Geum.ru

Методичні рекомендації та плани семінарських занять для студентів спеціальності 060101 «Правознавство» Львів 2009

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Рекомендована література
Методичні рекомендації
Тема 8 ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ (1917–1920 РР.)
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Рекомендована література:

  1. Виленский Б.В. Судебная реформа и контрреформа в России.- Саратов, 1969.
  2. Воробейкова Т.У., Дубровина А.Б. Преобразование административно-полицейского аппарата, суда и тюремной системы России во второй половине XIX века.- Київ, 1973.
  3. Кульчицький В., Бойко І., Сидорчук О. Фундатор судової реформи у царській Росії С. І. Зарудний та суд присяжних // Право України, 2004. - №8.
  4. Кульчицький В., Сидорчук О. Суд присяжних і наукова думка про нього в Україні після судової реформи 1864 р. // Право України, 2003. - №6.
  5. Кульчицький В.С. З історії адвокатури царської Росії // Проблеми правознавства.- К., 1966. Вип. 3 або Варфоломеєва Т.В., Святоцький О.Д., Кульчицький В.С. Історія адвокатури України.- Київ, 1992.
  6. Российское законодательство X-XX веков.- М., 1991. Т. 8 або Хрестоматия по истории государства и права СССР.- Москва, 1990.
  7. Святоцький О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура: історія і сучасність. - Київ, 1997.
  8. Хрестоматія з історії держави і права України. У 2-х т. За ред В.Д.Гончаренка. - Київ, 2003.- Т. 1.
  9. Щербина П.Ф. Судебная реформа 1864 года на Правобережной Украине.- Львов, 1974.

Методичні рекомендації


    Вивчення даної теми передбачає насамперед розкриття змісту реформ. Розглядаючи друге питання, слід звернути увагу на юридичні документи, які закріплювали реформу, та на особливості проведення селянської реформи на Україні. Розкриваючи тему, треба розповісти про систему земських органів самоврядування (губернські і повітові земські збори, губернські і повітові земські управи) та порядок їх формування, відповідаючи на четверте питання, необхідно з’ясувати характерні риси судової системи та процесу напередодні реформи, висвітлити причини, процес підготовки і принципи, за якими проводилась реформа, систему нормативних актів (судових статутів), які її оформили, розповісти про структуру мирової та загальної юстиції та нові демократичні принципи судочинства.


Тема 8

ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
(1917–1920 РР.)


(2 години)


I заняття
  1. Українська Народна Республіка за Центральної Ради (березень 1917 р. - квітень 1918 р.).

    а) центральні органи влади і управління;

    б) місцеві органи влади і управління;

    в) законодавча діяльність;

    г) судова система;

    д) зовнішня політика.
  1. Конституція Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і вільності УНР) 1918 року, її зміст та значення.
  2. Українська держава за гетьмана П. Скоропадського (квітень – листопад 1918 р.).

    а) центральні органи державної влади і управління;

    б) місцева адміністрація;

    в) судова система;

    г) зовнішньополітична діяльність.
  1. Українська Народна Республіка в період Директорії (листопад 1918 р. – листопад 1920 р.).

    а) організація державної влади і територіальний устрій;

    б) характеристика законодавства;

    в) військове будівництво;

    г) зовнішньополітична діяльність.

    5.  Причини поразки національно-визвольної боротьби українського народу за свою державну незалежність.

    Теми рефератів
  1. Розпад Російської імперії і відродження Української державності.
  2. Судова система та судочинство в УНР.
  3. Особливості розвитку судової системи та судочинства в добу Директорії.



    Питання, які виносяться на самостійне вивчення
  1. Судова система та судочинство в УНР.
  2. Особливості розвитку судової системи та судочинства в добу Директорії.



    Основні поняття до теми

    Центральна Рада - представницький орган державної влади в Україні 1917-1918 рр. Обрана у складі 118 осіб Українським національним конгресом, який відбувався 6-8.04.1917 р. у Києві. Актами УЦР були універсали, постанови, декларації, ухвали, а з листопада 1917 р. – закони.

    Універсали Центральної Ради – політико-правові документи Центральної Ради, що визначали зміни в державно-правовому статусі українських земель колишньої Російської імперії. Відомі чотири таких універсали у формі звернень до українського народу від імені УЦР.

    Українська Народна Республіка – офіційна назва держави, яка існувала на українських землях у 1917-1920 рр. Вперше УНР як автономна частина майбутньої федеративної Росії була проголошена Третім Універсалом УЦР (7.11.1917 р.). За Четвертим Універсалом (9.01.1918 р.) УНР була проголошена «самостійної, на від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу». Територією УНР, згідно з Третім Універсалом, були оголошувалися заселені українцями землі Київщини, Поділля, Волині, Чернігівщини, Полтавщини, Харківщини, Катеринославщини, Херсонщини, Таврії (без Криму).

    Українська Держава, Гетьманат – назва держави за гетьмана П. Скоропадскього. Існувала з 29.04.1918 по 14.12.1918 рр. Проголошена після перевороту, здійсненого П. Скоропадським при підтримці німецьких військових частин. Новий режим усунув від влади УЦР. Територія Гетьманату майже збігалася з кордонами УНР. За формою правління Гетьманат була буржуазною поміщицькою монархією з диктаторськими повноваженнями гетьмана. Він сам визначав свою компетенцію як верховного правителя, затверджував закони, призначав склад уряду (Ради Міністрів) і Генерального суду (Державного сенату), одноосібно керував зовнішньополітичними і військовими справами.

    Директорія – колегіальний орган, створений у 1918 р. для керівництва збройним повстанням проти гетьмана П. Скоропадського.

    Генеральний секретаріат – перший уряд України, створений Українською Центральною Радою 15.06.1917 р. Спочатку Генеральний секретаріат визнавався «найвищий народоправний орган українського народу і його найвища влада», але незабаром ЦР узяла на себе функції законодавчого органу і Генеральний секретаріат перетворився на найвищу виконавчу інстанцію України. Головою Генерального секретаріату був В. Винниченко.

    Статут про державний устрій, права і вольності УНР – основний закон УНР. Був затверджений в останній день існування Української Центральної Ради 29.04.1918 р. Складається з 8 розділів та 83 статей.