варіаційний ряд розподілу за виробленою валовою продукцією рослинництва на 100 га ріллі.
Тобто, розподіляємо за виробленою валовою продукцією рослинництва за встановленими групами і підраховуємо їх кількість по групам (табл. 2)
Таблиця 2
Інтервальний ряд розподілу підприємств за виробленою
валовою продукцією рослинництва
| № групи | Межі груп за виробленою валовою продукцією рослинництва | Кількість підприємств |
| 1 | 39,2 – 68,1 | 6 |
| 2 | 68,1 – 97,0 | 6 |
| 3 | 97,0 – 125,9 | 7 |
| 4 | 125,9 – 154,8 | 2 |
| 5 | 154,8– 183,7 | 4 |
В зв’язку з нерівномірністю розподілу об’єднаємо групу 4 і 5 і зробимо інтервал 125,9 – 183,7.
Інтервальний ряд буде виглядіти наступним чином (табл. 3)
Таблиця 3
Інтервальний ряд розподілу
| № групи | Межі груп за виробленою валовою продукцією рослинництва | Кількість підприємств |
| 1 | 39,2 – 68,1 | 6 |
| 2 | 68,1 – 97,0 | 6 |
| 3 | 97,0 – 125,9 | 7 |
| 4 | 125,9 – 183,7 | 6 |
- Побудуємо графік інтевального ряду (гістограму). в якому на осі абсцис записати розмір інтервалів за виробленою валовою продукцією рослинництва. а на ординаті – кількість підприємств у групі (рис. 2)
Рис. 2. Інтервальний ряд розподілу підприємств за виробленою валовою продукцією рослинництва
- Будуємо таблицю зведених даних результативного групування (табл. 4)
Таблиця 4
Зведені дані результативного групування
| Показники | Групи підприємств за виробленою валовою продукцією рослинництва на 100 га ріллі | Всього | |||
| 39,2 – 68,1 | 68,1 – 97,0 | 97,0 – 125,9 | 125,9 – 183,7 | | |
| 1.Шифр підприємства | 13, 5, 11, 14, 7, 15 | 6, 9, 2, 22, 8, 23 | 21, 20, 18, 12, 16, 17, 3 | 4, 19, 1, 10, 25, 24 | 25 |
| 2.Виробничі витрати в рослинництві (тис. грн.) | 4558,8 | 3063,3 | 4269,8 | 3330,3 | 15222,2 |
| 3.Площа ріллі (га) | 10040 | 7418 | 8435 | 5870 | 31763 |
| 4.Вартість валової продукції рослинництва. тис. грн. | 5221,1 | 6430,7 | 8772,7 | 9593,9 | 30018,4 |
| 5.Валовий збір зернових культур (ц) | 129481 | 81638 | 110808 | 100297 | 77003.6 |
| 6.Посівна площа зернових (га) | 3782 | 3289 | 3633 | 2787 | 13487 |
- На основі даних зведеної таблиці виконуємо розрахунки показників підсумкової таблиці результативного групування (табл. 5)
Таблиця 5
Залежність виробленої валової продукції рослинництва від впливу окремих факторів
| Показники | Групи підприємств за виробленою валовою продукцією рослинництва на 100 га ріллі | Всередньому | |||
| 39,2 – 68,1 | 68,1 – 97,0 | 97,0 – 125,9 | 125,9 – 183,7 | | |
| 1.Кількість підприємств | 6 | 6 | 7 | 6 | |
| 2.Вироблено валової продукції рослинництва на 100 га ріллі (тис. грн.) | 52,0 | 86,7 | 104,0 | 163,4 | 101,5 |
| Продовження таблиці 5 | |||||
| 3.Виробничі витрати рослинництва на 100 га ріллі (тис. грн.) | 45,4 | 41,3 | 50,6 | 56,7 | 48,5 |
| 4.Вартість валової продукції рослинництва на 1 грн витрат в рослинництві (грн.) | 1,1 | 2,1 | 2,1 | 2,9 | 2,1 |
| 5.Урожайність зернових культур (ц/га) | 34,2 | 24,8 | 30,5 | 36,0 | 31,4 |
Аналогічно проведемо групування за факторною ознакою.
