Природних І економічних факторів на результати виробництва, виявлення невикористаних резервів, вивчення передового досвіду

Вид материалаДокументы

Содержание


Аналіз ряду динаміки методом найменших квадратів
Аналіз ряду динаміки методом найменших квадратів
Таблиця 18 Розрахунки індексного аналізу виходу продукції рослинництва
Таблиця 19 Прогнозування динаміки за середнім абсолютним приростом
Продовження таблиці 19
Висновки та пропозиції
Список використаних джерел
Подобный материал:
1   2   3

Аналіз ряду динаміки методом найменших квадратів


Роки

Вироблено валової продукції

рослинництва на 100 га ріллі, тис. грн.

Відхилення від року, який займає центральне положення

Розрахункові величини для визначення параметрів

рівняння

Приріст розрахунка по рівнянню

прямої

Відхилення

фактичного приросту від розрахованого

рівнянню допрямої




y

t



yt



y-



2000

164,8

-4

16

-659,1

128,1

36,7

1348,4

2001

87,9

-3

9

-263,7

119,9

-32,0

1022,7

2002

115,8

-2

4

-231,5

111,7

4,1

17,0

2003

139,6

-1

1

-139,6

103,5

36,1

1304,7

2004

42,9

0

0

0

95,3

-52,4

2743,7

2005

70,6

1

1

70,6

87,1

-16,5

271,6

2006

61,4

2

4

122,8

78,9

-17,5

305,6

2007

89,0

3

9

267,0

70,7

18,3

335,6

2008

85,5

4

16

342,2

62,5

23,0

529,9

Всього

857,5

0

60

-491,5

857,5

0

7879,1



Аналіз ряду динаміки методом найменших квадратів




Рис. 11 Вирівнювання динамічного ряду динаміки методом найменших квадратів.

Сума квадратів відхилень вирівняних від фактичних має бути мінімальною. Середнє квадратичне відхилення фактичних рівнів від вирівняних дорівнює:

 =  875,46

Відносну міру коливання показника характеризує коефіцієнт варіації:

 =  = 9,19


2.4. Індексний аналіз

Статистичні індекси - це відносні величини, які одержують у результаті порівняння складних економічних явищ, утворених з різнорідних елементів, що не підлягають безпосередньому підсумовуванню.

За допомогою індексів можна характеризувати зміну як у часі, так і в просторі найрізноманітніших показників: обсягів виробленої продукції, посівних площ, урожайності, цін, вартості, продуктивності праці і т.д.; вивчають рівні різних економічних явищ, визначають узагальнюючу величину планових завдань і оцінюють рівень виконання плану по групі різнорідних продуктів, галузі або підприємству в цілому; розкладають складну економічну сукупність на складові частини для визначення зміни загального рівня явища за рахунок окремих факторів; виявляють вплив структурних зрушень на результативні показники.

При обчисленні індексів розрізняють базисний і звітний періоди. Базисним називається період, з рівнем якого проводять порівняння, а звітним - період, рівні якого порівнюються.

Загальні індекси складаються з індексованої величини і сумірника (ваги) індексу. Індексованою називається величина, зміна якої вивчається за допомогою даного індексу. Певні види індексів дістають свою назву за індексованою величиною. Наприклад, в індексі цін індексованою величиною є ціна, в індексі собівартості продукції - собівартість і т.д. Сумірником (вагами) індексу називається величина, за допомогою якої різнорідні елементи сукупності можна довести до сумірного вигляду. Наприклад, при обчисленні загального індексу цін сумірником буде кількість проданих одиниць окремих видів товарів, при обчисленні індексу собівартості - обсяг виробленої продукції і т.д. Сумірники індексів виражають у вартісних, натуральних, трудових одиницях вимірювання, а також у вигляді відносних величин структури, на основі всебічного аналізу суті суспільно-економічних явищ.

Залежно від бази порівняння індекси поділяють на динамічні, планові і територіальні. Динамічні індекси характеризують відносні зміни складних суспільних явищ у часі. Планові індекси використовують для визначення відносної величини планового завдання і узагальнюючої характеристики рівня виконання плану. Територіальні індекси показують співвідношення явищ у просторі (між господарськими підрозділами, підприємствами, районами, областями, країнами тощо.

Залежно від об'єкта дослідження розрізняють індекси об'ємних і якісних показників. Індекси об'ємних показників характеризують зміни об'єму явища, наприклад фізичного обсягу продукції, розміру і структури посівних площ, поголів'я тварин, витрат кормів худобі і птиці тощо. Індекси якісних показників відображують зміни ознак, властивостей одиниць сукупності. До цієї групи належать індекси цін, продуктивності праці, собівартості продукції, урожайності сільськогосподарських культур, продуктивності тварин та ін.

За ступенем охоплення досліджуваного явища індекси поділяють на індивідуальні, групові та загальні.