1.Будуємо ранжерований ряд розподілу за величиною групувальної ознаки : за вартістю валової продукції рослинництва на 1 грн. витрат в рослинництві (табл. 6)
Таблиця 6
Ранжерований ряд розподілу
| № підприємства | Шифр підприємства | Вартість валової продукції рослинництва на 1 грн. витрат в рослинництві (грн.) |
| 1 | 5 | 0,8 |
| 2 | 13 | 1,0 |
| 3 | 11 | 1,1 |
| 4 | 14 | 1,2 |
| 5 | 15 | 1,3 |
| 6 | 22 | 1,5 |
| 7 | 9 | 1,6 |
| 8 | 20 | 1,7 |
| 9 | 18 | 1,8 |
| 10 | 17 | 1,9 |
| 11 | 21 | 1,9 |
| 12 | 7 | 1,9 |
| 13 | 4 | 2,1 |
| Продовження таблиці6 | ||
| 14 | 8 | 2,2 |
| 15 | 12 | 2,4 |
| 16 | 16 | 2,4 |
| 17 | 19 | 2,5 |
| 18 | 6 | 2,5 |
| 19 | 3 | 2,6 |
| 20 | 2 | 2,8 |
| 21 | 25 | 2,9 |
| 22 | 23 | 3,0 |
| 23 | 24 | 3,0 |
| 24 | 1 | 3,5 |
| 25 | 10 | 4,2 |
2.На основі даних таблиці 6 відображаємо графічно ранжирований ряд розподілу. Будуємо огіву Гальтона. В якій на осі абсцис порядковий номер підприємства. а на осі ординат записуємо величину групувальної ознаки (рис. 3)
Рис. 3. Розподіл підприємств за вартістю валової продукції рослинництва на 1 грн. витрат в рослинництві, грн.
3. Визначаємо кількість груп інтервального ряду за формулою:
.де n – кількість груп.
N – чисельність в сукупності.
Таких груп буде в нас 5.
4. Визначаємо величину інтервалу (h) за формулою:
,
=
= 0,685. Побудуємо інтервальний варіаційний ряд розподілу за урожайністю зернових культур, розподіляємо за встановленими групами і підраховуємо їх кількість по групам (табл. 7)
Таблиця 7
Інтервальний ряд розподілу підприємств за
за урожайністю зернових культур
| № групи | Межі груп вартістю валової продукції рослинництва на 1 грн. витрат в рослинництві (грн.) | Кількість підприємств |
| 1 | 0,8 – 1,48 | 5 |
| 2 | 1,48 – 2,16 | 8 |
| 3 | 2,16 – 2,84 | 7 |
| 4 | 2,84 – 3,52 | 4 |
| 5 | 3,52 – 4,2 | 1 |
В зв’язку з нерівномірністю розподілу об’єднаємо групу 4 і 5 і зробимо інтервал 2,84 – 4,2.
Інтервальний ряд буде виглядіти наступним чином (табл. 8)
Таблиця 8
Інтервальний ряд розподілу
| № групи | Межі груп вартістю валової продукції рослинництва на 1 грн. витрат в рослинництві (грн.) | Кількість підприємств |
| 1 | 0,8 – 1,48 | 5 |
| 2 | 1,48 – 2,16 | 8 |
| 3 | 2,16 – 2,84 | 7 |
| 4 | 2,84 – 4,2 | 5 |
6. Побудуємо графік інтервального ряду (гістограму), в якому на осі абсцис записати розмір інтервалів за виробленою валовою продукцією рослинництва, а на ординаті – кількість підприємств у групі (рис. 4)
Рис. 4 Інтервальний ряд розподілу підприємств за виробленою валовою продукцією рослинництва
7.Будуємо таблицю зведених даних факторного групування (табл. 9)
Таблиця 9
Зведені дані результативного групування
| Показники | Групи підприємств за вартістю валової продукції рослинництва на 1 грн. витрат в рослинництві (грн.) | Всього | |||
| 0,8 – 1,48 | 1,48 – 2,16 | 2,16 – 2,84 | 2,84– 4,2 | | |
| 1.Шифр підприємства | 5, 13, 11, 14, 15 | 22, 9, 20, 18, 17, 21, 7, 4 | 8, 12, 16, 19, 6, 3, 2 | 25, 23, 24, 1, 10 | 25 |
| 2.Виробничі витрати в рослинництві (тис. грн.) | 4105,6 | 5619,5 | 3245,9 | 2251,2 | 15222,2 |
| 3.Площа ріллі (га) | 8634 | 8961 | 7920 | 4842 | 31763 |
| 4.Вартість валової продукції рослинництва, тис. грн. | 4358,1 | 10030,2 | 8164,7 | 7465,4 | 30018,4 |
8.На основі даних зведеної таблиці виконуємо розрахунки показників підсумкової таблиці результативного групування (табл. 10)
Таблиця 10
Залежність вартості валової продукції рослинництва на 1 грн. витрат в рослинництві від впливу окремих факторів