Індивідуальні індекси виражають співвідношення величин якого-небудь окремого явища складної сукупності. Ці індекси є звичайними відносними величинами - коефіцієнтами зростання (зниження). Прикладом індивідуального індексу може бути відношення обсягу виробництва цукрових буряків у звітному році до відповідного рівня базисного року.

Групові індекси використовують для характеристики змін частини (групи) елементів складної сукупності. Загальні (зведені) індекси характеризують зміни складного економічного явища, що включає окремі елементи, які не можна безпосередньо підсумувати. Наприклад, індекс продукції рослинництва та індекс продукції тваринництва є груповими щодо загального індексу продукції сільського господарства.

Якщо розглядати ряд індексів, які послідовно обчислюють щороку, то залежно від того, що беруть за базу, розрізняють базисні індекси, коли база постійна, і ланцюгові, коли база змінна.

Залежно від методології розрахунку групові і загальні індекси поділяють на агрегатні, середні із індивідуальних та середнього рівня.

Основною формою будь-якого економічного індексу є агрегатний індекс, оскільки він чітко розкриває економічні зміст явища, яке вивчається. Агрегатний індекс розраховують шляхом співвідношення двох сум. При цьому знаходять співмірних для різних елементів складного явища й додають елементи у звітному та базисному періодах, одержуючи відповідні суми.
    1. Тепер на основі вихідних даних розраховуємо індивідуальні індекси середньої продуктивності посівів. Розрахунки наведемо у таблиці 18.

Таблиця 18

Розрахунки індексного аналізу виходу продукції рослинництва

Культури

Площа, га

Продуктивність 1 га культур, грн.

Середня продуктивність посівів

Базисний період

Звітний період

Базисний період

Звітний період

Базисний період

Звітний період

умовний















1

155

150

120

133

1800

1995

18000

2

70

52

1105

1215

7735

63180

57460

3

345

118

132

138

1584

15576

15576

Всього:

x

x

1357

1486

11119

80751

91036



    1. Індексний аналіз проведемо за схемою:

 

 ,

де d – частка посівів у площі сільськогосподарських угідь;

u = y*p – середній вихід продукції на 1 га, грн. ;

y – продуктивність 1 га, ц/га;

p – співставна ціна одиниці продукції.

Підставляємо у формулу свої значення:



72,16=0,89*81,35
    1. Тепер за формулою визначаємо абсолютні зміни середньої продуктивності посівів за рахунок окремих факторів:

,



 - 10285+89917

Отже, обчислені індекси показують, що у звітному році плоша порівняно із базисним знизилась на 0,7%.

Фактори впливу діяли в різних напрямках, так, що, підвищення продуктивності 1 га культур зумовило зростання досліджуваного показника на 11 % .


РОЗДІЛ 3

Прогнозування статистичного аналізу виходу продукції рослинництва

Прогнозування оформлюємо на основі результатів показників динаміки. На основі принципів прогнозування проводжу додаткові розрахунки для виявлення загальної тенденції для варіаційного ряду розподілу, яка може зберігається в майбутніх періодах. Такий метод прогнозування називають метод екстраполяції ряду динаміки. Екстраполяцію здійснюють на основі аналітичного вирівнювання ряду динаміки. Суть цього методу така: знаючи рівняння (тренд) для обчислення теоретичних (прогнозованих) рівнів і підставляючи в нього значення t за межі досліджуваного ряду динаміки, можна визначити для заданих t прогнозовані рівні явища, яке вивчають.

Для цього ми беремо таблицю «Аналіз ряду динаміки методом вирівнювання за середнім абсолютним приростом» і продовжуємо робити підрахунки на наступні 3 роки.

Таблиця 19

Прогнозування динаміки за середнім абсолютним приростом

Роки

Порядковий № року

Вироблено валової продукції рослинництва на 100 га ріллі, тис. грн.

Вирівнювання за середнім абсолютним проростом

Відхилення фактичного рівня від розрахункового




t







2000

0

164,8

164,80

0

2001

1

87,9

154,89

-66,99

2002

2

115,8

144,98

-29,18

2003

3

139,6

135,07

4,53

2004

4

42,9

125,16

-82,26

2005

5

70,6

115,25

-44,65

Продовження таблиці 19

2006

6

61,4

105,34

-43,94

2007

7

89,0

95,43

-6,43

2008

8

85,5

85,52

0

Прогноз

2009

9

178,4

75,61

-102,79

2010

10

49,9

65,70

-15,80

2011

11

103,8

55,79

48,01


За даними таблиці 19 будуємо графічне зображення прогнозованої виробленої продукції рослинництва на 2009-2011 роки.



Рис. 12 Прогнозування виробленої продукції рослинництва на 2009-20011 роки.


Висновки та пропозиції

На основі проведених досліджень необхідно сформувати наступні висновки:
  1. В процесі виконання курсової роботи було досліджено сукупність підприємств за методами факторного і результативного групування.

Було показано вплив факторних ознак на результативні, поділено підприємства досліджуваної сукупності на групи, показане графічне відображення цих показників на огіві Гальтона, побудовані гістограми.

В результатах проведеного групування можна зробити висновок про наявність тісного зв’язку між такими явищами як виробленою валовою продукцією рослинництва на 100 га ріллі (результативна ознака - У) та виробничими витратами в рослинництві на 100 га ріллі (факторна ознака Х1), вартістю валової продукції рослинництва на 1 грн. витрат в рослинництві (факторна ознака Х2), урожайністю зернових культур (факторна ознака Х3).
  1. Виходячи з розрахованого коефіцієнта кореляції можна зробити наступні висновки: за напрямком зв'язок, між виробленою валовою продукцією рослинництва на 100 га ріллі та вартістю валової продукції рослинництва на 1 грн. витрат в рослинництві прямий, оскільки коефіцієнт кореляції – додатній.
  2. Аналіз динаміки розміру виробництва валової продукції рослинництва на 100 га ріллі сільськогосподарських угідь показує, що досліджуваний показник має стійку тенденцію до зниження.
  3. Обчислені індекси показують, що у звітному році плоша порівняно із базисним знизилась на 0,7%.

Фактори впливу діяли в різних напрямках, так, що, підвищення продуктивності 1 га культур зумовило зростання досліджуваного показника на 11 % .

Розвиток та підвищення економічної ефективності господарства є необхідною умовою не тільки забезпечення населення продуктами харчування, а й підвищення ефективності виробництва інших видів продукції сільського господарства.

Інтенсифікація сільського виробництва, яка здійснюється, головним чином, шляхом хімізації, меліорації та механізації, несе значні зменшення ручної праці. Поряд з цим, інтенсифікація виробництва, а з нею і великі витрати ресурсів, зумовило цілий ряд негативних явищ у землеробстві, які насамперед призвели до погіршення структури земельних угідь, посилення ерозійних процесів, зниження родючості ґрунту у всіх його проявах, забруднення агрохімікатами, пестицидами тощо. Тому сьогодні, як і ніколи, потрібно бережно відноситись до землі: вводити нові технології тільки тоді, коли є впевненість у тому, що вони не завдадуть шкоди. Інтенсивне і надмірне зрошення призводить до розчинення у ґрунті солей лужних металів, які засолюють його.

Основним шляхом збільшення валових зборів продукції рослинництва є підвищення урожайності сільськогосподарських культур, яке неможливо досягти тільки при впровадженні інтенсивних технологій.

Обґрунтування стратегії розвитку підприємства є також одним із завдань дослідження, яке передбачає найповніше використання резервів та збільшення виробництва продукції. Для подальшого збільшення величини прибутку потрібно зменшувати витрати на виробництво продукції.

У зв’язку з тим, що на результат сільського господарства впливає багато факторів, керівникам чи спеціалістам сільськогосподарських підприємств необхідно вчасно виявити та правильно аналізувати статистичну інформацію про залежність результату від факторів, що і є ціллю даної курсової роботи.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
  1. Горкавий В.К. Статистика: підручник – (2-ге вид., перероб. і допов.). – К., 2009. – 512 с.
  2. Мацибора В.І. Економіка сільського господарства: Підручник. – К.: Вища шк., 2001. - 415 с.
  3. Гаркавий В. К. Статистика. - К: Вища школа, 1999.- 412 с.
  4. Мармоза А.Т. Практикум із статистики: Навч. посіб. для студ. вуз./ А.Т. Мармоза. – Київ: Кондор, 2005. – 512 с.
  5. Замосковний О.П. Статистика сельского хазяйства. - М.: Финансы и статистика, 1990. – 432с.
  6. Статистика: Підручник / С. С. Герасименко, А. В. Головач, А. М. Єріна та ін.; За наук. Ред. д-ра екон. наук С.С. Герасименка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 467 с.
  7. Єріна А. М. Статистичне моделювання та прогнозування: Навч. посіб. — К.: Вид-во КНЕУ, 2001.
  8. Грабовецький Б. Є. Методичні вказівки до вивчення курсу "Загальна теорія статистики". — Вінниця, 2000.
  9. Теорія статистики: Навчальний посібник / Вашків П. Г., Пастер П.І., Сторожук В.П., Ткач Є.І. – К.: Либідь, 2001. – 320 с.
  10. Лугінін О.Є. Навч. підрун. для студ. вуз./ О.Є. Лугінін; Міжнародний університет бізнесу і права. – Київ: ЦНЛ, 2005. – 580 с.
  11. Кулинич О. І. Теорія статистики: Підручник. - Кіровоград: Державне центральне українське видавництво, 2001. - 325 с.
  12. Опря А. Т. Статистика. - К.: Урожай, 2002. – 448 с.
  13. Єріна А. М. Економічна статистика: Практикум /А.М. Єріна, О.К. Мазуренко, З.О. Пальян. – К.: ЕксОб, 2002.- 232 с.