| Показники | Групи підприємств за вартістю валової продукції рослинництва на 1 грн. витрат в рослинництві (грн.) | Всередньому | |||
| 0,8 – 1,48 | 1,48 – 2,16 | 2,16 – 2,84 | 2,84– 4,2 | | |
| 1.Кількість підприємств | 5 | 8 | 7 | 5 | |
| 2.Вироблено валової продукції рослинництва на 100 га ріллі (тис. грн.) | 50,48 | 111,93 | 123,09 | 154,18 | 104,92 |
| 3.Вартість валової продукції рослинництва на 1 грн. витрат в рослинництві (грн.) | 1,06 | 1,78 | 2,52 | 3,32 | 2,17 |
Провівши факторне групування, ми бачимо по підсумковій таблиці, що вироблена валова продукція рослинництва на 100 га ріллі збільшується, коли вартість валової продукції рослинництва на 1 грн. витрат в рослинництві також збільшується.
Ми також можемо сказати, про те, що між результативною і факторною ознаками прямий зв’язок.
2.2. Кореляційний аналіз
Важливе завдання статистики є встановлення і пояснення взаємозв’язків і відомостей у розвитку соціально-економічних явищ. Зв’язок між окремими явищами виявляється у вигляді кореляційної залежності або кореляції.
Кореляційний аналіз - це метод вивчення кількісної оцінки взаємозалежностей між статистичними ознаками, що характеризують окремі соціально-економічні явища і процеси.
За допомогою кореляційного аналізу розв’язують такі завдання: виявляють наявність і вибір форми зв’язку результативної ознаки з одним або комплексом факторів; кількісно оцінюють зміни залежної величини від факторів, що впливають на неї, встановлюють тісноту зв’язку результативного показника з одним фактором чи їх комплексом; аналізують загальний обсяг варіації залежної величини і визначають вплив окремих факторів у цьому варіюванні; статистично оцінюють вибіркові показники кореляційного зв’язку. [5,259]
За напрямом зв'язок між корелюючими величинами може бути прямим і зворотним. При прямому зв’язку факторна ознака змінюється в тому самому напрямі, що й результативна якщо із збільшенням факторної ознаки результативна ознака зменшується або навпаки, із зменшенням факторної ознаки результативна ознака збільшується, то такий зв'язок називають зворотним.
Результативним показником в нашому випадку буде вироблена валова продукція рослинництва на 100 га ріллі (У ), а значення факторної ознаки (X) ми визначаємо за рахунок групування, у нашому випадку ми беремо вартість валової продукції рослинництва на 1 грн витрат в рослинництві.
При прямолінійній залежності парний кореляційний зв’язок між ознаками визначають за рівнянням прямої:
де
- теоретичні значення результативної ознаки;y - результативна ознака (вироблена валова продукція рослинництва на 100 га ріллі);
x -факторна ознака (вартість валової продукції рослинництва на 1 грн. витрат в рослинництві);
a -початок відліку або значення y при x , який дорівнює нулю;
b - коефіцієнт регресії рівняння зв’язку, який показує, як змінюється результативна ознака залежно від зміни на одиницю факторної ознаки.
Дане рівняння можна розв’язувати способом найменших квадратів. Розв’язок рівняння зводиться до визначення невідомих параметрів a та b . Для їх визначення необхідно розв’язати систему двох нормальних рівнянь способом підстановки:
, 
2566,8
= 489,6 
2624,9де n- кількість спостережень.
Параметри a і b можна розв’язати,використовуючи формули: [3,113]
=
b=
Підставивши в рівняння знайдені параметри і фактичні значення факторної ознаки, дістанемо теоретичні рівні.